¬ систем≥ платеж≥в в доходну частину бюджету входить досить ст≥йка група надходжень за вчиненн¤ державними органами юридичне значущих д≥й. ¬они пос≥дають досить специф≥чне м≥сце в систем≥ ф≥скальних платеж≥в. « одного боку, вони дуже схож≥ на податков≥ платеж≥ ¤к за ≥стор≥Їю виникненн¤, так ≥ за механ≥змом вилученн¤. Ќайб≥льш близько митн≥ платеж≥ прил¤гають до непр¤мих податк≥в (де¤к≥ автори об'Їднують њх в одну групу платеж≥в). « ≥ншого боку, на в≥дм≥ну в≥д податк≥в под≥бн≥ платеж≥ нос¤ть ч≥тко виражений умовний характер, що не властиво податкам.

ћитн≥ платеж≥ бувають двох вид≥в: державне мито ≥ мито, .що ст¤гуЇтьс¤ митниц¤ми на кордон≥ держави.

ƒержавне мито ¤вл¤Ї собою плату, що ст¤гуЇтьс¤ за вчиненн¤ юридичне значущих д≥й уповноваженими на те компетентними органами в ≥нтересах юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б та видачу њм в≥дпов≥дних документ≥в, що мають правове значенн¤. ќсобливост≥ застосуванн¤ механ≥зму державного мита регулюютьс¤ ƒекретом  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 21.01.93 р. є 7-493 Уѕро державне митоФ з багатьма доповнен¤нми, ¤к≥ внос¤тьс¤ майже щор≥чно.

ѕлатниками державного мита виступають юридичн≥ ≥ ф≥зичн≥ особи, що звертаютьс¤ до в≥дпов≥дних орган≥в та в ≥нтересах ¤ких останн≥ зд≥йснюють значущ≥ д≥њ ≥ видають документи, ¤к≥ це п≥дтверджують. ќб'Їктом обкладанн¤ виступають певн≥ д≥њ, з ¤ких ст¤гуЇтьс¤ державне мито (подача в суд позовних за¤в, касац≥йних скарг, зд≥йсненн¤ нотар≥альних д≥й, реЇстрац≥¤ акт≥в громад¤нського стану, оформленн¤ документ≥в на право вињзду за кордон ≥ запрошенн¤ в ”крањну громад¤н ≥нших держав, видача паспорт≥в, прописка тощо. —тавки державного мита визначаютьс¤ дек≥лькома методами:

Ч у в≥дсотках (до ц≥ни договору, вартост≥ майна, позову ≥ т.≥н.);

Ч в твердих сумах:

а) в абсолютних грошових сумах;

б) в сумах, обчислених у в≥дпов≥дних частинах до оф≥ц≥йно встановлених величин (м≥н≥мальна зароб≥тна плата, неоподатковуваний м≥н≥мум зароб≥тноњ плати).

ѕерел≥к ставок державного мита ¤вл¤Ї собою досить просторий список, оск≥льки встановлюЇтьс¤ по в≥дношенню конкретних вид≥в об'Їкт≥в обкладанн¤ (д≥й, що вчин¤ютьс¤). —плата мита може зд≥йснюватис¤ в дек≥лькох формах:

а) гот≥вкою:

Ч безпосередньо в нац≥ональн≥й валют≥;

Ч в ≥ноземн≥й валют≥, перерахован≥й за курсом Ќац≥онального банку ”крањни;

б) перерахуванн¤м через установи банк≥в сум мита ≥з рахунк≥в платник≥в;

в) митними марками.

ƒосить широко представлена система п≥льг, використовуваних ¤к по в≥дношенню до юридичних, так ≥ по в≥дношенню до ф≥зичних ос≥б (при подач≥ позову про ст¤гненн¤ ал≥мент≥в; засв≥дченн¤ запов≥т≥в ≥ договор≥в даруванн¤ майна на користь держави, ≤нвал≥ди ≤ ≥ II групи, ѕенс≥йний фонд ”крањни тощо).

ќсоблив≥стю державного мита, на в≥дм≥ну в≥д податк≥в, Ї можлив≥сть сплати в ≥ноземн≥й валют. якщо податки сплачуютьс¤ т≥льки в нац≥ональн≥й валют≥ ”крањни, то державне мито може сплачуватис¤ ≥ в ≥ноземн≥ валют≥ (позови, подан≥ до суду чи арб≥тражного суду по в≥дношенню до об'Їкт≥в, що оц≥нюютьс¤ в ≥ноземн≥й валют≥, або за д≥њ ≥ операц≥њ в ≥ноземн≥й валют≥)

ћито, що ст¤гуЇтьс¤ митницею, входить в систему митних њњ ≤атеж≥г>, що ¤вл¤ють собою вс≥ види збор≥в, в≥драхувань, платеж≥в при перетин≥ митного кордону держави. —истему митних платеж≥в можна под≥лити на дв≥ групи:

1. ќсновн≥ Ч обов'¤зков≥ платеж≥, що ст¤гуютьс¤ в б≥льшост≥ випадк≥в при перетинанн≥ митного кордону та ст¤гуютьс¤ ≥з суб'Їкт≥в, що не характеризуютьс¤ специф≥чними особливост¤ми

мито, що ст¤гуЇтьс¤ митницею; митн≥ збори за митне оформленн¤ непр¤м≥ податки, що ст¤гуютьс¤ в под≥бних ситуац≥¤х (подато,- на добавлену варт≥сть, акцизний зб≥р).

2. ѕодатков≥ Ч митн≥ платеж≥, що ст¤гуютьс¤ з платник≥в за додатково надан≥ послуги чи д≥њ, або що характеризують платника, що в≥др≥зн¤Їтьс¤ специф≥чними особливост¤ми (за збер≥ганн¤ товар≥в, збори за митний супров≥д вантаж≥в, збори за видачу л≥ценз≥й, плата за участь в митних аукц≥онах тощо.

¬еличезна к≥льк≥сть кошт≥в, що надход¤ть за рахунок основних митних платеж≥в, пов'¤зана з нарахуванн¤м мита, податку на додану варт≥сть ≥ акцизного збору.

—истему основних митних платеж≥в доповнюють збори, за митне оформленн¤ та збер≥ганн¤. «бори за митне оформленн¤ ст¤гуютьс¤ в нац≥ональн≥й та ≥ноземн≥й валют≥. ƒержавний митний ком≥тет маЇ право коригувати механ≥зм застосуванн¤ даних збор≥в (зменшувати њх розм≥ри, зв≥льн¤ти в≥д сплати, зм≥нювати валюту сплати збор≥в). «бори за збер≥ганн¤ товар≥в на митних складах та ≥нших, ¤кими волод≥ють митн≥ органи, нос¤ть тимчасовий характер. –озм≥ри њх визначаютьс¤ ƒержавним ко-' м≥тетом на п≥дстав≥ середньоњ вартост≥ наданих послуг. « дозволу ≥ п≥д контролем митного органу товари прот¤гом трьох рок≥в можуть знаходитис¤ на митному склад≥, де по в≥дношенню до них можуть зд≥йснюватис¤ д≥њ по п≥дготовц≥ до продажу та транспортуванню. ћитний склад Ч режим, при ¤кому товари, перем≥щен≥ через митний кордон, збер≥гаютьс¤ п≥д митним контролем без ст¤гненн¤ митних платеж≥в.

ƒодатков≥ митн≥ платеж≥ складають систему збор≥в, регулюючих сплату при р≥зних митних режимах. ќсобливост≥ њх начисленн¤ регулюютьс¤ ƒержавним митним ком≥тетом.

ћито Ч вид митного платежу, що ст¤гуЇтьс¤ з товар≥в, ¤к≥ перем≥щуютьс¤ через митний кордон держави (ввоз¤тьс¤, вивоз¤тьс¤ або сл≥дують транзитом). ѕор¤д ≥з чисто ф≥скальними, мито виконуЇ ¤к стимулюючу, так ≥ захисну функц≥њ. «ахисна функц≥¤ мита припускаЇ формуванн¤ бар'Їр≥в, що перешкоджають проникненню на територ≥ю держави товар≥в, б≥льш конкурентоздатних по в≥дношенню до нац≥ональних, або просто тих, в ¤ких не зац≥кавлена держава.

ћито маЇ багато сп≥льного з непр¤мими податками ≥ перш за все з акцизним збором:

Ч ¤к ≥ акциз, сплачуЇтьс¤ в к≥нцевому результат≥ за рахунок споживача;

Ч зб≥льшуЇ ц≥ну товару, включаючись в нењ на стад≥њ формуванн¤ ц≥ни реал≥зац≥њ;

Ч контроль за правильн≥стю сплати ¤к акциза, так ≥ мита зд≥йснюЇтьс¤ податковими органами (в широкому розум≥нн≥ слова).

–¤д в≥дм≥нностей, ≥ передус≥м умовний характер мита Ч перетин митного кордону Ч не дозвол¤Ї в≥днести його до податк≥в.

ƒиференц≥ац≥¤ вид≥в мита, що ст¤гуЇтьс¤ митниц¤ми, може зд≥йснюватис¤ за дек≥лькома критер≥¤ми. “ак, за характером направленост≥ товар≥в, що перем≥щуютьс¤, об'Їкт≥в мито под≥л¤Їтьс¤ на:

а) вв≥зне; б) вив≥зне; в) транзитне.

ѕлатником мита Ї особи, ¤к≥ ввоз¤ть або перем≥щують товари через митний кордон держави. —пециф≥кою платника в дан≥й ситуац≥њ Ї те, що њм може бути ¤к власник товару, так ≥ уповноважена особа (декларант). Ќа в≥дм≥ну в≥д податкового регулюванн¤, тут можлива передача обов'¤зку по сплат≥ митних платеж≥в ≥нш≥й особ≥, що не маЇ в≥дношенн¤ до товару. ѕри характеристиц≥ платника мито под≥л¤Їтьс¤ на:

а) що сплачуЇтьс¤ юридичними особами;

б) що сплачуЇтьс¤ ф≥зичними особами. ¬ цьому випадку досить суттЇво розр≥зн¤ютьс¤ ставки мита в залежност≥ в≥д ц≥л≥ використанн¤ товару, що ввозитьс¤: дл¤ особистого користуванн¤ (ставки в≥дносно невелик≥) або виробничого (р≥вень ставок вище)

ќб'Їкт обкладанн¤ митом становить митну варт≥сть товар≥в, що перем≥≥и> нч ьс¤, по в≥дношенню до ¤ких повинно нараховуватись мито. ћитна варт≥сть перераховуЇтьс¤ в нац≥ональну валюту за курсом Ќац≥онального банку ”крањни, д≥ючим на день подач≥ митноњ декларац≥њ.

—тавки мита Їдин≥ на вс≥й територ≥њ держави. ѕроте це не виключи р≥зноман≥тт¤ ставок:

а) адвалорн≥ Ч ставки, що встановлюютьс¤ у в≥дсотках до митноњ вартост≥ товар≥в, що обкладаютьс¤;

б) специф≥чн≥ Ч ставки, що нараховуютьс¤ у встановленому розм≥р≥ за одиницю вим≥ру товару, що ввозитьс¤ (кг, метр тощо). ƒана ставка припускаЇ специф≥чну характеристику товару, тод≥ ¤к попередн¤ задовольн¤Їтьс¤ спотвореним предметом обкла-ƒанн¤;

в) комб≥нован≥ (зм≥шан≥) Ч що використовують поЇднанн¤ адвалор≥'.≥м <; ≥ специф≥чного мита при його нарахуванн≥. ћожливе також використанн¤ ≥ ≥нших вид≥в ставок:

г) сезонн≥ Ч ставки, за допомогою ¤ких можливе оперативне реагуванн¤ дл¤ ввозу ≥ вивозу на територ≥ю держави сезон-≥Ќих товар≥в. як правило, терм≥н њх введенн¤ не може переви-|цгувати шести м≥с¤ц≥в;

д) особлив≥ Ч це ставки, що реал≥зують захисн≥ функц≥њ мита: й- Ч антидемп≥нгов≥ Ч ставки, що становл¤ть певну надбавку |,до звичайного ≥мпортного мита. «астосовуютьс¤ при ввоз≥ на еритор≥ю держави товар≥в за ц≥нами б≥льш низькими, демп≥н-Д,овими (непридатними), н≥ж њх ц≥на в крањн≥, ¤ка ввозить, що шогрожуЇ п≥д≥рвати основи в≥тчизн¤ного виробництва. «а до-| .помогою антидемп≥нгового мита ц≥ни ≥мпортних товар≥в п≥дн≥ма-[≤отьс¤ до р≥вн¤, на ¤кому з ними можуть конкурувати в≥тчизн¤н≥;

Ч спец≥альн≥ Ч ставки мита, що захищають митну територ≥ю в≥д ввозу товар≥в, ¤к≥ загрожують в≥тчизн¤ним виробникам(аналог≥чних чи безпосередньо тих, що конкурують). ≤нколи спец≥альне мито використовуЇтьс¤ ¤к в≥дпов≥дна м≥ра по в≥дношенню до д≥й ≥нших держав, ¤к≥ обмежують ≥нтереси в≥тчизн¤них виробник≥в;

можуть знаходитис¤ на митному склад≥, де по в≥дношенню до них можуть зд≥йснюватис¤ д≥њ по п≥дготовц≥ до продажу та транспортуванню. ћитний склад Ч режим, при ¤кому товари, перем≥щен≥ через митний кордон, збер≥гаютьс¤ п≥д митним контролем без ст¤гненн¤ митних платеж≥в.

ƒодатков≥ митн≥ платеж≥ складають систему збор≥в, регулюючих сплату при р≥зних митних режимах. ќсобливост≥ њх начисленн¤ регулюютьс¤ ƒержавним митним ком≥тетом.

ћито Ч вид митного платежу, що ст¤гуЇтьс¤ з товар≥в, ¤к≥ перем≥щуютьс¤ через митний кордон держави (ввоз¤тьс¤, вивоз¤тьс¤ або сл≥дують транзитом). ѕор¤д ≥з чисто ф≥скальними, мито виконуЇ ¤к стимулюючу, так ≥ захисну функц≥њ. «ахисна функц≥¤ мита припускаЇ формуванн¤ бар'Їр≥в, що перешкоджають проникненню на територ≥ю держави товар≥в, б≥льш конкурентоздатних по в≥дношенню до нац≥ональних, або просто тих, в ¤ких не зац≥кавлена держава.

ћито маЇ багато сп≥льного з непр¤мими податками ≥ перш за все з акцизним збором:

Ч ¤к ≥ акциз, сплачуЇтьс¤ в к≥нцевому результат≥ за рахунок споживача;

Ч зб≥льшуЇ ц≥ну товару, включаючись в нењ на стад≥њ формуванн¤ ц≥ни реал≥зац≥њ;

Ч контроль за правильн≥стю сплати ¤к акциза, так ≥ мита зд≥йснюЇтьс¤ податковими органами (в широкому розум≥нн≥ слова).

–¤д в≥дм≥нностей, ≥ передус≥м умовний характер мита Ч перетин митного кордону Ч не дозвол¤Ї в≥днести його до податк≥в.

ƒиференц≥ац≥¤ вид≥в мита, що ст¤гуЇтьс¤ митниц¤ми, може зд≥йснюватис¤ за дек≥лькома критер≥¤ми. “ак, за характером направленост≥ товар≥в, що перем≥щуютьс¤, об'Їкт≥в мито под≥л¤Їтьс¤ на:

а) вв≥зне; б) вив≥зне; в) транзитне.

ѕлатником мита Ї особи, ¤к≥ ввоз¤ть або перем≥щують товари через митний кордон держави. —пециф≥кою платника в дан≥й ситуац≥њ Ї те, що њм може бути ¤к власник товару, так ≥ уповноважена особа (декларант). Ќа в≥дм≥ну в≥д податкового регулюванн¤, тут можлива передача обов'¤зку по сплат≥ митних платеж≥в ≥нш≥й особ≥, що не маЇ в≥дношенн¤ до товару. ѕри характеристиц≥ платника мито под≥л¤Їтьс¤ на:

а) що сплачуЇтьс¤ юридичними особами;

б) що сплачуЇтьс¤ ф≥зичними особами. ¬ цьому випадку досить суттЇво розр≥зн¤ютьс¤ ставки мита в залежност≥ в≥д ц≥л≥ використанн¤ товару, що ввозитьс¤: дл¤ особистого користуванн¤ (ставки в≥дносно невелик≥) або виробничого (р≥вень ставок вище).

ќб'Їкт обкладанн¤ митом становить митну варт≥сть товар≥в, що перемпц\ ≤о≥ ьс¤, по в≥дношенню до ¤ких повинно нараховуватись мито. ћитна варт≥сть перераховуЇтьс¤ в нац≥ональну валюту за курсом Ќац≥онального банку ”крањни, д≥ючим на день подач≥ митноњ декларац≥њ.

—тавки мита Їдин≥ на вс≥й територ≥њ держави. ѕроте це не виключ≥ р≥зноман≥тт¤ ставок:

а) адвалорн≥ Ч ставки, що встановлюютьс¤ у в≥дсотках до митноњ вартост≥ товар≥в, що обкладаютьс¤;

б) специф≥чн≥ Ч ставки, що нараховуютьс¤ у встановленому розм≥р≥ за одиницю вим≥ру товару, що ввозитьс¤ (кг, метр тощо). ƒана ставка припускаЇ специф≥чну характеристику товару, тод≥ ¤к попередн¤ задовольн¤Їтьс¤ спотвореним предметом обкладанн¤;

в) комб≥нован≥ (зм≥шан≥) Ч що використовують поЇднанн¤ адвалоп ≥ специф≥чного мита при його нарахуванн≥. ћожливе також використанн¤ ≥ ≥нших вид≥в ставок:

г) сезонн≥ Ч ставки, за допомогою ¤ких можливе оперативне реагуванн¤ дл¤ ввозу ≥ вивозу на територ≥ю держави сезонних товар≥в. як правило, терм≥н њх введенн¤ не може перевищувати шести м≥с¤ц≥в;

д) особлив≥ Ч це ставки, що реал≥зують захисн≥ функц≥њ мита:

Ч антидемп≥нгов≥ Ч ставки, що становл¤ть певну надбавку до звичайного ≥мпортного мита. «астосовуютьс¤ при ввоз≥ на територ≥ю держави товар≥в за ц≥нами б≥льш низькими, демп≥нговими (непридатними), н≥ж њх ц≥на в крањн≥, ¤ка ввозить, що погрожуЇ п≥д≥рвати основи в≥тчизн¤ного виробництва. «а допомогою антидемп≥нгового мита ц≥ни ≥мпортних товар≥в п≥дн≥маютьс¤ до р≥вн¤, на ¤кому з ними можуть конкурувати в≥тчизн¤н≥;

Ч спец≥альн≥ Ч ставки мита, що захищають митну територ≥ю в≥д ввозу товар≥в, ¤к≥ загрожують в≥тчизн¤ним виробникам (аналог≥чних чи безпосередньо тих, що конкурують). ≤нколи спец≥альне мито використовуЇтьс¤ ¤к в≥дпов≥дна м≥ра по в≥дношенню до д≥й ≥нших держав, ¤к≥ обмежують ≥нтереси в≥тчизн¤ них виробник≥в;

Ч компенсац≥йн≥ Ч ставки мита, що застосовуютьс¤ до товар≥в, ¤к≥ ввоз¤тьс¤, по в≥дношенню до ¤ких використовувавс¤ механ≥зм субсид≥й, що, в≥дпов≥дно знизило њх ц≥ну ≥ тим загрожуЇ завдати збитк≥в в≥тчизн¤ному виробництву. ћехан≥зм застосуванн¤ п≥льг при сплат≥ мита досить р≥зноман≥тний ≥ включаЇ:

1. «в≥льненн¤ в≥д сплати мита певних категор≥й платник≥в..
2. «меншенн¤ ставок мита.

3. ѕоверненн¤ ран≥ше сплачених сум мита.

4. «в≥льненн¤ в≥д мита певних предмет≥в.

ѕор¤док сплати ≥ ставки мита визначаютьс¤ Їдиним ћитним тарифом ”крањни. ћитний тариф становить систему ставок мита, що застосовуЇтьс¤ до товар≥в, ¤к≥ перетинають мит-.ний кордон.

¬ ”крањн≥ товари, що обкладаютьс¤, сконцентрован≥ в товарн≥й класиф≥кац≥йн≥й схем≥, заснован≥й на √армон≥зован≥й систем≥ опису ≥ кодуванн¤ товар≥в.

ƒуже т≥сно до системи м≥сцевих податк≥в ≥ збор≥в примикаЇ механ≥зм ресурсних платеж≥в. –озрахунки за використанн¤ де¤ких природних ресурс≥в закр≥плен≥ на р≥вн≥ податковоњ системи (плата за землю, л≥совий дох≥д), проте р¤д платеж≥в регулюЇтьс¤ в≥дносно в≥докремлено, а механ≥зм њх обрахуванн¤ та вилученн¤ дуже схожий на податков≥ в≥драхуванн¤ ≥ кошти, що отримуютьс¤ за рахунок ресурсних платеж≥в, також поступають в бюджети р≥зних р≥вн≥в ≥ Ї джерелом насиченн¤ њх доходноњ частини.

¬ бюджет ст¤гуЇтьс¤:

1. «б≥р за спец≥альне використанн¤ л≥сових ресурс≥в.

2. «б≥р за спец≥альне використанн¤ пр≥сних водних ресурс≥в.

3. «б≥р за спец≥альне використанн¤ надр при видобуванн≥ корисних копалин.

4. «б≥р за геологорозв≥дувальн≥ роботи.

5. –ентна плата за нафту та природний газ, що видобуваЇтьс¤ в ”крањн≥.

6. –≥зниц¤ в ц≥нах за природний газ.

7. Ќадходженн¤ кошт≥в в≥д приватизац≥њ майна державних п≥дприЇмств.

ћехан≥зм розрахунку плати за воду було конкретизовано постановами ћ≥неконом≥ки ”крањни в≥д 13.07.1992 р. є 20 Уѕро тарифи на воду, ¤ка забираЇтьс¤ ≥з водогосподарських системФ ≥ в≥д 05.01.1993 р. є 2 Уѕро тарифи на водуФ. ¬ тепер≥шн≥й час плата за воду обчислюЇтьс¤ та сплачуЇтьс¤ у в≥дпов≥дност≥ з ≤нструкц≥Їю Уѕро пор¤док обчисленн¤ та сплати платеж≥в за спец≥альне використанн¤ пр≥сних водних ресурс≥вФ, затвердженою наказом √ƒѕј ”крањни, ћ≥неконом≥ки ”крањни, ћ≥н≥стерства охорони навколишнього природного середовища, √оском≥-тету ”крањни по водному господарству, √оском≥тету ”крањни по геолог≥њ та використанню надр в≥д 14.04.94 р. є 26/50/52/46/48.

ѕлата за спец≥альне використанн¤ пр≥сних водних ресурс≥в встановлюЇтьс¤ з метою формуванн¤ зац≥кавленост≥ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в рац≥ональному використанн≥ водних ресурс≥в. ¬веденн¤ ц≥Їњ плати не зв≥льн¤Ї суб'Їкт≥в в≥д сплати платеж≥в за скиди у водн≥ об'Їкти забруднюючих речовин, штраф≥в за порушенн¤ природоохоронного законодавства.

ƒо спец≥ального використанн¤ пр≥сних водних ресурс≥в належить використанн¤ водних ресурс≥в дл¤ задоволенн¤ потреб у вод≥ виробничих ≥ с≥льськогосподарських потреб, потреб населенн¤. —пец≥альне використанн¤ пр≥сних водних ресурс≥в зд≥йснюЇтьс¤ в дек≥лькох формах:

Ч використанн¤ водних ресурс≥в дл¤ задоволенн¤ виробничих потреб ≥ потреб населенн¤ у вод≥ за допомогою спец≥альних пристроњв;

Ч використанн¤ води без застосуванн¤ спец≥альних пристроњв та установок, ¤к≥ можуть вплинути на ¤к≥сн≥ та к≥льк≥сн≥ показники стану водних ресурс≥в;

Ч користуванн¤ водними об'Їктами дл¤ потреб г≥дроенергетики ≥ водного транспорту.

ѕлатниками виступають п≥дприЇмства промисловост≥ та п≥дприЇмства, що в≥дпов≥дно до класиф≥катора галузей народного господарства, належать до галуз≥ Уѕромислов≥стьФ, в тому числ≥ ≥ п≥дприЇмства теплоенергетики, незалежно в≥д форми власност≥, що мають самост≥йний баланс ≥ Ї юридичними особами. ¬они внос¤ть в бюджет плату за воду, забрану ≥з водогосподарських систем чи п≥дприЇмств комунального господарства. ѕлатниками виступають також суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ч водокористувач≥ незалежно в≥д форм власност≥, що вважаютьс¤ юридичними особами, включаючи п≥дприЇмства г≥дроенергетики ≥ водного транспорту, п≥дприЇмства з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми, њх ф≥л≥њ, представництва, в≥дд≥ленн¤ та ≥нш≥ в≥докремлен≥ п≥дрозд≥ли, що не вважаютьс¤ юридичними особами, але мають окремий баланс, поточний ≥ розрахунковий рахунок в банку, а також господарськ≥ виробнич≥ п≥дрозд≥ли, що не мають статусу юридичноњ особи та п≥дв≥домч≥ негоспрозрахунко-вим орган≥зац≥¤м.

ќб'Їктом обчисленн¤ плати за воду Ї обс¤г води, ¤ку споживач≥ використовують дл¤ власних потреб, незалежно в≥д того чи вона поступаЇ безпосередньо ≥з водогосподарських систем або ≥нших водокористувач≥в чи в≥д п≥дприЇмств комунального господарства.

ѕри використанн≥ води на потреби об'Їкт≥в соц≥ально-культурного призначенн¤, житлово-комунального господарства, побутового обслуговуванн¤ тощо плата в бюджет вноситьс¤ за всю забрану воду, ¤кщо ц≥ служби забирають њњ з системи водопостачанн¤ промислового п≥дприЇмства, на баланс≥ ¤кого в≥н ≥ знаходитьс¤.

ѕлата за воду не вноситьс¤:

Ч ¤кщо вона в≥дпускаЇтьс¤ ≥ншим споживачам; ,;..

Ч ¤кщо вона забираЇтьс¤ рибзаводом; ' ;

Ч ¤кщо вона забираЇтьс¤ не з системи водопостачанн¤ промислового п≥дприЇмства службами, що знаход¤тьс¤ на його баланс≥;

Ч на п≥дземн≥ л≥кувальн≥ ≥ термальн≥ води, п≥дземн≥ промислов≥ води;

Ч за морську воду.

Ќормативи плати за спец≥альне використанн¤ пр≥сних водних ресурс≥в затверджуютьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни в гривн¤х за 1 куб. метр води, що використана ≥з водогосподарськоњ системи.

ѕлатеж≥, зд≥йснюван≥ на геологорозв≥дувальн≥ роботи, справл¤лись у в≥дпов≥дност≥ з постановами ≥ наказами ћ≥н≥стерства економ≥ки ”крањни. « 1 жовтн¤ 1995 року введено новий пор¤док в≥драхувань на геологорозв≥дувальн≥ роботи, виконан≥ за рахунок державного бюджету, затверджений постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 11.08.95 р. є 645, ¤кий базуЇтьс¤ на статт≥ 33  одексу ”крањни про надра.

¬≥драхуванн¤ на геологорозв≥дувальн≥ роботи обчислюютьс¤ за нормативами користувачами вс≥х форм власност≥, ¤к≥ добувають корисн≥ копалини на ран≥ше розв≥даних родовищах. ÷≥ нормативи визначаютьс¤ ¤к частина вартост≥ одиниц≥ добутоњ м≥неральноњ сировини. ¬ цьому випадку варт≥сть одиниц≥ добутоњ м≥неральноњ сировини обчислюЇтьс¤ за ц≥нами реал≥зац≥њ без обл≥ку плати за користуванн¤ надрами при видобутт≥ корисних копалин, рентноњ плати та податку на додану варт≥сть.

Ќормативи обчислюютьс¤ у в≥дсотках до вартост≥ одиниц≥ добутоњ м≥неральноњ сировини. ѕри цьому варт≥сть одиниц≥ ц≥Їњ сировини визначаЇтьс¤ за ц≥ною реал≥зац≥њ без обл≥ку ѕƒ¬, рентних платеж≥в ≥ плати за надра. ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 23.09.95 р. є 773 ћ≥н≥стерству економ≥ки ”крањни надано право встановленн¤ норматив≥в зазначених в≥драхувань.

¬≥драхуванн¤ за геологорозв≥дувальн≥ роботи сплачуютьс¤ в ƒержавний бюджет ≥ в≥днос¤тьс¤ на соб≥варт≥сть продукц≥њ користувач≥в надр. ¬≥д плати в≥драхувань за геологорозв≥дувальн≥ роботи зв≥льн¤ютьс¤ власники земл≥ та землекористувач≥, ¤к≥ зд≥йснюють у встановленому пор¤дку видобуванн¤ корисних копалин м≥сцевого значенн¤ дл¤ власних потреб чи користуютьс¤ надрами дл¤ господарських ≥ побутових потреб на наданих њм у власн≥сть чи користуванн¤ земельних д≥л¤нках.

ѕо зак≥нченню кожного кварталу користувач≥ надр обчислюють повну суму в≥драхувань за геологорозв≥дувальн≥ роботи зростаючим п≥дсумком з початку року, виход¤чи з фактичноњ вартост≥ м≥неральноњ сировини, ≥ подають податковим адм≥н≥страц≥¤м розрахунки в терм≥ни, визначен≥ дл¤ поданн¤ бухгалтерськ≥ зв≥тност≥. ќстаточна сплата в≥драхувань зд≥йснюЇтьс¤ в п'¤тиденний терм≥н з дати, встановленоњ дл¤ наданн¤ бухгалтерськоњ зв≥тност≥.

« 1 кв≥тн¤ 1994 року в ”крањн≥ введена плата за спец≥ал≥зоване використанн¤ надр при видобуванн≥ копалин1. “имчасовий пор¤док сплати визначаЇ Їдин≥ на територ≥њ ”крањни, њњ континентальному шельф≥ правила перерахуванн¤ њњ в бюджет. ¬икористанн¤ надр зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ спец≥альних л≥ценз≥й2.

ѕлатниками виступають вс≥ суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, що зд≥йснюють спец≥альне використанн¤ надр при на¤вност≥ спец≥альних дозвол≥в (л≥ценз≥й) на користуванн¤ надрами в межах територ≥њ ”крањни, њњ континентального шельфу, виключноњ (морськоњ) економ≥чноњ зони. ѕлатниками виступають суб'Їкти, ¤к≥ зд≥йснюють вс≥ види користуванн¤ надрами.

ќб'Їктом сплати Ї обс¤г добуванн¤ корисних копалин (дл¤ нафти, газового конденсата, г≥дром≥неральних ресурс≥в), погашен≥ балансов≥ запаси. ƒо непогашених запас≥в належать ¤к здобут≥, так ≥ залишен≥ нездобутими ≥з надр (втрачен≥) балан сов≥ запаси корисних копалин. ƒо втрачених корисних копалин в процес≥ видобуванн¤ належать вс≥ види втрат в надрах.

ѕлата за корисн≥ копалини нараховуЇтьс¤ за Їдиним дл¤ вс≥х користувач≥в нормативом за кожну одиницю погашених балансових запас≥в корисних копалин чи за кожну одиницю здобутих корисних копалин. ÷ей норматив встановлюЇтьс¤ в розм≥р≥ 1 % реал≥зац≥њ одиниц≥ добутоњ м≥неральноњ сировини без обл≥ку податку на додану варт≥сть. ƒл¤ п≥дприЇмств вуг≥льноњ промисловост≥ до нормативу плати застосовуЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнт 0,5. ƒл¤ г≥рничодобувних п≥дрозд≥л≥в, що передають свою продукц≥ю дл¤ переробки за соб≥варт≥стю, при визначенн≥ плати зам≥сть ц≥ни враховуЇтьс¤ соб≥варт≥сть в межах г≥рничодобувного п≥дрозд≥лу, зб≥льшена на коеф≥ц≥Їнт 1,1. —ума платежу обчислюЇтьс¤ платником самост≥йно ≥ в≥дноситьс¤ до витрат виробництва.

 ористуванн¤ надрами узгоджуЇтьс¤ з м≥сцевими радами, а при необх≥дност≥ Ч з ≥ншими зац≥кавленими м≥н≥стерствами та в≥домствами. ќкрема л≥ценз≥¤ надаЇтьс¤ на кожний вид д≥¤льност≥ по користуванню надрами. ƒл¤ одержанн¤ л≥ценз≥њ на зд≥йсненн¤ експлуатац≥њ родовищ корисних копалин необх≥дна експертиза та оц≥нка запас≥в корисних копалин ƒержавною ком≥с≥Їю ”крањни з запас≥в природних копалин.

1. ѕон¤тт¤ неподаткових обов'¤зкових платеж≥в.

2. ѕор¤док ст¤гненн¤ платеж≥в за природн≥ ресурси.

3. ƒержавне мито. ќб'Їкти обкладенн¤ митом.

4. ћито, що ст¤гуЇтьс¤ при перетинанн≥ державного.

«ћ≤—“

√лава 15. ¬≤ƒѕќ¬≤ƒјЋ№Ќ≤—“№ «ј ѕќ–”Ў≈ЌЌя ѕќƒј“ ќ¬ќ√ќ «ј ќЌќƒј¬—“¬ј.