¬ своЇр≥дну групу податк≥в, що можуть скласти певну п≥дсистему, вход¤ть податок ≥з власник≥в транспортних засоб≥в ≥ ≥нших самох≥дних машин ≥ механ≥зм≥в, а також де¤к≥ ≥нш≥. —воЇр≥дн≥сть ц≥Їњ частини податковоњ системи виражена в тому, що при класиф≥кац≥њ податкових важел≥в за принципом платника вони становл¤ть групу, в≥дм≥нну в≥д вс≥х ≥нших, бо в ¤кост≥ платника тут виступають ≥ юридичн≥, ≥ ф≥зичн≥ особи, тобто мова ≥де про зм≥шаного платника.

Ќа прот¤з≥ багатьох дес¤тир≥ч громад¤ни Ч власники транспортних засоб≥в сплачували м≥сцевий зб≥р. « прийн¤тт¤м в 1981 роц≥ ѕоложенн¤ про м≥сцев≥ податки зб≥р був зам≥нений м≥сцевим податком ≥ до оподаткуванн¤ прит¤гнуто ¤к м≥ське населенн¤, так ≥ с≥льське населенн¤. ѕочинаючи з 1988 року, податок розповсюдивс¤ ≥ на транспортн≥ засоби п≥дприЇмств. ¬ ”крањн≥ податок ≥з власник≥в транспортних засоб≥в утримуЇтьс¤ на п≥дстав≥ «акону ”крањни в≥д 11.12.91 р. є 1963-’» Уѕро податок ≥з власник≥в транспортних засоб≥в ≥ ≥нших самох≥дних машин ≥ механ≥зм≥вФ. Ќова редакц≥¤ «акону прийн¤та 18 лютого 1997 року.

ѕодаток ≥з власник≥в транспортних засоб≥в Ї одним ≥з джерел формуванн¤ кошт≥в, що надход¤ть на ф≥нансуванн¤, буд≥вництво, реконструкц≥ю, ремонт та утриманн¤ автомоб≥льних дор≥г загального користуванн¤. ѕлатниками його Ї юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи (¤к украњнськ≥, так ≥ ≥ноземн≥, або особи без громад¤нства), що мають власн≥ транспортн≥ засоби та ≥нш≥ самох≥дн≥ машини ≥ механ≥зми на пневматичному ходу. ƒо платник≥в податку належать також власники моторних човн≥в, катер≥в, ¤хт, мотосаней тощо, що перераховують кошти до бюджет≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ за м≥сцем знаходженн¤ власник≥в транспортних засоб≥в.

Ќе Ї платниками податку ≥ноземн≥ дипломатичн≥ та консульськ≥ представництва ≥ прир≥внен≥ до них м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ ≥ т.д. ѕодатком на власник≥в транспортних засоб≥в обкладаютьс¤ транспортн≥ засоби, що у встановленому пор¤дку п≥дл¤гають реЇстрац≥њ з одержанн¤м реЇстрац≥йних знак≥в (державних) дл¤ участ≥ в дорожньому рус≥. –еЇстрац≥¤, перереЇстрац≥¤ чи техн≥чний огл¤д транспортних засоб≥в без пред'¤вленн¤ квитанц≥њ ≥ плат≥жного дорученн¤ про сплату податку не зд≥йснюЇтьс¤.

—тавки даного податку закр≥плен≥ ст. « «акону ”крањни Уѕро внесенн¤ зм≥н до «акону ”крањни Уѕро податок ≥з власник≥в транспортних засоб≥в та ≥нших самох≥дних машин ≥ механ≥зм≥вФ в≥д 18 лютого 1997 року. –озм≥р ставки податку встановлюЇтьс¤ в залежност≥ в≥д об'Їкта оподаткуванн¤ (автомоб≥л≥ легков≥, вантажн≥, мотоцикли, моторолери, мотоблоки ≥ т.д.) та об'Їму цил≥ндр≥в двигуна, з 1 к¬т потужност≥ двигуна або 1 см довжини транспортного засобу.

јвтомоб≥л≥ з електродвигуноь, ћотоцикли (мопеди), велосипеди ; з двигуном (кр≥м тих, що мають об'Їм цил≥ндра двигуна до 50 см3) Ч 0,45 ≈ ё за 100 см3 „овни моторн≥ ≥ катери, кр≥м човн≥в з п≥дв≥сним двигуном (кр≥м спортивних); морськ≥ Ч 0,03 ≈ ё за 1 см довжини

ƒаний податок зараховуЇтьс¤ в м≥сцев≥ бюджети залежно в≥д м≥сцеперебуванн¤ чи м≥сцепроживанн¤ платника. —уми, що надход¤ть за рахунок цього каналу, розпод≥л¤ютьс¤ у сп≥вв≥дношенн≥: 90 % Ч використовуЇтьс¤ на шл¤хове буд≥вництво, 10 % Ч в≥драхуванн¤ на рахунок орган≥в державто≥нспекц≥й. ѕлатники внос¤ть податок перед реЇстрац≥Їю, перереЇстрац≥Їю або техн≥чним огл¤дом транспортних засоб≥в. —плата податку провадитьс¤ за пер≥од до наступного техн≥чного огл¤ду.

якщо транспортн≥ засоби придбано ф≥зичною особою у другому п≥вр≥чч≥, то податок сплачуЇтьс¤ у половинному розм≥р≥. ¬≥д сплати податку зв≥льнюютьс¤:

а) бюджетн≥ орган≥зац≥њ;

б) п≥дприЇмства автомоб≥льного транспорту загального користуванн¤ щодо транспортних засоб≥в, зайн¤тих на перевезенн≥ за плату пасажир≥в;

в) чорнобильц≥, ветерани в≥йни ≥ прац≥ та ≥нш≥ громад¤ни похилого в≥ку щодо одного легкового автомоб≥л¤ з об'Їмом цил≥ндр≥в до 2200 см3;

г) на 50 % Ч с≥льськогосподарськ≥ п≥дприЇмства Ч товаровиробники за трактори кол≥сн≥, автобуси та спец≥альн≥ автомоб≥л≥ дл¤ перевезенн¤ людей з к≥льк≥стю м≥сць не менше дес¤ти.

—татт¤ 7 «акону передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть платник≥в. ” раз≥приховуванн¤ об'Їкт≥в оподаткуванн¤ з юридичних ос≥б у дох≥д в≥дпов≥дного бюджету податковими органами ст¤гуЇтьс¤ вс¤ сума
приховуваного податку ≥ штраф у двократному розм≥р≥ т≥Їњ ж суми за рахунок прибутку, що залишаЇтьс¤ у розпор¤дженн≥ п≥дприЇмств. «а неналежне веденн¤ обл≥ку, несвоЇчасне поданн¤ податковим органам розрахунк≥в, юридичн≥ особи спла чують до в≥дпов≥дного бюджету додатково 50 % належних сум податку.

ќдним з найб≥льш традиц≥йних ≥ тих, що мають давню ≥стор≥ю, в сучасних податкових системах Ї земельний податок. ¬≥н, ¤к ≥ система акцизних збор≥в, включаЇтьс¤ у механ≥зм рентних важел≥в ≥ застосовуЇтьс¤ до специф≥чного природного чинника Ч земл≥. «а його допомогою перерозпод≥л¤Їтьс¤ та частина чистого прибутку, ¤ка одержана виробниками поза вс¤ким зв'¤зком з њх витратами ≥ зусилл¤ми, завд¤ки безпосередньо земельн≥й д≥л¤нц≥.

—т¤гненн¤ земельного податку регулюЇтьс¤ «емельним  одексом ”крањни, «аконом ”крањни Уѕро внесенн¤ зм≥н та доповнень до «акону ”крањни Уѕро плату за землюФ в≥д 19.09.96 р. є 378/96-¬–. ѕостановами  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, зм≥нами, ¤к≥ внос¤тьс¤ майже щор≥чно законами про ƒержавний бюджет.

ѕлата за землю в ”крањн≥ ст¤гуЇтьс¤ у вигл¤д≥ земельного податку або орендноњ плати, що залежить в≥д ¤кост≥ та м≥сцезнаходженн¤ д≥л¤нки, виход¤чи з грошовоњ оц≥нки земл≥. –озм≥р цього податку встановлюЇтьс¤ ≥з розрахунку на р≥к ≥ у вигл¤д≥ платеж≥в за одиницю земельн≥ площ≥. ѕри цьому величина податку не залежить в≥д результат≥в господарськоњ д≥¤льност≥ власник≥в чи користувач≥в.

ѕлатником названого податку може бути або власник земл≥, або землекористувач. ¬ цьому випадку платниками виступають ¤к юридичн≥, так ≥ ф≥зичн≥ особи. “аким чином, земельний податок при класиф≥кац≥њ за принципом виду платника також належить до категор≥њ зм≥шаних податк≥в (¤к ≥ податок з власник≥в транспортних засоб≥в).

¬ раз≥ припиненн¤ права власност≥ чи права користуванн¤ земельною д≥л¤нкою податок сплачуЇтьс¤ за фактичний пер≥од знаходженн¤ земл≥ у власност≥ чи користуванн≥ в поточному роц≥. ѕрипиненн¤ права користуванн¤ землею, зг≥дно з ст. 27 «емельного кодексу ”крањни, в≥дбуваЇтьс¤ за р≥шенн¤м в≥дпов≥дноњ ради м≥сцевого органу самовр¤дуванн¤ (нав≥ть при добров≥льн≥й в≥дмов≥ в≥д земельноњ д≥л¤нки).

ќб'Їктом оподаткуванн¤ Ї земельна д≥л¤нка, що знаходитьс¤ у власност≥, користуванн≥ (в тому числ≥ ≥ на умовах оренди). «алежно в≥д розм≥р≥в земельних д≥л¤нок ≥ њх виробничого призначенн¤ вид≥лено групи земель с≥льськогосподарського призначенн¤ та земл≥ нес≥льськогосподарського- призначенн¤. ѕодатком обкладаЇтьс¤ вс¤ земельна д≥л¤нка, включаючи площу, зайн¤ту буд≥вл¤ми ≥ спорудами.

ƒл¤ обчисленн¤ земельного податку законодавець встановлюЇ 2 види середн≥х ставок: за 1 га земель с≥льськогосподарського призначенн¤; за 1 м2 земель в межах населених пункт≥в.

—тавки податку за земл≥ с≥льськогосподарського призначенн¤ диференц≥йован≥ по област¤м та в залежност≥ в≥д виду земель: 1) –≥лл¤ ≥ багатор≥чн≥ насадженн¤; 2) —≥ножат≥ та пасовища.

Ќа п≥дстав≥ середн≥х ставок обласн≥ ради (а також ¬ерховна –ада јвтономноњ –еспубл≥ки  рим,  ињвська, —евастопольська м≥ськ≥ ради), спираючись на кадастрову оц≥нку уг≥дь, затверджують ставки земельного податку за групами грунт≥в. ¬ тому ж пор¤дку, за тими ж ставками, що ≥ земл≥ с≥льськогосподарського призначенн¤, оподатковуютьс¤ с≥льськогосподарськ≥ уг≥дд¤, що вход¤ть до складу земель л≥сового фонду, а також ¤к≥ знаход¤тьс¤ у межах населених пункт≥в ≥ використовуютьс¤ на с≥льськогосподарськ≥ потреби.

ѕри затвердженн≥ ставок земельного податку у межах населеного пункту враховуютьс¤ так≥ умови: чисельн≥сть жител≥в населеного пункту; категор≥¤ населеного пункту (дл¤ м≥ст республ≥канського та обласного п≥дпор¤дкуванн¤ встановлено п≥двищений коеф≥ц≥Їнт); економ≥чна оц≥нка територ≥њ; м≥сцеположенн¤ д≥л¤нки.

¬ залежност≥ в≥д к≥лькост≥ жител≥в в населеному пункт≥, розр≥зн¤ють 11 груп платник≥в податку. ƒо 1 групи належать жител≥ м≥ст та с≥л з чисельн≥стю населенн¤ до 200 чолов≥к; до 2 групи Ч в≥д 200 до 1 тис. чолов≥к; до 3 групи Ч в≥д 1 тис. ƒо 3 тис. чолов≥к; до 4 групи Ч в≥д 3 тис. до 10 тис. чолов≥к; до 5 групи Ч в≥д 10 тис. до 20 тис. чолов≥к; до 6 групи Ч в≥д 20 тис. до 50 тис. чолов≥к; до 7 групи Ч в≥д 50 тис. до 100 тис. чолов≥к; до 8 групи Ч в≥д 100 тис. до 250 тис. чолов≥к; до 9 групи Ч в≥д 250 тис. до 500 тис. чолов≥к; до 10 групи Ч в≥д 500 тис. до 1 млн чолов≥к; до 11 групи Ч понад 1 млн чолов≥к.

Ќа п≥дстав≥ середн≥х ставок ¬ерховна –ада јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласн≥,  ињвська ≥ —евастопольська м≥ськ≥ ради, враховуючи м≥сцеположенн¤ та економ≥чну оц≥нку д≥л¤нки, встановлюють конкретн≥ ставки земельного податку в населених пунктах.

ѕри порушенн≥ строк≥в сплати з винних ос≥б ст¤гуЇтьс¤ пен¤ в розм≥р≥ 0.2 % в≥д суми недоњмки за кожний день простроченн¤.

¬ раз≥ розташуванн¤ на земельн≥й д≥л¤нц≥ буд≥вл≥, ¤ка перебуваЇ у користуванн≥ або у сп≥льн≥й власност≥ к≥лькох юридичних ос≥б або громад¤н, розм≥р податку дл¤ кожного з них пропорц≥йний т≥й площ≥ буд≥вл≥, що знаходитьс¤ у њх власност≥ або користуванн≥

«аконодавець передбачив широке коло п≥льг за земельним податком «в≥льн¤ютьс¤ в≥д платеж≥в запов≥дники, нац≥ональн≥, дендролог≥чн≥ ≥ зоолог≥чн≥ парки, ботан≥чн≥ сади, заказники (кр≥м мисливських), досл≥дн≥ господарства науково-досл≥дних установ ≥ навчальних заклад≥в с≥льськогосподарського проф≥лю, державн≥ сортов≥њ≤≤ро6\ кальн≥ станц≥њ та сортод≥льниц≥, а також земл≥ радгосп≥в, що використовуютьс¤ цими станц≥¤ми ≥ д≥льниц¤ми дл¤ випробуванн¤ сорт≥в с≥льськогосподарських культур, заклади культури, науки, осв≥ти, охорони здоров'¤, соц≥ального забезпеченн¤, спец≥ал≥зован≥ санатор≥њ по реаб≥л≥тац≥ хворих зг≥дно ≥з список м≥н≥стерства охорони здоров'¤ ”крањни, дит¤ч≥ санаторно-курорт≥ й оздоровч≥ заклади, а також навчально-виховн≥ заклади; п≥дприЇмства, об'Їднанн¤ та орган≥зац≥њ товариства сл≥пих ≥ глухих, громадськ≥ орган≥зац≥њ ≥нвал≥д≥в та њх об'Їднанн¤; заклади ф≥зичноњ культури та спорту, за вин¤тком кооперативних ≥ приватних; благод≥йн≥ фонди; ≥нвал≥ди ≤ та II груп, ветерани в≥йни, пенс≥онери та ≥н.

Ќа перш≥ 3 роки д≥¤льност≥ зв≥льн¤ютьс¤ новостворен≥ сел¤нськ≥ (фермерськ≥) господарства.

¬ерховна –ада јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласн≥,  ињвська та —евастопольська м≥ськ≥ ради над≥лен≥ правом в≥дстрочити або знизити ставку податку, частково зв≥льнити в≥д оподаткуванн¤ окремих платник≥в або њх групу. ѕ≥льги за податком надаютьс¤ за станом на 1 червн¤ поточного року.

ѕлатники, ¤к≥ своЇчасно не були залучен≥ до оподаткуванн¤, сплачують податок не б≥льш ¤к за два попередн≥х роки. ¬ так≥ ж строки зд≥йснюЇтьс¤ перегл¤д неправильно нарахованого податку.

 ошти, отриман≥ в≥д земельного податку, зараховуютьс¤ на спец≥альн≥ бюджетн≥ рахунки с≥льськоњ, селищноњ або м≥ськоњ рад, в залежност≥ в≥д територ≥ального розм≥щенн¤ оподатковуваноњ земельноњ д≥л¤нки.

ћ≥сцев≥ ради витрачають њх дл¤ наданн¤ п≥льгових кредит≥в, часткового погашенн¤ позичок та компенсац≥њ втрат доход≥в власник≥в земл≥ та зеплекористувач≥в внасл≥док тимчасовоњ консервац≥њ земель, порушених не з њх вини; на розвиток ≥нфраструктури населених пункт≥в; на ф≥нансуванн¤ заход≥в щодо на ц≥онального використанн¤ та охорони земель, п≥двищенн¤ родючост≥ грунт≥в та на ≥нш≥ передбачен≥ законодавством ц≥л≥.

„астина в≥д з≥браних кошт≥в («ќ %) централ≥зуЇтьс¤ на спец≥альному бюджетному рахунку ”крањни, та 10 % Ч на спец≥альних бюджетних рахунках областей та јвтономноњ –еспубл≥ки  рим.

÷ентрал≥зован≥ кошти використовуютьс¤ на розробку ≥ виконанн¤ державних програм щодо рац≥онального використанн¤ земель, п≥двищенн¤ родючост≥ грунт≥в, охорону земельних ресурс≥в у комплекс≥ з ≥ншими природоохоронними заходами.

15 с≥чн¤ 1998 року був прийн¤тий «акон ”крањни Уѕро введенн¤ в пор¤дку експерименту Їдиного (ф≥ксованого) податку на с≥льськогосподарських виробник≥вФ є 25/98-¬–. ¬≥дпов≥дно до цього закону визначаЇтьс¤ механ≥зм Їдиного (ф≥ксованого) податку, ¤кий сплачують с≥льськогосподарськ≥ виробники в грошов≥й та натуральн≥й форм≥, та ¤кий Ї сукупн≥стю податк≥в ≥ збор≥в до бюджет≥в та державних ц≥льових фонд≥в, що сплачуютьс¤ на 1 с≥чн¤ 1998 року. ÷ей податок вводитьс¤ в пор¤дку експерименту в √лобинському район≥ ѕолтавськоњ област≥, —та-робеш≥вському район≥ ƒонецькоњ област≥ та ”жгородському район≥ «акарпатськоњ област≥.

ѕлатниками Їдиного податку Ї с≥льськогосподарськ≥ виробники, ¤к≥ зд≥йснюють д≥¤льн≥сть з виробництва с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ на територ≥њ вказаних район≥в. ѕерел≥к платник≥в цього податку затверджуЇтьс¤ ѕолтавською, ƒонецькою та «акарпатською обласними радами по в≥дпов≥дним районам. ƒо с≥льськогосподарських виробник≥в, основною д≥¤льн≥стю ¤ких Ї виробництво с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, в≥днос¤тьс¤ п≥дприЇмства, валовий доход ¤ких в≥д продажу с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ власного виробництва, виробленоњ на територ≥њ в≥дпов≥дного району, за р≥к, що передував року експерименту, перевищуЇ 50 % загальноњ суми валового доходу цього п≥дприЇмства.

ќб'Їктом оподаткуванн¤ Ї площа р≥лл≥ чи площа зр≥вн¤льноњ р≥лл≥, ¤ка передана с≥льськогосподарському виробнику у власн≥сть або надана йому в користуванн¤. —тавка Їдиного податку встановлюЇтьс¤ дл¤ √лобинського району ѕолтавськоњ област≥ в розм≥р≥ 78 грн 48 коп. або в натуральн≥й форм≥ Ч 338 кг пшениц≥ м'¤коњ третього класу з кожного гектара р≥лл≥. ƒл¤ —таробеш≥вського району ƒонецькоњ област≥ та ”жгородського району «акарпатськоњ област≥, в≥дпов≥дно, 51 грн 70 коп. та 60 грн 10 коп. за 1 га зр≥вн¤льноњ р≥лл≥ з урахуванн¤м коеф≥ц≥Їнту родючост≥. —тавка податку на наступний бюджетний р≥к може зм≥нюватис¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни з подальшим затвердженн¤м њњ ¬ерховною –адою ”крањни. —п≥вв≥дношенн¤ ≥ншоњ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, що враховуЇтьс¤ в рахунок Їдиного податку, встановлюЇтьс¤ за допомогою коеф≥ц≥Їнт≥в, що визначаютьс¤ в≥дпов≥дними обласними радами.

ѕоставка зерна в рахунок податку зд≥йснюЇтьс¤ не п≥зн≥ше 15 жовтн¤, а поставка продукц≥њ тваринництва Ч щом≥с¤чно (не п≥зн≥ше останнього числа м≥с¤ц¤). —плата Їдиного податку в грошов≥й форм≥ зд≥йснюЇтьс¤ р≥вними частинами щом≥с¤чно до двадц¤того числа м≥с¤ц¤, що йде за поточним.

¬≥дд≥ленн¤ ƒержавного казначейства ”крањни у в≥дпов≥дних районах розпод≥л¤ють та перераховують суми Їдиного податку до в≥дпов≥дних бюджет≥в та державних ц≥льових фонд≥в. ÷ей експеримент д≥Ї до 31 грудн¤ 2000 року.

 онституц≥¤ ”крањни закр≥пила право введенн¤ податк≥в за ¬ерховною –адою, але в статт≥ 143  онституц≥њ правом встановленн¤ м≥сцевих податк≥в ≥ збор≥в в≥дпов≥дно до закону над≥лен≥ територ≥альн≥ громади села, селища, м≥ста безпосередньо або через утворен≥ ними органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ¬ розвиток конституц≥йних положень у статт≥ 69 «акону ”крањни Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥Ф встановлено, що органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в≥дпов≥дно до закону можуть встановлювати м≥сцев≥ податки ≥ збори, ¤к≥ зараховуютьс¤ до в≥дпов≥дних м≥сцевих бюджет≥в. “аким чином, органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ мають право самост≥йно приймати р≥шенн¤ про введенн¤ м≥сцевих податк≥в, але в≥дпов≥дно до закону.

«аконодавче врегульовано питанн¤ Уѕро м≥сцев≥ податки ≥ збориФ. Ќа законодавчому р≥вн≥ встановлено 2 м≥сцевих податки ≥ 14 м≥сцевих збор≥в. ƒо м≥сцевих податк≥в належать:

1) податок з реклами;

2) комунальний податок.

«аконодавче встановлено також, що зб≥р за припаркуванн¤ автотранспорту, ринковий зб≥р, зб≥р за видачу ордера на квартиру, зб≥р за видачу дозволу на розм≥щенн¤ об'Їкт≥в торг≥вл≥ та сфери послуг, зб≥р з власник≥в собак Ї обов'¤зковими дл¤ встановленн¤ с≥льськими, селищними та м≥ськими радами за на¤вност≥ об'Їкт≥в оподаткуванн¤ або умов, з ¤кими пов'¤зане зап ровадженн¤ цих податк≥в ≥ збор≥в. —тавки на ц≥ обов'¤зков≥ збори встановлюютьс¤ м≥сцевими органами самовр¤дуванн¤ в межах граничних розм≥р≥в ставок, установлених законами ”крањни.

–озм≥р збору за проњзд по територ≥њ прикордонних областей автотранспорту, що пр¤муЇ за кордон, встановлюЇтьс¤ обласними радами.

ј тепер коротка характеристика м≥сцевих податк≥в ≥ збор≥в.

ѕодаток з реклами. ѕлатники Ч юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи, що рекламують свою продукц≥ю чи д≥¤льн≥сть. ќб'Їкт обкладанн¤ Ч варт≥сть послуг за встановленн¤ ≥ розм≥щенн¤ реклами. √ранична ставка Ч 0.1 % вартост≥ послуг за одноразову рекламу ≥ 0.5 % Ч за розм≥щенн¤ реклами на тривалий час. ќбл≥к платник≥в провод¤ть органи, на ¤к≥ покладено функц≥њ розм≥щенн¤ реклами. ¬иплачуЇтьс¤ п≥д час оплати послуг. ƒжерело сплати Ч за рахунок соб≥вартост≥ продукц≥њ (роб≥т, послуг) або за рахунок особистих кошт≥в.

 омунальний податок сплачують юридичн≥ особи, за вин¤тком бюджетних та планово-дотац≥йних с≥льгоспп≥дприЇмств. ќб'Їкт обкладанн¤ Ч р≥чний фонд оплати прац≥, розрахований виход¤чи з м≥н≥мального розм≥ру зароб≥тноњ плати. √ранична ставка Ч 10 % р≥чного фонду оплати прац≥. ќбл≥к зд≥йснюють податков≥ ≥нспекц≥њ на м≥сц¤х. ƒжерело сплати Ч доход (прибуток), до залишитьс¤ в розпор¤дженн≥ юридичних ос≥б. « 20 с≥чн¤ 1995 р. по ’арк≥вськ≥й област≥ за р≥шенн¤м обласноњ ради ставка зб≥льшена в 10 раз≥в.

ѕлатниками податку Ї юридичн≥ особи, нав≥ть т≥, що не ведуть тимчасово виробничу д≥¤льн≥сть. якщо вони подають в статоргани зв≥тн≥сть про середньодобову к≥льк≥сть штатних роб≥тник≥в, то зв≥льненн¤ або в≥дстрочка сплати комунального податку Ї компетенц≥Їю орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤1. “аким чином, п≥дприЇмства, в статут≥ ¤ких передбачена господарська д≥¤льн≥сть, розгл¤даютьс¤ ¤к платники комунального податку незалежно в≥д результат≥в ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥.

ќб'Їкт обкладанн¤ припускаЇ розрахунок фонду оплати прац≥ виход¤чи з розм≥ру неоподатковуваного м≥н≥муму, встановленого законодавством в зв≥тному пер≥од≥, помноженому на середньосписочну к≥льк≥сть роб≥тник≥в. « четвертого кварталу 1995 року розрахунок середньосписочноњ к≥лькост≥ роб≥тник≥в п≥дприЇмств проводитьс¤ за методикою, встановленою ≤нструкц≥Їю по статистиц≥ к≥лькост≥ роб≥тник≥в, зайн¤тих в народному господарств≥ ”крањни, затвердженою наказом ћ≥н≥стерства статистики ”крањни в≥д 07.07.95 р. є 171.

«в≥льн¤ютьс¤ в≥д комунального податку: ,

Ч бюджетн≥ заклади;

Ч с≥льськогосподарськ≥ п≥дприЇмства;

Ч метробуд ≥ метропол≥тен;

Ч державн≥ комунальн≥ п≥дприЇмства, що одержують дотац≥њ ≥з бюджету;

Ч п≥дприЇмства ≥ орган≥зац≥њ, повн≥стю зв≥льнен≥ в≥д податку на прибуток.

« 1 с≥чн¤ 1996 року не Ї платниками комунального податку п≥дприЇмства громадських орган≥зац≥й ≥нвал≥д≥в, де ≥нвал≥ди складають 50 в≥дсотк≥в загальноњ к≥лькост≥ працюючих в основному виробництв≥, за умови, що рентабельн≥сть цих п≥дприЇмств не перевищуЇ 50 % та вони не займаютьс¤ експортно-≥мпортними операц≥¤ми1.

 омунальний податок нараховуЇтьс¤ щом≥с¤ц¤ в розм≥р≥ 10 % умовного фонду оплати прац≥. —плачуЇтьс¤ комунальний податок не п≥зн≥ше 15 числа м≥с¤ц¤, наступного за зв≥тним. –озрахунок сплати комунального податку платники подають в податков≥ адм≥н≥страц≥њ одночасно з подачею зв≥т≥в за ≤ квартал, ≤ п≥вр≥чч¤, 9 м≥с¤ц≥в, р≥к.

1. √отельний зб≥р. —т¤гуЇтьс¤ з метою ф≥нансуванн¤ заход≥в по розвитку готельного господарства. ѕлатники Ч особи, що проживають в готел¤х. ќб'Їкт обкладанн¤ Ч добова варт≥сть житла, ¤ке зн¤те, що розраховуЇтьс¤ без додаткових послуг. —тавка (граничний розм≥р) Ч 20 % добовоњ вартост≥. ѕ≥льги при начисленн≥ даного збору в≥дсутн≥. ќбл≥к платник≥в веде адм≥н≥страц≥¤ готелю. ќплата та перерахуванн¤ даного податку зд≥йснюютьс¤ в пор¤дку, розробленому м≥сцевими радами. ќрган≥зац≥њ, ¤к≥ в≥др¤дили своњх прац≥вник≥в, можуть в≥днести витрати на соб≥варт≥сть продукц≥њ (роб≥т, послуг) або за рахунок особистих кошт≥в перебуваючого в готел≥.

2. «б≥р за парковку автотранспорту. ѕлатники Ч юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи, що паркують автомоб≥л≥ в спец≥ально в≥дведених або обладнаних м≥сц¤х. ќб'Їкт обкладанн¤ Ч одна година парковки автотранспорту. ќплачуЇ вод≥й на м≥сц≥ парковки.

—тавка (граничний розм≥р) Ч 3 % неоподатковуваного м≥н≥муму (у спец≥ально обладнаних м≥сц¤х) ≥ 1 % (у в≥ддалених м≥сц¤х). ќбл≥к платник≥в визначають органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ƒжерело оплати Ч соб≥варт≥сть продукц≥њ (роб≥т, послуг) або особист≥ кошти.

3. –инковий зб≥р. ѕлатники Ч юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи, що реал≥зують с≥льськогосподарську та промислову продукц≥ю. ќб'Їкт обкладанн¤ Ч торговельне м≥сце (на ринках, в пав≥льйонах, на майданчиках, ≥з автомашин, повозок). —тавка податку дл¤ ф≥зичних ос≥б Ч 20 % неоподатковуваного м≥н≥муму, дл¤ юридичних ос≥б Ч 3 неоподатковуван≥ м≥н≥муми. ≤ в першому ≥ в другому випадку за наданою схемою нараховуютьс¤ обов'¤зков≥ в≥драхуванн¤ за кожний день торг≥вл≥. ќбл≥к платник≥в веде адм≥н≥страц≥¤ ринку. “ерм≥н сплати Ч до початку реал≥зац≥њ продукц≥њ, а терм≥н перерахуванн¤ збору до бюджету визначаЇтьс¤ р≥шенн¤м м≥сцевого органу самовр¤дуванн¤. ƒжерело сплати

Ч соб≥варт≥сть продукц≥њ або особист≥ кошти.

4. «б≥р за видачу ордера на квартиру. ѕлатник Ч одержувач ордера. ќб'Їкт обкладанн¤ Ч послуги, зв'¤зан≥ з видачею ордера. —тавка Ч «ќ % неоподатковуваного м≥н≥муму. ќбл≥к платник≥в зд≥йснюЇтьс¤ органами обл≥ку ≥ розпод≥лу житла. «б≥р сплачуЇтьс¤ до бюджету через установи банк≥в до одержанн¤ ордера. ƒжерело сплати Ч особист≥ кошти одержувача ордера.

5. «б≥р з власник≥в собак. ѕлатники Ч громад¤ни, власники собак, що проживають в будинках державного ≥ громадського житлового фонду, приватизованих квартирах. ќб'Їкт обкладанн¤

Ч за кожного собаку, кр≥м службових (щороку). —тавка (граничний розм≥р) Ч 10 % неоподатковуваного м≥н≥муму на момент нарахуванн¤ збору. ќбл≥к платник≥в визначають м≥сцев≥ органи самовр¤дуванн¤, що влаштовують в≥драхуванн¤ дл¤ компенсац≥њ витрат по проведенню обл≥ку платник≥в. ƒжерело сплати

Ч особист≥ кошти платник≥в.

6.  урортний зб≥р. ѕлатники Ч громад¤ни, що перебувають в курортн≥й м≥сцевост≥. ќб'Їкт обкладанн¤ Ч проживанн¤ у межах курортноњ м≥сцевост≥. —тавка Ч не б≥льш 10 % неоподатковуваного м≥н≥муму. ќбл≥к платник≥в зд≥йснюють адм≥н≥страц≥њ готелю, квартирно-посередницьк≥ орган≥зац≥њ, органи внутр≥шн≥х справ, ¤к≥ контролюють додержанн¤ паспортного режиму. ”тримуЇтьс¤ п≥д час реЇстрац≥њ не п≥зн≥ше 3-добового терм≥ну з дн¤ прибутт¤ чи при поселенн≥ в приватному житл≥ громад¤н.

ƒжерело оплати Ч особист≥ кошти платник≥в. ÷ей вид збиранн¤ передбачаЇ широкий перел≥к п≥льг.

7. «б≥р за участь в б≥гах на ≥подром≥. ѕлатники Ч юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи, що виставл¤ють своњх коней на ≥подром≥ в змаганн¤х комерц≥йного характеру. ќб'Їкт обкладанн¤ Ч за кожного кон¤, виставленого на змаганн¤х комерц≥йного характеру. √ранична ставка збору Ч три неоподатковуван≥ м≥н≥муми. ќбл≥к платник≥в зд≥йснюЇтьс¤ адм≥н≥страц≥Їю ≥подром≥в. ”тримуЇтьс¤ з платник≥в до початку змагань, механ≥зм перерахуванн¤ до бюджету визначаЇтьс¤ м≥сцевими органами самовр¤дуванн¤. —плачуЇтьс¤ за рахунок доходу (прибутку), що залишаЇтьс¤ в розпор¤дженн≥ платник≥в: юридичн≥ особи сплачують зб≥р шл¤хом перерахуванн¤ до доход≥в бюджету в≥дпов≥дного р≥вн¤; ф≥зичн≥ особи внос¤ть його в касу ≥подрому п≥д час оформленн¤ за¤ви на участь коней у б≥гах.

ѕлатники Ч особи, що виграли на тотал≥затор≥ при гр≥ на ≥подром≥. ќб'Їкт обкладанн¤ Ч сума виграшу. √ранична ставка Ч не б≥льш 6 % в≥д суми виграшу. ќбл≥к платник≥в зд≥йснюЇ адм≥н≥страц≥¤ ≥подром≥в, що утримуЇ зб≥р п≥д час видач≥ виграш≥в. “ерм≥ни перерахуванн¤ до бюджету визначаютьс¤ м≥сцевими органами самовр¤дуванн¤. ƒжерело сплати Ч особист≥ кошти громад¤н.

9. «б≥р з ос≥б, що беруть участь в гр≥ на тотал≥затор≥ на ≥подром≥. ќстанн≥й з трьох збор≥в, що мають схожу сферу застосуванн¤. ѕлатники Ч особи, що беруть участь у гр≥ на тотал≥затор≥ на ≥подром≥. ќб'Їкт обкладанн¤ Ч плата за участь у гр≥ на тотал≥затор≥ у форм≥ в≥дсотковоњ надбавки до плати за участь у гр≥. √ранична ставка не повинна перевищувати 5 % в≥д суми ц≥Їњ надбавки. ќбл≥к платник≥в зд≥йснюЇтьс¤ адм≥н≥страц≥Їю ≥подром≥в. «б≥р утримуЇтьс¤ п≥д час придбанн¤ б≥лет≥в на участь ” гр≥ та в≥дпов≥дно до терм≥н≥в, затверджених м≥сцевими органами самовр¤дуванн¤, перераховуЇтьс¤ до бюджету. ¬иплачуЇтьс¤ за рахунок особистих кошт≥в громад¤н.

10. «б≥р за право на використанн¤ м≥сцевоњ символ≥ки. ѕлатники Ч юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи, що використовують м≥сцеву символ≥ку з комерц≥йною метою. ќб'Їкт обкладанн¤ Ч варт≥сть виробленоњ продукц≥њ, виконаних роб≥т, наданих послуг з використанн¤м м≥сцевоњ символ≥ки. —тавка Ч 0,1 % ≥з юридичних ос≥б ≥ 5 неоподатковуваних м≥н≥мум≥в з громад¤н. ќбл≥к платник≥в зд≥йснюють органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, що видають дозв≥л на використанн¤ символ≥ки. ƒжерело сплати Ч соб≥варт≥сть продукц≥њ (роб≥т, послуг) або особист≥ кошти платника.

11. «б≥р за право на проведенн¤ к≥но- ≥ телезйомок. ѕлатники Ч комерц≥йн≥ к≥но- та телеорган≥зац≥њ, в тому числ≥ закордонн≥, при зйомках ¤ких вимагаютьс¤ додатков≥ заходи. ќб'Їкт обкладанн¤ Ч витрати на проведенн¤ додаткових заход≥в. √раничний розм≥р збиранн¤ не повинен перевищувати фактичних видатк≥в на проведенн¤ под≥бних заход≥в. ¬иплачуЇтьс¤ за рахунок доход≥в к≥но- ≥ телеорган≥зац≥й.  онкретн≥ механ≥зми реал≥зац≥њ затверджують м≥сцев≥ органи самовр¤дуванн¤.

12. «б≥р за право на проведенн¤ м≥сцевих аукц≥он≥в, конкурсних розпродаж≥в ≥ лотерей. ѕлатники Ч юридичн≥ ≥ ф≥зичн≥ особи, що мають дозв≥л на проведенн¤ аукц≥он≥в, конкурсних розпродаж≥в ≥ лотерей. ќб'Їкт обкладанн¤ Ч варт≥сть за¤влених на м≥сцев≥ аукц≥они, лотерењ тощо товар≥в, виход¤чи з њх початковоњ ц≥ни чи суми, на ¤ку випускаЇтьс¤ лотере¤. √ранична ставка Ч 0.1 % в≥д вартост≥ товар≥в чи в≥д суми, на ¤ку випускаЇтьс¤ лотере¤; граничний розм≥р збору за право проведенн¤ лотерей Ч три неоподатковуван≥ м≥н≥муми. ѕлатник≥в визначають органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, що видають дозволи на проведенн¤ м≥сцевих аукц≥он≥в, конкурсних розпродаж≥в ≥ лотерей. —т¤гуЇтьс¤ зб≥р за три дн≥ до проведенн¤ аукц≥ону або п≥д час одержанн¤ дозволу на випуск лотерењ. ƒжерело сплати Ч за рахунок доход≥в (прибутку), що залишаЇтьс¤ в розпор¤дженн≥ юридичних ос≥б ≥ громад¤н.

13. «б≥р за проњзд по територ≥њ прикордонних областей автотранспорту, що направл¤Їтьс¤ за кордон. ѕлатники Ч юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи. ќб'Їкт обкладанн¤ Ч транспортний зас≥б. —тавка Ч 0.5 % неоподатковуваного м≥н≥муму (залежно в≥д марки та потужност≥ автомоб≥л¤) або в≥д 5 до 50 долар≥в —≤Ћј (з

≥ноземних юридичних ос≥б). ќбл≥к платник≥в зд≥йснюють органи, на ¤к≥ покладено функц≥њ пропуску автотранспорту. ќплата зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок прибутку юридичних ос≥б.

14. «б≥р за видачу дозволу на розм≥щенн¤ об'Їкт≥в торг≥вл≥. ѕлатники Ч юридичн≥ ≥ ф≥зичн≥ особи, що реал≥зують продукц≥ю. ќб'Їкт Ч оформленн¤ та видача дозвол≥в на торг≥влю в спец≥ально в≥дведених м≥сц¤х. √раничний розм≥р збору Ч 20 % неоподатковуваного м≥н≥муму дл¤ суб'Їкт≥в, що пост≥йно торгують, ≥ один раз на день за одноразову торг≥влю. ќбл≥к зд≥йснюють орган≥зац≥њ, що волод≥ють под≥бними правами. ¬иплачуЇтьс¤ розпод≥лити:

а) ринковий зб≥р Ч ст¤гуЇтьс¤ за кожний день торг≥вл≥ до њњ початку;

б) зб≥р за видачу дозволу на розм≥щенн¤ об'Їкта торг≥вл≥ Ч Чгтгугтьс≥т за торг≥влю в будь-¤ких м≥сц¤х, кр≥м перел≥чених по ринковому збору, та насамперед в спец≥ально в≥дведених;

в) податок на промисел Ч платниками Ї т≥льки ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ сплачують його у вигл¤д≥ куп≥вл≥ одноразового патента при оформленн≥ декларац≥њ в районн≥й податков≥й адм≥н≥страц≥њ1.

1. ¬ чому пол¤гаЇ особлив≥сть м≥сцевих податк≥в?

2. ѕовноваженн¤ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в галуз≥ м≥сцевих податк≥в.

3. ѕор¤док справл¤нн¤ м≥сцевих податк≥в,

4. ѕор¤док справл¤нн¤ м≥сцевих збор≥в. '

5. ѕодаток з власник≥в транспортних засоб≥в. —уб'Їкти. ѕ≥льги.

6. ѕлата за землю. ¬иди платеж≥в за землю. —уб'Їкти платеж≥в. ќсобливост≥ встановленн¤ ставок податку за землю.

когольних напоњв ≥ тютюнових вироб≥в без на¤вност≥ марок акцизного збору заборон¤Їтьс¤. ¬ ≥ншому випадку товари п≥дл¤гають конф≥скац≥њ чи знищенню.

ѕлатники акциз≥в по п≥дакцизн≥й продукц≥њ, що реал≥зуЇтьс¤ на сторону ≥ використовуЇтьс¤ п≥дприЇмством дл¤ внутр≥шнього об≥гу, ведуть обл≥к сум акцизу окремо. ѕри цьому вони нараховують њх в момент передач≥ п≥дакцизноњ продукц≥њ дл¤ виробництва неп≥дакцизних товар≥в. “ерм≥ни сплати акцизного збору, що припадають на вих≥дний (неробочий) або св¤тковий день, перенос¤тьс¤ на перший робочий день п≥сл¤ вих≥дного чи св¤ткового.

ѕлатники акцизного збору ≥ њх посадов≥ особи самост≥йно несуть в≥дпов≥дальн≥сть за правильн≥сть ≥ своЇчасн≥сть оплати акцизного збору в бюджети в≥дпов≥дного р≥вн¤.  онтроль за додержанн¤м правильност≥ начисленн¤ ≥ своЇчасн≥стю оплати покладено на податков≥ адм≥н≥страц≥њ у в≥дпов≥дност≥ з д≥ючим законодавством.

«ћ≤—“

√лава 14. ѕ–ј¬ќ¬»… –≈∆»ћ Ќ≈ѕќƒј“ ќ¬»’ ѕЋј“≈∆≤¬ ƒќ Ѕёƒ∆≈“”.