≤нтенсивний розвиток ринкових механ≥зм≥в вимагаЇ перетворенн¤ вс≥х елемент≥в системи оподаткуванн¤. «'¤вл¤ютьс¤ нов≥ податки, механ≥зми њх обчисленн¤ ≥ сплати, конкретизуютьс¤ повноваженн¤ орган≥в влади р≥зноман≥тних р≥вней ≥ компетенц≥њ. «'¤вл¤Їтьс¤ податкова м≥л≥ц≥¤, принципово зм≥нюЇтьс¤ наб≥р ≥ зм≥ст функц≥й, що виконують контрольно-рев≥з≥йн≥ управл≥нн¤ ѕод≥бн≥ зм≥ни пов'¤зан≥ з необх≥дн≥стю п≥дсиленн¤ контролюючих механ≥зм≥в у галуз≥ оподаткуванн¤, що викликане бурхливим зростанн¤м ≥ ¤к≥сним перетворенн¤м податкових важел≥в.

ƒ≥¤льн≥сть контролюючих орган≥в пов'¤зана з нагл¤дом з боку держави за виконанн¤м платником податк≥в своњх зобов'¤зань перед державою з повного ≥ своЇчасного внесенн¤ податкових платеж≥в у в≥дпов≥дн≥ бюджети чи фонди. ѕроте туди не завжди поступають кошти в т≥й к≥лькост≥, на ¤ку розраховували при плануванн≥ бюджету, ≥ було б неправильним бачити в цьому т≥льки правопорушенн¤, невиконанн¤ платником своњх обов'¤зк≥в. Ѕюджети позбавл¤ютьс¤ надходжень за рахунок двох процес≥в: в≥дхиленн¤ в≥д сплати податк≥в ≥ правом≥рного обходу податку.

¬ основ≥ правом≥рного обходу податку лежать шл¤хи ≥ можливост≥ несплати податку, надан≥ законодавцем, тобто обумовлен≥ недосконал≥стю законодавства. ¬ даному випадку платник податку використовуЇ прогалини законодавства, що пов'¤зан≥ ¤к ≥з недосконал≥стю податкових норм, њх закр≥пленн¤м, так ≥ з ситуац≥¤ми, коли законодавець надаЇ платнику право вибору або меж≥, в рамках ¤ких останн≥й може обрати найб≥льш виг≥дний дл¤ себе вар≥ант (наприклад, при наданн≥ податкового кредиту, встановленн≥ де¤ких ставок м≥сцевих податк≥в ≥ збор≥в).

ѕравом≥рний обх≥д податку доповнюЇтьс¤ в≥дхиленн¤м в≥д сплати податку, що ¤вл¤Ї собою досить р≥зноман≥тну групу податкових правопорушень. «м≥ст цих правопорушень пол¤гаЇ в неналежному виконанн≥ зобов'¤зань платника перед бюджетом.

«алежно в≥д характеру повед≥нки ≥ д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в податкових правов≥дносин можна вид≥лити:

ј. ѕравом≥рний обх≥д податку Ч правом≥рне уникненн¤ сплати податку за рахунок недосконалост≥ або можливостей, закладених законодавством.

Ѕ. ”хиленн¤ в≥д сплати податку Ч правопорушенн¤, що складаЇтьс¤ ≥з невиконанн¤ або неналежного виконанн¤ платником своњх обов'¤зк≥в по сплат≥ податку.

¬. —т¤гненн¤ надлишкових сум податк≥в Ч умисн≥ д≥њ роб≥тник≥в податкових орган≥в по необгрунтованому ст¤гненню сум податкових платеж≥в ≥з платник≥в.

якщо в першому та другому випадках д≥њ заснован≥ на активн≥й рол≥ платника податк≥в (у правом≥рному обход≥ в межах д≥ючих податкових норм ≥ у порушенн≥ њх при ухиленн≥ в≥д податк≥в в форм≥ податкових проступк≥в або злочин≥в), то в третьому випадку активна д≥¤льн≥сть характерна дл¤ податкового органу, зд≥йснюючого своњ повноваженн¤ з порушенн¤м законодавства.

ѕримус у галуз≥ оподаткуванн¤ ¤вл¤Ї собою систему заход≥в, що застосовуютьс¤ уповноваженими органами по в≥дношенню до ос≥б при порушенн≥ ними обов'¤зк≥в по сплат≥ податку ≥ прит¤гненню до в≥дпов≥дальност≥ при вчинен≥ податкового правопорушенн¤.

«аходи податкового примусу характеризуютьс¤ певними ознаками:

1) регулюютьс¤ нормами ф≥нансового права, а також адм≥н≥стративно-процесуальними (≥нколи ≥ нормами крим≥нального права);

2) застосовуютьс¤ по в≥дношенню юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б;

3) використовуютьс¤ дл¤ забезпеченн¤ надходжень податкових платеж≥в;

4) припускають застосуванн¤ ф≥нансових санкц≥й, заход≥в адм≥н≥стративного ≥ крим≥нального покаранн¤;

5) припускають позасудове застосуванн¤ заход≥в податкового примусу;

6) податковий примус поЇднуЇ ст¤гненн¤ податкових платеж≥в (тобто в тих розм≥рах, що зумовлен≥ певними податковими обов'¤зками платник≥в) ≥ ст¤гненн¤ податк≥в (з урахуванн¤м санкц≥й за простроченн¤, в≥дхиленн¤ тощо, тобто в≥дхиленн¤ в≥д виконанн¤ податкових обов'¤зк≥в).

–еал≥зац≥¤ примусу в сфер≥ оподаткуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ попереджувальними, припин¤ючими ≥ в≥дновлюючими заходами. ѕопередженн¤ зд≥йснюЇтьс¤ державними органами, контролюючими правильн≥сть обчисленн¤ ≥ внесенн¤ податк≥в. ѕрипиненн¤ пов'¤зане уже з впливом на платник≥в, що зд≥йснюЇтьс¤ юридичне владними (припиненн¤ операц≥й, л≥кв≥дац≥¤ п≥дприЇмства, вилученн¤ документ≥в). ¬≥дновлюван≥ заходи пов'¤зан≥ з в≥дшкодуванн¤м збитк≥в, причинених податковим правопорушенн¤м. ѕри цьому особливост≥ застосуванн¤ штраф≥в, пен≥ включають ≥ т≥ суми, ¤к≥ були б одержан≥ бюджетом при своЇчасному надходженн≥ та використанн≥ податк≥в ≥ платеж≥в.

ѕроблеми в≥дпов≥дальност≥ за податков≥ правопорушенн¤ Ї одн≥Їю ≥з найб≥льш дискус≥йних сфер податкового права. якоюсь м≥рою це по¤снюЇтьс¤ певним комплексом питань, що виникають при цьому. јдже санкц≥њ за податков≥ проступки та злочини додатково до ф≥нансового регулюютьс¤ ≥ адм≥н≥стративним, ≥ трудовим, ≥ крим≥нальним правом.

ѕ≥дставою податковоњ в≥дпов≥дальност≥ Ї правопорушенн¤, що характерн≥ в≥дпов≥дними ознаками. ƒокладно ми не будемо спин¤тис¤ на њх характеристиц≥, оск≥льки вони однаков≥ дл¤ будь-¤кого правопорушенн¤:

а) протиправн≥сть виражаЇтьс¤ в порушенн≥ певних податкових норм;

б) покаранн¤, особлив≥стю податкових санкц≥й ¤кого Ї в≥дрив (в де¤ких випадках) ст¤гненн¤ (покаранн¤) в≥д вини платника;

в) винн≥сть (в форм≥ д≥њ чи безд≥¤льност≥);

г) причинний зв'¤зок м≥ж протиправною д≥Їю ≥ в≥д'Їмними насл≥дками, що наступили в результат≥ цього.

ѕодаткове правопорушенн¤. ѕодаткове правопорушенн¤ протиправний, винний вчинок (д≥¤ чи безд≥¤льн≥сть) особи, пов'¤заний з невиконанн¤м чи неналежним виконанн¤м обов'¤зк≥в по сплат≥ податку, за що встановлена юридична в≥дпов≥дальн≥сть. ¬идаЇтьс¤, що в≥дпов≥дальн≥сть в ц≥й галуз≥ не обмежуЇтьс¤ невиконанн¤м т≥льки ф≥нансових зобов'¤зань, адже несвоЇчасне поданн¤ зв≥ту платником теж т¤гне штраф, а це можна т≥льки з великим припуском в≥днести до невиконанн¤ ф≥нансових зобов'¤зань.

ќб'Їктом правопорушенн¤ Ї сусп≥льн≥ в≥дносини, що складаютьс¤ з приводу забезпеченн¤ надходженн¤ податк≥в ≥ обов'¤зкових платеж≥в у бюджет ≥ в≥дпов≥дн≥ фонди м≥ж суб'Їктами податкових правов≥дносин.

—уб'Їктом правопорушенн¤ виступаЇ особа, ¤ка в≥дпов≥дно до закону зобов'¤зана сплачувати податки у в≥дпов≥дному розм≥р≥ в установлений час. «деб≥льшого суб'Їктом податкового правопорушенн¤ виступаЇ платник податку, але т≥льки в тому випадку, коли на ньому лежить обов'¤зок обчислювати ≥ сплачувати його.  оли ж ц≥ обов'¤зки лежать на п≥дприЇмств≥, що виплачуЇ доход (при перерахуванн≥ прибуткового податку з грома д¤н), суб'Їктом в≥дпов≥дальност≥ (за неправильне обчисленн¤, утриманн¤ податку, несвоЇчасне перерахуванн¤ його в бюджет) Ї саме п≥дприЇмство. “ому вчасно не утриман≥ або не перерахован≥ в бюджет суми податк≥в, що п≥дл¤гають утриманню з джерела виплати при податковому обкладанн≥ громад¤н, ст¤гуютьс¤ податковими органами з п≥дприЇмств, що виплачують дох≥д ф≥зичним особам, в беззаперечному пор¤дку з накладенн¤м штрафу.

 ласиф≥кац≥¤ податкових правопорушень може зд≥йснюватис¤ за р≥зними критер≥¤ми:

а) залежно в≥д об'Їкта: приховуванн¤ доходу; заниженн¤ доходу; в≥дсутн≥сть обл≥ку об'Їкта оподаткуванн¤ чи проведенн¤ його обл≥ку з порушенн¤м встановленого пор¤дку; несвоЇчасна сплата податку; неподанн¤ документ≥в та ≥ншоњ ≥нформац≥њ ≥ т.≥н.;

б) залежно в≥д направленост≥ д≥й: правопорушенн¤ проти системи податк≥в; правопорушенн¤ проти прав ≥ свобод платник≥в податку; правопорушенн¤ проти пор¤дку проведенн¤ бухгалтерського обл≥ку та зв≥тност≥; правопорушенн¤ проти контрольних функц≥й податкових орган≥в ≥ т.д.;

в) залежно в≥д характеру санкц≥й ≥ галузей права, що њх регулюють: ф≥нансова; адм≥н≥стративна; крим≥нальна; дисципл≥нарна;

г) залежно в≥д м≥ри сусп≥льноњ небезпеки: податков≥ злочини; податков≥ правопорушенн¤.

 ласиф≥кац≥¤ санкц≥й за податков≥ правопорушенн¤, попередженн¤ податкових правопорушень не завжди дос¤гаЇ своЇњ ц≥л≥, тому особливого значенн¤ набуваЇ регулюванн¤ покаранн¤ за вчиненн¤ податкових проступк≥в ≥ злочин≥в. «астосуванн¤ санкц≥й можна класиф≥кувати за дек≥лькома п≥дставами.

ј. «а характером впливу:

1) безпосереднЇ покаранн¤ Ч санкц≥њ, ¤к≥ впливають безпосередньо на платника, його майновий стан (позбавленн¤ вол≥, штраф, конф≥скац≥¤ об'Їкт≥в оподаткуванн¤ тощо);

2) опосередковане покаранн¤ Ч санкц≥њ, що безпосередньо не завдають майнових втрат платнику, але зменшують його доходи в перспектив≥ чи обмежують його д≥¤льн≥сть (арешт рахунка, припиненн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства тощо). «а галузевим характером:

1.  рим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть.  рим≥нальн≥ санкц≥њ застосовуютьс¤ за податков≥ злочини. ѕрипускаЇтьс¤ законодавче закр≥пленн¤ дек≥лькох склад≥в податкових злочин≥в при прийн¤тт≥ ѕодатковою кодексу. ¬ тепер≥шн≥й час под≥бн≥ вчинки регулюютьс¤ ст 1482  рим≥нального кодексу ”крањни (ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в).

 рим≥шшьна в≥дпов≥дальн≥сть заданим складом характеризуЇтьс¤ де¤кими особливост¤ми: суб'Їктами Ї ф≥зичн≥ особи (платники податку аоо посадов≥ особи); регулюЇтьс¤ крим≥нально-правовими нормами;

зд≥йснюЇтьс¤ т≥льки в судовому пор¤дку; характеризуЇтьс¤ певними процесуальними особливост¤ми.

2. јдм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть. јдм≥н≥стративн≥ санкц≥њ становл¤ть м≥ри адм≥н≥стративного впливу за допомогою адм≥н≥стративне) 111.иш≥шп\ норм, що м≥ст¤ть осуд винного та його вчинку ≤ що припускають негативн≥ насл≥дки дл¤ правопорушника. ќсобливост¤ми адм≥н≥стративних санкц≥й Ї: в≥дсутн≥сть важких правових насл≥дк≥в; застосуванн¤ по в≥дношенню до менш т¤жких податкових правопорушень (проступк≥в); не т¤гнуть судимост≥

ѕ≥дставою адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ податкового законодавства Ї на¤вн≥сть адм≥н≥стративного правопорушенн¤ - вина (умисна чи необережна) д≥¤ чи безд≥¤льн≥сть, що заз≥хаЇ на сусп≥льн≥ в≥дносини, ¤к≥ охорон¤ютьс¤ законом, за що законодавством передбачена адм≥н≥стративна в≥дпов≥дальни ч.. ƒо адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ можуть бути прит¤гнут≥ громад¤ни та посадов≥ особи, винн≥ в порушенн≥ податкового законодавства. јдм≥н≥стративн≥й в≥дпов≥дальност≥ п≥дл¤гають особи, що дос¤гли на час вчиненн¤ правопорушенн¤- ш≥стнадц¤тир≥чного в≥ку, осудн≥.

≤з ¬с≥х вид≥в адм≥н≥стративних ст¤гнень податковим органам налптю право використовувати адм≥н≥стративний штраф. –озм≥р його визначаЇтьс¤ в межах, встановлених за вчиненн¤ в≥дпов≥ли и правопорушень, в сумах, кратних певному показнику (неоподатковуваному м≥н≥муму зароб≥тноњ плати).

« ‘≥нансов≥ санкц≥њ. ‘≥нансов≥ санкц≥њ Ч покаранн¤ уповноваженим органом платника податк≥в за вчиненн¤ податкового право≥юр\ м≥с≥ њм Х- в пор¤дку, встановленому ф≥нансово-правовими нормами, з метою реал≥зац≥њ сусп≥льних ≥нтерес≥в по забезпеченню грошових надходжень в бюджет. ƒуже часто м≥ж

ф≥нансовими ≥ адм≥н≥стративними санкц≥¤ми ставл¤ть знак р≥вност≥. ѕроте така позиц≥¤ вимагаЇ докладноњ аргументац≥њ. Ќам видаЇтьс¤, що ф≥нансов≥ санкц≥њ в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д адм≥н≥стративних, ¤к≥ застосовуютьс¤ за податков≥ правопорушенн¤ за такими п≥дставами. ѕо-перше, вони розр≥зн¤ютьс¤ за суб'Їктами (¤кщо при адм≥н≥стративних Ч це т≥льки ф≥зичн≥ особи, то при ф≥нансових Ч ≥ юридичн≥, ≥ ф≥зичн≥). ѕо-друге, адм≥н≥стративн≥ санкц≥њ реал≥зуютьс¤ в грошов≥й форм≥, саме цей терм≥н ≥ п≥дходить њм ближче, тод≥ ¤к ф≥нансов≥ санкц≥њ значно ширш≥ грошових. ѕо-третЇ, ф≥нансов≥ санкц≥њ за податков≥ правопорушенн¤ заснован≥ на податковому примус≥, ≥ характеризуютьс¤ специф≥чними рисами.

‘≥нансова в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ податкового законодавства виступаЇ в форм≥:

Ч ст¤гненн¤ вс≥Їњ суми укритого або заниженого платежу в бюджет в форм≥ податку;

Ч штрафу (що накладаЇтьс¤ податковими органами);

Ч пен≥, що ст¤гуЇтьс¤ ≥з платника за затримку внесенн¤ податку.

ћехан≥зм сплати сум, нарахованих податковим органом за порушенн¤ податкового законодавства, регулюЇтьс¤ конкретними нормативними актами, що характеризують окрем≥ види податк≥в або в≥дпов≥дальн≥сть платник≥в. ƒетальн≥ше цей механ≥зм конкретизуЇтьс¤ ƒекретом  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Уѕро ст¤гненн¤ не внесених в строк податк≥в ≥ неподаткових платеж≥вФ в≥д 21 с≥чн¤ 1993 року. ¬ ньому п≥дкреслюЇтьс¤, що в≥дстрочен≥ ≥ розстрочен≥ суми ст¤гуютьс¤ ≥з нарахуванн¤м пен≥ в повному чи зменшеному обс¤з≥ чи без нарахуванн¤ пен≥ у в≥дпов≥дност≥ з р≥шенн¤м органу, що надав в≥дстрочку або розстрочку платежу.

Ќа в≥дстрочен≥ або розстрочен≥ суми повинна нараховуватись пен¤, ¤кщо ≥нше не передбачено в р≥шенн≥ про в≥дстрочку1.

«г≥дно з «аконом ”крањни Уѕро списанн¤ ≥ реструктизац≥ю податковоњ заборгованост≥ платник≥в податк≥в за станом на 31 березн¤ 1997 рокуФ2 платникам податк≥в, ¤к≥ мають безнад≥йну до сплати податкову заборгован≥сть надаЇтьс¤ можлив≥сть реструк-

ƒив.: ѕ. « ст. 9 ƒекрету  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в Уѕро ст¤гненн¤ не внесених в строк податк≥в неподаткових платеж≥вФ в≥д 21.01.93 р. ƒив.: «акон ”крањни Уѕро списанн¤ ≥ реструктуризац≥ю податковоњ заборгованост≥ платник≥в податк≥в за станом на 31 березн¤ 1997 р.Ф в≥д 05.06.97 р. туризувањи њњ, тобто њм надаЇтьс¤ розстрочка сплати р≥вними частками

ƒержави дозвол¤Ї боржникам суми податковоњ заборгованост≥, ¤к≥ виникли в пер≥од з 1 липн¤ 1994 року по 31 березн¤ 1997 року включно, без урахуванн¤ нарахованоњ пен≥, штраф≥в, реструктуриз\на≥ ≤г шл¤хом розстрочки њх сплати строком на 120 м≥с¤ц≥в, 3 уш≥атою р≥вними частками до 15 числа кожного м≥с¤ц¤. ѕ≥сл¤ прийн¤тт¤ податковим органом р≥шенн¤ про реструктуризац≥ю заборгованост≥ за його за¤вою боржник зобов'¤заний щом≥с¤ц¤ вносити належну суму боргу в бюджет. ” випадках несплати сума податковоњ заборгованост≥ ст¤гуЇтьс¤ податковими органами в безсп≥рному пор¤дку. —плата рест-руктуризованињ заборгованост≥ починаЇтьс¤ з 1 с≥чн¤ 1998 року.

4. ƒисципл≥нарн≥ санкц≥њ становл¤ть форму впливу адм≥н≥страц≥њ п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й за вчиненн¤ дисципл≥нарних проступк≥в, зв'¤заних з податковими правопорушенн¤ми. ƒан≥ правопорушенн¤ знаход¤тьс¤ на перетин≥ адм≥н≥стративноњ та дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥, в основ≥ ¤кихлежить 'невиконанн¤ чи неналежне виконанн¤ обов'¤зк≥в посплат≥ податку --птпттком, ¤к роб≥тником конкретного п≥дприЇмства, ^танови, орган≥зац≥њ. ѕри невиконанн≥ ним особистихподаткових зобов'¤зань в≥дпов≥дальн≥сть наступаЇ у встановленому закоти Х пор¤дку.

«ћ≤—“

√лава 16. ѕ–ј¬ќ¬≤ ќ—Ќќ¬» ƒ≈–∆ј¬Ќќ√ќ  –≈ƒ»“”.