√лава 4 ѕ–ј¬ќ¬≤ ќ—Ќќ¬» ‘≤ЌјЌ—ќ¬ќ√ќ  ќЌ“–ќЋё ¬ ” –јѓЌ≤

І 1. —уть ≥ призначенн¤ ф≥нансового контролю

—воЇр≥дн≥сть державних ф≥нанс≥в перех≥дного пер≥оду њх глибока внутр≥шн¤ суперечлив≥сть, незавершен≥сть процес≥в переходу в≥д економ≥ки одного типу до економ≥ки зовс≥м ≥ншого типу найрельЇфн≥ше про¤вл¤ютьс¤ у ф≥нансовому контрол≥. ÷е зумовлено його обТЇктивною роллю в реал≥зац≥њ державноњ ф≥нансовоњ пол≥тики, його складн≥стю ≥ всеохоплюючим характером, своњми сторонами ф≥нансовий контроль так чи ≥накше зач≥паЇ ≥нтереси практично кожного громад¤нина ≥ вс≥х без вин¤тку юридичних ос≥б.

‘≥нансовий контроль Ї одн≥Їю ≥з завершальних стад≥й управл≥нн¤ ф≥нансами. ¬одночас в≥н Ї наобх≥дною умовою ефективност≥ управл≥нн¤ ф≥нансовими в≥дносинами в ц≥лому. —кладн≥сть розум≥нн¤ ф≥нансового контрою зумовлена складн≥стю самих ф≥нанс≥в. “ак само, ¤к ф≥нанси Ї основою сусп≥льноњ д≥¤льност≥ в будь-¤к≥й сфер≥ ≥ водночас в≥дображають њњ матер≥альну результативн≥сть, так ≥ ф≥нансовий контроль виступаЇ в рол≥ свого роду лакмусового пап≥рц¤, з допомогою ¤кого зримо про¤вл¤Їтьс¤ весь процес руху ф≥нансових ресурс≥в, починаючи з≥ стад≥њ њх формуванн¤, що необх≥дно дл¤ початку зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥ в будь-¤к≥й сфер≥ публ≥чного житт¤, ≥ завершуючи одержанн¤м ф≥нансових результат≥в ц≥Їњ д≥¤льност≥.

ќсобливе м≥сце ф≥нансового контролю в загальн≥й систем≥ контролю ¤к елемента в систем≥ управл≥нн¤ сусп≥льними процесами зумовлюЇтьс¤ його специф≥кою, що най¤скрав≥ше про¤вл¤Їтьс¤ в контрольн≥й функц≥њ самих ф≥нанс≥в. ќбТЇктивно властива ф≥нансам здатн≥сть виражати специф≥чну сторону виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥ в будь-¤к≥й сфер≥ робить ф≥нансовий контроль всеохоплюючим ≥ всеос¤жним.

¬одночас дл¤ того щоб з потенц≥йно можливого ф≥нансовий контроль д≥йсно став таким ≥ на практиц≥, завжди необх≥дно розр≥зн¤ти базисн≥ ≥ надбудовн≥ елементи ф≥нансового контролю. якщо контрольна функц≥¤ ф≥нанс≥в Ї властив≥стю самих ф≥нанс≥в ≥ виступаЇ базисом ф≥нансово-контрольних правов≥дносин, то власне ф≥нансовий контроль Ї д≥¤льн≥стю в≥дпов≥дних орган≥в ≥ орган≥зац≥й, що його зд≥йснюють.

‘ормально обТЇктом ф≥нансового контролю Ї ф≥нансов≥ показники д≥¤льност≥, але оск≥льки вони або регламентують процес формуванн¤, розпод≥лу, перерозпод≥лу ≥ використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в, або в≥дображають результативн≥сть њх кругооб≥гу, фактичним обТЇктом ф≥нансового контролю Ї весь процес виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥. —аме цим й зумовлюЇтьс¤ виключно велика роль ф≥нансового контролю в систем≥ управл≥нн¤ сусп≥льними процесами.

Ќеобх≥дною умовою ефективност≥ ф≥нансового контролю Ї система бухгалтерського обл≥ку, що забезпечуЇ достов≥рн≥сть ≥ повноту в≥дображенн¤ руху варт≥сних показник≥в п≥дзв≥тноњ юридичноњ чи ф≥зичноњ особи. Ћише за такоњ умови результати

ф≥нансового контролю дають можлив≥сть дл¤ анал≥зу ≥ обТЇктивноњ оц≥нки динам≥ки ф≥нансових показник≥в ≥ коректуванн¤ процесу реал≥зац≥њ ф≥нансовоњ пол≥тики держави.

ћ≥ра ≥ глибина реал≥зац≥њ сусп≥льством контрольноњ функц≥њ ф≥нанс≥в багато в чому залежить також в≥д стану ф≥нансовоњ дисципл≥ни в народному господарств≥. ‘≥нансова дисципл≥на Ч це одна ≥з стор≥н законност≥. ¬она виражаЇ обовТ¤зковий дл¤ вс≥х юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б пор¤док веденн¤ ф≥нансового господарства, дотриманн¤ встановлених норм ≥ правил, виконанн¤ ф≥нансових зобовТ¤зань.

¬имоги ф≥нансовоњ дисципл≥ни визначаютьс¤, з одного боку, загальними принципами орган≥зац≥њ ф≥нанс≥в, з ≥ншого Ч специф≥чними умовами функц≥юванн¤ ф≥нанс≥в в структурних п≥дрозд≥лах матер≥ального виробництва ≥ невиробничоњ сфери. ‘≥нансова дисципл≥на несум≥сна з в≥домчим чи м≥сницьким п≥дходом до виконанн¤ ф≥нансових зобовТ¤зань, не допускаЇ протиставленн¤ ≥ндив≥дуальних, групових та сусп≥льних ≥нтерес≥в. ¬ умовах нин≥шньоњ нашоњ д≥йсност≥ особливо важко домогтис¤ цього.

”крањна в своЇму поступальному розвитку пр¤муЇ до ринковоњ економ≥ки ≥ вже пройшла цим шл¤хом певний в≥др≥зок в≥дстан≥. –ух ”крањни цим шл¤хом набув незворотнього характеру. ≤ хоча в≥дносинам в галуз≥ державних ф≥нанс≥в ”крањни ще дуже властив≥ перех≥дн≥ риси, проте за своЇю суттю та основним зм≥стом вони уже набули, особливо ≥з врахуванн¤м тенденц≥й та динам≥ки њх розвитку, класичних ринкових рис.

«а нин≥шн≥х умов основна увага в державному ф≥нансовому контрол≥ прид≥л¤Їтьс¤ вчасност≥ та повнот≥ моб≥л≥зац≥њ кошт≥в у державн≥ ф≥нансов≥ ресурси, законност≥ надходжень та видатк≥в у вс≥х ланках державноњ ф≥нансовоњ системи, дотриманню правил обл≥ку ≥ зв≥тност≥. ƒержавний ф≥нансовий контроль охоплюЇ не лише процес формуванн¤ ≥ виконанн¤ ƒержавного бюджету, але й м≥сцевих бюджет≥в, оск≥льки державою повинен зд≥йснюватись контроль при: видач≥ рег≥ональним ≥ м≥сцевим бюджетам дотац≥й (субсид≥й) ≥ кредит≥в з ƒержавному бюджету на ф≥нансуванн¤ њх поточних та кап≥тальних видатк≥в; санкц≥ю-ванн≥ випуску м≥сцевих позик, гарантованих ур¤дом; реал≥зац≥њ ур¤дових програм.

ѕовн≥стю виходить за рамки державного ф≥нансового контролю ф≥нансовий контроль, що зд≥йснюЇтьс¤ у сфер≥ д≥¤льност≥ монопол≥й ≥ приватного п≥дприЇмництва самими власниками ф≥нансового кап≥талу чи його окремих складових. “ут зд≥йснюЇтьс¤ найефективн≥ший ≥ найбезкомпром≥сн≥ший ф≥нансовий контроль, оск≥льки в≥д його повсюдност≥ ≥ принциповост≥ безпосередньо залежить ф≥нансова результативн≥сть д≥¤льност≥ самих власник≥в кап≥талу.  ≥нцевою метою п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в будь-¤к≥й сфер≥ Ї збагаченн¤, тобто н≥що ≥нше, ¤к зростанн¤ первинного кап≥талу.

Ќа цьому р≥вн≥ в структур≥ орган≥зац≥њ ф≥нансового контролю в ринков≥й економ≥ц≥ маЇ м≥сце аналог≥¤ з внутр≥в≥домчим ф≥нансовим контролем, що д≥¤в в крањнах з адм≥н≥стративно-командною системою управл≥нн¤ при державн≥й (загальнонародн≥й) форм≥ власност≥. ќднак ¤кщо в ефективност≥ внутр≥в≥домчого контролю в н≥йб≥льш≥й м≥р≥ знову ж таки була зац≥кавлена держава (узагальнений власник), то в ринков≥й економ≥ц≥ в ефективност≥ внутр≥шнього, власного ф≥нансового контролю зац≥кавлен≥ безпосередньо сам≥ власники кап≥талу.

—амост≥йною ланкою ф≥нансового контролю Ї в даний час також профес≥йний ф≥нансовий контроль Ч ф≥нансовий контроль незалежних аудиторських служб. ¬≥н зд≥йснюЇтьс¤ у випадку ≥ на умовах, передбачених законом, а також на замовленн¤ власника ф≥нансових ресурс≥в на умовах платност≥ за наданн¤ послуг методом в≥льного вибору аудитора. јудиторська перев≥рка спр¤мована на оц≥нку достов≥рност≥ ф≥нансовоњ зв≥тност≥, глибокий профес≥йний економ≥чний анал≥з ф≥нансовоњ д≥¤льност≥, оц≥нку ф≥нансовоњ над≥йност≥ ф≥рми, п≥дприЇмства, банку, страховоњ орган≥зац≥њ чи ≥ншоњ юридичноњ особи, що перев≥р¤Їтьс¤, та п≥дготовку в≥дпов≥дного заключенн¤. јудитор ≥ аудиторська ф≥рма несуть не т≥льки моральну, але й юридичну в≥дпов≥дальн≥сть за ¤к≥сть наданих ними послуг.

¬ контрольно-рев≥з≥йн≥й робот≥ за адм≥н≥стративно-командноњ системи управл≥нн¤ ф≥нансовий контроль за д≥¤льн≥стю п≥дприЇмств був спр¤мований, насамперед, на перев≥рку виконанн¤ план≥в нагромаджень ≥ платеж≥в в бюджет, ви¤вленн¤ прихованих внутр≥шн≥х резерв≥в, контроль за збереженн¤м ≥ ефективн≥стю використанн¤ державних кошт≥в, дотриманн¤ нормативних показник≥в ≥ ф≥нансовоњ дисципл≥ни.

“аким чином, ф≥нансовий контроль Ч це ц≥леспр¤мована д≥¤льн≥сть законодавчих ≥ виконавчих орган≥в публ≥чноњ влади ≥ недержавних орган≥зац≥й, спр¤мована на забезпеченн¤ законност≥, ф≥нансовоњ дисципл≥ни ≥ рац≥ональност≥ в ход≥ моб≥л≥зац≥њ, розпад≥лу ≥ використанн¤ кошт≥в централ≥зованих ≥ децентрал≥зованих грошових фонд≥в держави з метою найефективн≥шого соц≥ально-економ≥чного розвитку ус≥х субТЇкт≥в ф≥нансових правов≥дносин.

‘≥нансовий контроль характерний ус≥м ф≥нансово-правовим ≥нститутам. “ому пор¤д ≥з загальними ф≥нансово-правовими нормами, що регулюють орган≥зац≥ю ≥ пор¤док зд≥йсненн¤ ф≥нансового контролю в ц≥лому, Ї норми, що враховують його специф≥ку в окремих ф≥нансово-правових ≥нститутах.

ќсновний зм≥ст ф≥нансового контролю у в≥дносинах, що регулюютьс¤ ф≥нансовим правом, можна звести до наступного:

÷¤ в≥дпов≥дальн≥сть може бути виражена в адм≥н≥стративних, економ≥чних або адм≥н≥стративних ≥ економ≥чних одночасно заходах впливу на порушник≥в ф≥нансовоњ дисципл≥ни. ≈коном≥чн≥ засоби впливу про¤вл¤ютьс¤ конкретно через ф≥нансов≥ санкц≥њ, ¤к≥ Ї тими важел¤ми ф≥нансового механ≥зму, що ≥стотно спри¤ють п≥двищенню ефективност≥ виробництва, його ≥нтенсиф≥кац≥њ, еколог≥чному оздоровленню ≥ т.д.

ѕроблеми посиленн¤ ф≥нансовоњ в≥дпов≥дальност≥, д≥Ївост≥ ф≥нансового контролю вимагають, з одного боку, скороченн¤ г≥ санкц≥й, що застосовуютьс¤, а з ≥ншого Ч п≥двищенн¤ њх результативност≥. ÷ьому, зокрема, покликана спри¤ти зд≥йснювана нин≥ в ”крањн≥ реформа оподаткуванн¤.

—пециф≥ка будь-¤кого контролю ¤к елемента управл≥нн¤ Ч його вторинн≥сть.  онтролювати можна т≥льки те, що уже Ї на¤ву. ‘≥нансовий контроль сам по соб≥ не Ї ≥нструментом безпосередньоњ орган≥зац≥њ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥. …ого призначенн¤ пол¤гаЇ в попередженн≥ або усуненн≥ помилок у ц≥й д≥¤льност≥, в пол≥пшенн≥ њњ самоњ.

ƒл¤ ефективного зд≥йсненн¤ ф≥нансового контролю необх≥дн≥ критер≥њ, своЇр≥дн≥ еталони, з ¤кими в ход≥ контролю пор≥внюЇтьс¤ д≥¤льн≥сть, що перев≥р¤Їтьс¤. ƒл¤ ф≥нансового контролю так≥ критер≥њ визначаютьс¤ ф≥нансовим законодавством ≥ ≥ншими нормативними актами, що регламентують ф≥нансову д≥¤льн≥сть. «окрема, так≥ критер≥њ м≥ст¤тьс¤ насамперед в  онституц≥њ ”крањни, в «аконах ”крањни Уѕро державну податкову службу в ”крањн≥Ф, Уѕро державну контрольно-рев≥з≥йну службу в ”крањн≥Ф, Уѕро аудиторську д≥¤льн≥стьФ та в р¤д≥ ≥нших, а також в указах ѕрезидента ”крањни, постановах  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, наказах та ≥нструкц≥¤х м≥н≥стерств ≥ в≥домств, у статутах ≥ положенн¤х, що регламентують правове становище ≥ компетенц≥ю державних орган≥в, громадських орган≥зац≥й, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ ≥ м≥ст¤ть в соб≥ правов≥ норми, ¤к≥ регулюють контрольн≥ повноваженн¤ компетентних орган≥в.

“ому ≥ншими словами ф≥нансовий контроль можна визначити ¤к спостереженн¤ фактичного стану показник≥в ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ субТЇкт≥в ф≥нансових правов≥дносин в пор≥вн¤нн≥ ≥з заданими показниками.

І 2. ¬иди ≥ методи ф≥нансового контролю

¬ залежност≥ в≥д критер≥њв, вз¤тих за основу, ф≥нансовий контроль под≥л¤Їтьс¤ на дек≥лька вид≥в. Ќайчаст≥ше критер≥Їм класиф≥кац≥њ ф≥нансового контролю на види беретьс¤ фактор часу проведенн¤ контролю ≥ на ц≥й п≥дстав≥ вид≥л¤ють попередн≥й ф≥нансовий контроль, поточний ф≥нансовий контроль ≥ наступний ф≥нансовий контроль. “ак≥ види контролю притаманн≥ ус≥м контролюючим органам.

ѕопередн≥й ф≥нансовий контроль зд≥йснюЇтьс¤ на етап≥ розгл¤ду ≥ прийн¤тт¤ р≥шень з ф≥нансових питань. ÷е стосуЇтьс¤ насамперед процесу визначенн¤ обс¤гу ф≥нансових ресурс≥в

держави на плановий пер≥од та њх основноњ частини, що акумулюЇтьс¤ в ƒержавному бюджет≥, а також њх розпод≥лу м≥ж окремими сусп≥льними потребами та одержувачами державних ф≥нансових ресурс≥в.

ѕопередн≥й ф≥нансовий контроль зд≥йснюЇтьс¤ на стад≥њ розробки ≥ прийн¤тт¤ закон≥в ≥ ≥нших нормативних акт≥в з ф≥нансових питань. « ц≥Їю метою зд≥йснюЇтьс¤ квал≥ф≥кована експертна оц≥нка ф≥нансових результат≥в впровадженн¤ того чи ≥ншого р≥шенн¤, що може бути прийн¤тим. ѕри цьому попередн≥й ф≥нансовий контроль на основ≥ глибокого анал≥зу ≥ розрахунк≥в ф≥нансових результат≥в забезпечуЇ обТЇктивн≥сть оц≥нки доц≥льност≥ прийн¤тт¤ чи неприйн¤тт¤ в≥дпов≥дного р≥шенн¤, маЇ важливе значенн¤ дл¤ проф≥лактики порушень ф≥нансовоњ дисципл≥ни ≥ ≥нших ф≥нансових правопорушень.

ѕопередн≥й ф≥нансовий контроль передуЇ витрачанню ф≥нансових ресурс≥в та прийн¤ттю будь-¤ких р≥шень з ф≥нансових (≥ не т≥льки ф≥нансових!) питань. ¬≥н спри¤Ї вибору найдоц≥льн≥ших р≥шень, що забезпечують пор¤д з найб≥льшою ефективн≥стю використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в в оптимальну збалансован≥сть варт≥сних ≥ натурально-речових пропорц≥й ≥ показник≥в економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку сусп≥льства. « ц≥Їю метою перев≥р¤ютьс¤ документи, що повинн≥ бути п≥сл¤ цього затверджен≥ ≥ стати основою дл¤ наступноњ д≥¤льност≥ Ч проекти бюджет≥в, ф≥нансових план≥в ≥ кошторис≥в, кредитн≥ ≥ касов≥ за¤вки ≥ т.д. як правило, попередн≥й ф≥нансовий контроль завжди зд≥йснюЇтьс¤ вищими органами законодавчоњ влади. ’оч обТЇктивно в≥н мав би зд≥йснюватись пост≥йно вс≥ма субТЇктами ф≥нансових правов≥дносин.

ѕоточний ф≥нансовий контроль Ч це контроль за безпосередньою оперативною ф≥нансовою д≥¤льн≥стю, ≥накше кажучи Ч за власне ф≥нансовим процесом. ¬≥н пол¤гаЇ в систематичн≥й перев≥рц≥ дотриманн¤ ф≥нансовоњ дисципл≥ни, тобто дотриманн¤ вимог ф≥нансових норм ≥ норматив≥в, насамперед Ч неухильного дотриманн¤ встановлених показник≥в з обовТ¤зкових платеж≥в до бюджету ≥ державних позабюджетних фонд≥в. ÷ей вид ф≥нансового контролю справл¤Ї найб≥льший вплив на процес формуванн¤ ≥ використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в у вс≥х структурах сусп≥льного виробництва. як правило, в≥н зд≥йснюЇтьс¤ органами безпосереднього управл≥нн¤ ф≥нансовою д≥¤льн≥стю. ~~ й у цьому вид≥ контролю зад≥¤н≥ ус≥ субТЇкти ф≥нансовихв≥дносин.

Ќаступний ф≥нансовий контроль Ч це контроль за ф≥нансовими результатами д≥¤льност≥. ¬≥н проводитьс¤ п≥сл¤ зд≥йсненн¤ ф≥нансових операц≥й (виконанн¤ ф≥нансових зобовТ¤зань перед державою, одержанн¤ ≥ використанн¤ грошових кошт≥в в≥д держави на виплату зароб≥тноњ плати прац≥вникам бюджетноњ сфери та ≥н.) ≥, ¤к правило, п≥сл¤ завершенн¤ певних етап≥в д≥¤льност≥ з метою зТ¤суванн¤ њњ ефективност≥. Ќаступний ф≥нансовий контроль Ч це база дл¤ анал≥зу й оц≥нки не лише ефективност≥ використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в, але й ефективност≥ орган≥зац≥њ ф≥нансовоњ роботи, застосуванн¤ контрольних ф≥нансових норм ≥ норматив≥в в ц≥лому. ќднаково активну участь в цьому вид≥ ф≥нансового контролю беруть ус≥ субТЇкти ф≥нансово-правових в≥дносин, з т≥Їю лише р≥зницею, що кожен з них зд≥йснюЇ наступний ф≥нансовий контроль на своЇму р≥вн≥ та в межах наданоњ йому державою компетенц≥њ.

¬с≥ назван≥ види ф≥нансового контролю зд≥йснюютьс¤ безпосередньо ф≥нансовими прац≥вниками структур, що займаютьс¤ виробничо-господарською та ф≥нансовою д≥¤льн≥стю, а також власниками ф≥нансових ресурс≥в. «наченн¤ ≥ роль ус≥х вид≥в ф≥нансового контролю при цьому не зм≥нюютьс¤, лише обмежуЇтьс¤ сфера застосуванн¤ його Ч п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю, ф≥рмою ≥ т.д. ќсоблив≥стю Ї й те, що головний акцент при цьому робитьс¤ не на перев≥рку дотриманн¤ ф≥нансовоњ дисципл≥ни, хоч це не випускаЇтьс¤ з пол¤ зору зовс≥м, а на оборотн≥сть ф≥нансових ресурс≥в, тобто ефективн≥сть њх використанн¤ та в≥дображенн¤ цього в обл≥ку ≥ зв≥тност≥.

Ќа п≥дстав≥ ≥нших критер≥њв вид≥л¤ють обовТ¤зковий та ≥н≥ц≥ативний ф≥нансовий контроль. ќбовТ¤зковий зд≥йснюЇтьс¤: а) в силу вимог нормативних акт≥в (наприклад, контроль –ахунковоњ палати ¬ерховноњ –ади ”крањни за виконанн¤м бюджету по п≥дсумках року, що завершивс¤) ≥ б) за р≥шенн¤м компетентних орган≥в держави (наприклад, податковоњ адм≥н≥страц≥њ з метою зТ¤суванн¤ повноти виконанн¤ платниками податк≥в њх ф≥нансових обовТ¤зк≥в перед державою), прокуратури (з метою зТ¤суванн¤ дотриманн¤ законност≥ в крањн≥), суду (з метою встановленн¤ ≥стини в ход≥ розгл¤ду конкретноњ судовоњ справи) ≥ т.д. ≤н≥ц≥ативний ф≥нансовий контроль зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ власних р≥шень господарюючих субТЇкт≥в.

«астосовуютьс¤ й ≥нш≥ п≥дстави класиф≥кац≥њ вид≥в ф≥нансового контролю, наприклад за субТЇктним складом орган≥в, що зд≥йснюють ф≥нансовий контроль. ¬ цьому випадку ф≥нансовий контроль под≥л¤Їтьс¤ на так≥ види: 1) ф≥нансовий контроль орган≥в законодавчоњ влади ≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤; 2) ф≥нансовий контроль ѕрезидента ”крањни; 3) ф≥нансовий контроль орган≥в виконавчоњ влади загальноњ компетенц≥њ; 4) ф≥нансовий контроль орган≥в виконавчоњ влади спец≥альноњ компетенц≥њ; 5) ф≥нансовий контроль ф≥нансово-кредитних орган≥в; 6) в≥домчий ф≥нансовий контроль; 7) внутр≥шньогосподарський ф≥нансовий контроль; 8) громадський ф≥нансовий контроль; 9) аудиторський ф≥нансовий контроль.

‘≥нансовий контроль зд≥йснюЇтьс¤ р≥зними методами. ѕ≥д методом ф≥нансового контролю розум≥ють засоби, прийоми ≥ способи його зд≥йсненн¤. ¬они дуже р≥зноман≥тн≥ ≥ обираютьс¤ не дов≥льно, а в залежност≥ в≥д сукупност≥ фактор≥в, насамперед в≥д: 1) субТЇкта контролю. “ут особливу роль в≥д≥граЇ правовий статус ≥ особливост≥ форм д≥¤льност≥ органа, що зд≥йснюЇ контроль; 2) в≥д обТЇкта контролю, 3) в≥д мети ≥ завдань, що сто¤ть перед субТЇктом контролю; 4) в≥д п≥дстав виникненн¤ контрольних правов≥дносин та р¤ду ≥нших обставин.

Ќайчаст≥ше застосовуютьс¤ наступн≥ методи ф≥нансового контролю Ч рев≥з≥њ, перев≥рки (документац≥њ, стану обл≥ку ≥ зв≥тност≥, повноти виконанн¤ ф≥нансових зобовТ¤зань ≥ т.д.), заслуховуванн¤ допов≥дей, ≥нформац≥й посадових ос≥б про ф≥нансову д≥¤льн≥сть на сес≥¤х орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, зас≥данн¤х орган≥в державноњ виконавчоњ влади, ≤нвентаризац≥њ ≥ ≥нш≥, њх проведенн¤, ¤к правило, плануЇтьс¤. “акож можуть зд≥йснюватись вони ≥ поза планом, у звТ¤зку з необх≥дн≥стю, що обТЇктивно виникла.

¬с≥ методи ф≥нансового контролю конкретизуютьс¤ в методиках Ч тобто в технолог≥њ (правилах) проведенн¤ контролю р≥зними субТЇктами в≥дпов≥дних обТЇкт≥в. ћетодика вказуЇ конкретн≥ прийоми ≥ засоби д≥й, ор≥ЇнтуЇ, ¤к саме ≥ в ¤к≥й посл≥довност≥ починати, зд≥йснювати ≥ зак≥нчувати перев≥рку. ƒл¤ вс≥х найчаст≥ше вживаних метод≥в ф≥нансового контролю ≥снують випробуван≥ на практиц≥ методики. ¬они розроблен≥ з врахуванн¤м форм власност≥, орган≥зац≥йноњ структури, ≥нших ≥стотн≥х в≥дм≥нностей обТЇкт≥в, що контролюютьс¤.¬ ”крањн≥ у наш час основними методами ф≥нансового контролю Ї рев≥з≥њ й перев≥рки. «м≥ст цих метод≥в визначено законодавцем. «окрема, в статт≥ 2«акону ”крањни Уѕро державну

контрольно-рев≥з≥йну службу в ”крањн≥Ф в≥д 26 с≥чн¤ 1993 року встановлено:

У–ев≥з≥¤ Ч це метод документального контролю за ф≥нансово-господарською д≥¤льн≥стю п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, дотриманн¤м законодавства з ф≥нансових питань, достов≥рн≥стю обл≥ку ≥ зв≥тност≥, спос≥б документального розкритт¤ недол≥к≥в, розтрат, привласнень ≥ крад≥жок кошт≥в ≥ матер≥альних ц≥нностей, попередженн¤ ф≥нансових зловживань. «а результатами рев≥з≥њ складаЇтьс¤ акт.

ѕерев≥рка Ч це обстеженн¤ ≥ вивченн¤ окремих д≥л¤нок ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й чи њх п≥дрозд≥л≥в. –езультати перев≥рки оформлюютьс¤ дов≥дкою чи допов≥дною запискоюФ.

–ев≥з≥¤ Ч це найглибше ≥ найвсеб≥чн≥ше обстеженн¤ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ з метою зТ¤суванн¤ њњ доц≥льност≥ та законност≥. –ев≥з≥њ зд≥йснюють практично вс≥ субТЇкти, що контролюють ф≥нансову д≥¤льн≥сть, њх п≥дставою Ї, ¤к правило, завчасно складений план заход≥в ф≥нансового контролю субТЇкта, що цей контроль зд≥йснюЇ. ѕроте нер≥дко зустр≥чаютьс¤ й позапланов≥ рев≥з≥њ, що зд≥йснюютьс¤ за вимогою компетентних орган≥в у звТ¤зку з обставинами, що ран≥ше не були передбачен≥. ѕозапланов≥ рев≥з≥њ в≥дзначаютьс¤ раптовим характером ≥ зд≥йснюютьс¤ з метою зТ¤суванн¤ окремих питань. Ќайчаст≥ше позапланов≥ рев≥з≥њ призначаютьс¤ правоохоронними органами.

«а зм≥стом рев≥з≥њ под≥л¤ютьс¤ на фактичн≥ ≥ документальн≥. ¬ ход≥ фактичноњ рев≥з≥њ перев≥р¤Їтьс¤ вс¤ сукупн≥сть стор≥н ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ обТЇкта перев≥рки. –ев≥зори орган≥зовують ≥нвентаризац≥ю матер≥альних ц≥нностей, перев≥р¤ють стан матер≥альних ≥ речових склад≥в, п≥драховують, зважують ≥ вим≥р¤ють товарно-матер≥альн≥ ц≥нност≥, що перебувають на складах ≥ в процес≥ виробництва, перев≥р¤ють на¤вн≥сть грошей, ц≥нних папер≥в, документи тощо. ƒокументальн≥ рев≥з≥њ включають в себе лише перев≥рку р≥зних ф≥нансових документ≥в, в тому часл≥ рахунк≥в, плат≥жних в≥домостей, ордер≥в, чек≥в, зв≥т≥в, кошторис≥в ≥ т.д. ¬ ход≥ њх зд≥йсненн¤ зТ¤совуЇтьс¤ на¤вн≥сть необх≥дних ф≥нансових документ≥в, ¤к≥сть њх оформленн¤, ступ≥нь над≥йност≥ њх обл≥ку ≥ збер≥ганн¤. Ќа п≥дстав≥ анал≥зу ф≥нансових документ≥в визначаЇтьс¤ законн≥сть ≥ доц≥льн≥сть витрачанн¤ кошт≥в.

«а критер≥Їм пер≥оду д≥¤льност≥, ¤кий обсл≥дуЇтьс¤, рев≥з≥њ под≥л¤ютьс¤ на виб≥рков≥ ≥ фронтальн≥. ¬иб≥ркова (часткова) рев≥з≥¤ Ї перев≥ркою ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ за ¤кийсь певний пром≥жок часу. ѕри фронтальн≥й (повн≥й) рев≥з≥њ перев≥р¤Їтьс¤ вс¤ ф≥нансова д≥¤льн≥сть п≥дконтрольного обТЇкта за ¤к≥сно ц≥льний пер≥од часу, наприклад за пер≥од з моменту одержанн¤ до повного використанн¤ бюджетних кошт≥в ун≥верситетом в ¤комусь конкретному роц≥ чи за дек≥лька рок≥в п≥др¤д.

ѕовн≥ рев≥з≥њ, ¤к правило, охоплюють вс≥ сторони ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ обТЇкта перев≥рки: стан збер≥ганн¤ грошових кошт≥в ≥ матер≥альних ц≥нностей; в≥дпов≥дн≥сть њх на¤вност≥ даним бухгалтерського обл≥ку; в≥дпов≥дн≥сть фактичних витрат бухгалтерським документам; своЇчасн≥сть ≥ правильн≥сть проведенн¤ ≥нвентаризац≥њ товарно-матер≥альних ц≥нностей, розрахунк≥в з п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми; правильн≥сть використанн¤ грошових кошт≥в ≥ матер≥альних ц≥нностей; виконанн¤ ф≥нансових ≥ господарських план≥в ≥ т.д.

«а критер≥Їм обТЇкту д≥¤льност≥, що перев≥р¤Їтьс¤, рев≥з≥њ под≥л¤ютьс¤ на комплексн≥, за ¤ких перев≥р¤Їтьс¤ ф≥нансова д≥¤льн≥сть обраного обТЇкта в р≥зних сферах ≥, ¤к правило, в них беруть участь рев≥зори одночасно дек≥лькох перев≥р¤ючих орган≥в, а також на тематичн≥ рев≥з≥њ, ¤к≥ звод¤тьс¤ до обсл≥дуванн¤ будь-¤коњ одн≥Їњ сфери ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ (наприклад, правильност≥ сплати податк≥в та ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в в бюджет та позабюджетн≥ державн≥ централ≥зован≥ фонди).

 ожна рев≥з≥¤ повинна бути добре п≥дготовлена. ƒл¤ њњ зд≥йсненн¤ призначаЇтьс¤ склад рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ, виробл¤Їтьс¤ програма проведенн¤ рев≥з≥њ, вивчаЇтьс¤ необх≥дне законодавство та ≥нш≥ нормативн≥ акти, члени ком≥с≥њ знайомл¤тьс¤ з висновками попередньоњ рев≥з≥њ. ѕро проведенн¤ рев≥з≥њ ≥нформуЇтьс¤ кер≥вник обТЇкта перев≥рки. —трок рев≥з≥њ, ¤к правило, не повинен перевищувати 30 дн≥в.

–ев≥з≥њ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ бюджетних установ зд≥йснюютьс¤ не р≥дше одного разу у два роки, а в сфер≥ матер≥ального виробництваЧ не р≥дше разу на р≥к.

–езультати рев≥з≥њ оформл¤ютьс¤ актом рев≥з≥њ Ч документом, що маЇ важливе юридичне значенн¤. ÷ей акт п≥дписуЇтьс¤ кер≥вником рев≥з≥йноњ групи, а також кер≥вником ≥ головнимбухгалтером обТЇкта перев≥рки. «а на¤вност≥ заперечень чи зауважень по акту рев≥з≥њ кер≥вник ≥ головний бухгалтер обТЇкта перев≥рки додають до акту рев≥з≥њ своњ зауваженн¤ ≥ запереченн¤. ¬ акт≥ рев≥з≥њ вказуЇтьс¤ мета рев≥з≥њ, основн≥ результати перев≥рки, ви¤влен≥ факти порушень ф≥нансовоњ дисципл≥ни, а також причини, що зумовили дан≥ порушенн¤ та особи, ¤к≥ њх вчинили, пропонуютьс¤ заходи по л≥кв≥дац≥њ ви¤влених порушень та м≥ри в≥дпов≥дальност≥ винуватих посадових ос≥б. ¬ акт≥ рев≥з≥њ ф≥ксуЇтьс¤ лише те, що фактично встановлено, при цьому кожне положенн¤ повинно бути достатньо аргументованим. јкт рев≥з≥њ передаЇтьс¤ особ≥ (юридичн≥й чи ф≥зичн≥й), ¤ка призначила рев≥з≥ю, а також у в≥дпов≥дн≥ Ч по л≥н≥њ пр¤мих функц≥ональних звТ¤зк≥в субТЇкта та обТЇкта перев≥рки Ч ф≥нансов≥ органи.

ѕри необх≥дност≥ може бути складений пром≥жний акт рев≥з≥њ. ¬≥н також передаЇтьс¤ кер≥внику, що призначив рев≥з≥ю, дл¤ безв≥дкладного реагуванн¤. Ќайчаст≥ше це зд≥йснюЇтьс¤ при ви¤вленн≥ зловживань чи ≥нших порушень, за ¤к≥ передбачена крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть винуватц≥в, а також порушень, сл≥ди ¤ких можуть бути л≥кв≥дован≥, наприклад недостача грошей в кас≥.

ѕ≥д час зд≥йсненн¤ рев≥з≥њ рев≥зор маЇ право: перев≥р¤ти вс≥ необх≥дн≥ документи, а при ви¤вленн≥ п≥дробок в документах або ф≥ктивних документ≥в вилучати њх; проводити контрольн≥ зам≥ри виконуваних роб≥т; вимагати проведенн¤ ≥нвентаризац≥њ фонд≥в товарно-матер≥альних ц≥нностей, грошових кошт≥в; опечатувати каси й ≥нш≥ прим≥щенн¤; вимагати дов≥дки ≥ коп≥њ документ≥в у ос≥б, п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, повТ¤заних з ф≥нансово-господарськими операц≥¤ми обТЇкт≥в, що перев≥р¤ютьс¤; проводити зустр≥чн≥ перев≥рки, тобто встановлювати в≥дпов≥дн≥сть документ≥в ≥ даних обТЇкта перев≥рки з документами ≥ даними, що належать тим п≥дприЇмствам, установам, орган≥зац≥¤м, в≥д ¤ких одержан≥ чи ¤ким видан≥ грошов≥ кошти ≥ матер≥альн≥ ц≥нност≥; залучати спец≥ал≥ст≥в дл¤ визначенн¤ к≥лькост≥ ≥ ¤кост≥ продукц≥њ, послуг, виконаних роб≥т, перев≥рки фактичних затрат сировини ≥ матер≥ал≥в.

¬исновки рев≥з≥њ п≥дл¤гають розгл¤ду у двохтижневий строк кер≥вником, що призначив рев≥з≥ю. Ќа њх п≥дстав≥ визначаютьс¤ заходи по усуненню ви¤влених порушень ф≥нансовоњ дисципл≥ни, в≥дшкодуванню завданоњ матер≥альноњ шкоди; розробл¤ютьс¤ пропозиц≥њ по попередженню в майбутньому порушень ф≥нансовоњ дисципл≥ни; винуватц≥ прит¤гуютьс¤ до в≥дпов≥дальност≥.  ер≥вник установи, що призначила рев≥з≥ю, зобовТ¤заний забезпечити контроль за виконанн¤м р≥шень, ухвалених на п≥дстав≥ результат≥в рев≥з≥њ.

ѕосадов≥ особи, з вини ¤ких допущен≥ порушенн¤ ф≥нансовоњ дисципл≥ни, про що вказуЇтьс¤ в акт≥ рев≥з≥њ, можуть бути прит¤гнут≥ до матер≥альноњ, дисципл≥нарноњ чи крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥, а також до дек≥лькох вид≥в в≥дпов≥дальност≥ одночасно, наприклад, до матер≥альноњ ≥ дисципл≥нарноњ або до матер≥альноњ ≥ крим≥нальноњ.

ѕерев≥рка ¤к метод ф≥нансового контролю зд≥йснюЇтьс¤ з окремих питань ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ на п≥дстав≥ зв≥тних, балансових ≥ розходних документ≥в. ¬ ход≥ њњ проведенн¤ ви¤вл¤ютьс¤ порушенн¤ ф≥нансовоњ дисципл≥ни та нам≥чаютьс¤ заходи по усуненню њх негативних насл≥дк≥в.

ѕор¤д з рев≥з≥¤ми ≥ перев≥рками до метод≥в ф≥нансового контролю належать за ф≥нансовим правом ”крањни обстеженн¤, ≥нспекц≥њ, спостереженн¤.

ќбстеженн¤, ¤к ≥ перев≥рка, також охопл¤Ї окрем≥ сторони д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, але на в≥дм≥ну в≥д перев≥рки проводитьс¤ по значно ширшому колу показник≥в ≥ ви¤вл¤Ї ф≥нансовий стан господарюючих субТЇкт≥в, перспективи ≥х розвитку, необх≥дн≥сть реорган≥зац≥њ чи переор≥Їнтац≥њ виробництва. ¬ ход≥ обстежень часто зд≥йснюютьс¤ опитуванн¤, анкетуванн¤. ќбстеженн¤ може зд≥йснюватись за приписом законодавчих або виконавчих орган≥в ≥ також насамперед пересл≥дуЇ мету ви¤вленн¤ порушень ф≥нансовоњ дисципл≥ни.

≤нспекц≥њ Ч це перев≥рки стану ф≥нанс≥в, п≥дприЇмств на м≥сц¤х, що пер≥одично зд≥йснюютьс¤ субТЇктами Ч представниками держави в ц≥лому чи њњ окремих орган≥в. ¬они, ¤к правило, провод¤тьс¤ з метою загального ознайомленн¤ з≥ станом справ на м≥сц¤х та наданн¤ оперативноњ практичноњ допомоги.

—постереженн¤ Ч це такий метод ф≥нансового контролю, ¤кий зводитьс¤ переважно до загального ознайомленн¤ ≥з станом ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ бюджетноњ установи, п≥дприЇмства, в≥домства. —постереженн¤ буваЇ загальним ≥ спец≥альним. як правило, спостереженню передуЇ в час≥ застосуванн¤ ≥нших метод≥в ф≥нансового контролю.

 

І 3. ќрган≥зац≥¤ та органи ф≥нансового контролю

≈фективн≥сть ф≥нансового контролю у вир≥шальн≥й м≥р≥ залежить в≥д правильноњ його орган≥зац≥њ та розпод≥лу ролей, компетенц≥њ субТЇкт≥в ф≥нансового контролю. ¬ ц≥й справ≥ уже ≥снуЇ значний досв≥д. ¬≥н переконуЇ, що система орган≥в, ¤к≥ зд≥йснюють ф≥нансовий контроль, аби д≥¤ти ефективно, не може будуватись дов≥льно, аби ¤к. ¬она неминуче зумовлюЇтьс¤ обТЇктивними причинами ≥ сусп≥льними традиц≥¤ми.

‘≥нансовий контроль Ї лог≥чним продовженн¤м ≥ завершенн¤м державного управл≥нн¤ ф≥нансами. “ому в крањнах з розвинутими громад¤нським сусп≥льством ≥ ринковою економ≥кою не придумують дов≥льно ¤ку б то не було систему орган≥в ф≥нансового контролю Ч вона все одно ви¤вилас¤ б нежиттЇздатною Ч а застосовують до завдань ф≥нансового контролю систему орган≥в державного управл≥нн¤ ф≥нансами, ¤ка уже склалас¤ в крањн≥ давно. ÷¤ система лише доповнюЇтьс¤ окремими специф≥чними елементами ≥ в загальних рисах маЇ наступний вигл¤д: загальнодержавний ф≥нансовий контроль; в≥домчий ф≥нансовий контроль; аудит.

‘ункц≥њ державного ф≥нансового контролю, ¤к правило, розпод≥л¤ютьс¤ в них м≥ж вищими органами державноњ влади одночасно ≥з закладами управл≥нн¤ ф≥нансовою та кредитно-грошовою системою.  онкретн≥ форми розпод≥лу зумовлюютьс¤ особливост¤ми пол≥тичноњ системи держави. ѕри цьому обовТ¤зково враховуЇтьс¤ принцип розпод≥лу та вр≥вноваженн¤ влад.

Ќа найвищому р≥вн≥ державного ф≥нансового контролю основн≥ контролююч≥ функц≥њ покладаютьс¤ на парламенти чи в≥дпов≥дн≥ њх органи. Ќими, ¤к правило, створюютьс¤ спец≥альн≥ ком≥тети чи ком≥с≥њ з питань ф≥нанс≥в, бюджету, податк≥в ≥ ≥нших питань ф≥нансовоњ пол≥тики, на ¤к≥ покладаютьс¤ обовТ¤зки контролю за дотриманн¤м норм ф≥нансового законодавства, за реал≥зац≥Їю ф≥нансовоњ пол≥тики органами виконавчоњ влади ≥ головним ≥нструментом њњ реал≥зац≥њ Ч державним бюджетом. ” федеративних державах парламент зд≥йснюЇ контроль ≥ за дотриманн¤м норм ф≥нансового законодавства вс≥ма членами федерац≥њ. ‘≥нансовий контроль парламенту насамперед зд≥йснюЇтьс¤ в ход≥ розгл¤ду ≥ затвердженн¤ проекту державного бюджету на черговий р≥к ≥ зв≥ту ур¤ду про його виконанн¤, а також в ход≥ спец≥альних парламентських слухань найпринци-

нов≥ших, найгостр≥ших ≥ найскладн≥ших питань ф≥нансовоњ пол≥тики держави, в ход≥ обговоренн¤ ≥ прийн¤тт¤ ф≥нансового законодавства, в р¤д≥ ≥нших випадк≥в.

ќперативний державний ф≥нансовий контроль зд≥йснюють м≥н≥стерство ф≥нанс≥в ≥ ≥нш≥ державн≥ органи, над≥лен≥ функц≥¤ми управл≥нн¤ ф≥нансами, а також спец≥альн≥ в≥домства державного ф≥нансового контролю.

Ќаприклад, в —Ўј чинна система державного ф≥нансового контролю ≥нкорпорована в державно-правову систему ¤к необх≥дний елемент державного регулюванн¤ балансу повноважень законодавчоњ ≥ виконавчоњ властей. ¬заЇмод≥¤ двох в≥ток державноњ влади в ц≥й сфер≥ зд≥йснюЇтьс¤ з допомогою ¤к парламентського контролю за д≥¤льн≥стю м≥н≥стерств ≥ в≥домств, так ≥ адм≥н≥стративного й ф≥нансового контролю президента за д≥¤льн≥стю його адм≥н≥страц≥њ.

ѕров≥дними ф≥нансовими контролюючими органами —Ўј Ї √оловне контрольно-ф≥нансове управл≥нн¤, що в≥дноситьс¤ до г≥лки законодавчоњ влади, та јдм≥н≥стративно-бюджетне управл≥нн¤, що в≥дноситьс¤ до складу адм≥н≥страц≥њ президента.

√оловне контрольно-рев≥з≥йне управл≥нн¤ —Ўј було створене майже 80 рок≥в тому ¤к незалежний в≥д федеральноњ адм≥н≥страц≥њ орган з метою контролю за правильн≥стю й ефективн≥стю використанн¤ бюджетних кошт≥в виконавчими органами, включаючи й м≥н≥стерство оборони. «акон —Ўј про √оловне контрольно-ф≥нансове управл≥нн¤ в≥д 1974 р. значно розширив його повноваженн¤. “епер до його функц≥й в≥днос¤тьс¤, кр≥м ус≥х попередн≥х, ще й анал≥з федеральних програм за методом Узатрати-результатиФ.

√оловне контрольно-рев≥з≥йне управл≥нн¤ —Ўј маЇ доступ практично до вс≥х ф≥нансових документ≥в м≥н≥стерств ≥ в≥домств. ¬ його штат≥ Ч б≥л¤ пТ¤ти тис¤ч сп≥вроб≥тник≥в, б≥льш≥сть з ¤ких працюЇ у ¬ашингтон≥ ≥ значно менша частка њх з≥йн¤т≥ в рег≥ональних бюро та заруб≥жних представництвах. «а дорученн¤м палат ≥ ком≥с≥й  онгресу —Ўј чи нав≥ть окремих конгресмен≥в √оловне контрольно-рев≥з≥йне управл≥нн¤ може зд≥йснювати оц≥нку результативност≥ державних програм ≥ д≥¤льност≥ федеральних в≥домств; проводити спец≥альн≥ обстеженн¤ ≥ перев≥рки обгрунтованост≥ ц≥н на продукц≥ю; ф≥нансово-економ≥чних аспект≥в контракт≥в м≥н≥стерства оборони. ≤нспектори √оловного контрольно-ф≥нансового управл≥нн¤ перев≥р¤ють також д≥¤льн≥сть рев≥зор≥в виконавчоњ влади. ¬ окремих випадках перев≥рки зд≥йснюютьс¤ в координац≥њ ≥з сл≥дчими органами м≥н≥стерства юстиц≥њ та ≥ншими органами, над≥леними в≥дпов≥дними повноваженн¤ми.

” ‘ранц≥њ ви¤вленн¤ ≥ попередженн¤ бюджетно-ф≥нансових зловживань покладено на –ахункову палату Ч одну з найстар≥ших державних установ крањни. “ут –ахункова палата Ї по сут≥ судовою адм≥н≥страц≥Їю. «аконодавець в≥дн≥с до њњ компетенц≥њ зд≥йсненн¤ загального контролю за державними ф≥нансами. “акого ж роду контроль в комунах, департаментах ≥ рег≥онах за м≥сцевими державними установами зд≥йснюЇтьс¤ рег≥ональними рахунковими палатами, створеними у 1982 роц≥. –≥шенн¤ цих палат можуть бути оскаржен≥ в –ахункову палату ‘ранц≥њ.

–ахункова палата ‘ранц≥њ контролюЇ ф≥нансову д≥¤льн≥сть адм≥н≥стративних ≥нститут≥в, ви¤вл¤Ї њх помилки ≥ прорахунки, що завдають шкоди державним ф≥нансам. «окрема, вона перев≥р¤Ї, ¤к саме використовуютьс¤ кредити, фонди ≥ ц≥нност≥, управл≥нн¤ ¤кими доручено державним службам та ≥ншим оф≥ц≥йним юридичним особам, зд≥йснюЇ контроль за р≥зноман≥тними установами в сфер≥ соц≥ального забезпеченн¤, рахунками державних п≥дприЇмств ≥ њх ф≥л≥й, а також, в окремих випадках, за приватними юридичними особами з числа тих, що одержують ф≥нансову допомогу держави.

ќрганами державного ф≥нансового контролю у ‘ранц≥њ Ї також √енеральна ≥нспекц≥¤ ф≥нанс≥в ≥ √енеральна ≥нспекц≥¤ адм≥н≥страц≥њ. ѕеребуваючи в безпосередньому п≥дпор¤дкуванн≥ м≥н≥стра економ≥ки ≥ ф≥нанс≥в, √енеральна ≥нспекц≥¤ ф≥нанс≥в виконуЇ функц≥њ контролю на м≥сц¤х за д≥¤льн≥стю служб м≥н≥стерства економ≥ки ≥ ф≥нанс≥в. ¬она контролюЇ д≥¤льн≥сть вс≥х призначених державою бухгалтер≥в та адм≥н≥стративноњ бухгалтер≥њ вторинних розпор¤дник≥в кредит≥в, державних п≥дприЇмств, а також тих недержавних орган≥в ≥ п≥дприЇмств, що перебувають п≥д ф≥нансовим контролем держави. ÷¤ ж установа орган≥зовуЇ та зд≥йснюЇ досл≥дженн¤ економ≥чних ≥ ф≥нансових проблем на замовленн¤ державних м≥н≥стерств ≥ в≥домств, а також за власною ≥н≥ц≥ативою.

‘ункц≥Їю √енеральноњ ≥нспекц≥њ адм≥н≥страц≥њ Ї зд≥йсненн¤ вищого контролю за персоналом, службами, установами ≥ органами, що перебувають в п≥дпор¤дкуванн≥ м≥н≥стерства внутр≥шн≥х

справ або п≥д контролем префект≥в, нав≥ть ¤кщо вони п≥дпадають п≥д контроль ще ¤когось ≥ншого державного ≥нспектуючого органу. ≤нспектори √енеральноњ ≥нспекц≥њ адм≥н≥страц≥њ можуть одержувати письмов≥ дорученн¤ в≥д премТЇр-м≥н≥стра, м≥н≥стра внутр≥шн≥х справ та ≥нших зац≥кавлених м≥н≥стерств, що, таким чином, розширюЇ њх компетенц≥ю на персонал, служби, установи й органи, ¤к≥ перебувають в п≥дпор¤дкуванн≥ ≥нших м≥н≥стерств, кр≥м м≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ.

” ¬еликобритан≥њ функц≥њ контролюючого бюджетно-ф≥нансового органу, що виступаЇ в≥д ≥мен≥ парламенту, виконуЇ Ќац≥ональне контрольно-рев≥з≥йне управл≥нн¤. ¬оно було створене у 1983 роц≥ у в≥дпов≥дност≥ з≥ спец≥альним законом зам≥сть департаменту з ф≥нанс≥в ≥ рев≥з≥њ, що ≥снував до цього. Ќазваний закон зм≥цнив загальноф≥нансову ≥ оперативно-господарську незалежн≥сть цього органу в≥д ур¤ду ≥ поставив генерального контролера-рев≥зора, що очолюЇ його, у б≥льш близьк≥ стосунки з парламентом у пор≥вн¤нн≥ з попередн≥м часом. ¬ даний час генеральний контролер-рев≥зор Ї посадовою особою палати общин.

ƒержавний ф≥нансовий контроль в –ос≥йськ≥й ‘едерац≥њ зд≥йснюють ‘едеральн≥ «бори ≥ њх дв≥ палати Ч ƒержавна дума ≥ –ада ‘едерац≥њ. ¬ищим спец≥альним органом державного ф≥нансового контролю тут Ї –ахункова палата, ¤ка у своњй д≥¤льност≥ п≥дзв≥тна ‘едеральним зборам. ¬она проводить експертизу федерального бюджету, федеральних позабюджетних фонд≥в ≥ законодавчих акт≥в, контролюЇ виконанн¤ державного бюджету та використанн¤ федеральноњ власност≥. ќсобливо сл≥д п≥дкреслити те, що –ахункова палата –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ в межах завдань, поставлених перед нею законодавцем, орган≥зац≥йно та функц≥онально незалежна.

 онтрольн≥ функц≥њ в галуз≥ ф≥нанс≥в виконують також ком≥тети й ком≥с≥њ, що утворюютьс¤ –адою ‘едерац≥њ та ƒержавною ƒумою в межах њх компетенц≥њ. ќсоблива роль серед них належить  ом≥тету з бюджету, податк≥в, банк≥в ≥ ф≥нанс≥в, що зд≥йснюЇ ф≥нансовий контроль в ц≥й галуз≥ в ц≥лому.

” в≥данн¤ ƒержавноњ –ади ‘едеральних «бор≥в –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ переданий  онтрольно-бюджетний ком≥тет, що ≥снував ран≥ше у склад≥ ¬ерховноњ –ади –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ, на п≥дстав≥ «акону –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ Уѕро основи бюджетного устрою ≥ бюджетного процесуФ.  ом≥тет д≥Ї ¤к незалежний в≥д адм≥н≥страц≥њ ѕрезидента ≥ ”р¤ду –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ орган.  р≥м експертно-анал≥тичноњ роботи з ф≥нансових питань, повТ¤заних з доходами ≥ видатками бюджетних кошт≥в, до компетенц≥њ  онтрольно-бюджетного ком≥тету в≥дноситьс¤ також проведенн¤ ф≥нансового контролю за: виконанн¤м федерального бюджету; дотриманн¤м законност≥ ≥ п≥двищенн¤м ефективност≥ витрачанн¤ державних кошт≥в, що вид≥л¤ютьс¤ на ф≥нансуванн¤ бюджетних орган≥зац≥й, сфери матер≥ального виробництва, оборони ≥ правоохоронних орган≥в; формуванн¤м доход≥в ≥ видатк≥в в≥д зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥; використанн¤м позабюджетних фонд≥в.

 онтрольно-бюджетний ком≥тет при зд≥йсненн≥ своњх функц≥й уповноважений проводити ф≥нансов≥ рев≥з≥њ, перев≥рки й обстеженн¤ в органах законодавчоњ ≥иконавчоњ влади, закладах, на п≥дприЇмствах, в державних установах, що д≥ють за ру-бежом; в ≥нших орган≥зац≥¤х, що облуговують зовн≥шньоеконом≥чн≥ звТ¤зки ≥ ф≥нансуютьс¤ з державного бюджету ≥ в ÷ентральному банку –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ з питань орган≥зац≥њ касового виконанн¤ федерального бюджету, регулюванн¤ грошово-кредитних в≥дносин ≥ ем≥с≥њ. ѕри цьому  онтрольно-бюджетний ком≥тет взаЇмод≥Ї з ≥ншими ком≥тетами ≥ ком≥с≥¤ми ‘едеральних «бор≥в –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ, з ≥ншими контрольними органами, з правоохоронними органами, а з питань сп≥льного в≥данн¤ –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ ≥ њњ субТЇкт≥в Ч з њх органами влади. “аким чином, досв≥д ≥нших держав в орган≥зац≥њ державного ф≥нансового контролю св≥дчить про те, що цьому аспекту державноњ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ прид≥л¤Їтьс¤ особливо велика увага. ¬≥н розгл¤даЇтьс¤ державами ¤к необх≥дний ≥нструмент п≥дтриманн¤ ф≥нансово-господарського пор¤дку в ринкових умовах. Ќаш≥й в≥тчизн¤н≥й практиц≥ ще належить оволод≥ти багато чим з того, що вже випробувано цив≥л≥зованим св≥том в сфер≥ державного ф≥нансового контролю.

—истема орган≥в державного ф≥нансового контролю в ”крањн≥ перебуваЇ на стад≥њ формуванн¤. ’оч основн≥ њњ елементи вже склалис¤ ≥ д≥ють, вдосконалюючи свою внутр≥шню структуру та уточнюючи своЇ м≥сце в загальнодержавн≥й систем≥ контролю взагал≥. як ≥ в ≥нших державах, ф≥нансовий контроль в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ органами законодавчоњ влади, органами виконавчоњ влади, спец≥альними органами державного ф≥нансового контролю, а також недержавними спец≥ал≥зованими орган≥зац≥¤ми.

¬ерховна –ада ”крањни у в≥дпов≥дност≥ з≥ статтею 85  онституц≥њ ”крањни зд≥йснюЇ ф≥нансовий контроль в ход≥ розгл¤ду проект≥в та затвердженн¤ ƒержавного бюджету ”крањни ≥ зв≥т≥в про його виконанн¤, на спец≥альних парламентських слуханн¤х  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, що ≥менуютьс¤ Удн¤ми ур¤дуФ, в ход≥ експертиз та заслуховувань ѕрограм д≥¤льност≥ ур¤ду, обговоренн¤ ≥ прийн¤тт¤ спец≥ального ф≥нансового законодавства, у значн≥й к≥лькост≥ ≥нших форм1.

ѕарламентський контроль за витрачанн¤м державних ф≥нансових ресурс≥в органами ≥ установами виконавчоњ влади зд≥йснюють також вс≥ пост≥йн≥ ком≥тети ¬ерховноњ –ади ”крањни, кожен в своњй сфер≥.  р≥м того, у ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни Ї два спец≥ал≥зован≥ ком≥тети:  ом≥тет з питань бюджету ≥  ом≥тет з питань ф≥нанс≥в ≥ банк≥вськоњ д≥¤льност≥. ¬они зд≥йснюють безперервний парламентський контроль за станом ≥ рухом державних ф≥нанс≥в.

ќсобливими контрольними повноваженн¤ми над≥лена –ахункова палата ¬ерховноњ –ади ”крањни. √олова, перший заступник, заступник, головн≥ контролери ≥ секретар –ахунковоњ палати обираютьс¤ на сес≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањни таЇмним голосуванн¤м ≥ вважаютьс¤ обраними на с≥м рок≥в, ¤кщо за це проголосувало б≥льш≥сть народних депутат≥в в≥д конституц≥йного складу ¬ерховноњ –ади. ѕовноваженн¤ –ахунковоњ палати поширюютьс¤ на ¬ерховну –аду ”крањни, органи виконавчоњ влади, Ќац≥ональний банк ”крањни, јнтимонопольний ком≥тет, ‘онд державного майна ≥ ≥нш≥ органи держави, створен≥ у в≥дпов≥дност≥ з чинним законодавством ”крањни.

–ахункова палата маЇ право контролювати м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ, органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, п≥дприЇмства, банки, господарськ≥ товариства, сп≥лки, асоц≥ац≥њ, незалежно в≥д форм власност≥, ¤кщо вони одержують, перераховують, використовують кошти ƒержавного бюджету ”крањни або мають частку державноњ власност≥ у њх статутному фонд≥ чи використовують обТЇкти державноњ власност≥ або управл¤ють ними.

1 ¬ даному й ≥нших випадках з метою уникненн¤ повторень ми не подаЇмо розгорнутоњ характеристики компетенц≥њ та зм≥сту д≥¤льност≥ тих орган≥в державного ф≥нансового контролю, чињ функц≥њ ≥ компетенц≥¤ уже викладен≥ в І 2 глави 1 Уќргани управл≥нн¤ державними ф≥нансамиФ. ¬ ц≥й глав≥ дана розгорнута характеристика лише тим органам контролю за державними ф≥нансами, чи¤ д≥¤льн≥сть носить переважно або т≥льки контролюючий характер.

 

¬ процес≥ реал≥зац≥њ завдань, покладених на –ахункову палату, вона забезпечуЇ дану систему контролю за виконанн¤м бюджету ≥ позабюджетних фонд≥в, що передбачаЇ орган≥зац≥ю ≥ зд≥йсненн¤ оперативного контролю за виконанн¤м бюджету поточного року.

–ахункова палата маЇ право проведенн¤ комплексних рев≥з≥й ≥ тематичних прев≥рок, анал≥зувати та зТ¤совувати причини порушень бюджетноњ дисципл≥ни, готувати на ¬ерховну –аду ”крањни пропозиц≥њ по њх усуненню та вдосконаленню бюджетного законодавства. ¬ межах регламенту –ахунковоњ палати головн≥ контролери Ч кер≥вники департамент≥в самост≥йно вир≥шують ус≥ питанн¤ орган≥зац≥њ своЇњ д≥¤льност≥ ≥ несуть повну в≥дпов≥дальн≥сть за результати своЇњ роботи.

 онтрольн≥ функц≥њ ѕрезидента ”крањни в сфер≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ випливають з його статусу ¤к глави держави ≥ глави виконавчоњ влади в ”крањн≥. ѕрезидент ”крањни безпосередньо зд≥йснюЇ своњ контрольн≥ функц≥њ, наприклад коли в≥н п≥дписуЇ закони ”крањни про регулюванн¤ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥. ¬одночас необх≥дно в≥дзначити, що президентська в≥тка державного контролю за ф≥нансами в ”крањн≥ ще остаточно не сформувалась.

«окрема, 20 липн¤ 1995 року ѕрезидент ”крањни п≥дписав ”каз Уѕро нац≥ональний аудиторський ком≥тет ”крањниФ. ¬≥н створений при ѕрезидент≥ ”крањни. ќсновне призначенн¤ цього ком≥тету пол¤гаЇ в анал≥з≥ ефективност≥, економ≥чност≥ ≥ правильност≥ використанн¤ державних ф≥нансових ресурс≥в.  ом≥тет перев≥р¤Ї головним чином рух бюджетних кошт≥в на найвищому р≥вн≥ Ч  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, окремих м≥н≥стерств ≥ в≥домств. ¬ необх≥дних випадках контроль Ќац≥онального аудиторського ком≥тету ”крањни проводитьс¤ включно до первинних ланок бюджетних установ ≥ заклад≥в.

¬ орган≥зац≥йному план≥  ом≥тет складаЇтьс¤ з дек≥лькох функц≥онально незалежних один в≥д одного департамент≥в. «окрема, перший департамент  ом≥тету створено на баз≥  онтрольно-рев≥з≥йного управл≥нн¤ ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в. ƒругим департаментом повинен стати департамент анал≥зу. ƒо реч≥, н≥чого под≥бного в ”крањн≥ до цього часу немаЇ. ÷ей департамент покликаний займатись анал≥зом закон≥в, постанов, м≥ждержавних угод. ѕричому передбачено п≥ддавати такому анал≥зу ¤к уже прийн¤т≥ нормативн≥ акти, так ≥ проекти закон≥в ≥ постанов. Ќаприклад, цей ƒепартамент зобовТ¤заний робити зак-люченн¤, ¤к≥ насл≥дки пот¤гне за собою укладенн¤ тих або ≥нших м≥ждержавних угод. “обто, образно кажучи, ƒепартамент анал≥зу Ї свого роду внутр≥шньою Уф≥нансовою прокуратуроюФ.

ўе одним структурним п≥дрозд≥лом Ќац≥онального аудиторського ком≥тету ”крањни Ї департамент аудиту ^ф≥нансових розсл≥дувань. ¬≥н не маЇ вертикальноњ структури. …ого основне завданн¤ Ч проведенн¤ аудиторських перев≥рок вс≥х без виключенн¤ м≥н≥стерств ≥ в≥домств. ÷е особливо важливо дл¤ парламенту ≥ глави держави у випадку, коли виникаЇ питанн¤ про п≥дтвердженн¤ правильност≥ витрачанн¤ бюджетних кошт≥в. јдже в цив≥л≥зованих державах завжди до документа ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в про витрачанн¤ бюджетних кошт≥в обовТ¤зково додаЇтьс¤ дов≥дка Ќац≥онального аудиторського ком≥тету крањни, що п≥дтверджуЇ правильн≥сть чи неправильн≥сть витрачанн¤ цих кошт≥в.  р≥м того, в пакет≥ з цими документами, ¤к правило, ≥де дов≥дка про достов≥рн≥сть балансових рахунк≥в м≥н≥стерств ≥ в≥домств.

 аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни зд≥йснюЇ контроль за державними ф≥нансами в ход≥: безпосередньоњ практичноњ реал≥зац≥њ ф≥нансовоњ пол≥тики ”крањни, державноњ пол≥тики в галуз≥ ц≥ноутворенн¤ ≥ оплати прац≥, складанн¤ ≥ виконанн¤ ƒержавного бюджету ”крањни ≥ зв≥ту про його виконанн¤, зд≥йсненн¤ загальнодержавних ≥ м≥ждержавних економ≥чних програм, створенн¤ ≥ кер≥вництва д≥¤льн≥стю р≥зних фонд≥в ≥ т.д. ¬с¤ щоденна д≥¤льн≥сть  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни нерозривно повТ¤зана з управл≥нн¤м державними ф≥нансами, а, значить Ч ≥ з контролем за њх найб≥льш рац≥ональним витрачанн¤м.

¬ межах своњх повноважень зд≥йснюють в≥домчий державний контроль за ф≥нансами м≥н≥стерства ≥ в≥домства загальноњ компетенц≥њ з точки зору управл≥нн¤ державними ф≥нансовими ресурсами. Ќаприклад, ћ≥н≥стерство осв≥ти ”крањни не р≥дше одного разу в р≥к перев≥р¤Ї зв≥т ун≥верситету про витрачанн¤ вид≥лених йому на р≥к бюджетних ресурс≥в, а також зароблених ун≥верситетом в ход≥ своЇњ д≥¤льност≥ позабюджетних кошт≥в.

Ќа м≥сц¤х ф≥нансовий контроль зд≥йснюЇтьс¤ ¬ерховною –адою ≥ –адою ћ≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, ≥ншими рег≥ональними ≥ м≥сцевими органами самовр¤дуванн¤ при розгл¤д≥ проект≥в ≥ затвердженн≥ в≥дпов≥дних бюджет≥в ≥ зв≥т≥в про њх виконанн¤, при внесенн≥ в ц≥ бюджети зм≥н ≥ коректив≥в

в ход≥ њх виконанн¤, при заслуховуванн≥ ≥нформац≥й ≥ зв≥т≥в гол≥в пост≥йних ком≥с≥й про витрачанн¤ бюджетних ресурс≥в, кер≥вник≥в ≥нших орган≥в з питань ф≥нансовоњ д≥¤льност≥.

ќсоблива роль в зд≥йсненн≥ державного ф≥нансового контролю належить спец≥ал≥зованим органам державноњ виконавчоњ влади по управл≥нню ф≥нансами, дл¤ ¤ких сама ф≥нансова д≥¤льн≥сть Ї основною. як уже в≥дзначалос¤ вище, ц≥ органи створен≥ спец≥ально дл¤ зд≥йсненн¤ ф≥нансового управл≥нн¤ ≥ складають собою внутр≥шньо Їдину п≥дсистему ф≥нансово-кредитних орган≥в.

÷¤ п≥дсистема орган≥в очолюЇтьс¤ ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни. ƒо нењ вход¤ть також ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, ф≥нансов≥ управл≥нн¤ обласних.  ињвськоњ ≥ —евастопольськоњ м≥ських державних адм≥н≥страц≥й, ф≥нансов≥ в≥дд≥ли районних, районних в м≥стах  иЇв≥ ≥ —евастопол≥ державних адм≥н≥страц≥й. ¬они д≥ють на п≥дстав≥ в≥дпов≥дних ѕоложень про них.

ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни Ї центральним спец≥ал≥зованим органом державноњ виконавчоњ влади по управл≥нню ф≥нансами, а значить Ч ≥ по контролю за рухом та витрачанн¤м державних ф≥нансових ресурс≥в. ¬оно зд≥йснюЇ контроль за виконанн¤м державного бюджету, за дотриманн¤м установами Ќац≥онального банку ≥ комерц≥йних банк≥в правил касового виконанн¤ державного бюджету по доходах.  р≥м цього, ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни встановлюЇ пор¤док веденн¤ бухгалтерського обл≥ку ≥ складенн¤ зв≥тност≥ про виконанн¤ ƒержавного ≥ м≥сцевих бюджет≥в, кошторис≥в витрат бюджетних установ, встановлюЇ форми обл≥ку ≥ зв≥тност≥ з касового виконанн¤ бюджет≥в.

ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни також зд≥йснюЇ контроль за випуском ≥ об≥гом ц≥нних папер≥в, веде загальний реЇстр випуску ц≥нних папер≥в в ”крањн≥, видаЇ дозволи на зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥ по випуску ≥ об≥гу ц≥нних папер≥в. ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в контролюЇ також збер≥ганн¤ ≥ ефективн≥сть використанн¤ закр≥пленого за п≥дприЇмствами, установами ≥ орган≥зац≥¤ми державного майна.

–ег≥ональн≥ ≥ м≥сцев≥ ф≥нансов≥ органи контролюють використанн¤ кошт≥в, вид≥лених з вищесто¤чих бюджет≥в, ефективн≥сть використанн¤ кошт≥в, вид≥лених з позабюджетних фонд≥в м≥сцевих орган≥в самоуправл≥нн¤, контролюють дотриманн¤ вимог законодавства про використанн¤ кошт≥в, вид≥лених на оплату прац≥, утриманн¤ легкових автомоб≥л≥в ≥ службов≥ в≥др¤дженн¤; перев≥р¤ють правильн≥сть проведенн¤ виплат ≥ компенсац≥й за рахунок державного ≥ м≥сцевого бюджет≥в.

¬ систем≥ ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни Ї також спец≥альн≥ контрольн≥ служби: ƒержавне казначейство ”крањни1 ≥ ƒержавна контрольно-рев≥з≥йна служба в ”крањн≥.

ƒержавна  онтрольно-рев≥з≥йна служба в ”крањн≥ створена у в≥дпов≥дност≥ ≥з «аконом ”крањни Уѕро державну контрольно-рев≥з≥йну службу в ”крањн≥Ф в≥д 26 с≥чн¤ 1993 року ≥ Ї системою орган≥в державноњ виконавчоњ влади. ўоб у¤вити м≥ру впливу њњ на державну ф≥нансову систему, достатньо сказати, що в ”крањн≥ в даний час в  онтрольно-рев≥з≥йн≥й служб≥ працюЇ б≥л¤ 14 тис. чолов≥к, абсолютна б≥льш≥сть з ¤ких Ч б≥л¤ 13700 чолов≥к Ч зд≥йснюють свою д≥¤льн≥сть безпосередньо на м≥сц¤х.

ƒержавна  онтрольно-рев≥з≥йна служба в ”крањн≥ складаЇтьс¤ з √оловного контрольно-рев≥з≥йного управл≥нн¤ ≥ контрольно-рев≥з≥йних управл≥нь в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, м≥стах  иЇв≥ ≥ —евастопол≥, контрольно-рев≥з≥йних в≥дд≥лень ≥ груп в районах, м≥стах ≥ районах в м≥стах. ƒержавна  онтрольно-рев≥з≥йна служба в ”крањн≥ в своњй д≥¤льност≥ керуЇтьс¤  онституц≥Їю ”крањни, «аконом ”крањни Уѕро державну контрольно-рев≥з≥йну службу в ”крањн≥Ф ≥ ≥ншими законами ”крањни, постановами ¬ерховноњ –ади ”крањни, указами ≥ розпор¤дженн¤ми ѕрезидента ”крањни, декретами, постановами ≥ розпор¤дженн¤ми  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ѕоложенн¤м про державну контрольно-рев≥з≥йну службу в ”крањн≥ в≥д 5 липн¤ 1993 року та наказами м≥н≥стра ф≥нанс≥в.

√оловним завданн¤м  онтрольно-рев≥з≥йноњ служби в ”крањн≥ Ї зд≥йсненн¤ державного контролю за використанн¤м кошт≥в ≥ матер≥альних ц≥нностей, њх збер≥ганн¤м, станом ≥ достов≥рн≥стю бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥ в м≥н≥стерствах, в≥домствах, державних ком≥тетах, фондах, бюджетних установах, а також на п≥дприЇмствах ≥ в орган≥зац≥¤х, ¤к≥ одержують кошти з бюджет≥в вс≥х р≥вн≥в чи державних валютних фонд≥в.

¬итрати на утриманн¤ ƒержавноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби визначаютьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни та ф≥нансуютьс¤ з ƒержавного бюджету.

…ого повноваженн¤ в сфер≥ контролю за державними ф≥нансами детально викладено в І 2 глави 1 Уќргани управл≥нн¤ державними ф≥нансамиФ.

√оловне управл≥нн¤  онтрольно-рев≥з≥йноњ служби очолюЇ заступник м≥н≥стра ф≥нанс≥в Ч начальник √оловного управл≥нн¤  онтрольно-рев≥з≥йноњ служби, ¤кий призначаЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни на пропозиц≥ю м≥н≥стра ф≥нанс≥в ”крањни.

 онтрольно-рев≥з≥йне управл≥нн¤ в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, област¤х, м≥стах  иЇв≥ ≥ —евастопол≥ очолюють начальники, ¤к≥ призначаютьс¤ начальником √оловного управл≥нн¤  онтрольно-рев≥з≥йноњ служби за погодженн¤м з ур¤дом јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласними,  ињвською ≥ —евастополь-скою м≥ськими державними адм≥н≥страц≥¤ми. Ќачальники контрольно-рев≥з≥йних в≥дд≥лень ≥ груп в районах, м≥стах ≥ районах в м≥стах призначаютьс¤ начальниками вищесто¤щих територ≥альних орган≥в державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби за погодженн¤м њх кандидатур з начальником √оловного управл≥нн¤  онтрольно-рев≥з≥йноњ служби.

« метою скоординованого розвТ¤занн¤ питань, в≥днесених законодавцем до компетенц≥њ ƒержавноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби, обговоренн¤ найважлив≥ших завдань њњ д≥¤льност≥ в √оловному управл≥нн≥ ƒержавноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби утворюЇтьс¤ колег≥¤ в склад≥ начальника √оловного управл≥нн¤ (голова колег≥њ), його заступник≥в ≥ ≥нших кер≥вник≥в ƒержавноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби. „лени колег≥њ ƒержавноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби затверджуютьс¤ наказом м≥н≥стра ф≥нанс≥в. –≥шенн¤ колег≥њ вт≥люютьс¤ в житт¤, ¤к правило, наказами начальника √оловного управл≥нн¤ ƒержавноњ  онтрольно-рев≥з≥йноњ служби.

√оловне управл≥нн¤ ƒержавноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби, контрольно-рев≥з≥йн≥ управл≥нн¤ в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, област¤х, м≥стах  иЇв≥ ≥ —евастопол≥ Ї юридичними особами, мають самост≥йн≥ кошториси, розрахунков≥ та ≥нш≥ рахунки в банках, печатку ≥з зображенн¤м ƒержавного гербу ”крањни ≥ своњм найменуванн¤м. ¬они зд≥йснюють головним чином наступн≥ функц≥њ:орган≥зовують роботу контрольно-рев≥з≥йних п≥дрозд≥л≥в в –еспубл≥ц≥  рим, област¤х, м≥стах  иЇв≥ ≥ —евастопол≥ попроведенню рев≥з≥й ≥ перев≥рок, обговорюють п≥дсумки документальних рев≥з≥й ≥ перев≥рок ≥ у випадках, передбачених чинним законодавством, ≥нформують про них органи законодавчоњ ≥ виконавчоњ влади;

зд≥йснюють рев≥з≥њ ≥ перев≥рки ф≥нансовоњ д≥¤льност≥, стану збер≥ганн¤ кошт≥в ≥ матер≥альних ц≥нностей, достов≥рност≥ обл≥ку ≥ зв≥тност≥ в м≥н≥стерствах, в≥домствах, державних ком≥тетах ≥ ≥нших органах державноњ виконавчоњ влади, в державних фондах, в бюджетних установах, а також на п≥дприЇмствах ≥ в орган≥зац≥¤х, ¤к≥ одержують кошти з ƒержавного бюджету м≥сцевих бюджет≥в або державних валютних фонд≥в;

перев≥р¤ють правильн≥сть використанн¤ державних кошт≥вна утриманн¤ м≥сцевих орган≥в державноњ виконавчоњ влади, установ ≥ орган≥зац≥й, що д≥ють за кордоном ≥ ф≥нансуютьс¤ зарахунок державного бюджету;

провод¤ть рев≥з≥њ ≥ перев≥рки повноти оподаткуванн¤, правильност≥ збереженн¤ ≥ витрачанн¤ валютних кошт≥в;

зд≥йснюють контроль за усуненн¤м недол≥к≥в ≥ порушень ви¤влених попередн≥ми рев≥з≥¤ми ≥ перев≥рками;

розробл¤ють ≥нструктивн≥ та ≥нш≥ нормативн≥ акти про проведенн¤ рев≥з≥й ≥ перев≥рок;

зд≥йснюють методичне кер≥вництво ≥ контроль за д≥¤льн≥стю п≥дпор¤дкованих контрольно-рев≥з≥йних п≥дрозд≥л≥в, узагальнюють досв≥д проведенн¤ рев≥з≥й ≥ перев≥рок ≥ розповсюджують його серед контрольно-рев≥з≥йних служб, розробл¤ютьпропозиц≥њ по вдосконаленню контролю.

ќргани контрольно-рев≥з≥йноњ служби розгл¤дають листи, за¤ви ≥ скарги громад¤н про факти порушенн¤ законодавства з ф≥нансових питань. «верненн¤, в ¤ких пов≥домл¤Їтьс¤ про крад≥жки, розтрати, недостач≥, ≥нш≥ серйозн≥ правопорушенн¤, негайно передаютьс¤ ними правоохоронним органам дл¤ оперативного прийн¤тт¤ р≥шень у в≥дпов≥дност≥ з чинним законодавством. онтрольно-рев≥з≥йн≥ в≥дд≥ленн¤ ≥ групи в районах, м≥стах ≥ районах в м≥стах виконують в основному так≥ ж функц≥њ.« метою усп≥шного зд≥йсненн¤ своњх функц≥й √оловне контрольно-рев≥з≥йне управл≥нн¤ ”крањни, контрольно-рев≥з≥йне управл≥нн¤ в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, област¤х, м≥стах  иЇв≥ ≥ —евастопол≥, контрольно-рев≥з≥йн≥ в≥дд≥ленн¤ ≥ групи в районах, м≥стах ≥ районах в м≥стах над≥лен≥ правом:

проводити рев≥з≥њ ≥ перев≥р¤ти в м≥н≥стерствах, державних ком≥тетах ≥ ≥нших органах державноњ виконавчоњ влади, дер
жавних фондах, на п≥дприЇмствах, в установах ≥ орган≥зац≥¤хгрошов≥ ≥ бухгалтерськ≥ документи, зв≥ти, кошториси ≥ ≥нш≥ до
кументи, що п≥дтверджують надходженн¤ ≥ витрачанн¤ кошт≥1в≤ матер≥альних ц≥нностей, зд≥йснювати перев≥рку фактичноњна¤вност≥ ц≥нностей (грошових сум, ц≥нних папер≥в, сировини, матер≥ал≥в, готовоњ продукц≥њ, устаткуванн¤ тощо);в≥льно входити в склади, сховища, виробнич≥ й ≥нш≥ при
м≥щенн¤ з метою њх обстеженн¤ ≥ зТ¤суванн¤ питань, повТ¤за
них з рев≥з≥Їю чи перев≥ркою. ѕризупин¤ти на розрахункових
та ≥нших рахунках в банках та ≥нших ф≥нансово-кредитних ус
тановах операц≥њ у випадках, коли кер≥вництво обТЇкта рев≥з≥њ
чи перев≥рки перешкоджаЇ прац≥внику державноњ контрольно-
рев≥з≥йноњ служби виконувати своњ обовТ¤зки;

ви¤влен≥ рев≥з≥¤ми чи перев≥рками прихован≥ або занижен≥ валютн≥ та ≥нш≥ платеж≥, ставити перед в≥дпов≥дними органами питанн¤ про призупиненн¤ бюджетного ф≥нансуванн¤ ≥ кредитуванн¤ у випадках, коли одержан≥ п≥дприЇмством, установою чи орган≥зац≥Їю кошти ≥ позики використовуютьс¤ з порушенн¤м чинного законодавства;

ƒержавна контрольно-рев≥з≥йна служба в ход≥ виконанн¤ покладених на нењ функц≥й взаЇмод≥Ї з центральними органами державноњ виконавчоњ влади ≥ правоохоронними органами ”крањни, органами јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, м≥сцевими державними адм≥н≥страц≥¤ми, органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤, а також з в≥дпов≥дними органами ≥нших держав.

—лужбовц≥ ƒержавноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби ”крањни Ї представниками орган≥в державноњ виконавчоњ влади, њх законн≥ вимоги обовТ¤зков≥ дл¤ виконанн¤ службовц¤ми обТЇкт≥в рев≥з≥й та перев≥рок.

–≥шенн¤ √оловного управл≥нн¤  онтрольно-рев≥з≥йноњ служби ”крањни у питанн¤х його статутноњ д≥¤льност≥, прийн¤т≥ в рамках його компетенц≥њ, обовТ¤зков≥ дл¤ виконанн¤ центральними ≥ м≥сцевими органами державноњ виконавчоњ влади та органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤, а також п≥дприЇмствами, установами ≥ орган≥зац≥¤ми незалежно в≥д форм њх власност≥.

ƒо спец≥альних орган≥в державного ф≥нансового контролю належить також ƒержавна проб≥рна палата ”крањни та п≥дпор¤дкован≥ њй державн≥ м≥жобласн≥ ≥нспекц≥њ, а також пост≥йн≥ контролери на п≥дприЇмствах по виробництву дорогоц≥нних метал≥в ≥ обробц≥ алмаз≥в, њх завданн¤м Ї зд≥йсненн¤ контролю за випробуванн¤м, виробництвом, використанн¤м, оборотом,

 

обл≥ком ≥ збер≥ганн¤м дорогоц≥нних метал≥в ≥ дорогоц≥нного кам≥нн¤, виконанн¤ операц≥й ≥з цими ц≥нност¤ми. ѕроб≥рному нагл¤ду п≥дл¤гають вс≥ субТЇкти п≥дприЇмництва, незалежно в≥д форм власност≥, а також громад¤ни-п≥дприемц≥, що зд≥йснюють вищезазначен≥ види д≥¤льност≥.

ќргани державного проб≥рного нагл¤ду зд≥йснюють випробуванн¤, контрольний анал≥з та клеймуванн¤ ювел≥рних ≥ ≥нших побутових вироб≥в з дорогоц≥нних метал≥в, ¤к вироблених в ”крањн≥, так ≥ ввезених з-за кордону дл¤ продаж≥; робл¤ть арб≥тражний контрольний анал≥з дл¤ визначенн¤ вм≥сту дорогоц≥нних метал≥в, реЇструють п≥дприЇмства; установи ≥ орган≥зац≥њ, а також громад¤н-п≥дприЇмц≥в, що зд≥йснюють операц≥њ з дорогоц≥нним кам≥нн¤м, виконують ≥нш≥ функц≥њ.

—лужбовц≥ орган≥в державного проб≥рного нагл¤ду над≥лен≥ правом проводити рев≥з≥њ ≥ перев≥рки на в≥дпов≥дних обТЇктах, вимагати необх≥дн≥ документи ≥ матер≥али, брати по¤сненн¤, проводити огл¤д прим≥щень, вилучати необх≥дн≥ матер≥али, робити приписи дл¤ усуненн¤ порушень, розгл¤дати справи про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤. ¬они зобовТ¤зна≥ передавати матер≥али про правопорушенн¤, що мають ознаки злочин≥в, правоохоронним органам.

Ќачальник ƒержавноњ проб≥рноњ палати ≥ начальники державних м≥жобласних ≥нспекц≥й мають право накладати на ос≥б, що вчинили адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤, штрафи. ѕостанова про накладенн¤ ними штрафу передаЇтьс¤ в державну податкову ≥нспекц≥ю, ¤ка ст¤гуЇ штраф в безсп≥рному пор¤дку у випадку в≥дмови порушника виконати припис добров≥льно.

«начно пол≥пшити роботу орган≥в та окремих службовц≥в ƒержавноњ проб≥рноњ палати ”крањни допомогло прийн¤тт¤ «акону ”крањни Уѕро визначенн¤ розм≥ру збитк≥в, завданих п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ крад≥жкою, знищенн¤м (псуванн¤м), недостачею чи втратою дорогоц≥нних метал≥в, дорогоц≥нного кам≥нн¤ ≥ валютних ц≥нностейФ в≥д 6 червн¤ 1995 року. ¬ цьому закон≥ дано уточнений з врахуванн¤м нов≥тньоњ практики перел≥к можливоњ шкоди п≥дприЇмствам, установам ≥ орган≥зац≥¤м в≥дпов≥дних вид≥в д≥¤льност≥ роб≥тниками, що виконують операц≥њ з дорогоц≥нност¤ми ≥ валютними ц≥нност¤ми; сформульован≥ критер≥њ розм≥р≥в шкоди, методика њњ визначенн¤; передбачен≥ м≥ри правовоњ в≥дпов≥дальност≥.

¬ пор≥вн¤нн≥ з попередн≥ми нормами права, що були чинними в ц≥й сфер≥, новий закон значно помТ¤кшив крим≥нальну

та р≥зко посилив матер≥альну, адм≥н≥стративну ≥ дисципл≥нарну в≥дпов≥дальн≥сть ос≥б, винних в правопорушенн¤х. «акон передбачив ¤к один з вид≥в ст¤гненн¤ з винуватих ос≥б зб≥льшенн¤ в≥драхувань за њх рахунок в ƒержавний бюджет ”крањни.

—пециф≥чний ф≥нансовий контроль зд≥йснюЇтьс¤ також ”крањнською державною страховою комерц≥йною компан≥Їю, що Ї правонаступником √оловного управл≥нн¤ державного страхуванн¤ ”крањни ≥ його орган≥в на м≥сц¤х. ѕравл≥нн¤ ”крдерж-страху,  римська автономна республ≥канська дирекц≥¤, обласн≥,  ињвська ≥ —евастопольська м≥ськ≥ дирекц≥њ, м≥ськ≥ ≥ районн≥ в≥дд≥ленн¤ ≥ ф≥л≥њ забезпечують дотриманн¤ вимог нормативних акт≥в ”крањни про страхуванн¤, розвиток страхових послуг, захист прав та ≥нтерес≥в учасник≥в страхових в≥дносин. ¬ажливе м≥сце в њх функц≥¤х займаЇ попередн≥й контроль, що зд≥йснюЇтьс¤ ними в процес≥ видач≥ л≥ценз≥й на страхову д≥¤льн≥сть. «а результатами поточного ≥ наступного ф≥нансового контролю вони вправ≥ призупинити, обмежити чинн≥сть л≥ценз≥њ чи в≥дкликати њњ, зд≥йснюють обл≥к ≥ контроль страхових, ≥нвестиц≥йних ≥ комерц≥йних операц≥й, що провод¤тьс¤ ними. Ќаприклад, вони перев≥р¤ють, чи правильно ≥ своЇчасно перераховуютьс¤ на рахунки установ ”крдержстраху суми збор≥в з обовТ¤зкового страхуванн¤ пасажир≥в, зд≥йснюють ≥нш≥ операц≥њ. ƒекретом  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в про страхуванн¤ в≥д 10 травн¤ 1993 року страхуванн¤ передано недержавним страхувальним товариствам р≥зних вид≥в.

¬ажливе м≥сце в систем≥ орган≥в державного ф≥нансового контролю займаЇ Ќац≥ональний банк ”крањни. Ќасамперед ЌЅ” зд≥йснюЇ нагл¤д за д≥¤льн≥стю комерц≥йних банк≥в, њх в≥дд≥лень, ф≥л≥й, представництв по вс≥й територ≥њ ”крањни. ÷ей нагл¤д спр¤мований на забезпеченн¤ стаб≥льност≥ банк≥вськоњ системи, захист ≥нтерес≥в вкладник≥в шл¤хом зменшенн¤ ризик≥в в д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в. «м≥ст нагл¤ду визначаЇтьс¤ повноваженн¤ми, встановленими ЌЅ÷” «аконом ”крањни Уѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ.

—истема нагл¤ду ЌЅ” спр¤мована на скороченн¤ зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х банк≥вських ризик≥в. ƒо зовн≥шн≥х ризик≥в в≥дноситьс¤ ризик л≥кв≥дност≥ (нездатн≥сть банку забезпечити безпереб≥йну оплату своњх зобовТ¤зань перед кл≥Їнтами); валютний ризик (збитки в≥д неспри¤тливоњ зм≥ни валютного курсу в умовах на¤вност≥ в≥дкритоњ валютноњ позиц≥њ); ризик обл≥кового процента (збитки в≥д зм≥ни кредитноњ ставки, що встановлюЇтьс¤

 

по кредитах ЌЅ” за умови ф≥ксованоњ кредитноњ ставки по наданих кредитах); ризик по ц≥нних паперах (збитки в≥д зм≥ни курсу ц≥нних папер≥в, що перебувають в портфел≥ банку).

¬ практиц≥ роботи ЌЅ” по нагл¤ду основна увага прид≥л¤Їтьс¤ зниженню ризику л≥кв≥дност≥. ¬алютний ризик незначний у звТ¤зку з обмеженн¤м можливостей зд≥йсненн¤ комерц≥йними банками валютних операц≥й за власний рахунок. “акож пор≥вн¤но невеликий ризик по ц≥нних паперах зумовлений поки що недостатн≥м розвитком ф≥нансового ринку в ”крањн≥, а низький р≥вень ризику обл≥ковоњ ставки Ч њњ встановленн¤м ЌЅ” на р≥вн≥, значно нижчому в≥д р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ.

ƒо внутр≥шн≥х ризик≥в в≥днос¤тьс¤ Укомерц≥йн≥ ризикиФ, повТ¤зан≥ з людським фактором (квал≥ф≥кац≥¤ персоналу ≥ д≥лов≥ ¤кост≥ кер≥вник≥в, виконавська дисципл≥на, ¤к≥сть аудиту ≥ т.д.), а також Уоперац≥йно-техн≥чн≥ ризикиФ, що забезпечують внутр≥-шнк) роботу банку: системи безпеки, бухгалтерського обл≥ку, матер≥ально-техн≥чних засоб≥в ≥ засоб≥в звТ¤зку ≥ т.д.

Ќа пониженн¤ внутр≥шн≥х ризик≥в спр¤мован≥ процедури реЇстрац≥њ банк≥в, л≥цензуванн¤, аудиторськ≥ перев≥рки, ≥нспектуванн¤ д≥¤льност≥ комерц≥йного банку сп≥вроб≥тниками ЌЅ”.

‘ункц≥ю нагл¤ду зд≥йснюЇ ƒепартамент банк≥вського нагл¤ду ЌЅ”. ќперац≥њ з нагл¤ду виконують рег≥ональн≥ управл≥нн¤ ЌЅ” у в≥дпов≥дност≥ з доведеною њм програмою, а також окремими завданн¤ми ƒепартаменту банк≥вського нагл¤ду.

 омерц≥йн≥ банки зобовТ¤зан≥ щом≥с¤чно надавати ЌЅ” наступну зв≥тну ≥нформац≥ю: баланс з додатком розрахунку економ≥чних норматив≥в; зв≥т про кредитний портфель; зв≥т про портфель ц≥нних папер≥в; зв≥т про валюту ≥ валютн≥ позиц≥њ; зв≥т про ризик процентноњ ставки; зв≥т про наданн¤ ≥ погашенн¤ родичами ≥ близькими кредит≥в банку.

 омерц≥йний банк зобовТ¤заний також не п≥зн≥ше пТ¤ти дн≥в п≥сл¤ оформленн¤ висновк≥в м≥с¤чноњ чи р≥чноњ перев≥рки подати ЌЅ” зв≥т про роботу зовн≥шнього аудиту, а на наступний день п≥сл¤ оформленн¤ в≥дпов≥дного кредитного договору Ч зв≥т про Увелик≥Ф кредити. ƒепартамент банк≥вського нагл¤ду також вправ≥ вимагати в≥д комерц≥йного банку наданн¤ будь-¤коњ ≥ншоњ ≥нформац≥њ, необх≥дноњ дл¤ виконанн¤ його обовТ¤зк≥в, нав≥ть ¤кщо вона в≥днесена до банк≥вськоњ, службовоњ або комерц≥йноњ таЇмниц≥. ѕроте ц¤ останн¤ ≥нформац≥¤ не може бути оголошена без згоди комерц≥йного банку.

–обота у сфер≥ банк≥вського нагл¤ду диференц≥йована по трьох основних напр¤мках: загальний нагл¤д, ≥нтенсивний нагл¤д ≥ нагл¤д високого ступен¤.

«агальний нагл¤д поширюЇтьс¤ на банки, що працюють стаб≥льно, ф≥нансове благонад≥йн≥ та дотримуютьс¤ економ≥чних норматив≥в, норм чинного законодавства ≥ вказ≥вок ЌЅ”, мають добру д≥лову репутац≥ю. …ого зд≥йснюють обласн≥ установи Ќац≥онального банку ”крањни.

«м≥ст загального нагл¤ду пол¤гаЇ в контрол≥ за дотриманн¤м економ≥чних норматив≥в та перев≥рках ≥нших зв≥т≥в, що подаютьс¤ банками. ≤нформац≥¤ про ви¤влен≥ порушенн¤ подаЇтьс¤ ѕравл≥нню дл¤ прийн¤тт¤ в≥дпов≥дних р≥шень.

≤нтенсивний нагл¤д поширюЇтьс¤ на банки, ¤к≥ пер≥одично порушують економ≥чн≥ нормативи, а також чин¤ть ≥нш≥ незначн≥ порушенн¤ ≥ не характеризуютьс¤ ф≥нансовою стаб≥льн≥стю.

Ќагл¤д високого ступен¤ застосовуЇтьс¤ по в≥дношенню до банк≥в, ¤к≥ систематично (два ≥ б≥льше раз≥в у квартал) порушують економ≥чн≥ нормативи та допускають ≥нш≥ груб≥ порушенн¤ чи мають незадов≥льний ф≥нансовий стан.

«а статистикою Ќац≥онального банку ”крањни, прот¤гом останнього року кожен трет≥й комерц≥йний банк мав серйозн≥ ф≥нансов≥ ускладненн¤ ≥ працював в режим≥ ≥нтенсивного нагл¤ду з боку ЌЅ”, 21 банк було реорган≥зовано, 12 Ч збанкрутували ≥ ще 17 перебували у стад≥њ закритт¤. ƒо 77 комерц≥йних банк≥в ”крањни застосовувались санкц≥њ, Урежим ф≥нансового оздоровленн¤Ф був застосований до 13 банк≥в1. ¬насл≥док такоњ ситуац≥њ в комерц≥йних банках Ќац≥ональним банком ”крањни п≥дготовлено ц≥лий р¤д нових нормативних акт≥в про створенн¤ страхових ≥ ризикових фонд≥в, що дозволить зм≥цнити платоспроможн≥сть комерц≥йних банк≥в ”крањни.

ѕриймаючи р≥шенн¤ про застосуванн¤ ≥нтенсивного нагл¤ду ≥ нагл¤ду високого ступен¤, ƒепартамент банк≥вського нагл¤ду ЌЅ” зд≥йснюЇ ≥нспектуванн¤ банк≥в, њх в≥дд≥лень, ф≥л≥й, представництв, спр¤моване на зТ¤суванн¤ причин порушень ≥ недол≥к≥в в робот≥ банку. ≤нспектори ЌЅ” перев≥р¤ють законн≥сть операц≥й, що зд≥йснюютьс¤, д≥¤льн≥сть внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього аудиту, стан обл≥ку, достов≥рн≥сть зв≥т≥в, установчих ≥ ≥нших документ≥в. «а п≥дсумками ≥нспектуванн¤ кер≥вництву банку

ƒн≥.: ”р¤овий куТЇр. Ч 1997. Ч 12 лютого. Ч—. 6

направл¤Їтьс¤ ≥нформац≥¤, в ¤к≥й зазначаютьс¤ причини ви¤влених недол≥к≥в, оц≥нюЇтьс¤ ф≥нансовий стан банку, його можливост≥ ≥ шл¤хи виходу ≥з складноњ ситуац≥њ. ¬имоги ЌЅ” обовТ¤зков≥ дл¤ виконанн¤.

Ќа основ≥ одержаноњ ≥нформац≥њ про порушенн¤ в д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в Ќац≥ональний банк ”крањни орган≥зовуЇ наради з кер≥вництвом банк≥в, на ¤ких ви¤вл¤ютьс¤ причини недол≥к≥в та виробл¤ютьс¤ заходи по њх усуненню. ѕро зм≥ст заход≥в ≥ строки њх реал≥зац≥њ кер≥вництво банку ≥нформуЇтьс¤ письмово.

¬≥дпов≥дний комерц≥йний банк зобовТ¤заний у двохтижне-вий терм≥н ≥нформувати ЌЅ” про вжит≥ заходи по реал≥зац≥њ одержаних припис≥в. ѕри неприйн¤тт≥ ним д≥Ївих заход≥в ƒепартамент банк≥вського нагл¤ду направл¤Ї в≥дпов≥дну ≥нформац≥ю голов≥ ради банку. якщо п≥сл¤ цього становище комерц≥йного банку не пол≥пшуЇтьс¤. Ќац≥ональним банком ”крањни застосовуютьс¤ санкц≥њ у в≥дпов≥дност≥ ≥з «аконом ”крањни Уѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ, ¤к≥ передбачають: зд≥йсненн¤ заход≥в ф≥нансового оздоровленн¤; призначенн¤ тимчасовоњ адм≥н≥страц≥њ по управл≥нню банком та пер≥од ф≥нансового оздоровленн¤; ст¤гненн¤ грошового штрафу в розм≥р≥ доходу, одержаного внасл≥док неправом≥рних д≥й комерц≥йного банку; п≥двищенн¤ норм обовТ¤зкових резерв≥в; виключенн¤ комерц≥йного банку з ƒержавноњ книги реЇстрац≥њ банк≥в.

“имчасову адм≥н≥страц≥ю призначають при невиконанн≥ припис≥в Ќац≥онального банку, наданн≥ недобросов≥сноњ ≥нформац≥њ чи ненаданн≥ передбаченоњ зв≥тност≥, збитков≥й д≥¤льност≥, виникненн≥ ≥нших загроз ≥нтересам вкладник≥в ≥ кредитор≥в комерц≥йного банку, протид≥њ антимонопольним заходам з боку кер≥вництва комерц≥йного банку. “имчасовий адм≥н≥стратор призначаЇтьс¤ ѕравл≥нн¤м ЌЅ”. ¬≥н виконуЇ обовТ¤зки прот¤гом визначеного строку у в≥дпов≥дност≥ ≥з затвердженою програмою в межах наданих йому повноважень ≥ може зд≥йснювати ¤к пост≥йний нагл¤д, так ≥ безпосереднЇ управл≥нн¤ поточними справами банку, не п≥дм≥нюючи при цьому виконавч≥ органи комерц≥йного банку.

“имчасовий адм≥н≥стратор над≥лений правом перев≥р¤ти канцел¤рську, касову, бухгалтерську, зв≥тну та догов≥рну документац≥ю, матер≥али правл≥нн¤, оц≥ночноњ ≥ рев≥з≥йноњ ком≥с≥й банку. ¬≥н може бути присутн≥м на загальних зборах акц≥онер≥в

банку, зас≥данн¤х правл≥нн¤, оц≥ночноњ ≥ рев≥з≥йноњ ком≥с≥й. ¬ присутност≥ член≥в правл≥нн¤ адм≥н≥стратор може перев≥р¤ти касу, збер≥ганн¤ ≥нших ц≥нностей банку.

“имчасовий адм≥н≥стратор зобовТ¤заний ≥нформувати ƒепартамент банк≥вського нагл¤ду ≥ правл≥нн¤ комерц≥йного банку, про д≥њ, що суперечать статуту банку, чинному законодавству, р≥шенн¤м ѕравл≥нн¤ ЌЅ”. ¬≥н також спов≥щаЇ про свою незгоду з д≥¤ми посадових ос≥б банку по наданню позик, оц≥нц≥ застави, що Ї забезпеченн¤м кредиту. јле найголовн≥шим в його д≥¤льност≥ Ї пошук законних неконфл≥ктних заход≥в, спр¤мованих на усуненн¤ порушень в д≥¤льност≥ комерц≥йного банку та пол≥пшенн¤ його ф≥нансового стану.

ƒо обовТ¤зк≥в адм≥н≥стратора належить забезпеченн¤ належноњ реал≥зац≥њ правов≥дносин, що стосуютьс¤ зобовТ¤зань банку. «окрема, в≥н повинен:

ѕовноваженн¤ тимчасового адм≥н≥стратора припин¤ютьс¤ по зак≥нченню строку, встановленого ЌЅ”, при достроковому пол≥пшенн≥ ф≥нансового становища банку, а також у випадку прийн¤тт¤ арб≥тражним судом до розгл¤ду справи про припиненн¤ д≥¤льност≥ комерц≥йного банку.

Ќац≥ональний банк ”крањни зд≥йснюЇ також контроль за дотриманн¤м законодавства про валютне регулюванн¤ касових операц≥й комерц≥йними банками.

 омерц≥йн≥ банки не мають контрольних повноважень по в≥дношенню до своЇњ кл≥Їнтури в адм≥н≥стративному пор¤дку,

 

њм лише доручаЇтьс¤ на основ≥ нормативних акт≥в контролювати дотриманн¤ п≥дприЇмствами, установами ≥ орган≥зац≥¤ми пор¤дку веденн¤ касових операц≥й ≥ дотриманн¤ валютного законодавства. ѕорушенн¤ цих правил т¤гне за собою застосуванн¤ ф≥нансових санкц≥й у вигл¤д≥ штраф≥в, що перераховуютьс¤ до бюджету, у розм≥р≥ перевищенн¤ норматив≥в розрахункових операц≥й або на¤вност≥ понадл≥м≥тного залишку гот≥вки в кас≥. ” вс≥х ≥нших випадках комерц≥йн≥ банки зд≥йснюють ф≥нансовий контроль на цив≥льно-правов≥й основ≥ ¤к сторона в договор≥.

ќкрем≥ м≥н≥стерства ≥ в≥домства ”крањни зд≥йснюють позав≥домчий державний ф≥нансовий контроль. “ак, ћ≥н≥стерство звТ¤зку ”крањни контролюЇ дотриманн¤ правил поштових переказ≥в ≥ пересилки валютних ц≥нностей через митний кордон ”крањни. ƒержавний митний ком≥тет ”крањни зд≥йснюЇ контроль за дотриманн¤м правил перем≥щенн¤ валютних ц≥нностей через митний кордон ”крањни.

ћаЇ м≥сце ≥ в≥домчий ф≥нансовий контроль. ÷е контроль м≥н≥стерств, ≥нших орган≥в державного управл≥нн¤ за д≥¤льн≥стю п≥дв≥домчих п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й. …ого зд≥йснюють функц≥онально самост≥йн≥ структурн≥ контрольно-рев≥з≥йн≥ п≥дрозд≥ли (управл≥нн¤, в≥дд≥ли, групи) м≥н≥стерств ≥ в≥домств, п≥дпор¤дкован≥ безпосередньо кер≥вникам цих орган≥в. –обота контрольно-рев≥з≥йних п≥дрозд≥л≥в перебуваЇ п≥д пост≥йним нагл¤дом ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни. Ќе р≥дше одного разу на р≥к м≥н≥стерства та в≥домства ≥нформують про стан контрольно-рев≥з≥йноњ роботи  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

ќсновними завданн¤ми в≥домчого контролю Ї: контроль за виконанн¤м державних завдань, економ≥чним витрачанн¤м матер≥альних ≥ ф≥нансових ресурс≥в, збер≥ганн¤м державноњ власност≥, правильн≥стю постановки бухгалтерського обл≥ку, станом контрольно-рев≥з≥йноњ роботи, боротьба з приписками, безгосподарн≥стю, марнотратством та надм≥рност¤ми.

ќсновними формами в≥домчого ф≥нансового контролю Ї рев≥з≥њ ≥ перев≥рки. –ев≥з≥њ ≥ перев≥рки ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ призначаютьс¤ в кожному окремому випадку кер≥вником в≥дпов≥дного органу. ¬они зд≥йснюютьс¤ в комерц≥йних орган≥зац≥¤х один раз на р≥к, в ≥нших орган≥зац≥¤х та установах Ч один раз у два роки. ѕри проведенн≥ рев≥з≥й рев≥зори зобовТ¤зан≥ спиратис¤ на трудов≥ колективи, брати участь у виробленн≥ пропозиц≥й по усуненню ви¤влених порушень.

¬ рамках в≥домчого контролю зд≥йснюЇтьс¤ повс¤кденний, систематичний внутр≥шньогосподарський ф≥нансовий контроль,

тобто контроль, що зд≥йснюЇтьс¤ на конкретних п≥дприЇмствах, в установах ≥ орган≥зац≥¤х њх кер≥вниками та функц≥ональними структурними п≥дрозд≥лами (бухгалтер≥Їю, ф≥нансовим або ф≥нансово-плановим в≥дд≥лом, в≥дд≥лами плануванн¤ та нормуванн¤ зароб≥тноњ плати ≥ т.д.).

 онтрольн≥ функц≥њ в даному випадку Ч необх≥дна умова процесу повс¤кденноњ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥. Ќайв≥дпов≥дальн≥ш≥ функц≥њ у повс¤кденному ф≥нансовому контрол≥ належать головним (старшим) бухгалтерам п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й.

«г≥дно ѕоложенню про головних (старших) бухгалтер≥в вони зд≥йснюють бухгалтерський обл≥к, перев≥рки, рев≥з≥њ, контролюють, чи правильно оформл¤Їтьс¤ прийомка ≥ в≥дпуск товарно-матер≥альних ц≥нностей, витрачаЇтьс¤ фонд зароб≥тноњ плати, встановлюютьс¤ посадов≥ оклади, дотримуЇтьс¤ штатна, ф≥нансова ≥ касова дисципл≥на, ¤к проводитьс¤ ≥нвентаризац≥¤ грошових кошт≥в, товарно-матер≥альних ц≥нностей, основних фонд≥в, розрахункових ≥ плат≥жних зобовТ¤зань, вилученн¤ у встановлен≥ терм≥ни деб≥торськоњ та погашенн¤ кредиторськоњ заборгованост≥, дотриманн¤ плат≥жноњ дисципл≥ни, чи законно списуютьс¤ з бухгалтерських баланс≥в недостач≥, деб≥торськ≥ заборгованост≥ та ≥нш≥ витрати.

√оловний (старший) бухгалтер несе персональну в≥дпов≥дальн≥сть нар≥вн≥ з кер≥вником за зм≥ст ≥ правильн≥сть оформленн¤ ф≥нансових документ≥в. ¬≥н над≥лений правом другого п≥дпису документ≥в, що Ї п≥дставою зарахуванн¤ на в≥дпов≥дний рахунок чи витрачанн¤ грошей та товарно-матер≥альних ц≥нностей.  редитн≥ ≥ розрахунков≥ обовТ¤зки без п≥дпису головного (старшого) бухгалтера нед≥йсн≥. √оловний (старший) бухгалтер не маЇ права приймати до виконанн¤ та оформленн¤ документи по операц≥¤х, що суперечать чинному законодавству. ” випадку одержанн¤ такого документу головний (старший) бухгалтер зобовТ¤заний у письмовий форм≥ звернути увагу кер≥вника на його незаконн≥сть ≥ т≥льки п≥сл¤ повторного письмового розпор¤дженн¤ кер≥вника виконати його.

¬ такому випадку всю повноту в≥дпов≥дальност≥ за скоЇн≥ д≥њ несе кер≥вник одноособове. ѕро таке своЇ р≥шенн¤ в≥н зобовТ¤заний терм≥ново пов≥домити кер≥вника вищесто¤щого органу. ” випадку зТ¤суванн¤ незаконних д≥й посадових ос≥б(приписки, використанн¤ кошт≥в не за призначенн¤м тощо) головний бухгалтер зобовТ¤заний допов≥сти про це кер≥вников≥ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ.

√либок≥ ¤к≥сн≥ перетворенн¤ у в≥дносинах власност≥ в ”крањн≥, по¤ва ≥ розвиток господарюючих структур, заснованих на недержавн≥й форм≥ власност≥, спричинили необх≥дн≥сть по¤ви адекватних орган≥в ф≥нансового контролю. ÷е, з одного боку, неодм≥нна умова усп≥шного функц≥онуванн¤ самих цих господарюючих субТЇкт≥в, з ≥ншого Ч це в≥дпов≥даЇ в силу р¤ду причин принципового характеру також ≥нтересам держави. ¬се це зумовило по¤ву в ”крањн≥ аудиторського ф≥нансового контролю. «астосуванн¤ аудиторськоњ форми контролю дозвол¤Ї поЇднувати ≥нтереси держави ≥ недержавних господарюючих субТЇкт≥в без затрат бюджетних кошт≥в на контрольну д≥¤льн≥сть, що в умовах пост≥йного деф≥циту державних ф≥нансових ресурс≥в також надзвичайно важливо.

«акон ”крањни Уѕро аудиторську д≥¤льн≥стьФ було прийн¤то ¬ерховною –адою ”крањни 22 кв≥тн¤ 1993 року, ≥ в≥н продовжуЇ д≥¤ти без ≥стотних поправок до нього та зм≥н по даний час1. ¬ цьому закон≥ аудит визначено законодавцем ¤к перев≥рка публ≥чноњ бухгалтерськоњ зв≥тност≥, обл≥ку, первинних документ≥в та ≥ншоњ ≥нформац≥њ щодо ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ субТЇкт≥в господарюванн¤ з метою визначенн¤ достов≥рност≥ њх зв≥тност≥, обл≥ку, його повноти ≥ в≥дпов≥дност≥ чинному законодавству та встановленим нормативам.

јудит зд≥йснюЇтьс¤ незалежними особами (аудиторами), аудиторськими ф≥рмами, ¤к≥ уповноважен≥ субТЇктами господарюванн¤ на його проведенн¤. јудит може проводитись з ≥н≥ц≥ативи господарюючих субТЇкт≥в, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (обовТ¤зковий аудит). «атрати на проведенн¤ аудиту в≥днос¤тьс¤ на соб≥варт≥сть товару (продукц≥њ, послуг).

јудиторська д≥¤льн≥сть включаЇ в себе орган≥зац≥йне та методичне забезпеченн¤ аудиту, практичне виконанн¤ аудиторських перев≥рок (аудит) ≥ наданн¤ ≥нших аудиторських послуг. јудиторськ≥ послуги можуть надаватис¤ у форм≥ аудиторських перев≥рок (аудиту) ≥ повТ¤заних з ним експертиз, консультац≥й з питань бухгалтерського зв≥ту, зв≥тност≥, оподаткуванн¤, анал≥зу

1 ƒив.: «акони ”крањни. ќф≥ц≥йне виданн¤. “. 5. Ч  ињв, 1996. Ч —. 105-112.

ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ та ≥нших вид≥в економ≥ко-правового забезпеченн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б. ѕрибуток (дох≥д) в≥д аудиторськоњ д≥¤льност≥ оподатковуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до чинного законодавства.

Ѕ≥льш≥сть аудитор≥в ”крањни обТЇднан≥ в аудиторськ≥ ф≥рми. јудиторська ф≥рма Ч це орган≥зац≥¤, ¤ка маЇ л≥ценз≥ю на право зд≥йсненн¤ аудиторськоњ д≥¤льност≥ на територ≥њ ”крањни ≥ займаЇтьс¤ виключно наданн¤м аудиторських послуг. јудиторськ≥ ф≥рми можуть створюватис¤ на основ≥ будь-¤ких форм власност≥.

јудиторськ≥ ф≥рми представл¤ють аудиторськ≥ висновки та ≥нш≥ оф≥ц≥йн≥ документи. јудиторський висновок Ч це оф≥ц≥йний документ, засв≥дчений п≥дписом та печаткою аудитора (аудиторськоњ ф≥рми), ¤кий складаЇтьс¤ у встановленому пор¤дку за насл≥дками проведенн¤ аудиту ≥ м≥стить в соб≥ висновок стосовно достов≥рност≥ зв≥тност≥, повноти ≥ в≥дпов≥дност≥ чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обл≥ку ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥.

«аконодавець передбачив випадки, коли аудит обовТ¤зковий дл¤:

  • п≥дтвердженн¤ достов≥рност≥ та повноти р≥чного балансу≥ зв≥тност≥ комерц≥йних банк≥в, фонд≥в, б≥рж, компан≥й,п≥дприЇмств, кооператив≥в, товариств та ≥нших господарюючих
    субТЇкт≥в незалежно в≥д форми власност≥ та виду д≥¤льност≥,зв≥тн≥сть ¤ких оф≥ц≥йно оприлюднюЇтьс¤, за вин¤тком установта орган≥зац≥й, що повн≥стю утримуютьс¤ за рахунок державного бюджету ≥ не займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю.ќбовТ¤зкова аудиторська перев≥рка р≥чного балансу ≥ зв≥тност≥господарюючих субТЇкт≥в з р≥чним господарським оборотомменш ¤к дв≥ст≥ пТ¤тдес¤т неоподатковуваних м≥н≥мум≥в проводитьс¤ один раз на три роки;
  • перев≥рки ф≥нансового стану засновник≥в комерц≥йнихбанк≥в, п≥дприЇмств з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми, акц≥онернихтовариств, холд≥нгових компан≥й, ≥нвестиц≥йних фонд≥в, дов≥рчих товариств та ≥нших ф≥нансових посередник≥в;
  • ем≥тент≥в ц≥нних папер≥в;
  • державних п≥дприЇмств при здач≥ в оренду ц≥л≥сних майнових комплекс≥в, приватизац≥њ, корпоратизац≥њ та ≥нших зм≥нахорми власност≥;
  • порушенн¤ питанн¤ про визнанн¤ неплатоспроможним
    або банкрутом.

ѕроведенн¤ аудиту Ї обовТ¤зковим також в ≥нших випадках, передбачених законами ”крањни.

¬с≥ господарююч≥ субТЇкти, дл¤ ¤ких законодавством встановлено обовТ¤зкове проведенн¤ аудиту, зобовТ¤зан≥ до 1 грудн¤ поточного року пов≥домити в≥дпов≥дним податковим ≥нспекц≥¤м про укладенн¤ угоди на аудиторську перев≥рку.

 р≥м того, господарююч≥ субТЇкти, перерахован≥ в перш≥й груп≥ субТЇкт≥в, дл¤ ¤ких проведенн¤ аудиту обовТ¤зкове, зобовТ¤зан≥ подати аудиторське заключенн¤ та ≥нш≥ документи публ≥чноњ бухгалтерськоњ зв≥тност≥ у в≥дпов≥дну податкову адм≥н≥страц≥ю ”крањни прот¤гом девТ¤ти м≥с¤ц≥в року, наступного за зв≥тним. ѕоданн¤ аудиторського заключенн¤ у в≥дпов≥дну податкову адм≥н≥страц≥ю зд≥йснюЇтьс¤ не п≥зн≥ше дес¤ти дн≥в п≥сл¤ зак≥нченн¤ аудиторськоњ перев≥рки. ” випадку неподанн¤ або невчасного поданн¤ аудиторського заключенн¤ в≥дпов≥дним податковим адм≥н≥страц≥¤м з вини господарюючого субТЇкта до нього застосовуютьс¤ адм≥н≥стративн≥ штрафи та ≥нш≥ ф≥нансов≥ санкц≥њ зг≥дно з чинним законодавством ”крањни.

ѕубл≥чна бухгалтерська зв≥тн≥сть у вс≥х ≥нших випадках повинна бути перев≥рена аудитором (аудиторською ф≥рмою) ≥ може оприлюднюватись прот¤гом року, наступного за зв≥тним. ѕри цьому в≥дпов≥дальн≥сть за дотриманн¤ пор¤дку веденн¤ бухгалтерського обл≥ку, визначеного законодавством ”крањни, своЇчасне ≥ повне наданн¤ бухгалтерськоњ зв≥тност≥ користувачам ≥ аудиторам покладаЇтьс¤ на кер≥вника господарюючого субТЇкта.

јудиторськ≥ перев≥рки не виключають зд≥йсненн¤ державними податковими адм≥н≥страц≥¤ми контролю за дотриманн¤м податкового законодавства ≥ виконанн¤ контрольних функц≥й ≥ншими субТЇктами, уповаженими на це законами ”крањни.

¬сю повс¤кденну роботу аудиторських ф≥рм ≥ окремих аудитор≥в в ”крањн≥ контролюЇ јудиторська палата ”крањни. ¬она створюЇтьс¤ ≥ функц≥онуЇ ¤к незалежний, самост≥йний орган на засадах самовр¤дуванн¤. ѕовноваженн¤ јудиторськоњ палати ”крањни визначаютьс¤ «аконом ”крањни Уѕро аудиторську д≥¤льн≥стьФ та —татутом јудиторськоњ палати ”крањни. јудиторська палата ”крањни зд≥йснюЇ сертиф≥кац≥ю ≥ л≥цензуванн¤ субТЇкт≥в, що мають нам≥р займатис¤ аудиторською д≥¤льн≥стю, затверджуЇ програми п≥дготовки аудитор≥в, норми ≥ стандарти аудиту, веде –еЇстр аудиторських ф≥рм та аудитор≥в, ¤к≥ одно-особово надають аудиторськ≥ послуги.

ќрган≥зац≥¤ д≥¤льност≥ јудиторськоњ палати ”крањни принципово в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д орган≥зац≥њ д≥¤льност≥ ≥нших контролюючих ф≥нансових орган≥в. “ак, ¤кщо дл¤ вс≥х ≥нших контролюючих ф≥нансових орган≥в њх д≥¤льн≥сть однозначно ≥ ч≥тко зд≥йснюЇтьс¤ лише на п≥дстав≥ припис≥в держави, то в јудиторськ≥й палат≥ ”крањни вона самоорган≥зуЇтьс¤ на принципах демократизму ≥ доц≥льност≥.

 ќЌ“–ќЋ№Ќ≤ «јѕ»“јЌЌя

  1. ўо таке ф≥нансовий контроль?

  2. Ќазв≥ть обТЇкт ф≥нансового контролю.

  3. як≥ види ф≥нансового контролю ви знаЇте?

  4. ќхарактеризуйте методи ф≥нансового контролю.

  5. Ќазв≥ть органи, ¤к≥ зд≥йснюють ф≥нансовий контроль в ”крањн≥.

  6. ўо таке аудит?

  7. ўо таке аудиторський висновок?

  8. Ќа п≥дстав≥ ¤ких нормативних акт≥в зд≥йснюЇтьс¤ ф≥нан
    совий контроль в ”крањн≥?

 

Hosted by uCoz
«ћ≤—“ √лава 5. Ѕёƒ∆≈“Ќ≈ ѕ–ј¬ќ ≤ Ѕёƒ∆≈“Ќ»… ”—“–≤… ” –јѓЌ»