¬ид≥лен≥њ;≤ кошт≥в з бюджету на забезпеченн¤ д≥¤льност≥ апарату законодавчоњ та виконавчоњ влади, управл≥нн¤, суду й прокуратур≥!, обороноздатност≥ крањни, на утриманн¤ соц≥ально-культурн≥м' сфери, а також державних та комунальних п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, ¤к≥ не мають своњх доход≥в (бюджетних установ), зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом кошторисно-бюджетного ф≥нансуванн¤.

 ошторисно-бюджетне ф≥нансуванн¤ Ч це метод безповоротного, безв≥дплатного в≥дпуску грошових кошт≥в на утриманн¤ установ, що перебувають на повному ф≥нансуванн≥ з бюджету, на основ≥ ф≥нансових план≥в Ч кошторис≥в витрат.

“аким чином, за цим методом ф≥нансуЇтьс¤ майже вс¤ невиробнича сфера сусп≥льства, що базуЇтьс¤ на державн≥й або комунальн≥й форм≥ власност≥ (бюджетна сфера). ќбс¤г передбачуваних витрат зг≥дно з кошторисами закр≥плюЇтьс¤ в бюджетах, ¤к≥ приймаютьс¤ на в≥дпов≥дних р≥вн¤х Ч у ƒержавному бюджет≥, бюджет≥ јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та м≥сцевих бюджетах.  ошторисно-бюджетне ф≥нансуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ загальних принцип≥в бюджетного ф≥нансуванн¤.

Ќа кошторисно-бюжетному ф≥нансуванн≥ утримуютьс¤ державн≥ та комунальн≥:

Ч установи соц≥альноњ сфери;

Ч осв≥тн≥ установи Ч школи, середн≥ спец≥альн≥ та вищ≥ учбов≥ заклади;

Ч установи охорони здоров'¤ Ч л≥карн≥ та пол≥кл≥н≥ки, здо-ровпункти, державн≥ та дит¤ч≥ дошк≥льн≥ установи;

Ч установи культури Ч б≥бл≥отеки, будинки культури, дит¤ч≥ театри, об'Їкти ф≥зичноњ культури, а також:

Ч установи ћ≥н≥стерства оборони, Ќац≥ональноњ √вард≥њ, ѕрикордонних в≥йськ, —лужби безпеки ”крањни, ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни;

Ч органи законодавчоњ та виконавчоњ влади, суди та прокуратура. та правове значенн¤ кошторисних п≥дрозд≥л≥в. ѕор¤док складанн¤ та затвердженн¤ кошторис≥в.

ќсновним документом, що визначаЇ витрати бюджетних установ, Ї кошторис.

 ошторис витрат Ч основний плановий документ, ¤кий визначаЇ загальний обс¤г, ц≥льове надходженн¤ та використанн¤, а також щоквартальний розпод≥л кошт≥в, що в≥дпускаютьс¤ з бюджету на утриманн¤ бюджетних установ або на зд≥йсненн¤ централ≥зованих заход≥в по соц≥альному, господарському, еколог≥чному, культурному та ≥ншому буд≥вництву.‘≥нансуванн¤ з бюджету виконуЇтьс¤ т≥льки на основ≥ затверджених дл¤ цього кошторис≥в видатк≥в. ¬итрати бюджетних кошт≥в без затвердженого в установленому пор¤дку кошторису недопустим≥

 ошторис витрат на утриманн¤ бюджетних установ Ї ≥ндив≥дуальним ф≥нансово-плановим актом, що встановлюЇ права ≥ обов'¤зки кер≥вник≥в цих установ по використанню зазначеного обс¤гу грошових засоб≥в, а також права ≥ обов'¤зки ф≥нансуючих орган≥ь по вид≥ленню цих грошових кошт≥в ≥ контролю за њх правом≥рним використанн¤м. ƒл¤ кожноњ бюджетноњ установи в≥рно складений ≥ своЇчасно затверджений кошторис Ї ≥ндив≥дуальним ф≥нансово-плановим актом, на основ≥ ¤кого ц¤ установа ф≥нансуЇтьс¤ прот¤гом календарного року.

«абезпеченн¤ бюджетних установ гроиикињми ресурсами називаЇтьс¤ кошторисно-бюджетним ф≥нансуванн¤м.  ошторисно-бюджетне ф≥нансуванн¤ Ч це система науково та економ≥чно обгрунтованих заход≥в щодо визначенн¤ критер≥њв розпод≥лу кошт≥в ≥ напр¤м≥в використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в, а також визначенн¤ њх оптимальних обс¤г≥в дл¤ кожного об'Їкта, що ф≥нансуЇтьс¤

ѕри кошторпсно -оюд/ке ≤ но\]\ ф≥нансуванн≥ ф≥нансове-правов≥ в≥дносини виникають т≥льки з моменту затвердженн¤ кошторису. ¬ цьому ≥ пол¤гаЇ правове значенн¤ кошторису ¤к ≥ндив≥дуального ф≥нансово-планового акту, ¤кий хоч ≥ не встановлюЇ правових норм, але направлений на њх виконанн¤ ≥ конкретизуЇ ту чи ≥ншу правову норму у розр≥з≥ конкретного правов≥дношенн¤

” практичн≥й д≥¤льност≥ бюджетних установ застосовуютьс¤ чотири види кошторис≥в витрат: ≥ндив≥дуальн≥, загальн≥, зведен≥ та кошториси витрат на централ≥зован≥ та ≥нш≥ заходи. ”с≥ види кошторис≥в складаютьс¤ в≥дпов≥дно до  ласиф≥кац≥њ доход≥в ≥ видатк≥в держашим й та м≥сцевих бюджет≥в ”крањни (бюджетноњ класиф≥кац≥њ).

«а економ≥чною структурою видатки бюджету под≥л¤ютьс¤ на загальн≥ видатки; поточн≥ видатки; кап≥тальн≥ видатки; кредитуванн¤ без погашенн¤.

ƒо загальних видатк≥в в≥днос¤тьс¤ поточн≥ видатки та кап≥тальн≥ видатки. ƒо поточних видатк≥в в≥днос¤тьс¤:

Ч видатки на товари ≥ послуги Ч оплата прац≥ державних службовц≥в, нарахуванн¤ на зароб≥тну плату, придбанн¤ предмет≥в постачанн¤ ≥ матер≥ал≥в, видатки на в≥др¤дженн¤, досл≥дженн¤ та розробки;

Ч виплата процент≥в, а саме банк≥вським установам, за внутр≥шн≥ми позиками та за зовн≥шн≥м державним боргом);

Ч субсид≥њ ≥ поточн≥ трансферн≥ виплати, а саме субсид≥њ державним п≥дприЇмствам, ф≥нансовим установам, дотац≥њ на покритт¤ збитк≥в державних п≥дприЇмств, ≥нш≥ субсид≥њ;

Ч трансферн≥ платеж≥ органам державного управл≥нн¤ ≥нших р≥вн≥в Ч кошти, що передаютьс¤ ≥ншим бюджетам, тощо;

Ч трансфери населенню Ч виплата пенс≥й та допомог, стипенд≥й, оплата безплатно виданих квартир ≥ комунальних послуг тощо;

Ч трансфери за кордон Ч платеж≥ ≥ншим крањнам. ,,Д . ƒо кап≥тальних видатк≥в в≥днос¤тьс¤:

Ч придбанн¤ основного кап≥талу;

Ч кап≥тальне буд≥вництво Ч буд≥вництво житла, виробничих об'Їкт≥в, об'Їкт≥в соц≥ально-культурного та побутового призначенн¤ тощо;

кап≥тальний ремонт Ч ремонт житлового фонду, виробничих об'Їкт≥в, об'Їкт≥в соц≥ально-культурного, побутового та адм≥н≥стративного призначенн¤ тощо;

Ч створенн¤ державних запас≥в та резерв≥в;

—татт≥ у класиф≥кац≥њ в≥дображають окрем≥ види видатк≥в та визначають њх ц≥льове призначенн¤. ѕерел≥к видатк≥в, ¤к≥ включаютьс¤ у окрем≥ статт≥, встановлюютьс¤ наказами та листами ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни.

ƒл¤ утриманн¤ однотипових невеликих установ (таких, ¤к школи, б≥бл≥отеки, клуби, в≥дд≥ли у склад≥ виконком≥в або апарат≥ адм≥н≥страц≥њ тощо), ¤к≥ обслуговуютьс¤ централ≥зованими бухгалтер≥¤ми, складаютьс¤ загальн≥ кошториси, в ¤ких обов'¤зково розшифровуЇтьс¤ обс¤г ф≥нансуванн¤ за статт¤ми на кожну установу окремо.

≤ндив≥дуальн≥ кошториси витрат бюджетних установ складаютьс¤ за в≥дпов≥дними параграфами бюджетноњ класиф≥кац≥њ. ћ≥н≥стерствами, в≥домствами та в≥дд≥лами виконком≥в орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ складаютьс¤ ф≥нансов≥ плани з розрахунками та обгрунтуванн¤м видатк≥в, ¤к≥ називаютьс¤ кошторисами на централ≥зован≥ заходи (так≥, ¤к проведенн¤ нарад,

конференц≥й тощо).

¬иди кошторис≥в в≥др≥зн¤ютьс¤ м≥ж собою р≥зним р≥внем узагальненн¤ ≥нформац≥њ про видатки. ≤ндив≥дуальний кошторис в≥дображуЇ вимоги у коштах кожноњ окремоњ бюджетноњ установи з урахуй п!≤;¤\≤ специф≥ки њх функц≥онуванн¤. «агальн≥ кошториси складаютьс¤ дл¤ видатк≥в груп однотипових установ.

«веден≥ кошториси вм≥щують вс≥ видатки на утриманн¤ установ, що п≥дпор¤дкован≥ одному м≥н≥стерству чи в≥домству. “ак≥ кошториси об'Їднують вс≥ ≥ндив≥дуальн≥, загальн≥ кошториси та кошториси на централ≥зован≥ заходи.

 ошторис витрањ будь-¤коњ бюджетноњ установи, складаЇтьс¤ з 4 частин. 1) загальн≥ в≥домост≥; 2) виробнич≥ показники; 3) розрахунки по видах витрат; 4) зведенн¤ витрат. ƒо загальних в≥домостей про бюджетну установу в≥днос¤ть: њњ найменуванн¤, адресу, бюджет, з ¤кого вона ф≥нансуЇтьс¤, з вказ≥вкою номер≥в розд≥лу, глави та параграфа за бюджетною класиф≥кац≥Їю.

¬ друг≥й частин≥ навод¤тьс¤ дан≥ оперативно-техн≥чного характеру (паспорњизацгѕ. на п≥дстав≥ ¤ких провод¤тьс¤ розрахунки необх≥дних асигнувань. ƒо таких даних належать, наприклад: к≥льк≥сть студент≥в, учн≥в у школах та к≥льк≥сть створених клас≥в, к≥льк≥сть м≥сць у к≥нотеатр≥, к≥льк≥сть л≥жок у стац≥онарах л≥карень у середньому. “акож навод¤тьс¤ необх≥дн≥ в≥домост≥ про матер≥ально-техн≥чну базу Ч прим≥щенн¤ за њх призначенн¤м, система опаленн¤, на¤вн≥сть транспортних засоб≥в тощо.

“рет¤ частина кошторису м≥стить вс≥ економ≥чн≥ обгрунтуванн¤ Ч розрахунки по кожн≥й з статей за елементами витрат. ¬ четверт≥й частин≥ робитьс¤ зведенн¤ витрат за статт¤ми з розпод≥лом за кварталами року. —ума кожноњ з статей визначена на п≥дстав≥ даних другоњ частини й в≥дпов≥даЇ даним економ≥чного розрахунку з третьоњ частини.

 ожна з статей кошторису витрат маЇ однор≥дну групу витрат, передбачених бюджетною к.≥асиф≥кашгю. '»аие.≥смо основн≥ статт≥ кошторису витрат, встановлен≥ бюджетною класиф≥кац≥Їю.

—татт¤ 1. «ароб≥тна плата. ¬ цю статтю зараховуютьс¤ вс≥ витрати на оплату зароб≥тноњ плати в≥дпов≥дно до посад, вста мовлених оклад≥в ≥ ставок з урахуванн¤м вчених ступен≥в, наукових звань, профес≥йних категор≥й, присвоЇних атестац≥йни-ми ком≥с≥¤ми або розц≥нками на роботи, ¤к штатним прац≥вникам, так ≥ тим, що працюють за сум≥сництвом, а також на погодинну оплату прац≥ викладач≥в. «г≥дно з ц≥Їю статтею робл¤тьс¤ також доплати за виконанн¤ р≥зноман≥тних роб≥т, ус≥ види додатковоњ оплати прац≥ викладач≥в навчальних заклад≥в Ч за зав≥дуванн¤ учбовими каб≥нетами, лаборатор≥¤ми, за виконанн¤ обов'¤зк≥в класних кер≥вник≥в, за перев≥рку письмових роб≥т учн≥в; оплата консультант≥в у л≥кувальних закладах; виплата за званн¤ д≥йсним членам ≥ членам-кореспондентам академ≥њ; виплата прем≥й ≥ поданн¤ матер≥альноњ допомоги прац≥вникам орган≥в державноњ влади ≥ управл≥нн¤, правоохоронних орган≥в, де ц≥ затрати провод¤тьс¤ в межах фонду оплати прац≥; оплата прац≥ ос≥б, що не перебувають у штат≥ даноњ установи, залучених дл¤ виконанн¤ роб≥т на догов≥рних засадах.

—татт¤ 2. Ќарахуванн¤ на зароб≥тну плату. «а ц≥Їю статтею плануютьс¤ ≥ враховуютьс¤ в≥драхуванн¤ до ѕенс≥йного фонду ”крањни та в≥драхуванн¤ на соц≥альне страхуванн¤ прац≥вник≥в з фонду зароб≥тноњ плати зг≥дно з статтею 1 (¬ин¤ток становить зароб≥тна плата викладачам-в≥йськовим з в≥йськових кафедр вуз≥в, на ¤ку нарахуванн¤ не робл¤тьс¤). Ќарахуванн¤ на зароб≥тну плату робл¤тьс¤ в розм≥р≥ 37 % в≥д фонду зароб≥тноњ плати, ¤к≥ пот≥м розпод≥л¤ютьс¤: ѕенс≥йному фонду Ч 88 %, органам соц≥ального страхуванн¤ Ч 12 % в≥д нарахованоњ суми.

—татт¤ 3.  анцел¤рськ≥ та господарськ≥ витрати. Ќа цю статтю в≥днос¤тьс¤ так≥ видатки: придбанн¤ канцел¤рського приладд¤, витрати по публ≥кац≥¤х, абонементна плата за телефони й телетайпи, оплата м≥жм≥ських переговор≥в, витрати на придбанн¤ дов≥дковоњ та пер≥одичноњ л≥тератури, оплата за позав≥домчу охорону ≥ охоронно-пожежну сигнал≥зац≥ю, оренда прим≥щень, оплата за водопостачанн¤ й канал≥зац≥ю, осв≥тленн¤ та опаленн¤, придбанн¤ матер≥ал≥в дл¤ утриманн¤ прим≥щень у чистот≥ та проведенн¤ поточних ремонт≥в, пранн¤ б≥лизни та проведенн¤ дезинфекц≥й, утриманн¤ транспорту й послуги сторонн≥х транспорту й механ≥зм≥в, ¤к≥ залучаютьс¤ до виконанн¤ роб≥т, тощо.

—татт¤ 4. ¬≥др¤дженн¤ та службов≥ поњздки. ¬итрати ц≥Їњ статт≥ складаютьс¤ з оплати проњзду, добових ≥ квартирних при службових в≥др¤дженн¤х адм≥н≥стративно-управл≥нського персоналу; витрати на придбанн¤ проњзних квитк≥в на внутр≥шнь-ом≥ський транспорт дл¤ прац≥вник≥в, д≥¤льн≥сть ¤ких пов'¤зана з роз'њздами по м≥сту. «а ц≥Їю ж статтею проводитьс¤ оплата надбавок до зароб≥тноњ плати, Уп≥дйомнихФ, ¤кщо фах≥вц≥ запрошуютьс¤ з ≥нших рег≥он≥в. јле на цю статтю не в≥днос¤тьс¤ видатки, пов'¤зан≥ з оплатою в≥др¤джень на науков≥ конференц≥њ, сем≥нари, симпоз≥уми ≤а ≤нш≥ поњздки з науковою метою Ч вони будуть в≥днесен≥ на статтю 18.

—татт¤ 8. —типенд≥њ. ¬изначенн¤ розм≥ру асигнувань за даною статтею робитьс¤ окремо на виплату стипенд≥й студентам денних вуз≥в, студентам-≥ноземц¤м, ¤ких беруть на навчанн¤ за контрактною системою, а також студентам веч≥рн≥х та заочних в≥дд≥лень останн≥х курс≥в у розм≥р≥ м≥с¤чноњ стипенд≥њ в пер≥од перебуванн¤ у в≥дпустках без збереженн¤ утриманн¤, що надаютьс¤ њм зг≥дно з чинним законодавством дл¤ ознайомленн¤ безпосередньо на виробництв≥ з роботою за обраною спец≥альн≥стю; оплата стипенд≥й асп≥рантам, ординаторам, слухачам курс≥в ≥ноземноњ мови, слухачам п≥дготовчих в≥дд≥лень.

—татт¤ 9. ¬итрати на харчуванн¤. «а ц≥Їю статтею робл¤тьс¤ витрат н на харчуванн¤ в л≥кувальних установах, дит¤чих будинках та школах-≥нтернатах, дит¤чих дошк≥льних установах, в училищах, де учн≥, курсанти перебувають на повному державному забезпеченн≥. ¬≥дпов≥дно до ц≥Їњ ж статт≥ проводитьс¤ ф≥нансу≥п≥нп¤ витрат на видачу безплатного спецхарчу-ванн¤ (молока) прац≥вникам учбових заклад≥в, ¤к≥ працюють у шк≥дливих умовах (з х≥м≥чними реактивами тощо).

—татт¤ 10. ѕридбанн¤ медикамент≥в та перев'¤зувальних засоб≥в. як правило, витрати за ц≥Їю статтею передбачаютьс¤ лише в стац≥онарах л≥карень, пол≥кл≥н≥ках, здоровпунктах, ж≥ночих консультац≥¤х, будинках дитини.  р≥м медикамент≥в ≥ перев'¤зувальних засоб≥ н за ц≥Їю статтею купуютьс¤ кров ≥ плазма дл¤ переливанн¤, бакпрепарати, х≥мреактиви й х≥мпосуд дл¤ проведенн¤ анал≥з≥в, оплачуютьс¤ донори та њх харчуванн¤.

—татт¤ 12. ѕридбанн¤ устаткуванн¤ й ≥нвентар¤. ¬ид≥ленн¤ кошт≥в з бюджету на придбанн¤ устаткуванн¤ й ≥нвентар¤ провадитьс¤ за встановленими економ≥чними нормами, ¤к≥ розраховуютьс¤ разом ≥з статтею 16 в процентному в≥дношенн≥ в≥д вартост≥ основних фонд≥в установи за даними останнього р≥чного зв≥ту –озм≥р процент≥в залежить в≥д можливостей бюджету, з ¤кого ф≥нансуЇтьс¤ установа.

 ошти ст. 12 ≥ ст. 16 становл¤ть фонд розвитку установи. «а ц≥Їю статтею зд≥йснюютьс¤ витрати на придбанн¤ дл¤ учбового процесу та дл¤ науки обладнанн¤ й техн≥ки; дл¤ господарського обслуговуванн¤ Ч мебл≥ ≥ транспортн≥ засоби, господарський ≥нвентар та ≥нструменти.

—татт¤ 14. ѕридбанн¤ м'¤кого ≥нвентар¤ та спецод¤гу. «а даною статтею кошти витрачаютьс¤ на придбанн¤ пост≥льноњ б≥лизни дл¤ стац≥онар≥в л≥карень, гуртожитк≥в учбових заклад≥в, спецод¤гу дл¤ персоналу та хворих у л≥карн¤х, дл¤ персоналу вс≥х установ охорони здоров'¤, дл¤ х≥м≥к≥в, б≥олог≥в, господарських роб≥тник≥в у вузах ≥ техн≥кумах та ≥нших установах; видатки на придбанн¤ ≥ виготовленн¤ б≥лизни, од¤гу, взутт¤, обмундируванн¤ ≥ пост≥льних речей, а також спец≥ального (захисного) од¤гу в пор¤дку, передбаченому р≥шенн¤ми ур¤ду.

—татт¤ 15. ƒержавн≥ кап≥тальн≥ вкладенн¤.  ошти даноњ статт≥ призначаютьс¤ на оплату роб≥т по буд≥вництву нових об'Їкт≥в, придбанн¤ й монтаж устаткуванн¤, реконструкц≥њ будинк≥в, споруд ≥ устаткуванн¤. ¬итрати провад¤тьс¤ лише за на¤вност≥ проектно-кошторисноњ документац≥њ, затвердженоњ у встановленому пор¤дку.

—татт¤ 16.  ап≥тальний ремонт будинк≥в ≥ споруд.  ап≥тальний ремонт об'Їкт≥в у межах в≥дпущених асигнувань (див. ст. 12) проводитьс¤ за на¤вност≥ техн≥чноњ документац≥њ Ч дефектних акт≥в, що визначають обс¤г та варт≥сть ремонт≥в ≥ акт≥в виконаних роб≥т (форма є 2), ¤к≥ п≥дтверджують фактичне виконанн¤.  ошти даноњ статт≥ можуть бути використан≥ на пол≥пшенн¤ благоустрою та реконструкц≥ю об'Їкт≥в.

—татт¤ 18. ≤нш≥ витрати. јсигнуванн¤ за ц≥Їю статтею можна згрупувати в 4 основн≥ групи:

1. ¬итрати на орган≥зац≥ю ≥ проведенн¤ заход≥в культурно-осв≥тнього характеру. —юди в≥днос¤тьс¤ витрати по проведенню: заход≥в культурно-осв≥тнього характеру серед учн≥в, д≥тей, хворих та ≥нвал≥д≥в; ф≥зкультурних заход≥в; орган≥зац≥њ тимчасових виставок по мистецтву; операц≥йн≥ видатки по телебаченню ≥ рад≥омовленню (по експлуатац≥њ техн≥чних засоб≥в зв'¤зку, по власних к≥нозйомках, оплат≥ послуг театр≥в); придбанн¤ (замовленн¤) драматичних, музичних ≥ художн≥х твор≥в органами ћ≥н≥стерства культури; заход≥в по культурних зв'¤зках ≥з заруб≥жними крањнами; проектуванн¤ ≥ виготовленн¤ моделей пам'¤тник≥в ≥ бюст≥в; ф≥нансуванн¤ видавництв ≥ редакц≥й газет; проведенн¤ загальнорайонних ≥ загальном≥ських заход≥в, пов'¤заних ≥з св¤тами, в межах дозволених сум.

2. ¬идатки учбов≥ ≥ на виробничу практику учн≥в. ÷е придбанн¤ р≥зних пос≥бник≥в, письмових та кресл¤рських приладь, матер≥ал≥в ≥ предмет≥в ≥нвентар¤ дл¤ учбових ≥ лабораторних зан¤ть упин ≥ асп≥рант≥в, а також дл¤ зан¤ть з д≥тьми в дит¤чих садках, дит¤чих будинках, дит¤чих санатор≥¤х та ≥нших дит¤чих закладах; на проведенн¤ учбових екскурс≥й; оплата витрат на в≥др¤дженн¤ викладачам, котр≥ вињзд¤ть дл¤ проведенн¤ зани≥ь на консультац≥йних пунктах ≥ у ф≥л≥¤х вуз≥в; виданн¤ та прилб≥пш¤ учбових програм ≥ методичних вказ≥вок; придбанн¤ бланк≥в журнал≥в, диплом≥в, студентських квитк≥в, зал≥кових книжок та ≥ншоњ документац≥њ дл¤ учбових заклад≥в; куп≥влю, доставку й утриманн¤ п≥ддосл≥дних тварин, що придбан≥ дл¤ учбових зан¤ть; оплата в навчальних закладах електроенерг≥њ дл¤ техн≥чних ц≥лей, опаленн¤ теплиць, в≥вар≥њв та оранжерей, води, пару ≤ газу дл¤ учбових ц≥лей; проведенн¤ збор≥в учн≥в у таборах; оплата орган≥зац≥њ нового прийому учн≥в. ¬изначенн¤ обс¤гу витрат на ц≥ ц≥л≥ зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом множенн¤ вс≥ановленоњ норми за кожним видом витрат на середньор≥чну к≥льк≥сть студент≥в.

¬итрати на проведенн¤ виробничоњ практики включають в себе оплату проњзду до м≥сц¤ проходженн¤ практики й назад, оплату житла студентам, що вињзд¤ть на практику, а також оплату витрат на в≥др¤дженн¤ кер≥вникам практики Ч викладачам. ‘≥нансувати цих витрат зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з чинним законодавством про оплату службових в≥др¤джень.

3. ¬итрати на науково-досл≥дну роботу. ƒо ц≥Їњ групи належать витрати трьох вид≥в:

а) безпосередньо витрати кафедр ≥ бюджетних лаборатор≥й на оплату виготовленн¤ досл≥дних зразк≥в ≥ моделей машин, механ≥зм≥в, лабораторних стенд≥в; витрати на придбанн¤ матер≥ал≥в ≥ предмет≥в, необх≥дних дл¤ проведенн¤ науково-досл≥дноњ роботи, що проводитьс¤ кафедрами вузу; утриманн¤ п≥ддосл≥дних тварин дл¤ наукових досл≥д≥в; проведенн¤ наукових сес≥й, з'њзд≥в, конференц≥й. ƒо цього ж виду витрат належать витрати на оплгиу електроенерг≥њ Ч вона споживаЇтьс¤ дл¤ роботи машин ≥ механ≥зм≥в при виконанн≥ наукових досл≥джень;

б) витрати на науков≥ в≥др¤дженн¤ й експедиц≥њ. Ќа кожну наукову експедиц≥ю складаЇтьс¤ розрахунок експедиц≥йних вит рат в≥дпов≥дно до чинного законодавства й додаЇтьс¤ до кошторису витрат. ¬изначенн¤ обс¤гу витрат на науков≥ в≥др¤дженн¤ провадитьс¤ за планом науково-досл≥дних роб≥т, ф≥нансуванн¤ ¤ких сформоване на конкурсн≥й основ≥. “ут же передбачен≥ витрати на оплату в≥др¤джень професорсько-викладацькому персоналу та науковц¤м, що виступають допов≥дачами на конференц≥¤х ≥ симпоз≥умах в ≥нших вузах та наукових орган≥зац≥¤х. «а ц≥Їю ж статтею плануютьс¤ витрати на науков≥ в≥др¤дженн¤ асп≥рант≥в, ¤кщо вони передбачен≥ ≥ндив≥дуальними планами роботи;

в) витрати, пов'¤зан≥ з захистом дисертац≥й. ÷е оплата прац≥ вчених-опонент≥в та в≥дшкодуванн¤ њм витрат на в≥др¤дженн¤, оплата за друкуванн¤ автореферат≥в.

4. ¬итрати на придбанн¤ книг дл¤ б≥бл≥отек, вуз≥в, техн≥кум≥в, шк≥л. ÷≥ витрати плануютьс¤, виход¤чи з норм, розрахованих на одного студента, учн¤. ѕровод¤тьс¤ також витрати на передплату видань Ч газет ≥ журнал≥в.

ѕроцес складанн¤ кошторису маЇ назву кошторисного процесу та включаЇ дек≥лька етап≥в: складанн¤, затвердженн¤, виконанн¤. ÷≥ етапи Ї юридичними д≥¤ми.  ожен етап регулюЇтьс¤ «аконом ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ та ≥ншими нормативними актами. ѕо аналог≥њ з визначенн¤м стад≥њ бюджетного процесу стад≥њ кошторисного процесу можна визначити ¤к в≥докремлено-самост≥йн≥ зак≥нчен≥ етапи д≥¤льност≥ державних орган≥в (посадових ос≥б), в результат≥ проходженн¤ ¤ких ≥ндив≥дуальний ф≥нансовий план переходить з одного ¤к≥сного стану в ≥нший.

Ќа перш≥й стад≥њ Ч стад≥њ складанн¤ кошторису Ч зд≥йснюЇтьс¤ коштористно-бюджетне плануванн¤, в результат≥ ¤кого створюЇтьс¤ проект кошторису. ƒал≥, на стад≥њ затвердженн¤, кошторис набуваЇ ваги оф≥ц≥йного акту, а на етап≥ його виконанн¤ в≥дбуваЇтьс¤ вт≥ленн¤ в житт¤ положень кошторису. Ѕудь-¤ке в≥дхиленн¤ при зд≥йсненн≥ кошторисного процесу Ї порушенн¤м ф≥нансовоњ дисципл≥ни та чинност≥ нормативного акту. “ому порушенн¤ норм, що регулюють пор¤док складанн¤ та затвердженн¤ кошторис≥в, т¤гне за собою визнанн¤ кошторису нед≥йсним.

 ошториси витрат бюджетних установ складаютьс¤ за формами, ¤к≥ розробл¤Ї ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни дл¤ окремих тип≥в установ (бюджетних заклад≥в, п≥дприЇмств, орган≥зац≥й).  ошторис вм≥щуЇ лише видатки на поточне утриманн¤, придбанн¤ обладнанн¤ та ≥нвентар¤, проведенн¤ кап≥тального ремонту.  ап≥тальн≥ вкладенн¤, передбачен≥ планами економ≥чного та соц≥ального розвитку, ф≥нансуютьс¤ на основ≥ окремих самост≥йних кошторис≥в. —уми видатк≥в, що нараховуютьс¤ на р≥к, ¤кий плануЇтьс¤, навод¤тьс¤ у кошторис≥ у сп≥встав-ленн≥ з планом, що затверджений на поточний р≥к з урахуванн¤м внесених зм≥н, та з фактичним виконанн¤м за минулий р≥к.

–озм≥ри видатк≥в за кожною статтею кошториса встановлюЇтьс¤ шл¤хом використанн¤ норм та норматив≥в Ч с≥тьов≥ показники, економ≥чн≥ нормативи, варт≥сн≥ та натуральн≥ техн≥чн≥ норми.

«а своњми юридичними властивост¤ми норми под≥л¤ютьс¤ на обов'¤зков≥ та розрахунков≥ (факультативн≥). ќбов'¤зков≥ норми встановлюютьс¤ актами вищих орган≥в державноњ влади та управл≥нн¤ й не п≥дл¤гають зм≥н≥ (наприклад, ставки зарплат). ƒе¤к≥ автори називають обов'¤зков≥ норми нормативами. Ќормативи, на в≥дм≥ну в≥д розрахункових норм, не мають безпосереднього зв'¤зку з одиницею нормуванн¤, а встановлюютьс¤ правовими актами. ƒо них належать: ставки зароб≥тноњ плати, нарахуванн¤ на зароб≥тну плату (в≥драхуванн¤ до ѕенс≥йного фонду ”крањни та на соц≥альне страхуванн¤, розм≥ри стипенд≥й

тощо) та ≥нш≥.

–озрахунковими нормами Ї середн≥ витрати на розрахункову одиницю ÷≥ норми визначаютьс¤ самим закладом культури за погодженн¤м з ф≥нансовими органами. ѕри њх визначенн≥ обов'¤зково враховуютьс¤ конкретн≥ умови, в ¤ких знаходитьс¤ данна бюджет; установа.

ѕоказники по мереж≥ здеб≥льшого виступають ¤к об'Їктивна категор≥¤ усталеноњ внутр≥шньоњ структури бюджетноњ установи (к≥льк≥сть стац≥онарних л≥карень та розвернутих в них л≥жок, к≥льк≥сть пол≥кл≥н≥к ≥ здоровпункт≥в у склад≥ об'Їднанн¤; к≥льк≥сть самост≥йних структурних п≥дрозд≥л≥в у склад≥ вищих учбових заклад≥в Ч науково-досл≥дних ≥нститут≥в, проблемних лаборатор≥й, утворених на основ≥ в≥дпов≥дних правових акт≥в Ч р≥шень ≤ постанов ур¤ду). —≥тьов≥ показники допомагають найб≥льш повно ≥ з урахуванн¤м специф≥ки охопити плануванн¤м ус≥ структурн≥ ланки держави. «м≥ни в показники по мереж≥ внос¤ ≤≤.о≤ розпор¤дженн¤ми та постановами  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, а в певних випадках Ч наказами по м≥н≥стерству в пор¤дку п≥дпор¤дкуванн¤.

«а зм≥стом норми под≥л¤ютьс¤ на натуральн≥ (матер≥альн≥) та грошов≥ (ф≥нансов≥). Ќатуральна норма Ч це к≥льк≥сний наб≥р продукт≥в або ≥нших матер≥альних ц≥нностей на одну розрахункову одиницю. Ќатуральна норма найб≥льш прийн¤тна при розрахунках харчуванн¤ в л≥карн¤х, будинках дитини, дитбудинках, будинках ≥нвал≥д≥в та престар≥лих, дит¤чих дошк≥льних установах, виход¤чи з необх≥дного набору продукт≥в харчуванн¤ на один л≥жко-день, дитино-день, а також на придбанн¤ м'¤кого ≥нвентар¤ ≥ спецод¤гу з подальшим переведенн¤м у грошове вираженн¤, при плануванн≥ й фактичному використанн≥ кошт≥в. “обто в основ≥ натуральноњ норми лежить розм≥р витрат у натуральному вираз≥ (наприклад, витрати електроенерг≥њ на 1 кв. метр площ≥), а в основ≥ грошових Ч варт≥сне в≥дбитт¤ матер≥альних норм (наприклад, ц≥на витрат електроенерг≥њ на 1 кв. м площ≥, ¤ка осв≥тлюЇтьс¤).

«а методами створенн¤ грошових норм р¤д вчених под≥л¤Ї њх на ≥ндив≥дуальн≥, комб≥нован≥ та укрупнен≥¹ . ≤нш≥ вчен≥ об'Їднують комб≥нован≥ та укрупнен≥ норми в одну групу². јле, зважаючи на те, що до комб≥нованих норм в≥днос¤ть норми, що об'Їднують видатки у рамках одн≥Їњ статт≥ або по дек≥лькох статт¤х при зведеному плануванн≥, а до укрупненоњ норми (на в≥дм≥ну в≥д комб≥нованих) в≥днос¤ть ус≥ видатки, пов'¤зан≥ з ф≥нансовим забезпеченн¤м вс≥Їњ бюджетноњ установи (наприклад, клубу чи б≥бл≥отеки) або ж њњ структурноњ частини, доц≥льно погодитись з ≥снуванн¤м вс≥х трьох групових норм. ≤ндив≥дуальн≥ норми застосовуютьс¤ при складанн≥ кошторису окремого закладу, вони встановлюють окрем≥ види видатк≥в (опаленн¤, осв≥тленн¤).

ѕоквартальний розпод≥л бюджетних асигнувань за кошторисами повинен в≥дпов≥дати поквартальному розпод≥лу видатк≥в в≥дпов≥дного бюджету. ѕри виконанн≥ кошторису прот¤гом року в нього можуть бути внесен≥ зм≥ни вищесто¤щою орган≥зац≥Їю, ¤ка затверджувала кошторис. ѕор¤док складанн¤ Їдиного кошторису доход≥в ≥ видатк≥в бюджетноњ установи та орган≥зац≥њ регулюЇтьс¤ ѕоложенн¤м, ¤ке затверджене ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 16 лютого 1998 р. є 164. ” в≥дпов≥дност≥ з цим ѕоложенн¤м Їдиний кошторис доход≥в ≥ видатк≥в бюджетноњ ус≥анош≥, орган≥зац≥њ Ї основним документом, ¤кий визначаЇ загальний обс¤г, ц≥льове надходженн¤ ≥ поквартальний розпод≥л кошт≥в установи ≥ складаЇтьс¤ за установленою ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни формою.

‘ормуванн¤ Їдиного кошторису доход≥в ≥ видатк≥в установи зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ показник≥в л≥м≥тноњ дов≥дки про асигнуванн¤ з бюджету, ¤ку вищесто¤ща орган≥зац≥¤ надсилаЇ ус≥м п≥дпор¤дкований установам у двотижневий терм≥н п≥сл¤ затвердженн¤ бюджету, з ¤кого провадитьс¤ ф≥нансуванн¤ установи.

ѕ≥д час формуванн¤ л≥м≥т≥в витрат у п≥дпор¤дкованих установах вищесто¤щ≥ орган≥зац≥њ повинн≥ враховувати об'Їктивну потребу в коштах кожноњ установи, виход¤чи з основних њњ виробничих показник≥в, обс¤гу виконуваноњ роботи, штатноњ чисельност≥ та нам≥чених заход≥в щодо скороченн¤ витрат у плановому пер≥од≥ «а таких умов повинн≥ виконуватись вимоги до забезпеченн¤ ф≥нансовими ресурсами передус≥м витрат поточного року на зароб≥тну плату з нарахуванн¤ми на соц≥альне страхуванн¤ ≥ на господарське утриманн¤ установи. јсигнуванн¤ на придбанню обладнанн¤, кап≥тальний ремонт прим≥щень установ та шш≥ витрати, що не мають характеру першочергових, можуть передбачатис¤ лише за умови забезпеченн¤ коштами нев≥дкладних витрат.

™диний кошторис доход≥в ≥ видатк≥в складаЇтьс¤ ус≥ма установами на календарний р≥к ≥ затверджуЇтьс¤, ¤к правило, кер≥вниками вищесто¤щих орган≥зац≥й не п≥зн≥ше н≥ж через м≥с¤ць п≥сл¤ затвердженн¤ в≥дпов≥дного бюджету, з ¤кого провадитьс¤ ф≥нансуванн¤ установи. ќдночасно з кошторисом на затверджен≥њ вищесто¤щою орган≥зац≥Їю подаЇтьс¤ штатний розклад установи, включаючи њњ структурн≥ п≥дрозд≥ли, ¤к≥ утримуютьс¤ за рахунок спец≥альних або ≥нших позабюджетних кошт≥в. ‘орма штатного розкладу затверджуЇтьс¤ ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни.  ошторис ≥ штатний розклад затверджуютьс¤ в двох прим≥р≥ ≤;' к.л-, один з ¤ких повертаЇтьс¤ установ≥, а другий залишаЇтьс¤ у вищесто¤щ≥й орган≥зац≥њ.

 ошториси ≥ штатн≥ розклади установ, ¤к≥ не мають вищесто¤щоњ галузевоњ орган≥зац≥њ (центральн≥ районн≥, центральн≥ м≥ськ≥ д≥карн≥ тощо), затверджуютьс¤ районними державними адм≥н≥страц≥¤ми або виконавчими органами в≥дпов≥дних м≥сцевих рад

” раз≥ коли ¬ерховною –адою ”крањни не буде затверджено ƒержавний бюджет ”крањни до 2 грудн¤ року, ¤кий передуЇ тому, на ¤кий складено бюджет, ≥ зг≥дно ≥з статтею 28 «акону ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ приймаЇтьс¤ закон про пор¤док ф≥нансуванн¤ поточних витрат до затвердженн¤ ƒержавного бюджету ”крањни, по кожн≥й установ≥ повинн≥ бути розроблен≥ ≥ затверджен≥ кер≥вником вищесто¤щоњ орган≥зац≥њ тимчасов≥ кошториси витрат бюджетних асигнувань на ≤ квартал, а в раз≥ потреби Ч на II ≥ наступн≥ квартали (залежно в≥д терм≥ну затвердженн¤ в≥дпов≥дних бюджет≥в).  ошторис складаЇтьс¤ на п≥дстав≥ доведеного вищесто¤щою орган≥зац≥Їю л≥м≥ту витрат на в≥дпов≥дний пер≥од, визначеного з урахуванн¤м вимог зазначеного закону. Ћ≥м≥ти витрат по установах ¤к загальнодержавного, так ≥ м≥сцевого п≥дпор¤дкуванн¤ довод¤тьс¤ вищесто¤щими орган≥зац≥¤ми за формою л≥м≥тноњ дов≥дки у тижневий терм≥н п≥сл¤ прийн¤тт¤ згаданого закону. “имчасов≥ кошториси затверджуютьс¤ не п≥зн≥ше н≥ж у двотижневий терм≥н п≥сл¤ прийн¤тт¤ цього закону.

‘≥нансуванн¤ установ без затвердженого у встановленому пор¤дку кошторису заборон¤Їтьс¤.

 ошториси доход≥в ≥ видатк≥в, штатн≥ розписи окремих установ затверджуютьс¤:

а) м≥н≥стерств та ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади, ¬ерховноњ –ади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, –ади м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласних,  ињвськоњ та —евастопольськоњ м≥ських рад, обласних,  ињвськоњ та —евастопольськоњ м≥ських державних адм≥н≥страц≥й Ч ћ≥нф≥ном ”крањни;

б) м≥н≥стерств ≥ в≥домств јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, управл≥нь, в≥дд≥л≥в, ≥нших п≥дрозд≥л≥в обласних,  ињвськоњ та —евастопольськоњ м≥ських державних адм≥н≥страц≥й, районних рад, районних державних адм≥н≥страц≥й, м≥ських (м≥ст обласного п≥дпор¤дкуванн¤) рад та њх виконавчих орган≥в Ч –адою м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласними,  ињвською та —евастопольською м≥ськими державними адм≥н≥страц≥¤ми п≥сл¤ попередньоњ експертизи у ћ≥нф≥н≥ јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласних,  ињвському та —евастопольському м≥ських ф≥нансових управл≥нн¤х;

в) управл≥нь, в≥дд≥л≥в, ≥нших п≥дрозд≥л≥в районних державних адм≥н≥страц≥й Ч районними державними адм≥н≥страц≥¤ми п≥сл¤ попередньоњ експертизи у районних ф≥нансових в≥дд≥лах;

г) рег≥ональних в≥дд≥лень (служо) державних ц≥льових фонд≥в Ч вищесто¤щими орган≥зац≥¤ми;

д) нац≥ональних заклад≥в осв≥ти, що безпосередньо ф≥нансуютьс¤ з державного бюджету, Ч кер≥вниками цих заклад≥в у межах доведених ћ≥нф≥ном обс¤г≥в бюджетних асигнувань та середньор≥чноњ чисельност≥ ставок прац≥вник≥в.

«атвердженн¤ кошторису ≥ штатного розпису установи засв≥дчуЇтьс¤ п≥дписом кер≥вника в≥дпов≥дного органу ≥з зазначенн¤м дати затвердженн¤ та гербовоњ печаткою. «м≥ни до затвердженого кошторису та штатного розпису в процес≥ його виконанн¤ можуть вноситис¤ лише з дозволу вищесто¤щоњ орган≥зац≥њ, ¤ка затвердила кошторис та штатний розпис.

јсигнуванн¤, що передбачен≥ кошторисами, надаютьс¤ розпор¤дникам бюджетних кошт≥в. –озпор¤дниками бюджетних кошт≥в, зг≥дно з «аконом ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ, виступають кер≥вники заклад≥в, п≥дприЇмств та орган≥зац≥й, ¤ким надаЇтьс¤ право розпор¤джатис¤ затвердженими дл¤ них бюджетними асиг≥њунипп¤ми. Ќайб≥льша в≥дпов≥дальн≥сть за ефективне та ц≥льове використанн¤ кошт≥в покладаЇтьс¤ на головних розпор¤дник≥в бюджетних кошт≥в, ¤к≥ розпод≥л¤ють ≥ надають кошти розпор¤дникам нижчих ступен≥в.

‘≥нансуванн¤ по . ≤срлашюм\ оюдас ≤ у ”крањни зд≥йснюЇтьс¤ ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни шл¤хом наданн¤ головним розпор¤дникам права використанн¤ бюджетних кошт≥в в установах банк≥в, визначених чинним законодавством. ѕо бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласним, окружним, м≥ським (кр≥м м≥ст районного п≥дпор¤дкуванн¤) та районним бюджетам ф≥нансуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, ф≥нансовими в≥дд≥лами виконком≥в орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ шл¤хом перерахуванн¤ кошт≥в з рахунк≥в в≥дпов≥дних бюджет≥в на поточн≥ рахунки головних розпор¤дник≥в бюджетних кошт≥в в тих визначених законодавством установах комерц≥йних банк≥в, в ¤ких в≥дкрит≥ бюджетн≥ рахунки п≥дприЇмств, що одержують ф≥нансуванн¤

ѕ≥сл¤ отриманн¤ кошт≥в ≥з бюджету на своњ рахунки головн≥ розпор¤дники у встановленому пор¤дку перераховують кошти на поточн≥ рахунки п≥дв≥домчих п≥дприЇмств, орган≥зац≥й та заклад≥в Ч на рахунки розпор¤дник≥в нижчого ступен¤.

ѕо бюджетах м≥ст районного п≥дпор¤дкуванн¤, с≥льських та селищних бюджетах ф≥нансуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дними виконавчими ком≥тетами орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤. “аким чином, у ф≥нансуванн≥ витрат з бюджету беруть участь вс≥ ланки бюджетноњ системи ”крањни.

 ожне окреме бюджетне п≥дприЇмство, орган≥зац≥¤ або установа отримуЇ асигнуванн¤ лише з одного бюджету. –озпод≥л установ на т≥, що ф≥нансуютьс¤ з державного бюджету, ≥ т≥, що отримують асигнуванн¤ з м≥сцевих бюджет≥в, зд≥йснюЇтьс¤ в залежност≥ в≥д њх значимост≥ та п≥дпор¤дкуванн¤.

“ак, з державного бюджету отримують ф≥нансуванн¤ нац≥ональн≥ установи; п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ та заклади, що п≥дпор¤дкован≥ безпосередньо ћ≥н≥стерствам ”крањни, державним ком≥тетам та в≥домствам. ≤нш≥ бюджетн≥ установи ф≥нансуютьс¤ головним чином ≥з в≥дпов≥дних м≥сцевих бюджет≥в.

як вже визначалос¤ ран≥ше, кошти на ф≥нансуванн¤ бюджетних п≥дприЇмств, орган≥зац≥й та установ в≥дпускаютьс¤ за статт¤ми в≥дпов≥дно до бюджетноњ класиф≥кац≥њ.  ер≥вники Ч розпор¤дники бюджетних кошт≥в Ч мають право зб≥льшувати квартальн≥ витрати по одн≥й статт≥ за рахунок в≥дпов≥дного скороченн¤ витрат по ≥ншим статт¤м без переб≥льшенн¤ загальноњ суми квартальних асигнувань по кошторису. “аке зб≥льшенн¤ допускаЇтьс¤ по вс≥м статт¤м, кр≥м видатк≥в на зароб≥тну плату, кап≥тальн≥ вкладенн¤, харчуванн¤, стипенд≥њ, а дл¤ установ, що ф≥нансуютьс¤ з державного бюджету також кр≥м витрат на придбанн¤ обладнанн¤ та ≥нвентар¤.

¬с≥ видатки бюджетних установ, що ф≥нансуютьс¤ у кошторисно-бюджетному пор¤дку, под≥л¤ютьс¤ на дв≥ частини: кап≥таловкладенн¤ (видатки розвитку) та поточн≥ видатки. ѕоточн≥ видатки, в свою чергу, под≥л¤ютьс¤ на адм≥н≥стративно-господарськ≥ та операц≥йн≥.

јдм≥н≥стративна-господарськ≥ видатки Ч видатки на утриманн¤ апарату управл≥нн¤, господарського та обслуговуючого персоналу, на в≥др¤дженн¤, придбанн¤ ≥нвентар¤ тощо. ќперац≥йн≥ видатки Ч видатки, що пов'¤зан≥ з характером д≥¤льност≥ установи: учбов≥ видатки, фонд зароб≥тноњ плати викладач≥в, на харчуванн¤ тощо.

І 4. ѕор¤док ф≥нансуванн¤ соц≥ально-культурних заход≥в в умовах переходу до ринку .

Ќайб≥льшим тт≥лргпл≥лол≥- кошторисно-бюджетного ф≥нансуванн¤ Ї соц≥ально-культурн≥ заходи. ƒо соц≥ально-культурних видатк≥в держави належать видатки на: соц≥альний захист населенн¤ ≥ соц≥альне забезпеченн¤, осв≥ту, науку, культуру ≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њ, охорону здоров'¤, ф≥зичну культуру та спорт, заходи в галуз≥ молод≥жноњ пол≥тики. ‘≥нансуванн¤ зазначених видањкш в≥д≥граЇ велику соц≥альну та пол≥тичну роль, формуючи в сусп≥льств≥ в≥дчутт¤ Ублагополучч¤ й задоволенн¤Ф або Урозчаруванн¤Ф тими процесами, що в≥дбуваютьс¤ у крањн≥. ¬ той же час, в умовах ≥снуванн¤ бюджетного деф≥циту соц≥ально-культурна сфера с найб≥льш вразливою, тому що велика к≥льк≥сть цих видатк≥в ф≥нансуЇтьс¤ за Узалишковим принципомФ, тобто в останню чергу або ж за дуже скороченими нормативами та нормами.

ƒо по¤ви в ”крањн≥ соц≥ально-культурних заклад≥в з недержавною формою власност≥ (приватн≥ театри, л≥карн≥, школи, ун≥верситет тощо), вс¤ соц≥ально-культурна сфера повн≥стю включалас¤ до бюджетноњ сфери, тобто повн≥стю ф≥нансувалась з бюдже≥у, а в≥дносини, що виникали з приводу ф≥нансуванн¤ њњ видатк≥в, ц≥лком врегульовувались нормами ф≥нансового права нормами, що регулюють в≥дносини в галуз≥ моб≥л≥зац≥њ, розпод≥лу ≥ використанн¤ фонд≥в кошт≥в, що Ї частиною нац≥онального доходу, з метою забезпеченн¤ завданн¤ та функц≥й держави. « по¤вою недержавних соц≥ально-культурних закладш, ¤ка зумовлена проголошенн¤м у  онституц≥њ ”крањни ≥ в «акон≥ ”крањни Уѕро власн≥стьФ ≥снуванн¤ приватноњ форми власност≥, в≥дбуваЇтьс¤ трансформац≥¤ пон¤тт¤ ф≥нансуванн¤ соц≥ально-культурноњ сфери. ƒо по¤ви п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, заклад≥в культури з недержавною формою власност≥ правове регулюванн¤ видатк≥в на культуру зд≥йснювалось:

а) нормами ф≥нансового права, що регламентують кошторисно-бюджетне ф≥нансуванн¤;

б) нормами ф≥нансового, цив≥льного та господарського права, що регламен ≤ ую ≤ ь ф≥нансуванн¤ госпрозрахункових п≥дприЇмств та пщприЇмств з недержавною формою власност≥.

“аким чином, з по¤вою культурно-мистецьких заклад≥в з недержавною формою власност≥ правове регулюванн¤ видатк≥в соц≥ально-культурноњ сфери вийшло за поле ф≥нансового права ≥ у певн≥й частин≥ регулюЇтьс¤ нормами цив≥льного права та господарського права. “ак, нормами цив≥льного права регулюютьс¤ в≥дносини, що виникають при покритт≥ видатк≥в п≥дприЇмств, орган≥зац≥й та установ з недержавною формою власност≥. Ќа кошторисно-бюджетному ф≥нансуванн≥ залишаютьс¤ виключно соц≥ально-культурн≥ установи державноњ та комунальноњ форми власност≥.

¬ умовах ≥снуванн¤ бюджетного деф≥циту, забезпеченн¤ ф≥нансуванн¤ соц≥альних виплат населенню Ї пр≥оритетним завданн¤м ур¤ду держави.  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни своЇю ѕостановою в≥д 31 серпн¤ 1996 року є 1033 прийн¤в р≥шенн¤ про вжитт¤ заход≥в щодо залученн¤ додаткових надходжень до бюджету та п≥двищенн¤ ефективност≥ витрачанн¤ бюджетних кошт≥в дл¤ забезпеченн¤ ф≥нансуванн¤ соц≥альних виплат населенню. “ак, дл¤ використанн¤ позабюджетних кошт≥в бюджетних установ, останн≥ зобов'¤зуютьс¤ забезпечити ефективне використанн¤ прим≥щень, що перебувають на њх баланс≥, передбачивши здачу в оренду в≥льних прим≥щень. ƒоходи в≥д оренди прим≥щень, ¤к≥ залишаютьс¤ в розпор¤дженн≥ бюджетних установ, повинн≥ спр¤мовуватис¤ на погашенн¤ заборгованост≥ по зароб≥тн≥й плат≥ прац≥вник≥в цих установ ≥ заклад≥в, а при в≥дсутност≥ заборгованост≥ по зароб≥тн≥й плат≥ Ч на оплату за житлово-комунальн≥ послуги.

—татт¤ 46  онституц≥њ ”крањни встановлюЇ, що громад¤ни мають право на соц≥альний захист, що включаЇ право на забезпеченн¤ њх у раз≥ повноњ, частковоњ або тимчасовоњ втрати працездатност≥, втрати годувальника, безроб≥тт¤ з незалежних в≥д них обставин, а також у старост≥ та в ≥нших випадках, передбачених законом. ÷е право гарантуЇтьс¤ загальнообов'¤зковим державним соц≥альним страхуванн¤м за рахунок страхових внеск≥в громад¤н, п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й, а також бюджетних та ≥нших джерел соц≥ального забезпеченн¤, створенн¤м мереж≥ державних, комунальних, приватних заклад≥в дл¤ догл¤ду за непрацездатними.

«г≥дно з функц≥ональною структурою видатк≥в бюджет≥в ”крањни, розд≥л видатк≥в на У—оц≥альний захист та соц≥альне забезпеченн¤Ф включаЇ:

Ч оплату пенс≥й та допомог Ч компенсац≥йн≥ витрати у зв'¤зку з наданн¤м пенс≥онерам безплатного проњзду; пенс≥й в≥йськовослужбовц¤м ћ≥ноборони, прикордонних в≥йськ, нац≥ональноњ гвард≥њ, служби безпеки;

Ч оплату п≥льг ветеранам в≥йни ≥ прац≥;

Ч ф≥нансуванн¤ допомоги с≥м'¤м з д≥тьми;

Ч ≥нш≥ види соц≥альноњ допомоги;

Ч оплату видатк≥в дит¤чих заклад≥в-≥нтернат≥в та притулк≥в дл¤ неповнол≥тн≥х, програм соц≥ального захисту неповнол≥тн≥х;

Ч оплату видатк≥в будинк≥в-≥нтернат≥в дл¤ престар≥лих та ≥нвал≥д≥в;

Ч ф≥нансуванн¤ молод≥жних програм та ≥нших заход≥в ≥ заклад≥в в галуз≥ соц≥альноњ пол≥тики.

ƒержавна допомога с≥м'¤м ≤ д≥тьми. ¬ ”крањн≥ прид≥л¤Їтьс¤ велика увага соц≥альн≥й допомоз≥ с≥м'¤м з д≥тьми. ѕерел≥к вид≥в державноњ допомоги с≥м'¤м з д≥тьми, розм≥р допомоги з посиланн¤м на в≥дпов≥дн≥ нормативн≥ акти, а також к≥льк≥сть отримувач≥в допомоги наведено у таблиц≥ 1. «а програмами допомоги на д≥тей в≥ком до 16 рок≥в (учн≥в Ч до 18 рок≥в) допомогу сьогодн≥ отримую≥ь слизько 6,6 млн с≥мей, що мають приблизно 8 млн д≥тей. Ѕагато виплат працюючим батькам (або матер¤м, ¤к≥ перебувають у в≥дпуст 111 по догл¤ду за дитиною) зд≥йснюютьс¤ за м≥сцем роботи батьк≥в з ‘онду соц≥ального страхуванн¤. ƒопомога непрацюючим батькам, а також тим, хто не отримуЇ належних њм ал≥мент≥в (близько 750 тис. с≥мей з приблизно 1 млн д≥тей), виплачуЇтьс¤ з ƒержавного бюджету через м≥сцев≥ в≥дд≥ли соц≥ального захисту. ƒопомога батькам на д≥тей в≥ком до 1,5 року виплачуЇтьс¤ з ѕенс≥йного фонду. Ѕез допомоги матер¤м, ¤к≥ перебувають у в≥дпустц≥ по догл¤ду за дитиною, у бюджеп на 1996 р≥к на допомогу с≥м'¤м з д≥тьми було передбачено за≥ : ≥им 850 млн грн. ѕриблизно третина ц≥Їњ суми сплачувалась у вигл¤д≥ ц≥льовоњ допомоги, ¤ка надаЇтьс¤ т≥льки тим с≥м'¤м, у ¤ких середньом≥с¤чний доход на члена с≥м'њ за останн≥ три м≥с¤ц≥ не перевищував 37 гривень.

—татт¤ 55  онституц≥њ ”крањни встановлюЇ, що в ”крањн≥ кожен маЇ право на осв≥ту. ѕри цьому повна загальна середн¤ осв≥та Ї обов'¤зковою. «а  онституц≥Їю, держава забезпечуЇ ƒоступн≥сть ≥ безоплатн≥сть дошк≥льноњ, повноњ середньоњ, про фес≥йно-техн≥чноњ, вищоњ осв≥ти в державних ≥ комунальних навчальних закладах; розвиток дошк≥льноњ, повноњ загальноњ середньоњ, позашк≥льноњ, профес≥йно-техн≥чноњ, вищоњ ≥ п≥сл¤-дипломноњ осв≥ти, р≥зних форм навчанн¤; наданн¤ державних стипенд≥й та п≥льг учн¤м та студентам.

¬ умовах переходу до ринкових в≥дносин значно зм≥нюютьс¤ ≥ умови ф≥нансуванн¤ осв≥ти. ѕо-перше, аналог≥чно структурним зм≥нам у сфер≥ культури, у сфер≥ осв≥ти сьогодн≥ з'¤вл¤Їтьс¤ все б≥льше ≥ б≥льше недержавних заклад≥в осв≥ти, ¤к≥ не отримують бюджетних асигнувань. ѕо-друге, державн≥ ≥ комунальн≥ заклади осв≥ти, пор¤д з бюджетними коштами на покритт¤ своњх видатк≥в активно використовують позабюджетн≥ джерела ф≥нансуванн¤. ѕозабюджетн≥ кошти державних та комунальних учбових заклад≥в отримуютьс¤ ними, в основному, в≥д п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ч наданн¤ платних послуг з навчанн¤ тощо.

«агальна осв≥та, ¤к правило, ф≥нансуЇтьс¤ з м≥сцевих бюджет≥в. —ередн¤ спец≥альна осв≥та Ч здеб≥льшого з ƒержавного бюджету, техн≥куми й училища, що п≥дпор¤дковуютьс¤ безпосередньо тим чи ≥ншим м≥н≥стерствам ≥ в≥домствам можуть також ф≥нансуватис¤ за рахунок в≥домчих фонд≥в кошт≥в або з кошт≥в галуз≥, окрем≥ техн≥куми й училища, що знаход¤тьс¤ у п≥дпор¤дкуванн≥ того чи ≥ншого м≥сцевого самовр¤дуванн¤ Ч з м≥сцевих бюджет≥в. ¬ищ≥ учбов≥ заклади ф≥нансуютьс¤ з ƒержавного бюджету, за вин¤тком окремих вуз≥в галузевого напр¤му, ¤к≥ ф≥нансуютьс¤ з кошт≥в галуз≥. ѕри цьому пор¤д з бюджетними Ч основними Ч джерелами покритт¤ видатк≥в, учбовим закладам вс≥х вид≥в дозволено використовувати позабюджетн≥ кошти, зароблен≥ шл¤хом наданн¤ платних послуг.

ћ≥н≥стерство осв≥ти ”крањни розробл¤Ї пропозиц≥њ по обс¤гах ф≥нансуванн¤ з ƒержавного бюджету на розвиток соц≥ально-культурноњ сфери, науки, навчально-виховних заклад≥в, установ, орган≥зац≥й, що перебувають у функц≥ональному управл≥нн≥ м≥н≥стерства. —п≥льно з центральними органами державноњ влади визначаЇ економ≥чн≥ та ф≥нансов≥ норми ≥ нормативи на утриманн¤ державних навчально-виховних установ; орган≥зовуЇ збиранн¤ й анал≥з державноњ та в≥домчоњ статистики ≥ бухгалтерськоњ зв≥тност≥.

«г≥дно з функц≥ональною структурою видатк≥в бюджету, видатки на осв≥ту включають асигнуванн¤ на дошк≥льну осв≥ту, початкову ≥ загальну середню осв≥ту, вищ≥ навчальн≥ заклади 1, 2, 3 ≥ 4 р≥вн≥в акредитац≥њ, переп≥дготовку ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ, ф≥нансуванн¤ ≥нших заклад≥в та заход≥в в галуз≥ осв≥ти.

” в≥дпов≥дн≥стю з  ласиф≥кац≥Їю доход≥в ≥ видатк≥в ƒержавного та м≥сцевих бюджет≥в ”крањни ф≥нансуванн¤ осв≥ти в≥дбуваЇтьс¤ за розд≥лом 200, ¤кий включаЇ так≥ групи:

1. ƒит¤ч≥ осв≥тн≥ заклади, загальноосв≥тн≥ школи, коледж≥, л≥цењ, г≥мназ≥њ, спец≥альн≥ школи, школи-≥нтернати, заклади та ≥нш≥ заходи з позашк≥льноњ роботи з д≥тьми, дит¤ч≥ будинки, допомога на д≥тей, ¤к≥ перебувають п≥д оп≥кою та п≥клуванн¤м.

¬ ц≥й груп≥ об'Їднан≥ витрати на утриманн¤ дит¤чих садк≥в, початкових, восьмир≥чних ≥ середн≥х шк≥л, шк≥л-≥нтернат≥в р≥зного типу, дит¤чих будинк≥в, веч≥рн≥х та зм≥нних загальноосв≥тн≥х шк≥л роб≥тничоњ ≥ с≥льськоњ молод≥, а також установ ≥ заход≥в дл¤ позашк≥льноњ роботи з д≥тьми з державною або комунальною формою власност≥. ¬итрати на утриманн¤ дит¤чих дошк≥льних заклад≥в ф≥нансуютьс¤ здеб≥льшого за рахунок м≥сцевих бюджет≥в, а також за рахунок власних позабюджетних фонд≥в, що формуютьс¤ з матер≥альноњ допомоги п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, кошт≥в, отриманих в≥д наданн¤ платних послуг населенню тощо „астину вартост≥ утриманн¤ д≥тей оплачують батьки. ѕри цьому батьки багатод≥тних с≥мей мають п≥льги по оплат≥ Ч повн≥стю або частково зв≥льн¤ютьс¤ в≥д оплати, так само, ¤к ≥ матер≥-одиночки. –озм≥р витрат на утриманн¤ д≥тей у дит¤чих садках ≥ плати за в≥дв≥данн¤ садк≥в залежить в≥д часу перебувати в них, тобто з 9-оњ, 11-оњ, 12-оњ або з ц≥лодобовим перебуванн¤м. Ѕатьк≥вську плату за утриманн¤ д≥тей в дит¤чих садках зам≥сть батьк≥в можуть оплачувати п≥дприЇмства й орган≥зац≥њ, в ¤ких працюють батьки, з своњх фонд≥в соц≥ального розвитку: «агальноосв≥тн¤ школа у систем≥ осв≥ти пос≥даЇ одне з пров≥дних м≥сць.

2. ѕроф училища, спец≥альн≥ профес≥йно-техн≥чн≥ училища, середн≥ спец≥альн≥ навчальн≥ заклади, ≥нш≥ навчальн≥ заклади по п≥дготовц≥ кадр≥в, веч≥рн≥ та заочн≥ середн≥ загальноосв≥тн≥ школи.

ѕаралельно з середньою школою в крањн≥ Ї розгалужена мережа профес≥йно училищ, ¤к≥ дають повну середню та спец≥альну осв≥ту, а також техн≥кум≥в, њх ф≥нансуванн¤ також ѕроводитьс¤, в основному, з м≥сцевих бюджет≥в у в≥дпов≥дност≥ з п≥дпор¤дкуванн¤м. «аклади профес≥йно-техн≥чного навчанн¤, що знаход¤тьс¤ у в≥домчому п≥дпор¤дкуванн≥, ф≥нансуютьс¤ з в≥домчих фонд≥в кошт≥в.

” профес≥йно-техн≥чних училищах витрати на навчанн¤ та утриманн¤ учн≥в покриваютьс¤ коштами з м≥сцевих бюджет≥в, галузей народного господарства, що готують кадри роб≥тничих профес≥й дл¤ своњх п≥дприЇмств, а також спец≥альними коштами училищ, ¤к≥ вони одержують за виконан≥ учн¤ми роботи на п≥дприЇмствах п≥д час проходженн¤ виробничоњ практики.  ошторис витрат училища м≥стить ус≥ статт≥, передбачен≥ бюджетною класиф≥кац≥Їю, за вин¤тком ст. 10 (придбанн¤ медикамент≥в та перев'¤зувальних матер≥ал≥в).

3. ¬ищ≥ навчальн≥ заклади, курсов≥ заходи та ≥нститути п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ, методична робота, техн≥чна пропаганда та ≥нш≥ заходи по народн≥й осв≥т≥.

¬ищ≥ учбов≥ заклади на свою д≥¤льн≥сть за учбовим процесом та науковими досл≥дженн¤ми одержують ф≥нансуванн¤ з ƒержавного бюджету зг≥дно з встановленими нормами та нормативами. ѕричому, за «аконом Уѕро осв≥туФ держава повинна забезпечувати бюджетн≥ асигнуванн¤ на осв≥ту (вс≥х вид≥в) в розм≥р≥ не менш ¤к 10 % нац≥онального доходу, а також валютн≥ асигнуванн¤ на основну д≥¤льн≥сть. јле через недосконал≥сть механ≥зму плануванн¤ бюджетних витрат та ≥снуванн¤ бюджетного деф≥циту сьогодн≥ видатки осв≥ти, ¤к ≥ культурно-соц≥альн≥ видатки, часто ф≥нансуютьс¤ за Узалишковим принципомФ Ч тобто кошти на покритт¤ цих видатк≥в вид≥л¤ють у останню чергу ≥ в обс¤гах, ¤к≥ Узалишилис¤Ф п≥сл¤ покритт¤ ≥нших необх≥дних державних видатк≥в.

 р≥м бюджетних асигнувань, вища школа може одержувати кошти з таких додаткових джерел, ¤к:

Ч кошти, одержан≥ за п≥дготовку, п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ та переп≥дготовку кадр≥в в≥дпов≥дно до укладених договор≥в;

Ч плата за наданн¤ додаткових осв≥т¤нських послуг;

Ч кошти, одержан≥ за науково-досл≥дн≥ роботи (послуги) та ≥нш≥ роботи, виконан≥ навчально-виховними установами на замовленн¤ п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й ≥ громад¤н;

Ч доходи в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ учбово-виробничих майстерень, п≥дприЇмств, цех≥в ≥ господарств, в≥д наданн¤ в оренду прим≥щень, споруд, устаткуванн¤;

Ч дотац≥њ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ (м≥сцевих бюджет≥в);

Ч кредити й позички банк≥в;

Ч добров≥льн≥ грошов≥ внески, матер≥альн≥ ц≥нност≥, одержан≥ в≥д п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, окремих громад¤н.

¬с≥ надходжентг¤ за виконан≥ роботи, надан≥ послуги, одержан≥ за оренду, Ї спец≥альними (позабюджетними) коштами бюджетних установ (вуз≥в). Ѕюджетн≥ асигнуванн¤, спец≥альн≥ кошти та ≤нш≥ кошти, одержан≥ з додаткових джерел, включаючи плату за навчанн¤ у вуз≥ на комерц≥йн≥й основ≥, та ≥нш≥ надходженн¤, не п≥дл¤гають вилученню й повн≥стю залишаютьс¤ у розпор¤дж≥Х!: ≤!; установи, ¤ка њх заробила. ÷≥ кошти витрачаютьс¤ на орган≥зац≥ю навчального процесу, виконанн¤ науково-досл≥дних роб≥т, переп≥дготовку кадр≥в, господарську д≥¤льн≥сть тощо

¬ищ≥ учбиь≥ заклади, науково-досл≥дн≥ установи мають право на зовн≥шньо-економ≥чну л≥¤.п.н≥с≥ь на основ≥ угод з ≥ноземними юридичними та приватними особами, мають валютн≥ рахунки в банках та формують своњ фонди валютних надходжень.

¬узи сп≥льно з ≥ншими державними установами забезпечують проведенн¤ роботи щодо встановленн¤ екв≥валентност≥ атестат≥в ≥ диплом≥в м≥жнародному визнанню навчальних курс≥в, квал≥ф≥кац≥й, вчених ступен≥в та знань; дл¤ цього в ”крањн≥ проводитьс¤ акредитац≥¤ вищих учбових заклад≥в.

« ƒержавного бюджету ф≥нансуютьс¤ лише науков≥ досл≥дженн¤ фундаментального й пошукового характеру або виконанн¤ наукових програм державного значенн¤. ¬≥дпов≥дно до «акону про осв≥ту виконанн¤ њх зд≥йснюЇтьс¤ на конкурсн≥й основ≥ при в≥дбор≥ найб≥льш науковом≥стких та високоефективних досл≥джень в галуз≥ техн≥ки й передовоњ технолог≥њ в пр≥оритетн≥ галуз≥ народного господарства.

¬иконанн¤ прикосьс, та розробок зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ ринкових в≥дносин по господарських договорах ≥ оп
лачуЇтьс¤ замовником. ¬иконанн¤ наукових досл≥джень дору чаЇтьс¤ колективам науковц≥в на контрактн≥й основ≥.

” в≥дпов≥дност≥ з функц≥ональною структурою видатк≥в на культ\ 7у та мистецтво до них в≥днос¤тьс¤ витрати на: мистецтво, б≥бл≥о≥емг, музењ, запов≥дники, клуби та ≥нш≥ культурн≥ заклади, к≥нематограф≥ю, арх≥вну справу, книговиданн¤ та ≥нш≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њ.  ошти на ф≥нансуванн¤ п≥дприЇмств, орган≥зац≥й та заклад≥в культури в≥дпускаютьс¤ за статт¤ми в≥дпов≥дно до бюджетноњ класиф≥кац≥њ. ¬ њњ окремий розд≥л 201 вид≥лен≥ видатки на Укультуру ≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њФ. ¬ основу под≥лу цього розд≥лу на параграфи покладен≥ однотипов≥ орган≥зац≥њ сфери культури, ¤к≥ Ї об'Їктами бюджетного ф≥нансуванн¤, це:

Ч державн≥ арх≥вн≥ установи;

Ч школи естетичного вихованн¤ д≥тей;

Ч б≥бл≥отеки, музењ ≥ виставки;

Ч палаци та будинки культури, клуби та ≥нш≥ заклади клубного характеру у м≥стах, селах та селищах;

Ч театри, ф≥лармон≥њ, музичн≥ колективи ≥ ансамбл≥ та ≥нш≥ заклади по мистецтву;

• телебаченн¤ та рад≥омовленн¤;

Ч пер≥одична преса ≥ видавництва;

Ч творч≥ сп≥лки та ≥нш≥ культурно-осв≥тн≥ заклади та заходи. ”станови культури, кр≥м кошт≥в, ¤к≥ вони одержують з м≥сцевих бюджет≥в або ƒержавного бюджету на своЇ утриманн¤, використовують на своњ потреби спец≥альн≥ (позабюджетн≥) кошти, ¤к≥ надход¤ть в≥д реал≥зац≥њ квитк≥в до музењв, на виставки та р≥зн≥ культурн≥ заходи.

ѕри ф≥нансуванн≥ культури головними розпор¤дниками бюджетних кошт≥в Ї ћ≥н≥стр культури ”крањни, ћ≥н≥стри та кер≥вники державних ком≥тет≥в та в≥домств ”крањни, а також јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, у п≥дпор¤дкуванн≥ ¤ких знаход¤тьс¤ п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ, заклади культури. –озпор¤дниками бюджетних кошт≥в нижчого р≥вн¤ Ї кер≥вники в≥дпов≥дних заклад≥в, п≥дприЇмств та орган≥зац≥й.

‘≥нансуванн¤ за державним бюджетом ”крањни зд≥йснюЇтьс¤ ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни шл¤хом наданн¤ головним розпор¤дникам права використанн¤ бюджетних кошт≥в. ѕо бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласним, окружним, м≥ським (кр≥м м≥ст районного п≥дпор¤дкуванн¤) та районним бюджетам ф≥нансуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, м≥сцевими ф≥нансовими в≥дд≥лами шл¤хом перерахуванн¤ кошт≥в з рахунк≥в в≥дпов≥дних бюджет≥в на поточн≥ рахунки головних розпор¤дник≥в бюджетних кошт≥в в установах комерц≥йних банк≥в, у ¤ких в≥дкрит≥ бюджетн≥ рахунки.

ѕ≥сл¤ отриманн¤ кошт≥в ≥з бюджету на своњ рахунки, головн≥ розпор¤дники у встановленому пор¤дку перераховують кошти на поточн≥ рахунки п≥дв≥домчих п≥дприЇмств, орган≥зац≥й та заклад≥в культури.

ѕо бюджетах м≥ст районного п≥дпор¤дкуванн¤, с≥льських та селищних бюджетах ф≥нансуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дними виконавчими ком≥тетами орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤. “аким чином, у ф≥нансуванн≥ з бюджету витрат на культуру беруть учањль вс≥ ланки бюджетноњ системи ”крањни.

 ожне окреме п≥дприЇмство, орган≥зац≥¤ або заклад культури отримуЇ асигнуванн¤ лише з одного бюджету. –озпод≥л установ культури на т≥, що ф≥нансуютьс¤ з державного бюджету ≥ т≥, що отримують асигнуванн¤ з м≥сцевих бюджет≥в зд≥йснюЇтьс¤ в залежност≥ в≥д њх значимост≥ та п≥дпор¤дкуванн¤.

“ак, завд¤ки велик≥й державн≥й значимост≥ з державного бюджету ф≥нансуютьс¤ вс≥ нац≥ональн≥ заклади культури (так≥ ¤к Ќац≥ональний театр опери та балету ≥м. “араса Ўевченка, Ќац≥ональний ”крањнський ÷ирк та ≥нш≥). ј за ознакою Уп≥дпор¤дкуванн¤Ф з державного бюджету ф≥нансуютьс¤ вс≥ п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ та заклади культури, що безпосередньо п≥дпор¤дкован≥ ћ≥н≥стерству культури та ≥ншим м≥н≥стерствам, державним ком≥тетам та в≥домствам. ≤нш≥ бюджетн≥ культурно-мистецьк≥ заклади ф≥нансуютьс¤ головним чином ≥з в≥дпов≥дних м≥сцевих бюджет≥в.

ѕерел≥к видатк≥в, ¤к≥ включаютьс¤ у окрем≥ статт≥, встанов люЇтьс¤ наказами та листами ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни.  ер≥вники Ч розпор¤дники бюджетних кошт≥в Ч мають право зб≥льшувати квартальн≥ витрати по одн≥й статт≥ за рахунок в≥дпов≥дного н¤ загальноњ суми квартальних асигнувань по кошторису. “аке зб≥льшенн¤ допускаЇтьс¤ за вс≥ма статт¤ми, кр≥м видатк≥в на зароб≥тну плату, кап≥тальн≥ вкладенн¤, харчуванн¤, стипенд≥њ, а дл¤ заклад≥в, що ф≥нансуютьс¤ з державного бюджету, також кр≥м витрат на придбанн¤ обладнанн¤ та ≥нвентар¤.

 ошторис видатк≥в п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ, закладу культури складаЇ ≤ сг в≥дпов≥дно статт¤м бюджетноњ класиф≥кац≥њ видатк≥в  ожна статт¤ кошторису вм≥щуЇ спор≥днену групу видатк≥в —татт¤

1. «ароб≥тна плата —татт¤

2. Ќарахуванн¤ на зароб≥тну плату —татт¤

3.  анцел¤рськ≥ та господарськ≥ витрати —татт¤

4. ¬≥др¤дженн¤ та службов≥ поњздки

—татт¤ 12. ѕридбанн¤ обладнанн¤ та ≥нвентар¤

—татт¤ 14. ѕридбанн¤ м'¤кого ≥нвентар¤ та обмундируванн¤ ,

—татт¤ 15. –еставрац≥¤ пам'¤ток ≥стор≥њ та культури .

—татт¤ 16.  ап≥тальний ремонт будинк≥в та споруд ,

ѕраво розгл¤дати та затверджувати ≥ндив≥дуальн≥ кошториси закр≥плено за головними розпор¤дниками бюджетних кошт≥в, або за њх дорученн¤ми заступниками.  ошториси заклад≥в культури, ¤к≥ не п≥дпор¤дкован≥ безпосередньо ћ≥н≥стерству культури або ≥ншим м≥н≥стерствам та в≥домствам, управл≥нн¤м та в≥дд≥лам виконком≥в орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, розгл¤даютьс¤ та затверджуютьс¤ кер≥вниками вищих орган≥зац≥й, ¤ким вони п≥дпор¤дковуютьс¤.

“ерм≥ни розгл¤данн¤ кошторис≥в бюджетних заклад≥в культури встановлюютьс¤ њх вищими орган≥зац≥¤ми таким чином, щоб зб≥рн≥ дан≥ за кошторисами могли бути вчасно представлен≥ у в≥дпов≥дн≥ ф≥нансов≥ органи дл¤ включенн¤ у проект бюджету, ¤кий подаЇтьс¤ у виконавч≥ органи.

«г≥дно з статтею 23 Уќснов законодавства про культуру в ”крањн≥Ф, ф≥нансуванн¤ культури зд≥йснюЇтьс¤ Уна нормативн≥й основ≥Ф, тому розм≥р асигнувань за кожною статтею кошторису видатк≥в встановлюЇтьс¤ шл¤хом нормуванн¤ видатк≥в у в≥дпов≥дност≥ з встановленими нормами та нормативами.

ќсобливост≥ ф≥нансуванн¤ витрат на пресу, телебаченн¤ та рад≥омовленн¤ пол¤гаЇ в тому, що з переходом до ринкових в≥дносин дедал≥ б≥льша њх частина працюЇ на зм≥шаних джерелах ф≥нансуванн¤, серед ¤ких основним стаЇ господарський розрахунок, самоокупн≥сть. «начна частина преси, телебаченн¤ та рад≥омовленн¤, вийшовши з державного п≥дпор¤дкуванн¤ та ставши незалежними, акц≥онерними товариствами, вже не отримують бюджетних асигнувань ≥ повн≥стю ≥снують за власн≥ кошти. ƒержавн≥ телебаченн¤, рад≥омовленн¤ та преса, ¤к≥ одержують бюджетн≥ асигнуванн¤, також ф≥нансують значну частину своњх видатк≥в за рахунок власних кошт≥в, отриманих, в основному, в≥д рекламних послуг. –едакц≥њ газет, що належать органам м≥сцевого самовр¤дуванн¤, частково ф≥нансуютьс¤ з м≥сцевих бюджет≥в.

‘ункц≥ональна структура цих видатк≥в включаЇ: ф≥нансуванн¤ фундаментальних досл≥джень та видатк≥в на розробку перспективних технолог≥й ≥ пр≥оритетних напр¤м≥в науково-техн≥чного прогресу.

¬ид≥ленн¤ кошт≥в зд≥йснюЇтьс¤ за розд≥лом 202 бюджетноњ класиф≥кац≥њ, ¤кий включаЇ так≥ параграфи:

Ч фундаментальн≥ досли/кснн¤, пошуков≥ та прикладн≥ розробки;

Ч державн≥ та м≥ждержавн≥ науково-техн≥чн≥ програми;

Ч державний фонд фундаментальних досл≥джень;

Ч ƒержавний ≥нновац≥йний фонд;

Ч ƒержавн≥ прем≥њ ”крањни у галуз≥ науки ≥ техн≥ки;

Ч ф≥нансуван≤;й наукових розробок з проблем стандартизац≥њ, сертиф≥кац≥њ ≤ а. еталонноњ бази, держаних контракт≥в тощо.

ѕо ц≥й груп≥ ф≥нансуютьс¤ науково-досл≥дн≥ ≥нститути, що виконують фундаментальн≥ досл≥дженн¤ на державне замовленн¤, а також науково-досл≥дн≥ орган≥зац≥њ, що перебувають на господарським-.- р----'-т-^-. але виконують державне замовленн¤ з оплатою за рахунок держбюджетних асигнувань.

ѕраво кожного в ”крањн≥ на охорону здоров'¤, медичну допомогу ≤а медичне страхуванн¤ встановлено статтею 49  онституц≥њ ”крањни. ќхорона здоров'¤ забезпечуЇтьс¤ державним ф≥нансуванн¤м в≥дпов≥дних соц≥ально-економ≥чних, медико-сан≥тарних ≥ оздоровчо-проф≥лактичних програм.  онституц≥Їю також закр≥плено, що медична допомога у державних ≥ комунальних закладах охорони здоров'¤ надаЇтьс¤ безплатно, а держава спри¤Ї розвитков≥ л≥кувальних заклад≥в ус≥х форм влас ност≥, дбаЇ про розвиток ф≥зичноњ культури ≥ спорту, забезпечуЇ сан≥тарно-еп≥дем≥чне благополучч¤.

«а функц≥ональною структурою, ц≥ видатки под≥л¤ютьс¤ на так≥ п≥дрозд≥ли: ф≥нансуванн¤ л≥карень широко проф≥лю; видатки спец≥ал≥зованих медичних заклад≥в; асигнуванн¤ на пол≥кл≥н≥ки, амбулатор≥њ, спец≥ал≥зован≥ пол≥кл≥н≥ки, фельдшерсько-акушерськ≥ пункти; видатки на загальн≥ ≥ спец≥ал≥зован≥ стоматолог≥чн≥ пол≥кл≥н≥ки; утриманн¤ сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ служби, закуп≥влю та виготовленн¤ медичного обладнанн¤, ≥нструмент≥в, протез≥в, ≥ншоњ продукц≥њ, що використовуЇтьс¤ у медичн≥й практиц≥, тощо.

‘≥нансуванн¤ д≥¤льност≥ державних та комунальних медичних заклад≥в проводитьс¤ за рахунок асигнувань з ƒержавного бюджету та м≥сцевих бюджет≥в у в≥дпов≥дност≥ з розд≥лом 203 бюджетноњ класиф≥кац≥њ. ÷ей розд≥л передбачаЇ ф≥нансуванн¤:

Ч л≥карень, пол≥кл≥н≥к та амбулатор≥й;

Ч територ≥альних медичних об'Їднань та фельдшерсько-акушерських пункт≥в;

Ч станц≥й швидкоњ та нев≥дкладноњ допомоги, станц≥й переливанн¤ кров≥, сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чних станц≥й, дезинфек-ц≥йних санкц≥й;

Ч санатор≥њв дл¤ хворих на туберкульоз;

Ч ≥нших заход≥в по охорон≥ здоров'¤.

÷е означаЇ, що повн≥стю за кошти ƒержавного ≥ м≥сцевих бюджет≥в утримуютьс¤ санатор≥њ дл¤ хворих на туберкульоз (дл¤ дорослих ≥ д≥тей), станц≥њ переливанн¤ кров≥, дит¤ч≥ садки та будинки дитини, а також сан≥тарно-проф≥лактичн≥ установи Ч дез≥нфекц≥йн≥ станц≥њ. «а рахунок кошт≥в бюджету провад¤тьс¤ заходи дл¤ боротьби з еп≥дем≥¤ми.

Ѕуд≥вництво об'Їкт≥в охорони здоров'¤ зд≥йснюЇтьс¤ ¤к за рахунок кошт≥в бюджет≥в, так ≥ за рахунок кошт≥в соц≥ального розвитку п≥дприЇмств ≥ об'Їднань.

ќбс¤г ф≥нансуванн¤ за ƒержавним та м≥сцевими бюджетами на утриманн¤ л≥карень визначаЇтьс¤ за економ≥чними нормами та нормативами, виход¤чи з чисельност≥ розгорнутих л≥жок за проф≥лем захворювань (терапевтичних, х≥рург≥чних, онколог≥њ, г≥неколог≥њ тощо). «а цими нормативами визначаЇтьс¤ необх≥дна к≥льк≥сть л≥кар≥в, середнього та молодшого обслуговуючого персоналу, фонди зароб≥тноњ плати, витрати на медикаменти ≥ на харчуванн¤. ” пол≥кл≥н≥ках к≥льк≥сть медичного персоналу встановлюЇтьс¤ на основ≥ даних про чисельн≥сть населенн¤ на територ≥њ, ¤ка обслуговуЇтьс¤, у с≥льськ≥й м≥сцевост≥ Ч на кожен населений пункт.

ѕор¤д з органами охорони здоров'¤, що утримуютьс¤ за рахунок бюлж≥-ш'мч) фпи≥≥к.\≥мт≥¤-, дедал≥ б≥льше розвиваЇтьс¤ мережа орган≥зац≥й на госпрозрахунков≥й, платн≥й основ≥, ¤к≥ базуютьс¤ ¤к на державн≥й, так ≥ на недержавн≥й форм≥ власност≥. ÷е Ч д≥агностично-консультац≥йн≥ центри, платн≥ стоматолог≥чн≥ пол≥кл≥н≥ки, л≥карн≥, санатор≥њ тощо. Ѕюджетн≥ заклади охорон здоров'¤ також отримали дозв≥л надавати платн≥ послуги населенню, ¤ке не п≥дпадаЇ п≥д њх юрисдикц≥ю. “ак, наприклад, будь-¤ка районна пол≥кл≥н≥ка повинна надавати безплатн≥ послуги населенню свого району, та маЇ право надавати т≥ ж сам≥ послуги за плату населенню з ≥нших район≥в. Ўирокою застосуванн¤ також набуло медичне страхуванн¤ з проведенн¤м проф≥лактичних заход≥в за рахунок кошт≥в п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, об'Їднань.

≤з зм≥цненн¤м здоров'¤ громад¤н крањни т≥сно пов'¤зане ф≥зичне вихованн¤ д≥тей, п≥дл≥тк≥в, дорослого населенн¤. ÷ей вид бюджетних ииграњ пою с≥ руктурою с¤ на ф≥нансуванн¤ зд≥йсненн¤ заход≥в з ф≥зичноњ культури таспорту ≥ державну п≥дтримку громадських орган≥зац≥й ф≥зкультурно-спор≥иьноњ спр¤.” в≥дпов≥дност≥ з розд≥лом 204 бюджетноњ класиф≥кац≥њ Ућолод≥жн≥ програми, ф≥зична культура ≥ спортФ, на проведенн¤ значних спортивних заход≥в вид≥л¤ютьс¤ кошт з ƒержавного бюджету. ƒл¤ участ≥ в майбутн≥х ол≥мп≥адах залучаютьс¤ кошти п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, кооператив≥в ≥з зв≥льненн¤м перел≥чених сум в≥д оподаткуванн¤.

«а рахунок кошт≥в м≥сцевих бюджет≥в утримуютьс¤ апарати управл≥нн¤ ф≥зкультурою самовр¤дуванн¤. ƒо орган≥зац≥њ заход≥в по ф≥зичному вихованню, проведенню змагань м≥сцевого значенн¤ залучаютьс¤ кошти профсп≥лок, п≥дприЇмств з фонд≥в соц≥ального розвитку, а також спонсор≥в комерц≥йних структур. І 6. ѕор¤док ф≥нансуванн¤ видатк≥в на нац≥ональну оборону ¬≥дпов≥дно до ѕостанови ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањни ¬≤ƒ 22 листопада 1991 р. Уѕро «а¤ву ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањни про «бройн≥ —или ”крањниФ дл¤ забезпеченн¤ свого суверен≥тету, конституц≥йного ладу ≥ громад¤н ”крањни, ”крањна формуЇ власн≥ збройн≥ сили. ‘ункц≥ональна структура видатк≥в на нац≥ональну оборону включаЇ: утриманн¤ «бройних —ил ”крањни; закуп≥влю озброЇнн¤ та в≥йськовоњ техн≥ки; кап≥тальне буд≥вництво; ф≥нансуванн¤ науково-досл≥дних та досл≥дно-конструкторських роб≥т та ≥нших видатк≥в галуз≥.

« ƒержавного бюджету за розд≥лом 208 бюджетноњ класиф≥кац≥њ ф≥нансуютьс¤ видатки на:

Ч «бройн≥ —или ”крањни;

Ч прикордонн≥ в≥йська; г Ч Ќац≥ональну гвард≥ю;

Ч навчальн≥ орган≥зац≥њ “овариства спри¤нн¤ оборон≥ ”крањни;

Ч штаби ≥ в≥йська цив≥льноњ оборони та ≥нш≥ видатки.

ƒл¤ кер≥вництва в≥йськовими формуванн¤ми, дислокованими на територ≥њ ”крањни, «аконом про оборону утворено ћ≥н≥стерство оборони, ¤ке входить до складу виконавчоњ влади ”крањни. ” в≥данн≥ ”крањни також ѕрикордонн≥ в≥йська ”крањни, що несуть службу на кордонах ”крањни.

Ќа баз≥ внутр≥шн≥х в≥йськ, покликаних захищати суверен≥тет ”крањни, њњ територ≥альну ц≥л≥сн≥сть, житт¤ ≥ г≥дн≥сть громад¤н та њх конституц≥йн≥ права, створено гвард≥ю ”крањни.

Ќац≥ональна гвард≥¤ ”крањни, будучи державним озброЇним органом, комплектуЇтьс¤ на контрактн≥й основ≥. ” перех≥дний пер≥од комплектуванн¤ солдатського складу провадитьс¤ за призовом на основ≥ загального воњнського обов'¤зку.  омплектуванн¤ вакантних оф≥церських посад ≥ посад прапорщик≥в зд≥йснюЇтьс¤ на конкурсн≥й основ≥.Ќац≥ональна гвард≥¤ ф≥нансуЇтьс¤ з ƒержавного бюджету на основ≥ наданого ≥ затвердженого  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в кошторису.  ошторис передбачаЇ витрати на оперативно-службову д≥¤льн≥сть, бойову п≥дготовку, забезпеченн¤ особового складу грошовим утриманн¤м, експлуатац≥ю зброњ ≥ техн≥ки, господарського, культурно-побутового та ≥ншого обслуговуванн¤.

 р≥м бюджетних кошт≥в, у в≥йськових частинах Ќац≥ональноњ гвард≥њ за рахунок господарськоњ д≥¤льност≥ утворюютьс¤ спец≥альн≥ (позабюджетн≥) кошти, ¤к≥ витрачаютьс¤ на потреби, зумовлен≥ наказами командуючого Ќац≥ональною гвард≥Їю, та кошторисами доход≥в ≥ витрат.

‘≥нансуванн¤ ћ≥н≥стерства оборони ≥ ѕрикордонних в≥йськ зд≥йснюЇтьс¤ також на п≥дстав≥ кошторис≥в витрат, ¤к≥ затверджуЇ  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, виход¤чи з видатк≥в, запланованих у ƒержавному бюджет≥.

ѕрактична реал≥зац≥¤ основних функц≥й держави, ¤ка потребуЇ пост≥йного ф≥нансуванн¤, зд≥йснюЇтьс¤ через систему спец≥альних орган≥в законодавчоњ, виконавчоњ та судовоњ влади.

¬итрати на утриманн¤ законодавчоњ г≥лки влади покриваютьс¤ за рахунок ƒержавного бюджету ”крањни. Ќа утриманн¤ ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади, ¬ерховноњ –ади ≥ апарату службовц≥в ¬ерховноњ –ади складаЇтьс¤ штатний розклад з к≥льк≥стю працюючих ≤ кошторис витрат, необх≥дних дл¤ д≥¤льност≥ ¬ерховноњ –ади. « ƒержавного бюджету також ф≥нансуютьс¤ витрати на проведенн¤ вибор≥в до ¬ерховноњ –ади ”крањни та загальнодержавн≥ референдуми.

“акож з ƒержавного бюджету ”крањни проводитьс¤ ф≥нансуванн¤ витрат по утриманню апарата ѕрезидента ”крањни (його јдм≥н≥страц≥њ),  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни та м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й јсигнуванн¤ вид≥л¤ютьс¤ зг≥дно з≥ складеними та затвердженими штатними розкладами та кошторисами витрат на утриманн¤ ѕрезидента,  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни та м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й.

¬итрати на утриманн¤ судовоњ влади також провод¤тьс¤ за рахунок ƒержаьноњ о бюджем в≥дпов≥дност≥ з правилами кошторисно-бюджетного ф≥нансунањт: ќбс¤г видатк≥в по утриманню ѕрокуратури ”крањни, орган≥в безпеки та орган≥в внутр≥шн≥х справ також визначаютьс¤ штатними розкладами й кошторисами витрат цих орган≥в.

ƒ≥¤льн≥сть ор≥анш м≥сцевого самовр¤дуванн¤ та њх виконавчих ком≥тет≥в ф≥нансу≥ ≤ ≤.ог за рахунок м≥сцевих бюджет≥в, кр≥м виконанн¤ тих функц≥й, ¤к≥ делегуютьс¤ њм з загальнодержавного р≥вн¤ у в≥дпов≥дност≥ з статтею 143  онституц≥њ ”крањни, органам м≥сцевого самовр¤дуванн¤ можуть надаватис¤ законом окрем≥ повноваженн¤ орган≥в виконавчоњ влади. ” цих випадках держава ф≥нансуЇ зд≥йсненн¤ цих повноважень у повному обс¤з≥ за ран≥ж кошт≥в ƒержавного бюджету або шл¤хом в≥днесенн¤ до м≥сцевого бюджету у встановленому законом пор¤дку окремих загальнодержавних податк≥в, передаЇ органам м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в≥дпов≥дн≥ об'Їкти державноњ власност≥. ¬итрати орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, що виникли внасл≥док р≥шень орган≥в державноњ влади, також компенсуютьс¤ державою.

ќргани м≥сцевого самовр¤дуванн¤ у межах своњх повноважень затверджують плани й програми економ≥чного та соц≥ального розвитку в≥дпов≥дноњ територ≥њ, м≥сцевих еколог≥чних програм, план≥в приватизац≥њ об'Їкт≥в комунальноњ власност≥. ¬итрати на утриманн¤ апарату орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ та њх виконавчих орган≥в також визначаютьс¤ кошторисами витрат.

ƒ≥юче законодавство прагне забезпечити ч≥тке кер≥вництво та суворий контроль за видатками на утриманн¤ апарату законодавчоњ та виконавчоњ влади.

«ћ≤—“

√лава 20. ѕќ«јЅёƒ∆≈“Ќ≤  ќЎ“» Ѕёƒ∆≈“Ќ»’ ”—“јЌќ¬, ѓ’ ¬»ƒ» “ј ѕќ–яƒќ  ¬» ќ–»—“јЌЌя.