ФІНАНСОВЕ ПРАВО (законодавство)

Фінанси, на думку переважної більшості вчених, як економічна категорія являють собою систему економічних відносин, в процесі яких утворюються і використовуються фонди коштів. За матеріальним змістом фінанси — це централізовані і децентралізовані фонди коштів. Для функціонування держави необхідні величезні суми фінансових ресурсів, тому держава за допомогою правових норм ретельно регламентує відносини, що виникають при зборі, розподілі і використанні фондів коштів за допомогою правових норм, сукупність яких складає фінансове право. Фінансово-правові норми дуже рухливі, оскільки в них втілюється фінансова політика держави, яка взяла незмінний курс на ринкову економіку, а перехід до неї докорінно змінює характер цих норм.

У фінансовому законодавстві знаходить своє відбиття політика, скерована на використання фінансових ресурсів в інтересах розвитку незалежної держави, змістом і направленістю діяльності якої, як визначено статтею 3 Конституції України, є права й свободи людини та їх гарантії. Значні зміни фінансове право повинно зазнати в зв’язку з прийняттям Конституції України. Конституція України встановила засади всіх галузей права, в тому числі і фінансового, тому її норми мають найвищу юридичну силу.Конституційні норми закріплюють найбільш характерні риси фінансового порядку, властивого нашій країні, яка має на меті побудувати правову державу, тому вони найбільш стабільні в порівнянні з іншими нормами права, в тому числі й фінансового, і охороняються приписами всіх галузей права та забезпечуються всіма органами держави.Конституція має глибокий правовий вплив на розвиток усіх суспільних відносин, в тому числі й фінансових, але не підміняє фінансового законодавства. Наша Конституція вказує напрям по спільному застосуванню її норм з нормами фінансового законодавства.З прийняттям Конституції нормативно-правова база фінансових відносин одержує тверду основу. Десять статей Конституції містять приписи прямого впливу на фінансово-кредитні відносини.Реалізація конституційних норм вимагає фінансового забезпечення, і тому всі вони є базою фінансового законодавства. Рівень фінансового регулювання, передбачений Конституцією України, вимагає приведення у відповідність з нею всього діючого законодавства і неухильного дотримання його приписів всіма юридичними особами і громадянами, оскільки так чи інакше всі вступають у фінансово-правові відносини з державою (через бюджет, податки, державний кредит, бюджетне фінансування, банківські кредитно-розрахункові або валютні відносини).Фінансові ресурси необхідні державі завжди для забезпечення всіх сторін її діяльності, причому чим більше розвивається держава, тим більше їй потрібно коштів і тим ретельніше вона повинна регулювати фінансові відносини за допомогою фінансово-правових норм. Це робить фінансове законодавство держави розгалуженим. Знати його необхідно як державним службовцям, які виступають від імені державного органу, що є стороною фінансових відносин і без правових приписів не можуть ні залучити, ні витратити жодної грошової одиниці, так і другій стороні відносин — юридичним особам і громадянам. Але є особлива категорія фахівців, яким знання фінансово-правових норм необхідно незалежно від того, де вони працюють і яку посаду займають, — це юристи. Юрисконсульти роз’яснюють клієнтам прийняті державою приписи, слідчі розслідують фінансові злочини, судді і адвокати беруть участь у процесі при розгляді цієї категорії справ, прокурор забезпечує нагляд за точним дотриманням фінансового законодавства.Особливе місце в фінансовому законодавстві у сучасних умовах посідає податкове. В умовах ринкової економіки податки стають основним джерелом доходів бюджету, тому держава ретельно визначає за допомогою правових норм суб’єктів, об’єкти оподаткування, строки, пільги, відповідальність за порушення податкового законодавства. В зв’язку з цим фінансове право цікавить не тільки юристів і працівників податкових адміністрацій, але і всіх господарюючих суб’єктів і громадян.

Фінансове право — складна учбова дисципліна. Воно об’єднує багато законів та нормативних актів виконавчої влади, які часто змінюються, доповнюються. Приймаються нормативні акти різної юридичної сили. Все це ускладнює вивчення як учбового, так і нормативного матеріалу. Той, хто вивчає курс фінансового права, у підручнику зможе ознайомитися з теоретичними положеннями як загальної, так і особливої частини, пізнає його закономірності і обов’язково, не заучуючи цифрового матеріалу, детально ознайомиться з актами, які вміщують фінансово-правові норми. Фінансове право необхідно знати економістам, керівникам всіх рівнів і корисно знати громадянам, які цікавляться фінансовою політикою держави.