√лава 7 Ѕёƒ∆≈“Ќ»… ѕ–ќ÷≈— ¬ ” –јѓЌ≤
І 1. ѕон¤тт¤ ≥ зм≥ст бюджетного процесу
ќдержанн¤ доход≥в, њх розпод≥л м≥ж ланками (видами) бюджетноњ системи ≥ використанн¤ њх на покритт¤ видатк≥в, звТ¤заних ≥з виконанн¤м передбачених онституц≥Їю ”крањни функц≥й органами держави ≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤, не проходить автоматично. ƒержава за допомогою правових норм ретельно регулюЇ в≥дносини, що виникають при формуванн≥ ≥ виконанн≥ вс≥х вид≥в бюджет≥в, контрол≥ за виконанн¤м бюджет≥в ≥ зв≥туванн≥ про њх виконанн¤. ƒ≥¤льн≥сть орган≥в держави ≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в галуз≥ бюджету у широкому план≥ одержала назву бюджетного процесу. ¬ юридичн≥й л≥тератур≥ до цього часу немаЇ Їдиноњ думки щодо зм≥сту пон¤тт¤ бюджетного процесу ≥ його стад≥й.
Ѕолгарськ≥ вчен≥ юристи-ф≥нансисти, насл≥дуючи в≥домого професора ј. јнгелова, вважають, що бюджетний процес Ч це процес прийн¤тт¤ закону про державний бюджет, тобто пон¤тт¤ бюджетного процесу тотожне пон¤ттю законодавчого процесу. ¬важаЇмо, що це Ч сп≥вставленн¤ р≥зних ¤вищ. ‘орму-
ванн¤ бюджету не зводитьс¤ т≥льки до складанн¤ проекту закону про державний бюджет.
ћ≥ж ≥ншим, ¤кщо проанал≥зувати назву нормативного акту Уѕравила оформленн¤ проекту «акону ”крањни про ƒержавний бюджет ”крањниФ, то також можна подумати, що аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в, галузев≥ м≥н≥стерства ≥ в≥домства, м≥сцев≥ органи самовр¤дуванн¤ всю роботу концентрують на складанн≥ проекту закону про державний бюджет, а не на складанн≥ проекту державного бюджету. ÷е ототожненн¤ не зовс≥м однакових ¤вищ.
‘ормуванн¤ бюджету Ч система сусп≥льних в≥дносин, повТ¤зана з плануванн¤м органами виконавчоњ влади пр≥оритетних видатк≥в, вишукуванн¤м достатн≥х дл¤ цього джерел, виданн¤м цими органами р¤ду правових акт≥в, що регулюють процес плануванн¤. ѕроцес складанн¤ проекту бюджету зак≥нчуЇтьс¤ виробленн¤м проекту бюджету ≥ проекту закону. ÷≥ проекти ≥ ц≥лий р¤д документ≥в, передбачених законом Уѕро бюджетну систему ”крањниФ, подаЇтьс¤ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни. Ѕезумовно, закон про ƒержавний бюджет пос≥даЇ головне м≥сце серед бюджетно-правових акт≥в, ¤к ≥ завжди в≥н маЇ пров≥дне значенн¤ в њх систем≥, але не Ї Їдиним, що регулюЇ сусп≥льн≥ в≥дносини п≥д час формуванн¤ бюджету. —кладаЇтьс¤ спочатку проект бюджету, а пот≥м за узагальнюючими показниками складаЇтьс¤ проект закону про ƒержавний бюджет.
«вуженн¤ пон¤тт¤ бюджетного процесу до стад≥й складанн¤ проекту закону про бюджет ≥ затвердженн¤ його органом законодавчоњ влади приводить до висновку, що головне Ч це скласти проект закону ≥ затвердити його. ј. јнгелов так ≥ вважав: стад≥¤ виконанн¤ Ч к≥нцева мета формуванн¤ бюджету
1.ѕрийн¤тт¤ закону про державний бюджет Ч це т≥льки створенн¤ юридичних можливостей дл¤ зд≥йсненн¤ вол≥ законодавчого органу. ѕрийн¤тт¤м закону зак≥нчуЇтьс¤ формуванн¤ бюджету, коли органи законодавчоњ ≥ виконавчоњ влади використовують своњ права ≥ обовТ¤зки щодо складанн¤ ≥ затвердженн¤ бюджету ≥ застосовують правов≥ норми, ¤к≥ регулюють ц≥ стад≥њ.
√оловна стад≥¤ бюджетного процесу Ч виконанн¤ бюджету, п≥д час ¤кого сл≥д добитис¤ виконанн¤ припис≥в закону про
1 ƒий.: ј. јнгелов. ‘инансово право на Ќ– Ѕьлгари¤.Ч —офи¤, 1960.Ч —. 156.
ƒержавний бюджет. онституц≥¤ ”крањни вже ≥накше регулюЇ бюджетн≥ в≥дносини, н≥ж законодавство, ¤ке було прийн¤то до нењ. —татт¤ 96 онституц≥њ встановила, що ¬ерховна –ада ”крањни затверджуЇ ƒержавний бюджет ”крањни. ƒ≥йсно, ¬ерховна –ада ”крањни затверджуЇ ≥ ƒержавний бюджет ”крањни, ≥ «акон ”крањни Уѕро ƒержавний бюджет ”крањниФ, а в статт≥ 97 онституц≥њ записано, що аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥дпов≥дно до закону подаЇ до ¬ерховноњ –ади ”крањни зв≥т про виконанн¤ ƒержавного бюджету ”крањни.
«араз ≥снуЇ неузгоджен≥сть м≥ж онституц≥Їю, «аконом ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ та –егламентом ¬ерховноњ –ади. ” «акон≥ в статт≥ 26 встановлюЇтьс¤, що аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни розгл¤даЇ проект закону про ƒержавний бюджет ≥ приймаЇ остаточне р≥шенн¤ щодо проекту «акону. ” –егламент≥ ¬ерховноњ –ади стад≥¤ розгл¤ду починаЇтьс¤ з поданн¤ проекту у ¬ерховну –аду ”крањни.
онституц≥¤ ”крањни надаЇ право внесенн¤ проекту ƒержавного бюджету аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, а «акон ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ цим правом над≥л¤в ѕрезидента ”крањни.
Ќаданн¤ онституц≥Їю ”крањни аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни права поданн¤ ¬ерховн≥й –ад≥ проекту ƒержавного бюджету ≥ проекту закону про нього ц≥лком лог≥чне. аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни керуЇ складанн¤м проекту бюджету, вносить поправки у в≥дпов≥дност≥ ≥з зм≥нами, що внос¤тьс¤ депутатами, ¤к п≥д час складанн¤ проекту, так ≥ в процес≥ виконанн¤ самого бюджету. ÷е зовс≥м не означаЇ, що ѕрезидент ”крањни ¤к глава держави не бере участь у формуванн≥ бюджету. јдже ѕрезидент ”крањни п≥дписуЇ ус≥ закони, прийн¤т≥ ¬ерховною –адою ”крањни, вживаЇ право вето щодо прийн¤тих ¬ерховною –адою ”крањни закон≥в ≥з наступним поверненн¤м њх у ¬ерховну –аду. —аме своЇ право вето ѕрезидент ”крањни використав при п≥дписанн≥ закону Уѕро ƒержавний бюджет ”крањни на 1997 р≥кФ, постанови про введенн¤ закону в д≥ю. «акон ѕрезидент п≥дписав, а на постанову наклав вето.
¬се законодавство необх≥дно привести у в≥дпов≥дн≥сть з онституц≥Їю ”крањни.
«акон ”крањни Уѕро бюджетну системуФ ≥ б≥льш≥сть вчених юрист≥в-ф≥нансист≥в формулюють бюджетний процес ¤к засновану на правових нормах д≥¤льн≥сть орган≥в держави ≥ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ по складанню, розгл¤ду проекту бюджету,
затвердженн¤ та виконанн¤ бюджету, складанню, розгл¤ду ≥ затвердженню зв≥ту про виконанн¤ бюджету.
ѕовний цикл бюджетного процесу, тобто пер≥од початку складанн¤ проекту бюджету до затвердженн¤ зв≥ту про його виконанн¤ триваЇ понад два роки. ” ход≥ зд≥йсненн¤ окремих етап≥в д≥¤льност≥ з бюджетом, ¤к≥ мають назву стад≥й бюджетного процесу, реал≥зуютьс¤ бюджетн≥ повноваженн¤ вс≥х субТЇкт≥в бюджетних правов≥дносин. Ѕюджетний процес Ї формою або засобом зд≥йсненн¤ матер≥альних бюджетних прав, ¤к≥ надан≥ учасникам бюджетного процесу законодавством. ћатер≥альн≥ ≥ процесуальн≥ бюджетн≥ права т≥сно повТ¤зан≥.
’арактер звТ¤зку матер≥альних ≥ процесуальних норм бюджетного права ≥стотно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д характеру звТ¤зку, наприклад, у цив≥льному матер≥альному ≥ цив≥льно-процесуальному прав≥, ¤к≥ ≥снують ¤к самост≥йн≥ галуз≥ права. Ѕюджетн≥ матер≥альн≥ ≥ процесуальн≥ норми складають хоч ≥ окрем≥ правов≥ ≥нститути, але вход¤ть у п≥дгалузь (розд≥л) ф≥нансового права Ч бюджетне право. ” цив≥льних матер≥альних ≥ цив≥льних процесуальних в≥дносинах ≥снують самост≥йн≥, р≥зн≥ субТЇкти, у бюджетних Ч це одн≥ й т≥ ж субТЇкти1.
Ѕюджетний процес в ”крањн≥ в≥дбиваЇ важлив≥ш≥ риси, властив≥ нашому бюджету Ч повнота доход≥в ≥ видатк≥в, достов≥рн≥сть, ¤ка може бути дос¤гнута на основ≥ реальност≥ показник≥в бюджету, гласн≥сть ≥ публ≥чн≥сть та спец≥ал≥зац≥¤ показник≥в доход≥в ≥ видатк≥в бюджету, завд¤ки застосуванню бюджетноњ класиф≥кац≥њ на вс≥х стад≥¤х процесу, врахуванн¤ загальнодержавних ≥нтерес≥в при складанн≥ ≥ виконанн≥ бюджет≥в, гарантован≥сть самост≥йност≥ м≥сцевих бюджет≥в невтручанн¤м державних орган≥в у бюджетний процес по м≥сцевих бюджетах, за вин¤тком випадк≥в, передбачених законодавством.
¬с≥ стад≥њ бюджетного процесу засновуютьс¤ на правових засадах, ¤к≥ повинн≥ гарантувати ч≥тке плануванн¤, дотримуванн¤ бюджетноњ дисципл≥ни ≥ пост≥йний контроль за виконанн¤м ус≥х вид≥в бюджет≥в. «г≥дно з статтею 98 онституц≥њ ”крањни контроль за використанн¤м кошт≥в ƒержавного бюджету ”крањни в≥д ≥мен≥ ¬ерховноњ –ади зд≥йснюЇ –ахункова палата.
С ƒив.: ’имичева Ќ.». ѕравовь≥е особенности советского бюджетного процес-са// Уѕопроси советского финансового праваФ. “рудь≤ ¬ё«». “.
IX.Ч ћ.. 1967.- —. 69.І 2. ѕор¤док складанн¤ проекту бюджету
—кладанн¤ проект≥в ƒержавного ≥ м≥сцевих бюджет≥в зд≥йснюЇтьс¤ з метою визначенн¤ обс¤гу кошт≥в, необх≥дного дл¤ функц≥онуванн¤ держави ≥ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤. „ерез ƒержавний бюджет зд≥йснюЇтьс¤ перерозпод≥л частини ф≥нансових ресурс≥в м≥ж адм≥н≥стративно-територ≥альними одиниц¤ми.
” в≥дпов≥дност≥ з статтею 116 онституц≥њ ”крањни аб≥нет ћ≥н≥стр≥в розробл¤Ї ≥ зд≥йснюЇ загальнодержавн≥ програми економ≥чного, науково-техн≥чного, соц≥ального ≥ культурного розвитку, розробл¤Ї проект закону про ƒержавний бюджет ”крањни. ” звТ¤зку з цим аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни встановлюЇ пор¤док ≥ строки складанн¤ вищеназваних програм ≥ проекту ƒержавного бюджету ”крањни
1.ѕ≥дготовка проекту бюджету передбачаЇ проведенн¤ низки дуже серйозних заход≥в. ѕ≥сл¤ початку поточного року ћ≥н≥стерство економ≥ки починаЇ працювати над збиранн¤м показник≥в з галузевих м≥н≥стерств ≥ в≥домств, ¤к≥ ф≥нансуватимутьс¤ з бюд-
1
ѕри складанн≥ проекту ƒержавного бюджету на 1998 р≥к строки п≥дготовки його були встановлен≥ на б≥льш високому р≥вн≥. ¬же у травн≥ 1997 року ѕрезидент ”крањни видав ”каз Уѕро забезпеченн¤ своЇчасного складанн¤ про-екта ƒержавного бюджету на 1998 р≥кФ. «г≥дно з ”казом, до 1 червн¤ 1997 р. повинна була завершитис¤ розробка основних прогнозних макроеконом≥ч-них показник≥в економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни на 1998 р≥к, а ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни повинно було до 10 липн¤ скласти проект зведеного бюджету на 1998 р≥к ≥ подати його аб≥нету ћ≥н≥стр≥в. ƒо 15 серпн¤ ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в повинно було подати аб≥нету ћ≥н≥стр≥в проекти зведеного (консол≥дованого) бюджету на 1998 р≥к та ƒержавного бюджету на 1998 р≥к з урахуванн¤м насл≥дк≥в розгл¤ду розрахунк≥в, поданих м≥н≥стерствами та ≥ншими центральними органами виконавчоњ влади. ѕ≥сл¤ цього проект ƒержавного бюджету-98 повинен бути поданий аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ¬ерховн≥й –ад≥.¬ липн≥ 1997 року ¬ерховна –ада ”крањни прийн¤ла Уќсновн≥ напр¤ми бюджетноњ пол≥тики на 1998 р≥кФ (бюджетну резолюц≥ю).
–езолюц≥Їю встановлено, що доходи бюджету-98 не можуть перевищувати 31 % в≥д прогнозного розм≥ру валового внутр≥шнього продукту. ¬ цей показник не включен≥ надходженн¤ ƒержавного ѕенс≥йного фонду, ¤к≥ складають 8 % ¬¬ѕ. ƒеф≥цит бюджету не може перевищувати 5 % ¬¬ѕ. –езолюц≥Їю введено моратор≥й на 1998 бюджетний р≥к на наданн¤ державою дотац≥й або субсид≥й, ¤к≥ не мають в≥дношенн¤ до державного регулюванн¤ ц≥н. ¬водитьс¤ моратор≥й на наданн¤ бюджетних позик ≥з строком поверненн¤ п≥сл¤ 31 грудн¤ 1998 року, за виключенн¤м аванс≥в по державному контракту. Ѕюджетна резолюц≥¤ також визначила, що надходженн¤ ≥ видатки бюджету-98 повинн≥ формуватис¤ на податков≥й баз≥, ¤ка д≥Ї на 1 липн¤ 1997 року.
економ≥чн≥ прогнози ≥ до 1 червн¤ подаЇ њх у ¬ерховну –аду.
¬ першому квартал≥ галузев≥ м≥н≥стерства ≥ в≥домства та органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ розраховують потреби на поточн≥ видатки ≥ кап≥таловкладенн¤.
Ћегше п≥драхувати поточн≥ витрати, оск≥льки вони базуютьс¤ на к≥льк≥сних показниках, нормах, поточних витратах.
ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в у червн≥ готуЇ детальн≥ прогнози щодо надходжень до бюджету.
«агальний обс¤г видатк≥в проекту зведеного бюджету ≥ загальний обс¤г кап≥тальних витрат ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в визначаЇ в липн≥. Ќа п≥дстав≥ цього ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в створюЇ проект розпод≥лу поточних витрат за галуз¤ми ≥ усередин≥ галузей м≥ж центральними органами виконавчоњ влади ≥ виконавчими органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤. —аме цими розм≥рами витрат обмежуютьс¤ замовленн¤ галузевих м≥н≥стерств, в≥домств ≥ м≥сцевих орган≥в самовр¤дуванн¤ (бо вони визначають розм≥ри в≥драхувань в≥д загальнодержавних доход≥в ≥ податк≥в).
¬ серпн≥ розпод≥л асигнувань, ¤кий плануЇ ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в, розгл¤даЇтьс¤ ним разом ≥з зац≥кавленими державними органами. ≤ вже п≥сл¤ узгодженн¤ розм≥р≥в асигнувань з галузевими органами центральноњ виконавчоњ влади починаЇтьс¤ другий етап складанн¤ проекту бюджету.
ƒругим етапом першоњ стад≥њ бюджетного процесу в ”крањн≥ можна вважати прийн¤тт¤ до 15 червн¤ ¬ерховною –адою ”крањни спец≥альноњ постанови Ч бюджетноњ резолюц≥њ
1.Ѕюджетна резолюц≥¤ даЇ основн≥ напр¤ми бюджетноњ пол≥тики на планований р≥к. ¬ основу розробки бюджетноњ резолюц≥њ кладутьс¤ матер≥али, ¤к≥ готуютьс¤ ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в, ћ≥н≥стерством економ≥ки та центральними галузевими органами виконавчоњ влади, м≥сцевими органами самовр¤дуванн¤.
” бюджетн≥й резолюц≥њ вм≥щуютьс¤ головн≥ пр≥оритети бюджетноњ пол≥тики на планований р≥к, ¤к≥ повинн≥ стати ор≥Їнтиром дл¤ ”р¤ду, ¤кий керуЇ складанн¤м проекту бюджету, ≥ дл¤ ¬ерховноњ –ади при розгл¤д≥ бюджету. ¬ н≥й визначаютьс¤ мак-роеконом≥чн≥ ц≥л≥ ≥ обовТ¤зково розм≥р деф≥циту бюджету та загальний обс¤г доходних надходжень, положенн¤, ¤к≥ кладутьс¤
С
¬ де¤ких крањнах з под≥бними Урезолюц≥¤миФ, або, ¤к њх називають, Убюд-Х ч*.жетними посланн¤миФ виступають глави держав Ч президни, наприклад ХV —≤Ћј, –ос≥њ.в основу формуванн¤ видатковоњ частини бюджету, та даютьс¤ завданн¤ ”р¤ду, ¤к≥ сл≥д врахувати.–егламент ¬ерховноњ –ади вимагаЇ прийн¤тт¤ бюджетноњ резолюц≥њ не п≥зн≥ше 1 липн¤. √алузев≥ м≥н≥стерства ≥ в≥домства п≥сл¤ доведенн¤ до них прогноз≥в соц≥ально-економ≥чного розвитку подають ћ≥н≥стерству ф≥нанс≥в та ћ≥неконом≥ки розрахунки ≥ обгрунтуванн¤ потреб майбутнього бюджету, обгрунтуванн¤ витрат на функц≥онуванн¤ галуз≥ ≥ управл≥нського апарату, зд≥йсненн¤ ц≥льових комплексних програм. ћ≥сцев≥ органи самовр¤дуванн¤ визначають, розраховують потреби поточного бюджету ≥ бюджету розвитку ≥ подають у ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в обгрунтуванн¤ дл¤ одержанн¤ в плановому бюджетному пер≥од≥ кошт≥в з ƒержавного бюджету.ћ≥н≥стерство економ≥ки ”крањни складаючи ≥нвестиц≥йну програму, в≥дбираЇ ≥нвестиц≥йн≥ проекти ≥ на початку другоњ половини року розпод≥л¤Ї проекти ≥нвестиц≥й м≥ж галуз¤ми.
ќдержавши розрахунки галузевих м≥н≥стерств, в≥домств ≥ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуван¤ ≥ зробивши прогнози можливих надходжень у бюджет, ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в анал≥зуЇ вс≥ показники ≥ пропонуЇ загальну суму розпод≥лу витрат м≥ж кап≥тальним та поточним бюджетами, складаЇ попередн≥й проект дл¤ зведеного бюджету ”крањни ≥ доводить в≥дпов≥дн≥ попередн≥ прогнозн≥ показники до м≥н≥стерств, в≥домств, ≥нших орган≥в державноњ виконавчоњ влади з визначенн¤м загальних меж витрат державного бюджету та прогнози надхожень по м≥сцевих бюджетах
1.÷ентральн≥ органи виконавчоњ влади ”крањни у двотижневий строк розгл¤дають доведен≥ до них показники, включен≥ в проект зведеного бюджету, ≥ подають ћ≥н≥стерству ф≥нанс≥в ”крањни пропозиц≥њ з своњми розрахунками ≥ обгрунтуванн¤ми.
ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни, спираючись на анал≥з мак-роеконом≥чних показник≥в ≥ замовлень м≥н≥стерств, в≥домств, ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади та за¤вок орган≥в
1 ƒл¤ анал≥зу ≥ визначенн¤ засад державного регулюванн¤ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни складаЇтьс¤ зведений бюджет ”крањни (ще його називають зв≥д консол≥дованих бюджет≥в, тобто ƒержавний бюджет ≥ бюджети 24 областей, иЇва, —евастопол¤ ≥ бюджет јвтономноњ –еспубл≥ки рим), а в ≥нших державах терм≥н зведений ототожнЇтьс¤ з терм≥ном консол≥дований.м≥сцевого самовр¤дуванн¤, вносить корективи у попередн≥й зведений проект бюджету.ѕроект зведеного бюджету ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в передаЇ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в до 15 серпн¤.
аб≥нет ћ≥н≥стр≥в на своЇму зас≥данн≥ розгл¤даЇ проект бюджету ≥ проект закону про ƒержавний бюджет ≥ приймаЇ остаточне р≥шенн¤ щодо проекту «акону про ƒержавний бюджет зг≥дно з ѕравилами оформленн¤ проекту -«акону ”крањни про ƒержавний бюджет ”крањни
1.І 3. ѕор¤док розгл¤ду проекту бюджету
«г≥дно з «аконом ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ друга стад≥¤ бюджетного процесу Ч розгл¤д проекту «акону про ƒержавний бюджет ”крањни починаЇтьс¤ з того моменту, коли бюджетн≥ матер≥али передаютьс¤ у ¬ерховну –аду ”крањни
2. « цим тепер, п≥сл¤ прийн¤тт¤ онституц≥њ ”крањни, можна погодитис¤, бо у п. 6 статт≥ 116 онституц≥њ встановлено, що аб≥нет ћ≥н≥стр≥в розробл¤Ї проект закону про ƒержавний бюджет ”крањни.” в≥дпов≥дност≥ з статтею 26 «акону ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ до проекту «акону додаютьс¤: ќсновн≥ прогнозн≥ макропоказники економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни на плановий р≥к, зведений баланс ф≥нансових ресурс≥в ”крањни, основн≥ напр¤ми бюджетноњ ≥ податковоњ пол≥тики, пропозиц≥њ щодо взаЇмов≥дносин ƒержавного бюджету ”крањни з бюджетами јвтономноњ –еспубл≥ки рим, областей, м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤, обс¤ги централ≥зованих державних кап≥тальних вкладень з розрахунками ≥ обгрунтуванн¤ми по окремих позиц≥¤х ≥ загальн≥ показники зведеного бюджету ”крањни.
ƒо вс≥х показник≥в доход≥в ≥ видатк≥в державного бюджету, зазначених у проект≥ «акону про ƒержавний бюджет ”крањни, окремо додаютьс¤ розрахунки ≥ обгрунтуванн¤. ѕерсональну
1
ѕравила оформленн¤ проекту «акону ”крањни про ƒержавний бюджет ”крањни, затверджен≥ ѕостановою ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 6 травн¤ 1996 року є 170/96-¬–.:
÷е передбачено статтею 27 «акону ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ. ƒепутатам ¬ерховноњ –ади ”крањни передаЇтьс¤ на розгл¤д не т≥льки проект «акону Уѕро ƒержавний бюджетФ, а багато матер≥ал≥в. –ан≥ше, дог
прийн¤тт¤ «акону ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ, стад≥¤ розгл¤-* ду проекту бюджету починалас¤ з моменту переданн¤ проекту бюджету в аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни.в≥дпов≥дальн≥сть за дотриманн¤ цього правила покладено на ћ≥н≥стра ф≥нанс≥в ”крањни.
ƒо проекту «акону про ƒержавний бюджет ”крањни також додаютьс¤ ≥нформац≥йн≥ матер≥али:
прогноз доход≥в ≥ видатк≥в ƒержавного бюджету ”крањни на три наступн≥ роки, розроблений виход¤чи з ќсновних прогнозних макропоказник≥в економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни на цей пер≥од;
перел≥к закон≥в, окремих статей закон≥в та ≥нших нормативних акт≥в, ¤ким суперечить проект «акону про ƒержавний бюджет ”крањни, з зазначенн¤м причин розб≥жностей. якщо причиною Ї недостатн≥сть кошт≥в, вказуЇтьс¤ обс¤г ф≥нансуванн¤ в процентному в≥дношенн≥ до визначеного актом законодавства;
перел≥к податк≥в, збор≥в, ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в ≥з зазначенн¤м ставок ≥ п≥льг;
перел≥к загальнодержавних, м≥жгалузевих та ≥нших програм, що ф≥нансуютьс¤ з бюджету, в раз≥, ¤кщо розпор¤дниками кошт≥в Ї два ≥ б≥льше субТЇкти. ѕодаютьс¤ дан≥ щодо ф≥нансових повноважень кожного субТЇкта ≥ загальн≥ витрати на програму.
« детальною допов≥ддю про проект бюджету виступаЇ м≥н≥стр ф≥нанс≥в. ѕрот¤гом наступних пТ¤ти дн≥в проект бюджету розгл¤даЇтьс¤ у ком≥тетах, ¤к≥ призначають допов≥дач≥в дл¤ участ≥ у робот≥ ком≥тету з питань бюджету. ƒепутати ≥ ком≥тети передають своњ поправки до проекту бюджету у ом≥тет з питань бюджету.
ѕри внесен≥ поправок або пропозиц≥й про зб≥льшенн¤ видатк≥в або зменшенн¤ доход≥в необх≥дно на цю суму запропонувати зб≥льшенн¤ доход≥в за рахунок ≥нших джерел або скороченн¤ видатк≥в на ≥ншу статтю ≥ дати письмове обгрунтуванн¤.
¬с≥ пропозиц≥њ розгл¤даЇ ком≥тет з питань бюджету, ¤кий готуЇ допов≥дь ≥ таблицю про п≥дтриман≥ ≥ в≥дхилен≥ поправки. Ќа цьому етап≥ д≥¤льност≥ орган≥в держави важливо в≥дм≥тити особливу роль аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни у розробц≥ проекту закону про ƒержавний бюджет.
«г≥дно з статтею 93 онституц≥њ ”крањни правом законодавчоњ ≥н≥ц≥ативи над≥л¤ютьс¤ ѕрезидент ”крањни, народн≥ депутати, аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни ≥ Ќац≥ональний банк ”крањни. «аконодавча ≥н≥ц≥атива Ч це право перел≥чених ос≥б ≥ орган≥в
держави подати у ¬ерховну –аду законопроект ≥ обовТ¤зок ¬ерховноњ –ади розгл¤нути його. «акон про ƒержавний бюджет Ч закон особливого значенн¤, тому право поданн¤ проекту «акону про ƒержавний бюджет до ¬ерховноњ –ади, тобто законодавча ≥н≥ц≥атива по бюджету в ц≥лому, закр≥плена статтею 96 онституц≥њ ”крањни за аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни маЇ не т≥льки право законодавчоњ ≥н≥ц≥ативи, онституц≥¤ ”крањни зобовТ¤зуЇ його щор≥чно подати проект закону про ƒержавний бюджет до ¬ерховноњ –ади не п≥зн≥ше 15 вересн¤.
ѕерше читанн¤ проекту закону про ƒержавний бюджет починаЇтьс¤ з допов≥д≥ ом≥тету з питань бюджету. ѕо допов≥д≥ проводитьс¤ обговоренн¤ ≥ ставитьс¤ на голосуванн¤ постанова про схваленн¤ висновк≥в ≥ пропозиц≥й ом≥тету з питань бюджету.
якщо постанова не п≥дтримуЇтьс¤, ¬ерховна –ада може прийн¤ти р≥шенн¤: а) про поверненн¤ допов≥д≥ на доопрацюванн¤ в ом≥тет з питань бюджету; б) про розгл¤д на пленарному зас≥данн≥ вс≥х поправок, що над≥йшли до ом≥тету з питань бюджету.
якщо допов≥дь ком≥тету з питань бюджету схвалюЇтьс¤, на пленарному зас≥данн≥ розгл¤даютьс¤ т≥льки в≥дхилен≥ поправки.
Ќаприклад, ом≥тет (тод≥ в≥н ще називавс¤ ком≥с≥Їю) ¬ерховноњ –ади з питань бюджету розгл¤нув в 1997 роц≥ поданий аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни проект «акону ”крањни Уѕро ƒержавний бюджет ”крањни на 1997 р≥кФ, уточнений проект цього «акону, а також пропозиц≥њ ом≥тет≥в та народних депутат≥в (а њх було понад 200) щодо уточненн¤ показник≥в проект≥в зведеного ≥ ƒержавного бюджету. ѕ≥сл¤ анал≥зу вс≥х пропозиц≥й було зроблено висновок: зб≥льшити доходи зведеного бюджету на 1 790 575 тис. гривень, зменшити доходи ƒержавного бюджету на 582 950 тис. гривень, зб≥льшити видатки бюджет≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, областей, м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤ на 582 950 тис. гривень.
ом≥тетом було запропоновано введенн¤ дл¤ прац≥вник≥в госпрозрахункових п≥дприЇмств при ћ¬—, внутр≥шн≥х в≥йськ ћ¬— та ≥нших в≥йськових формувань пор¤дку нарахувань на соц≥альне страхуванн¤ в≥д грошового утриманн¤, внеск≥в до ѕенс≥йного фонду, фонду л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в „орнобильськоњ ; катастрофи ≥з наступним юд-жету тощо.÷≥ висновки затверджен≥ постановою ¬ерховноњ –ади ”крањни, в них було дано завданн¤ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни на прот¤з≥ 2 тижн≥в внести зм≥ни у поданий проект, доопрацювати його ≥ подати ¬ерховн≥й –ад≥.
ѕ≥сл¤ цього проект бюджету передаЇтьс¤ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в на доопрацюванн¤.
аб≥нет ћ≥н≥стр≥в доопрацьовуЇ проект бюджету на прот¤з≥ двох тижн≥в в≥дпов≥дно до схваленоњ допов≥д≥ ом≥тету з питань бюджету ≥ п≥дтриманих ¬ерховною –адою поправок ≥ подаЇ доопрацьований проект бюджету на друге читанн¤ у ¬ерховну –аду.
І 4. ѕор¤док затвердженн¤ бюджету. «м≥ст акт≥в про бюджет
—аме з другого читанн¤ починаЇтьс¤ трет¤ стад≥¤ бюджетного процесу Ч затвердженн¤ бюджету ≥ закону про ƒержавний бюджет.
¬ерховна –ада ”крањни затверджуЇ не т≥льки «акон Уѕро ƒержавний бюджетФ, але й сам ƒержавний бюджет. ÷е встановлюЇ ≥ чинна онституц≥¤ ”крањни. —татт¤ 116 онституц≥њ покладаЇ на аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни обовТ¤зок розробки проекту закону про ƒержавний бюджет ”крањни ≥ забезпеченн¤ виконанн¤ затвердженого ¬ерховною –адою ”крањни ƒержавного бюджету ”крањни, поданн¤ ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни зв≥ту про його виконанн¤.
ѕ≥сл¤ допов≥д≥ ћ≥н≥стра ф≥нанс≥в на другому читанн≥ у ¬ерховн≥й –ад≥ починаЇтьс¤ затвердженн¤ бюджету ≥ «акону про ƒержавний бюджет. ѕочинаЇтьс¤ це ≥з затвердженн¤ граничного розм≥ру деф≥циту державного бюджету. ѕ≥сл¤ затвердженн¤ граничного розм≥ру деф≥циту ƒержавного бюджету ¬ерховна –ада постатейно голосуЇ закон про державний бюджет. ќбговоренн¤ статей не проводитьс¤, ¤кщо ¬ерховна –ада в першому читанн≥ обговорювала ≥ голосувала поправки, в≥дхилен≥ ом≥тетом з питань бюджету. –егламент ¬ерховноњ –ади дозвол¤Ї т≥льки виступи з мотив≥в голосуванн¤ щодо цих статей.–егламент ¬ерховноњ –ади передбачаЇ к≥лька вар≥ант≥в, ¤к≥ можуть виникнути при прийн¤тт≥ бюджету.
1) якщо п≥д час постатейного голосуванн¤ до проекту бюджету не було внесено ≥стотних зм≥н, аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни може запропонувати прийн¤ти закон про ƒержавний бюджет в ц≥лому.
ѕроект бюджету ≥ проект закону про ƒержавний бюджет подаютьс¤ на третЇ читанн¤. Ќа зас≥данн≥ обговорюютьс¤ ≥ го-лосуютьс¤ поправки про скороченн¤ деф≥циту бюджету. ѕри дос¤гненн≥ затвердженого граничного розм≥ру деф≥циту бюджету ¬ерховна –ада ”крањни голосуЇ бюджет в ц≥лому, а ¤кщо н≥ Ч то пропорц≥йно скорочуютьс¤ статт≥ видатк≥в.
р≥м «акону Уѕро ƒержавний бюджет ”крањниФ, ¬ерховна –ада приймаЇ постанову про введенн¤ в д≥ю «акону. ѕроект ц≥Їњ постанови також готуЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни до другого читанн¤ бюджету.
«м≥ст «акону Уѕро державний бюджетФ. ѕрактика ¬ерховноњ –ади ”крањни св≥дчить, що щор≥чн≥ закони про державний бюджет включають р≥зну к≥льк≥сть статей. ¬ерховна –ада ”крањни Ч Їдиний законодавчий орган, тому вона може приймати закони певного зм≥сту з будь-¤кою к≥льк≥стю статей. ќднак Ї показники бюджету, ¤к≥ повинн≥ бути в кожному закон≥ про ƒержавний бюджет. «м≥ст «акону ”крањни Уѕро ƒержавний бюджетФ в основному визначаЇтьс¤ статтею 28 «акону Уѕро бюджетну систему ”крањниФ та Уѕравилами оформленн¤ проекту «акону ”крањни про ƒержавний бюджет ”крањниФ, а також –егламентом ¬ерховноњ –ади ”крањни.
” перш≥й статт≥ «акону завжди передбачаЇтьс¤ загальна сума доход≥в ≥ видатк≥в.
Ќа початку «акону встановлюЇтьс¤ граничний розм≥р деф≥циту ƒержавного бюджету. “ак, в «акон≥ Уѕро ƒержавний бюджет ”крањни на 1998 р≥кФ граничний розм≥р деф≥циту встановлено у сум≥ 3 380 723 тис. гривень, що розрахункове становить 3,3 % валового внутр≥шнього продукту ≥ 13,8% видатк≥в ƒержавного бюджету 1998 р. ¬ 1998 роц≥ на покритт¤ деф≥циту ƒержавного бюджету буде спр¤мовано надходженн¤ ≥з джерел внутр≥шнього ф≥нансуванн¤ в сум≥ 1 130 723 тис. гривень та ≥з джерел зовн≥шнього ф≥нансуванн¤ Ч 2 250 000 тис. гривень.
” «акон≥ про ƒержавний бюджет повинн≥ бути визначен≥ граничний розм≥р державного внутр≥шнього боргу та розм≥р державних зовн≥шн≥х запозичень дл¤ погашенн¤ державного боргу та ф≥нансуванн¤ деф≥циту державного бюджету. ¬ищий законодавчий орган може передбачити ≥ таке положенн¤, ¤к неповне надходженн¤ кошт≥в з джерел внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього запозиченн¤, ≥ встановити можлив≥сть зменшенн¤ (зб≥льшенн¤) граничного розм≥ру державного внутр≥шнього боргу за рахунок в≥дпов≥дного зб≥льшенн¤ (зменшенн¤) розм≥ру державних зовн≥шн≥х запозичень ”крањни.
¬ закон≥ повинен встановлюватис¤ розм≥р оборотноњ касовоњ гот≥вки у ƒержавному бюджет≥ ”крањни.
¬ закон≥ встановлюютьс¤ суми доход≥в ƒержавного бюджету ”крањни Ч за њх основними видами, а асигнуванн¤ Ч в розр≥з≥ м≥н≥стерств, в≥домств та ≥нших орган≥в державноњ виконавчоњ влади зг≥дно з бюджетною класиф≥кац≥Їю. ¬несенн¤ зм≥н, уточнень та доповнень до них прот¤гом бюджетного року зд≥йснюЇтьс¤ виключно за р≥шенн¤ми ¬ерховноњ –ади ”крањни.
ƒоходи ≥ видатки ц≥льових загальнодержавних фонд≥в, включених до складу ƒержавного бюджету ”крањни, затверджуютьс¤ щодо кожного фонду окремо. ѕоточн≥ видатки ц≥льових загальнодержавних фонд≥в затверджуютьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни в межах доход≥в цих фонд≥в. ¬идатки розвитку ц≥льових загальнодержавних фонд≥в можуть бути скорочен≥ ¬ерховною
–адою ”крањни ≥з спр¤муванн¤м вилучених кошт≥в на ф≥нансуванн¤ ≥нших статей видатк≥в ƒержавного бюджету ”крањни.
¬ «акон≥ Уѕро ƒержавний бюджетФ визначаютьс¤ захищен≥ статт≥ видатк≥в, ¤к≥ ф≥нансуютьс¤ з ƒержавного бюджету в першочерговому пор¤дку.
ќбовТ¤зково в «акон≥ передбачаютьс¤ обс¤ги дотац≥й, суб-венц≥й до бюджет≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, областей, м≥ст иЇва та —евастопол¤ ≥ розм≥ри кошт≥в, що передаютьс¤ до ƒержавного бюджету з бюджет≥в областей та м≥ста иЇва.
якщо сума видатк≥в по окрем≥й статт≥ становить б≥льше
0,1% загальноњ суми видатк≥в ƒержавного бюджету ”крањни, ц≥ видатки п≥дл¤гають подальш≥й детал≥зац≥њ у додатках до зазначеного «акону, ц≥ додатки Ї нев≥дТЇмною частиною «акону ”крањни про ƒержавний бюджет ”крањни. ¬несенн¤ зм≥н, уточнень та доповнень до них прот¤гом бюджетного року зд≥йснюЇтьс¤ виключно за р≥шенн¤м ¬ерховноњ –ади ”крањни.ƒоходи ≥ видатки ц≥льових загальнодержавних фонд≥в, включених до складу ƒержавного бюджету ”крањни, затверджуютьс¤ щодо кожного фонду окремо. ѕоточн≥ видатки ц≥льових загальнодержавних фонд≥в затверджуютьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни в межах доход≥в цих фонд≥в. ¬идатки розвитку ц≥льових загальнодержавних фонд≥в можуть бути скорочен≥ ¬ерховною –адою ”крањни ≥з спр¤муванн¤м вилучених кошт≥в на ф≥нансуванн¤ ≥нших статей видатк≥в ƒержавного бюджету ”крањни.
—татт¤ 28 «акону ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ вм≥щуЇ заборону встановленн¤, зм≥ну або скасуванн¤ ≥снуючих податк≥в, збор≥в, ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в у бюджет в «акон≥ про ƒержавний бюджет
1.‘актичний зм≥ст цих основних статей «акону про ƒержавний бюджет заповнюЇтьс¤ щороку ≥ншими показниками, а юридичний Ч залишаЇтьс¤ незм≥нним. ¬ ≥нших статт¤х «акону про ƒержавний бюджет ”крањни можуть бути ≥нш≥ положенн¤, але без перерахованих вище «акону бути не може.
Ѕюджет Ч це цифри, але «акон про ƒержавний бюджет Ч це не т≥льки показники, цифри. ÷е правов≥ приписи, ¤к≥ мають конкретно-адресний зм≥ст. —аме факт включенн¤ показника по доходах чи видатках Ч це наданн¤ органу державноњ вико-
1
„инне податкове законодавство також маЇ таку заборону, але «акони Уѕро ƒержавний бюджетФ, на жаль, майже завжди мають статт≥, ¤кими зм≥нюютьс¤ обовТ¤зков≥ платеж≥, њх ставки, пор¤док сплати. навчоњ влади та особ≥, ¤ким делегован≥ повноваженн¤ по використанню бюджетних кошт≥в, ≥ покладенн¤ обовТ¤зку по збиранню кошт≥в на державн≥ органи, ¤к≥ в≥дпов≥дають за це. «агальний обс¤г бюджету Ч це завданн¤ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ч з≥брати суму кошт≥в, витратити њх суворо за призначенн¤м, не перевищуючи граничного розм≥ру деф≥циту, затвердженого ¬ерховною –адою ”крањни.” конкретно-адресному зм≥ст≥ припис≥в, ¤к≥ складають основну частину статей «акону Уѕро ƒержавний бюджетФ Ї його особлив≥сть, ¤ка даЇ прив≥д багатьом юристам-теоретикам вважати цей акт законом у формальному розум≥нн≥, тобто законом за формою, але не за зм≥стом. ќднак в законах про ƒержавний бюджет, ¤к ≥ в р≥шенн¤х про м≥сцев≥ бюджети, Ї приписи, ¤к≥ не мають конкретно-адресного зм≥сту. ÷е приписи, ¤кими затверджуютьс¤ розм≥ри в≥драхувань в≥д територ≥альних надходжень загальнодержавних доход≥в ≥ податк≥в у бюджети нижчих р≥вн≥в. Ѕюджетн≥ правов≥дносини м≥ж вищесто¤щими ≥ нижчесто¤щими органами виконавчоњ влади або органами виконавчоњ влади ≥ виконавчими органами м≥сцевих рад, виникають кожного разу, коли в на¤вност≥ такий юридичний факт ¤к плат≥ж в бюджет, сума ¤кого розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж бюджетами. “аким чином, ц≥ приписи Ї правовими нормами, ¤к≥ розрахован≥ на багаторазове застосуванн¤.
ќсь чому не можна погодитис¤, що закон або р≥шенн¤ м≥сцевого органу самовр¤дуванн¤ про в≥дпов≥дний бюджет Ї такими т≥льки за формою, а не зм≥стом.
«акон про ƒержавний бюджет п≥дписуЇ √олова ¬ерховноњ –ади ”крањни ≥ нев≥дкладно направл¤Ї його ѕрезидентов≥ ”крањни.
ѕрезидент ”крањни прот¤гом пТ¤тнадц¤ти дн≥в п≥сл¤ отриманн¤ закону п≥дписуЇ його, беручи до виконанн¤, та оф≥ц≥йно оприлюднюЇ його або повертаЇ закон з≥ своњми вмотивованими та сформульованими пропозиц≥¤ми до ¬ерховноњ –ади ”крањни дл¤ повторного розгл¤ду.
” раз≥, ¤кщо ѕрезидент ”крањни прот¤гом установленого строку не повернув закон дл¤ повторного розгл¤ду, закон вважаЇтьс¤ схваленим ѕрезидентом ”крањни ≥ маЇ бути п≥дписаний та оф≥ц≥йно оприлюднений
1.якщо п≥д час повторного розгл¤ду закон про державний бюджет буде знову прийн¤тий ¬ерховною –адою ”крањни не менше ¤к двома третинами в≥д њњ конституц≥йного складу, ѕрезидент ”крањни зобовТ¤заний його п≥дписати та оф≥ц≥йно оприлюднити прот¤гом 10 дн≥в1.1
÷≥кавим ≥ безпрецедентним був процес розробки ≥ прийн¤тт¤ «акону про ƒержавний бюджет на 1997 р≥к.14 вересн¤ 1996 року аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни вн≥с на розгл¤д ¬ерховноњ –ади ”крањни проект ƒержавного бюджету ”крањни на 1997 р≥к разом з матер≥алами ≥ обгрунтуванн¤ми, передбаченими ѕравилами оформленн¤ проекту закону про ƒержавний бюджет ”крањни. ѕ≥сл¤ анал≥зу економ≥чноњ ситуац≥њ та попередн≥х п≥дсумк≥в функц≥онуванн¤ економ≥ки у 1996 роц≥ аб≥нет ћ≥н≥стр≥в за участ≥ народних депутат≥в ”крањни розробив пакет проект≥в законодавчих акт≥в щодо реформуванн¤ податковоњ системи, впор¤дкуванн¤ державних видатк≥в, подоланн¤ кризи платеж≥в, « урахуванн¤м цього 21 листопада 1996 року аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни подав уточнений проект ƒержавного бюджету на 1997 р≥к. ” першому читанн≥ 19 грудн¤ 1996 року ¬ерховна –ада розгл¤нула цей проект ≥ прийн¤ла в≥дпов≥дну постанову, ¤к передбачено –егламентом ¬ерховноњ –ади. –озгл¤д поданого аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни пакету проект≥в законодавчих акт≥в зат¤гнувс¤, а без њх прийн¤тт¤ неможливо було приймати бюджет, тому ”р¤д ”крањни звернувс¤ з проханн¤м до ¬ерховноњ –ади ”крањни з пропозиц≥Їю розгл¤нути ≥ прийн¤ти ц≥ проекти закон≥в у позачерговому пор¤дку. ƒоопрацьований проект ƒержавного бюджету на 1997 р≥к було подано на друге читанн¤ 25 кв≥тн¤ 1997 року з урахуванн¤м висновк≥в ≥ пропозиц≥й депутат≥в. 4 червн¤ 1997 року аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни додатково над≥слав до ¬ерховноњ –ади ”крањни уточнену редакц≥ю проекту «акону ”крањни Уѕро ƒержавний бюджет ”крањни на 1997 р≥кФ. ѕ≥сл¤ детального обговоренн¤ показник≥в доопрацьованого четвертого проекту ƒержавного бюджету ”крањни на 1997 р≥к в ком≥тетах ¬ерховноњ –ади за участ≥ представник≥в ”р¤ду, «акон про ƒержавний бюджет на 1997 р≥к 1 липн¤ 1997 року був прийн¤тий. јле вс≥ його статт≥, кр≥м 27 ≥ 29 «акону, ввод¤тьс¤ в д≥ю з 1 с≥чн¤ 1997 року. —татт≥ 27 ≥ 29 «акону про ƒержавний бюджет на 1997 р≥к введен≥ в д≥ю з 1 липн¤ (статт¤ 27 Ч включенн¤ до складу ƒержавного бюджету ”крањни на 1997 р≥к кошт≥в ‘онду соц≥ального страхуванн¤ ”крањни та ‘онду охорони навколишнього природного середовища; статт¤ 29 Ч зменшуЇ наполовину внески у „орнобильський фонд дл¤ вс≥х п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й з 1 липн¤ 1997 року).
ѕрезидент ”крањни Ћеон≥д учма п≥дписав «акон Уѕро ƒержавний бюджет ”крањни на 1997 р≥кФ, виход¤чи з того, що Ув≥дсутн≥сть держбюджету викликала пол≥тичну напругу в сусп≥льств≥, затримку з прийн¤тт¤м м≥сцевих бюджет≥в, породжувала невир≥шен≥сть з виплатою зарплат ≥ пенс≥й, а також затримувала реал≥зац≥ю програми зовн≥шн≥х позикФ. ѕрезидент ”крањни застосував вето до акту Уѕро введенн¤ в д≥ю ƒержбюджету на 1997 р≥кФ, у ¤кому, на його думку, вм≥шуютьс¤ низка положень, що протир≥чать онституц≥њ (положенн¤ про скасуванн¤ п≥льг окремим категор≥¤м Учорнобильц≥вФ, а також введенн¤ податку за землю в подв≥йному розм≥р≥ Узадн≥м числомФ) // Ѕухучет, налоги, бизнес, 1997.Ч є 28.
І 5. ѕор¤док виконанн¤ бюджету
„етвертою, але основною стад≥Їю бюджетного процесу Ї виконанн¤ бюджету.
¬иконат бюдет Ч це з≥брати доходи, м≥н≥мальна сума ¤ких встановлена в закон≥ про державний чи м≥сцевий бюджет (перевиконати встановлений обТЇм Ч це добре, а недовиконанн¤ Ч це зб≥льшенн¤ деф≥циту), та проф≥нансувати видатки
(покривати видатки можна не перевищуючи њх граничний обТЇм, бо ф≥нансуванн¤ понад встановлену межу Ч це зб≥льшувати деф≥цит, п≥двищувати розм≥р видатк≥в- на певн≥ заходи Ч це неодм≥нно зменшувати витрати на будь-¤к≥ ≥нш≥ видатки, але ж в бюджет внесен≥ першочергов≥, пр≥оритетн≥ витрати).«г≥дно з статтею 116 онституц≥њ ”крањни забезпеченн¤ виконанн¤ затвердженого бюджету покладено на аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ўодо м≥сцевих бюджет≥в, то онституц≥¤ ”крањни в статт≥ 143 записала, що с≥льськ≥, селищн≥ та м≥ськ≥ ради затверджують бюджети в≥дпов≥дних адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць, ¤к ≥ обласн≥ та районн≥ ради, й контролюють њх виконанн¤, а зрозум≥ло, виконанн¤ покладено на виконавч≥ органи. ќбласн≥ ≥ районн≥ бюджети виконують, зг≥дно з статтею 61 «акону ”крањни Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤Ф, в≥дпов≥дн≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ на п≥дстав≥ «акону ”крањни Уѕро бюджетну
систему ”крањниФ. ¬иконанн¤ бюджет≥в зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ законодавства та нормативне-правових акт≥в про бюджет на певний бюджетний пер≥од ≥ у в≥дпов≥дност≥ з розписом доход≥в ≥ видатк≥в бюджету, ¤кий затверджуЇтьс¤ ф≥нансовими органами.
¬≥дпов≥дно до статт≥ 36 «акону ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни орган≥зовуЇ виконанн¤ ƒержавного бюджету ”крањни через ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни, м≥н≥стерства, в≥домства, ≥нш≥ органи державноњ виконавчоњ влади, ”р¤д јвтономноњ –еспубл≥ки рим, виконавч≥ органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
ƒержавний бюджет ”крањни виконуЇтьс¤ за розписом доход≥в ≥ видатк≥в з поквартальним розпод≥лом, що складаЇтьс¤ ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни в≥дпов≥дно до показник≥в цього бюджету, затвердженого ¬ерховною –адою ”крањни. ƒержавний бюджет ”крањни виконуЇтьс¤ по видатках в тих самих пропорц≥¤х щодо загальноњ суми видатк≥в бюджету, ¤к≥ затверджено ¬ерховною –адою ”крањни. онтроль за пропорц≥йним ф≥нансуванн¤м зд≥йснюЇтьс¤ щоквартально.” раз≥, коли в процес≥ виконанн¤ бюджет≥в органи виконавчоњ влади або органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ приймають р≥шенн¤, на п≥дстав≥ ¤ких необх≥дно вид≥ленн¤ ф≥нансових ресурс≥в понад затверджених у в≥дпов≥дному бюджет≥, вони можуть бути реал≥зован≥ т≥льки п≥сл¤ внесенн¤ в≥дпов≥дних зм≥н у закон про ƒержавний бюджет або р≥шенн¤ органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤ про м≥сцевий бюджет.
¬иконанн¤ бюджет≥в зд≥йснюЇтьс¤ в межах доход≥в, що над≥йшли, ≥ кошт≥в на ф≥нансуванн¤ деф≥циту бюджету.
Ѕезпосередньо виконанн¤
доходноњ частини покладено на податкову адм≥н≥страц≥ю, ¤ка зд≥йснюЇ контроль за правильн≥стю ≥ повнотою обчисленн¤ обовТ¤зкових платеж≥в ≥ податк≥в, своЇчасн≥стю њх зарахуванн¤ у в≥дпов≥дн≥ бюджети.ќсоблива роль у виконанн≥ бюджету належить ф≥нансовим органам, через ¤к≥ аб≥нет ћ≥н≥стр≥в орган≥зуЇ њх виконанн¤. ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в забезпечуЇ в установленому пор¤дку виконанн¤ державного бюджету ≥ ц≥льове використанн¤ кошт≥в, ¤к≥ видл¤ютьс¤ з бюджету п≥дприЇмствам ≥ орган≥зац≥¤м; складаЇ зв≥т про виконанн¤ державного ≥ зведеного ^консол≥дованого) бюджету. ћаючи владн≥ повноваженн¤, ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в вимагаЇ поданн¤ йому матер≥ал≥в дл¤ зд≥йсненн¤ контролю за виконанн¤м бюджету, звТ¤заних ≥з використанн¤м бюджетних кошт≥в. ” раз≥ зТ¤суванн¤ нец≥льового витрачанн¤ кошт≥в ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни може обмежувати або й припин¤ти ф≥нансуванн¤ таких установ ≥ орган≥зац≥й.
јналог≥чн≥ функц≥њ зд≥йснюють м≥сцев≥ ф≥нансов≥ органи щодо виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в.
¬ ”крањн≥, ¤к ≥ у багатьох крањнах —Ќƒ, введена казначейська система виконанн¤ бюджет≥в
1, дл¤ чого при ћ≥н≥стерств≥ ф≥нанс≥в ”крањни створено систему орган≥в державноњ виконавчоњ влади, ¤к≥ зайн¤т≥ орган≥зац≥Їю виконанн¤ ƒержавного бюджету Ч ƒержавне азначейство2.1
«г≥дно з постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ≥ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д9 травн¤ 1997 року з 1 червн¤ 1997 року введено казначейське виконанн¤кошторисних видатк≥в на утриманн¤ апарату м≥н≥стерств, ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади ≥ п≥дв≥домчих њм орган≥в. « метою посиленн¤контролю за використанн¤м бюджетних кошт≥в виконанн¤ видатк≥в будезд≥йснюватис¤ безпосередньо субТЇктами господарськоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ надали послуги або виконали роботи дл¤ державних орган≥в.2
ѕоложенн¤ про ƒержавне азначейство затверджено постановою аб≥нетућ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 31 липн¤ 1995 року.
ƒержавне казначейство:
азначейська система виконанн¤ державного бюджету передбачаЇ акумулюванн¤ вс≥х кошт≥в державного бюджету на рахунках, ¤к≥ в≥дкриваютьс¤ в установах банк≥в на ≥мТ¤ орган≥в ƒержавного казначейства.÷≥ рахунки д≥ють у Їдиному режим≥, створюючи загальнодержавну систему Їдиного казначейського рахунку. ќргани ƒержавного казначейства безпосередньо зд≥йснюватимуть платеж≥ на користь субТЇкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ та ≥нших субТЇкт≥в, ¤к≥ виконували роботи або надавали послуги бюджетним установам, спец≥ально уповноваженим особам, розпор¤дникам бюджетних кошт≥в.«а своњм правовим станом розпор¤дники кошт≥в, под≥л¤ютьс¤ на головних та нижчесто¤чих розпор¤дник≥в кошт≥в, ¤к≥ в свою чергу можуть под≥л¤тис¤ на розпор¤дник≥в кошт≥в ≤ та
II ступен¤. “ак, у систем≥ ћ≥н≥стерства осв≥ти головним розпор¤дником бюджетних кошт≥в Ї м≥н≥стр; ректори вуз≥в (ун≥верситет≥в та ≥нститут≥в) Ї нижчесто¤щими розпор¤дниками кошт≥в або розпор¤дниками II ступен¤, ¤к≥ одержують бюджетн≥ ф≥нансуванн¤ в ц≥лому на вуз з ус≥ма структурними п≥дрозд≥лами Ч ≥ тими, що мають права юридичноњ особи (науков≥, учбов≥ ≥нститути, астроном≥чн≥ обсерватор≥њ, ботан≥чн≥ сади, обчислювальн≥ центри), ≥ п≥дрозд≥лами без права юридичноњ особи. ¬ таких випадках установи, що вход¤ть до складу вузу, одержують бюджетне ф≥нансуванн¤ в≥д розпор¤дника бюджетних кошт≥в ≤ ступен¤, а кер≥вники цих установ Ї розпор¤дниками бюджетних кошт≥в II ступен¤.ƒо повноважень головних розпор¤дник≥в бюджетних кошт≥в належать права: одержувати кошти на утриманн¤ вс≥Їњ системи; розпод≥л¤ти њх пом≥ж нижчесто¤щими розпор¤дниками бюджетних кошт≥в, в≥дкривати бюджетне ф≥нансуванн¤ нижче-сто¤щим розпор¤дникам бюджетних кошт≥в, одержувати й витрачати кошти на утриманн¤ апарату, що його вони очолюють; контролювати ц≥льове й доц≥льне витрачанн¤ кошт≥в п≥дв≥домчими органами; зд≥йснювати централ≥зован≥ заходи.
ѕо м≥сцевих бюджетах головними розподр¤дниками бюджетних кошт≥в Ї кер≥вники галузевих в≥дд≥л≥в м≥сцевих орган≥в самовр¤дуванн¤ (охорони здоровТ¤, осв≥ти ≥ т. ≥н.), ¤ким п≥дпор¤дкован≥ м≥сцев≥ установи та орган≥зац≥њ.
–озпор¤дники бюджетних кошт≥в ≤ ступен¤ одержують бюджетне ф≥нансуванн¤ ¤к безпосередньо на утриманн¤ очолюваних орган≥зац≥й, так ≥ дл¤ ф≥нансуванн¤ п≥длеглих њм установ, що перебувають на самост≥йному баланс≥; використовують кошти на виробничо-господарську д≥¤льн≥сть своЇњ орган≥зац≥њ, в≥дкривають бюджетне ф≥нансуванн¤ п≥дв≥домчим установам; контролюють ц≥льове використанн¤ њх та орган≥зують прийманн¤ зв≥т≥в стосовно використанн¤ бюджетного ф≥нансуванн¤.
ƒо повноважень розпор¤дник≥в бюджетних кошт≥в
II ступен¤ входить одержанн¤ бюджетного ф≥нансуванн¤ в обс¤з≥, визначеному за встановленими економ≥чними нормативами; використанн¤ одержаного ф≥нансуванн¤ за ц≥льовим призначенн¤м з додержанн¤м режиму економ≥њ; своЇчасне поданн¤ зв≥тност≥ про фактичне використанн¤ кошт≥в.–озпор¤дник бюджетних кошт≥в провадить ф≥нансуванн¤ у загальному обс¤з≥ з обовТ¤зковим розмежуванн¤м асигнуванн¤, призначеного на зароб≥тну плату, на виконанн¤ наукових досл≥джень, стипенд≥њ (дл¤ учбових заклад≥в), на харчуванн¤, медикаменти (дл¤ медичних та дит¤чих дошк≥льних установ), придбанн¤ твердого ≥нвентар¤ ≥ кап≥тальний ремонт прим≥щень та устаткуванн¤. ѕо вс≥х ≥нших статт¤х кошторису видатк≥в (ст.2. Ќарахуванн¤ на зароб≥тну плату; ст. 3. √осподарськ≥ та канцел¤рськ≥ витрати; ст. 4. ¬≥др¤дженн¤ та службов≥ розТњзди; ст. 5. Ќавчальн≥ витрати; ст. 14. ѕридбанн¤ мТ¤кого ≥нвентар¤; ст. 18.≤нш≥ видатки) бюджетн≥ асигнуванн¤ вид≥л¤ютьс¤ загальною сумою за ст. 19. –озпор¤дникам бюджетних кошт≥в надане право перегл¤дати й перерозпод≥л¤ти ф≥нансуванн¤ по зазначених статт¤х кошторису витрат.
ƒл¤ повного обл≥ку бюджетних кошт≥в ≥ контролю за њх ц≥льовим використанн¤м у в≥дпов≥дност≥ до закону про державний бюджет ”крањни на певний бюджетний р≥к, в органах ƒержавного казначейства в≥дкриваЇтьс¤ реЇстрац≥йний рахунок на кожний р≥к± а п≥сл¤ зак≥нченн¤ бюджетного року в≥н поновлюЇтьс¤. –еЇстрац≥йн≥ рахунки в≥дкриваютьс¤ розпор¤дниками бюджетних кошт≥в дл¤ обл≥ку видатк≥в. ƒл¤ в≥дкритт¤ реЇстрац≥йного рахунку завод¤тьс¤ особов≥ справи, в ¤к≥ вкладаютьс¤ так≥ документи:
ѕ≥сл¤ реЇстрац≥њ розпор¤дника кошт≥в йому присвоюЇтьс¤ номер. ƒан≥ номери Ї складовою частиною кода њх реЇстрац≥йних рахунк≥в, ¤к≥ в≥дкриваютьс¤ в розр≥з≥ розд≥л≥в бюджетноњкласиф≥кац≥њ.
ѕро в≥дкритт¤ реЇстрац≥йного рахунку в орган≥ ƒержавного казначейства пов≥домл¤Їтьс¤ розпор¤дник кошт≥в.
ƒл¤ регулюванн¤ в≥дносин, повТ¤заних з виконанн¤м державного бюджету, органи ƒержавного казначейства укладають договори з розпор¤дниками бюджетних кошт≥в на розрахункове обслуговуванн¤ у в≥дпов≥дност≥ з установленими л≥м≥тами, затвердженим кошторисом. ÷е специф≥чний вид договор≥в, оск≥льки бюджетним правов≥дносинам, ¤к≥ будуть зд≥йснюватис¤ за цими договорами, властив≥ т≥ ж особливост≥, про ¤к≥ йшла мова в загальн≥й частин≥ ф≥нансового права.
”мови цих в≥дносин та њх сутн≥сть передбачен≥ нормативними актами.
ƒогов≥р укладаЇтьс¤ за формою, ¤ка встановлена ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни, ≥ повинний вм≥щувати: предмет договору (а в≥н визначений ≤нструкц≥Їю ћ≥нф≥ну ”крањни в≥д 12 травн¤ 1997 р.), права ≥ обовТ¤зки стор≥н, ¤к≥ також визначен≥ ћ≥нф≥ном (вимагати в≥д кл≥Їнта правильност≥ оформлених розрахункових документ≥в на перерахуванн¤ кошт≥в, перев≥р¤ти ф≥нансово-бухгалтерськ≥ документи про зарахуванн¤, перерахуванн¤ ≥ використанн¤ бюджетних кошт≥в, припин¤ти ф≥нансуванн¤ у випадках ви¤вленн¤ факт≥в порушень установленого пор¤дку виконанн¤ бюджету з пов≥домленн¤м кл≥Їнта.
азначейство готуЇ виписки з рахунк≥в кл≥Їнт≥в на наступний день п≥сл¤ операц≥њ, забезпечуЇ таЇмницю операц≥й на рахунках кл≥Їнт≥в. јле вс≥ ц≥ права ƒержавне казначейство маЇ ¤к субТЇкт в≥дносин, над≥лений владними повноваженн¤ми. л≥Їнт маЇ право розпор¤джатис¤ коштами, що знаход¤тьс¤ на рахунку, але т≥льки в межах затвердженого кошторису ≥ затвердженого л≥м≥ту видатк≥в, одержувати необх≥дну ≥нформац≥ю, повТ¤зану з виконанн¤м договору ≥ контролювати своЇчасн≥сть зарахуванн¤ кошт≥в на своњ рахунки. л≥Їнт бере на себе обовТ¤зок подавати вс≥ необх≥дн≥ документи, в тижневий строк пов≥домл¤ти про вс≥ зм≥ни в рекв≥зитах ≥ кошторисах видатк≥в.ўо дуже позитивне в новому пор¤дку виконанн¤ державного бюджету Ч це можлив≥сть оскарженн¤ д≥й ƒержавного казначейства у судовому пор¤дку, ¤кщо сторони не можуть л≥кв≥дувати розб≥жност≥ шл¤хом переговор≥в.ƒогов≥р може бути припинений за ≥н≥ц≥ативою одн≥Їњ з стор≥н у випадках ви¤вленн¤ факт≥в порушень установленого пор¤дку виконанн¤ державного бюджету або у випадках припиненн¤ д≥¤льност≥ одн≥Їњ з стор≥н.–еЇстрац≥йний рахунок в≥дкриваЇтьс¤ на один р≥к ≥ щороку поновлюЇтьс¤, тобто рахунок, ¤к ≥ вс≥ бюджетно-правов≥ в≥дносини, маЇ пер≥одичний характер.
–еЇстрац≥йн≥ рахунки в≥дкриваютьс¤ в уповноважених банках. ” в≥дпов≥дност≥ з постановами аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни та Ќац≥онального банку ”крањни Уѕро касове виконанн¤ ƒержавного бюджету ”крањниФ в≥д 3.04.96 р. (з доповненн¤ми в≥д 3.12.96 р., 18.03.97 р., 21.03.97 р. та 16.04.97 р.) обслуговуванн¤ бюджетних рахунк≥в доручено банкам У”крањнаФ ( ињв), ѕро-м≥нвестбанку ( ињв), ќщадбанку ( ињв), ”крсоцбанку ( ињв), ƒержавному експортно-≥мпортному банку ( ињв), УјвальФ ( ињв), ѕриватбанку (ƒн≥пропетровськ), Ѕрокб≥знесбанку ( ињв), ”крањнському кредитному банку ( ињв), ќбТЇднаному комерц≥йному банку (—≥мферополь), кињвському банку УЌадраФ та јкц≥онерному комерц≥йному ≥нновац≥йному банку У”крсиббанкФ та де¤ким ≥ншим.
асовими видатками бюджету вважаютьс¤ вс≥ суми, видан≥ гот≥вкою ≥ по безгот≥вкових розрахунках, при перерахуванн≥ кошт≥в на рахунки юридичних ос≥б та при розрахунках з ≥ншими бюджетами; поверненн¤ доход≥в, перекази сум по короткострокових позичках тощо.
‘актичними видатками е д≥йсн≥ витрати установ, оформлен≥ в≥дпов≥дними документами, ¤к≥ включають видатки по не-сплачених рахунках кредитор≥в, по нарахуванню зарплати ≥ стипенд≥¤х.
ѕостановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 31 серпн¤ 1996 р. передбачен≥ заходи щодо залученн¤ додаткових надходжень до бюджету та п≥двищенн¤ ефективност≥ витрачанн¤ бюджетних кошт≥в дл¤ забезпеченн¤ соц≥альних виплат населенню.
÷≥Їю постановою заборон¤лос¤ без дозволу ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в асигнуванн¤ на придбанн¤ легкових автомоб≥л≥в ус≥м бюджетним установам.
ошти з бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в на виплату зарплати перераховуютьс¤ в≥дпов≥дними органами бюджетним установам ≥ орган≥зац≥¤м на спец≥альн≥ рахунки в установах банк≥в. Ўтатний розпис та кошторис витрат бюджетних установ ≥ орган≥зац≥й, незалежно в≥д того, з ¤кого бюджету вони ф≥нансуютьс¤, затверджуЇтьс¤ дл¤ них кер≥вниками вищесто¤щих орган≥в за п≥дпор¤дкован≥стю установи.
ѕостановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 21 лютого 1997 р. затверджено ѕоложенн¤ про пор¤док складанн¤ Їдиного кошторису доход≥в ≥ видатк≥в бюджетноњ установи, орган≥зац≥њ.
™диний кошторис доход≥в ≥ видатк≥в складаЇтьс¤ бюджетними установами на календарний р≥к ≥ затверджуЇтьс¤ кер≥вниками вищесто¤щих орган≥зац≥й, за вин¤тком центральних орган≥в виконавчоњ влади, ¬ерховноњ –ади та –ади ћ≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласних, ињвськоњ та —евастопольськоњ м≥ських рад ≥ державних адм≥н≥страц≥й, ¤к≥ затверджуютьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в, п≥сл¤ експертизи в ћ≥н≥стерств≥ ф≥нанс≥в ”крањни
1 .¬итрати бюджетноњ установи повинн≥ ч≥тко вписуватис¤ в рамки ф≥нансуванн¤. ™диний кошторис установи складаЇтьс¤ з двох розд≥л≥в Ч доход≥в ≥ видатк≥в. ƒоходна частина кошторису складаЇтьс¤ з бюджетних асигнувань ≥ позабюджетних кошт≥в. ¬идаткова частина кошторису под≥л¤Їтьс¤ на видатки, ¤к≥ провад¤тьс¤ за рахунок бюджетних асигнувань, ≥ на видатки, ¤к≥ покриваютьс¤ за рахунок ≥нших (позабюджетних) надходжень, з вид≥ленн¤м видатк≥в, ¤к≥ провад¤тьс¤ установою за рахунок прибутку, що залишаЇтьс¤ в њњ розпор¤дженн≥.
” в≥дпов≥дност≥ з ”казом ѕрезидента ”крањни Уѕро заходи щодо забезпеченн¤ наповненн¤ ƒержавного бюджету та посиленн¤ ф≥нансово-бюджетноњ дисципл≥ниФ в≥д 28 лютого 1997 року бюджетним установам ≥ орган≥зац≥¤м незалежно в≥д того, з ¤кого бюджету зд≥снюЇтьс¤ ф≥нансуванн¤, заборонено витрачати кошти на ц≥л≥, не передбачен≥ затвердженими кошторисами доход≥в ≥ видатк≥в. Ѕез затверджених в установленому пор¤дку кошторис≥в доход≥в ≥ видатк≥в ф≥нансуванн¤ не зд≥йснюЇтьс¤.
ошториси доход≥в ≥ видатк≥в ≥ штатн≥ розписи затверджуютьс¤ не п≥зн≥ше н≥ж в м≥с¤чний строк п≥сл¤ затвердженн¤ в≥дпов≥дних бюджет≥в. ошториси затверджують виконавч≥ органи по п≥дпор¤дкованост≥ п≥сл¤ попередньоњ експертизи в≥дпов≥дних ф≥нансових орган≥в.
”казом ѕрезидента бюджетним орган≥зац≥¤м заборонено:
у вигл¤д≥ зв≥льненн¤ з посад ≥ прит¤гненн¤ до в≥дпов≥дальност≥, передбаченоњ законодавством, покладаЇтьс¤ на кер≥вник≥в ≥ головних бухгалтер≥в цих бюджетних установ;
аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни одержав право визначати пор¤док затвердженн¤ титульних списк≥в на буд≥вництво обТЇкт≥в за бюджетн≥ кошти або за кошти державних п≥дприЇмств.
аб≥нет ћ≥н≥стр≥в запроваджуЇ щоденне збиранн¤ ≥нформац≥њ про надходженн¤ доход≥в до зведеного бюджету та щом≥с¤чну зв≥тн≥сть бюджетних орган≥зац≥й ≥ п≥дприЇмств недержавноњ форми власност≥, ¤ким надаютьс¤ бюджетн≥ кошти, про витрачанн¤ цих кошт≥в.
¬ процес≥ виконанн¤ бюджет≥в ”р¤д ”крањни органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ мають право вносити зм≥ни по видатках в≥дпов≥дного бюджету в межах затверджених асигнувань за розд≥лами ≥ п≥дрозд≥лами функц≥ональноњ бюджетноњ класиф≥кац≥њ. ¬иконанн¤ бюджет≥в зд≥йснюЇтьс¤ в межах доход≥в, ¤к≥ надход¤ть, ≥ кошт≥в на ф≥нансуванн¤ деф≥циту бюджету, затверджених у бюджет≥ на черговий р≥к.
ƒоходи, додатково одержан≥, спр¤мовують на ф≥нансуванн¤ народногосподарських ≥ соц≥ально-культурних заход≥в, включаючи кап≥тальн≥ вкладенн¤. ƒодатково одержаними не вважаютьс¤ суми, одержан≥ в результат≥ розширенн¤ джерел на п≥дстав≥ р≥шень директивних орган≥в п≥сл¤ затвердженн¤ бюджету, а також переплати ≥ суми, достроково внесен≥ в бюджет.
—уми додаткових доход≥в визначаютьс¤ в ц≥лому по в≥дпов≥дному бюджету на основ≥ квартальних даних про виконанн¤ бюджету. ѕри цьому витрати за рахунок додаткових доход≥в можуть проводитись лише за умови, ¤кщо буде встановлено, що виконанн¤ дох≥дноњ частини бюджету забезпечуЇ перевиконанн¤ доход≥в по р≥чному бюджету в ц≥лому.
« бюджету ф≥нансуютьс¤ т≥льки видатки, передбачен≥ в бюджет≥. ‘≥нансуванн¤ установ, п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й з дек≥лькох бюджет≥в не допускаЇтьс¤.
‘≥нансуванн¤ з бюджету зд≥йснюЇтьс¤ в межах асигнувань, передбачених у поквартальному розпод≥л≥ р≥чного розпису доход≥в ≥ видатк≥в та м≥с¤чному л≥м≥т≥ витрат.
ѕрезидент ”крањни 21.01.1998 р. видав ”каз Уѕро запровадженн¤ режиму жорсткого обмеженн¤ бюджетних видатк≥в та ≥нших державних витрат, заходи щодо забезпеченн¤ надходженн¤ доход≥в до бюджету ≥ запоб≥ганн¤ ф≥нансов≥й криз≥Ф. Ќа його виконанн¤ аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни видав постанову Уѕро заходи щодо упор¤дкуванн¤ бюджетних видатк≥вФ, а ћ≥нф≥н ”крањни розробив механ≥зм обмеженн¤ витрачанн¤ кошт≥в ƒержавного бюджету. “епер ћ≥н≥стр ф≥нанс≥в ”крањни затверджуЇ р≥чний розпис державного бюджету з пом≥с¤чним його розпод≥лом на п≥дстав≥ показник≥в, затверджених у закон≥ про державний бюджет, ¤к≥ Ї граничними дл¤ розпор¤дник≥в.
–≥чний розпис складаЇтьс¤ √оловним бюджетним управл≥нн¤м з пом≥с¤чним розпод≥лом. –озпис уточнюЇтьс¤.
Ћ≥м≥ти видатк≥в головних розпор¤дник≥в визначаютьс¤ шл¤хом обмеженн¤ витрачанн¤ ними кошт≥в, передбачених окремими статт¤ми бюджетноњ класиф≥кац≥њ. «ахищен≥ статт≥, видатки з оплати комунальних послуг та енергонос≥њв ≥ утриманн¤ бюджетних установ обмежуютьс¤ в останню чергу.
¬идатки ц≥льових фонд≥в ф≥нансуютьс¤ в межах надходжень. Ќа основ≥ л≥м≥т≥в розпор¤дники бюджетних кошт≥в довод¤ть прот¤гом 3 дн≥в л≥м≥ти до своњх п≥дв≥домчих установ, ¤к≥ в свою чергу л≥м≥тують показники кошторис≥в доход≥в ≥ видатк≥в бюджетноњ установи ≥ реЇструють њх у в≥дпов≥дному орган≥ ƒержавного казначейства.
–озпор¤дники бюджетних кошт≥в не мають права без в≥дпов≥дного дозволу брати разов≥ зобовТ¤занн¤ по оплат≥ на суму понад 100 тис. гривень.
¬ процес≥ виконанн¤ бюджет≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим та м≥сцевих бюджет≥в можуть виникати тимчасов≥ касов≥ розриви. ƒл¤ њх покритт¤ можна одержати позички, ¤к≥ за клопотанн¤м –ади ћ≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим та в≥дпов≥дних виконавчих орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ надаютьс¤ з бюджет≥в вищого р≥вн¤ на п≥дстав≥ р≥шень кер≥вник≥в ф≥нансових орган≥в. Ѕюджетн≥ позички, ¤к≥ повинн≥ бути погашен≥ у встановлен≥ строки в межах поточного бюджетного року.
” видатков≥ частини ƒержавного ≥ м≥сцевих бюджет≥в включаютьс¤ резервн≥ фонди. ѕор¤док використанн¤ резервного фонду аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни встановлено ѕостановою ¬ерховноњ –ади ”крањни 22 лютого 1996 року. –езервний фонд передбачено не б≥льше 2 в≥дсотк≥в в≥д обс¤гу видатк≥в ƒержавного бюджету. «агальна сума резервного фонду визначаЇтьс¤ щороку. ќбмежен≥сть кошт≥в, ¤к≥ знаход¤тьс¤ у розпор¤дженн≥ держави, примушуЇ суворо контролювати ц≥льове використанн¤ кошт≥в резервного фонду.
‘≥нансуванн¤ видатк≥в з резервного фонду зд≥йснюЇтьс¤ за постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ƒл¤ одержанн¤ кошт≥в з резервного фонду до аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни подаютьс¤ обгрунтован≥ проханн¤ м≥н≥стерств, в≥домств, ≥нших орган≥в державноњ виконавчоњ влади та висновк≥в ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в та ћ≥н≥стерства економ≥ки ”крањни щодо економ≥чноњ доц≥льност≥ та ефективност≥ ф≥нансуванн¤ видатк≥в за рахунок резервного фонду.
ѕоложенн¤ про резервний фонд заборон¤Ї використовувати кошти з нього на:
ѕри вир≥шенн≥ питанн¤ про наданн¤ кошт≥в з резервного фонду аб≥нет ћ≥н≥стр≥в на своЇ зас≥данн¤ письмово запрошуЇ представник≥в ком≥тету з питань бюджету, ¤к≥ можуть виступати на зас≥данн≥.
ошти з резервного фонду надаютьс¤ на ф≥нансуванн¤:
÷≥льове призначенн¤ кошт≥в з резервного фонду визначаЇ аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни в своњй постанов≥, а контроль за њх використанн¤м зд≥йснюють –ахункова палата та ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни разом з органами державноњ виконавчоњ влади та виконавчими органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
¬ерховна –ада ”крањни зд≥йснюЇ жорсткий контроль за витрачанн¤м кошт≥в з резервного фонду. аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни щом≥с¤ц¤ подаЇ ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни докладн≥ письмов≥ зв≥ти про витрати з резервного фонду з обгрунтуванн¤м њх необх≥дност≥, економ≥чност≥ та ефективност≥ та п≥дтвердженн¤ цього при витрачанн≥ цих кошт≥в.
” раз≥ ви¤вленн¤ ¬ерховною –адою ”крањни нец≥льового або неефективного використанн¤ кошт≥в резервного фонду аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ≥ п≥дприЇмством, винним в нец≥льовому чи неефективному використанн≥ цих кошт≥в, ¬ерховна –ада не затверджуЇ ц≥ видатки ≥ ставить питанн¤ про поверненн¤ њх разом ≥з в≥дсотками по них за рахунок кошт≥в винних ос≥б чи за рахунок кошт≥в, вид≥лених у державному бюджет≥ на в≥дпов≥дний орган.
‘≥нансуванн¤ видатк≥в з резервного фонду ”р¤ду јвтономноњ –еспубл≥ки рим, виконавчих орган≥в обласних, м≥ських (м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤ та м≥ст обласного п≥дпор¤дкуванн¤), районних орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за обгрунтованою постановою в≥дпов≥дного виконавчого органу. ”р¤д јвтономноњ –еспубл≥ки рим, виконавч≥ органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ подають до в≥дпов≥дних рад щоквартальн≥ докладн≥ письмов≥ зв≥ти про видатки з резервних фонд≥в з обгрунтуванн¤м њх необх≥дност≥, економ≥чност≥, ефективност≥. –озгл¤д ≥ прийн¤тт¤ р≥шень щодо схваленн¤ цих видатк≥в та можливого в≥дновленн¤ резервного фонду зд≥йснюЇ ¬ерховна –ада јвтономноњ –еспубл≥ки рим п≥д час найближчого розгл¤ду питанн¤ про внесенн¤ зм≥н та доповнень до закону про республ≥канський бюджет јвтономноњ –еспубл≥ки рим або про його виконанн¤, а в≥дпов≥дн≥ м≥сцев≥ –ади Ч на найближч≥й сес≥њ.
ƒоходи, додатково одержан≥ при виконанн≥ бюджет≥в, суми перевищенн¤ доход≥в над видатками, заощадженн¤ у видатках вилученню не п≥дл¤гають ≥ використовуютьс¤ виконавчими органами п≥сл¤ того, ¤к буде поновлено розм≥р оборотноњ касовоњ гот≥вки, на заходи, ¤к≥ затверджен≥ в «акон≥ про ƒержавний бюджет та р≥шенн¤х орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤. –≥шенн¤ про використанн¤ додатково одержаних чи заощаджених кошт≥в, зг≥дно з статтею 65 «акону ”крањни Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥Ф, приймаЇтьс¤ в≥дпов≥дною радою.
–≥шенн¤ орган≥в державноњ влади, ¤к≥ призвод¤ть до додаткових видатк≥в орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, обовТ¤зково супроводжуютьс¤ передачею њм необх≥дних ф≥нансових ресурс≥в. ¬итрати орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, що виникли внасл≥док р≥шень орган≥в державноњ влади ≥ попередньо не забезпечен≥ в≥дпов≥дними ф≥нансовими ресурсами, компенсуютьс¤ державою
1.1
—татт¤ 67, ч. 2 «акону ”крањни Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ ”крањниФ.«г≥дно з статтею 33 «акону ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ у раз≥, коли в ход≥ виконанн¤ бюджету р≥вень деф≥циту бюджету перевищуЇ встановлений або виникаЇ значне зниженн¤ надходжень в≥д доходних джерел, ¬ерховна –ада ”крањни, ¬ерховна –ада јвтономноњ –еспубл≥ки рим, м≥сцев≥ –ади народних депутат≥в за пропозиц≥Їю аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, виконавчих орган≥в в≥дпов≥дних рад приймають р≥шенн¤ про запровадженн¤ пропорц≥йного скороченн¤ затверджених бюджетних видатк≥в щом≥с¤чно по вс≥х статт¤х бюджету (кр≥м захищених статей, перел≥к ¤ких визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дною радою) до к≥нц¤ бюджетного року. ѕропорц≥йне скороченн¤ може бути запроваджено також, ¤кщо в ход≥ виконанн¤ бюджету його деф≥цит не зменшуЇтьс¤, внасл≥док чого виникаЇ неспроможн≥сть ф≥нансуванн¤ передбачених бюджетом заход≥в.
якщо ¬ерховна –ада не реагуЇ оперативно на зб≥льшенн¤ деф≥циту бюджету, не приймаЇ р≥шенн¤ щодо пропорц≥йного скороченн¤ видатк≥в, ѕрезидент ”крањни, в силу бюджетного законодавства, маЇ право зупинити або скоротити ф≥нансуванн¤ окремих видатк≥в, попередивши про це ¬ерховну –аду ”крањни за два тижн≥.
онтроль за виконанн¤м бюджет≥в зд≥йснюЇтьс¤ органами державноњ влади та органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в межах њх компетенц≥њ.
¬≥д ≥мен≥ ¬ерховноњ –ади на п≥дстав≥ статт≥ 98 онституц≥њ контроль за використанн¤м кошт≥в ƒержавного бюджету ”крањни зд≥йснюЇ –ахункова палата
1.¬иконуючи ƒержавний бюджет ”крањни, щоденний контроль за витрачанн¤м кошт≥в бюджет≥в зд≥йснюЇ система орган≥в ƒержавного казначейства. р≥м цього створено спец≥альний орган ф≥нансового контролю Ч ƒержавну контрольно-рев≥з≥йну службу в ”крањн≥ при ћ≥н≥стерств≥ ф≥нанс≥в ”крањни ( –”)
2. “ак≥ ж контрольн≥ органи працюють на м≥сц¤х. ћ≥н≥стерства мають своњ контрольн≥ в≥дд≥ли.” березн≥ 1997 р. постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни була створена тимчасова ком≥с≥¤, ¤ка контролюЇ питанн¤ забезпеченн¤ своЇчасноњ сплати податк≥в, збор≥в та ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в ≥ сл≥дкуЇ за ефективним витрачанн¤м бюджетних кошт≥в. ƒо функц≥й ком≥с≥њ в≥дноситьс¤ ≥ координац≥¤ роботи тимчасових ком≥с≥й, ¤к≥ створюютьс¤ у в≥дпов≥дност≥ з р≥шенн¤м аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 3 березн¤ 1997 року в риму, в област¤х ”крањни.
ѕост≥йний контроль за своЇчасн≥стю ≥ повнотою внесенн¤ платеж≥в у бюджет зд≥йснюЇ ƒержавна податкова адм≥н≥страц≥¤ з податковою м≥л≥ц≥Їю
1. ћабуть, головним завданн¤м контролюючих орган≥в Ї уникнути дублюванн¤ завдань та засоб≥в контролю. Ќеобх≥дна Їдина структура механ≥зм≥в контролю, що п≥двищить њх ефективн≥сть. ¬они будуть не т≥льки зосереджувати увагу на перевитратах кошт≥в, а й робити оц≥ночн≥ досл≥дженн¤ дотриманн¤ норм бюджетного законодавства.” 1997 роц≥ ¬ерховна –ада поклала на –ахункову палату та ком≥тет з питань бюджету контроль за виконанн¤м ƒержавного бюджету.
«аконом ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ передбачено в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ бюджетного законодавства ≥ найб≥льш поширен≥ види порушень. “акими порушенн¤ми Ї нец≥льове використанн¤ бюджетних кошт≥в або в обс¤гах, що перевищують межу видатк≥в, затверджену актами про бюджет; невиконанн¤ умов пропорц≥йного ф≥нансуванн¤ видатк≥в бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в; виданн¤ органами державноњ влади ≥ посадовими особами акт≥в, ¤к≥ зм≥нюють доходи ≥ видатки бюджету всупереч виключн≥й компетенц≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањни щодо встановленн¤ обовТ¤зкових платеж≥в та видатк≥в ƒержавного бюджету; порушенн¤ строк≥в проходженн¤ бюджету.
«а зазначен≥ порушенн¤, у в≥дпов≥дност≥ з статтею 39 «акону Уѕро бюджетну систему ”крањниФ, посадов≥ особи орган≥в державноњ виконавчоњ влади повинн≥ нести дисципл≥нарну, адм≥н≥стративну та крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно з чинним законодавством
2.1
–ахункова палата ¬ерховноњ –ади ”крањни д≥Ї на п≥дстав≥ «акону про нењ в≥д11 липн¤ 1996 року. «г≥дно з цим «аконом –ахункова палата зд≥йснюЇ контроль за вс≥Їю ф≥нансовою д≥¤льн≥стю ус≥х орган≥зац≥й на територ≥њ ”крањни,тому њњ повноваженн¤ так≥ ж, ¤к ≥ ус≥х контрольних орган≥в разом уз¤тих.ѕершим запитом ѕрезидента ”крањни до онституц≥йного —уду ”крањнибуло питанн¤ про конституц≥йн≥сть повноважень –ахунковоњ палати.2
«акон Уѕро державну контрольно-рев≥з≥йну службу в ”крањн≥Ф було прийн¤то 26 с≥чн¤ 1993 року.1
Ќезважаючи на таку розгалужену систему контролю, зростаЇ к≥льк≥сть неплатеж≥в, перевитрат кошт≥в бюджет≥в тощо.2
÷¤ норма бюджетного законодавства не працюЇ. –озгл¤дають ус≥ органи, ¤к≥уповноважен≥ це робити, зв≥ти про недоб≥р доход≥в, перевитрати кошт≥в,повертають зв≥ти про виконанн¤, але жодна посадова особа, кр≥м м≥н≥стр≥вф≥нанс≥в, ¤ких часто в≥дправл¤ють у в≥дставку, щоправда, не за так≥ д≥њ, ще неприт¤галас¤ до в≥дпов≥дальност≥.¬ к≥нц≥ бюджетного року, 31 грудн¤ кожного року, припин¤Їтьс¤ право бюджетних орган≥зац≥й на витрачанн¤ бюджетних кошт≥в нав≥ть у випадках, коли на бюджетних рахунках залишаютьс¤ кошти. ¬ин¤тком Ї т≥ орган≥зац≥њ, ¤ким надаютьс¤ п≥льгов≥ строки, вони припин¤ють користуватис¤ бюджетними асигнуванн¤ми п≥сл¤ зак≥нченн¤ рахункового пер≥оду. 31 грудн¤ залишки невикористаних бюджетних асигнувань закриваютьс¤ органами ƒержавного казначейства або уповноваженими банками. ¬они можуть використовуватис¤ дл¤ ф≥нансуванн¤ видатк≥в в≥дпов≥дних бюджет≥в у наступному бюджетному роц≥.
І 6. «в≥тн≥сть про виконанн¤ бюджет≥в
Ѕюджетний цикл за певним бюджетом зак≥нчуЇтьс¤ оприлюдненн¤м зв≥ту про виконанн¤ бюджету. онституц≥¤ ”крањни встановила, що аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥дпов≥дно до закону подаЇ ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни зв≥т про виконанн¤ державного бюджету ”крањни (ст. 97).
—татт¤ 40 «акону ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ встановила строк поданн¤ зв≥ту про виконанн¤ ƒержавного бюджету за попередн≥й р≥к Ч 1 травн¤, але не встановлено строку затвердженн¤ такого зв≥ту. Ќаприклад, зв≥ти про виконанн¤ ƒержавного бюджету у 1994 та 1995 роках дос≥ не затверджен≥, вони поверталис¤ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, але до цього часу зв≥ти не оприлюднен≥, ¤к цього вимагаЇ онституц≥¤.
«в≥т про виконанн¤ ƒержавного бюджету ”крањни представл¤Ї на зас≥данн≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни. « допов≥ддю про виконанн¤ ƒержавного бюджету ”крањни виступаЇ ћ≥н≥стр ф≥нанс≥в ”крањни або особа, що виконуЇ його обовТ¤зки.
ƒо зв≥ту про виконанн¤ ƒержавного бюджету ”крањни додаютьс¤ по¤сненн¤ щодо вс≥х в≥дхилень в≥д затвердженого «акону про ƒержавний бюджет ”крањни ¤к по доходах, так ≥ по видатках.
«в≥ти про виконанн¤ республ≥канського бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласного, м≥ського (кр≥м м≥ст районного п≥дпор¤дкуванн¤), районного, районного в м≥ст≥ бюджету складають в≥дпов≥дно ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, ф≥нансове управл≥нн¤ (в≥дд≥л) виконавчих орган≥в м≥ськоњ, районноњ в м≥ст≥ рад м≥сцевого самовр¤дуванн¤ про
195
виконанн¤ м≥ського бюджету (м≥ст районного п≥дпор¤дкуванн¤), селищного та с≥льського бюджету Ч виконавч≥ органи в≥дпов≥дних рад.
¬иход¤чи ≥з зм≥сту статт≥ 61 (ч. 3) «акону ”крањни Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥Ф, зв≥т про виконанн¤ обласних ≥ районних бюджет≥в складають в≥дпов≥дн≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ.
ѕрот¤гом 2 тижн≥в п≥сл¤ поданн¤ матер≥ал≥в про виконанн¤ бюджету ¬ерховн≥й –ад≥ ком≥тети розгл¤дають зв≥т ≥ готують висновки. «в≥т про виконанн¤ ƒержавного бюджету повинен бути розгл¤нутий не п≥зн≥ше 1 травн¤. Ќа зас≥данн≥ ¬ерховноњ –ади заслуховуютьс¤ висновки ом≥тету з питань бюджету та ≥нших ком≥тет≥в.
ѕ≥сл¤ обговоренн¤ приймаЇтьс¤ постанова про зв≥т про виконанн¤ ƒержавного бюджету.
¬ерховна –ада може ≥ не затвердити зв≥т про виконанн¤ бюджету ≥ розгл¤нути питанн¤ про в≥дпов≥дальн≥сть державних орган≥в ≥ посадових ос≥б виконавчоњ влади за порушенн¤ бюджетного законодавства. «атвердженн¤м зв≥ту про виконанн¤ бюджету ¬ерховна –ада ”крањни зд≥йснюЇ контроль за його виконанн¤м, оц≥нюЇ правом≥рн≥сть д≥й орган≥в виконавчоњ влади, доц≥льн≥сть зм≥н, що вносилис¤ в бюджет п≥д час його виконанн¤. «атвердженн¤ зв≥ту про виконанн¤ бюджету Ї схваленн¤м д≥й орган≥в виконавчоњ влади, ¤к≥ виконували приписи –ади, що м≥стилис¤ в акт≥ про бюджет.
ѕостанови про затвердженн¤ зв≥ту про виконанн¤ бюджету, ¤к ≥ сам≥ акти про бюджет (закон ≤ р≥шенн¤ м≥сцевих –ад) публ≥куютьс¤ ≥ довод¤тьс¤ до загального в≥дома.
ќЌ“–ќЋ№Ќ≤ ѕ»“јЌЌя
| «ћ≤—“ | √лава 8. ѕ–ј¬ќ¬»… –≈∆»ћ ÷≤Ћ№ќ¬»’ ƒ≈–∆ј¬Ќ»’ ≤ ћ≤—÷≈¬»’ ‘ќЌƒ≤¬ ќЎ“≤¬. |