√лава 5 Ѕёƒ∆≈“Ќ≈ ѕ–ј¬ќ ≤ Ѕёƒ∆≈“Ќ»… ”—“–≤… ” –јѓЌ»
І 1. ѕон¤тт¤ ≥ значенн¤ бюджету дл¤ функц≥онуванн¤ держави
”крањна Ї суверенна ≤ незалежна, демократична, соц≥альна, правова держава, територ≥¤ й в межах ≤снуючого кордону Ї ц≥л≥сною ≤ недоторканою Ћюдина, ≥≥ житт¤ ≤ здоровТ¤, честь ≤ г≥дн≥сть, недоторкан≥сть ≤ безпека визнаютьс¤ в ”крањн≥ найвищою соц≥альною ц≥нн≥стю ѕрава ≤ свободи людини та й гарант≥њ визначають зм≥ст ≤ спр¤мован≥сть д≥¤льност≥ держави ÷е визначила онституц≥¤ держави ”крањна
Ѕезумовно, дл¤ виконанн¤ державних функц≥й, визначених онституц≥Їю ”крањни, потр≥бн≥ матер≥альн≥ засоби, ¤к≥ в умовах товарно-грошових в≥дносин ринковоњ економ≥ки мають грошовий характер –есурси дл¤ покритт¤ видатк≥в, повТ¤заних ≤з виконанн¤м своњх функц≥й, кожна держава отримуЇ шл¤хом формуванн¤ ≤ використанн¤ централ≥зованого фонду кошт≥в Ч свого бюджету
ѕ≥сл¤ утворенн¤ самост≥йноњ, незалежноњ держави ”крањни й бюджет також зм≥нивс¤ онституц≥¤ ”крањни встановила, що й бюджетна система будуЇтьс¤ на засадах справедливого ≤ неупередженого розпод≥лу сусп≥льного багатства м≥ж громад¤нами ≤ територ≥альними ≤ромадами
—татт¤ 1 «акону ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ визначаЇ Ѕюджет Ч це план утворенн¤ ≤ використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в дл¤ забезпеченн¤ функц≥й, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ органами державноњ влади ”крањни, органами влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим та м≥сцевими органами самовр¤дуванн¤
ƒержавний бюджет ”крањни Ч це загальнодержавний фонд кошт≥в, з ¤кого органи державноњ влади отримують кошти дл¤ матер≥ального опосередкуванн¤ свого функц≥онуванн¤ јле це визначенн¤ бюджету застосовуЇтьс¤, коли йде мова про фшан-
суванн¤ державних потреб. Ќа практиц≥ величезна маса кошт≥в, про ¤ку йдетьс¤ в «акон≥ ”крањни Уѕро ƒержавний бюджет ”крањниФ (наприклад, у 1997 роц≥ заплановано з≥брати в ƒержавний бюджет 22 млрд 390 млн грн), н≥коли в ц≥л≥сному вигл¤д≥ не ≤снуЇ, оск≥льки в≥дразу п≥сл¤ надходженн¤ кошт≥в на
бюджетний рахунок вони використовуютьс¤ на ф≥нансуванн¤ державних потреб1 Ѕюджет Ч це лише форма утворенн¤, план формуванн¤ централ≥зованого фонду кошт≥в ≤ його використанн¤ ÷е великий кошторис, розпис доход≥в ≤ видатк≥в, ¤кий повинен бути узгоджений по терм≥нах надходженн¤ й використанн¤ кошт≥в. ¬≥домий вчений — ≤ ≤ловайський формулював пон¤тт¤ УбюджетФ таким чином ѕ≥д бюджетом у власному ≤ т≥сному сенс≥ слова розум≥ють загальне можливе обчисленн¤ майбутн≥х видатк≥в ≤ оч≥куваних дл¤ покритт¤ њх доход≥в держави з п≥дведеним балансом, дл¤ певного майбутнього пер≥оду часу, ¤кий маЇ назву ф≥нансовий або бюджетний р≥к2 “обто бюджет будь-¤коњ держави Ч це й ф≥нансовий план јле це не просто ф≥нансовий план ÷е й основний ф≥нансовий план, оск≥льки в держав≥ ≤снуЇ багато ф≥нансових план≥в, але бюджет ¤к ф≥нансовий план, в≥д≥граЇ координуючу роль по в≥дношенню до них “ак, будь-¤ке м≥н≥стерство маЇ св≥й ф≥нансовий план (кошторис), але в≥н залежить в≥д бюджету, з ¤кого надход¤ть асигнуванн¤, або в нього в≥драховуютьс¤ платеж≥ƒл¤ усп≥шного функц≥онуванн¤ кожн≥й держав≥ необх≥дно запланувати можливе одержанн¤ доход≥в дл¤ покритт¤ першочергових видатк≥в ћожливост≥ плануванн¤ на далеку перспективу обмежен≥, тому ф≥нансовий план повинний бути пристосований до певного пром≥жку часу —кладанн¤ пер≥одичного плану достатньо повного, довол≥ ч≥тко ≤ правдиво складеного, даЇ можлив≥сть привести в р≥вновагу доходи ≤ видатки, з≥брати запланован≥ доходи ≤ ефективно ф≥нансувати витрати, необх≥дн≥ дл¤ виконанн¤ завдань, ¤к≥ онституц≥Їю покладен≥ на державу ¬се це стосуЇтьс¤ бюджету ¤к економ≥чноњ категор≥њ
Ѕюджет у кожн≥й держав≥ в≥д≥граЇ ≤ правову роль, оск≥льки в≥н всюди затверджуЇтьс¤ законом «аконом про бюджет на орган виконавчоњ влади покладаЇтьс¤ обовТ¤зок з≥брати певну суму
кошт≥в ≤ дозвол¤Їтьс¤ витратити ц≥ кошти на видатки, повТ¤зан≥ з безперервним њњ функц≥онуванн¤м. ѕравове призначенн¤ бюджету пол¤гаЇ в тому, що в≥н надаЇ влад≥, ¤ка його затверджуЇ, вище ≥ пост≥йне кер≥вництво у веденн≥ ф≥нансового господарства, а також попередн≥й пер≥одичний нагл¤д ≥ контроль над д≥¤льн≥стю орган≥в виконавчоњ влади. ѕост≥йнод≥юч≥ закони, що регулюють видатки, податки, збори, мито, сам≥ по соб≥ не дають можливост≥ забезпечувати нагл¤д ≥ контроль над д≥¤льн≥стю орган≥в виконавчоњ влади, оск≥льки вони не встановлюють меж≥, ¤коњ треба дос¤гти при збор≥ кошт≥в, ≥ можливост≥ њх витрачанн¤. Ѕюджет надаЇ ф≥нансов≥й д≥¤льност≥ орган≥в виконавчоњ влади обовТ¤зковий характер, оск≥льки приписи закону про бюджет мають в основному конкретно-адресний характер ≥ зобовТ¤зують ц≥ органи њх виконувати. «акон про бюджет пер≥одизуЇ результати веденн¤ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ ≥ надаЇ њм форми зв≥тност≥ по бюджету, а це робить можливим контроль над њх доц≥льн≥стю. ¬ правовому призначенн≥ бюджету пол¤гаЇ ≥ одна з важлив≥ших гарант≥й законом≥рност≥ ≥ необх≥дност≥ управл≥нн¤ в крањн≥, оск≥льки виконанн¤ будь-¤коњ д≥њ, будь-¤кого управл≥нського р≥шенн¤ вимагаЇ витрачанн¤ кошт≥в. ѕравового значенн¤ бюджет набуваЇ т≥льки в крањнах, де ≥снуЇ волеви¤вленн¤ представницького органу влади, де парламент може затверджувати бюджет у форм≥ закону.Ѕюджет маЇ ≥ пол≥тичне значенн¤, оск≥льки законодавчий орган за своњм волеви¤вленн¤м затверджуЇ обТЇм видатк≥в ≥ доход≥в бюджету на планований р≥к ≥ цим ставить ур¤д п≥д св≥й контроль. “е ж саме сл≥д сказати ≥ про м≥сцев≥ бюджети, ¤к≥ затверджуютьс¤, зг≥дно з статтею 143 онституц≥њ ”крањни, територ≥альними громадами або через утворен≥ ними органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤. –айонн≥ ≥ обласн≥ бюджети затверджують районн≥ ≥ обласн≥ ради.
—утн≥сть бюджету будь-¤коњ крањни визначаЇтьс¤ њњ соц≥ально-економ≥чною будовою, завданн¤ми ≥ функц≥¤ми держави.
√оловна мета економ≥чного розвитку ”крањни Ч подоланн¤ кризових ¤вищ ≥ зупиненн¤ спаду виробництва, зм≥цненн¤ ф≥нансово-кредитноњ ≥ грошовоњ системи. ” соц≥альн≥й сфер≥ держава намагаЇтьс¤ не допустити подальшого спаду життЇвого р≥вн¤ населенн¤, поступово запровадити нов≥ елементи соц≥ального забезпеченн¤, удосконалити форми наданн¤ допомоги малозабезпеченим громад¤нам. —уверенна держава п≥клуЇтьс¤ про оборону крањни ≥ ф≥нансуЇ витрати, повТ¤зан≥ ≥з зд≥йснен-н¤м ц≥Їњ функц≥њ. ƒержава ф≥нансуЇ видатки, повТ¤зан≥ з ≥снуванн¤м правоохоронних орган≥в, орган≥в державноњ виконавчоњ влади.
ƒл¤ виконанн¤ цих завдань потр≥бн≥ величезн≥ суми кошт≥в, ¤к≥ держава в першу чергу може одержати з бюджету. ÷≥ завданн¤ визначають витрати бюджету. ѕерех≥д до ринковоњ економ≥ки робить основним доходним джерелом бюджету податков≥ платеж≥, особливо надходженн¤ податку на добавлену варт≥сть, акцизного збору, податку на прибутки п≥дприЇмств, на прибуток населенн¤, а також ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в.
¬иход¤чи з вищевикладеного, бюджет держави можна визначити ¤к установлений нормами закону, прийн¤того ¬ерховною –адою або р≥шенн¤ми м≥сцевих рад, план утворенн¤ ≥ використанн¤ централ≥зованого (дл¤ держави або певноњ територ≥њ) фонду кошт≥в, необх≥дного дл¤ зд≥йсненн¤ њх завдань ≥ функц≥й держави в ц≥лому ≥ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
” б≥льшост≥ крањн бюджет установлюЇтьс¤ на один р≥к. ѕер≥од д≥њ бюджету маЇ назву бюджетного пер≥оду. ѕодовженн¤ пер≥оду д≥њ бюджету за меж≥ одного року зменшуЇ його достов≥рн≥сть, послабл¤Ї вплив ≥ контроль за ним законодавчого органу.
—татт¤ 96 онституц≥њ ”крањни встановила, що ƒержавний бюджет ”крањни затверджуЇтьс¤ щор≥чно ¬ерховною –адою ”крањни на пер≥од з 1 с≥чн¤ по 31 грудн¤, а з особливих обставин Ч на ≥нший пер≥од, тобто бюджетний пер≥од в ”крањн≥ зб≥гаЇтьс¤ з календарним роком.
” б≥льш≥й частин≥ Ївропейських держав (‘ранц≥¤, ≤спан≥¤, јвстр≥¤, √рец≥¤ тощо) початок бюджетного пер≥оду ≥ к≥нець його зб≥гаютьс¤ з початком ≥ к≥нцем календарного року, але, наприклад, в јнгл≥њ, ƒан≥њ бюджетний пер≥од продовжуЇтьс¤ з 1 кв≥тн¤ по 31 березн¤, в ≤тал≥њ, Ќорвег≥њ, япон≥њ Ч з 1 липн¤ по «ќ червн¤. ¬иб≥р дл¤ початку ≥ к≥нц¤ бюджетного пер≥оду строк≥в, ¤к≥ не зб≥гаютьс¤ з початком ≥ к≥нцем календарного року, по¤снюЇтьс¤ строками бюджетних парламентських сес≥й. ѕалати не встигають розгл¤нути бюджет до початку календарного року, тому бюджетний пер≥од починаЇтьс¤ п≥сл¤ прийн¤тт¤ закону про державний бюджет.
Ќе вс≥ бюджетн≥ рахунки можуть бути зведен≥ за час бюджетного пер≥оду, особливо по кап≥таловкладенн¤х, тому законодавство багатьох крањн дозвол¤Ї використовувати бюджетн≥асигнуванн¤ минулого року на прот¤з≥ певного пер≥оду, ¤кий маЇ назву п≥льгових строк≥в. „ас, ¤кий складаЇтьс¤ з бюджетного пер≥оду ≥ п≥льгових строк≥в, маЇ назву рахункового пер≥оду.
І 2. ѕон¤тт¤ бюджетного права. ќсобливост≥ бюджетно-правових в≥дносин
¬ умовах проведенн¤ в ”крањн≥ економ≥чних ≥ адм≥н≥стративних реформ на¤вн≥сть видатк≥в, ¤к≥ ф≥нансуютьс¤ на зворотн≥й основ≥, виникненн¤ трансфертних в≥дносин, боротьба з бюджетним деф≥цитом ≥ необх≥дн≥сть скороченн¤ видатк≥в, розм≥ри ¤ких затверджен≥ представницькими органами, вимагають посиленн¤ контролю за вс≥м бюджетним процесом ¤к з боку законодавчоњ, так ≥ виконавчоњ влади. ¬≥дносини в галуз≥ бюджету ускладнюютьс¤ ≥ вимагають все детальн≥шоњ регламентац≥њ. –егламентац≥¤ в≥дбуваЇтьс¤ за допомогою ф≥нансово-правових норм.
«важаючи на те, що бюджет Ї центральною ланкою ф≥нансовоњ системи, граЇ величезну роль у д≥¤льност≥ держави, й викликаЇ виникненн¤ важливих дл¤ нењ в≥дносин, ¤к≥ регулюютьс¤ великою к≥льк≥стю ф≥нансово-правових норм. ÷≥ норми створюють основний розд≥л ф≥нансового права Ч бюджетне право.
Ѕюджетно-правов≥ норми Ч складова частина ф≥нансового права, њм властива особлив≥сть ф≥нансово-правових, а саме: категоричний характер ≥мперативност≥. ∆оден з субТЇкт≥в бюджетно-правових в≥дносин не може зм≥нити припису, ¤кий вм≥щено в норм≥.
Ѕюджетне право ”крањни Ч це сукупн≥сть ф≥нансово-правових норм, що регулюють ф≥нансов≥ в≥дносини, ¤к≥ виникають у звТ¤зку з бюджетною д≥¤льн≥стю.
ѕредметом бюджетного права Ї в≥дносини з приводу формуванн¤ ≥ використанн¤ державного ≥ м≥сцевих бюджет≥в в ”крањн≥.
Ѕюджетне право т≥сно повТ¤зане з ≥ншими розд≥лами ≥ ≥нститутами ф≥нансового права, особливо з розд≥лами правового регулюванн¤ доход≥в ≥ видатк≥в.
«Т¤суванн¤ предмету бюджетного права ≥ ч≥тке в≥дмежуванн¤ його в≥д ≥нших ф≥нансово-правових ≥нститут≥в маЇ ≥ практичне, ≥ теоретичне значенн¤. « теоретичного боку таке зТ¤суванн¤ необх≥дно через те, що це дозвол¤Ї краще систематизувати бюджетно-правов≥ акти ≥ легше ор≥Їнтуватис¤ в них,
а з практичного Ч перш за все тому, що кожний ф≥нансово-правовий ≥нститут маЇ своњ засоби захисту прав субТЇкт≥в ф≥нансових правов≥дносин.
Ѕюджетно-правов≥ норми регулюють в≥дносини при встановленн≥ бюджетноњ системи, розпод≥л≥ доход≥в ≥ видатк≥в м≥ж окремими видами бюджет≥в, у процес≥ складанн¤, розгл¤ду, затвердженн¤ бюджет≥в, виконанн¤ њх та зв≥тност≥ про виконанн¤ бюджет≥в. —усп≥льн≥ в≥дносини в галуз≥ бюджету, що регулюютьс¤ бюджетно-правовими нормами, мають назву бюджетно-правових.
Ѕюджетно-правов≥ норми визначають права ≥ обовТ¤зки субТЇкт≥в в≥дносин, що ними регулюютьс¤, вказують на обставини, за ¤ких учасники цих в≥дносин стають нос≥¤ми конкретних прав ≥ обовТ¤зк≥в, ≥ передбачають насл≥дки, ¤к≥ неодм≥нно наступають при невиконанн≥ њхн≥х вимог.
Ѕюджетно-правов≥ норми мають свою матер≥альну обгрунтован≥сть, вони Ї висновком з обТЇктивних закон≥в розвитку сусп≥льства у вигл¤д≥ загальнообовТ¤зкових правил дл¤ д≥й державних орган≥в. ¬ерховна –ада ”крањни, ¤к вищий законодавчий орган, може затвердити в закон≥ про ƒержавний бюджет будь-¤к≥ суми, але бюджетн≥ показники, ¤к≥ одержують правову оболонку, встановлюють т≥льки п≥сл¤ п≥знанн¤ економ≥чних можливостей держави, ¤к≥ повТ¤зан≥ з обТЇктивними законами сусп≥льного розвитку.
–егулююча роль бюджетно-правових норм пол¤гаЇ в тому, що вони викликають певн≥ д≥њ державних орган≥в, ¤к≥, реал≥зу-ючи своњ права ≥ обовТ¤зки в галуз≥ бюджетноњ д≥¤льност≥, вт≥люють у житт¤ вимоги цих норм.
«а часом д≥њ бюджетно-правов≥ норми можна под≥лити на пост≥йнод≥юч≥ ≥ пер≥одичн≥. ѕост≥йнод≥юч≥ м≥ст¤тьс¤, наприклад, у «акон≥ ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ, «акон≥ ”крањни Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥Ф, ≥ перестають д≥¤ти з прийн¤тт¤м нових закон≥в, пер≥одичн≥ Ч у правових актах про ƒержавний або м≥сцев≥ бюджети, в актах аб≥нету ћ≥н≥стр≥в та в≥дпов≥дних виконавчих орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ про бюджети. ѕост≥йнод≥юч≥ бюджетно-правов≥ норми не обмежен≥ у час≥, вони ≥снують, поки субТЇкти в≥дносин збер≥гають свою правомочн≥сть.
ќстанн≥м часом ¬ерховна –ада продовжуЇ д≥ю де¤ких норм щор≥чних закон≥в про ƒержавний бюджет. Ќаприклад, затвер-
джуючи «акон Уѕро ƒержавний бюджет ”крањни на 1997 р≥кФ, ¬ерховна –ада ”крањни продовжила на 1997 р≥к терм≥н д≥њ статей 12, 24, 25, 39 (кр≥м окремих частин в цих статт¤х) «акону ”крањни Уѕро ƒержавний бюджет ”крањни на 1995 р≥кФ, статей 11, 12, 31 «акону ”крањни Уѕро ƒержавний бюджет на 1996 р≥кФ, зм≥нила редакц≥ю статт≥ 12 «акону ”крањни Уѕро ƒержавний бюджет ”крањни на 1996 р≥кФ та доповнила текст статт≥ 24 цього ж «акону.
ѕродовженн¤ д≥њ статей закон≥в про ƒержавний бюджет за минулий р≥к не зм≥нюЇ пер≥одичного характеру цих припис≥в. ƒ≥њ норм продовжуютьс¤ на певний час ¬ерховною –адою ”крањни.
ѕер≥одичн≥ бюджетно-правов≥ норми вступають у д≥ю або п≥сл¤ њх затвердженн¤ або з настанн¤м нового бюджетного року. “ак, статт¤ 96 онституц≥њ ”крањни встановила, що ƒержавний бюджет ”крањни затверджуЇтьс¤ щор≥чно ¬ерховною –адою ”крањни на пер≥од з 1 с≥чн¤ по 31 грудн¤, а статт¤ 92 Ч виключно законами ”крањни встановлюЇтьс¤: ƒержавний бюджет ”крањни ≥ бюджетна система ”крањни, тобто норми онституц≥њ ”крањни встановили тривал≥сть бюджетного пер≥оду ≥ пер≥одичн≥сть закону про ƒержавний бюджет.
—пециф≥чна особлив≥сть регулюванн¤ бюджетноњ д≥¤льност≥ за допомогою правових норм пол¤гаЇ в тому, що вони надають економ≥чним (бюджетним) в≥дносинам оф≥ц≥йний характер, державний захист. ≈коном≥чн≥ (бюджетн≥) в≥дносини набувають форми в≥дносин (прав ≥ обовТ¤зк≥в), тобто форми правов≥дносин. ¬ межах правов≥дносин в≥дбуваЇтьс¤ д≥¤льн≥сть державних орган≥в, скерована на формуванн¤ бюджету та його виконанн¤ у вигл¤д≥ моб≥л≥зац≥њ кошт≥в у бюджет≥ та њх використанн¤ в≥дпов≥дно до бюджетно-правових норм. ƒержавн≥ органи, що беруть участь у бюджетн≥й д≥¤льност≥, сп≥вставл¤ють своњ д≥њ з вимогами норми (ск≥льки треба з≥брати доход≥в або ск≥льки можна витратити бюджетних кошт≥в), п≥дкор¤ють њй своњ д≥њ ≥ тим самим обТЇктивно закр≥плюють ф≥нансов≥ в≥дносини.
Ѕюджетн≥ правов≥дносини Ї насл≥дком правового регулюванн¤ державою сусп≥льних (економ≥чних) в≥дносин, що ви¤вл¤Їтьс¤ у наданн≥ цим в≥дносинам юридичноњ форми. ожний конкретний акт бюджетноњ д≥¤льност≥ (розпод≥л кошт≥в або використанн¤ бюджетних асигнувань) зд≥йснюЇтьс¤ виключно на
правов≥й п≥дстав≥, тобто у нерозривн≥й Їдност≥ матер≥ального ≥ правового боку цих в≥дносин. ќбТЇктивн≥ економ≥чн≥ закони
визначають меж≥ регулюючого впливу ≥ характер регулюванн¤ бюджетних в≥дносин. ѕ≥сл¤ врегулюванн¤ правовими нормами бюджетн≥ в≥дносини не перетворюютьс¤ на юридичн≥, а набувають форми бюджетних правов≥дносин. ќск≥льки бюджетно-правов≥ в≥дносини Ч вид ф≥нансово-правових, њм властив≥ особливост≥ останн≥х.ќсоблив≥стю юридичного зм≥сту бюджетно-правових норм Ї те, що вони встановлюють правила повед≥нки дл¤ особливого кола субТЇкт≥в, ¤ке в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д субТЇкт≥в ≥нших вид≥в ф≥нансово-правових в≥дносин. ÷е
коло вужче, н≥ж, скаж≥мо, у податкових або кредитних в≥дносинах. ѕ≥д субТЇктами бюджетно-правових в≥дносин розум≥ють њх учасник≥в, ¤к≥ виступають ¤к сторони. ожен субТЇкт цих в≥дносин бере участь у розпод≥л≥ доход≥в ≥ видатк≥в м≥ж бюджетами, одержанн≥ бюджетних асигнувань, у складанн≥, розгл¤д≥ або затвердженн≥ бюджет≥в.¬ першу чергу субТЇктами бюджетних правов≥дносин виступають ”крањна ¤к суверенна держава, ¤к правило, в особ≥ ¬ерховноњ –ади, ѕрезидента ”крањни та аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, ¬ерховна –ада ≥ ”р¤д јвтономноњ –еспубл≥ки рим, м≥сцев≥ органи самовр¤дуванн¤ та њх виконавч≥ органи.
Ќайширш≥ повноваженн¤ в галуз≥ бюджету мають представницьк≥ органи, оск≥льки њм, ¤к представникам народу, онституц≥¤ ”крањни надаЇ бюджетну правомочн≥сть.
ќбс¤г прав ≥ обовТ¤зк≥в орган≥в виконавчоњ влади ¤к субТЇкт≥в бюджетних правов≥дносин залежить в≥д м≥сц¤ ≥ рол≥ в систем≥ державного апарату ≥ у систем≥ виконавчих орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
ќргани виконавчоњ влади загальноњ компетенц≥њ зд≥йснюють ф≥нансову д≥¤льн≥сть паралельно з ≥ншими своњми функц≥¤ми.
” бюджетних правов≥дносинах беруть участь ≥ галузев≥ органи виконавчоњ влади. ќсобливе м≥сце серед орган≥в виконавчоњ влади пос≥дають ф≥нансов≥ органи. —аме вони д≥ють в≥д ≥мен≥ держави ≥ вступають у бюджетн≥ правов≥дносини з ус≥ма огана-ми держави, ¤к≥ збирають або витрачають бюджетн≥ кошти, беруть участь на стад≥¤х бюджетного процесу. Ќими не Ї комерц≥йн≥ п≥дприЇмства, колгоспи, кооперативи, окрем≥ громад¤ни, тобто субТЇкти ≥нших вид≥в ф≥нансових правов≥дносин,у ¤ких акти про бюджет не викликають виникненн¤ прав ≥ обовТ¤зк≥в.« актами про бюджет повТ¤зана ≥ друга особлив≥сть бюджетних правов≥дносин Ч пер≥одичний характер. јкти про бюджет (закони ≥ р≥шенн¤ м≥сцевих рад) д≥ють т≥льки на прот¤з≥ одного бюджетного пер≥оду Ч з 1 с≥чн¤ по 31 грудн¤ Ч ≥ перестають ≥снувати. «аснован≥ на них бюджетн≥ правов≥дносини також припин¤ють своЇ ≥снуванн¤ 31 грудн¤ ≥ поновлюютьс¤ з 1 с≥чн¤ наступного року, ¤кщо субТЇкти бюджетних правов≥дносин минулого року одержують права чи обовТ¤зки на п≥дстав≥ нових акт≥в про бюджет.
ƒо особливостей бюджетного права сл≥д в≥днести велику детал≥зован≥сть. Ќорми бюджетного права ретельно регулюють в≥дносини в галуз≥ бюджету, оск≥льки кошт≥в бюджету не вистачаЇ на першочергов≥ потреби, тому все, що стосуЇтьс¤ витрачанн¤ бюджетних кошт≥в п≥дд¤гаЇ сувор≥й регламентац≥њ. ѕор¤док в≥дпуску кошт≥в ≥ њх витрачанн¤ встановлений в актах, ¤к≥ вход¤ть у ф≥нансове законодавство.
¬ юридичн≥й л≥тератур≥ бюджетно-правов≥ норми прийн¤то под≥л¤ти на матер≥альн≥ ≥ процесуальн≥. ћатер≥альн≥ встановлюють матер≥альний зм≥ст бюджету, тобто структуру бюджетноњ системи, джерела доход≥в ≥ направленн¤ видатк≥в, њх обс¤ги, розмежуванн¤ доход≥в ≥ видатк≥в м≥ж окремими ланками бюджет≥в, розм≥ри резервних фонд≥в тощо. ћатер≥альн≥ норми в учбов≥й л≥тератур≥ обТЇднуютьс¤ в правовий ≥нститут Убюджетний устр≥йФ, що входить в бюджетне право.
ѕроцесуальн≥ бюджетно-правов≥ норми складають також окремий ≥нститут Ч бюджетного права ≥ регулюють бюджетний процес, тобто в≥дносини, що виникають при складанн≥, розгл¤д≥, затвердженн≥ бюджету, проведенн≥ контролю, складанн≥, розгл¤д≥ ≥ затвердженн≥ зв≥ту про виконанн¤ бюджету.
¬≥дносини, що виникають в процес≥ бюджетноњ д≥¤льност≥ регулюютьс¤ нормами онституц≥њ ”крањни, бюджетним законодавством ≥ спец≥альними нормативними актами.
—татт¤ 85 онституц≥њ ”крањни встановлюЇ повноваженн¤ ¬ерховноњ –ади на затвердженн¤ ƒержавного бюджету, внесенн¤ зм≥н до нього, контролю за його виконанн¤м та прийн¤тт¤ р≥шенн¤ щодо зв≥ту про його виконанн¤. «аконами ¬ерховноњ –ади установлюютьс¤ податки ≥ доходи, ¤к≥ формують ƒержавний бюджет. онституц≥¤ надаЇ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в по-
вноваженн¤ на розробку проекту ƒержавного бюджету ≥ поданн¤ його на розгл¤д ≥ затвердженн¤ ¬ерховноњ –ади, а також на поданн¤ ¬ерховн≥й –ад≥ зв≥ту про виконанн¤ ƒержавного бюджету.
ƒержава маЇ спец≥альн≥ закони ≥ нормативн≥ акти, ¤к≥ регулюють бюджетн≥ в≥дносини в ”крањн≥. “ак, основи орган≥зац≥њ бюджетноњ системи ”крањни на баз≥ њњ суверен≥тету ≥ економ≥чноњ самост≥йност≥ установлюЇ закон Уѕро бюджетну системуФ в≥д 28 кв≥тн¤ 1995 року. ўороку ¬ерховна –ада ”крањни приймаЇ «акон про ƒержавний бюджет, ¤ким визначаЇтьс¤ загальний обс¤г бюджету на р≥к, розм≥ри асигнувань за напр¤мками д≥¤льност≥ держави, розм≥ри в≥драхувань у м≥сцев≥ бюджети в≥д загальнодержавних доход≥в ≥ податк≥в ≥ т.д. ƒо цих акт≥в належать ≥ щор≥чн≥ р≥шенн¤ м≥сцевих рад. ¬ажливу роль у регулюванн≥ бюджетних в≥дносин в≥д≥грають нормативн≥ акти, ¤кими встановлюютьс¤ повноваженн¤ орган≥в державноњ законодавчоњ ≥ виконавчоњ влади.
Ќорми, ¤к≥ регулюють бюджетн≥ в≥дносини, вм≥щуютьс¤ не т≥льки у бюджетному законодавств≥. “ак, багато статей «акону про аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни вм≥щують норми, ¤к≥ регулюють бюджетн≥ повноваженн¤ ”р¤ду, «акон ”крањни Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥Ф в≥д 21 травн¤ 1997 року, –егламент ¬ерховноњ –ади ”крањни, ”кази ѕрезидента ”крањни, наприклад Уѕро заходи щодо забезпеченн¤ наповненн¤ ƒержавного бюджету та посиленн¤ ф≥нансово-бюджетноњ дисципл≥ниФ в≥д 28 лютого 1997 р., ѕостанова ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 6 травн¤ 1996 р., ¤кою затверджен≥ ѕравила оформленн¤ проекту «акону ”крањни про ƒержавний бюджет ”крањни.
Ѕюджетне законодавство в ”крањн≥ перебудовуЇтьс¤ на п≥дстав≥ новоњ онституц≥њ ”крањни, тому «акон ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ повинен бути переробленим. ¬раховуючи нов≥ тенденц≥њ розвитку ринковоњ економ≥ки, перегл¤дають ≥ нормативн≥ акти ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в та Ќац≥онального банку ”крањни. –озробл¤ютьс¤ ѕравила складанн¤ ≥ виконанн¤ ƒержавного бюджету ”крањни.
І 3. Ѕюджетний устр≥й в ”крањн≥
” в≥дпов≥дност≥ з≥ статтею 2 «акону ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ бюджетна система ”крањни складаЇтьс¤ з державного бюджету ”крањни, республ≥канського бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки рим ≥ м≥сцевих бюджет≥в. ” ф≥нансово-правов≥й л≥тератур≥ ≥снуЇ однозначне визначенн¤ бюджетноњ системи Ч це заснована на економ≥чних в≥дносинах, врегульованих правовими нормами, сукупн≥сть вид≥в бюджет≥в, ¤к≥ ≥снують на територ≥њ держави.
ожна держава маЇ свою бюджетну систему ≥ встановлюЇ принципи њњ побудови, з тим щоб власний бюджет мала сама держава, њњ частини (¤кщо це федерац≥¤) ≥ вс≥ адм≥н≥стративно-територ≥альн≥ одиниц≥, тобто бюджетний устр≥й в держав≥ визначаЇтьс¤ формою державного устрою ≥ включаЇ в себе орган≥зац≥ю бюджетноњ системи, принципи њњ побудови, повноваженн¤ законодавчих та виконавчих орган≥в державноњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ та њх виконавчих орган≥в. —татт¤ « «акону ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ встановила: УЅюджетний устр≥й Ч це орган≥зац≥¤ ≥ принципи побудови бюджетноњ системи, њњ структури, взаЇмозвТ¤зок м≥ж окремими ланками бюджетноњ системи. Ѕюджетний устр≥й ”крањни визначаЇтьс¤ з урахуванн¤м державного устрою ≥ адм≥н≥стративно-територ≥ального под≥лу.
Ѕюджетно-правов≥ норми установлюють види бюджет≥в, ¤к≥ д≥ють на територ≥њ держави, м≥сце њх у бюджетн≥й систем≥, взаЇмозвТ¤зок м≥ж ними ≥ принципи функц≥онуванн¤.
Ѕюджетний устр≥й залежить в≥д державного устрою. ”крањна Ч ун≥тарна держава, в ¤к≥й, в≥дпов≥дно до статт≥ 7 онституц≥њ, визнаЇтьс¤ ≥ гарантуЇтьс¤ м≥сцеве самовр¤дуванн¤, функц≥онуванн¤ ¤кого без власних бюджет≥в неможливо. ¬ звТ¤зку з цим бюджетна система ”крањни складаЇтьс¤ з двох р≥вн≥в: державного бюджету та республ≥канського бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки рим ≥ м≥сцевих бюджет≥в.
” державах з федеративною формою устрою ≥снуЇ трир≥в-нева бюджетна система: федеральний бюджет; бюджети субТЇкт≥в федерац≥њ (наприклад, у –ос≥йськ≥й ‘едерац≥њ Ч республ≥канськ≥ бюджети республ≥к у склад≥ –‘, крайов≥, обласн≥ бюджети областей, м≥ськ≥ бюджети м≥ст ћоскви та —анкт-ѕетербурга, обласн≥ бюджети автономних областей, окружн≥ бюджети автономних областей); м≥сцев≥ бюджети Ч районн≥ бюджети район≥в, м≥ськ≥ бюджети, районн≥ бюджети в м≥стах, бюджети селищ ≥ с≥л
.ѕ≥сл¤ проголошенн¤ незалежност≥ ”крањни 24 серпн¤ 1991 року ”крањна зм≥нила принцип побудови державного бюджету. ¬ часи входженн¤ ”крањни в —оюз –—– державний бюджет
”крањни обТЇднував в соб≥ республ≥канський бюджет, бюджети областей та м≥ст иЇва та —евастопол¤, тобто ¤вл¤в собою сукупн≥сть ус≥х бюджет≥в.
“епер, у в≥дпов≥дност≥ з статтею 2 «акону ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ сукупн≥сть ус≥х бюджет≥в, що вход¤ть до складу бюджетноњ системи ”крањни, Ї зведеним (консол≥дованим, ¤к називають зведен≥ бюжети всюди, в тому числ≥ ≥ в –ос≥њ) бюджетом ”крањни.
«ведений бюджет не затверджуЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни, а використовуЇтьс¤ дл¤ анал≥зу ≥ визначенн¤ засад державного регулюванн¤ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни.
ожний з вид≥в бюджет≥в, ¤к≥ ≥снують в ”крањн≥, затверджуЇтьс¤ в≥дпов≥дним органом м≥сцевого самовр¤дуванн¤, але ≥ в систем≥ м≥сцевих бюджет≥в ≥снують зведен≥ (консол≥дован≥) бюджети, ¤к≥ обТЇднуютьс¤ спочатку з бюджетом вищого р≥вн¤, а пот≥м Ч в бюджет област≥, а бюджети областей вход¤ть у зведений (консол≥дований) бюджет ”крањни.
«веденими (консол≥дованими) бюджетами в ”крањн≥ Ї: ƒержавний бюджет, бюджет јвтономноњ –еспубл≥ки рим; бюджети областей; бюджети район≥в; бюджети м≥ст, ¤к≥ мають районний под≥л.
Ѕюджет јвтономноњ –еспубл≥ки рим обТЇднуЇ республ≥канський бюджет та бюджети район≥в ≥ м≥ст республ≥канського п≥дпор¤дкуванн¤ јвтономноњ –еспубл≥ки рим. ’оча в бюджет≥ јвтономноњ –еспубл≥ки рим Ї республ≥канський ≥ м≥сцев≥ бюджети, це не робить бюджетну систему ”крањни трир≥вне-вою, оск≥льки статт¤ 134 онституц≥њ ”крањни установила, що јвтономна –еспубл≥ка рим Ї нев≥дТЇмною складовою частиною ”крањни ≥ в межах повноважень, визначених онституц≥Їю ”крањни, вир≥шуЇ питанн¤, в≥днесен≥ до њњ в≥данн¤. ” статт≥
137 онституц≥њ ”крањни, де закр≥плен≥ питанн¤, ¤к≥ нормативне регулюЇ јвтономна –еспубл≥ка рим, бюджетно-ф≥нансових питань немаЇ.” статт≥ 2 «акону ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ бюджет јвтономноњ –еспубл≥ки рим в≥докремлено в≥д м≥сцевих бюджет≥в, але в науков≥й л≥тератур≥ республ≥канський бюджет јвтономноњ –еспубл≥ки рим в≥днос¤ть до м≥сцевих бюджет≥в
1.1
ƒив.: равченко ¬.≤. ‘≥нанси м≥сцевих орган≥в влади ”крањни. ќснови теор≥њ ≥ практики.Ч ињв: Ќƒ‘≤, 1997,Ч —. 69.Ѕюджет област≥ обТЇднуЇ обласний бюджет та бюджети район≥в ≥ м≥ст обласного п≥дпор¤дкуванн¤.
Ѕюджет району обТЇднуЇ районний бюджет, бюджети м≥ст районного п≥дпор¤дкуванн¤, селищн≥ та с≥льськ≥ бюджети. —татт¤ 2 «акону ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ вм≥щуЇ припис: У—елищн≥ ≥ с≥льськ≥ бюджети створюютьс¤ за р≥шенн¤м районних, м≥ських –ад за на¤вност≥ необх≥дноњ ф≥нансовоњ базиФ, але дал≥ встановлено, що районн≥, м≥ськ≥ –ади визначають доходи в≥дпов≥дних селищних ≥ с≥льських бюджет≥в. —татт¤ 140 онституц≥њ ”крањни встановила, що м≥сцеве самовр¤дуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ територ≥альною громадою в пор¤дку, встановленому законом, ¤к безпосередньо, так ≥ через органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤: с≥льськ≥, селищн≥, м≥ськ≥ ради та њх виконавч≥ органи. –айонн≥ ≥ обласн≥ ради Ї органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤, що представл¤ють сп≥льн≥ ≥нтереси територ≥альних громад с≥л, селищ та м≥ст.
«≥ статт≥ 140 онституц≥њ випливаЇ, що с≥льськ≥, селищн≥ ≥ м≥ськ≥ ради зд≥йснюють м≥сцеве самовр¤дуванн¤, що неможливо без достатньоњ матер≥альноњ ≥ ф≥нансовоњ бази. —татт¤ 142 онституц≥њ установлюЇ цю матер≥альну ≥ ф≥нансову основу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, в тому числ≥ ≥ доходи м≥сцевих бюджет≥в.
—татт¤ 61 «акону ”крањни Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥Ф ч≥тко встановила, що органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в селах, селищах, м≥стах, районах у м≥стах самост≥йно розробл¤ють, затверджують ≥ виконують в≥дпов≥дн≥ м≥сцев≥ бюджети. ÷е св≥дчить про те, що с≥льськ≥, селищн≥ та м≥ськ≥ бюджети ≥снують.
Ѕюджет м≥ста, ¤ке маЇ районний под≥л, обТЇднуЇ м≥ський бюджет та бюджети район≥в, що вход¤ть до його складу. ” випадках, коли м≥ськ≥й, районн≥й в м≥ст≥ рад≥ адм≥н≥стративно п≥дпор¤дкован≥ ≥нш≥ м≥ста, селища чи с≥льськ≥ населен≥ пункти, бюджети цих адм≥н≥стративно-територ≥альних утворень обТЇднуютьс¤ в≥дпов≥дно у бюджет≥ м≥ста або бюджет≥ району в м≥ст≥, радам ¤ких ц≥ населен≥ пункти п≥дпор¤дкован≥. (ƒив. таблицю 4).
Ѕюджетний устр≥й в ”крањн≥ грунтуЇтьс¤ на принципах Їдност≥, повноти, достов≥рност≥, гласност≥, наочност≥ ≥ самост≥йност≥ ус≥х бюджет≥в, що вход¤ть до бюджетноњ системи ”крањни.
ѕринцип
Їдност≥ бюджетноњ системи забезпечуЇтьс¤ ≥снуванн¤м Їдиного рахунку доход≥в ≥ видатк≥в кожноњ ланки бюд-жетноњ системи. ™дн≥сть бюджетноњ системи забезпечуЇтьс¤ також Їдиною правовою базою; Їдиною бюджетною класиф≥кац≥Їю; Їдн≥стю форм бюджетноњ документац≥њ, що встановлюютьс¤ ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни; наданн¤х статистичноњ ≥ бюджетноњ ≥нформац≥њ дл¤ зведених бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в; Їдиною грошовою системою в держав≥; на взаЇмод≥њ бюджетних ланок ус≥х р≥вн≥в. Ѕюджетна система ”крањни Ї Їдиною ≥ тому, що при формуванн≥ бюджет≥в використовуЇтьс¤ Їдина бюджетна пол≥тика, ¤ка вт≥люЇтьс¤ в щор≥чн≥й бюджетн≥й резолюц≥њ ¬ерховноњ –ади. Ќайважлив≥шим завданн¤м бюджетноњ пол≥тики Ї забезпеченн¤ соц≥альноњ стаб≥льност≥, створенн¤ умов зростанн¤ життЇвого р≥вн¤ населенн¤ ”крањни, стаб≥л≥зац≥њ виробництва; зд≥йсненн¤ структурноњ перебудови й концентрац≥њ кошт≥в на пр≥оритетних напр¤мках розвитку економ≥ки.
™дн≥сть бюджетноњ системи ви¤вл¤Їтьс¤ у взаЇмод≥њ бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в з питань доход≥в. ¬заЇмод≥¤ йде шл¤хом розпод≥лу м≥ж бюджетами регулюючих доходних джерел, утворенн¤ ≥ часткового перерозпод≥лу ц≥льових фонд≥в. ™дн≥сть бюджетноњ системи дозвол¤Ї проведенн¤ Їдиноњ ф≥нансовоњ, в тому числ≥ податковоњ пол≥тики.
ѕринцип повноти пол¤гаЇ у в≥дображенн≥ у бюджет≥ вс≥х доход≥в ≥ видатк≥в, ¤к≥ на п≥дстав≥ законодавства включаютьс¤ в нього ≥ за рахунок ¤ких повинн≥ покриватис¤ вс≥ витрати, що ф≥нансуютьс¤ з нього.
ѕравове значенн¤ цього принципу пол¤гаЇ в тому, що органи держави при складанн≥ ≥ затвердженн≥ бюджету зобовТ¤зан≥ включати вс≥ доходи ≥ видатки, передбачен≥ законодавством. «аконодавство заборон¤Ї витрачанн¤ бюджетних кошт≥в поза бюджетом.
ѕринцип достов≥рност≥ Ч це формуванн¤ бюджету на реальних показниках, науково обгрунтованих нормативах та в≥дображенн¤ у зв≥т≥ про виконанн¤ бюджету, т≥льки тих доход≥в ≥ видатк≥в, ¤к≥ Ї результатом к≥нцевих касових операц≥й банку. ÷е дуже важливий принцип, але в наш≥й бюджетн≥й систем≥ Ч це принцип майбутнього, бо стан економ≥ки поки що не даЇ можливост≥ формуванн¤ бюджету на реальних показниках. Ќаприклад, в 1996 роц≥ до ƒержавного бюджету над≥йшло т≥льки 82,2 % до затверджених на р≥к, недоотриманн¤ запланованих доход≥в негативно впливало на стан виконанн¤ видатковоњ частини. Ќепроф≥нансован≥ видатки на 4918 млн. гривень. ≤ це
сталос¤ не тому, що при складанн≥ бюджету застосовувалис¤ недостов≥рн≥ дан≥, а тому що при виконанн≥ бюджету в 1996 роц≥ знизилис¤ практично вс≥ макропоказники економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни через пог≥ршенн¤ техн≥чного ≥ технолог≥чного стану, кризи платеж≥в, пасивну ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть, втрату традиц≥йних ринк≥в збуту продукц≥њ, пов≥льну структурну перебудову тощо. ќсь п≥сл¤ подоланн¤ цих причин принцип достов≥рност≥ буде життЇздатним.
ѕринцип гласност≥ означаЇ обовТ¤зковий в≥дкритий розгл¤д бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в на сес≥¤х представницьких орган≥в Ч ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни ≥ на радах м≥сцевих оран≥в самовр¤дуванн¤. ƒругою, нерозривною частиною цього принципу Ї публ≥чн≥сть, тобто обовТ¤зкове обнародуванн¤ бюджетних матер≥ал≥в. ÷ей принцип витримуЇтьс¤. ѕравда, тепер в законах про ƒержавний бюджет зТ¤вились статт≥, ¤к≥ не публ≥куютьс¤, але в зв≥т≥ про виконанн¤ бюджет≥в даютьс¤ повн≥ показники, включаючи ≥ статт≥, ¤к≥ не п≥дл¤гають опубл≥куванню.
ѕринцип наочност≥ передбачаЇ в≥дображенн¤ показник≥в бюджет≥в у взаЇмозвТ¤зку ≥з загальноеконом≥чними показниками в ”крањн≥ та за њњ межами шл¤хом використанн¤ засоб≥в максимальноњ ≥нформативност≥ результат≥в пор≥вн¤льного анал≥зу, визначенн¤ темп≥в ≥ пропорц≥й економ≥чного розвитку.
¬с≥ ланки бюджетноњ системи Ї самост≥йними. —амост≥йн≥сть, зг≥дно ≥з «аконом ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ, забезпечуЇтьс¤ на¤вн≥стю власних доходних джерел ≥ правом визначенн¤ напр¤м≥в њх використанн¤ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни.
ќдн≥Їю з головних ознак самост≥йност≥ кожного виду бюджету Ї конституц≥йне право кожного органу представницькоњ влади самост≥йно затверджувати бюджет.
¬елике правове значенн¤ в бюджетному устрою кожноњ держави маЇ принцип спец≥ал≥зац≥њ показник≥в доход≥в ≥ видатк≥в бюджет≥в.
÷ей принцип пол¤гаЇ у конкретному визначенн≥ розм≥р≥в доход≥в за джерелами утворенн¤ ≥ видатк≥в за њх призначенн¤м. Ѕюджет затверджуЇтьс¤ не т≥льки в загальн≥й сум≥ доход≥в ≥ видатк≥в. ” ньому визначаЇтьс¤, ¤к≥ суми надход¤ть, в≥д ¤кого джерела доходу (податок на додану варт≥сть, акцизний зб≥р, плата (податок) за землю, державне мито тощо), кому ≥ ск≥льки вид≥л¤Їтьс¤ кошт≥в. ѕринцип спец≥ал≥зац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ на вс≥х стад≥¤х бюджетного процесу за допомогою застосуванн¤ вста-
мовленоњ у визначеному пор¤дку класиф≥кац≥њ доход≥в ≥ видатк≥в бюджету.
«акон ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ визначаЇ бюджетну класиф≥кац≥ю ¤к Їдине систематизоване, функц≥ональне згрупуванн¤ доход≥в ≥ видатк≥в бюджету за однор≥дними ознаками, що забезпечуЇ загальнодержавну ≥ м≥жнародну пор≥вн¤льн≥сть бюджетних даних.
—труктура бюджетноњ класиф≥кац≥њ розробл¤Їтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ≥ затверджуЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни.
«а допомогою бюджетноњ класиф≥кац≥њ в ф≥нансових, податкових органах, кредитних та бюджетних установах провадитьс¤ обл≥к доход≥в ≥ видатк≥в, складаЇтьс¤ зв≥тн≥сть про виконанн¤ бюджет≥в. —аме бюджетна класиф≥кац≥¤ допомагаЇ проводити д≥йовий контроль за ц≥льовим використанн¤м бюджетних кошт≥в.
ѕостановою ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 12 липн¤ 1996 року затверджена нова структура бюджетноњ класиф≥кац≥њ ”крањни
1 ¬ умовах проведенн¤ реформ в економ≥ц≥ та управл≥нн≥ вона повинна забезпечити бюджетний обл≥к ≥ ефективн≥сть контролю за бюджетом з боку законодавчоњ та виконавчоњ влади.ѕризначенн¤ бюджетноњ класиф≥кац≥њ Ч забезпечити сп≥вставлений показник≥в бюджет≥в ус≥х р≥вней, тобто державного бюджету ≥ м≥сцевих бюджет≥в. ¬она використовуЇтьс¤ на вс≥х стад≥¤х бюджетного процесу, а також при складанн≥ органами виконавчоњ влади зведених (консол≥дованих) бюджет≥в.
Ѕюджетна класиф≥кац≥¤ ”крањни складаЇтьс¤ з чотирьох розд≥л≥в:
–озд≥л ≤. ƒоходи бюджету.
–озд≥л
II. ¬идатки бюджету.–озд≥л
III. ‘≥нансуванн¤ бюджету.–озд≥л
IV. ƒержавний борг.–озд≥л 1. ƒоходи бюджету под≥л¤ютьс¤ за кодами на розд≥ли, параграфи та статт≥. –озд≥ли доход≥в Ч це податков≥ надходженн¤ та неподатков≥ доходи, доходи в≥д операц≥й з кап≥талом, оф≥ц≥йн≥ трансферти, державн≥ ц≥льов≥ фонди.
” розд≥л≥ податков≥ надходженн¤ вид≥л¤ютьс¤ на параграфи за видами податк≥в, мита та збор≥в; параграфи можуть бути под≥лен≥ на статт≥ тод≥, коли законодавство м≥стить особливост≥ праового регулюванн¤ або Ї необх≥дн≥сть ≥ндив≥дуального обл≥ку.
Ќаприклад, –озд≥л 7. ѕрибутковий податок з громад¤н.
ѕараграф 1. ѕрибутковий податок з роб≥тник≥в ≥ службовц≥в.
ѕараграф 2. ѕрибутковий податок на доходи в≥д п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ та ≥нш≥ доходи громад¤н.
ѕараграф 3. ѕрибутковий податок з доход≥в прац≥вник≥в колективних с≥льськогосподарських п≥дприЇмств.
Ѕюджетна класиф≥кац≥¤ видатк≥в бюджет≥в складаЇтьс¤ з:
‘ункц≥ональна структура видатк≥в дозвол¤Ї визначати ц≥льове скеруванн¤ державноњ д≥¤льност≥: розд≥ли Ч державне управл≥нн¤, м≥жнародна д≥¤льн≥сть, фундаментальн≥ досл≥дженн¤ ≥ спри¤нн¤ науково-техн≥чному прогресу, осв≥та, промислов≥сть та енергетика тощо.
–озд≥ли под≥л¤ютьс¤ на п≥дрозд≥ли. Ќаприклад, –озд≥л Уќсв≥таФ под≥л¤Їтьс¤ на 7 п≥дрозд≥л≥в: ƒошк≥льна осв≥та. ѕочаткова ≥ загальна середн¤ осв≥та. ѕрофес≥йно-техн≥чна осв≥та. ¬ищ≥ навчальн≥ заклади 1 ≥ 2 р≥вн≥в акредитац≥њ. ¬ищ≥ навчальн≥ заклади 3 ≥ 4 р≥вн≥в акредитац≥њ. ѕереп≥дготовка ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ. ≤нш≥ заклади ≥ заходи в галуз≥ осв≥ти.
ѕ≥дрозд≥ли
можуть мати ц≥льов≥ статт≥ ≥ види витрат, ¤к≥ в≥дбивають безпосередньо специф≥ку видатк≥в.≈коном≥чна
класиф≥кац≥¤ видатк≥в бюджет≥в ”крањни групуЇ видатки державного ≥ м≥сцевих бюджет≥в за њх економ≥чним зм≥стом. ¬она под≥л¤Їтьс¤ на групи видатк≥в: поточн≥ видатки ≥ кап≥тальн≥ видатки; предметн≥ статт≥, п≥дстатт≥ та елементи витрат. “ак, у груп≥ поточних витрат предметною статтею будуть субсид≥њ та поточн≥ трансфертн≥ виплати, п≥дстаттею Ч субсид≥њ ≥ трансферти населенню, елементами витрат Ч виплата пенс≥й ≥ допомоги, стипенд≥њ тощо.” –озд≥л≥
III. ‘≥нансуванн¤ бюджету розум≥ють залученн¤ кошт≥в дл¤ ф≥нансуванн¤ видатк≥в бюджету. ‘≥нансуванн¤ бюджету под≥л¤Їтьс¤ на внутр≥шнЇ ≥ зовн≥шнЇ.‘ормами ф≥нансуванн¤ Ї: позики, одержан≥ з державних
фонд≥в, з бюджет≥в вищих р≥вн≥в, позики у банк≥в тощо; зм≥на1
‘ункц≥ональна структура видатк≥в под≥л¤Їтьс¤ у в≥дпов≥дност≥ з Ќаказом ћ≥н≥стра ф≥нанс≥в.структури залишк≥в бюджетних кошт≥в на рахунках в установах банк≥в.
” розд≥л≥ ƒержавний борг показуютьс¤ сукупн≥ боргов≥ зобовТ¤занн¤ внутр≥шн≥ ≥ зовн≥шн≥.
¬≥домча структура видатк≥в бюджетноњ класиф≥кац≥њ ”крањни, зг≥дно з постановою ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 12 липн¤ 1996 р., затверджена ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни за поданн¤м в≥дпов≥дних м≥н≥стерств ≥ в≥домств, по м≥сцевих бюджетах Ч р≥шенн¤ми в≥дпов≥дних орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ќднак порушувати принципи побудови ≥ Їдност≥ бюджетноњ класиф≥кац≥њ не можна, бо ¬ерховна –ада ”крањни затвердила нову структуру бюджетноњ класиф≥кац≥њ з метою створенн¤ Їдиноњ ≥нформац≥йноњ системи зведенн¤ державних доход≥в ≥ видатк≥в на вс≥х р≥вн¤х влади, забезпеченн¤ загальнодержавноњ ≥ м≥жнародноњ пор≥вн¤ност≥ бюджетних даних. —л≥д зазначити, що бюджетна класиф≥кац≥¤ Їдина ¤к дл¤ доход≥в ≥ видатк≥в державного бюджету, так ≥ дл¤ м≥сцевих, причому ≥ дл¤ зведених (консол≥дованих) дл¤ вс≥х р≥вн≥в. ќднак частина бюджетноњ класиф≥кац≥њ використовуЇтьс¤ т≥льки дл¤ державного бюджету. “ак, у функц≥ональн≥й структур≥ видатк≥в у розд≥л≥ 21 Ч ѕоповненн¤ державних запас≥в ≥ резерв≥в Ч п≥дрозд≥ли ƒержавн≥ запаси дорогоц≥нних метал≥в ≥ кам≥нн¤. ƒержавний матер≥альний резерв. ≤нш≥ державн≥ запаси ≥ резерви належать до в≥домчоњ класиф≥кац≥њ видатк≥в державного бюджету. ласиф≥кац≥¤ джерел зовн≥шнього ф≥нансуванн¤ деф≥циту або класиф≥кац≥¤ структури зовн≥шнього боргу також використовуЇтьс¤ дл¤ складанн¤ державного бюджету.
¬ ход≥ виконанн¤ бюджету на органи виконавчоњ влади покладаЇтьс¤ обовТ¤зок щодо кожного джерела доход≥в ≥ витрачанн¤ бюджетних кошт≥в. «атвердженн¤ бюджету без спец≥ал≥зац≥њ або застосуванн¤ недостатньоњ спец≥ал≥зац≥њ могло б призвести до необмежених д≥й розпор¤дник≥в кошт≥в ≥ унеможливило б проведенн¤ д≥йового контролю за виконанн¤м бюджету.
І 4. —клад доход≥в ≥ видатк≥в бюджет≥в в ”крањн≥
ожний бюджет можна под≥лити перш за все у горизонтальному в≥дношенн≥.
ѕо горизонтал≥ бюджет под≥л¤Їтьс¤ на доходну ≥ видаткову частини. як правило, спочатку йде доходна, за нею видаткова частини. ƒоходна частина маЇ матер≥альний характер, тобто доходи класиф≥куютьс¤ ≥ систематизуютьс¤ переважно за економ≥чною ≥ правовою природою джерела.
¬идаткова частина ¤вл¤Ї собою обТЇднанн¤ кошторис≥в м≥н≥стерств, в≥домств, утриманн¤ орган≥в законодавчоњ влади, судовоњ влади. “епер у нашому бюджет≥ в межах видатк≥в провадитьс¤ под≥л на поточн≥ ≥ видатк розвитку.
—татт¤ 95 онституц≥њ ”крањни встановила: держава прагне до збалансованост≥ бюджету ”крањни. ÷¤ конституц≥йна вимога ≥ повинна бути покладена в основу розпод≥лу доход≥в ≥ видатк≥в бюджет≥в на територ≥њ держави, њњ буде враховано при розробц≥ нового закону про бюджетну систему.
”загальнюючим джерелом доход≥в ус≥х вид≥в бюджет≥в Ї валовий внутр≥шн≥й продукт крањни
1.ƒоходи р≥зних вид≥в бюджет≥в можна класиф≥кувати за р≥зними ознаками: соц≥ально-економ≥чними, за пор¤дком зарахуванн¤, юридичними формами.
«а соц≥ально-економ≥чними ознаками доходи бюджет≥в под≥л¤ютьс¤ на: доходи в≥д господарськоњ д≥¤льност≥; в≥д використанн¤ природних ресурс≥в; в≥д зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥; в≥д банк≥вськоњ д≥¤льност≥; в≥д реал≥зац≥њ дорогоц≥нних метал≥в з ƒержавного фонду дорогоц≥нних метал≥в ≥ дорогоц≥нного кам≥нн¤; державне мито; митн≥ платеж≥; збори та ≥нш≥ неподатков≥ платеж≥; доходи в≥д приватизац≥њ; доходи в≥д громад¤н тощо. ƒоходи ц≥ р≥зн¤тьс¤ джерелами та соц≥ально-економ≥чною значим≥стю.
«а пор¤дком та умовами зарахуванн¤ доход≥в у бюджети вони под≥л¤ютьс¤ на закр≥плен≥ ≥ регулююч≥.
«акр≥плен≥ Ч
це доходи, ¤к≥ пост≥йнод≥ючими законодавчими актами в≥днесен≥ у доходну частину певного р≥вн¤ бюджетноњ системи повн≥стю у розм≥р≥ територ≥ального надходженн¤1
¬ недалекому минулому в —–—– з горд≥стю писали, що –ад¤нський —оюз один в св≥т≥ дом≥гс¤ того, що у ƒержавний бюджет включаЇтьс¤ понад 65 % нац≥онального доходу крањни. ÷е давало можлив≥сть суворо централ≥зувати кошти ≥ видатки в розпор¤дженн¤ союзного ур¤ду. ¬ сучасних державах з переходом до ринковоњ економ≥ки частка валового внутр≥шнього продукту в бюджет≥ скорочуЇтьс¤ щороку. ƒержава надаЇ можлив≥сть господарюючим субТЇктам самим розпор¤джатис¤ своњми доходами. ѕриватизац≥¤ майна державноњ ≥ комунальноњ власност≥ дозволить поступово ще б≥льше скоротити перерозпод≥л внутр≥шнього валового продукту через бюджетну систему. Ѕюджетною резолюц≥Їю на 1998 р≥к визначено, що доходи бюжету-98 не можуть перевищувати 31 % в≥д прогнозного розм≥ру валового внутр≥шнього продукту.або у твердо ф≥ксованому розм≥р≥ (норматив≥), що встановлюЇтьс¤ на довгий строк.–егулююч≥ доходи Ч це доходи, надходженн¤ ¤ких у нижче-сто¤щ≥ бюджети визначаютьс¤ щор≥чно ¬ерховною –адою ”крањни або представницьким органом м≥сцевого самовр¤дуванн¤ вищого р≥вн¤ при затвердженн≥ своњх акт≥в про бюджет. ÷им регулююч≥ доходи в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д закр≥плених. ¬ерховна –ада ”крањни щороку регулюЇ в закон≥ про ƒержавний бюджет бюджети республ≥канський јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласн≥ та м≥ськ≥ м≥ст иЇва та —евастопол¤. Ќаприклад, в 1997 роц≥ ¬ерховна –ада ”крањни затвердила в≥драхуванн¤ у вищеназван≥ бюджети по 50 % акцизного збору, що надходить на њх територ≥њ, кр≥м акцизного збору з ввезених на територ≥ю ”крањни п≥дакцизних товар≥в, 100 % прибуткового податку з населенн¤, а нормативи в≥драхувань в≥д податку на прибуток п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й ус≥х форм власност≥ ≥ п≥дпор¤дкуванн¤ та плати за торговий патент на де¤к≥ види п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ у диференц≥йованих розм≥рах: дл¤ бюджет≥в ƒонецькоњ, «апор≥зькоњ, ѕолтавськоњ, ’арк≥вськоњ Ч по 80 %, иЇва Ч 70 %, дл¤ решти Ч по 100 %.
р≥м в≥дсоткових в≥драхувань в≥д територ≥альних надходжень, ¤к основного методу бюджетного регулюванн¤, що застосовуЇтьс¤ в ус≥х, майже без вин¤тку, крањнах св≥ту, в ”крањн≥ застосовуютьс¤ методи дотац≥й ≥ субвенц≥й
1.ƒотац≥¤, ¤к дох≥д м≥сцевих бюджет≥в, ¤вл¤Ї собою перерахуванн¤ кошт≥в з вищесто¤щого бюджету в нижчесто¤щий з метою його збалансуванн¤. ƒещо ≥накше з субвенц≥¤ми ¤к методом бюджетного регулюванн¤. —убвенц≥¤ Ч також вид грошовоњ допомоги, але це часткова ц≥льова допомога. ќстанню суму кошт≥в, що не вистачаЇ дл¤ ф≥нансуванн¤ ¤когось заходу органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, в≥н повинний проф≥нансу-вати сам. “ому цей метод не дуже бажаний дл¤ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ƒо того ж, нец≥льове використанн¤ суб-венц≥йних кошт≥в т¤гне за собою обовТ¤зок њх поверненн¤.
” ƒержавному бюджет≥ Ї т≥льки закр≥плен≥ доходи, в м≥сцевих Ч власн≥, ¤к≥ вони одержують ≥з джерел, ¤к≥ Ї њх власн≥стю,
1
÷≥ терм≥ни поход¤ть в≥д лат. с≥о≥а≥≥о Ч подарунок, допомога дл¤ покритт¤ видатк≥в, субвенц≥¤ Ч також лат. походженн¤, але допомога на певн≥ видатки. ¬ –ос≥њ, наприклад, Ї спец≥альний закон, норми ¤кого регулюють пор¤док наданн¤ допомог нижчесто¤щим бюджетам у р≥зних формахзакр≥плен≥ за ними в повному розм≥р≥ надходжень або за нормативами, що встановлен≥ на певний строк, регулююч≥, розм≥р в≥драхувань ¤ких встановлюЇтьс¤ щороку. ¬с≥ ц≥ види доход≥в складають власн≥ джерела бюджетних доход≥в.” сучасних умовах кожна ланка бюджетноњ системи може мати ≥ позичен≥ кошти. —татт¤ 70 «акону ”крањни Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥Ф дозвол¤Ї радам або за њх р≥шенн¤м ≥ншим органам м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в≥дпов≥дно до законодавства випускати м≥сцев≥ позики, лотерењ, ц≥нн≥ папери, отримувати позички з ≥нших бюджет≥в щ покритт¤ тимчасових касових розрив≥в з њх погашенн¤м до к≥нц¤ бюджетного року, а також отримувати кредити у банках.
«а юридичними формами доходи бюджет≥в под≥л¤ютьс¤ на
податков≥ ≥ неподатков≥. ”крањна, ¤к все цив≥л≥зоване сусп≥льство, будуЇ ринкову економ≥ку, дл¤ ¤коњ властив≥ в бюджетах саме податков≥ доходи. “ак, у 1997 роц≥ було заплановано податкових надходжень у ƒержавний бюджет ”крањни (у тому числ≥ у ѕенс≥йний ≥ „орнобильський фонди) 80 %, а вс≥х ≥нших 20 %. Ќайб≥льш вагомим Ї надходженн¤ податку на додану варт≥сть Ч 27 %, податку на прибуток п≥дприЇмств ус≥х форм власност≥ Ч 12 %, акцизного збору Ч 3 %, до ѕенс≥йного фонду 24 %. ѕрибутковий податок з громад¤н повинний скласти 10 %Т.¬идатки бюджет≥в, ¤к≥ складають бюджетну систему ”крањни, в≥дбивають значну частину витрат, що зд≥йснюютьс¤ державою ≥ органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
–озм≥р видатк≥в визначаЇ м≥ру свободи розпор¤дчих д≥й орган≥в виконавчоњ влади по виконанню бюджету. ¬≥н установлюЇ межу м≥ж законом ≥ можлив≥стю використанн¤ бюджетних кошт≥в дл¤ виконанн¤ розпор¤дчих д≥й. „им б≥льше спец≥ал≥зована система бюджету, тобто чим др≥бн≥ше њњ п≥дрозд≥ли, тим глибше контроль законодавчоњ (або представницького органу в систем≥ м≥сцевих бюджет≥в) влади над виконавчою ≥ б≥льш спец≥ал≥зований бюджет у правовому в≥дношенн≥.
—клад видатк≥в визначаЇтьс¤ завданн¤ми ≥ функц≥¤ми держави. ќск≥льки доходи будь-¤коњ держави завжди обмежен≥, тому ф≥нансуютьс¤ в першу чергу пр≥оритетн≥ витрати, а пр≥оритетн≥сть визначаЇтьс¤ державою.ѕричому пр≥оритетн≥сть витрат держави визначаЇтьс¤ њњ онституц≥Їю. ѕроголошенн¤ ”крањни соц≥альною державоюТ
ƒив. √олос ”крањни, 1997.Ч 26 червн¤.Ч є 113-114.
зробило необх≥дн≥сть зм≥нити ≥ напр¤м витрат ƒержавного бюджету: спочатку йдуть видатки на соц≥альний захист населенн¤,
соц≥ально-культурни заклад≥в, установ та заход≥в, а пот≥м на народне господарство.
—татт¤ 17 онституц≥њ ”крањни визначаЇ, що захист суверен≥тету ≥ територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ ”крањни, забезпеченн¤ њњ економ≥чноњ та ≥нформац≥йноњ безпеки Ї найважлив≥шими функц≥¤ми держави ≥ це покладаЇтьс¤ на «бройн≥ —или ”крањни, тому на нац≥ональну оборону в ƒержавному бюджет≥ на 1997 р≥к заплановано 6 % ус≥х видатк≥в.
« ƒержавного бюджету ф≥нансуютьс¤ видатки, повТ¤зан≥ з правоохоронною д≥¤льн≥стю ≥ забезпеченн¤м безпеки держави, на функц≥онуванн¤ загальнодержавних орган≥в законодавчих ≥ виконавчих орган≥в влади, м≥сцевих державних податкових адм≥н≥страц≥й, на утриманн¤ судовоњ системи, на зовн≥шньопол≥тичну д≥¤льн≥сть.
ўороку в ƒержавному бюджет≥ передбачаютьс¤ суми на обслуговуванн¤ державного зовн≥шнього та внутр≥шнього боргу.
¬ ƒержавний бюджет на 1998 р≥к включаютьс¤ державн≥ ц≥льов≥ фонди (ƒержавний фонд спри¤нн¤ зайн¤тост≥ населенн¤ ≥ зб≥р на обовТ¤зкове соц≥альне страхуванн¤ на випадок безроб≥тт¤, ¤кий включаЇтьс¤ в нього; ƒержавний ≥нновац≥йний фонд; ‘онд соц≥ального захисту ≥нвал≥д≥в; ‘онд охорони навколишнього природного середовища; ƒержавний дорожн≥й фонд. ¬ доходи ƒержавного бюджету включаютьс¤ надходженн¤ до ‘онду розвитку паливно-енергетичного комплексу та збори до ‘онду дл¤ зд≥йсненн¤ заход≥в щодо л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи та соц≥ального захисту населенн¤). « них також ф≥нансуютьс¤ видатки, що мають загальнодержавне значенн¤.
ќголошенн¤ незалежност≥ ”крањни ≥ створенн¤ суверенноњ, незалежноњ держави внесло корективи у видаткову частину ƒержавного бюджету ”крањни. «Т¤вилис¤ видатки на нац≥ональну оборону, на ƒержавну косм≥чну програму та Ќац≥ональний центр управл≥нн¤ ≥ випробувань косм≥чних засоб≥в.
ѕерех≥д до ринковоњ економ≥ки викликаЇ витрати, повТ¤зан≥ з наданн¤м допомоги ≥ часткових сплат в≥дсотк≥в за надан≥ ўадити п≥дприЇмц¤м, сел¤нським (фермерським) господарствам .
«а рахунок кошт≥в ƒержавного бюджету ф≥нансуютьс¤ заходи по утворенню державних матер≥альних ≥ ф≥нансових резерв≥в.
«акон про бюджетну систему (ст. 33) передбачаЇ випадки, коли в ход≥ виконанн¤ бюджету р≥вень деф≥циту бюджету перевищуЇ встановлений або виникаЇ значне зниженн¤ надходжень в≥д доходних джерел. ¬ерховна –ада ”крањни, ¬ерховна –ада јвтономноњ –еспубл≥ки рим ≥ ради орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ за пропозиц≥Їю аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ≥ в≥дпов≥дних виконавчих орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ приймають р≥шенн¤ про запровадженн¤ пропорц≥йного скороченн¤ затверджених бюджетних видатк≥в щом≥с¤чно по вс≥х видатках, кр≥м захищених (перел≥к ¤ких повинна щороку приймати рада при затвердженн≥ в≥дпов≥дного бюджету) до к≥нц¤ бюджетного року. якщо ¬ерховна –ада не приймаЇ р≥шенн¤ щодо пропорц≥йного скороченн¤ видатк≥в, ѕрезидент ”крањни маЇ право зупинити або скоротити ф≥нансуванн¤ окремих видатк≥в, попередивши про це ¬ерховну –аду ”крањни за 2 тижн≥.«акон ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ (ст. 34) передбачаЇ можлив≥сть скороченн¤ надходжень або виникненн¤ чи зб≥льшенн¤ видатк≥в з ƒержавного або м≥сцевих бюджет≥в через те, що в≥дпов≥дн≥ ради або њх виконавч≥ органи прийн¤ли р≥шенн¤, що пот¤гли за собою так≥ видадки. “од≥ ц≥ органи повинн≥ передбачити джерела покритт¤ цих видатк≥в.
—татт¤ 18 «акону ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ под≥л¤Ї видатки ус≥х бюджет≥в на поточн≥ видатки та видатки розвитку.ѕоточн≥ видатки Ч це витрати бюджет≥в на ф≥нансуванн¤ мереж≥ п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й ≥ орган≥в, ¤к≥ д≥ють на початок бюджетного пер≥оду, а також на ф≥нансуванн¤ заход≥в щодо соц≥ального захисту населенн¤ та ≥нших заход≥в.
ƒо видатк≥в розвитку належать витрати на ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥йноњ та ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥, субвенц≥њ та ≥нш≥ видатки Ч на розширене в≥дтворенн¤.
ѕод≥л витрат бюджет≥в на видатки розвитку, поточн≥ видатки маЇ юридичне значенн¤, оск≥льки за на¤вност≥ деф≥циту бюджету першочерговому ф≥нансуванню п≥дл¤гають видатки, ¤к≥ включаютьс¤ в бюджет поточних видатк≥в. ÷е новина, повТ¤зана з новою державою. ќтже, ран≥ше в першу чергу ф≥нансувалис¤ видатки на промислов≥сть, с≥льське господарство, а не на поточн≥ витрати.
—клад ≥ структура видатк≥в ƒержавного ≥ м≥сцевого бюджет≥в визначаютьс¤ њх економ≥чним зм≥стом, роллю в розпод≥л≥ валового внутр≥шнього продукту. «агальними принципами розпод≥лу видатк≥в м≥ж ланками бюджетноњ системи ”крањни Ї п≥дв≥домч≥сть (п≥дпор¤дкован≥сть) установ ≥ орган≥зац≥й, що ф≥нансуютьс¤ з певного виду бюджету, та значим≥сть заход≥в, що ф≥нансуютьс¤.
Ѕюджетн≥ кошти витрачаютьс¤ т≥льки за ц≥льовим призначенн¤м ≥ в межах, затверджених в≥дпов≥дним правовим актом Ч законом про ƒержавний бюджет чи р≥шенн¤м ради м≥сцевого органу самовр¤дуванн¤. ” правов≥ акти про бюджет не можуть включатис¤ статт≥ видатк≥в, ¤к≥ не передбачен≥ чинними законами.
«начна частина видатк≥в в ”крањн≥ припадаЇ на ƒержавний бюджет, оск≥льки основн≥ функц≥њ керуванн¤ державою, оздоровленн¤ економ≥ки, ф≥нансово-кредитноњ системи зосереджен≥ у в≥данн≥ державних орган≥в.
І 5. ѕравов≥ засади розпод≥лу доход≥в ≥ видатк≥в м≥ж окремими видами бюджет≥в ”крањни
ƒержава намагаЇтьс¤ над≥лити вс≥х субТЇкт≥в бюджетного права таким обс¤гом доход≥в, ¤ких би вистачило дл¤ виконанн¤ кожним з них функц≥й, ¤к≥ закр≥плен≥ за ними онституц≥Їю ≥ другими актами, що встановлюють повноваженн¤ орган≥в державноњ влади ≥ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
ƒержава залишаЇ за собою право встановлювати основи розпод≥лу доход≥в ≥ видатк≥в бюджет≥в р≥зного р≥вн¤ ≥ дбаЇ про:
а)
збалансован≥сть кожного бюджету, незалежно в≥д обс¤гузакр≥плених за ним джерел доход≥в, забезпеченн¤ кожн≥й адм≥н≥стративно-територ≥альн≥й одиниц≥ ф≥нансуванн¤ заход≥в,передбачених њх планами соц≥ального ≥ економ≥чного розвитку;б)
створенн¤ умов, що забезпечують зац≥кавлен≥сть орган≥вм≥сцевого самовр¤дуванн¤ в зб≥льшенн≥ бюджетних ресурс≥в≥ виконанн≥ встановлених планом надходжень в бюджет загальнодержавних ≥ м≥сцевих платеж≥в на своњй територ≥њ, а такожможлив≥сть запоб≥ганн¤ касових розрив≥в (розб≥жн≥сть строк≥внадходжень ≥ видач≥ бюджетних кошт≥в з рахунк≥в).–озпод≥л¤ючи видатки м≥ж бюджетами р≥зних р≥вн≥в, держава розробл¤Ї систему заход≥в дл¤ боротьби з бюджетним де-фњцитом, прагнучи до збалансованост≥ бюджету ”крањни. «аконодавство встановлюЇ пор¤док ф≥ннуванн¤ обТЇкт≥в ≥ заход≥в,
¤к≥ належать до компетенц≥њ орган≥в державноњ влади ≥ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в≥дпов≥дного р≥вн¤.
ƒо уваги завжди берутьс¤ п≥дв≥домч≥сть обТЇкт≥в ≥ заход≥в та њх територ≥альне розм≥щенн¤. ѕ≥дв≥домч≥сть визначаЇтьс¤ значенн¤м дл¤ держави. Ќаприклад, оборона крањни, вища осв≥та ф≥нансуютьс¤ з ƒержавного бюджету, а дит¤ч≥ садки Ч з м≥сцевих бюджет≥в т≥Їњ адм≥н≥стративно територ≥альноњ одиниц≥, де вони розташован≥. р≥м того, беретьс¤ до уваги, в чињй власност≥ знаходитьс¤ обТЇкт, що ф≥нансуЇтьс¤, або в ¤кий бюджет необх≥дно в≥драховувати платеж≥.
ƒоходи ƒержавного бюджету ”крањни формуютьс¤ за рахунок:податку на добавлену варт≥сть;
акцизного збору
1;податку на прибуток п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й ус≥х форм власност≥ (кр≥м комунальноњ) ≥ п≥дпор¤дкуванн¤ у розм≥р≥, що дор≥внюЇ «ќ в≥дсоткам в≥д ставки, передбаченоњ законодавством дл¤ в≥дпов≥дноњ категор≥њ платник≥в;
плати за землю, що дор≥внюЇ «ќ в≥дсоткам в≥д ставки, передбаченоњ законодавством ”крањни;
надходжень в≥д зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥;
частини доход≥в в≥д приватизац≥њ державного майна, що перебуваЇ в загальнодержавн≥й власност≥, ¤ка визначаЇтьс¤ «аконом про ƒержавний бюджет ”крањни на наступний р≥к;
надходжень в≥д реал≥зац≥њ державного майна, що перебуваЇ в загальнодержавн≥й власност≥;
орендноњ плати за оренду майна ц≥л≥сних майнових комплекс≥в, що перебувають у загальнодержавн≥й власност≥;
внеск≥в до ‘онду дл¤ зд≥йсненн¤ заход≥в щодо л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи та соц≥ального захисту населенн¤;
внеск≥в до ƒержавного фонду спри¤нн¤ зайн¤тост≥ населенн¤;
внеск≥в до ≥нших загальнодержавних ц≥льових фонд≥в, створенн¤ ¤ких передбачено законодавством ”крањни;
надходжень в≥д внутр≥шн≥х позик;
перевищенн¤ доход≥в над видатками Ќац≥онального банку ”крањни;
1
–озм≥ри в≥драхувань в≥д загальнодержавних податк≥в ≥ доход≥в можуть визначатис¤ законами про державн≥ бюджети.повернутих держав≥ позик, процент≥в по наданих державою позиках ≥ кредитах;
див≥денд≥в, одержаних в≥д акц≥й та ≥нших ц≥нних папер≥в, що належать держав≥ в акц≥онерних господарських товариствах, створених за участю п≥дприЇмств загальнодержавноњ власност≥;
плати за спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в.
ƒо ƒержавного бюджету ”крањни зараховуютьс¤ у повному обс¤з≥ суми адм≥н≥стративних та ≥нших штраф≥в, митних та ≥нших збор≥в, що справл¤ютьс¤ державними органами, та ≥нш≥ доходи, встановлен≥ законодавством ”крањни ≥ в≥днесен≥ до доход≥в ƒержавного бюджету ”крањни.
«розум≥ло, закр≥плен≥ доходи складають основу кожного бюджету. ќрган влади, маючи в своЇму розпор¤дженн≥ власн≥ або закр≥плен≥ на довгостроков≥й основ≥ бюджетн≥ доходи, в≥дчуваЇ себе самост≥йним. ќднак т≥льки закр≥плен≥ доходи маЇ ƒержавний бюджет. «г≥дно з статтею 143 онституц≥њ ”крањни держава бере участь у формуванн≥ доход≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ ≥ ф≥нансове п≥дтримуЇ його.
«г≥дно з статтею 63 «акону ”крањни Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤Ф в ”крањн≥ доходи м≥сцевих бюджет≥в формуютьс¤ за рахунок власних, визначених законом джерел та закр≥плених у встановленому законом пор¤дку загальнодержавних податк≥в, збор≥в та ≥нших платеж≥в.
ƒо власних доход≥в республ≥канського бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки рим та бюджет≥в орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ належать доходи, ¤к≥ визначаютьс¤ законом, формуютьс¤ ≥ збираютьс¤ на в≥дпов≥дн≥й територ≥њ, а саме: м≥сцев≥ податки ≥ збори, доходи в≥д майна ≥ п≥дприЇмств, що належать до комунальноњ власност≥. „инне законодавство не вир≥шуЇ питанн¤ про те, що ж належить до власних доход≥в м≥сцевих бюджет≥в, але статт¤ 142 онституц≥њ ”крањни та статт¤ 35 «акону ”крањни Уѕро власн≥стьФ встановлюють обТЇкти права комунальноњ власност≥. ќсь доходи в≥д ц≥Їњ власност≥ ≥ використовуютьс¤ дл¤ забезпеченн¤ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку в≥дпов≥дноњ територ≥њ.
ƒруга група доходних джерел м≥сцевих бюджет≥в Ч це закр≥плен≥ за ними загальнодержавн≥ доходи, збори та ≥нш≥ платеж≥. «акр≥пленими вважаютьс¤ доходи, ¤к≥ повн≥стю або частково (в %) зараховуютьс¤ у певн≥ види бюджет≥в безстроково на довготерм≥нов≥й основ≥ ≥ дл¤ њх включенн¤ не потр≥бно ≤енн¤ н≥¤ких орган≥в влади вищого р≥вн¤.
«акон ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ в статт¤х 12, ≤«, 14 та 15 маЇ перел≥к закр≥плених доход≥в за р≥зними р≥вн¤ми бюджетноњ системи. јле «акон був прийн¤тий до онституц≥њ ”крањни. «г≥дно з статтею 143 онституц≥њ ”крањни встановлено, що обласн≥ ≥ районн≥ бюджети формуютьс¤ з кошт≥в державного бюджету дл¤ њх в≥дпов≥дного розпод≥лу м≥ж територ≥альними громадами та з кошт≥в, залучених на догов≥рних засадах з м≥сцевих бюджет≥в дл¤ реал≥зац≥њ сп≥льних соц≥ально-економ≥чних ≥ культурних програм. ≤з зм≥сту статт≥ 143 онституц≥њ ”крањни видно, що власних доход≥в в обласних ≥ районних бюджетах немаЇ, а Ї в основному закр≥плен≥, а також залучен≥, ¤кщо ф≥нансуЇтьс¤ сп≥льна програма. р≥м того, ≥з зм≥сту ц≥Їњ статт≥ випливаЇ, що в обласн≥ ≥ районн≥ бюджети не включаютьс¤ ¤к закр≥плен≥ доходи надходженн¤ в≥д комунальноњ власност≥.
” в≥дпов≥дност≥ з статтею 12 «акону ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ у доходи республ≥канського бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласних, ињвського ≥ —евасто-польского м≥ських бюджет≥в зараховуютьс¤:
частина податку на додану варт≥сть, ¤ка визначаЇтьс¤ законом про ƒержавний бюджет ”крањни на наступний р≥к;
частина акцизного збору, ¤ка визначаЇтьс¤ «аконом про ƒержавний бюджет ”крањни на наступний р≥к;
податок на прибуток п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й ус≥х форм власност≥ (кр≥м комунальноњ) ≥ п≥дпор¤дкуванн¤ у розм≥р≥, що дор≥внюЇ 70 в≥дсоткам в≥д ставки, передбаченоњ чинним законодавством дл¤ в≥дпов≥дноњ категор≥њ платник≥в, та 100 в≥дсотк≥в податку на прибуток п≥дприЇмств та орган≥зац≥й комунальноњ власност≥ цього р≥вн¤;
плата за землю, що дор≥внюЇ 10 в≥дсоткам в≥д ставки, передбаченоњ законодавством ”крањни до республ≥канського бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки рим та обласних бюджет≥в, ≥ 70 в≥дсотк≥в Ч до ињвського ≥ —евастопольського м≥ських бюджет≥в;
надходженн¤ в≥д внутр≥шн≥х позик ≥ грошово-речових лотерей, що провод¤тьс¤ за р≥шенн¤ми в≥дпов≥дних м≥сцевих –ад зг≥дно з законами ”крањни;
частина доход≥в в≥д приватизац≥њ державного майна, ¤ка визначаЇтьс¤ законом про ƒержавний бюджет ”крањни на наступний р≥к;
≥нш≥ надходженн¤, встановлен≥ законами ”крањни. ” в≥дпов≥дност≥ з статтею 13 «акону ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ у доходи районних бюджет≥в, м≥ських (м≥ст обласного п≥дпор¤дкуванн¤) бюджет≥в в пор¤дку, на умовах ≥ в межах, встановлених законами ”крањни, зараховуютьс¤:
податок на прибуток п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й ус≥х форм власност≥ (кр≥м комунальноњ) ≥ п≥дпор¤дкуванн¤ у розм≥р≥, визначеному радою м≥сцевого самовр¤дуванн¤ вищого р≥вн¤, та 100 в≥дсотк≥в податку на прибуток п≥дприЇмств та орган≥зац≥й комунальноњ власност≥ цього р≥вн¤;
прибутковий податок з громад¤н у розм≥р≥, визначеному радою вищого р≥вн¤;
плата за землю до районних бюджет≥в у розм≥рах, визначених радою м≥сцевого самовр¤дуванн¤ вищого р≥вн¤, ≥ 60 в≥дсотк≥в Ч до м≥ських бюджет≥в (м≥ст обласного п≥дпор¤дкуванн¤);
частина доход≥в в≥д приватизац≥њ державного майна, ¤ка визначаЇтьс¤ радою м≥сцевого самовр¤дуванн¤ вищого р≥вн¤;
≥нш≥ надходженн¤.
” в≥дпов≥дност≥ з статтею 14 «акону ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ у доходи районних у м≥стах бюджет≥в зараховуютьс¤:
податок на прибуток п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й ус≥х форм власност≥ (кр≥м комунальноњ) ≥ п≥дпор¤дкуванн¤ у розм≥р≥, визначеному радою м≥сцевого самовр¤дуванн¤ вищого р≥вн¤, та 100 в≥дсотк≥в податку на прибуток п≥дприЇмств та орган≥зац≥й комунальноњ власност≥ цього р≥вн¤;
прибутковий податок з громад¤н у розм≥р≥, визначеному радою м≥сцевого самовр¤дуванн¤ вищого р≥вн¤, але не менш ¤к 50 в≥дсотк≥в;
плата за землю у розм≥рах, визначених радою м≥сцевого самовр¤дуванн¤ вищого р≥вн¤;
м≥сцев≥ податки ≥ збори у розм≥рах, визначених м≥ською радою м≥сцевого самовр¤дуванн¤, кр≥м вин¤тк≥в, передбачених законодавством ”крањни;
частина доход≥в в≥д приватизац≥њ державного майна, ¤ка визначаЇтьс¤ радою м≥сцевого самовр¤дуванн¤ вищого р≥вн¤;
надходженн¤ в≥д оренди ц≥л≥сних майнових комплекс≥в, що перебувають у комунальн≥й власност≥ цього р≥вн¤; ≥нш≥ надходженн¤.
¬иди податк≥в та ≥нших платеж≥в, ¤к≥ п≥дл¤гають зарахуванню до районного в м≥ст≥ бюджету, встановлюютьс¤ м≥ською
радою м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в≥дпов≥дно до закон≥в ”крањни, чинного законодавства јвтономноњ –еспубл≥ки рим ≥ р≥шень в≥дпов≥дних рад м≥сцевого самовр¤дуванн¤ вищого р≥вн¤, прийн¤тих у межах њх компетенц≥њ.
” доходи селищних, с≥льських, м≥ських (м≥ст районного п≥дпор¤дкуванн¤) бюджет≥в у пор¤дку ≥ на умовах, встановлених законами ”крањни, зараховуютьс¤:
податок на прибуток п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й ус≥х форм власност≥ (кр≥м комунальноњ) ≥ п≥дпор¤дкуванн¤ у розм≥р≥, визначеному радою м≥сцевого самовр¤дуванн¤ вищого р≥вн¤, та 100 в≥дсотк≥в податку на прибуток п≥дприЇмств та орган≥зац≥й комунальноњ власност≥ цього р≥вн¤;
прибутковий податок з громад¤н у розм≥р≥, визначеному радою м≥сцевого самовр¤дуванн¤ вищого р≥вн¤;
плата за землю, що дор≥внюЇ 60 в≥дсоткам в≥д ставки, передбаченоњ законодавством;
м≥сцев≥ податки ≥ збори, кр≥м вин¤тк≥в, передбачених законодавством ”крањни;
частина доход≥в в≥д приватизац≥њ державного майна, ¤ка визначаЇтьс¤ радою м≥сцевого самовр¤дуванн¤ вищого р≥вн¤; надходженн¤ в≥д оренди ц≥л≥сних майнових комплекс≥в, що перебувають у комунальн≥й власност≥ цього р≥вн¤;
в≥драхуванн¤, дотац≥њ ≥ субвенц≥њ, отриман≥ з бюджет≥в вищого р≥вн¤;
≥нш≥ надходженн¤.
–озмежуванн¤ доход≥в, закр≥плених за бюджетами јвтономноњ –еспубл≥ки рим, областей, м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤, м≥ж республ≥канським бюджетом јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласними, ињвським ≥ —евастопольським м≥ськими бюджетами ≥ бюджетами район≥в, м≥ст республ≥канського п≥дпор¤дкуванн¤ јвтономноњ –еспубл≥ки рим, м≥ст обласного п≥дпор¤дкуванн¤, район≥в у м≥стах (м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤), зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно ¬ерховною –адою јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласними, м≥ськими (м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤) радами м≥сцевого самовр¤дуванн¤, з урахуванн¤м економ≥чного, соц≥ального, еколог≥чного, природного стану в≥дпов≥дних район≥в та населених пункт≥в за поданн¤м рад нижчих р≥вн≥в.
ѕроцентн≥ в≥драхуванн¤ в≥д окремих вид≥в доход≥в в межах, визначених законами ”крањни, затверджуютьс¤:
до бюджет≥в район≥в ≥ м≥ст республ≥канського (јвтономноњ –еспубл≥ки рим) та обласного п≥дпор¤дкуванн¤ Ч ¬ерховною
–адою јвтономноњ –еспубл≥ки рим та обласними радами м≥сцевого самовр¤дуванн¤;
до бюджет≥в м≥ст, селищних ≥ с≥льських бюджет≥в Ч районними та м≥ськими (м≥ст обласного п≥дпор¤дкуванн¤) радами м≥сцевого самовр¤дуванн¤;
до районних у м≥стах бюджет≥в, до бюджет≥в м≥ст, що знаход¤тьс¤ в адм≥н≥стративному п≥дпор¤дкуванн≥ ≥ншого м≥ста Ч м≥ськими радами м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
ѕерегл¤д процентних в≥драхувань щодо затвердженого бюджету не може поширюватис¤ на час, що вже минув.
ƒоход≥в, закр≥плених за республ≥канським бюджетом јвтономноњ –еспубл≥ки рим та м≥сцевими бюджетами ус≥х р≥вн≥в, дл¤ ф≥нансуванн¤ витрат, повТ¤заних з виконанн¤м план≥в соц≥ального та економ≥чного розвитку на в≥дпов≥дних територ≥¤х, не вистачаЇ. ” раз≥ коли вичерпано можливост≥ збалансуванн¤ доход≥в ≥ видатк≥в м≥сцевих бюджет≥в ≥ при цьому не забезпечуЇтьс¤ покритт¤ видатк≥в, необх≥дних дл¤ зд≥йсненн¤ органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ наданих њм законом повноважень та забезпеченн¤ населенн¤ послугами не нижче р≥вн¤ м≥н≥мальних соц≥альних потреб, держава забезпечуЇ збалансуванн¤ м≥сцевих бюджет≥в шл¤хом передач≥ необх≥дних кошт≥в до в≥дпов≥дних м≥сцевих бюджет≥в у вигл¤д≥ дотац≥й, субвенц≥й, субсид≥й в≥дпов≥дно до закону, тобто застосовуЇтьс¤ бюджетне регулюванн¤.
Ѕюджетне регулюванн¤ Ч це наданн¤ кошт≥в ≥з загальнодержавних доходних джерел, що закр≥плен≥ за бюджетами вищих р≥вн≥в, бюджетам нижчесто¤чих р≥вн≥в з метою збалансуванн¤ њх на р≥вн≥, необх≥дному дл¤ виконанн¤ план≥в економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку на певн≥й територ≥њ.
ƒл¤ збалансуванн¤ бюджету кожноњ адм≥н≥стративно-територ≥альноњ одиниц≥ необх≥дно маневрувати доходними джерелами ≥ регулювати всю бюджетну систему.
–егулюванн¤ республ≥канського бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласних ≥ м≥ських (м≥ст иЇва ≤ —евастопол¤) Ч компетенц≥¤ ¬ерховноњ –ади ”крањни. –ади орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ вищого р≥вн¤ регулюють бюджети безпосередньо нижчих р≥вн≥в рад м≥сцевого самовр¤дуванн¤: обласн≥ ради м≥сцевого самовр¤дуванн¤ регулюють районн≥ ≥ м≥ськ≥ (м≥ст обласного п≥дпор¤дкуванн¤), районн≥ ради Ч селищн≥ ≥ с≥льськ≥ бюджети.
«г≥дно з «аконом ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ у бюджетн≥й практиц≥ ”крањни застосовуютьс¤ к≥лька метод≥в бюджетного регулюванн¤: 1) метод процентних в≥драхувань в≥д територ≥альних надходжень загальнодержавних податк≥в ≥ збор≥в за нормативами, що встановлюютьс¤ щор≥чно радою вищого р≥вн¤ в своЇму акт≥ про бюджет на наступний р≥к (закон≥ чи р≥шенн≥ про бюджет); 2) дотац≥њ; 3) субвенц≥њ.
–егулюючими доходами республ≥канського бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласного, м≥ського (м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤) бюджет≥в Ї:
” районних бюджетах район≥в у м≥стах, м≥ських (м≥ст обласного п≥дпор¤дкуванн¤) бюджетах регулюючими доходами Ї:
ƒоходи районних бюджет≥в у м≥стах формуютьс¤ в основному за рахунок регулюючих доход≥в. ѕричому, нав≥ть м≥сцев≥ податки ≥ збори включаютьс¤ у доходи бюджет≥в район≥в у розм≥рах, ¤к≥ визначаютьс¤ м≥ською радою м≥сцевого самовр¤дуванн¤. «акр≥плюютьс¤ за цими бюджетами надходженн¤ в≥д оренди ц≥л≥сних майнових комплекс≥в, що перебувають у комунальн≥й власност≥ цього р≥вн¤.
«а м≥ськими (м≥ст районного п≥дпор¤дкуванн¤), с≥льськими, селищними бюджетами закр≥плен≥: 100 % податку на при-
буток п≥дприЇмств та орган≥зац≥й комунальноњ власност≥ цього р≥вн¤; 60 % плати за землю; м≥сцев≥ податки ≥ збори; надходженн¤ в≥д оренди ц≥л≥сних майнових комплекс≥в, що перебувають у комунальн≥й власност≥ цього р≥вн¤.
–егулюючими доходами дл¤ цих бюджет≥в будуть податок на прибуток п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й ус≥х форм власност≥ ≥ п≥дпор¤дкуванн¤, прибутковий податок з населенн¤, частина доход≥в в≥д приватизац≥њ майна. –озм≥ри в≥драхувань в≥д цих доход≥в визначаютьс¤ радами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ вищого р≥вн¤.
р≥м основного методу бюджетного регулюванн¤, в ”крањн≥ застосовуютьс¤ ≥ додатков≥, а саме Ч дотац≥њ, субвенц≥њ.
Ѕюджетна дотац≥¤
Ч це вид≥лена безповоротно тверда сума з вищесто¤чоњ ланки бюджетноњ системи дл¤ збалансуванн¤ цього бюджету у випадках переб≥льшенн¤ видатк≥в над доходами. ƒотац≥¤ вид≥л¤Їтьс¤ в тверд≥й сум≥ кошт≥в. “акий метод широко практикувавс¤ в –ад¤нському —оюз≥. ¬ ”крањТн≥ зараз в≥н практично не застосовуЇтьс¤.—убвенц≥њ Ч метод, що широко застосовуЇтьс¤ ¤к в ”крањн≥, так ≥ в ус≥х ≥нших державах. —убвенц≥¤ видаЇтьс¤ нижчесто¤-щому бюджету з ч≥тко обумовленим ц≥льовим призначенн¤м, ¤к допомога на програми ≥ заходи соц≥ального розвитку. ошти у вигл¤д≥ субвенц≥њ додаютьс¤ ¤к часткова допомога до ф≥нансових ресурс≥в, ¤к≥ вид≥л¤ютьс¤ з бюджету на певн≥ ц≥л≥. –ег≥ональний або м≥сцевий орган самовр¤дуванн¤ не маЇ права використовувати ц≥ кошти на ≥нш≥ ц≥л≥.
«г≥дно з «аконом ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ пор¤док та умови наданн¤ ≥ використанн¤ дотац≥й та суб-венц≥й з ƒержавного бюджету ”крањни, республ≥канського бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки рим ≥ м≥сцевих бюджет≥в затверджуютьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни.
¬ останн≥ роки зТ¤вл¤ютьс¤ нов≥ в≥дносини м≥ж ƒержавним ≥ м≥сцевими бюджетами, ¤к≥ одержали закр≥пленн¤ у стат≥ 62 «акону ”крањни Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥Ф: у раз≥, коли доходи в≥д закр≥плених за м≥сцевими бюджетами загальнодержавних податк≥в ≥ збор≥в перевищують розм≥р м≥сцевого бюджету, держава вилучаЇ ≥з м≥сцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в пор¤дку, встановленому законом про ƒержавний бюджет.
” «акон≥ про ƒержавний бюджет на 1998 р. до ƒержавного бюджету ”крањни з бюджет≥в ƒн≥пропетровськоњ, ƒонецькоњ,ѕолтавськоњ, ’арк≥вськоњ областей та м. иЇва передаютьс¤ кошти у сум≥ 590 082,9 тис. грн. ѕерерахуванн¤ зазначених кошт≥в до ƒержавного бюджету ”крањни зд≥йснюЇтьс¤ в розм≥рах, визначених поквартальним розписом доход≥в ≥ видатк≥в ƒержавного бюджету ”крањни на 1998 р≥к.
Ѕюджетн≥ кошти витрачаютьс¤ т≥льки за ц≥льовим призначенн¤м ≥ в межах, затверджених в≥дпов≥дним правовим актом Ч законом про ƒержавний бюджет чи р≥шенн¤м ради м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ” правов≥ акти про бюджет не можуть включатис¤ статт≥ видатк≥в, ¤к≥ не передбачен≥ чинними законами.
«начна частка видатк≥в в ”крањн≥ падаЇ на державний бюджет, оск≥льки основн≥ функц≥њ керуванн¤ державою, оздоровленн¤ економ≥ки, ф≥нансово-кредитноњ системи зосереджен≥ у в≥данн≥ центральних орган≥в.
—клад ≥ структура видатк≥в ƒержавного ≥ м≥сцевого бюджет≥в визначаЇтьс¤ њх економ≥чним зм≥стом, роллю в розпод≥л≥ нац≥онального доходу. «агальними принципами розпод≥лу видатк≥в м≥ж ланками бюджетноњ системи ”крањни Ї п≥дв≥домч≥сть (п≥дпор¤дкован≥сть) установ ≥ орган≥зац≥й, що ф≥нансуютьс¤ з певного виду бюджету, та значим≥сть заход≥в, що ф≥нансуютьс¤.
¬идатки вс≥х бюджет≥в под≥л¤ютьс¤ на поточн≥ видатки ≥ видатки розвитку. ѕоточн≥ видатки Ч це витрати бюджет≥в на ф≥нансуванн¤ мереж≥ п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й ≥ орган≥в, ¤к≥ д≥ють на початок бюджетного пер≥оду, а також на ф≥нансуванн¤ заход≥в щодо соц≥ального захисту населенн¤ та ≥нших заход≥в.
ƒо видатк≥в розвитку належать витрати на ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥йноњ та ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥, субвенц≥њ та ≥нш≥ видатки Ч на розширенн¤ в≥дтворенн¤.
« ƒержавного бюджету ”крањни ф≥нансуютьс¤ видатки на централ≥зован≥ програми п≥дтриманн¤ та п≥двищенн¤ життЇвого р≥вн¤ народу, заход≥в щодо соц≥ального захисту населенн¤, установ осв≥ти, культури, науки, охорони здоровТ¤, ф≥зичноњ культури, молод≥жноњ пол≥тики, соц≥ального забезпеченн¤, що мають загальнодержавне значенн¤.
« ƒержавного бюджету ”крањни ф≥нансуютьс¤ видатки на оборону, охорону навколишнього середовища, утриманн¤ правоохоронних ≥ митних орган≥в, податковоњ ≥нспекц≥њ, захисту прав споживач≥в та контрольно-рев≥з≥йноњ служби, утриманн¤ орган≥в державноњ влади ≥ державного управл≥нн¤ ”крањни, суд≥в ≥ прокуратури.
« ƒержавного бюджету ф≥нансуютьс¤ витрати на зд≥йсненн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ та зовн≥шньопол≥тичноњ д≥¤льност≥.
Ќа ƒержавний бюджет покладено витрати по наданню дотац≥й ≥ субвенц≥й бюджетам јвтономноњ –еспубл≥ки рим, областей, м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤ та виплату пенс≥й вс≥х вид≥в, видатк≥в, спр¤мованих на захист громад¤н, ¤к≥ постражцали в≥д „орнобильськоњ катастрофи, виплату допомоги по безроб≥ттю, витрати на переквал≥ф≥кац≥ю ≥ заходи дл¤ створенн¤ робочих м≥сць.
« ƒержавного бюджету ф≥нансуютьс¤ витрати на утворенн¤ державних матер≥альних ≥ ф≥нансових резерв≥в, обслуговуванн¤ внутр≥шнього та зовн≥шнього державних борг≥в та њх поверненн¤, ≥нш≥ заходи, що ф≥нансуютьс¤ з ƒержавного бюджету в≥дпов≥дно до чинного законодавства.
” склад≥ ƒержавного бюджету ”крањни передбачаЇтьс¤ резервний фонд аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни у розм≥рах до двох в≥дсотк≥в в≥д обс¤гу видатк≥в ƒержавного бюджету. –езервний фонд може використовуватис¤ дл¤ ф≥нансуванн¤ нев≥дкладних витрат у народному господарств≥, соц≥ально-культурних та ≥нших заход≥в, що не могли бути передбачен≥ п≥д час затвердженн¤ ƒержавного бюджету. ѕонад передбачен≥ витрати у ƒержавному бюджет≥ утворюЇтьс¤ оборотна касова гот≥вка в розм≥р≥ до двох в≥дсотк≥в загального обс¤гу видатк≥в бюджету. ќборотна касова гот≥вка може бути використана прот¤гом року на покритт¤ тимчасових касових розрив≥в ≥ повинна бути в≥дновлена того ж року до розм≥р≥в, установлених п≥д час затвердженн¤ ƒержавного бюджету ”крањни.
«г≥дно ≥з статтею 61 «акону ”крањни Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥Ф у видатков≥й частин≥ бюджету м≥сцевого самовр¤дуванн¤ окремо передбачаютьс¤ видатки поточного бюджету ≥ видатки бюджету розвитку.
ошти поточного бюджету спр¤мовуютьс¤ на поточн≥ видатки, утриманн¤ обТЇкт≥в соц≥альноњ сфери, апарату управл≥нн¤ та служб орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, соц≥альне обслуговуванн¤.
ошти бюджету розвитку м≥сцевого самовр¤дуванн¤ спр¤мовуютьс¤ на реал≥зац≥ю програм соц≥ально-економ≥чного розвитку в≥дпов≥дноњ територ≥њ, кап≥тальне буд≥вництво, придбанн¤ обладнанн¤, транспортних засоб≥в та ≥ншоњ техн≥ки, розширене виробництво, а також на сплату основноњ частини боргу орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
¬идатки бюджет≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ под≥л¤ютьс¤ на дв≥ окрем≥ частини: видатки, повТ¤зан≥ з виконанн¤м власних повноважень м≥сцевого самовр¤дуванн¤ ≥ видатки, повТ¤зан≥ з реал≥зац≥Їю делегованих законом повноважень орган≥в державноњ виконавчоњ влади.
« бюджет≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим та м≥сцевих бюджет≥в зд≥йснюютьс¤ видатки на ф≥нансуванн¤ установ та орган≥зац≥й осв≥ти, культури, науки, охорони здоровТ¤, ф≥зичноњ культури, молод≥жноњ пол≥тики, соц≥ального забезпеченн¤ ≥ соц≥ального захисту населенн¤, що п≥дпор¤дкован≥ виконавчим органам влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим та органам виконавчоњ влади на м≥сц¤х, а також соц≥ально-культурних заход≥в, в≥дпов≥дно до покладених на ц≥ органи функц≥й.
«а рахунок м≥сцевих бюджет≥в утримуютьс¤ ради м≥сцевого самовр¤дуванн¤ та њх виконавч≥ органи, ф≥нансуютьс¤ п≥дприЇмства ≥ господарськ≥ орган≥зац≥њ, що вход¤ть до складу м≥сцевого господарства, та правоохоронн≥ заходи.
” республ≥канському бюджет≥ јвтономноњ –еспубл≥ки рим та м≥сцевих бюджетах (кр≥м селищних ≥ с≥льських) утворюютьс¤ резервн≥ фонди у розм≥р≥ до одного в≥дсотка в≥д обс¤гу видатк≥в кожного з них дл¤ ф≥нансуванн¤ нев≥дкладних заход≥в, ¤к≥ не могли бути передбачен≥ при затвердженн≥ в≥дпов≥дних бюджет≥в. ” вс≥х бюджетах утворюЇтьс¤ оборотна касова гот≥вка, ¤ка використовуЇтьс¤ на прот¤з≥ року при утворенн≥ касових розрив≥в, але њњ обс¤г поновлюЇтьс¤ в к≥нц≥ року до тих же розм≥р≥в, ¤к≥ були встановлен≥ при затвердженн≥.
«акон ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ встановив правило, зг≥дно з ¤ким у раз≥ на¤вност≥ деф≥циту бюджету у першу чергу ф≥нансуютьс¤ поточн≥ видатки, а при затвердженн≥ бюджету граничний розм≥р деф≥циту не повинен перевищувати розм≥ру видатк≥в бюджету на розвиток.
ќргани державноњ виконавчоњ влади ≥ виконавч≥ органи м≥сцевих орган≥в самовр¤дуванн¤ п≥д час складанн¤ проект≥в бюджет≥в та уточненн¤ бюджет≥в п≥д час њх виконанн¤, а ¬ерховна –ада ”крањни ¬ерховна –ада јвтономноњ –еспубл≥ки рим та ради м≥сцевих орган≥в самовр¤дуванн¤ ус≥х р≥вн≥в Ч п≥д час розгл¤ду в≥дпов≥дних проект≥в бюджет≥в, затвердженн≥ бюджет≥в та уточненн≥ при њх виконанн≥ у межах њх компетенц≥њ в ≥нтере-Х сах держави, населенн¤ в≥дпов≥дноњ територ≥њ над≥лен≥ повноваженн¤ми визначати ≥з своњх бюджет≥в обс¤г ф≥нансуванн¤
заход≥в соц≥ально-культурного розвитку в≥дпов≥дних адм≥н≥стративно-територ≥альних утворень у межах планових бюджетних доход≥в, наданих дотац≥й, субвенц≥й, а також з урахуванн¤м залучених кошт≥в. ÷≥ органи над≥лен≥ повноваженн¤ми визначати напр¤ми використанн¤ бюджетних кошт≥в на ≥нвестиц≥њ, власн≥ ц≥льов≥ програми. ¬они мають право ф≥нансувати сп≥льн≥ програми з представницькими органами влади ≥нших адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць, обТЇднувати на догов≥рних засадах кошти своњх бюджет≥в з коштами ≥нших бюджет≥в, а також п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, обТЇднань громад¤н дл¤ ф≥нансуванн¤ буд≥вництва, ремонту ≥ утриманн¤ обТЇкт≥в виробничого та невиробничого призначенн¤, кр≥м вин¤тк≥в, встановлених законами.
¬ межах на¤вних кошт≥в органи законодавчоњ ≥ виконавчоњ влади можуть зб≥льшувати видатки на утриманн¤ житлово-комунального господарства, установ та заклад≥в осв≥ти, охорони здоровТ¤ ≥ соц≥ального забезпеченн¤, науки ≥ культури, ф≥зичноњ культури ≥ спорту, охорону навколишнього середовища.
” межах додатково одержаних прот¤гом року кошт≥в мають
право визначати у встановленому пор¤дку додатков≥ п≥льги та допомогу громад¤нам, ¤к≥ потребують соц≥ального захисту.«аконодавством дозволено утворенн¤ в склад≥ бюджету, в межах обс¤гу його доход≥в резервних та ц≥льових фонд≥в.
Ќа аб≥нет ћ≥н≥стр≥в покладено обовТ¤зок:
а)
узагальнювати ≥ готувати пропозиц≥њ про скороченн¤ виб)
розробл¤ти ≥ пропонувати заходи з метою п≥двищенн¤
| «ћ≤—“ | √лава 6. Ѕёƒ∆≈“Ќ≤ ѕќ¬Ќќ¬ј∆≈ЌЌя ” –јѓЌ» “ј ќ–√јЌ≤¬ ћ≤—÷≈¬ќ√ќ —јћќ¬–яƒ”¬јЌЌя |