√лава 8 ѕ–ј¬ќ¬»… –≈∆»ћ ÷≤Ћ№ќ¬»’ ƒ≈–∆ј¬Ќ»’ ≤ ћ≤—÷≈¬»’ ‘ќЌƒ≤¬  ќЎ“≤¬

ƒо недавнього часу, коли ”крањна була часткою —–—–, про створенн¤ ¤кихось державних фонд≥в кошт≥в з ц≥льовим призначенн¤м мови не було. ‘≥нансовими ресурсами розпор¤джалис¤ з центру. « проголошенн¤м незалежност≥ в ”крањн≥ зТ¤вл¤ютьс¤ р≥зн≥ ланки ф≥нансових ресурс≥в, спочатку т≥льки ¤к централ≥зован≥, наприклад ѕенс≥йний фонд, а пот≥м Ч галузев≥, м≥сцев≥. ќргани державноњ виконавчоњ влади ≥ м≥сцев≥ органи почали в≥дшукувати можливост≥ одержувати кошти не т≥льки з бюджету, оск≥льки потреб завжди багато, а обмежен≥ бюджетн≥ асигнуванн¤ не дозвол¤ють њх ф≥нансувати.ѕозабюджетн≥ ц≥льов≥ фонди почали виникати часто, на р≥зних р≥вн¤х, особливо багато њх було створено на м≥сц¤х за ≥н≥ц≥ативою м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади.«а рахунок позабюджетних фонд≥в м≥сцев≥ органи швидко дос¤гали ц≥л≥, дл¤ вт≥ленн¤ в житт¤ ¤коњ вони ≥ створювалис¤. ѕ≥сл¤ цього одн≥ фонди припин¤ли ≥снуванн¤, а нов≥ створювалис¤ ≥ функц≥онували.

¬ середин≥ 1996 року в ”крањн≥ д≥¤ло понад 140 позабюджетних фонд≥в, створених центральними органами, та в≥д 100 до 300 фонд≥в у кожн≥й област≥, створених з ≥н≥ц≥ативи виконавчих орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤.¬≥драхуванн¤ в ус≥ з них зд≥йснювали у пор¤дку, передбаченому дл¤ зд≥йсненн¤ обовТ¤зкових платеж≥в до державного бюджету. Ќа це не м≥г неƒммиш≥ реж¤м ц≥льових державних ≥ м≥сцевих фонд≥в кошт≥в

прореагувати ”р¤д. ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в в≥д 23 вересн¤ 1996 р. м≥н≥стерствам доручено було л≥кв≥дувати вс≥ ц≥льов≥ позабюджетн≥ фонди, д≥¤льн≥сть ¤ких не передбачена законодавством. «а даними ћ≥н≥стерства статистики ”крањни, загальна сума кошт≥в, що м≥стилас¤ на рахунках позабюджетних фонд≥в, становила на 1 липн¤ 1996 року 8375,6 млрд крб. ѕостановою пропонувалос¤ спр¤мувати кошти, що вилучаютьс¤ ≥з державних позабюджетних фонд≥в, на погашенн¤ бюджетноњ заборгованост≥ з виплати зарплат ≥ соц≥альних виплат.

ѕ≥сл¤ впор¤дкуванн¤ питанн¤ про формуванн¤ ц≥льових позабюджетних фонд≥в, ¤ке було проведено на п≥дстав≥ постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 23 вересн¤ 1996 р. Уѕро л≥кв≥дац≥ю галузевих ц≥льових позабюджетних фонд≥вФ в ”крањн≥ зараз ≥снують два види ц≥льових фонд≥в:

Ѕудь-¤кий ц≥льовий бюджетний фонд утворюЇтьс¤ або на п≥дстав≥ закону, або на п≥дстав≥ нормативного акту, ¤кий видаЇтьс¤ дл¤ виконанн¤ заход≥в, передбачених в ¤комусь закон≥. ¬иди ц≥льових фонд≥в, особливо бюджетних ц≥льових пост≥йно зм≥нюютьс¤.

“ак, до 1997 року ѕенс≥йний фонд включавс¤ в ƒержавний бюджет, а ‘онд соц≥ального страхуванн¤ був позабюджетний. « 1997 р. «аконом Уѕро ƒержавний бюджет ”крањниФ ѕенс≥йний фонд вид≥лено ¤к державний позабюджетний.

«а ц≥льовим призначенн¤м позабюджетн≥ фонди можуть бути економ≥чн≥ ≥ соц≥альн≥. ƒо другого виду належить державний позабюджетний ѕенс≥йний фонд ”крањни, ‘онд дл¤ зд≥йсненн¤ заход≥в щодо л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи та соц≥ального захисту населенн¤, ‘онд соц≥ального страхуванн¤, ‘онд охорони навколишнього природного середовища; ‘онд зайн¤тост≥ населенн¤.

” –ос≥йськ≥й ‘едерац≥њ ≤снують три види ц≥льових фонд≥в: 1) державн≥ ≤ позабюджетн≥; 2) ц≥льов≥ бюджетн≥, 3) державн≥ ц≥льов≥ фонди ”р¤ду ––яФ. Ч ƒив.: ’имичева Ќ.». ÷ит. прац¤.- — 192-197

«а засобами утворенн¤ ц≥льов≥ державн≥ фонди под≥л¤ютьс¤ на 2 види: т≥, кошти ¤ких включен≥ в бюджети, ≥ т≥, що мають своЇ управл≥нн¤, наприклад ѕенс≥йний фонд, ‘онд зд≥йсненн¤ заход≥в щодо л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи та соц≥ального захисту.

«а юридичною природою ц≥льов≥ фонди под≥л¤ютьс¤ на т≥, ¤к≥ створюютьс¤ за законами, наприклад ѕенс≥йний фонд створено за «аконом ”крањни Уѕро пенс≥йне забезпеченн¤Ф, ≥ т≥, ¤к≥ створюютьс¤ в силу вимог закон≥в, наприклад п≥сл¤ прийн¤тт¤ «акону ”крањни Уѕро основи соц≥альноњ захищеност≥ ≥нвал≥д≥в в ”крањн≥Ф в≥д 21.03.1991 р. ≥з зм≥нами, внесеними 14.10.1994, було створено ‘онд захисту ≥нвал≥д≥в.

¬ склад≥ державного бюджету ”крањни створюютьс¤ ц≥льов≥ фонди кошт≥в дл¤ њх б≥льш оперативного ≤ ефективного використанн¤ дл¤ розвитку галузей народного господарства, боротьби з незайн¤т≥стю, задоволенн¤ соц≥альних потреб населенн¤, бо кошти, ¤к≥ внос¤ть в бюджет платники, мають ц≥льове призначенн¤.  р≥м того, джерелами формуванн¤ ц≥льових бюджетних фонд≥в можуть бути бюджетн≥ кошти, ц≥льов≥ державн≥ позики.

«аконом ”крањни Уѕро ƒержавний бюджет ”крањни на 1997 р≥кФ в ƒержавний бюджет включен≥ ‘онд дл¤ зд≥йсненн¤ заход≥в щодо л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи та соц≥ального захисту населенн¤; ƒержавний фонд спри¤нн¤ зайн¤тост≥ населенн¤; ‘онд розвитку паливно-енергетичного комплексу; ƒержавний дорожн≥й фонд; ƒержавний ≥нновац≥йний фонд; ‘онд охорони навколишнього природного середовища.

÷≥ фонди утворен≥ к≥лька рок≥в тому.  ожний з них спочатку був позабюджетним. ¬ цьому роц≥ скрутне економ≥чне становище вимагаЇ об'Їднанн¤ цих фонд≥в кошт≥в з коштами бюджету.

Ќову правову основу одержав ‘онд, ¤кий маЇ поширену назву У„орнобильськогоФ.

¬ерховна –ада ”крањни прийн¤ла 20 червн¤ 1997 року новий «акон Уѕро формуванн¤ ‘онду дл¤ зд≥йсненн¤ заход≥в по л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи ≥ соц≥ального захисту населенн¤Ф.

ѕлатниками збору в ‘онд Ї: суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤ка пов'¤зана з одержанн¤м прибутку, незалежно в≥д форм власност≥ та њх п≥дпор¤дкованост≥ ¤к на територ≥њ ”крањни, так ≥ за г√межами, що зд≥йснюють оплату прац≥, ф≥л≥али та ≥нш≥ в≥докремлен≥ п≥дрозд≥ли платник≥в збору, ¤к≥ плат¤ть за працю, але не мають статусу юридичноњ особи.

«б≥р внос¤ть ≥ нерезиденти, ¤к≥ одержують доходи в ”крањн≥ ≥ зд≥йснюють оплату прац≥, кр≥м тих, ¤к≥ належать до дипломатичного корпусу або мають ≥мун≥тет зг≥дно з м≥жнародними договорами.

ѕост≥йн≥ представництва нерезидент≥в, ¤к≥ одержують доходи з джерел в ”крањн≥ або виконують представницьк≥ функц≥њ, що стосуютьс¤ таких нерезидент≥в або њх засновник≥в, ¤к≥ сплачують за працю.

ќб'Їктом обкладанн¤ Ї фактичн≥ витрати на оплату прац≥ у будь-¤кому вигл¤д≥. «б≥р зараховуЇтьс¤ в склад доход≥в ƒержавного бюджету, а сплачуЇтьс¤ в≥н одночасно з одержанн¤м кошт≥в у банку на оплату прац≥.

«в≥льн¤ютьс¤ в≥д сплати внеск≥в до ‘онду „орнобил¤: п≥дприЇмства вуг≥льноњ промисловост≥; п≥дприЇмства по видобутку зал≥зноњ та марганцевоњ руд п≥дземним способом ≥ буд≥вництву шахт; п≥дприЇмства ≥ орган≥зац≥њ ”крањнськоњ сп≥лки —л≥пих та та глухих за перел≥ком  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, але за умов, що ≥нвал≥ди складають понад 50 % загальноњ чисельност≥ працюючих на основному виробництв≥.

 ошти ‘онду витрачаютьс¤ на ф≥нансуванн¤ видатк≥в, передбачених «аконами ”крањни Уѕро статус ≥ соц≥альний захист громад¤н, ¤к≥ постраждали внасл≥док „орнобильськоњ катастрофиФ ≥ Уѕро правовий режим територ≥њ, що зазнала рад≥оактивного забрудненн¤ внасл≥док „орнобильськоњ катастрофиФ. «акон заборон¤Ї використовувати кошти фонду не за ц≥льовим призначенн¤м, в тому числ≥ на кредитн≥, депозитн≥ операц≥њ, наданн¤ позик тощо.

—тавка збору складаЇ 10 % в≥д об'Їкта оподаткуванн¤ з в≥днесенн¤м сплачених сум на валов≥ витрати виробництва ≥ об≥гу

ƒо прийн¤тт¤ «акону ”крањни Уѕро ƒержавний бюджет ”крањни на 1997 р≥кФ до „орнобильського ‘онду ставка внеск≥в дор≥внювала 12 %. ” проект≥ «акону Уѕро ƒержавний бюджет ”крањни на 1997 р≥кФ пропонувалос¤ ставку в 12 56 зберегти до 1 липн¤, а з 1 липн¤ 1997 року встановити ставку у розм≥р≥ 6 % фонду оплати прац≥. ¬ к≥нцевому п≥дсумку ставку затвердили на 1997 р≥к у розм≥р≥ 10 %.

«акон також заборон¤Ї зм≥нювати об'Їкт обкладанн¤, ставку збору, пор¤док його обчисленн¤, строк сплати ≥ п≥льги ≥накше, ¤к внесенн¤м зм≥н в цей «акон.

” ƒержавному бюджет≥ ”крањни на 1997 р≥к за рахунок кошт≥в ‘онду дл¤ зд≥йсненн¤ заход≥в щодо л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи та соц≥ального захисту населенн¤ було заплановано проф≥нансувати витрати на соц≥альний захист громад¤н, ¤к≥ постраждали внасл≥док „орнобильськоњ катастрофи, та медичне забезпеченн¤ цих громад¤н; на державн≥ кап≥тальн≥ вкладенн¤; самост≥йне переселенн¤ громад¤н з рад≥ац≥йно забруднених територ≥й ≥ буд≥вництво житла дл¤ громад¤н, в≥днесених до першоњ категор≥њ потерп≥лих; забезпеченн¤ роб≥т у зон≥ в≥дчуженн¤ та ≥нш≥ ц≥льов≥ витрати „орнобильськоњ програми.

ƒо складу ƒержавного бюджету ”крањни з 1995 року включено ‘онд розвитку паливно-енергетичного комплексу з метою забезпеченн¤ сусп≥льного виробництва паливно-енергетичними ресурсами1.  ошти ‘онду використовуютьс¤ дл¤ ф≥нансуванн¤ буд≥вництва об'Їкт≥в виробничого призначенн¤ паливно-енергетичного комплексу (насамперед пускових), придбанн¤ обладань дл¤ нових очисних ≥ п≥дготовчих вибоњв, ф≥нансуванн¤ заход≥в щодо техн≥чного переозброЇнн¤ п≥дприЇмств, енергозбереженн¤.

‘онд формуЇтьс¤ за рахунок в≥драхувань в≥д непр¤мих податк≥в, ¤к≥ сплачують суб'Їкти п≥дприЇмництва, в≥д реал≥зац≥њ метод≥в та реал≥зац≥њ на експорт металобрухту, карбам≥ду ≥ ам≥аку (з в≥днесенн¤м на соб≥варт≥сть) п≥дприЇмств металург≥йноњ та х≥м≥чноњ промисловост≥ незалежно в≥д форм власност≥.

ƒо складу ƒержавного бюджету на 1998 р≥к включаЇтьс¤ ‘онд охорони навколишнього природного середовища. ÷ей ‘онд утворюЇтьс¤ ¤к на державному, так ≥ на м≥сцевих р≥вн¤х, в≥дпов≥дно до статт≥ 47 «акону ”крањни Уѕро охорону навколишнього природного середовищаФ, та законами Уѕро природ-но-запов≥дний фонд ”крањниФ2.

1 ‘онд розвитку паливно-енергетичного комплексу було створено на п≥дстав≥ доповненн¤ ст. 37 «акону про ƒержавний бюджет ”крањни на 1995 р≥к. ѕоложенн¤ *ѕро фонд розвитку паливно-енергетичного комплексуФ затверджено постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 29.04.96 р. ≥з зм≥нами, внесеними в серпн≥ 1996 р.

2 ƒжерела формуванн¤ цього фонду були встановлен≥ названими законами та ѕоложенн¤м про республ≥канський позабюджетний фонд охорони навколишнього природного середовища, затвердженим постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 13 с≥чн¤ 1992 року.

ƒжерелами формуванн¤ ‘онду охорони навколишнього середовища Ї:

Ч платеж≥ за викиди, скиди забруднюючих речовин у навколишнЇ середовище в≥д стац≥онарних джерел забрудненн¤ ≥ розм≥щенн¤ в≥дход≥в у межах установлених л≥м≥т≥в та в≥д пересувних джерел;

Ч суми штраф≥в за порушенн¤ законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

Ч суми грошових ст¤гнень на в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, запод≥¤них порушенн¤м законодавства про охорону навколишнього середовища в результат≥ господарськоњ чи ≥ншоњ д≥¤льност≥ юридичних ос≥б;

Ч ц≥льов≥ та ≥нш≥ добров≥льн≥ внески юридичних ос≥б ≥ громад¤н, а також надходженн¤ в≥д реал≥зац≥њ конф≥скованого в≥дпов≥дно до законодавства майна, ¤ке було предметом еколог≥чного порушенн¤.

¬икористовуютьс¤ кошти бюджетного ц≥льового фонду на розробку та зд≥йсненн¤ загальнодержавних та рег≥ональних комплексних програм щодо охорони навколишнього природного середовища ≥ рац≥онального користуванн¤ природними ресурсами, на вжитт¤ заход≥в у надзвичайних еколог≥чних ситуац≥¤х та на проведенн¤ роб≥т по л≥кв≥дац≥њ негативних еколог≥чних насл≥дк≥в в≥д авар≥й та катастроф.

ўе в 1991 роц≥ було прийн¤то «акон ”крањни Уѕро джерела ф≥нансуванн¤ шл¤хового господарства ”крањниФ. ¬ 1997 роц≥ в нього були внесен≥ чергов≥ зм≥ни ≥ доповненн¤. “епер в структур≥ ƒержавного бюджету створено ƒержавний дорожн≥й фонд.

” формуванн≥ цього ‘онду беруть участь п≥дприЇмства ≥ господарськ≥ орган≥зац≥њ незалежно в≥д форм власност≥. ¬они в≥драховують кошти на покритт¤ витрат, пов'¤заних з буд≥вництвом, ремонтом ≥ утриманн¤м автомоб≥льних дор≥г загального користуванн¤. ÷≤ в≥драхуванн¤ зд≥йснюютьс¤ за нормами, установленими ¬ерховною –адою –еспубл≥ки  рим, обласними радами в залежност≥ в≥д обс¤г≥в виробництва продукц≥њ та виконаних роб≥т (у межах 0,4-0,8 %), постачальницько-збутових орган≥зац≥й в межах 0,03-0,06 % в≥л товарообороту (об≥гу), а в≥д продажу бензину, дизельного палива, зр≥дженого газу Ч 7 % в≥д обс¤гу реал≥зац≥њ, в≥д доход≥в в≥д експлуатац≥њ автотранспорту Ч 2 %. ¬ цей фонд зараховуЇтьс¤ ≥ зб≥р за проњзд дорогами ”крањни транспортних засоб≥в ≥ноземних власник≥в у ¬ ¬. —т¤гуЇ зб≥р з ≥ноземц≥в У”кр≥нтеравтосерв≥сФ безпосередньо на кон- трольно-пропускних пунктах державного кордону. ѕ≥дприЇмства У”кр≥нч еравтосерв≥суФ 5 % збор≥в залишають соб≥ дл¤ покращанн¤ дорожнього серв≥су.

« 1997 року в цей ‘онд буде зараховуватис¤ вв≥зне мито ≥ акцизн≥ збори з нафтопродукт≥в, з ≥мпортних автомоб≥лем, податок з власник≥в транспортних засоб≥в та де¤к≥ ≥нш≥ надходженн¤, пов'¤зан≥ з експлуатац≥Їю автотранспорту.

“ак≥ ж фонди формуватимутьс¤ у склад≥ м≥сцевих бюджет≥в. ” зв'¤зку з важлив≥стю питанн¤, ¤ке вир≥шила ¬ерховна –ада в зв'¤жу з джерелами формуванн¤ ƒорожнього фонду, були прийн¤т≥ доповненн¤ до д≥ючого законодавства ”крањни в≥дносно системи оподаткуванн¤. ƒо числа податк≥в ≥ збор≥в в≥днесен≥ платеж≥, передбачен≥ законом Уѕро джерела ф≥нансуванн¤ дорожнього господарстваФ.

ƒо складу ƒержавного бюджету ”крањни включаЇтьс¤ ƒержавний фонд спри¤нн¤ зайн¤тост≥ населенн¤. ¬≥н створювавс¤ ¤к самост≥йна ланка ф≥нансовоњ системи ”крањни на п≥дстав≥ «акону ”крањни Уѕро зайн¤т≥сть населенн¤Ф. ¬≥н був створений на державному ≥ м≥сцевому р≥вн¤х за рахунок:

Ч асигнувань з ƒержавного ≥ м≥сцевих бюджет≥в;

Ч обов'¤зкових внеск≥в п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й ус≥х форм власност≥ ≥ Уид≥в д≥¤льност≥ за нормативом, що встановлюЇтьс¤ щор≥чно ¬ерховною –адою ”крањни при затвердженн≥ ƒержавного бюджету1;

Ч добров≥льних внеск≥в громадських об'Їднань, громад¤н, ≥ноземних ф≥рм тощо;

Ч кошт≥в служби зайн¤тост≥, отриманих нею в≥д проведенн¤ господарськоњ д≥¤льност≥;

Ч ц≥льових ф≥нансових в≥драхувань п≥дприЇмств, ¤кщо вони в≥дмовл¤ють у прийн¤тт≥ на роботу за рахунок 5% квоти2 або

—уми внеск≥в до ƒержавного фонду зайн¤тост≥ населенн¤ визначаютьс¤ самими платниками виход¤чи з кошт≥в, спр¤мованих на споживанн¤ дл¤ вс≥х категор≥й прац≥вник≥в. ѕлатеж≥ Ї обов'¤зковими ≥ при зак≥нченн≥ строк≥в ст¤гуютьс¤ в установленому пор¤дку.

«в≥льн¤ютьс¤ в≥д сплати внеск≥в до ƒержавного фонду зайн¤тост≥ населенн¤: бюджетн≥ та науков≥ установи в частин≥ бюджетних кошт≥в; п≥дприЇмства, основною д≥¤льн≥стю ¤ких Ї виробленн¤ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ в частин≥ кошт≥в фонду споживанн¤, виплачених роб≥тникам, зайн¤тим у виробничому процес≥; п≥дприЇмства, на ¤ких працюють сам≥ пенс≥онери або на ¤ких понад 50 % загальноњ чисельност≥ прац≥вник≥в становл¤ть ≥нвал≥ди; громадськ≥ орган≥зац≥њ, що утримуютьс¤ за рахунок членських внеск≥в; соц≥ально-культурн≥ заклади профсп≥лок; творч≥ сп≥лки.

ƒетальний пор¤док ст¤гненн¤, обл≥ку ≥ витрачанн¤ кошт≥в цього ‘онду регулюЇтьс¤ ≤нструкц≥Їю ћ≥нпрац≥, ћ≥нф≥ну та Ќац≥онального банку ”крањни*.

Ќе можна не оц≥нити позитивно ‘онд соц≥ального захисту ≥нвал≥д≥в, створений в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Уѕро основи соц≥альноњ захищеност≥ ≤нвал≥д≥в в ”крањн≥Ф в≥д 21 березн¤ 1991 року ≥з зм≥нами, прийн¤тими 14 жовтн¤ 1994 року.

ѕ≥дприЇмства, ¤к≥ не створили або створили менше, н≥ж передбачено програмами, м≥сць дл¤ працевлаштуванн¤ ≥нвал≥д≥в, щор≥чно зобов'¤зан≥ в≥драховувати до фонду ц≥льов≥ кошти.

Ќорматив робочих м≥сць дл¤ працевлаштуванн¤ ≥нвал≥д≥в Ч не менше 4 % в≥д загальноњ чисельност≥ працюючих на п≥дприЇмств≥. якщо к≥льк≥сть працюючих не б≥льше 25 чолов≥к, норматив встановлюЇтьс¤ в розм≥р≥ ≤ робоче м≥сце.

–озм≥р в≥драхувань до фонду Ч середн¤ р≥чна зароб≥тна плата на в≥дпов≥дному п≥дприЇмств≥ за кожне не створене або не зайн¤те робоче м≥сце дл¤ ≥лвал≥да.

ƒержавний ≥нновац≥йний фонд було створено на п≥дстав≥ постанови  аб≥нета ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 18.02.1992 р. (з до повненн¤ми 6.12.1993 р.) Уѕро створенн¤ ƒержавного ≥нновац≥йного фондуФ, прийн¤тоњ на виконанн¤ «акону ”крањни Уѕро основи державноњ пол≥тики у сфер≥ науки ≥ науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥Ф.

 ошти ‘онду формують за рахунок бюджетних асигнувань, що вид≥л¤ютьс¤ державою дл¤ п≥дтримки науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥, в≥драхувань кошт≥в п≥дприЇмств, об'Їднань, орган≥зац≥й, внеск≥в юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б.

–озм≥р платеж≥в Ч 1 % в≥д обс¤гу реал≥зац≥й1 продукц≥њ з в≥днесенн¤м њх на соб≥варт≥сть продукц≥њ.

ѕосередницьк≥, оптов≥, постачальницько-збутов≥ ≥ торговельн≥ п≥дприЇмства суми в≥драхувань визначають, виход¤чи ≥з розм≥ру валового доходу, одержаного ними в≥д реал≥зац≥њ товар≥в, виконанн¤ роб≥т та послуг.

 ошти фонду формуютьс¤ за рахунок щом≥с¤чних в≥драхувань п≥дприЇмств, об'Їднань ≥ орган≥зац≥й незалежно в≥д форм власност≥ та п≥дпор¤дкуванн¤1. “ак≥ ж фонди дозволено утворювати за галуз¤ми.

 ошти позабюджетних фонд≥в ц≥льового призначенн¤ використовуютьс¤ дл¤ ф≥нансуванн¤ галузевих та м≥жгалузевих науково-досл≥дних ≥ досл≥дно-конструкторських роб≥т, заход≥в щодо освоЇнн¤ нових технолог≥й ≥ виробництва нових вид≥в продукц≥њ. ÷≥ кошти не можуть направл¤тис¤ на кап≥тальн≥ вкладенн¤.

„инне ”крањнське законодавство дозвол¤Ї мати на територ≥њ ”крањни державн≥ позабюджетн≥ кошти. «а ц≥льовим призначенн¤м вони також можуть бути соц≥альними ≤ економ≥чними. «а допомогою кошт≥в цих фонд≥в надаЇтьс¤ допомога ¤к населенню, так ≥ дл¤ розвитку економ≥ки, окремих галузей виробництва. ќсобливу роль у сучасних умовах в≥д≥грають позабюджетн≥ фонди соц≥ального призначенн¤.

ƒив.; Ћист ћ≥нф≥ну ”крањни, ћ≥неконом≥ки ”крањни та  ом≥тету по науково-техн≥чному прогресу при  аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в ”крањни Уѕор¤док формуванн¤ ≥ використанн¤ фонду позабюджетних кошт≥в ц≥льового призначенн¤ в≥д 21.02.92 р. з доповненн¤ми в≥л 10.11.92 р. державноњ виконавчоњ влади, що зд≥йснюЇ управл≥нн¤ ф≥нансами пенс≥йного забезпеченн¤'.

ѕлатниками внеск≥в Ї п≥дприЇмства ≥ орган≥зац≥њ незалежно в≥д форм власност≥ та господарюванн¤, виду д≥¤льност≥ та галузевоњ належност≥, громад¤ни-п≥дприЇмц≥, що використовують працю ф≥зичних ос≥б на умовах найму, та вс≥ працююч≥ громад¤ни, в тому числ≥ т≥, шо працюють за угодами цив≥льно-правового характеру.

ѕор¤док сплати внеск≥в до ѕенс≥йного фонду регулюЇтьс¤ ≤нструкц≥Їю ѕенс≥йного фонду.

¬ерховна –ада ”крањни, затверджуючи ƒержавний бюджет ”крањни на 1997 р≥к, зменшила ставку внеск≥в п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й в ѕенс≥йний фонд; тепер вона дор≥внюЇ 32 % в≥д фонду оплати прац≥.

¬≥драхуванн¤ до ‘онду соц≥ального страхуванн¤ ”крањни й до ÷ентрал≥зованого фонду соц≥ального страхуванн¤ колгоспник≥в проводитьс¤ в≥д зроблених нарахувань на зароб≥тну плату ус≥х без вин¤тку п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й ≥ колгосп≥в3. «а рахунок вказаних фонд≥в робл¤тьс¤ витрати:

ѕоложенн¤ про ‘онд соц≥ального страхуванн¤ ”крањни затверджено постановою –ади ћ≥н≥стр≥в ”–—– ≥ ради ‘едерац≥њ незалежних профсп≥лок ”крањни в≥д 11.02.1991 р. «г≥дно з цим ѕоложенн¤м ‘онд не включавс¤ в ƒержавний бюджет. «аконом ”крањни в≥д 1 лютого 1994 року Уѕро внесенн¤ зм≥н ≥ доповнень до «акону Уѕро систему оподаткуванн¤* ‘онд соц≥ального страхуванн¤ було в≥днесено до державних ц≥льових фонд≥в, а внески в нього Ч до обов'¤зкових платеж≥в.

¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни Уѕро ƒержавний бюджет ”крањни на 1997 р≥к* з 1 липн¤ 1997 р. збори на обов'¤зкове соц≥альне страхуванн¤ та обов'¤зкове пенс≥йне страхуванн¤ ≥ до ‘онду зд≥йсненн¤ заход≥в шодо л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи та соц≥ального захисту населенн¤ провад¤тьс¤ в установлених розм≥рах в≥д загального обс¤гу витрат на грошове забезпеченн¤ ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу ƒержавноњ служби охорони при ћ≥н≥стерств≥ внутр≥шн≥х справ ”крањни, з в≥днесенн¤м цих кошт≥в на соб≥варт≥сть послуг охорони Ч допомоги через тимчасову непрацездатн≥сть роб≥тникам, службовц¤м ≥ колгоспникам; допомоги по ваг≥тност≥ й пологах;

Ч одноразова допомога при народженн≥ дитини, на охорону здоров'¤, матер≥альну допомогу;

Ч придбанн¤ пут≥вок до санатор≥њв, будинк≥в в≥дпочинку, п≥онерських табор≥в, на бази в≥дпочинку;

Ч на ≥ндексац≥ю допомоги за тимчасовою непрацездатн≥стю, по ваг≥тност≥ й пологах, а також по вс≥х видах одноразовоњ допомоги в≥дпов≥дно до «акону ”–—– в≥д 3 липн¤ 1991 р. Уѕро ≥ндексац≥ю грошових доход≥в населенн¤Ф.

‘онд соц≥ального страхуванн¤, кр≥м обов'¤зкових в≥драхувань платниками, поповнюЇтьс¤ за рахунок сум, одержуваних в≥д труд¤щих за видан≥ профсп≥лковими орган≥зац≥¤ми пут≥вки на санаторно-курортне л≥куванн¤, в≥дпочинок та туризм; сум витрат на виплату допомоги за тимчасовою непрацездатн≥стю, спричиненою трудовим кал≥цтвом ≥ профес≥йними захворюванн¤ми в результат≥ порушень адм≥н≥страц≥Їю д≥ючих правил захисту прац≥ ≥ техн≥ки безпеки; у зв'¤зку з п≥двищеною захворюван≥стю з вини адм≥н≥страц≥њ, а також травмами, скоЇними з провини ≤нших орган≥зац≥й чи окремих ос≥б; суми нарахованоњ пен≥ у випадках несплати страхових внеск≥в.

¬ орган≥зац≥¤х за рахунок кошт≥в ‘онду провод¤тьс¤ витрати на виплату допомоги за тимчасовою непрацездатн≥стю, по ваг≥тност≥; при народженн≥ дитини; на похованн¤; орган≥зац≥ю санаторно-курортного л≥куванн¤ та в≥дпочинку труд¤щих, д≥тей, ветеран≥в та ≥нвал≥д≥в.

«акон ”крањни Уѕро ƒержавний бюджет ”крањни на 1997 р≥кФ передбачив створенн¤ централ≥зованого ц≥льового позабюджетного ‘онду спри¤нн¤ виробництву та впровадженню прилад≥в обл≥ку споживанн¤ газу в набут≥. ÷ей ‘онд утворюЇтьс¤ за рахунок п≥двищенн¤ ц≥ни на газ, що використовуЇтьс¤ промисловими споживачами, у розм≥р≥ 1 в≥дсотка д≥ючого тарифу.  ошти цього фонду акумулюютьс¤ на основному рахунку ƒержавного казначейства ”крањни.

÷ей позабюджетний ‘онд було створено ще в серпн≥ 1995 року на п≥дстав≥ ѕостанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 14 червн¤ 1995 р. є 422 Уѕро виробництво та впровадженн¤ прилад≥в обл≥ку споживанн¤ газу в побут≥Ф. як в≥домо, 18 лютого 1997 р. було прийн¤то нову редакц≥ю «акону ”крањни Уѕро систему оподаткуванн¤Ф. ¬ цьому «акон≥ не передбачен≥ в≥драхуванн¤ в ‘онд спри¤нн¤ виробництву та впровадженню прилад≥в обл≥ку споживанн¤ газу в побут≥. —оц≥альна значим≥сть такого фонду величезна, тому ≥ внесено в «акон Уѕро ƒержавний бюджет на 1997 р≥кФ такий вид платеж≥в на створенн¤ позабюджетного ‘онду.

ƒержавний фонд охорони прац≥ створено в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Уѕро охорону прац≥Ф. ƒл¤ њх формуванн¤ п≥дприЇмства ус≥х форм власност≥ внос¤ть кошти на утворенн¤ фонд≥в охорони прац≥ ус≥х р≥вн≥в у розм≥р≥ 1% в≥д фактичного обс¤гу реал≥зац≥њ продукц≥њ (роб≥т, послуг), за виключенн¤м сум податк≥в, з в≥днесенн¤м цих сум до витрат виробництва ≥ об≥гу. ¬≥д загальноњ суми в≥драхувань п≥дприЇмства направл¤ють: 60 % Ч до фонду охорони прац≥ п≥дприЇмств, 10 % Ч до рег≥ональних фонд≥в, «ќ % Ч до галузевого фонду охорони прац≥. √алузевий фонд 50 % одержаних сум перераховуЇ до ƒержавного фонду.

¬ цей ‘онд зараховуютьс¤ кошти в≥д застосуванн¤ органами державного нагл¤ду за охороною прац≥ штрафних санкц≥й до п≥дприЇмств, штрафи за нещасн≥ випадки та профес≥йн≥ захворюванн¤.

«≥бран≥ кошти в установлених розм≥рах розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж ƒержавним, галузевими та м≥сцевими фондами.

«аконом ”крањни Уѕро ƒержавний бюджет на 1997 р≥кФ було передбачено створенн¤ ƒержавного ц≥льового ‘онду розвитку промисловост≥ за рахунок в≥драхувань в розм≥р≥ одного в≥дсотка обс¤г≥в реал≥зованоњ продукц≥њ (роб≥т, послуг) п≥дприЇмств, що належать до сфери управл≥нн¤ ћ≥н≥стерства промисловост≥ ”крањни, кр≥м п≥дприЇмств деревообробноњ та легкоњ промисловост≥. —уми зазначених витрат в≥днос¤тьс¤ на соб≥варт≥сть продукц≥њ (роб≥т, послуг).  ошти цього фонду повинн≥ надходити на спец≥альний рахунок в √оловному управл≥нн≥ ƒержавного казначейства ”крањни ≥ використовуватис¤ суворо за призначенн¤м.

–ади орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ мають право створювати в межах законодавства ц≥льов≥ фонди дл¤ розв'¤занн¤ будь-¤ких соц≥альних ≥ економ≥чних проблем на п≥дв≥домч≥й територ≥њ. ÷≥льов≥ фонди Ї складовою частиною позабюджетних фонд≥в. “ак, «акон ”–—– Уѕро зайн¤т≥сть населенн¤Ф у —“. 22 передбачив створенн¤ на центральному ≥ на м≥сцевому р≥вн¤х державного фонду спри¤нн¤ зайн¤тост≥ населенн¤. ¬≥драхуванн¤ до цього фонду з м≥сцевих бюджет≥в зд≥йснюютьс¤ за розм≥ром, що визначаЇтьс¤ самост≥йно в≥дпов≥дними м≥сцевими радами.

«акон ”крањни Уѕро приватизац≥ю майна державних п≥дприЇмствФ у ст. 23 передбачив утворенн¤ позабюджетних фонд≥в приватизац≥њ јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та ≥нших адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць ”крањни. Ѕуло встановлено, що кошти зазначених фонд≥в спр¤мовуютьс¤ на погашенн¤ внугр≥шньго державного боргу ”крањни, а також на в≥дшкодуванн¤ витрат, пов'¤заних з приватизац≥Їю, кредитуванн¤ техн≥чного переозброЇнн¤ приватизованих п≥дприЇмств, розвиток п≥дприЇмництва та створенн¤ нових робочих м≥сць у межах, шо встановлюютьс¤ ƒержавною програмою приватизац≥њ. ѕор¤док використанн¤ кошт≥в, одержаних в≥д приватизац≥њ державного майна, щороку визначаЇтьс¤ ¬ерховною –адою у закон≥ про ƒержавний бюджет. Ќаприклад, статт¤ 23 «акону ”крањни Уѕро ƒержавний бюджет ”крањни на 1997 р≥кФ встановила, що у 1997 роц≥ 80 % кошт≥в, що над≥йдуть до в≥дпов≥дних позабюджетних фонд≥в приватизац≥њ адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць в≥д приватизац≥њ п≥дприЇмств комунальноњ власност≥, зараховуютьс¤ до в≥дпов≥дних м≥сцевих бюджет≥в.

¬ процес≥ приватизац≥њ державного житлового фонду передбачено створенн¤ окремих позабюджетних рахунк≥в м≥сцевих рад. —т. 9 «акону ”крањни Уѕро приватизац≥ю державного житлового фондуФ в≥д 23 червн¤ 1992 року встановила, що кошти, одержан≥ в≥д приватизац≥њ державного житлового фонду, зараховуютьс¤ у спец≥ально створен≥ позабюджетн≥ приватизац≥йн≥ житлов≥ фонди м≥сцевих рад або в≥дпов≥дн≥ фонди п≥дприЇмств, на баланс≥ ¤ких Ї в≥домче житло. ÷≥ кошти використовуютьс¤ на житлове буд≥вництво та на ремонт житла з метою забезпеченн¤ житлом громад¤н, ¤ким необх≥дно пол≥пшити житлов≥ умови. 20 % кошт≥в цих фонд≥в перераховуютьс¤ до ƒержавного приватизац≥йного житлового фонду, ¤кий створюЇтьс¤ дл¤ ф≥нансуванн¤ житлового буд≥вництва в рег≥онах з низьким р≥внем забезпеченост≥ громад¤н житлом та утворенн¤ резерву кошт≥в дл¤ забезпеченн¤ гарант≥й прав на безкоштовне державне житло новонароджених громад¤н ”крањни.

«аконодавство ”крањни передбачаЇ формуванн¤ позабюджетних фонд≥в м≥сцевих рад дл¤ ф≥нансуванн¤ шл¤хових роб≥т.

«г≥дно ≥з «аконом ”крањни Уѕро джерела ф≥нансуванн¤ шл¤хового господарства ”крањниФ в≥д 18 березн¤ 1991 року конкретний розм≥р в≥драхувань, що надход¤ть на розвиток шл¤х≥в загального користуванн¤ в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим ≥ в област¤х, а також напр¤мки њх використанн¤ визначаютьс¤ ¬ерховною –адою  римськоњ јвтоном≥њ та обласними радами.

ћ≥сцев≥ ради також можуть утворювати ц≥льов≥ позабюджетн≥ фонди охорони навколишнього середовища. —татт¤ 46 «акону ”–—– Уѕро охорону навколишнього природного середовищаФ встановила пор¤док надходженн¤ платеж≥в за забрудненн¤ навколишнього природного середовища у позабюджетн≥ фонди його охорони р≥зних р≥вн≥в, починаючи в≥д рад базового р≥вн¤ до ƒержавного.

Ќа м≥сцевому р≥вн≥ функц≥онуЇ ще багато вид≥в позабюджетних фонд≥в, що знижуЇ можлив≥сть ефективного контролю за њх формуванн¤м ≥ витрачанн¤м.

—татт¤ 68 «акону ”крањни Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥Ф дозвол¤Ї органам м≥сцевого самовр¤дуванн¤ утворювати позабюджетн≥ фонди, встановлюючи, що так≥ кошти перебувають на спец≥альних рахунках у банках, а положенн¤ про пор¤док њх формуванн¤ ≥ використанн¤ затверджуютьс¤ в≥дпов≥дними радами.

ќргани м≥сцевого самовр¤дуванн¤ мають право утворювати ≥ валютн≥ фонди в силу ст. 68 «акону ”крањни Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥Ф. ѕравда, цей закон не встановлюЇ пор¤док ≥ джерела утворенн¤ валютних фонд≥в, в≥дсилаючи до положень про ц≥ фонди, ¤к≥ повинн≥ затверджуватис¤ в≥дпов≥дними радами.

—татт¤ 70 «акону ”крањни Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥Ф надала радам або за њх р≥шенн¤м ≥ншим органам самовр¤дуванн¤ в≥дпов≥дно до законодавства право:

а) випускати м≥сцев≥ позики, лотерењ та ц≥нн≥ папери;

б) отримувати позички з ≥нших бюджет≥в на покритт¤ тимчасових касових розрив≥в з њх погашенн¤м до к≥нц¤ бюджетного року;

в) отримувати кредити в банк≥вських установах.

ќргани м≥сцевого самовр¤дуванн¤ мають право у межах законодавства:

а) створювати комунальн≥ банки та ≥нш≥ ф≥нансово-кредитн≥установи;

¬≥дносини, ¤к≥ виникають при формуванн≥ державних доход≥в, в основному виступають у правов≥й форм≥. ƒержава встановлюЇ систему платеж≥в у «акон≥ ”крањни Уѕро систему оподаткуванн¤Ф, в ньому визначаЇтьс¤ ≥ коло можливих суб'Їкт≥в, фактичний склад, форми ≥ методи, розм≥ри, строки ст¤гненн¤. «аконодавець, зд≥йснюючи правове регулюванн¤ системи платеж≥в, ставить за мету забезпечити моб≥л≥зац≥ю великих, регул¤рних ≥ б≥льш-менш ст≥йких доходних джерел дл¤ централ≥зованих фонд≥в кошт≥в. ƒержава у законодавчому пор¤дку регламентуЇ права ≥ обов'¤зки учасник≥в в≥дносин при внесенн≥ платеж≥в держав≥, заход≥в заохоченн¤ ≥ в≥дпов≥дальност≥ за невиконанн¤ припис≥в держави. ƒержава, безумовно, бажаЇ отримати б≥льше кошт≥в у своЇ розпор¤дженн¤, але вона зац≥кавлена у розвитку виробництва, у п≥двищенн≥ життЇвого р≥вн¤ населенн¤, тому вона намагаЇтьс¤ так вплинути на розпод≥льн≥ в≥дносини, на утворенн¤ накопиченн¤ п≥дприЇмств ус≥х форм власност≥ ≥ доходи населенн¤, щоб зб≥льшити прибутки, доходи, що пот≥м призведе до можливост≥ зб≥льшенн¤ платеж≥в у централ≥зован≥ фонди.

“аким чином, держава намагаЇтьс¤ встановити такий правовий режим платеж≥в у централ≥зован≥ фонди, шоб в≥н спри¤в розвитков≥ виробництва, п≥дйому економ≥ки, використанню внутр≥шн≥х резерв≥в.

™дина система державних доход≥в не виключаЇ, а, навпаки, припускаЇ класиф≥кац≥ю њх на р≥зноман≥тн≥ групи. ¬ основ≥ класиф≥кац≥њ можуть лежати р≥зн≥ п≥дстави. Ќайб≥льш принциповим Ї под≥л доход≥в держави в залежност≥ в≥д пор¤дку формуванн¤ њх системи.

¬ цьому випадку њх можна под≥лити на:

Ч централ≥зован≥ доходи, що залишатьс¤ в розпор¤дженн≥ держави ≥ надход¤ть на формуванн¤ централ≥зованих грошових фонд≥в (державного ≥ м≥сцевого р≥вн≥в, ѕенс≥йного фонду ”крањни, ‘онду спри¤нн¤ зайн¤тост≥ населенн¤ ≥ т.д.). ÷ентрал≥зован≥ державн≥ доходи, перш за все, формуютьс¤ за рахунок податкових надходжень та ≥нших, що складають основу доход-ноњ частини бюджету;

Ч децентрал≥зован≥ доходи, що надход¤ть в розпор¤дженн¤ окремих державних п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й, що формуютьс¤ за рахунок њх доход≥в ≥ використовуютьс¤ в≥дпов≥д но до њх ф≥нансових план≥в.

ƒиференц≥ац≥¤ доход≥в за джерелами утворенн¤ даЇ можлив≥сть детал≥зувати њх склад ≥ визначити форми надходжень њх у централ≥зован≥ фонди. “ак, доходи в≥д юридичних ос≥б ≥ грама-д¤н-п≥дприЇмц≥в складаютьс¤ з:

1) доход≥в, ¤к≥ безпосередньо надход¤ть в≥д них у форм≥: податк≥в, рентних платеж≥в, в≥драхувань на покритт¤ витрат на геологорозв≥дувальн≥ роботи, внеск≥в у пенс≥йний фонд та на соц≥альне страхуванн¤ тощо;

2) платеж≥в за користуванн¤ природними ресурсами та плати за забрудненн¤ природного середовища, в≥драхуванн¤ на буд≥вництво та ремонт автомоб≥льних дор≥г;

3) плати за наданн¤ послуг органами держави (державне мито, мито, митн≥ збори, збори за державну реЇстрац≥ю, проб≥рний зб≥р тощо).

ƒоходи в≥д населенн¤ надход¤ть у форм≥ державних ≥ м≥сцевих податк≥в, платеж≥в у ѕенс≥йний фонд та добров≥льних внеск≥в (придбанн¤ обл≥гац≥й державних та м≥сцевих позик).

јнал≥з правового режиму доход≥в, ¤к≥ надход¤ть у розпор¤дженн¤ держави або органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, св≥дчить про те, що б≥льш≥сть з них Ї обов'¤зковими платежами. “ак њх визначаЇ ст, 14 «акону ”крањни Уѕро систему оподаткуванн¤Ф. ѕерел≥к обов'¤зкових платеж≥в, що м≥ститьс¤ в ст. 14, повинен бути вичерпним, а вс≥ ≥нш≥ платеж≥ можна вважати добров≥льними. —права в тому, що вс≥ платеж≥, ¤к≥ визнан≥ законодавче обов'¤зковими, можна ст¤гувати примусово. якщо виду платежу в «акон≥ Уѕро систему оподаткуванн¤Ф немаЇ, платники можуть його не вносити. ќстанн≥м часом почали вносити доповненн¤ в «акон ”крањни Уѕро систему оподаткуванн¤Ф, ≥накше податков≥ адм≥н≥страц≥њ не можуть ставити питанн¤ про примусове ст¤гненн¤ платеж≥в (наприклад, це сталос¤ з внесками до ƒержавного ≤нновац≥йного фонду. ѕоки внески до цього фонду не включили у перел≥к обов'¤зкових платеж≥в, установлених у ст. 14 «акону ”крањни Уѕро систему оподаткуванн¤Ф (редакц≥¤ 18 лютого 1997 року), ƒержавн≥ податков≥ адм≥н≥страц≥њ не мали права примусово ст¤гувати њх).

ќбов'¤зков≥ платеж≥ ст¤гуютьс¤ двома методами Ч податковим ≥ неподатковим. ѕодатков≥ платеж≥ Ч це

р≥зновид обов'¤зкових. ѕодатки сплачують ус≥ п≥дприЇмства, незалежно в≥д форм власност≥ ≥ виду д≥¤льност≥, та населенн¤.оходи можна також диференц≥ювати з урахуванн¤м конкретнх умов њх збору ≥ використан «а цим критер≥Їм доходи можна розр≥зн¤ти: зворотн≥ ≥ беззво-ротн≥; в≥дплати≥ ≥ безв≥дплатн≥; загальн≥ ≥ ц≥льов≥.

як правило, обов'¤зков≥ платеж≥ Ї беззворотними (податки, внески тощо), а доходи по державному кредиту (коли держава Ї позичальником, а населенн¤ придбаваЇ обл≥гац≥њ державних чи м≥сцевих позик) зворотн≥.

“е ж саме можна сказати ≥ про безв≥дплатн≥сть. ѕлатеж≥ в бюджет чи централ≥зован≥ або комунальн≥ фонди безв≥дплатн≥, але платеж≥ за користуванн¤ природними ресурсами безв≥дплатними не можна вважати, бо державне мито чи митн≥ збори Ч це плата за послуги держави.

ѕлатеж≥ в бюджет у б≥льшост≥ своњй не мають ц≥льового призначенн¤, наприклад, податки, але останн≥м часом в державному ≥ м≥сцевих бюджетах утворюютьс¤ ц≥льов≥ бюджетн≥ фонди. “ому платники внос¤ть платеж≥ ц≥льового призначенн¤ Ч до „орнобильського фонду, на соц≥альне страхуванн¤ тощо.

“аким чином, п≥д системою доход≥в державного бюджету можна розум≥ти взаЇмозв'¤зок вс≥Їњ сукупност≥ доход≥в та њњ диференц≥ац≥ю на окрем≥ групи ≥ види.

¬иход¤чи з економ≥чного зм≥сту ≥ особливостей правового регулюванн¤ доход≥в, њх можна об'Їднати в так≥ групи:

≤) податки
2)доходи в≥д ≥нших обов'¤зкових платеж≥в;
3) доходи в≥д державного кредиту;

4) доходи в≥д обов'¤зкового майнового ≥ особистого страхуванн¤.

ќсобливост≥ правового регулюванн¤ цих груп доход≥в дозвол¤ють об'Їднати в≥дносини, в процес≥ ¤ких доходи в≥д р≥зних джерел поступають у власн≥сть держави, в окрем≥ ≥нститути великого розд≥лу державних доход≥в.