√лава 12
ѕќƒј“ » « Ќј—≈Ћ≈ЌЌя
¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни Уѕро державний реЇстр ф≥зичних ос≥б Ч платник≥в податк≥в та ≥нших обов'¤зкових платеж≥вФ в≥д 22 грудн¤ 1994 року, введеного в д≥ю з 1 с≥чн¤ 1996 року, в ”крањн≥ створено ƒержавний реЇстр ф≥зичних ос≥б-платник≥в ¤к автоматизований банк даних дл¤ забезпеченн¤ Їдиного державного обл≥ку громад¤н, ¤к≥ зобов'¤зан≥ сплачувати податки. ћетою реЇстру Ї повний обл≥к ос≥б-платник≥в, автоматизована обробка ≥нформац≥њ, взаЇмод≥¤ податкових ≥нспекц≥й. ожний громад¤нин маЇ св≥й ≥дентиф≥кац≥йний номер, ¤кий проставлено в ƒержавному реЇстр≥ ≥ в паспорт≥. ѕри виплат≥ кошт≥в громад¤нин називаЇ св≥й номер, ≥ в комп'ютер занос¤тьс¤ дан≥. ÷е полегшуватиме обл≥к сукупних доход≥в громад¤н, зменшуватиме обс¤г роботи податкових орган≥в.
І 1. ѕрибутковий податок з громад¤н
Ќайважлив≥шим видом податк≥в з ф≥зичних ос≥б, характерним дл¤ будь-¤коњ податковоњ системи, Ї прибутковий податок, що регулюЇтьс¤ в ”крањн≥ ƒекретом аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Уѕро прибутковий податок з громад¤нФ.
¬ статт≥ 1 встановлено, що платниками прибуткового податку в ”крањн≥ виступають особи, ¤к≥ мають ≥ ¤к≥ не мають пост≥йного м≥сцепроживанн¤ в ”крањн≥, ≥ включають:
а) громад¤н ”крањни; б) ≥ноземних громад¤н; в) ос≥б без громад¤нства.
ƒл¤ в≥днесенн¤ до категор≥њ платник≥в законодавець використовуЇ при визначенн≥ пост≥йного м≥сцепроживанн¤ традиц≥йний ≥ дещо спрощений к≥льк≥сний ценз Ч 183 дн≥ в календарному роц≥.
ƒекретом встановлено об'Їкт податку Ч Усукупний оподатковуваний прибуток за р≥к (що складаЇтьс¤ з м≥с¤чних оподатковуваних прибутк≥в), одержаний ≥з р≥зних джерел ¤к на територ≥њ ”крањни, так ≥ за њњ межамиФ. “аким чином визначаЇтьс¤ об'Їкт оподаткуванн¤ в ”крањн≥. ƒл¤ громад¤н, що не мають пост≥йного м≥сц¤ проживанн¤ в ”крањн≥, об'Їктом виступаЇ прибуток, одержаний ≥з джерел в ”крањн≥.
ѕри визначенн≥ сукупного оподатковуваного прибутку враховуютьс¤ прибутки, одержан≥ ¤к в натуральн≥й, так ≥ в грошов≥й форм≥, причому в першому випадку вони зараховуютьс¤ до сукупного прибутку за календарний р≥к за в≥льними (ринковими) ц≥нами. «г≥дно з ≤нструкц≥Їю Уѕро прибутковий податок з громад¤нФ, затвердженою √оловною податковою ≥нспекц≥Їю ”крањни 21.04.93 р. ≥з зм≥нами, внесеними 18.05.93 р., 01.09.94 р. та 16.10.96 р. в раз≥ виплати зарплати в натуральн≥й форм≥ продукц≥Їю власного виробництва њњ розм≥р в склад≥ м≥с¤чного сукупного оподатковуваного доходу обчислюЇтьс¤ за в≥дпускною ц≥ною зазначеноњ продукц≥њ сторонн≥м споживачам в м≥с¤ц≥, коли було нараховано зароб≥тну плату. якщо в поточному м≥с¤ц≥ така продукц≥¤ не реал≥зовувалась, њњ розм≥р обчислюЇтьс¤ за в≥дпускною ц≥ною попереднього м≥с¤ц¤.
ƒещо незвичне вид≥ленн¤ в статт≥ 3 ƒекрету особливостей Ч усуненн¤ подв≥йного оподаткуванн¤, що характерно дл¤ остаточних статтей нормативних акт≥в. ќсоблив≥сть даноњ статт≥ в тому, що суми податку, сплачен≥ за кордоном, не можуть перевищувати сум прибуткового податку, що п≥дл¤гаЇ оплат≥ цими особами в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни. ѕри цьому обл≥к сплачених за межами ”крањни сум податку зд≥йснюЇтьс¤ т≥льки в раз≥ письмового п≥дтвердженн¤ податкового органу в≥дпов≥дноњ ≥ноземноњ держави.
—тавки податку зг≥дно з ”казом ѕрезидента в≥д 25 серпн¤ 1996 р. Уѕро грошову реформу в ”крањн≥Ф та ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 21.11.1995 р. встановлен≥ в статт≥ 7 ƒекрету. ѕри сукупному м≥с¤чному доход≥ до 17 гривень податок не ст¤гуЇтьс¤, а пот≥м ставка в залежност≥ в≥д суми м≥с¤чного сукупного оподатковуваного доходу зростаЇ з 10 до 40 %. “ак, при сукупному м≥с¤чному доход≥ з 86 гривень до 170 гривень ставка дор≥внюЇ 6 гривень 80 коп. плюс 15 % з суми, що перевищуЇ 85 гривень.
¬ багатьох нац≥ональних законодавствах встановлюЇтьс¤ ун≥версальна знижка Ч неоподатковуваний м≥н≥мум зароб≥тноњ плати. «а цих умов оподаткуванню п≥дл¤гають т≥льки прибутки, що перевищують цей м≥н≥мум. «м≥ст п≥льги Ч забезпечити задоволенн¤ м≥н≥мальних життЇвих потреб. —л≥д було б встановлювати дек≥лька р≥вн≥в под≥бного м≥н≥муму, оск≥льки м≥н≥мальн≥ витрати де¤ких громад¤н (≥нвал≥ди, сироти ≥ т.д.) перевищують витрати звичайних платник≥в. “ому так≥ особи мають право на б≥льш високий р≥вень неоподатковуваного м≥н≥муму прибутк≥в.
«аконом ”крањни в≥д 22.10.93 р. Уѕро статус ветеран≥в в≥йни, гарант≥¤х њх соц≥ального захистуФ передбачено, що ≥нвал≥ди, учасники в≥йни, бойових д≥й тощо зв≥льн¤ютьс¤ в≥д сплати прибуткового податку повн≥стю. ѕроте п≥льги цим особам надаютьс¤ в межах 15 неоподатковуваних м≥н≥мум≥в зароб≥тноњ плати за кожний повний м≥с¤ць. ѕричому п≥льги за прибутковим податком надаютьс¤ за м≥сцем основноњ роботи. √ƒѕј ”крањни Ћистом в≥д 31.03.95 р. є 1-214/104189 дозволила державним податковим ≥нспекц≥¤м за м≥сцем проживанн¤ ветеран≥в в≥йни та громад¤н похилого в≥ку, що не мали м≥сц¤ основноњ роботи, прийн¤ти декларац≥њ про фактично одержан≥ ними доходи на вкладен≥ ними кошти за дев'¤ть м≥с¤ц≥в 1995 року, зробити перерахунки з врахуванн¤м п≥льг ≥ повернути переплачен≥ суми податку. ѕоверненн¤ сум удержаного податку зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ за¤ви, поданоњ громад¤нином в податкову ≥нспекц≥ю. ѕоверненн¤ зд≥йснюЇтьс¤ гот≥вкою через в≥дд≥ленн¤ зв'¤зку або установу банку, а за бажанн¤м може перераховуватис¤ на особов≥ рахунки в ќщадбанку.
—укупний оподатковуваний прибуток зменшуЇтьс¤ одному ≥з батьк≥в на кожну дитину в≥ком до 16 рок≥в, ¤кщо його м≥с¤чний дох≥д не перевищуЇ розм≥ру 10 неоподатковуваних м≥н≥мум≥в зароб≥тноњ плати. ƒл¤ роб≥тник≥в, що мають на утриманн≥ трьох ≥ б≥льше д≥тей в≥ком до 16 рок≥в, сума прибуткового податку, що утримуЇтьс¤ з одного ≥з батьк≥в, зменшуЇтьс¤ на 50 в≥дсотк≥в. « метою уникненн¤ необх≥дност≥ наданн¤ величезноњ к≥лькост≥ дов≥док про те, що один ≥з батьк≥в не користуЇтьс¤ под≥бною п≥льгою, останн¤ застосовуЇтьс¤, ¤к правило, за м≥сцем роботи дружини. ѕри цьому необх≥дно подати коп≥ю св≥доцтва про народженн¤ дитини. Ѕатькам, що знаход¤тьс¤ в шлюб≥, зменшенн¤ оподатковуваного об'Їкта зд≥йснюЇтьс¤ одному з них за вибором. якщо ж вони не знаход¤тьс¤ в шлюб≥ Ч самотн≥й матер≥, або тому ≥з батьк≥в, з ¤ким проживають д≥ти. ѕ≥льга збер≥гаЇтьс¤ до к≥нц¤ року, в ¤кому д≥ти дос¤гнули 16-р≥чного в≥ку.
¬ статт≥ 7 м≥ст¤тьс¤ два пункти, що встановлюють ставку, незм≥нну дл¤ будь-¤ких сум доход≥в. ÷е 20 % при оподаткуванн≥ доход≥в, що одержуютьс¤ не за м≥сцем основноњ роботи ≥з ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ не мають пост≥йного м≥сц¤ проживанн¤ в ”крањн≥, ≥ 15 % Ч при оподаткуванн≥ прибутк≥в, що одержуютьс¤ у вигл¤д≥ див≥денд≥в за акц≥¤ми. ¬ останньому випадку прибутковий податок нараховуЇтьс¤ за м≥сцем виплати див≥денд≥в. ѕри оподаткуванн≥ сум див≥денд≥в у джерела виплати з них не виключаЇтьс¤ сума встановленого д≥ючим законодавством неоподатковуваного м≥н≥муму ≥ не надаютьс¤ встановлен≥ п≥льги.
Ќаступн≥ чотири розд≥ли (з статт≥ 11 по 14 включно) характеризують особливост≥ оподаткуванн¤ доход≥в, що одержуютьс¤ з р≥зних джерел. ќподаткуванн¤ прибутку, що одержують за м≥сцем основноњ роботи, характеризуЇтьс¤ де¤кими уточненн¤ми у пор≥вн¤нн≥ з основною схемою. ќб'Їктом оподаткуванн¤ в цьому випадку виступають доходи, одержан≥ за м≥сцем основноњ роботи. ѕ≥д цим м≥сцем законодавець розум≥Ї м≥сце веденн¤ трудовоњ книжки та проведенн¤ в≥драхувань в фонд соц≥ального страхуванн¤ (хоч страхов≥ платеж≥ зд≥йснюютьс¤ за ус≥х умов, кр≥м випадк≥в, передбачених д≥ючим законодавством)1.
“аким чином, прибутковий податок нараховуЇтьс¤ дванадц¤ть раз≥в (щом≥с¤чно) ≥ тринадц¤тий раз Ч за п≥дсумками року. —хема начисленн¤ прибуткового податку включаЇ дек≥лька умовних етап≥в:
ј. ўом≥с¤чн≥ розрахунки податку (в≥дпов≥дно до статт≥ 8).
Ѕ. ¬изначенн¤ сукупного прибутку.
¬. «меншенн¤ сукупного р≥чного прибутку на розм≥р неоподатковуваного м≥н≥муму (на д≥тей не старше 16 рок≥в).
√. «меншенн¤ його з урахуванн¤м додаткових п≥льг (≥нвал≥ди; ветерани ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни; учасники л≥кв≥дац≥њ „орнобильськоњ катастрофи).
ƒ. ќбчисленн¤ податку в≥дпов≥дно до д≥ючих ставок.
ƒив.: ≤нструкц≥ю про пор¤док начисленн¤, виплати, витрат ≥ обл≥ку кошт≥в ‘онду соц≥ального страхуванн¤ ”крањни в≥д 02.10.1991 р. є 33.
ѕерерахуванн¤ в бюджет (ст. 10) зд≥йснюЇтьс¤ п≥дприЇм-стьами за минулий м≥с¤ць, але не п≥зн≥ше терм≥ну одержанн¤ в установах банк≥в кошт≥в на виплату належних громад¤нам сум. ќдночасно з наданн¤м чек≥в на одержанн¤ кошт≥в дл¤ виплати громад¤нам сум за другу половину м≥с¤ц¤, подають до установи банк≥в план/м≥ ≥ дорученн¤ на перерахуванн¤ в бюджет утриманих сум прибуткового податку, на вс≥х прим≥рниках ¤кого банк обов'¤зково повинен проставити дату його надходженн¤. ¬ипла≤ зарплати зд≥йснюЇтьс¤ за умови обов'¤зкового поданн¤ п≥дприЇмствами доручень на сплату прибуткового податку.
ƒоходи, що одержуютьс¤ громад¤нами не за м≥сцем основноњ роботи (–озд≥л III), включають три основн≥ види: виплати, одержан≥ за виконанн¤ трудових обов'¤зк≥в за сум≥сництвом; разових роб≥т; роб≥т за договорами цив≥льно-правового характеру та ≤нш≥, передбачен≥ статтею 11. —юди включаютьс¤ ≥ доходи за виконанн¤ разових роб≥т, ¤кими Ї короткочасн≥ роботи, терм≥н виконанн¤ ¤ких не перевищуЇ 5 дн≥в ≥ оплачуваних разово. ѕри цьому необх≥дно враховувати, що сам терм≥н Увиконаний трудових обов'¤зк≥вФ припускаЇ виконанн¤ роб≥тником роб≥т (обов'¤зк≥в) за конкретною спец≥альн≥стю, квал≥ф≥кац≥Їю, посадою на п≥дстав≥ укладеного з п≥дприЇмством договору.
—ума податку нараховуЇтьс¤ дв≥ч≥:
Ч прот¤гом року у джерела виплат;
Ч за п≥дсумками року податковою ≥нспекц≥Їю за м≥сцем проживанн¤ платника. ќсоблив≥стю щом≥с¤чних розрахунк≥в Ї те, що ≥з оподатковуваного доходу не виключають передбачених законодавством п≥льг та знижок. ≤ прот¤гом «ќ дн≥в п≥сл¤ виплати п≥дприЇмства зобов'¤зан≥ вислати в податков≥ адм≥н≥страц≥њ за м≥сцем проживанн¤ кожного платника в≥домост≥ про суму доходу ≥ утриманого податку.
¬ результат≥ за п≥дсумками календарного року громад¤ни зобов'¤зан≥ подати в податков≥ ≥нспекц≥њ до 1 березн¤ наступного за зв≥тним роком за м≥сцем проживанн¤ декларац≥њ про прибуток за м≥сцем основноњ роботи ≥ за м≥сцем неосновноњ роботи. ѕ≥сл¤ цього використовуЇтьс¤ механ≥зм п≥льг, ¤к≥ не враховувалис¤ при обчисленн≥ оподатковуваного доходу на
п≥дприЇмств≥.
¬ окремому розд≥л≥ регулюЇтьс¤ пор¤док оподаткуванн¤ прибутк≥в в≥д зан¤тт¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю (–озд≥л IV). ѕлатниками, в≥дпов≥дно до даного розд≥лу, Ї громад¤ни, що займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю ≥ що одержують доход в≥д њњ зд≥йсненн¤ ≥ ≥нш≥ прибутки.
ѕринципов≥ особливост≥ до цього розд≥лу були внесен≥ «аконом ”крањни Уѕро внесенн¤ зм≥н до ƒекрету аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Уѕро прибутковий податок з громад¤нФ є 129/98-¬– в≥д 13.02.98. ¬≥дпов≥дно до цього закону громад¤ни, ¤к≥ зд≥йснюють п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть без створенн¤ юридичноњ особи, мають право самост≥йно обирати спос≥б оподаткуванн¤ доход≥в в≥д ц≥Їњ д≥¤льност≥.
“аким платникам надаЇтьс¤ можлив≥сть сплати ф≥ксованого податку шл¤хом придбанн¤ патенту за певними умовами (к≥льк≥сть ос≥б, ¤к≥ перебувають у трудових в≥дносинах з платником, не перевищуЇ п'¤ти, валовий доход платника за останн≥ дванадц¤ть (календарних) м≥с¤ц≥в, що передують м≥с¤цю придбанн¤ патенту, не перевищуЇ семи тис¤ч неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н; громад¤нин зд≥йснюЇ п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть з продажу товар≥в ≥ наданн¤ супутн≥х цьому послуг на ринках та Ї платником ринкового збору в≥дпов≥дно до чинного законодавства).
‘≥ксований податок сплачуЇтьс¤ громад¤нином Ч платником податку до в≥дпов≥дного м≥сцевого бюджету за м≥сцем проживанн¤. ƒокумент, що засв≥дчуЇ сплату ф≥ксованого податку, Ї п≥дставою дл¤ видач≥ податковим органом за м≥сцем проживанн¤ громад¤нина патенту. ‘орма патенту встановлюЇтьс¤ центральним податковим органом ”крањни.
–озм≥ри ф≥ксованого податку встановлюютьс¤ в≥дпов≥дною м≥сцевою радою ≥ не можуть бути меншими за двадц¤ть гривень та б≥льшими за сто гривень за календарний м≥с¤ць. ƒл¤ одержанн¤ патенту на зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ на вс≥й територ≥њ ”крањни ф≥ксований податок встановлюЇтьс¤ у розм≥р≥ ста гривень. ” раз≥, коли платник зд≥йснюЇ п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть з використанн¤м найманоњ прац≥ ос≥б або за участ≥ член≥в його с≥м'њ, розм≥р ф≥ксованого податку зб≥льшуЇтьс¤ на 50 % за кожну особу.
” раз≥ сплати ф≥ксованого податку платник такого податку зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д веденн¤ обов'¤зкового обл≥ку доход≥в ≥ витрат, сплати нарахувань на фонд оплати прац≥, в≥драхувань та збор≥в на буд≥вництво, реконструкц≥ю, ремонт ≥ утриманн¤ автомоб≥льних дор≥г загального користуванн¤ ”крањни, податку на промисел, збору до ‘онду дл¤ зд≥йсненн¤ заход≥в щодо л≥кв≥дац≥њ ,,^т,;Щ;~ „оонобильскоњ катастрофи та соц≥ального захисту
населенн¤, збору на обов'¤зкове соц≥альне страхуванн¤, збору до ‘онду ”крањни соц≥ального захисту ≥нвал≥д≥в, торгового патенту.
ѕатент видаЇтьс¤ на строк в≥д одного до дванадц¤ти календарних м≥с¤ц≥в за вибором платника ф≥ксованого податку. ” раз≥, коли прот¤гом строку д≥њ патенту в≥дпов≥дною м≥сцевою радою зм≥нюЇтьс¤ розм≥р ф≥ксованого податку, перерахунок його не зд≥йснюЇтьс¤. ѕатент може бути скасований за р≥шенн¤м кер≥вника податкового органу до зак≥нченн¤ строку його д≥њ у ч≥тко визначених в закон≥ випадках.
І 2. ѕодаток на промисел
« 1 червн¤ 1996 року ƒекретом аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 17 березн¤ 1993 р. Уѕро податок на промиселФ був введений в≥дносно новий податковий важ≥ль. ѕлатниками його Ї ф≥зичн≥ особи: громад¤ни ”крањни, ≥ноземн≥ громад¤ни, особи без громад¤нства, що прот¤гом року несистематичне (не б≥льше чотирьох раз≥в в календарному роц≥) зд≥йснюють продаж продукц≥њ ≥ не зареЇстрован≥ ¤к суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. «аконодавець п≥дкреслюЇ, що в дан≥й ситуац≥њ п≥д платником розум≥ютьс¤ особи, що реал≥зують вироблену, перероблену, куповану продукц≥ю, реч≥, товари.
ќб'Їктом оподаткуванн¤ виступаЇ сумарна варт≥сть товар≥в за ринковими ц≥нами, що зазначаютьс¤ платниками в декларац≥њ ≥ що вони збираютьс¤ реал≥зувати на ринках ≥ в ≥нших м≥сц¤х, визначених виконавчими органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ƒекларац≥¤, на основ≥ ¤коњ визначаЇтьс¤ об'Їкт оподаткуванн¤, подаЇтьс¤ в податкову адм≥н≥страц≥ю за м≥сцем проживанн¤ громад¤н ”крањни або в податковий орган за м≥сцем реал≥зац≥њ товару (¤кщо громад¤нин не маЇ пост≥йного м≥сц¤ проживанн¤). ¬ декларац≥њ, кр≥м загальних в≥домостей про громад¤нина, зазначаЇтьс¤ перел≥к товар≥в, ¤к≥ будуть реал≥зован≥, ≥ њх варт≥сть.
—татг¤ 2 ƒекрету в≥д 17 березн¤ 1993 року, кр≥м характеристики об'Їкта, включаЇ ≥ своЇр≥дну п≥льгу за даним податком: не декларуЇтьс¤ ≥ не обкладаЇтьс¤ податком реал≥зац≥¤ продукц≥њ, виробленоњ в особистому п≥дсобному господарств≥ ¤к в сирому, так ≥ у вигл¤д≥ первинноњ переробки.
ѕрипускаЇтьс¤ використанн¤ двох ставок податку на промисел: 10 % в≥д вартост≥ товар≥в, зазначених в декларац≥њ, ¤кщо вони п≥дл¤гають реал≥зац≥њ на прот¤з≥ трьох дн≥в (базова ставка), але не менше одн≥Їњ м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати. ѕри зб≥льшенн≥ терм≥ну реал≥зац≥њ товар≥в до семи дн≥в ставка податку зростаЇ в 2 рази.
ѕодаток сплачуЇтьс¤ шл¤хом придбанн¤ одноразового патенту ≥ внесенн¤ кошт≥в в установи ќщадбанку в сум≥, що визначаЇтьс¤ податковим ≥нспектором. ќдноразовий патент видаЇтьс¤ на три чи с≥м календарних дн≥в ≥ в раз≥, ¤кщо в≥н не використаний за призначенн¤м, сплачений податок не повертаЇтьс¤. ѕодаток на промисел зараховуЇтьс¤ в м≥сцев≥ бюджети за м≥сцем придбанн¤ одноразового патенту.
Ќа громад¤н, що реал≥зують товари без оформленн¤ патент≥в або що використовують њх з порушенн¤ми, може бути накладено адм≥н≥стративний штраф в розм≥р≥ в≥д одного до дес¤ти, а при повторному порушенн≥ на прот¤з≥ року в≥д дес¤ти до дванадц¤ти м≥н≥мальних розм≥р≥в зароб≥тноњ плати.
¬ раз≥, ¤кщо громад¤ни систематично займаютьс¤ реал≥зац≥Їю продукц≥њ, њм необх≥дно зареЇструвати цю д≥¤льн≥сть. “ака реЇстрац≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ на загальних п≥дставах у виконавчих органах м≥сцевого самовр¤дуванн¤ за м≥сцем проживанн¤ чи д≥¤льност≥ громад¤н. ¬ даному випадку оподаткуванн¤ буде зд≥йснюватис¤ в≥дпов≥дно до ƒекрету аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 26 грудн¤ 1993 р. Уѕро прибутковий податок з громад¤нФ.
«ћ≤—“ | √лава 13. ѕќƒј“ », ўќ —ѕЋј„”ё“№ ё–»ƒ»„Ќ≤ ≤ ‘≤«»„Ќ≤ ќ—ќЅ». |