¬с≥ доходи ƒержавного бюджету, про ¤к≥ мова йшла вище, моб≥л≥зуютьс¤ з допомогою основного Ч обов'¤зкового методу збору ф≥нансов≥; ресурс≥в. ќднак цих кошт≥в жодн≥й держав≥ в св≥т≥ не вистачаЇ. ќсобливо гострим стаЇ деф≥цит ф≥нансових ресурс≥в в перех≥дн≥ пер≥оди, коли економ≥ка крањни розбалан-совуЇтьс ;. ¬ так≥ пер≥оди держава активно вдаЇтьс¤ також до методу моб≥л≥зац≥њ грошових ≥ матер≥альних кошт≥в у юридичних та ф≥зичних остѕ, заснованому на принципах добров≥льност≥, зворотност≥, в≥дплатност≥ ≥ строковост≥. ÷ей вид ф≥нансових правов≥дносин називаЇтьс¤ державним кредитом.

ƒержавний кредит не сл≥д ототожнювати з банк≥вським кредитом ¬ останньому випадку позичковий фонд використо вуЇтьс¤ дл¤ кредитуванн¤ п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й з метою забезпеченн¤ безпереб≥йного процесу розширеного в≥дтворенн¤ ≥ п≥двищенн¤ його ефективност≥. Ѕанк≥вський кредит можуть одержувати юридичн≥ ≥ ф≥зичн≥ особи. ќсновною в≥дм≥нною рисою банк≥вського кредитуванн¤ господарюючих суб'Їкт≥в Ї продуктивне використанн¤ позичкового фонду. ¬икористанн¤ кредитних ресурс≥в ¤к кап≥талу створюЇ умови дл¤ погашенн¤ кредиту ≥ виплати позик за рахунок зб≥льшенн¤ виробленоњ вартост≥ доданого продукта. ѕри наданн≥ банк≥вського кредиту в ¤кост≥ забезпеченн¤, ¤к правило, виступають конкретн≥ ц≥нност≥ Ч квартира, товари на склад≥, незавершене буд≥вництво ≥ т.д.

ѕри державному кредит≥ вз¤т≥ в борг грошов≥ кошти поступають в розпор¤дженн¤ держави, перетворюючись у њњ додатков≥ ф≥нансов≥ ресурси. ¬они направл¤ютьс¤, ¤к правило, на покритт¤ бюджетного деф≥циту. ƒжерелом погашенн¤ державних позик ≥ виплати процент≥в по них виступають кошти бюджету. ƒержавний кредит, пов'¤заний з функц≥юванн¤м пол≥тичноњ надбудови ≥ рухом бюджетних кошт≥в, в≥дображаЇ частину ф≥нансових в≥дносин сусп≥льства. ѕри позичках кошт≥в державою забезпеченн¤м кредиту виступаЇ все майно, що Ї у њњ власност≥, майно в≥дпов≥дноњ територ≥альноњодиниц≥ чи будь-¤кий њњ доход. јле це не справжн¤, а у¤вна застава. ¬ д≥йсност≥ майнове забезпеченн¤ кредитноњ угоди з боку позичальника кошт≥в Ч держави не вказуЇтьс¤.

ƒержавний кредит Ї в≥дносинами вторинного розпод≥лу вартост≥ валового сусп≥льного продукту ≥ частини нац≥онального доходу. ¬ об'Їкт в≥дносин у галуз≥ державного кредиту потрапл¤Ї т≥льки частина доход≥в ≥ грошових фонд≥в, що сформувались на стад≥њ первинного розпод≥лу. Ќайчаст≥ше ними Ї тимчасово в≥льн≥ грошов≥ кошти населенн¤, п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, не призначен≥ дл¤ поточного вжитку. ѕроте за певних умов населенн¤ ≥ трудов≥ колективи можуть св≥домо обмежувати частку кошт≥в, призначених дл¤ споживанн¤. ¬ цих випадках джерелом державного кредиту Ї ≥ т≥ кошти, ¤к≥ об'Їктивно мали б задовольн¤ти поточне споживанн¤ або ф≥нансуванн¤ необх≥дних виробничих чи соц≥альних видатк≥в п≥дприЇмства, але п≥д д≥Їю системи ≥нтерес≥в, що склалис¤ в сусп≥льств≥, тимчасово вилучен≥ дл¤ ≥нших ц≥лей. «а умов тотал≥тарноњ системи управл≥нн¤ под≥бне обмеженн¤ б≥жучого споживанн¤ може в≥дбуватись, ¤к це мало м≥сце в —–—–, ≥ в силу примусу з боку держави. ,ќб'Їктивна можлив≥сть ≥снуванн¤ державного кредиту випливаЇ з особливостей формуванн¤ ≥ часу використанн¤ доход≥в, що одержують юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи.” населенн¤ пост≥йно утворюютьс¤ тимчасово в≥льн≥ грошов≥ кошти насамперед у зв'¤зку з нер≥вном≥рним одержанн¤м доход≥в по найму (особливо у галуз¤х ≥з сезонним характером виробництва), виплатою гонорар≥в, прем≥й, в≥дпускних, успадкуванн¤м ≥ т.д. Ќаселенню доводитьс¤ св≥домо обмежувати власн≥ потреби з не-обх≥днос 11 нагромадити грошов≥ кошти дл¤ куп≥вл≥ товар≥в тривалого

корме ≤ > ваш≥й з високою ц≥ною придбанн¤, дл¤ л≥тнього в≥дпочинку чи санаторно-курортного л≥куванн¤. ¬имушен≥ заощадженн¤ утворюютьс¤ та нагромаджуютьс¤ у населенн¤ також ≥ в зв'¤зку з розбалансован≥стю економ≥ки та по¤вою в силу цього товарного деф≥циту.

јналог≥чн≥ тенденц≥њ мають м≥сце ≥ в рус≥ грошових кошт≥в п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й. ¬елик≥ часов≥ розриви м≥ж виробництвом товар≥в та њх реал≥зац≥Їю можуть мати м≥сце у зв'¤зку з тривал≥стю виробничого циклу або сезонн≥стю виробництва “имчасово в≥льн≥ ф≥нансов≥ ресурси у юридичних ос≥б можуть утворюни тоњ ≥ в силу нер≥вном≥рност≥ зд≥йсненн¤ крупних кап≥таловкладень у виробництво та соц≥альну сферу. “имчасово в≥льними можуть бути резервн≥ фонди п≥дприЇмств. ѕаралельно до зростанн¤ ефективност≥ сусп≥льного виробництва будуть зб≥льшуватис¤ й можливост≥ залученн¤ кошт≥в п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й в сферу державногокредиту.

¬одночас з цим формуванн¤ державного кредиту передбачаЇ не лише на¤вн≥сть державноњ потреби в позичкових коштах й тимчасово в≥льних грошових кошт≥в юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б, об'Їктинн≥! економ≥чних передумов њх пост≥йного утворенн¤, але й правового закр≥пленн¤ можливост≥ використанн¤ названих кошт≥в державою в ¤кост≥ кредитних ресурс≥в. “обто дл¤ виникненн¤ державно-кредитних в≥дносин необх≥дна ще одна умова Ч њх правове забезпеченн¤.

—усп≥льн≥ в≥дносини, що виникають в галуз≥ державного кредиту, в≥дзначаютьс¤ складним характером ≥ регулюютьс¤ нормами не т≥льки ф≥нансового, але й ≥нших галузей права. ÷е пов'¤зано з тим, що державний кредит, ¤к ¤вище сусп≥льного житт¤, перебуваЇ на стику двох вид≥в грошових в≥дносин Ч ф≥нанс≥в ≥ кредиту Ч та несе в соб≥ родов≥ ознаки ¤к одних, так ≥ ≥нших.

як ланка ф≥нансовоњ системи в≥н обслуговуЇ формуванн¤ ≥ використанн¤ централ≥зованих грошових фонд≥в держави, тобто державного бюджету та позабюджетних фонд≥в ус≥х р≥вн≥в.

як один з вид≥в кредиту державний кредит маЇ р¤д особливостей, що в≥др≥зн¤ють його в≥д класичних ф≥нансових категор≥й, наприклад, в≥д податк≥в. як уже в≥дзначалось вище, державний кредит маЇ добров≥льний характер, хоч ≥нколи ц¤ його риса порушуЇтьс¤. якщо податки рухаютьс¤ т≥льки в одномунапр¤мку Ч в≥д платника в бюджет (зворотн≥й рух можливий лише у випадку поверненн¤ переплачених чи помилково ст¤гнених сум), то основою державного кредиту Ї зворотн≥сть ≥ в≥дплатн≥сть Ч через обумовлений заздалег≥дь пер≥од часу внесена кредитором сума повертаЇтьс¤ йому з процентами.

“обто ф≥нансов≥ в≥дносини в сфер≥ державного кредиту, що регулюютьс¤ ф≥нансовим правом, складаютьс¤ лише з приводу формуванн¤, функц≥юванн¤ ≥ погашенн¤ державного боргу. ¬иникають ц≥ в≥дносини в процес≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ держави. ќб'Їктом даних правов≥дносин Ї позичена частина ф≥нансових ресурс≥в держави.

ќдним ≥з суб'Їкт≥в державно-кредитних правов≥дносин, ¤к ≥ у вс≥х ≥нших ф≥нансових правов≥дношенн¤х, зажди виступаЇ держава в особ≥ орган≥в законодавчоњ чи виконавчоњ влади, а другим учасником цих правов≥дносин може бути будь-¤кий суб'Їкт ф≥нансових правов≥дносин. ƒержава в цьому випадку, найчаст≥ше в особ≥ ур¤ду, виступаЇ в ¤кост≥ одержувача позичкових кошт≥в ≥ сторони, на ¤ку покладаЇтьс¤ обов'¤зок повернути борг та сплатити проценти по ньому. « ≥ншого боку виступають власники позичкових кошт≥в Ч юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи Ч кредитори.

“им не менше вс≥ правов≥дносини в галуз≥ державного кредиту в≥дзначаютьс¤ державно-владним характером.

Ќе дивл¤чись на те, що держава в цих в≥дносинах виступаЇ позичальником кошт≥в ≥ тому Ї боржником, вона в одноб≥чному пор¤дку встановлюЇ, а ≥нколи й зм≥нюЇ без згоди ≥ншоњ сторони вже встановлен≥ ран≥ше умови державного кредиту: види, строк, платн≥сть, п≥дстави зм≥ни та припиненн¤ цих в≥дносин. ¬ступивши добров≥льно у в≥дносини з державного кредиту, вз¤вши на себе його умови, в подальшому юридичн≥ ≥ ф≥зичн≥ особи зобов'¤зан≥ виконувати вс≥ умови позики.

як ≥ у вс≥х видах ф≥нансових правов≥дносин, суб'Їкти в≥дносин в галуз≥ державного кредиту нер≥вноправн≥, оск≥льки основним методом регулюванн¤ цього виду в≥дносин виступаЇ метод держишю-владних припис≥в. √рошов≥ кошти, з≥бран≥ державою при державному кредит≥, складають державний борг. ¬нутр≥шн≥й державний борг Ї загальною сумою заборгованост≥ держави по непогашених боргових зобов'¤занн¤х та невиплачених по них проценти.

‘ункц≥¤ управл≥нн¤ державним внутр≥шн≥м боргом належить держав≥ ћеж≥ строк≥в д≥њ правов≥дносин в сфер≥ державного кредиту також в одноб≥чному пор¤дку встановлюютьс¤ боржником державою.

”часть законодавчих та виконавчих орган≥в державноњ влади р≥зного р≥вн¤, а також ф≥нансових ≥ кредитних орган≥в у правов≥дносинах з державного кредиту ≥ 'њх рол≥ в цьому закр≥плен≥ законодавцем ”крањни. —таттею 85  онституц≥њ ”крањни до виключних повноважень ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥днесен≥ затвердженн¤ р≥шень про наданн¤ ”крањною позик ≥ економ≥чноњ допомоги ≥ноземним державам та м≥жнародним орган≥зац≥¤м, а також про одержанн¤ ”крањною в≥д ≥ноземних держав, банк≥в ≥ м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й позик, не передбачених ƒержавним бюджетом ”крањни, зд≥йсненн¤ контролю за 'њх викорисишн¤м

¬иключно законами ”крањни, тобто знову ж таки ¬ерховною –адою ”крањни, визначаютьс¤ пор¤док утворенн¤ ≥ погашенн¤ державного внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього боргу, пор¤док випуску ≥ об≥гу державних ц≥нних папер≥в, њх види ≥ типи.

 аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни ¤к орган, уповноважений державою на безпосереднЇ кер≥вництво господарським житт¤м в крањн≥, в ход≥ вс≥Їњ своЇњ безпосередньоњ д≥¤льност≥ ≥ особливо виконанн¤ ƒержавного бюджету на конкретний р≥к створюЇ умови дл¤ зменшенн¤ потреби держави в кредитах, а в ход≥ п≥дготовка проекту ƒержавного бюджету на наступний р≥к обірунтовуЇ необх≥дн≥сть держави в кредитних ресурсах, њх доц≥льну структуру. ” випадкуоформленн¤ необх≥дност≥ держави в кредитах Ч ¤к правило, в «акон≥ ”крањн≥ про ƒержавний бюджет ” краина в≥дпов≥дний р≥к Ч позичков≥ ресурси залучаютьс¤ державою в≥д ≥мен≥ ур¤ду ”крањни.

 р≥м  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, суб'Їктами державно-кредитних в≥дносин Ї в≥дпов≥дн≥ органи влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим ≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

«г≥дно чинного законодавства ”крањни суб'Їктами правов≥дносин у сфер≥ державного кредиту Ї також ћ≥н≥стерство

ф≥нанс≥в ”крањни ≥ Ќац≥ональний банк ”крањни. «окрема, ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни в пор¤дку, погодженому з Ќац≥ональним банком ”крањни, зд≥йснюЇ управл≥нн¤ державним внутр≥шн≥м боргом. Ќа практиц≥ в даний час цим займаЇтьс¤ структурний п≥дрозд≥л ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни Ч ƒержавне казначейство ”крањни.«а дорученн¤м  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни в≥д його ≥мен≥ розм≥шуЇ боргов≥ зобов'¤занн¤ ур¤ду ”крањни ≥ надаЇ гарант≥њ в≥д його ≥мен≥. Ќац≥ональний банк ”крањни обслуговуЇ державний внутр≥шн≥й борг ”крањни з допомогою вс≥Їњ банк≥вськоњ системи крањни шл¤хом зд≥йсненн¤ операц≥й по розм≥щенню обл≥гац≥й внутр≥шн≥х державних позик, ≥нших ц≥нних папер≥в, њх погашенню та виплат≥ доходу по них у вигл¤д≥ процент≥в або в ≥нш≥й форм≥. «г≥дно пункту 3 статт≥ 8 «акону ”крањни Уѕро банки≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ. Ќац≥ональний банк ”крањни купуЇ ≥ продаЇ ц≥нн≥ папери, ¤к≥ випускаЇ держава.

ƒл¤ ф≥нансуванн¤ видатк≥в по розм≥щенню, реф≥нансуванню, виплат≥ прибутку ≥ погашенню боргових зобов'¤зань ур¤д ”крањни у склад≥ ƒержавного бюджету ”крањни створюЇ фонд обслуговуванн¤ державного внутр≥шнього боргу ”крањни. ¬ цей фонд, зг≥дно статт≥ 8 «акону ”крањни Уѕро державний внутр≥шн≥й борг ”крањниФ, зараховуютьс¤ в розм≥р≥ п'¤тдес¤т процент≥в кошти, одержан≥ в≥д приватизац≥њ майна державних п≥дприЇмств, а також в≥д ≥нших надходжень.

¬ сфер≥ державного кредиту виникають не т≥льки правов≥дносини безпосередньо з приводу державного боргу (в≥дносини м≥ж державою-позичальником та њњ кредиторами Ч юридичними ≥ ф≥зичними особами), але й правов≥дносини, опосередкован≥ безпосередньо функц≥юванн¤м державного боргу. ƒо них насамперед належать правов≥дносини м≥ж:

а)  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни ≥ Ќац≥ональним банком ”крањни з приводу одержанн¤ ≥ поверненн¤ кредит≥в на п≥дстав≥ в≥дпов≥дних статей «акону про ƒержавний бюджет ”крањни;

б) ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни ≥ Ќац≥ональним банком ”крањни з приводу виробленн¤ умов про пор¤док управл≥нн¤ державним внутр≥шн≥м боргом ”крањни у в≥дпов≥дност≥ з≥ статтею 6 «акону ”крањни Уѕро державний внутр≥шн≥й борг ”крањниФ;

в) ¬ерховною –адою ”крањни, ур¤дом ”крањни ≥ Ќац≥ональним банком ”крањни з приводу перерахувань кошт≥в ресурс≥в ƒержавного бюджету ”крањни на компенсац≥ю витрат по розм≥щенню, реф≥нансуванню, виплат≥ доход≥в ≥ погашенню боргових зобов'¤зань зг≥дно статт≥ 8 «акону ”крањни Уѕро державний внутр≥шн≥й борг ”крањниФ, а також в≥дпов≥дних статей «акону про ƒержавний бюджет ”крањни на в≥дпов≥дний р≥к та ≥нш≥ правов≥дносини.

Ќа загальнодержавному р≥вн≥ державн≥ лозики, ¤к правило, нос¤ть нец≥льовий характер. ≤ навпаки, залученн¤ позичкових кошт≥в на нижчих р≥вн¤х найчаст≥ше маЇ ¤скраво виражену ц≥льову спр¤мован≥сть. Ќаприклад, органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ останн≥м часом нер≥дко розм≥щують позики з метою моб≥л≥зац≥њ кошт≥в дл¤ буд≥вництва новоњ канал≥зац≥йноњ системи чи розширенн¤ ≥ модерн≥зац≥њ староњ канал≥зац≥йноњ системи, дл¤ буд≥вництва школи, л≥карн≥, об'њзноњ дороги, парку в≥дпочинку ≤ “.ƒ.

“аким чином, у формуванн≥ додаткових ф≥нансових ресурс≥в держави за рахунок моб≥л≥зац≥њ тимчасово в≥льних грошових кошт≥в населенн¤, п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й про¤вл¤Їтьс¤ одна сторона, або функц≥¤, в≥дносин у сфер≥ державного кредиту ¬она у ф≥нансово-правов≥й л≥тератур≥ д≥стала назву ф≥скальноњ функц≥њ держиьного кредиту. « допомогою ц≥Їњ функц≥њ зд≥йснюЇтьс¤ формуванн¤ централ≥зованих грошових фонд≥в держави

¬ крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою державн≥ позики с основним джерелом ф≥нансуванн¤ бюджетного деф≥циту. ƒосить сказати, що в сучасних умовах доходи, одержан≥ завд¤ки державним позикам, стали другим п≥сл¤ податк≥в методом ф≥нансуванн¤ видатк≥в бюджету. ќстаннЇ по¤снюЇтьс¤ значно швидшим зростанн¤м бюджетних видатк≥в в пор≥вн¤нн≥ ≥з зростанн¤м податкових надходжень. Ќаприклад, ¤кщо в —Ўј на початку XX стол≥тт¤ держава використовувала лише 8процент≥в кредитних ресурс≥в крањни, в 1975 роц≥ Ч 21 процент, то у 1991 роц≥ уже майже 40 процент≥в. ” ‘–Ќ цей показник на початку с≥мдес¤шх рок≥в цього стол≥тт¤ становив 53 проценти, а нин≥ перевищуЇ 60 процент≥в.

‘≥нансуванн¤ видатк≥в кап≥тального характеру за рахунок позичкових кошт≥в в певних межах маЇ позитивне значенн¤ ≥ справедливе з точки зору громадськоњ морал≥. “а ж дорога, школа чи л≥карн¤ забезпечують потреби не одного покол≥нн¤. „ому ж тод≥ њх буд≥вництво повинно бути оплачене прот¤гом дек≥лькох рок≥в за рахунок податк≥в з тих, хто, можливо, нав≥ть не встигне скористалис¤ њх послугами? «начно легше, розумн≥ше ≥ спра ведлив≥ше перекласти ф≥нансуванн¤ спорудженн¤ таких об'Їкт≥в на вс≥ покол≥нн¤, ¤к≥ будуть користуватис¤ ними. “аке продовженн¤ джерел ф≥нансуванн¤ в час≥ ≥ забезпечуЇтьс¤ шл¤хом розм≥щенн¤ позик на в≥дпов≥дний строк. ¬ останньому випадку покол≥нн¤, що будуЇ, наприклад, школу, несе аналог≥чний ф≥нансовий т¤гар, що й наступн≥ покол≥нн¤, за рахунок податк≥в з ¤ких погашуЇтьс¤ ¤к основний борг, так ≥ проценти по ньому.

“аким чином, позитивний вплив ф≥скальноњ функц≥њ державного кредиту пол¤гаЇ в тому, що з њњ допомогою податковий т¤гар р≥вном≥рн≥ше розпод≥л¤Їтьс¤ в час≥. ѕодатки, ¤к≥ ст¤гуютьс¤ в пер≥од ф≥нансуванн¤ видатк≥в за рахунок державноњ позики, не зб≥льшуютьс¤. ј в протилежному випадку це неминуче довелос¤ б зробити. «ате пот≥м, коли кредити погашаютьс¤ , податки ст¤гуютьс¤ не т≥льки дл¤ њх сплати, але й дл¤ погашенн¤ процент≥в по заборгованост≥.

ѕодатки Ї основним, але не Їдиним джерелом ф≥нансуванн¤ видатк≥в, пов'¤заних з обслуговуванн¤м ≥ погашенн¤м державного боргу. ƒжерела ф≥нансуванн¤ цих видатк≥в залежать в≥д спр¤муванн¤ використанн¤ кошт≥в. ” випадку продуктивного вкладенн¤ моб≥л≥зованих кап≥тал≥в спорудженийоб'Їкт з початком його експлуатац≥њ починаЇ приносити прибуток, за рахунок ¤кого ≥ погашуЇтьс¤ позика. Ќ≥¤кого зростанн¤ податкового т¤гар¤ у цьому випадку не в≥дбуваЇтьс¤.

” випадку непродуктивного використанн¤ моб≥л≥зованих в результат≥ державних позик кап≥тал≥в, наприклад ф≥нансуванн≥ за њх рахунок воЇнних чи соц≥альних видатк≥в, практично Їдиним цив≥л≥зованим джерелом њх погашенн¤ стають податки або нов≥ позики. ¬ под≥бних випадках незр≥вн¤нно менш цив≥л≥зований прийом Ч грошова або кредитна ем≥с≥¤.–озм≥щенн¤ нових державних позик дл¤ погашенн¤ заборгованост≥ за ран≥ше випущеними державними позиками називаЇтьс¤ реф≥нансуванн¤м державного боргу.

—туп≥нь податкового т¤гар¤, що переноситьс¤ на ≥нш≥ покол≥нн¤, залежить в≥д строку, на ¤кий позичались кошти, ≥ в≥д величини проценту, п≥д ¤кий вони позичались. „им вище прибутков≥сть державноњ позики дл¤ ≥нвестора, тим б≥льшу частину податк≥в змушена буде держава направити на њх погашенн¤. „им б≥льша величина боргу, тим значн≥ша дол¤ кошт≥в, що йде на його обслуговуванн¤. ƒругою функц≥Їю державного кредиту Ї регулююча функц≥¤. ¬ступаючи в кредитн≥ в≥дносини, держава впливаЇ на стан кредитного об≥гу, р≥вень ставок на ринку грошей ≥ кап≥тал≥в, на виробництво ≥ зайн¤т≥сть. —в≥домо використовуючи державний кредит ¤к ≥нструмент регулюванн¤ економ≥ки, держава може проводити необх≥дну њй ф≥нансову пол≥тику.

“аким чином, з юридичноњ точки зору державний кредит Ї сусп≥льними в≥дносинами, врегульованими правовими нормами, з приводу акумул¤ц≥њ держачим тимчасово в≥.≥ьпих <рчшови\ кошт≥в юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б на принципах добров≥льност≥, строко-вост≥ та в≥дплатност≥ з метою покритт¤ бюджетного деф≥циту, регулюванн¤ грошового об≥гу та ≥нвестуванн¤.

Ќормативн≥ <н ≤ њњ ”крањни насамперед «акони ”крањни Уѕро ц≥нн≥ папери ≤ фондову б≥ржуФ, Уѕро державний внутр≥шн≥й борг ”крањниФ Уѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ, Уѕро Ќац≥ональний банк ”крањниФ, Уѕро бюджетну систему ”крањниФ, ”каз ѕрезидента ”крањни Уѕро першочергов≥ заходи по компенсац≥њ громад¤нам ”крањни втрат в≥д обезц≥ненн¤ ц≥нних папер≥в ≥ грошових пањ-рпма.≥жеп≥," в≥д 15 червн¤ 1994 року, ѕостанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Уѕро випуск обл≥гац≥й внутр≥шньоњ державноњ позики 1995 рокуФ в≥д 23 серпн¤ 1994 року, атакож р¤д ≥нших дають п≥дстави вид≥лити ¤к самост≥йн≥ наступн≥ форми державного кредиту в ”крањн≥: а) державн≥ позики, б) зверненн¤ частини заощаджень населенн¤ в державн≥ позики; в) викорис: ≥м кошт≥в загальнодержавного позичкового фонду; г) казначейськ≥ позики; д) гарантован≥ позики.

ƒержавна позика ¤к форма державного кредиту характеризуЇтьс¤ тим, що тимчасово в≥льн≥ грошов≥ кошти населенн¤, п≥дприЇмств установ ≥ орган≥зац≥й залучаютьс¤ на ф≥нансуванн¤ сусп≥льних потреб шл¤хом випуску ≥ реал≥зац≥њ обл≥гац≥й, казаначейських зобов'¤зань та ≥нших вид≥в державних ц≥нних папер≥в. —еред останн≥х обл≥гац≥¤ Ч найпоширен≥ший вид ц≥нних папер≥в. ¬она символ≥зуЇ державне боргове зобов'¤занн¤ та даЇ право њњ власнику п≥сл¤ переб≥гу в≥дпов≥дного строку одержати назад суму боргу ≥ проценти по ньому. ѕродаючи обл≥гац≥ю, держава зобов'¤зуЇтьс¤ пивернуњ и с\ м\- боргу у визначений строк з процентами чи виплачувати проценти на прот¤з≥ всього строку користуванн¤ позичковими коштами, а п≥сл¤ завершенн¤ вказаного строкуповернути ≥ суму боргу.

ƒержава встановлюЇ ном≥нальну варт≥сть (ном≥нальну ц≥ну) обл≥гац≥й. Ќом≥нальна варт≥сть позначаЇтьс¤ на обл≥гац≥њ ≥ виражаЇ грошову суму, надану власником обл≥гац≥њ держав≥ в тимчасове користуванн¤. ÷¤ сума виплачуЇтьс¤ власнику обл≥гац≥њ в момент погашенн¤ ≥ на нењ нараховуютьс¤ проценти. ѕроте реальна прибутков≥сть обл≥гац≥њ може не сп≥впадати з ном≥нальною, а бути вищою або нижчою в≥д встановленого заздалег≥дь ном≥нального процента. ÷е зумовлюЇтьс¤ тим, що обл≥гац≥њ продаютьс¤ за курсовою ц≥ною, ¤ка майже завжди в≥дхил¤Їтьс¤ вверх або вниз в≥д ном≥нальноњ вартост≥. “аке в≥дхиленн¤ називаЇтьс¤ курсовою р≥зницею ≥ залежить в≥д р¤ду фактор≥в. ƒо них, зокрема, належать величина ном≥нального процента по обл≥гац≥њ, насичен≥сть ринку державними ц≥нними паперами, стан господарськоњ кон'юнктури, м≥ра дов≥ри населенн¤ ур¤ду ≥т.д.

Ќаступним видом державних ц≥нних папер≥в, що д≥ють в ”крањн≥, Ї казначейськ≥ зобов'¤занн¤. ќсновна њх в≥дм≥нн≥сть в≥д обл≥гац≥й пол¤гаЇ в мет≥ випуску, форм≥ виплати прибутку ≥ свобод≥ об≥гу.  ошти, що поступають в≥д продаж≥ обл≥гац≥й, спр¤мовуютьс¤ на поповненн¤ бюджетного фонду, позабюджетних фонд≥в або на ≥нш≥ спец≥ально визначен≥ ц≥л≥.  ошти ж в≥д реал≥зац≥њ казначейських зобов'¤зань держави спр¤мовуютьс¤ т≥льки на поповненн¤ прибутк≥в бюджету. «а обл≥гац≥¤ми державних позик дох≥д може виплачуватись у вигл¤д≥ процент≥в, виграш≥в або не виплачуватись зовс≥м (наприклад, за ц≥льовими позиками). ”мовами ж випуску казначейських зобов'¤зань передбачена виплата доходу т≥льки у вигл¤д≥ процент≥в. ќбл≥гац≥њ можуть бути з необмеженим або обмеженим колом об≥гу серед юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б, а казначейськ≥ зобов'¤занн¤ п≥дл¤гають реал≥зац≥њ лише серед населенн¤. –еал≥зован≥ серед юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б обл≥гац≥њ, казначейськ≥ зобов'¤занн¤ ≥ ≥нш≥ види державних ц≥нних папер≥в складають разом форму державного кредиту Ч державну внутр≥шню позику.

ƒержавн≥ внутр≥шн≥ позики класиф≥куютьс¤ за р¤дом ознак. « юридичноњ точки зору завжди ц≥кавий суб'Їктний склад учасник≥в правов≥дносин в галуз≥ державного кредиту. «а цим критер≥Їм позики под≥л¤ютьс¤ на так≥, що розм≥щуютьс¤ центральними та м≥сцевими органами влади ≥ управл≥нн¤. Ќайб≥льшого поширенн¤ набула практика випуску державних позик ур¤дом держави. «аборгован≥сть м≥сцевих орган≥в влади незначна.

« ≥ншого боку, за ознакою власник≥в ц≥нних папер≥в Ч кредитор≥в позики под≥л¤ютьс¤ на так≥, що реал≥зуютьс¤: а) т≥льки серед населенн¤ (наприклад, державна внутр≥шн¤ виграшна позика 1982 р.); б) т≥льки серед юридичних ос≥б (державна внутр≥шн¤ позика 1995 року) ≥ в) ун≥версальн≥, призначен≥ дл¤ розм≥щенн¤ одночасно серед юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б.

¬ залежнеЇ 11 в≥д форми виплати доход≥в позики под≥л¤ютьс¤ на процентн≥, виграшн≥, процентно-виграшн≥, безпрограшн≥ ≥ безпроцентн≥ (ц≥льов≥). ¬ласники боргових зобов'¤зань процентноњ позики одержують твердий дох≥д щор≥чно шл¤хом оплати купон≥в або одноразово при погашенн≥ позики шл¤хом нарахуванн¤ проиенпв до ном≥налу ц≥нних папер≥в, без щор≥чних виплат. ѕрикладом процентних боргових зобов'¤зань Ї казначейськ≥ зобов'¤занн¤ держави ≥ обл≥гац≥њ п'¤типроцентноњ позики 1990 року

ѕо виграшних обл≥гац≥¤х њх держател≥ одержують весь доход у форм≥ виграш≥в в момент погашенн¤ обл≥гац≥й. ƒох≥д в цьому випадку виплачуЇ ≤ ьо≥ не по вс≥х обл≥гац≥¤х, а лише по тих, ¤к≥ потрапили в тираж виграш≥в. ѕрикладом виграшноњ позики Ї державна внутр≥шн¤ позика 1982 р. ”мовами випуску процентно-виграшних передбачаЇтьс¤ виплата частини доходу за купонами, а ≥ншоњ частини Ч у форм≥ виграш≥в. Ѕезпрограшн≥ випуски позик гарантують, що прот¤гом строку чинност≥ позики виграш випаде на кожну обл≥гац≥ю. ¬ ”крањн≥ п≥сл¤ придбанн¤ нею незалежноњ; ≤ ≥ процентно-виграшн≥ ≥ безпрограшн≥ позики поки що не випускались.

Ѕезпроцентн≥ ц≥льов≥ позики не передбачають виплату доход≥в з обл≥гац≥й, але гарантують одержанн¤ в≥дпов≥дного товару, попит на ¤кий поки що перевищуЇ його пропозиц≥ю. ѕрикладом безпроцентноњ державноњ кредитноњ обл≥гац≥њ Ї державна ц≥льова позика 1990 р. њњ обл≥гац≥њ були випущен≥ кожна варт≥стю, р≥вною тод≥шн≥й ц≥н≥ в≥дпов≥дного товару: легкового автомоб≥л¤, мотоцикла, м≥н≥трактора, кольорового телев≥зора, в≥деомагн≥тофон;:, холодильника, м≥крохвильовоњ печ≥, швейноњ машинки, персонального побутового комп'ютера.

ќргани м≥сцевого самовр¤дуванн¤ провод¤ть ц≥льов≥ позики на буд≥вницє≤> дор≥г, проведенн¤ роб≥т по охорон≥ довк≥лл¤, ф≥нансуванн¤ ≥нших заход≥в, в ¤ких зац≥кавлене населенн¤ ад-м≥н≥стративно-гернюр≥альмоњ одиниц≥.

¬ залежност≥ в≥д метод≥в визначенн¤ доход≥в боргов≥ зобов'¤занн¤ держави под≥л¤ютьс¤ на позики з твердим доходом та з плаваючим доходом. ¬ р¤д≥ випадк≥в ф≥ксована ставка по ц≥нних паперах Ї причиною зростанн¤ видатк≥в держави на виплату процент≥в, в ≥нших випадках вона може в≥дл¤кувати кредитор≥в, ¤к≥ оч≥кують п≥двищенн¤ процента.

ƒл¤ покритт¤ бюджетного деф≥циту позики доводитьс¤ розм≥щувати при в≥дносно завищеному р≥вн≥ процентноњ ставки. ¬становивши аналог≥чний процент за своњми борговими зобов'¤занн¤ми на весь пер≥од позики, ¤кий може складати строк до «ќ рок≥в, держави тим самим, з одного боку, покладаЇ на платник≥в податку додатков≥ виплати, з ≥ншого боку Ч до певноњ м≥ри звужуЇ власн≥ ф≥нансов≥ можливост≥. ўоб уникнути под≥бноњ ситуац≥њ, ур¤ди використовують, ¤к правило, два вар≥анти розвитку под≥й.

ѕерший передбачаЇ покритт¤ потреби в грошових коштах за рахунок короткостроковоњ чи середньостроковоњ позики ≥ випуску (коли процентна ставка впаде) довгостроковоњ. ѕроте в цьому випадку позичальник несе додатков≥ витрати, пов'¤зан≥ з випуском, розм≥щенн¤м ≥ погашенн¤м довгостроковоњ позики. «ате тут виключена можлив≥сть, що в оч≥куванн≥ п≥двищенн¤ процентноњ ставки ≥нвестори не про¤вл¤ють ≥нтересу до довгострокового кредитуванн¤.

ƒругий вар≥ант розв'¤зуЇ вс≥ назван≥ проблеми, оск≥льки передбачаЇ систематичний перегл¤д процента, що виплачуЇтьс¤ за ц≥нними паперами. як база дл¤ цього, ¤к правило, використовуЇтьс¤ ставка за м≥жбанк≥вськими кредитами в крањн≥. ѕроте так≥ позики мають ≥ншу серйозну ваду Ч боржник (держава) не в змоз≥ спланувати до к≥нц¤ власн≥ видатки.

«а строками погашенн¤ позики под≥л¤ютьс¤ на короткостроков≥ (строк погашенн¤ до року), середньостроков≥ (строк погашенн¤ до 5 рок≥в) ≥ довгостроков≥ (строк погашенн¤ понад 5 рок≥в). ¬ ”крањн≥ законодавцем передбачена можлив≥сть функ-ц≥юванн¤ вс≥х трьох вид≥в ц≥нних папер≥в держави.

¬ залежност≥ в≥д обов'¤зк≥в позичальника твердо дотримуватись строк≥в погашенн¤ позики, встановлених при його випуску, позичков≥ кошти ще можуть под≥л¤тис¤ на зобов'¤занн¤ з правом дострокового погашенн¤ ≥ без права дострокового погашенн¤. ѕитанн¤ про дострокове погашенн¤ боргових зобов'¤зань стаЇ актуальним переважно тод≥, коли на ф≥нансовому ринку в≥дбуваютьс¤ ≥стотн≥ зм≥ни. Ќаприклад, позичальник випустив обл≥гац≥њ ≥з щор≥чним ф≥ксованим доходом в 10 процент≥в, а через р≥к ставка впала до 5 процент≥в. ¬ цьому випадку позичальник зазнаЇ ≥стотн≥х втрат, а ≥нвестор одержуЇ адекватний неоч≥куваний виграш. якщо обл≥гац≥њ були випущен≥ з правом дострокового погашенн¤, то втрати позичальника ≥ виграш кредитора звод¤тьс¤ до м≥н≥муму. ѕерший випускаЇ ≥ розм≥щуЇ нову позику, погашаючи за рахунок цього стару.

–озр≥зн¤ють два вар≥анти погашенн¤ заборгованост≥ Ч одноразово ≥ частинами. якщо позика погашаЇтьс¤ частинами, то в залежност≥ в≥д розпод≥лу суми боргу за строками погашенн¤ вид≥л¤Їтьс¤ три вар≥анти:

позика погашаЇтьс¤ р≥вними частинами прот¤гом певного строку. Ќаприклад, прот¤гом чотирьох рок≥в. “од≥, ¤кщо сума позики складала 100 млн гривень, щор≥чно буде виплачуватись' по 25 млн гривень;

наростаючими частками. Ќаприклад, в перший р≥к погашаЇтьс¤ борг в 10 млн гривень, в другий р≥к Ч в 20 млн гривень, в трет≥й р≥к Ч в «ќ млн гривень, в четвертий р≥к Ч в 40 млн гривень. “ака система зручна держав≥ у випадку нарощуванн¤ нею доход≥в в час≥. Ќаприклад, у зв'¤зку з п≥днесенн¤м д≥ловоњ активност≥ оч≥куЇтьс¤ р≥ст податкових надходжень або об'Їкт, на споруженн¤ ¤кого залучались позичков≥ кошти, нарощуЇ потужн≥сть ≥ починаЇ приносити все б≥льш≥ прибутки;

знижуючими частками. Ќаприклад, в перший р≥к погашаЇтьс¤ борг в 40 млн гривень, в другий р≥к Ч в «ќ млн гривень, в трет≥й р≥к Ч в 20 млн гривень ≥ в четвертий р≥к решта Ч 10 млн гривень. “ака система приваблив≥ша за ситуац≥њ, коли оч≥куЇтьс¤ неминуче пад≥нн¤ прибутк≥в держави чи зб≥льшенн¤ њњ видатк≥в.

¬ залежност≥ в≥д об≥гу на ринку ц≥нних папер≥в державн≥ позики под≥л¤ютьс¤ на ринков≥ ≥ неринков≥. –инков≥ позики в≥льно продаютьс¤ ≥ купуютьс¤. ¬они Ї основними при ф≥нансуванн≥ бюджетного деф≥циту. Ќеринков≥ позики не можуть в≥льно зм≥нювати своњх власник≥в. ¬они не п≥дл¤гають об≥гу на ринку ц≥нних папер≥в ≥, ¤к правило, випускаютьс¤ державою з метою залученн¤ певних ≥нвестор≥в, специф≥чним ≥нтересам ¤ких ≥ в≥дпов≥дають. Ќаприклад, в останн≥ роки ≥снуванн¤ рад¤нськ≥ держави ур¤дом —–—– були зд≥йснен≥ дек≥лька випуск≥в нерин-кових обл≥гац≥й на розвиток в≥тчизн¤ного легкового автомоб≥лебудуванн¤. Ќа «аход≥ неринков≥ державн≥ обл≥гац≥њ останн≥ми роками випускались дл¤ моб≥л≥зац≥њ кошт≥в недержавних пенс≥йних фонд≥в, страхових компан≥й, др≥бних ≥нвестор≥в.

¬ залежност≥ в≥д забезпеченн¤ боргових зобов'¤зань державн≥ позики под≥л¤ютьс¤ на заставн≥ ≥ незаставн≥. «аставн≥ обл≥гац≥њ забезпечуютьс¤ чимось конкретним, наприклад в≥дпов≥дними видами доход≥в чи майна. “ак≥ обл≥гац≥њ, ¤к правило, випускаютьс¤ м≥сцевими органами влади. Ќезаставн≥ обл≥гац≥њ н≥чим визначеним не забезпечуютьс¤. ¬ ¤кост≥ њх забезпеченн¤ виступаЇ все майно держави чи в≥дпов≥дного органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ÷ентральн≥ органи управл≥нн¤, ¤к правило, випускають незаставн≥ обл≥гац≥њ, 'њх над≥йн≥сть дуже висока ≥ тому у кредитор≥в немаЇ потреби в будь-¤ких додаткових гарант≥¤х.

«а методами розм≥щенн¤ державн≥ позики под≥л¤ютьс¤ на добров≥льн≥, примусов≥ ≥ так≥, що розм≥щуютьс¤ серед ≥нвестор≥в за п≥дпискою.  ожному методу розм≥щенн¤ позик в≥дпов≥даЇ власний спос≥б реал≥зац≥њ. ќбл≥гац≥њ добров≥льних позик в≥льно продаютьс¤ ≥ купуютьс¤ банк≥вськими установами, ¤кщо ≥нше не обумовлено умовами њх випуску.

ѕримусов≥ позики розм≥щуютьс¤ серед кредитор≥в в силу постанов ур¤ду, ¤кими передбачена сувора в≥дпов≥дальн≥сть за ухиленн¤ в≥д покупки обл≥гац≥й.

ѕозики, що розм≥щуютьс¤ серед населенн¤ за п≥дпискою з в≥дстрочкою платежа, формально Ї добров≥льними. ќднак њх реал≥зац≥¤ супроводжуЇтьс¤ такою масово-пол≥тичною кампан≥Їю тиску, ¤ка робить њх обов'¤зковими де-факто. ÷е можливо в умовах тотал≥тарноњ держави. ¬ даний час в ”крањн≥ мають м≥сце т≥льки добров≥льн≥ державн≥ позики.

Ќарешт≥, державн≥ позики можуть бути обл≥гац≥йними ≥ безобл≥гац≥йними. ќбл≥гац≥йн≥ позики супроводжуютьс¤ ем≥с≥Їю ц≥нних папер≥в держави. Ѕезобл≥гац≥йн≥ позики оформл¤ютьс¤ п≥дписанн¤м угод, договор≥в, шл¤хом запис≥в в боргових книгах ≥ видачею особливих св≥доцтв. ¬ даний час безобл≥гац≥йн≥ позики використовуютьс¤ на м≥жур¤довому р≥вн≥.

” т≥сному зв'¤зку з державними позиками перебуваЇ ≥нша форма державного кредиту, функц≥юванн¤ ¤коњ опосередковуЇтьс¤ ќщадбанком ”крањни Ч зверненн¤ частини заощаджень населенн¤ в державн≥ позики. Ќа в≥дм≥ну в≥д першоњ форми державного кредиту, коли юридичн≥ ≥ ф≥зичн≥ особи безпосередньо купують ц≥нн≥ папери за рахунок власних тимчасово в≥льних грошових кошт≥в, ќщадбанк ”крањни надаЇ кредит держав≥ за рахунок позичкових кошт≥в. Ќа¤вн≥сть посередника м≥ж державою ≥ населенн¤м в особ≥ ќщадбанку ”крањни та наданн¤ останн≥м позики держав≥ за рахунок позичкових кошт≥в без в≥дома ≥ тим б≥льше без згоди њх реального власника дозвол¤Ї вид≥лити ц≥ в≥дносини в ¤кост≥ особливоњ форми державного кредиту.

«верненн¤ частини заощаджень населенн¤ в державн≥ позики, призначен≥ на потреби держави, зд≥йснюЇтьс¤ через покупку банком особливих ц≥нних папер≥в (обл≥гац≥й, казначейських зобов'¤зань), а також оформленн¤ безобл≥гац≥йних позик. ¬ ”крањн≥ в даний час це дос¤гаЇтьс¤ шл¤хом покупки ќщадбанком ”крањни боргових зобов'¤зань нашоњ держави.

«апозиченн¤ кошт≥в загальнодержавного позичкового фонду ¤к форма держати)! о кредиту характеризуЇтьс¤ тим, що державн≥ кредитн≥ установи безпосередньо (не опосередковуючи ц≥ операц≥њ покупкою державних ц≥нних папер≥в) передають частину кредитних ресурс≥в на покритт¤ видатк≥в ур¤ду. ÷¤ форма державного кредиту функц≥онуЇ в тотал≥тарному сусп≥льств≥. ¬она спри¤Ї розвитку ≥нфл¤ц≥йних процес≥в, що небезпечно в умовах жорсткого контролю за ем≥с≥Їю грошових знак≥в з боку демократично обраних парламентар≥в. “ому повна нормал≥зац≥¤ в≥дносин м≥ж державою ≥ кредитною системою лежить на шл¤ху в≥дмови в≥д запозиченн¤ позичкових кошт≥в дл¤ покритт¤ бюджетного деф≥циту ≥ поверненн¤ Ќац≥ональному банку ”крањни боргу, що утворивс¤ за попередн≥ роки.

¬ нов≥й, незалежн≥й ”крањн≥ левова частка державного боргу склалас¤ саме за рахунок залученн¤ ур¤дом ”крањни кошт≥в загальнодержавного позичкового фонду дл¤ ф≥нансуванн¤ бюджетних видатк≥в ÷е негативно позначилос¤ на стан≥ державних ф≥нанс≥в ≥ грошоњк м о ооп \. виробило в ур¤ду шк≥дливу звичку не турбуватис¤ про зм≥цненн¤ ≥ розвиток доход≥в державного бюджету. Ќаприклад, в 1993-1995 роках майже весь деф≥цит ƒержавного бюджету ”крањни покривавс¤ кредитами Ќац≥онального банку ”крањни. ¬ минулому ≥ нин≥шньому роках також витрачено великий обс¤г кредит≥в Ќац≥онального банку ”крањни дл¤ покритт¤ деф≥ц≥ту ƒержавного бюджету ”крањни.

«окрема, «аконом ”крањни Уѕро структуру державного внутр≥шнього бор≥> ”крањни за станом на 1 с≥чн¤ 1996 року ≥ граничний розм≥р держашкм о нн≤≤м≥пньо≥о оор≥ у ”крањни на 1996 та 1997 рокиФ в≥д 23 с≥чн¤ 1997 року визначено, що державний внутр≥шн≥й борг ”крањни за станом на 1 с≥чн¤ 1996 року дор≥внюЇ 8.002.222.91 й гривн¤м та маЇ таку структуру:

а) заборгован≥сть перед юридичними особами всього 253.290.877 гривень, в т.ч. заборгован≥сть за внутр≥шн≥ми позиками 253.290.877 гривень;

б) заборгован≥сть перед банк≥вськими установами всього 7.747.977.383 гривн≥, в тому числ≥ заборгован≥сть перед Ќац≥ональним банком ”крањни: за позиками, одержаними дл¤ ф≥нансуванн¤ деф≥циту бюджету 1991-1995 рок≥в 7.738.817.790 гривень, за ≥ншими позиками та зобов'¤занн¤ми Ч 9.159.593 гривн≥, з них щодо компенсац≥йних виплат населенню в установах ќщадного банку ”крањни та колишнього ”крдержстраху 2.132.997 гривень, щодо компенсац≥йних виплат населенню в установах ќщадного банку ”крањни колишнього ”крдержстраху Ч 2.132.997 гривень, щодо компенсац≥йних витрат за залишками вклад≥в населенн¤, що централ≥зован≥ ќщадним банком —–—– Ч 480450 гривень, заборгован≥сть с≥льськогосподарських п≥дприЇмств за довгостроковими та короткостроковими позиками, в≥днесена на державний борг Ч 3248946 гривень, за сумами, спр¤мованими на ≥ндексац≥ю оборотних кошт≥в державних п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й Ч 3254200 гривень, заборгован≥сть перед ф≥зичними особами за ц≥нними паперами та компенсац≥¤ми за ними Ч 58843 гривн≥.

«аборгован≥сть перед Ќац≥ональним банком ”крањни, ¤ка передбачена в пункт≥ 2 статт≥ 1 цього закону в розм≥р≥ 7.747.977.383 гривн≥, списана.

√раничний розм≥р державного внутр≥шнього боргу ”крањни станом на 1 с≥чн¤ 1997 р. встановлено в сум≥ 6.057.628.277 гривень.

 азначейськ≥ позики ¤к форма державного кредиту в≥дображають в≥дносини наданн¤ ф≥нансовоњ допомоги п≥дприЇмствам ≥ орган≥зац≥¤м органами державноњ виконавчоњ влади за рахунок бюджетних кошт≥в на умовах строковост≥, платност≥ ≥ зворотност≥. ¬ ”крањн≥ в даний час ц¤ форма державного кредиту лише починаЇ використовуватис¤. ѕроте саме житт¤ все найст≥йн≥ше ставить питанн¤ про повне в≥дродженн¤ ф≥нансово-правового ≥нституту казначейських позик. « ≥ншого боку, ≥з створенн¤м системи орган≥в ƒержавного казначейства ”крањни в≥дкрилис¤ практичн≥ можливост≥ дл¤ усп≥шного вир≥шенн¤ цього питанн¤.

ќб'Їктивна необх≥дн≥сть значно ширшого застосуванн¤ державою казначейських позик зумовлена докор≥нною реформою в≥дносин власност≥ в крањн≥. ÷¤ реформа супроводжуЇтьс¤ роздержавленн¤м ≥ приватизац≥Їю господарських структур. ƒержава не може нести в≥дпов≥дальн≥сть за ф≥нансов≥ результати д≥¤льност≥ п≥дпри≥мс≥в ≥ орган≥зац≥й зам≥сть њх повноправних власник≥в. -ќднак при необх≥дност≥ державн≥ органи можуть надавати ф≥нансову допомогу тим господарюючим суб'Їктами, в стаб≥льн≥й робот≥ ¤ких вони зац≥кавлен≥ насамперед, але знову ж таки на умовах зворотност≥, строковост≥ ≥ платност≥.

ѕравов≥дносини по л≥н≥њ казначейських позик не Ї аналогом в≥дносин банк≥вського кредитуванн¤, оск≥льки на в≥дм≥ну в≥д госпрозрахункових банк≥вських структур органи державноњ законодавчоњ ≥ виконавчоњ влади надають ф≥нансову допомогу на ≥нших умовах з ≥нших причин та з ≥ншою метою.  азначейськ≥ позики видаютьс¤ на п≥льгових умовах за строками ≥ нормою процент. ¬они можлив≥ у випадку ф≥нансових ускладнень п≥дприЇмств або ≥нших господарюючих суб'Їкт≥в, њх особливого становища на ринку або пог≥ршенн¤ економ≥чноњ ситуац≥њ в крањн≥ ≥ не пересл≥дують меркантильних та комерц≥йних ц≥лей, а Ї засобом п≥дтримки життЇво важливих дл¤ народного господарств:; економ≥чних структур.

¬ окремих випадках ур¤д гарантуЇ безумовне погашенн¤ позики, випущеноњ нп/нмсстичими органами влади ≥ управл≥нн¤ чи окремими господарюючими суб'Їктами, а також виплату процент≥в пр них. ¬ цих випадках мова ≥де про умовний державний кредит Ч гарантован≥ позики. «а гарантованими позиками ур¤д реально несе в≥дпов≥дальн≥сть лише у випадках не-платоспроможнос≥≥ позичальника. ¬ ”крањн≥ уже склалис¤ правов≥ та ≥нш≥ передумови дл¤ в≥дродженн¤ гарантованих позик у зв'¤зку з наданн¤м органам м≥сцевого самовр¤дуванн¤, а також окрема господарюючим суб'Їктам права зд≥йснювати операц≥њ по випуску позик.

ћ≥жнародний державний кредит Ч це сукупн≥сть в≥дносин, в ¤ких держава виступаЇ на св≥товому ф≥нансовому ринку в рол≥ позичальника чи кредитора. ÷≥ в≥дносини набувають форми державних зовн≥шн≥х позик. як ≥ внутр≥шн≥ позики, вони надаютьс¤ на принципах зворотност≥, строковост≥ ≥ в≥дплатност≥. —ума одержаних зовн≥шн≥х позик з нарахованими процентами включаЇтьс¤ в державний борг крањни.

Ќаданн¤ зовн≥шн≥х позик зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок бюджетних кошт≥в або спец≥альних ур¤дових фонд≥в. ѕозичальниками кошт≥в можуть бути ур¤д держави або органи влади м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ¬ свою чергу, кредиторами можуть виступати ур¤ди, ф≥нансово-кредитн≥ установи та ≥нш≥ юридичн≥ особи ≥ноземних держав, приватн≥ особи, а також м≥жнародн≥ ф≥нансово-кредитн≥ орган≥зац≥њ.

ќсновною метою державних зовн≥шн≥х позик Ї спри¤нн¤ зм≥цненню економ≥чного потенц≥алу, подоланню ф≥нансових труднощ≥в ур¤ду крањни-одержувача, наданн¤ продовольчоњ допомоги.

ƒержавн≥ зовн≥шн≥ позики надаютьс¤ в грошов≥й чи товарн≥й форм≥. як правило, вони бувають середньостроковими ≥ довгостроковими. √рошов≥ позики випускаютьс¤ у валют≥ крањни-кредитора, крањни-позичальника або у валют≥ третьоњ крањни. ѕогашенн¤ позик за згодою стор≥н зд≥йснюЇтьс¤ товарними поставками або валютою. ѕогашенн¤ позик ≥ виплата процент≥в за ними може зд≥йснюватись п≥сл¤ завершенн¤ п≥льгового пер≥оду, ¤кий, ¤к правило, надаЇ в≥дстрочку погашенн¤ позики на 3-5 рок≥в п≥сл¤ њњ використанн¤.

ќсновними кредиторами ”крањни Ї розвинут≥ кап≥тал≥стичн≥ крањни Ч ‘едеративна –еспубл≥ка Ќ≥меччини, —Ўј, ‘ранц≥¤, япон≥¤ ≥ ≥нш≥. ƒопомога з њх боку надаЇтьс¤ у форм≥ м≥жур¤дових позик ≥ м≥жбанк≥вських кредит≥в. як правило, вони надаютьс¤ дл¤ ф≥нансуванн¤ товарних поставок за м≥жур¤довими угодами, компенсац≥йних угод ≥ регулюванн¤ плат≥жного балансу крањни-позичальника.

≤стотною в кредитуванн≥ ур¤ду ”крањни Ї допомога м≥жнародних ф≥нансово-кредитних орган≥зац≥й, насамперед ћ≥жнародного валютного фонду ≥ —в≥тового банку. ÷≥ м≥жнародн≥ ф≥нансово-кредитн≥ орган≥зац≥њ ф≥нансують програми економ≥чноњ перебудови ≥ розвитку р≥зних держав св≥ту. ƒопомога ћ¬‘ ”крањни спр¤мован насамперед на стаб≥л≥зац≥ю функц≥юванн¤ грошово-кредитноњ системи, а —в≥тового банку Ч на ф≥нансуванн¤ критичного ≥мпорту та п≥дтримку бюджету, а також ф≥нансуванн¤ р≥зних ≥нвестиц≥йних проект≥в.

” в≥дпов≥дност≥ з умовами наданн¤ ћ≥жнародним валютним фондом системноњ трансформац≥йноњ позики строк боргового зобов'¤занн¤ за нею складаЇ 10 рок≥в, а строк в≥дстрочки по основних виплатах (п≥льговий пер≥од, прот¤гом ¤кого необх≥дно сплачувати лише проценти) Ч 4,5 року; дл¤ резервного кредиту (8≤ап<1-№у) строки складають в≥дпов≥дно 5 рок≥в ≥ 3,25 року. ѕроцентна ставка за кредитами ћ¬‘ складаЇ 6-7 процент≥в ≥ пер≥одично перегл¤даЇтьс¤.

«агальн≥ умови та особливост≥ зобов'¤зань по одержанню кошт≥в –еаб≥л≥тац≥йноњ позики обумовлено ƒоговором про наданн¤ позики м≥ж ”крањною ≥ ћ≥жнародним банком реконструкц≥њ ≥ розвитку в≥д 22 грудн¤ 1994 року. ƒержавним в≥домством Ч позичальником кошт≥в у в≥дпов≥дност≥ з передбаченим даним договором пор¤дком наданн¤ ≥ використанн¤ даноњ позики визначено ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни.

” в≥дпов≥дност≥ з умовами —в≥тового банку ≥ обов'¤зками ур¤ду ”крањни кошти –еаб≥л≥тац≥йноњ позики можуть бути використан≥ на загальних засадах лише за напр¤мками, передбачен≥ чинним пор¤дком в ƒержавному бюджет≥ ”крањни. ѕр¤ме кредитуванн¤ будь-¤ких державних ≥ недержавних структур за умовами ц≥Їњ позики заборонено.

« –еаб≥л≥тац≥йною позикою т≥сно пов'¤зана позика на перебудову с≥льського господарства ≥ позика на розвиток п≥дприЇмств, њх загальний обс¤г визначено в розм≥р≥ б≥л¤ 60 млн долар≥в —Ўј. ѕрактичне надходженн¤ цих позик розпочалос¤ у 1996 р. ¬они також можуть бути спр¤мован≥ лише на продовженн¤ ≥ поглибленн¤ економ≥чних реформ та пол≥пшенн¤ загальних економ≥чних показник≥в критичного ≥мпорту.

Ќада≤ в ”крањну позики також ™вропейський банк реконструкц≥њ ≥ розвитку, проте з ур¤дом ”крањни ц≥ кредити безпосередньо не пов'¤зан≥. √оловною особлив≥стю д≥¤льност≥ цього банку Ї те, що в≥н сп≥вроб≥тничаЇ з комерц≥йними ≥ приватними струк≥урамн

ћ≥жнародн≥ ф≥нансово-кредитн≥ орган≥зац≥њ зац≥кавлен≥ й надал≥ надавати ф≥нансову допомогу украњнськ≥й держав≥. —в≥дченн¤м цього Ї проведенн¤ ними нових раунд≥в переговор≥в з ур¤дом ”крањни про наданн¤ нових позик.

—укупн≤ш зовн≥шн≥й борг молодоњ украњнськоњ держави ще в≥дносно невеликий. ѕроте потреба ур¤ду ”крањни у зовн≥шн≥х позиках продовжуЇ залишатис¤ великою.

∆одн≥ правов≥дносини в галуз≥ державного кредиту не можуть виникати ≥ розпинатис¤ ос≥ в≥дпов≥лпогп правового њх офор мленн¤, без створенн¤ адекватноњ нормативноњ бази. Ќасампе ред участь законодавчих ≥ виконавчих орган≥в державноњ влади, а також ф≥нансових ≥ кредитних орган≥в у правов≥дносинах з державного кредиту та њх рол≥ в цьому закр≥плен≥  онституц≥Їю ”крањни та чинним законодавством ”крањни. «окрема, в  онституц≥њ ”крањни в найзагальн≥ших рисах викладен≥ компетенц≥¤ та повноваженн¤, принципи д≥¤льност≥ в галуз≥ державного кредиту ¬ерховноњ –ади ”крањни, ѕрезидента ”крањни,  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни ≥ Ќац≥онального банку ”крањни.

Ѕ≥льш предметне ≥ детально компетенц≥¤ ≥ повноваженн¤ суб'Їкт≥в правов≥дносин в галуз≥ державного кредиту викладен≥ в спец≥ально призначених дл¤ регулюванн¤ цих в≥дносин «аконах ”крањни, в ≥нших актах орган≥в влади ≥ управл≥нн¤. ќдним з перших таких акт≥в суверенноњ украњнськоњ держави став «акон ”крањни Уѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржуФ в≥д 18 червн¤ 1991 р. ¬ ньому були визначен≥ умови ≥ пор¤док випуску ц≥нних папер≥в, в тому числ≥ ≥ державних, а також правила њх об≥гу.

¬ «акон≥ ”крањни Уѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржуФ дано тлумаченн¤ самоњ категор≥њ Уц≥нн≥ папериФ, розкрит≥ види ц≥нних папер≥в ≥ пон¤тт¤ ем≥тенту ц≥нних папер≥в, наведен≥ основн≥ характеристики акц≥й, обл≥гац≥й внутр≥шн≥х державних ≥ м≥сцевих позик, казначейських зобов'¤зань держави, ощадних сертиф≥кат≥в ≥ вексел≥в. ¬ статт≥ 1 даного закону визначено пор¤док об≥гу вс≥х ц≥нних папер≥в, ¤к випущених в ”крањн≥, так ≥ випущених ще ур¤дом —–—– та ур¤дами ≥нших рад¤нських республ≥к, але розм≥щених в ”крањн≥.

¬ статт≥ 11 «акону ”крањни Уѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржуФ в≥дзначаЇтьс¤, що р≥шенн¤ про випуск обл≥гац≥й внутр≥шн≥х державних ≥ м≥сцевих позик приймаютьс¤ в≥дпов≥дно  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни та м≥сцевими органами самовр¤дуванн¤. ¬ р≥шенн≥ обов'¤зково повинн≥ бути визначен≥ ем≥тент, умови випуску ≥ пор¤док розм≥щенн¤ обл≥гац≥й. ” в≥дпов≥дност≥ з≥ статтею 14 даного закону кошти, одержан≥ в≥д реал≥зац≥њ обл≥гац≥й внутр≥шн≥х державних ≥ м≥сцевих позик, направл¤ютьс¤ в≥дпов≥дно в державний ≥ м≥сцевий бюджети, у позабюджетн≥ фонди орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

¬ статт¤х 15, 16 ≥ 17 даного закону детально регламентован≥ казначейськ≥ зобов'¤занн¤ держави. «аконодавець насамперед п≥дкреслюЇ, що казначейськ≥ зобов'¤занн¤ Ч це вид ц≥нних папер≥в на пред'¤вника ≥ що розм≥щуютьс¤ вони виключно на добров≥льних началах серед населенн¤, св≥дчать про внесенн¤ њх власниками грошових кошт≥в у бюджет та дають право дл¤ одержанн¤ доходу.  азначейськ≥ зобов'¤занн¤ бувають довгостроковими з≥ строком погашенн¤ в≥д 5 до 10 рок≥в, серед-ньостроковими - з≥ строком погашенн¤ в≥д 1 до 5 рок≥в ≥ короткостроковими Ч з≥ строком погашенн¤ до 1 року.

–≥шенн¤ про випуск довгострокових ≥ середньострокових казначейських зобов'¤зань приймаЇ  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни. –≥шенн¤ про випуск короткострокових казначейських зобов'¤зань приймаЇ ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни. ¬ р≥шенн≥ про випуск казначейських зобов'¤зань визначаютьс¤ умови њх випуску ѕор¤док визначенн¤ реал≥зац≥йноњ ц≥ни казначейських зобов'¤зан≥, встановлюЇтьс¤ ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни, враховуючи насамперед час њх придбанн¤.  ошти в≥д реал≥зац≥њ казначейських зобов'¤зань направл¤ютьс¤ на покритт¤ б≥жучих видатк≥в державного бюджету. ¬иплата доход≥в за казначейськими зобов'¤занн¤м!! ≤ њх ≥≥о≥а≥≥≥аш¤ ≥.≥шснюк.м ьог у в≥дпов≥дност≥ з умовами њх випуску.

ѕор¤док реЇстрац≥њ випуску обл≥гац≥й п≥дприЇмств ≥ акц≥й, ≥нформац≥њ про њх випуск, у в≥дпов≥дност≥ з≥ статтею 22 даного закону, також визначаютьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни чи за його дорученн¤ми ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни. ѕри цьому ор≥а≥ , ¤кий реЇструЇ випуск ц≥нних папер≥в та ≥нформац≥ю про випуск ц≥нних папер≥в Ч ƒержавна ком≥с≥¤ ”крањни з ц≥нних пан та фондового ринку Ч зобов'¤заний перев≥рити в≥дпов≥дн≥њ поданих ем≥тетном документ≥в вимогам законодавства ”крањни. ” випадку ви¤вленн¤ недостов≥рних даних в опубл≥кован≥й ≥нформац≥њ про випуск акц≥й ≥ обл≥гац≥й п≥дприЇмств ƒержавна ком≥с≥¤ ”крањни з ц≥нних папер≥в ≥ фондового ринку над≥лена замн ≤ о. к≥нцем правом призупин¤ти њх розм≥щенн¤ до тих п≥р, поки ем≥тент ц≥нних папер≥в не внесе в них в≥дпов≥дн≥ зм≥ни.

–еЇстрац≥¤ випуску ц≥нних папер≥в та ≥нформац≥њ про ц≥нн≥ папери, що проводитьс¤ у в≥дпов≥дност≥ з вимогами закону органами держави, не Ї державною гарант≥Їю вартост≥ цих ц≥нних папер≥в. «агальний реЇстр випуску ц≥нних папер≥в зд≥йснюЇтьс¤ ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни. ≤нформац≥¤ про випуск обл≥гац≥й п≥дприЇмств ≥ акц≥й, що пропонуютьс¤ дл¤ в≥дкритоњ реал≥зац≥њ, кр≥м реЇстрац≥њ, п≥дл¤гаЇ також обов'¤зковому опубл≥куванню в органах преси ¬ерховноњ –ади ”крањни ≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, а також в оф≥ц≥йному виданн≥ фондовоњ б≥рж≥ не п≥зн≥ше ¤к за 10 дн≥в до початку п≥дписки на ц≥ ц≥нн≥ папери.

¬ статт¤х 38-41 «акону ”крањни Уѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржуФ викладен≥ принципи державного контролю за випуском ≥ об≥гом ц≥нних папер≥в. «окрема, суб'Їктами цього контролю визначен≥ ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни ≥ м≥сцев≥ ф≥нансов≥ органи. ћ≥н≥стром ф≥нанс≥в ”крањни призначаютьс¤ державн≥ представники на фондов≥й б≥рж≥. ¬они уповноважен≥ зд≥йснювати контроль за дотриманн¤м положень —татуту ≥ ѕравил фондовоњ б≥рж≥ та над≥лен≥ правом брати участь в робот≥ кер≥вних орган≥в фондовоњ б≥рж≥.

«аконодавець передбачив також в даному закон≥ санкц≥њ, ¤к≥ можуть застосовуватись ф≥нансовими органами в дан≥й сфер≥ д≥¤льност≥. «окрема, за ухиленн¤ в≥д умов, визначених в дозволах на зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥ по випуску ≥ об≥гу ц≥нних папер≥в, а також в —татут≥ ≥ ѕравилах фондовоњ б≥рж≥, органами ф≥нансового контролю можуть застосовуватись наступн≥ санкц≥њ: а) виноситись попередженн¤; б) зупин¤тись на строк до одного року передплата ≥ продаж ц≥нних папер≥в; в) зупин¤тись на певний строк укладенн¤ угод з окремих вид≥в д≥¤льност≥ по випуску ≥ об≥гу ц≥нних папер≥в; г) анулюватись дозволи, видан≥ на веденн¤ д≥¤льност≥ по випуску ≥ об≥гу ц≥нних папер≥в у раз≥ повторного застосуванн¤ санкц≥й, передбачених пунктами Уа-вФ статт≥ 39 «акону ”крањни Уѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржуФ. ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни може зупин¤ти д≥¤льн≥сть фондовоњ б≥рж≥ в раз≥ порушенн¤ нею статутноњ д≥¤льност≥ ≥ вимагати приведенн¤ њњ у в≥дпов≥дн≥сть з≥ —татутом ≥ ѕравилами фондовоњ б≥рж≥.

ѕравов≥ засади державного регулюванн¤ ринку ц≥нних папер≥в та державного контролю за випуском ≥ об≥гом ц≥нних папер≥в та њх пох≥дних в ”крањн≥ визначаЇ також «акон ”крањни Уѕро державне регулюванн¤ ринку ц≥нних папер≥в в ”крањн≥Ф. «окрема, у статт≥ 1 даного закону зазначено, що державне регулюванн¤ ринку ц≥нних папер≥в Ч це зд≥йсненн¤ державою комплексних заход≥в щодо упор¤дкуванн¤, контролю, нагл¤ду за ринком ц≥нних папер≥в та њх пох≥дних та запоб≥ганн¤ зловживанн¤м ≥ порушенн¤м у ц≥й сфер≥.

” в≥дпов≥дност≥ з законом; державне регулюванн¤ ринку ц≥нних папер≥в зд≥йснюЇтьс¤ з метою:

Ч реал≥зац≥њ Їдиноњ державноњ пол≥тики у сфер≥ випуску та об≥гу ц≥нних папер≥в та њх пох≥дних;

Ч створенн¤ умов дл¤ ефективноњ моб≥л≥зац≥њ та розм≥щенн¤ учасниками ринку ц≥нних папер≥в ф≥нансових ресурс≥в ≥з врахуванн¤м ≤нтерес≥в сусп≥льства;

Ч одержанн¤ учасниками ринку ц≥нних папер≥в ≥нформац≥њ про умови випуску та об≥гу ц≥нних папер≥в, результати ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ ем≥тент≥в, обс¤ги ≥ характер угод з ц≥нними паперами та ≥ншоњ ≥нформац≥њ, що впливаЇ на формуванн¤ ц≥н на ринку ц≥нних папер≥в;

Ч забезпеченн¤ р≥вних можливостей дл¤ доступу ем≥тент≥в, ≥нвестор≥в ≥ посередник≥в на ринок ц≥нних папер≥в;

Ч гарантуванн¤ прав власност≥ на ц≥нн≥ папери;

Ч захисту прав учасник≥в фондового ринку;

Ч ≥нтеграц≥њ у Ївропейський ≥ св≥товий фондов≥ ринки;

Ч дотриманн¤ учасниками ринку ц≥нних папер≥в вимог акт≥в законодавства;

Ч запоб≥ганн¤ монопол≥зац≥њ та створенн¤ умов розвитку добросов≥сноњ конкуренц≥њ на ринку ц≥нних папер≥в;

Ч контролю за прозор≥стю та в≥дкрит≥стю ринку ц≥нних папер≥в

ƒержан≥ ≤ с регулюванн¤ ринку ц≥нних папер≥в, у в≥дпов≥дност≥ ≥з законом, зд≥йснюЇтьс¤ в наступних формах:

Ч прийн¤тт¤ акт≥в законодавства з питань д≥¤льност≥ учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в;

Ч регулюванн¤ випуску та об≥гу ц≥нних папер≥в, прав та обов'¤зки учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в;

Ч*т ¬идач≥ спец≥альних дозвол≥в (л≥ценз≥й) на зд≥йсненн¤ профес≥йноњ д≥¤льност≥ на ринку ц≥нних папер≥в та забезпеченн¤ контролю за такою д≥¤льн≥стю;

Ч заборони та зупиненн¤ на певний терм≥н (до одного року) профес≥йн " д≥¤льност≥ на ринку ц≥нних папер≥в у раз≥ в≥дсутност≥ спец≥ального дозволу (л≥ценз≥њ) на цю д≥¤льн≥сть та прит¤гненн¤ до в≥дпов≥дальност≥ за зд≥йсненн¤ такоњ д≥¤льност≥ зг≥дно з чинним законодавством;

Ч реЇстрац≥њ випуску (ем≥с≥й) ц≥нних папер≥в та ≥нформац≥њ про ви пуп (ем≥с≥ю) ц≥нних папер≥в;

Ч контролю за дотриманн¤м ем≥тентами пор¤дку реЇстрац≥њ випуску ц≥нних папер≥в та ≥нформац≥њ про випуск ц≥нних папер≥в, умов продажу (розм≥щенн¤) ц≥нних папер≥в, передбачених такою ≥нформац≥Їю;

Ч- створенн¤ системи захисту прав ≥нвестор≥в ≥ контролю за дотриманн¤м цих прав ем≥тентами ц≥нних папер≥в та особами, ¤к≥ зд≥йснюють профес≥йну д≥¤льн≥сть на ринку ц≥нних папер≥в;

Ч контролю за достов≥рн≥стю ≥нформац≥њ, що подаЇтьс¤ ем≥тентами та особами, ¤к≥ зд≥йснюють профес≥йну д≥¤льн≥сть на ринку ц≥нних папер≥в, контролюючим органам;

Ч встановленн¤ правил та стандарт≥в зд≥йсненн¤ операц≥й на ринку ц≥нних папер≥в та контролю за њх дотриманн¤м;

Ч контролю за дотриманн¤м антимонопольного законодавства на ринку ц≥нних папер≥в;

Ч контролю за системами ц≥ноутворенн¤ на ринку ц≥нних папер≥в;

Ч контролю за д≥¤льн≥стю ос≥б, ¤к≥ обслуговують випуск та об≥г ц≥нних папер≥в;

Ч проведенн¤ ≥нших заход≥в щодо державного регулюванн¤ контролю за випуском та об≥гом ц≥нних папер≥в.

ƒержавна ком≥с≥¤ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку, що зд≥йснюЇ державне регулюванн¤ ринку ц≥нних папер≥в, Ї державним органом, п≥дпор¤дкованим ѕрезиденту ”крањни ≥ п≥дзв≥тним ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни. ƒо системи цього органу вход¤ть ƒержавна ком≥с≥¤ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку, њњ центральний апарат та територ≥альн≥ органи.

ƒержавна ком≥с≥¤ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку утворюЇтьс¤ у склад≥ голови ком≥с≥њ та шести член≥в ком≥с≥њ. √олова ком≥с≥њ ≥ њњ члени призначаютьс¤ ≥ зв≥льн¤ютьс¤ ѕрезидентом ”крањни за погодженн¤м з ¬ерховною –адою ”крањни.

√олова та члени ƒержавноњ ком≥с≥њ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку мають право без спец≥альних дозвол≥в представл¤ти ком≥с≥ю у суд≥ чи арб≥тражному суд≥. “ерм≥н повноважень голови ком≥с≥њ та член≥в ком≥с≥њ Ч с≥м рок≥в. ќдна ≥ та ж особа не може бути членом ком≥с≥њ б≥льше двох терм≥н≥в п≥др¤д. «в≥льненн¤ голови ком≥с≥њ та член≥в ком≥с≥њ прот¤гом терм≥ну повноважень може мати м≥сце лише за власним бажанн¤м, а також в раз≥ вчиненн¤ злочину або у зв'¤зку з неможлив≥стю виконанн¤ обов'¤зк≥в за станом здоров'¤.

ќсновною формою роботи ком≥с≥њ Ї зас≥данн¤, що провод¤тьс¤ за р≥шенн¤м голови ком≥с≥њ у раз≥ необх≥дност≥, але не р≥дше одного разу на м≥с¤ць. ѕоложенн¤ про ƒержавну ком≥с≥ю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку затверджуЇтьс¤ ѕрезидентом ”крањни. ѕри ƒержавн≥й ком≥с≥њ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку створюЇтьс¤  онсультац≥йно-експертна рада, ≥нш≥ органи та установи.

—пец≥альним законом, що регулюЇ в≥дносини в галуз≥ державного кредиту в ”крањн≥, Ї «акон ”крањни Уѕро державний внутр≥шн≥й борг ”крањниФ в≥д 16 вересн¤ 1992 року. Ќасамперед в≥н даЇ визначенн¤ державного внутр≥шнього боргу. ƒержавним внутр≥шн≥м боргом ”крањни, зг≥дно з≥ статтею 1 цього закону е строков≥ боргов≥ зобов'¤занн¤ ур¤ду ”крањни в грошов≥й форм≥. ƒержавний внутр≥шн≥й борг гарантуЇтьс¤ ус≥м майном, що перебув≥к у загальнодержавн≥й власност≥.

«акон визначаЇ склад державного внутр≥шнього боргу ”крањни ƒо нього в≥днос¤тьс¤ позики ур¤ду ”крањни ≥ позики, зд≥йснен≥ п≥д гарант≥ю  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни дл¤ забезпеченн¤ ф≥нансуванн¤ загальнодержавних програм. ƒержавний внутр≥шн≥њ! борг ”крањни складаЇтьс¤ ≥з заборгованост≥ минулих рок≥в ≥ заборгованост≥, ¤ка щойно з'¤вл¤Їтьс¤ за борговими зобов'¤зан≥ њм м≥г ур¤ду ”крањни.

ƒо боргових зобов'¤зань ур¤ду ”крањни закон в≥дносить випущен≥ ур¤дом ц≥нн≥ папери, ≥нш≥ зобов'¤занн¤ в грошов≥й форм≥, гарантован≥ ур¤дом ”крањни, а також одержан≥ ним кредити. ƒо ск. ч≥. боргових зобов'¤зань ур¤ду ”крањни також включаЇтьс¤ частина боргових зобов'¤зань ур¤ду –ад¤нського —оюзу, вз¤та на себе ур¤дом ”крањни у встановленому законом пор¤дку

¬ закон≥ визначаютьс¤ також види ≥ форми державного внутр≥шнього боргу ”крањни. “ак, в≥дпов≥дно до цього закону, боргов≥ зобов'¤ з;г ур¤ду ”крањни виступають у вигл¤д≥ обл≥гац≥й внутр≥шн≥х державних позик ≥ казначейських зобов'¤зань ”крањни. ¬ окремих випадках закон допускаЇ й ≥нш≥ форми ур¤дових боргових зобов'¤зань. ’арактер ≥ умови таких зобов'¤зань в кожному конкретному випадку визначаютьс¤ ур¤дом ”крањни за згодою з Ќац≥ональним банком ”крањни. ”мови ≥ пор¤док випуску державних ц≥нних папер≥в ≥ регулюванн¤ њх об≥гу, ¤к уже в≥дзначалос¤ вище, визначаютьс¤ на п≥дстав≥ «акону ”крањни Уѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржуФ.

«акот≥ ”крањни Уѕро державний внутр≥шн≥й борг ”крањниФ визначаЇ основи управл≥нн¤ ≥ обслуговуванн¤ державноњ внутр≥шньоњ позики. ” в≥дпов≥дност≥ ≥з законом, управл≥нн¤ державним внутр≥шнЇ боргом ”крањни зд≥йснюЇтьс¤ ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни в пор¤дку, погодженому з Ќац≥ональним банком ”крањни –озм≥щенн¤ боргових зобов'¤зань ур¤ду ”крањни ≥ наданн¤ гарант≥й в≥д ≥мен≥ ур¤ду ”крањни зд≥йснюЇтьс¤ за його дорученн¤м ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни. √раничн≥ розм≥ри державнши внутр≥шнього боргу ”крањни, його структура, джерела ≥ строки погашенн¤ встановлюютьс¤ ¬ерховною –а дою ”крањни одночасно ≥з затвердженн¤м ƒержавного бюджету ”крањни на наступний р≥к.

ќбслуговуванн¤ державного внутр≥шнього боргу ”крањни Ч це зд≥йсненн¤ операц≥й по розм≥щенню обл≥гац≥й внутр≥шн≥х державних позик, ≥нших ц≥нних папер≥в, њх погашенню ≥ виплат≥ доход≥в по них у вигл¤д≥ процент≥в чи в ≥нш≥й форм≥. ¬оно зд≥йснюЇтьс¤ ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни через банк≥вську систему ”крањни.

ƒл¤ ф≥нансуванн¤ видатк≥в по розм≥щенню, реф≥нансуванню, виплат≥ доходу ≥ погашенню боргових зобов'¤зань ур¤ду ”крањни у склад≥ ƒержавного бюджету ”крањни створюЇтьс¤ фонд обслуговуванн¤ державного внутр≥шнього боргу ”крањни. ¬ цей фонд зараховуютьс¤ кошти в розм≥р≥ п'¤тдес¤т процент≥в, одержан≥ в≥д приватизац≥њ майна державних п≥дприЇмств, а також в≥д ≥нших доход≥в держави.

ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни зобов'¤зане щор≥чно публ≥кувати в загальнодоступному виданн≥ в≥домост≥ про стан державного внутр≥шнього боргу ”крањни.

¬ажливим нормативним джерелом, що регулюЇ в≥дносини в галуз≥ державного кредиту, Ї щор≥чн≥ закони про ƒержавний бюджет ”крањни на в≥дпов≥дний р≥к. ¬ цих законах насамперед визначаютьс¤ допустим≥ розм≥ри державного внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього боргу та њх структура, джерела ≥ умови њх погашенн¤, закладаютьс¤ так≥ принципи ф≥нансовоњ пол≥тики держави, ¤к≥ б в сукупност≥ м≥н≥м≥зували видатки державного бюджету ≥, в≥дпов≥дно, необх≥дн≥сть в державних позиках.

ќкрем≥ в≥дносини в галуз≥ державного кредиту регламентуютьс¤ правовими нормами, викладеними в «аконах ”крањни Уѕро Ќац≥ональний банк ”крањниФ, Уѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ, Уѕро бюджетну систему ”крањниФ, Уѕро ƒержавну податкову службу в ”крањн≥Ф та в р¤д≥ ≥нших закон≥в.

¬еликий масив в≥дносин в галуз≥ державного кредиту регламентуЇтьс¤ правовими нормами, що м≥ст¤тьс¤ в указах ѕрезидента ”крањни. «окрема, ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 28 лютого 1992 р. насамперед були визначен≥ дол¤ ≥ правовий статус т≥Їњ частини внутр≥шньоњ державноњ позики ур¤ду —–—– 1982 р., ¤ка ви¤вилась розм≥щеною в ”крањн≥. ÷им ”казом на  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни покладалос¤ виступити правонаступником зобов'¤зань бувшоњ рад¤нськоњ держави в частин≥, що маЇ пр¤ме в≥дношенн¤ до громад¤н ”крањни за обл≥гац≥¤ми ц≥Їњ позики. ”казом подальша покупка ≥ продажа обл≥гац≥й ц≥Їњ позики припинен≥. ¬одночас було продовжено виплату виграш≥в за обл≥гац≥¤ми що вийшли в тираж, ¤к≥ проводились до к≥нц¤ 1991 року

”казом ѕрезидента ”крањни Уѕро електронний об≥г ц≥нних папер≥в ≤ Ќац≥ональний депозитар≥йФ в≥д 25 травн¤ 1994 р. було в≥дкрити шл¤х сучасним св≥товим технолог≥¤м в ц≥й сфер≥ д≥¤льност≥. «окрема, з метою прискоренн¤ та спрощенн¤ об≥гу ц≥нних папер≥ ь було встановлено, що ц≥нн≥ папери в ”крањн≥ пор¤д з традиц≥йною формою можуть випускатис¤ також у форм≥ запис≥в на рахунках та у зв'¤зку з цим було запроваджено систему електронного об≥гу ц≥нних папер≥в. Ќа п≥дстав≥ цього указу було створено Ќац≥ональний депозитар≥й дл¤ обслуговуванн¤ електронного об≥гу ц≥нних папер≥в. ¬≥н був створений на основ≥ ÷ентральн≥м о депозитар≥ю ц≥нних папер≥в при ”крањнськ≥й фондов≥й б≥рж≥ Ќа виконанн¤ даного указу також були розроблен≥ ѕоложенн¤ про електронний об≥г ц≥нних папер≥в та ѕоложенн¤ про Ќац≥ональний депозитар≥й.

ѕом≥тт роль в регулюванн≥ в≥дносин в галуз≥ державного кредиту з≥грали ”кази ѕрезидента ”крањни Уѕро першочергов≥ заходи по компенсац≥њ громад¤нам ”крањни втрат в≥д обезц≥-ненн¤ ц≥нних папер≥в ≥ грошових збереженьФ в≥д 15 червн¤ 1994 р ≥ Уѕро компенсац≥ю громад¤нам ”крањни втрат в≥д обез-ц≥ненн¤ грошових збережень в установах ќщадного банку ”крањни ≥ ”крдержстрахуФ в≥д 24 листопада 1994 р. «г≥дно першому з цих указ≥в були припинен≥ на територ≥њ ”крањни об≥г обл≥гац≥й державноњ ц≥льовоњ безпроцентноњ позики ур¤ду —–—– 1990 р , казначейських зобов'¤зань союзноњ держави ≥ сертиф≥кат≥в ќш;: ' : —–—–. ѕравонаступником цих зобов'¤зань було оголошен ур¤д ”крањни.  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни було доручено передбачити в≥дпов≥дн≥ кошти дл¤ викупу цих ц≥нних папер≥в, про≥ндексувати њх у в≥дпов≥дност≥ з темпами зростанн¤ споживч≥ \ ц≥н у 1992-1994 роках. «г≥дно другому указу ≥ндексац≥њ п≥дл¤гали грошов≥ збереженн¤ громад¤н ”крањни по вс≥х видах вклад≥в, договор≥в довгострокового страхуванн¤, виход¤чи з њх залишку, а також сплачених сум страхових внеск≥в станом на 2 с≥чн¤ 1992 р.

21 листопада 1996 р. було прийн¤то «акон ”крањни Уѕро державн≥ гарант≥њ в≥дновленн¤ заощаджень громад¤н ”крањниФ. Ќа п≥д стиш цього закону встановлюютьс¤ зобов'¤занн¤ держави перед громад¤нами ”крањни, ¤к≥ внасл≥док знец≥ненн¤ втратили грошов≥ заощадженн¤, пом≥щен≥ в пер≥од до 2 с≥чн¤ 1992 року в установи ќщадного банку —–—– та державного страхуванн¤ —–—–, що д≥¤ли на територ≥њ ”крањни, а також у державн≥ ц≥нн≥ папери: обл≥гац≥њ ƒержавноњ ц≥льовоњ безпроцентноњ позики 1990 року, обл≥гац≥њ ƒержавноњ внутр≥шньоњ виграшноњ позики 1982 року, державн≥ казначейськ≥ зобов'¤занн¤ —–—–, сертиф≥кати ќщадного банку —–—–.

«г≥дно цього ж закону, компенсац≥њ п≥дл¤гають також грошов≥ заощадженн¤ громад¤н ”крањни, пом≥щен≥ в установи ќщадного банку ”крањни та колишнього ”крдержстраху прот¤гом 1992-1994 рок≥в ≥ ¤к≥ знаходились на рахунках ќщадного банку ”крањни не менше одного повного календарного року в пер≥од 1992-1995 рок≥в.

„инн≥сть цього закону поширюЇтьс¤ ≥ на ≥ноземних громад¤н та ос≥б без громад¤нства, ¤к≥ станом на 2 с≥чн¤ 1992 р. мали заощадженн¤ в установах ќщадного банку —–—– та державного страхуванн¤ —–—–, що д≥¤ли на територ≥њ ”крањни.

ƒержава зобов'¤залась забезпечити збереженн¤ та в≥дновленн¤ реальноњ вартост≥ заощаджень громад¤н ≥ гарантувати њх компенсац≥ю у встановленому пор¤дку.

 омпенсац≥¤ громад¤нам ”крањни втрат в≥д знец≥ненн¤ грошових заощаджень проводитьс¤ виключно у грошов≥й форм≥ за рахунок ƒержавного бюджету ”крањни, починаючи з 1997 року. ¬≥дновленн¤ заощаджень громад¤н ”крањни зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом переведенн¤ њх у ц≥льов≥ боргов≥ зобов'¤занн¤ держави в пор¤дку, що визначаЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни ≥ Ќац≥ональним банком ”крањни.  ошти дл¤ компенсац≥њ заощаджень громад¤н визначаютьс¤ в ƒержавному бюджет≥ ”крањни окремою статтею. ѕор¤док перерахуванн¤ кошт≥в з ƒержавного бюджету ”крањни установам ќщадного банку ”крањни та колишнього ”крдержстраху визначаЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

 аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни може залучати дл¤ проведенн¤ компенсац≥йних виплат позабюджетн≥ кошти, в тому числ≥ кошти, залучен≥ до ƒержавного бюджету ”крањни через спец≥альн≥ податки, встановлен≥ законами ”крањни.

ѕогашенн¤ в≥дновлених заощаджень громад¤н, пом≥щених у ц≥нн≥ папери, зд≥йснюЇтьс¤ на загальних п≥дставах в≥дпов≥дно до сум, визначених у ƒержавному бюджет≥ ”крањн≥.

¬елика к≥льк≥сть нормативних акт≥в по регулюванню в≥дносин в галуз≥ державного кредиту видаЇтьс¤ головним суб'Їктом цих в≥дносин з боку держави Ч ур¤дом ”крањни. “иповим прикладом цього може бути постанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Уѕро випуск об:пгашй внутр≥шньоњ'державноњ позики 1995 рокуФ в≥д 23 серпн¤ 1994 р., у в≥дпов≥дност≥ з ¤кою були випущен≥ обл≥гац≥њ на строк з 1 с≥чн¤ по 31 грудн¤ 1995 р. ÷≥Їю ж постановою були затверджен≥ Уќсновн≥ умови випуску ≥ пор¤док розм≥щенн¤ обл≥гац≥й внутр≥шньоњ державноњ позики 1995 рокуФ. ќбл≥гац≥њ випускалис¤ на пред'¤вника загальним обс¤гом ем≥с≥њ один трильйон карбованц≥в. —трок погашенн¤ визначений в один р≥к з умовою щоквартальноњ виплати доходу з розрахунку 140 процент р≥чних. Ќом≥нальна варт≥сть обл≥гац≥њ була встановлена в 100 млн карбованц≥в, причому погашенн¤ ≥ виплата доходу зд≥йснювались в безгот≥вков≥й форм≥.

–озм≥щен≥ обл≥гац≥й ц≥Їњ позики зд≥йснювалось на добров≥льних засадах серед юридичних ос≥б, кожна з ¤ких мала право придбан≥ необмежену к≥льк≥сть обл≥гац≥й.  ошти, одержан≥ в≥д розм≥шен≥ обл≥гац≥й, зараховувались в ƒержавний бюджет ”крањни ќперац≥њ з розм≥щенн¤ ≥ погашенн¤ обл≥гац≥й зд≥йснювались Ќац≥ональним банком ”крањни, на ¤кий були покладен≥ обов'¤зки генерального агента по обслуговуванню випуск≥в ≥ погашенню обл≥гац≥й. √арантом своЇчасност≥ ≥ повноти погашенн¤ обл≥гац≥й виступило ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни.

« метою стимулюванн¤ притоку ≥ноземних кредит≥в в ”крањну ≥ зменшенн¤ видатк≥в ƒержавного бюджету ”крањни  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни 17 серпн¤ 1995 р. прийн¤в постанову Уѕро додаткове забезпеченн¤ гарант≥й чи ≥нших зобов'¤зань ур¤ду ”крањни, що надаютьс¤ ≥ноземним кредиторам по погашенню кредит≥в в ≥ноземн≥й валют≥, ¤к≥ одержують украњнськ≥ юридичн≥ Ќею встановлено, що ¬алютно-кредитна рада  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни розгл¤даЇ питанн¤ про наданн¤ гарант≥й та ≥нших зобов'¤зань ур¤ду ”крањни ≥ноземним кредиторам дл¤ забезпеченн¤ погашенн¤ заборгованост≥ юридичних ос≥б ”кр; за кредитами в ≥ноземн≥й валют≥, що одержуютьс¤ ними на принципах валютноњ самоокупност≥, лише за умови укладен≥њ вказаними юридичними особами ≥ ƒержавним експортно≥м. р≥≥≥≥≥: банком ”крањни (або ≥ншим уповноваженим ур¤дом ”крањни ф≥нансовим агентом) кредитних ≥ ≥нших угод ≥ угод позики. Ћише за на¤вност≥ нотар≥ально засв≥дчених угод позики ¬алютно-кредитна рада подаЇ на розгл¤д  аб≥нету ћ≥н≥стри ”крањни матер≥али про наданн¤ ≥ноземним кредиторам гарант≥й або ≥нших зобов'¤зань ур¤ду ”крањни.

” в≥дпов≥дност≥ з даною постановою вс≥ витрати, пов'¤зан≥ з оц≥нкою вартост≥ предмету застави та укладенн¤м угоди застави несе юридична особа, що маЇ нам≥р одержати гарант≥њ чи ≥нш≥ зобов'¤занн¤ ур¤ду ”крањни по забезпеченню погашенн¤ кредит≥в в ≥ноземн≥й валют≥. ѕри цьому встановлено, що держмито за нотар≥альне посв≥дченн¤ угоди застави оплачуЇтьс¤ в розм≥р≥ 0,1 процента вартост≥ предмета застави, але не б≥льше 35 неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н.

¬еденн¤ обл≥ку гарант≥й ≥ ≥нших зобов'¤зань ур¤ду ”крањни, що надаютьс¤ у в≥дпов≥дност≥ з чинним законодавством нашоњ держави дл¤ забезпеченн¤ погашенн¤ украњнськими юридичними особами кредит≥в в ≥ноземн≥й валют≥, покладено на ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни.

” грудн≥ 1995 року  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни прийн¤в постанову Уѕро забезпеченн¤ с≥льськогосподарських товаровиробник≥в паливно-мастильними матер≥алами ≥ ≥ншими матер≥ально-техн≥чними ресурсами за рахунок товарного кредитуФ. Ќею передбачено ввести товарний кредит ¤к одну з нових форм забезпеченн¤ с≥льськогосподарських товаровиробник≥в основними матер≥ально-техн≥чними ресурсами (паливно-мастильними матер≥алами, м≥неральними добривами, с≥льськогосподарською техн≥кою ≥ т.д.).

”р¤д ”крањни встановив, що матер≥ально-техн≥чн≥ ресурси, надан≥ у вигл¤д≥ товарного кредиту суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ вс≥х форм власност≥ на п≥дстав≥ угод, укладених ними з ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни, ур¤дом јвтономноњ –еспубл≥ки  рим ≥ м≥сцевими державними адм≥н≥страц≥¤ми, використовуютьс¤ дл¤ забезпеченн¤ с≥льськогосподарських товаровиробник≥в в рахунок виконанн¤ ними державного контракту на с≥льськогосподарську продукц≥ю ≥ закладанн¤ в державний резерв ц≥Їњ продукц≥њ та продукт≥в њњ переробки.

 аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни затвердив пор¤док оформленн¤ цього товарного кредиту. «г≥дно цього пор¤дку, ћ≥нф≥н укладаЇ з ур¤дом јвтономноњ –еспубл≥ки  рим ≥ обласними державними адм≥н≥страц≥¤ми угоди про пор¤док ≥ обс¤ги наданн¤ товарних кредит≥в п≥д гарант≥њ њх погашенн¤ на випадок невиконанн¤ державного контракту чи незакладенн¤ ресурс≥в в державний резерв за рахунок в≥дпов≥дних бюджет≥в ≥з врахуванн¤м р≥вн¤ б≥ржових ц≥н на час зд≥йсненн¤ розрахунк≥в.

Ќа п≥дстав≥ вказаних угод загот≥вельниками укладаютьс¤ угоди ≥з товаровиробниками с≥льгосппродукц≥њ, що передбачають пор¤док, строки ≥ обс¤ги поставок товаровиробниками зерна, нас≥нн¤ та ≥ншоњ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ в державн≥ ≥ рег≥ональн≥ ресурси чи в державний резерв. ¬ цих угодах визначаютьс¤ коеф≥ц≥Їнти обм≥ну товарних ресурс≥в та продукц≥ю, що поставл¤ютьс¤ в державн≥ ≥ м≥сцев≥ ресурси на державний резерв. Ќевиконанн¤ договор≥в т¤гне за собою