√лава «

‘≤ЌјЌ—ќ¬ќ-ѕ–ј¬ќ¬≤ Ќќ–ћ» “ј ‘≤ЌјЌ—ќ¬ќ-ѕ–ј¬ќ¬≤ ¬≤ƒЌќ—»Ќ»

І 1. ‘≥нансово-правов≥ норми, њх зм≥ст, особливост≥ та види

¬≥дносини, що виникають у процес≥ моб≥л≥зац≥њ, розпод≥лу ≥ витрачанн¤ централ≥зованих ≥ децентрал≥зованих фонд≥в кошт≥в державою та њњ органами, регулюютьс¤ ф≥нансово-правовими нормами. Ќорми ф≥нансового права, ¤к ≥ будь-¤коњ ≥ншоњ галуз≥, Ї загальнообовТ¤зковими правилами повед≥нки, що встановлен≥ компетентними органами ≥ забезпечен≥ при њх застосуванн≥ примусовою силою держави. Ќорми права мають специф≥чн≥ ознаки, ¤к≥ вид≥л¤ють њх з великоњ к≥лькост≥ соц≥альних правил, що ≥снують у сусп≥льств≥.

Ќорми права вс≥х галузей Ч це обовТ¤зков≥ правила повед≥нки загального характеру. ѕриписи, що м≥ст¤тьс¤ в норм≥ ≥ ввод¤тьс¤ в д≥ю оф≥ц≥йно, повинн≥ виконуватис¤ кожним субТЇктом, ¤кщо в≥н опин¤Їтьс¤ в умовах, що передбачен≥ правилом.

 ожна правова норма формулюЇтьс¤ державою, м≥стить ч≥тко визначен≥ юридичн≥ права ≥ обовТ¤зки. якщо правило, предпи-сане в норм≥, не виконуЇтьс¤ добров≥льно, держава примушуЇ до цього, застосовуючи заходи, ¤к≥ передбачаютьс¤ санкц≥¤ми. “аким чином, норми ус≥х галузей права мають ≥мперативний, тобто обовТ¤зковий характер, забезпечений примусовою силою держави. ¬с≥ ц≥ ознаки властив≥ й ф≥нансово-правовим нормам, ¤к≥ регулюють в≥дносини т≥льки в галуз≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ ≥ м≥ст¤ть приписи ≥ заборони, що встановлюютьс¤ державою з приводу пор¤дку моб≥л≥зац≥њ, розпод≥лу ≥ використанн¤ централ≥зованих ≥ децентрал≥зованих фонд≥в кошт≥в. ¬они мають ≥мперативний характер, оск≥льки вм≥щують державне вел≥нн¤. јле ≥мператив виступаЇ в форм≥ категоричного припису, що виключаЇ зм≥ну умов норм за волеви¤вленн¤м субТЇкт≥в в≥дносин.

Ќорма ф≥нансового права безпосередньо визначаЇ повед≥нку громад¤н, п≥дприЇмств, орган≥зац≥й за певних обставин (наприклад, обовТ¤зок сплачувати податок при на¤вност≥ самост≥йного джерела доход≥в) ≥ не ставить цю повед≥нку в залежн≥сть в≥д њх згоди.

 атегоричн≥сть ф≥нансово-правовоњ норми ви¤вл¤Їтьс¤ в ус≥х њњ видах, ¤к≥ визначаютьс¤ характером повед≥нки субТЇкт≥в ф≥нансово-правових в≥дносин, що регулюЇтьс¤ ц≥Їю нормою (активна чи пасивна) в зобовТ¤зуючих, заборон¤ючих ≥ уповноважуючих.

«обовТ¤зуюч≥ ф≥нансово-правов≥ норми приписують зд≥йснити певн≥ д≥њ, скерован≥ на моб≥л≥зац≥ю або витрачанн¤ кошт≥в державою. ¬они регулюють в≥дносини в галуз≥ ф≥нансового плануванн¤ (бюджетного, кредитного, касового ≥ т.д.), встановлюють обовТ¤зковий пор¤док дотриманн¤ ставок зароб≥тноњ плати ≥ т.д. «обовТ¤зуюч≥ ф≥нансово-правов≥ норми м≥ст¤тьс¤ у вс≥х ф≥нансових законах ≥ нормативних актах.«аборон¤юч≥ ф≥нансово-правов≥ норми приписують не чинити д≥й, ¤к≥ порушують або п≥дривають ф≥нансову дисципл≥ну. Ќаприклад, правилами касових операц≥й заборон¤Їтьс¤ видача гот≥вки п≥д зв≥т, доки особа не зв≥туЇ повн≥стю за ран≥ше отриман≥ п≥д зв≥т суми.«обовТ¤зуюч≥ ≥ заборон¤юч≥ норми схож≥ м≥ж собою визначен≥стю, категоричн≥стю форми, точн≥стю припис≥в, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ в них.¬ уповноважуючих ф≥нансово-правових нормах держава надаЇ учасникам ф≥нансових правов≥дносин повноваженн¤ на проведенн¤ певних позитивних д≥й.  атегоричн≥сть у цих видах норм ви¤вл¤Їтьс¤ дещо своЇр≥дно. —убТЇкти ф≥нансових правов≥дносин у межах своЇњ компетенц≥њ можуть конкретизувати вимоги держави. ” випадках застосуванн¤ уповноважуючоњ норми њњ ≥мперативний характер сполучаЇтьс¤ з певними правомочност¤ми, встановленими у суворих межах.

“ак, законодавство дозвол¤Ї м≥сцевим органам самовр¤дуванн¤ надавати п≥льги окремим платникам податк≥в, але т≥льки в межах надходжень в њх бюджети. ћеж≥ застосуванн¤ уповноважуючоњ норми виражен≥ в категоричн≥й форм≥. —полученн¤ ≥мперативност≥ ≥ повноважност≥ передбачаЇ дос¤гненн¤ ефективност≥ у кер≥вництв≥ ф≥нансами з урахуванн¤м м≥сцевих особливостей.

 атегоричний вираз ф≥нансово-правових норм стосуЇтьс¤ в основному в≥дносин, ¤к≥ виникають при обовТ¤зковому метод≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥. ѕри добров≥льному метод≥ ≥мперативн≥сть все одно е, але виражаЇтьс¤ дещо ≥накше. Ќаприклад, громад¤нин на ц≥лком добров≥льних засадах купуЇ обл≥гац≥њ державноњ позики, однак в≥н не зможе зм≥нити умов, на ¤ких випускаЇтьс¤ ≥ реал≥зуЇтьс¤ позика. ”мови позики держава встановлюЇ в ≥мперативному пор¤дку, не дозвол¤ючи зм≥нювати њх.

“аким чином, ф≥нансово-правова норма Ч це загальнообовТ¤зков≥ приписи компетентних державних орган≥в з приводу моб≥л≥зац≥њ, розпод≥лу ≥ використанн¤ кошт≥в централ≥зованих та децентрал≥зованих фонд≥в, ¤к≥ виражен≥ в категоричн≥й форм≥ й забезпечен≥ примусовою силою держави. «м≥стом ус≥х ф≥нансово-правових норм Ї д≥¤льн≥сть держави щодо регулюванн¤ ф≥нансових в≥дносин шл¤хом оф≥ц≥йного њх закр≥пленн¤ у форм≥ прав ≥ обовТ¤зк≥в субТЇкт≥в цих в≥дносин.

—труктура ф≥нансово-правових норм, тобто њх внутр≥шн¤ будова, складов≥ частини (елементи) не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д структури норм ≥нших галузей права, але в њх складових частинах в≥дбиваютьс¤ особливост≥ сусп≥льних в≥дносин, ¤к≥ ними регулюютьс¤.

√≥потеза ф≥нансово-правових норм визначаЇ умови, за ¤ких можуть виникати у громад¤н ≥ орган≥зац≥й передбачен≥ нормою юридичн≥ права ≥ обовТ¤зки у галуз≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥. ÷≥ умови завжди виражен≥ конкретно.

ќсновою норми Ї диспозиц≥¤, ¤ка вказуЇ, ¤кою повинна бути повед≥нка стор≥н ф≥нансових в≥дносин при на¤вност≥ передбачених г≥потезою фактичних обставин. ¬она м≥стить вимоги норми, встановлюЇ права ≥ обовТ¤зки субТЇкт≥в ф≥нансових в≥дносин ≥ завжди виражена в безумовно визначен≥й форм≥.

√≥потеза норми, що м≥ститьс¤ в статт≥ податкового закону, визначаЇ умови, за ¤ких громад¤ни сплачують прибутковий податок: на¤вн≥сть самост≥йного джерела доход≥в. ƒиспозиц≥¤ приписуЇ означеним субТЇктам сплачувати податок.

—анкц≥¤ ф≥нансово-правовоњ норми м≥стить вказ≥вки на невиг≥дн≥ дл¤ њњ порушника насл≥дки. «а порушенн¤ ф≥нансового законодавства застосовуютьс¤ дисциплшарн≥, адм≥н≥стративн≥ ≥ крим≥нальн≥ заходи. јле до порушник≥в ф≥нансовоњ дисципл≥ни застосовуютьс¤ ≥ специф≥чн≥ заходи Ч ф≥нансов≥. Ќайпоширен≥шою санкц≥Їю Ї ст¤гненн¤ пен≥ за порушенн¤ строку внесенн¤ платеж≥в у бюджет. «а недотриманн¤ ф≥нансовоњ дисципл≥ни можуть застосовуватис¤ до юридичних, ф≥зичних ≥ посадових ос≥б санкц≥њ у вигл¤д≥ штраф≥в, до бюджетних установ Ч повне або часткове закритт¤ бюджетних асигнувань.

ѕримусове ст¤гненн¤ не внесених у строк платеж≥в застосовуЇтьс¤ в основному за судовими р≥шенн¤ми, але може бути ≥ в адм≥н≥стративному у в≥дпов≥дност≥ до законодавства. ƒо порушник≥в ф≥нансово-кредитноњ дисципл≥ни широке коло впливу застосовують кредитн≥ установи. ¬они можуть зб≥льшувати платню за позички, позбавл¤ти можливост≥ одержанн¤ кредиту. ” сучасний пер≥од, коли господарськ≥ органи р≥зних форм власност≥, ¤к ≥ кредитн≥ установи, будують своњ в≥дносини на догов≥рних засадах, банки мають право не т≥льки п≥двищувати розм≥р плати за кредит, але й зменшувати й при виконанн≥ умов, означених п≥д час укладанн¤ кредитного договору. ÷е Ї св≥дченн¤м того, що перех≥д до ринку ≥стотно зм≥нюЇ характер ф≥нансово-правових норм. ”повноважуюча норма даЇ можлив≥сть кредитним установам обирати умови наданн¤ позичок, але в певних межах. «аохоченн¤ ≥ п≥льги застосовуютьс¤ до кл≥Їнт≥в, що добре працюють, своЇчасно повертають позички банкам.

«а своњм зм≥стом норми ф≥нансового права под≥л¤ютьс¤ на матер≥альн≥ ≥ процесуальн≥. ћатер≥альн≥ ф≥нансово-правов≥ норми закр≥плюють види ≥ обс¤г кошт≥в, ¤к≥ повинн≥ над≥йти у централ≥зован≥ ≥ децентрал≥зован≥ фонди кошт≥в в≥д юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б, ≥ обс¤ги видатк≥в, ¤к≥ будуть проф≥нансован≥ за рахунок цих фонд≥в, джерела утворенн¤ кредитних ресурс≥в,тобто вони вм≥шують матер≥альний зм≥ст юридичних прав ≥ обовТ¤зк≥в субТЇкт≥в ф≥нансових правов≥дносин.

ѕроцесуальн≥ ф≥нансово-правов≥ норми визначають процедуру д≥¤льност≥ орган≥в держави з моб≥л≥зац≥њ кошт≥в у централ≥зован≥ ≥ децентрал≥зован≥ фонди та пор¤док реал≥зац≥њ обовТ¤зк≥в по внесенню Скошт≥в ≥ витрачанню њх з боку другоњ сторони ф≥нансових правов≥дносин Ч юридичних та ф≥зичних ос≥б.

” ф≥нансовому прав≥ його ≥нститути вм≥щують у Їдност≥ ¤к матер≥альн≥, так ≥ процесуальн≥ норми. ≤ т≥льки в бюджетному прав≥, ¤к розд≥л≥ ф≥нансового, матер≥альн≥ правов≥ норми обТЇднуютьс¤ в ≥нститут≥ бюджетного устрою, а процесуальн≥ Ч у бюджетному процес≥. Ѕюджетний процес Ч це встановлена законом процедура проходженн¤ бюджету.

І 2. ‘≥нансова-правов≥ в≥дносини, њх зм≥ст ≥ особливост≥

” сфер≥ впливу держави на в≥дносини, що виникають в процес≥ розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу внутр≥шнього валового продукта нац≥ональною доходу крањни та утворенн¤ ≥ використанн¤ централ≥зованих ≥ децентрал≥зованих фонд≥в кошт≥в, виникають, зм≥нюютьс¤ ≥ припин¤ютьс¤ ф≥нансов≥ правов≥дносини. ”часники цих в≥дносин виступають ¤к конкретн≥ нос≥њ прав ≥ обовТ¤зк≥в, що встановлен≥ ф≥нансово-правовими нормами ≥ забезпечен≥ примусовою силою держави. ‘≥нансово-правов≥ в≥дносини Ї юридичною формою ви¤ву ≥ закр≥пленн¤ ф≥нансових в≥дносин.

” ф≥нансових правов≥дносинах ви¤вл¤ютьс¤ субТЇктивн≥ права њх учасник≥в, тобто йде безпосередн≥й вплив права на ф≥нанси, оск≥льки приписи держави з приводу моб≥л≥зац≥њ, розпод≥лу або використанн¤ кошт≥в, що складають централ≥зован≥ ≥ децентрал≥зован≥ фонди, реал≥зуютьс¤ в повед≥нц≥ людей, ¤к≥ беруть участь у ц≥й д≥¤льност≥.

‘≥нансов≥ правов≥дносини в механ≥зм≥ правового впливу на державн≥ ф≥нанси виконують три основн≥ функц≥њ: 1) вказують на коло ос≥б, на ¤ких у конкретний час розповсюджуЇтьс¤ д≥¤ ф≥нансово-правовоњ норми; 2) закр≥плюють конкретну повед≥нку юридичних ос≥б ≥ громад¤н в галуз≥ моб≥л≥зац≥њ, розпод≥лу ≥ використанн≥ фонд≥в кошт≥в, ¤коњ вони повинн≥ додержуватис¤; 3) Ї умовою дл¤ можливост≥ приведенн¤ в д≥ю юридичних зайоб≥в забезпеченн¤ субТЇктивних прав ≥ правових обовТ¤зк≥в учасник≥в ф≥нансових правов≥дносин.

Ќаприклад, ф≥нансово-правов≥ норми, що м≥ст¤тьс¤ в нормативному акт≥ про податок на добавлену варт≥сть, реал≥зуютьс¤ в конкретних правов≥дносинах, що виникають м≥ж ф≥нансових органом ≥ п≥дприЇмством будь-¤коњ форми власност≥ при внесенн≥ ним нарахованих сум податку на добавлену варт≥сть. ћодель повед≥нки учасник≥в цих правов≥дносин (правова норма) сформульована компетентним органом, ¤кий ствердив нормативний акт про податок на добавлену варт≥сть. ¬ цьому акт≥ встановлен≥ права ≥ обовТ¤зки учасник≥в ф≥нансових в≥дносин при внесенн≥ податку на добавлену варт≥сть, ¤кий Ї одним з важлив≥ших доход≥в державного бюджета.  онкретизуютьс¤ ц≥ приписи у ф≥нансових правов≥дносинах, що виникають м≥ж ф≥нансовим органом ≥ платником, що вносить податок у бюджет. ” випадках невнесенн¤ платежу в строк або неподанн¤ ф≥нансовому органу в строк зв≥ту за в≥дпов≥дний пер≥од у д≥ю привод¤тьс¤ юридичн≥ засоби забезпеченн¤ прав податкових адм≥н≥страц≥й, що представл¤ють ≥нтереси держави в ц≥лому ≥ обовТ¤зк≥в конкретного платника. ќдночасно ≥з забезпеченн¤м юридичних прав податкових адм≥н≥страц≥й у правов≥дносинах забезпечуЇтьс¤ право другого учасника Ч платника податку на добавлену варт≥сть.

¬ ф≥нансових правов≥дносинах реал≥зуютьс¤ вс≥ ф≥нансово-правов≥ норми. ѕриписи держави з приводу моб≥л≥зац≥њ, розпод≥лу або використанн¤ фонд≥в кошт≥в, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ у ф≥нансово-правових актах, Ї юридичною формою, що наповнюЇтьс¤ матер≥альними засобами при зд≥йсненн≥ позитивних д≥й (внесенн¤ платеж≥в, витрачанн¤ кошт≥в), цим ≥ дос¤гаЇтьс¤ мета ф≥нансово-правового регулюванн¤. ‘≥нансов≥ в≥дносини ≥снують т≥льки у форм≥ правов≥дносин.

«розум≥ло, що фактичн≥ (матер≥альн≥) в≥дносини в галуз≥ ф≥нанс≥в можуть в≥дхил¤тис¤ в≥д припис≥в держави (наприклад, приховуванн¤ доходу в≥д податку), але це вже правопорушенн¤, а не ф≥нансов≥ в≥дносини поза правов≥дносинами.

ћатер≥альним зм≥стом ф≥нансових правов≥дносин Ї повед≥нка субТЇкт≥в (наприклад, внесенн¤ плати), а юридичним Ч субТЇктивн≥ юридичн≥ права ≥ обовТ¤зки, що встановлен≥ ф≥нансово-правовими нормами. —убТЇктивн≥ права Ч це належна ф≥нансовому або кредитному органу дл¤ задоволенн¤ його (тобто держави, в≥д ≥мен≥ ¤коњ в≥н виступаЇ) ≥нтерес≥в м≥ра дозволеноњ (можливоњ) повед≥нки, забезпечена юридичними обовТ¤зками другоњ сторони в≥дносин Ч наприклад, платником податку. —аме обовТ¤зки другоњ сторони ф≥нансових в≥дносин, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ у норм≥, ≥ Ї гарант≥Їю додержанн¤ прав уповноваженого державою ф≥нансового органу. ќбовТ¤зок другоњ сторони ф≥нансових правов≥дносин може пол¤гати в утриманн≥ в≥д д≥й (наприклад, заборона витрачанн¤ кошт≥в, що призначаютьс¤ на оплату прац≥, на ≥нш≥ потреби), або, навпаки, виконанн¤ обовТ¤зку (внесенн¤ платежу)¹.

ёридичний обовТ¤зок у ф≥нансових правов≥дносинах Ч це приписана зобовТ¤заному субТЇкту (платнику податк≥в, одержувачу бюджетних асигнувань) ≥ забезпечена можлив≥стю державного примусу м≥ра необх≥дноњ повед≥нки, ¤коњ повинний дотримуватис¤ цей субТЇкт. Ќим може бути ≥ ф≥нансовий орган (наприклад, за встановленими щороку ¬ерховною –адою нормативами частина прибутку на добавлену варт≥сть передаЇтьс¤ в бюджети областей. ‘≥нансов≥ органи мус¤ть виконати приписи ¬ерховноњ –ади передати в нижчесто¤щ≥ бюджети визначену частину податку.

—убТЇктами ф≥нансових правов≥дносин Ї юридичн≥ особи ≥ громад¤ни, ¤к≥ на п≥дстав≥ правових норм можуть бути учасниками ф≥нансових правов≥дносин. ќбТЇкт ф≥нансових правов≥дносин Ч це фонди кошт≥в, ¤к≥ формуютьс¤, розпод≥л¤ютьс¤ ≥ використовуютьс¤ внасл≥док реал≥зац≥њ субТЇктивних прав ф≥нансово-кредитних орган≥в ≥ юридичних обовТ¤зк≥в другоњ сторони ф≥нансових правов≥дносин. ќбТЇкт ф≥нансових правов≥дносин повТ¤заний з ≥нтересом держави, ¤ку представл¤Ї управомочений орган.

як бачимо, ф≥нансов≥ правов≥дносини мають т≥ ж характерн≥ риси, що властив≥ ус≥м видам правов≥дносин. јле ф≥нансов≥ правов≥дносини виникають у специф≥чн≥й д≥¤льност≥ держави, тому вони мають ≥ своњ особливост≥. —пециф≥чн≥ особливост≥ ф≥нансово-правових в≥дносин пол¤гають ось в чому. ѕо-перше, вони виникають т≥льки в сфер≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ держави ≥ повТ¤зан≥ з моб≥л≥зац≥Їю, розпод≥лом ≥ використанн¤м централ≥зованих ≥ децентрал≥зованих фонд≥в кошт≥в, тобто вони завжди мають грошовий характер. ѕо-друге, одн≥Їю стороною ф≥нансових правов≥дносин виступаЇ держава в особ≥ орган≥в законодавчоњ або виконавчоњ влади, особливо часто в особ≥ ф≥нансово-кредитних орган≥в, ¤к≥ над≥л¤ютьс¤ владними повноваженн¤ми по в≥дношенню до другого учасника в≥дносин. ” ф≥нансових правов≥дносинах не буваЇ р≥вност≥ стор≥н. ”повноважена державою сторона ф≥нансових правов≥дносин над≥лена правом привести в д≥ю юридичн≥ засоби захисту, що забезпечують ф≥нансов≥ приписи держави, бо вона виступаЇ в ≥нтересах дежави в ц≥лому. ѕо-третЇ, особлив≥стю ф≥нансових правов≥дносин Ї також ≥ те, що њх виникненн¤, зм≥на ≥ припиненн¤ не в≥дбуваютьс¤ за волеви¤вленн¤м стор≥н, а повТ¤зан≥ з ф≥нансово-правовим актом, ¤к кажуть юристи, Уех 1еІеФ (тобто вони виникають, зм≥нюютьс¤ ≥ припин¤ютьс¤ на п≥дстав≥ закону). Ќаприклад, податкова адм≥н≥страц≥¤, а в≥рн≥ше ≥нспектор ц≥Їњ адм≥н≥страц≥њ не може за своњм розсудом не ст¤гнути пеню з п≥дприЇмства, ¤ке повинно перерахувати в установлений нормативним актом строк податок. ќднак через непостачу сировини це п≥дприЇмство не виробило продукц≥ю ≥ через це не змогло њњ реал≥зувати, що й призвело до порушенн¤ строку внеску обовТ¤зкового платежу. ѕлатник буде оскаржувати д≥њ ф≥нансового органу, повед≥нку постачальника сировини, але до прийн¤тт¤ компетентними органами р≥шенн¤ по ц≥й скарз≥ нарахуванн¤ пен≥ ≥ ст¤гненн¤ њњ п≥сл¤ реал≥зац≥њ продукц≥њ не припин¤Їтьс¤.

ƒл¤ виникненн¤ ф≥нансового правов≥дношенн¤ виданн¤ закону або п≥дзаконного акту недостатньо, оск≥льки в них установлюють лише типов≥ ознаки дл¤ виникненн¤ ф≥нансових правов≥дносин. “ак, податкове законодавство встановлюЇ типову ознаку податкового субТЇкту Ч на¤вн≥сть самост≥йного джерела доход≥в. ƒл¤ того щоб громад¤нин, ¤кий займаЇтьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, був субТЇктом податкових правов≥дносин, необх≥дний певний юридичний факт, а саме Ч ≥ндив≥дуальний ф≥нансовий акт Ч декларац≥¤ про доходи, ¤к≥ одержав цей громад¤нин.

ёридичний акт Ч це життЇв≥ обставини, з ¤кими правова норма повТ¤зуЇ виникненн¤, зм≥ну або припиненн¤ правов≥дносин. ” ф≥нансових правов≥дносинах, ¤к ≥ у вс≥х видах правов≥дносин, юридичн≥ факти под≥л¤ютьс¤ на д≥њ та под≥њ¹.

ёридичн≥ факти Ч д≥њ у ф≥нансових правов≥дносинах можуть под≥л¤тис¤ на правом≥рн≥ та неправом≥рн≥.

ѕравом≥рн≥ д≥њ ¤к вольова повед≥нка, ¤ка передбачена ф≥нан-сово-правовою нормою, под≥л¤ютьс¤ на:

1) ≥ндив≥дуальн≥ актиТ,

1 ƒив.: јлексеев —. —. ќбша¤ теори¤ права. Ч “. II. Ч —. 168-171

.2) юридичн≥ вчинки; 3) правом≥рн≥ д≥њ, ¤к≥ скерован≥ на п≥дтримку ф≥нансових ≥нтерес≥в держави.

≤ндив≥дуальний акт Ч це правом≥рна д≥¤ субТЇкта ф≥нансових правов≥дносин, з ¤кою звТ¤зан≥ юридичн≥ насл≥дки. Ќаприклад, поданн¤ в податкову адм≥н≥страц≥ю ≥ндив≥дуального акту Ч податковоњ декларац≥њ про доходи, що п≥дл¤гають оподаткуванню.

ёридичний вчинок Ч це правом≥рна д≥¤, з ¤кою ф≥нансово-правова норма повТ¤зуЇ юридичн≥ насл≥дки в силу самого факту вольовоњ д≥њ. Ќаприклад, платник податку за¤вл¤Ї про приховуванн¤ ним доходу, ¤кий п≥дд¤гав оподаткуванню.

ѕравом≥рн≥ д≥њ скерован≥ на п≥дтримку ф≥нансових ≥нтерес≥в держави можуть бути виражен≥, наприклад, у спонсорських внесках на ф≥нансуванн¤ ¤кихось необх≥дних дл¤ держави або орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ потреб¹.

ƒо активних д≥й ¤к юридичних факт≥в у ф≥нансовому прав≥ належать ≥ неправом≥рн≥ д≥њ, тобто повед≥нка, ¤ка не в≥дпов≥даЇ приписам ф≥нансово-правових норм. Ќаприклад, нец≥льове використанн¤ бюджетних кошт≥в Ч це неправом≥рн≥ д≥њ, що призвод¤ть до правопорушень ≥ викликають захист державою своњх ф≥нансових ≥нтерес≥в.

≤ нарешт≥, юридичн≥ факти у вигл¤д≥ юридичних под≥й Ч це обставини, що не залежать в≥д вол≥ людей, але т¤гнуть за собою виникненн¤, зм≥ну або припиненн¤ ф≥нансових правов≥дносин. “ак, народженн¤ дитини надаЇ одному з батьк≥в право на щом≥с¤чне зменшенн¤ оподатковуваного доходу на один неоподатковуваний м≥н≥мум.

«м≥на ф≥нансових правов≥дносин, ¤к бачимо, зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ нормативного акту, в ¤кому передбачаютьс¤ р≥зн≥ факти ≥ под≥њ.

ѕрипиненн¤ ф≥нансових правов≥дносин в≥дбуваЇтьс¤ також у суворо встановлених нормативними актами випадках: наприклад, погашенн¤ ф≥нансового обовТ¤зку, вих≥д на пенс≥ю ≥ т.п.

ƒержава дл¤ њњ безпереб≥йного функц≥онуванн¤ повинна пост≥йно керувати ф≥нансовою д≥¤льн≥стю, моб≥л≥зовувати, розпод≥л¤ти ≥ використовувати кошти, ¤к≥ Ї частиною внутр≥шнього валового продукту ≥ нац≥онального доходу крањни. ¬ звТ¤зку з цим у ф≥нансових правов≥дносинах держава виступаЇ ¤к влад-

1 ƒив.:  ечекь¤н — ‘. ѕравоотношени¤ в социалистическом обществе. Ч ћ , ў8. - —. 176

ний субТЇкт, ¤кий за допомогою законодавства розпор¤джаЇтьс¤ майном (у даному випадку це майно Ч кошти), а в≥дносини, що виникають при цьому, мають владно-майновий (грошовий) характер. ƒержава, зд≥йснюючи через систему своњх орган≥в господарсько-орган≥заторську функц≥ю, забезпечуЇ можлив≥сть нормальноњ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств р≥зних форм власност≥.

‘≥нансов≥ в≥дносини можуть носити ≥ переважно орган≥зац≥йний характер, наприклад, складанн¤ ф≥нансових план≥в, њх затвердженн¤, зд≥йсненн¤ ф≥нансового контролю. Ќа основ≥ орган≥зац≥йних ф≥нансово-правових в≥дносин виникають майнов≥ (грошов≥). Ќаприклад, держава встановлюЇ види ≥ пор¤док внесенн¤ обовТ¤зкових платеж≥в, нормуЇ видатки тощо. Ќа ц≥й основ≥ виникають конкретн≥ ф≥нансов≥ в≥дносини, ¤к≥ за матер≥альним зм≥стом класиф≥куютьс¤ на: бюджетн≥, з приводу обовТ¤зкових сплат п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й в бюджет; податков≥: з приводу державного майнового ≥ особистого страхуванн¤; державного кредиту; банк≥вського кредитуванн¤ ≥ розрахунк≥в; оперативного регулюванн¤ грошового об≥гу ≥ валютних операц≥й; видатк≥в державного бюджету.

–етельна регламентац≥¤ ф≥нансових в≥дносин за допомогою правових норм спри¤Ї розширенню ≥ зм≥цненню ф≥нансовоњ бази держави, впливаЇ на рентабельн≥сть роботи п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, проведенню соц≥альних заход≥в.

ќтже, ф≥нансов≥ правов≥дносини Ч це врегульован≥ нормами ф≥нансового права сусп≥льн≥ в≥дносини, учасники ¤ких виступають ¤к нос≥њ юридичних прав ≥ обовТ¤зк≥в, ¤к≥ реал≥зують приписи цих норм по формуванню, розпод≥лу ≥ використанню державних фонд≥в кошт≥в.

І 3. —убТЇкти ф≥нансового права ≥ ф≥нансових правов≥дносин

‘≥нансове право регулюЇ в≥дносини, ¤к≥ включаютьс¤ до його предмета, визначаЇ права ≥ обовТ¤зки њх учасник≥в, тобто юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ беруть участь у ф≥нансов≥й д≥¤льност≥. ќсь ц≥ учасники ≥ Ї субТЇктами ф≥нансового права ≥, ¤к правило, вони ж стають субТЇктами ф≥нансових правов≥дносин.

јле не завжди субТЇкти ф≥нансового права стають субТЇктами конкретних ф≥нансових правов≥дносин.

—убТЇкт ф≥нансового права Ч це особа, учасник ф≥нансових в≥дносин, ¤ка за своњми особливост¤ми фактично може бути нос≥Їм субТЇктивних прав ≥ обовТ¤зк≥в. “ак, в силу статт≥ 67  онституц≥њ ”крањни кожен зобовТ¤заний сплачувати податки ≥ збори в пор¤дку ≥ розм≥рах, установлених законом. ќтже, кожний громад¤нин Ї субТЇктом ф≥нансового права ≥ потенц≥йно в≥н може бути субТЇктом ф≥нансових правов≥дносин.  ожний громад¤нин може бути нос≥Їм субТЇктивних юридичних прав ≥ обовТ¤зк≥в, в≥н реально здатний брати участь у податкових бюджетних та ≥нших ф≥нансових правов≥дносинах в силу припис≥в  онституц≥њ ”крањни.

¬ластив≥сть юридичноњ або ф≥зичноњ особи бути нос≥Їм юридичних прав ≥ обовТ¤зк≥в в силу юридичних норм називаЇтьс¤ правосубТЇктн≥стю¹. ѕравосубТЇктн≥сть у ф≥нансовому прав≥ включаЇ в себе два елементи: можлив≥сть мати права ≥ нести обовТ¤зки (правоздатн≥сть) ≥ можлив≥сть до самост≥йного зд≥йсненн¤ прав ≥ обовТ¤зк≥в (д≥Їздатн≥сть).

“ак, у ч. 2 ст. 67  онституц≥њ приписано вс≥м громад¤нам щороку подавати декларац≥ю про св≥й майновий стан ≥ доходи за минулий р≥к у пор¤дку, встановленому законом. ѕодаючи декларац≥ю про доходи, громад¤нин вступаЇ у ф≥нансов≥ правов≥дносини з податковою адм≥н≥страц≥Їю.

ѕравосубТЇктн≥сть у ф≥нансовому прав≥ пон¤тт¤ б≥льш широке, н≥ж субТЇкти ф≥нансових правов≥дносин.

—убТЇкти ф≥нансового права Ч це юридичн≥ ≥ ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ мають ѕравосубТЇктн≥сть, тобто можуть потенц≥йно бути учасниками ф≥нансових правов≥дносин, а субТЇкт ф≥нансових правов≥дносин Ч це реальний учасник даних правових в≥дносин².

“ак, у нашому приклад≥, громад¤нин Ї безумовним нос≥Їм ф≥нансових прав ≥ обовТ¤зк≥в в силу д≥њ норм  онституц≥њ ”крањни, тобто Ї субТЇктом ф≥нансового права, але, подаючи декларац≥ю в податкову адм≥н≥страц≥ю, в≥н вступаЇ у конкретн≥ ф≥нансов≥ правов≥дносини, бо реал≥зуЇ надан≥  онституц≥Їю ”крањни права ≥ обовТ¤зки, стаЇ субТЇктом ф≥нансових правов≥дносин, але не губить своњх властивостей, ¤к субТЇкт ф≥нансового права.

—убТЇктами ф≥нансового права Ї держава, адм≥н≥стративно-територ≥альн≥ утворенн¤; юридичн≥ особи Ч п≥дприЇмства ≥ ор-

1 _> ƒив.: јлексеев —. —. ќбща¤ теори¤ права. Ч “. II. Ч —. 139.

1 ƒив.: ’алфина –. ќ. ќбщее учение о правоотношении. Ч ћ., 1974.Ч —. 115-116

гал≥зац≥њ ус≥х форм власност≥, установи, громадськ≥ орган≥зац≥њ, тобто колективн≥ субТЇкти ≥ громад¤ни, ¤к ≥ндив≥дуальн≥ субТЇкти.

ƒержава виступаЇ, ¤к правило, в особ≥ уповноваженого нею свого органа Ч ¬ерховноњ –ади, ѕрезидента,  аб≥нета ћ≥н≥стр≥в, ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в, Ќац≥онального банку (а в м≥жнародних ф≥нансових в≥дносинах держава виступаЇ субТЇктом в≥дносин). —убТЇктами ф≥нансового права виступають адм≥н≥стративно-територ≥альн≥ одиниц≥ Ч јвтономна –еспубл≥ка  рим, област≥, м≥ста, райони, селища, села.

ƒержава ≥ адм≥н≥стративно-територ≥альн≥ утворенн¤ виступають у бюджетних правов≥дносинах, бо вони  онституц≥Їю ”крањни над≥л¤ютьс¤ правом на бюджет, а зв≥дси вит≥каЇ њх право на одержанн¤ доход≥в ≥ ф≥нансуванн¤ видатк≥в, ¤к≥ повТ¤зан≥ ≥з зд≥йсненн¤м функц≥й, покладених на них  онституц≥Їю.

÷≥ субТЇкти беруть участь ≥ у правов≥дносинах, повТ¤заних ≥з державним кредитом, бо њм надане право випуску державних ≥ м≥сцевих позик.

ƒо колективних субТЇкт≥в ф≥нансового права належать органи законодавчоњ ≥ виконавчоњ влади Ч ¬ерховна –ада, –ахункова палата,  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в, ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в, ƒержавне казначейство. ÷≥ державн≥ органи не т≥льки можуть, але й зобовТ¤зан≥ брати участь у ф≥нансових правов≥дносинах, оск≥льки це покладаЇтьс¤ на них  онституц≥Їю.

” ф≥нансових правов≥дносинах беруть участь органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ та њх виконавч≥ органи. ¬они збирають податки, ф≥нансують видатки, наповнюють ≥ витрачають позабюджетн≥ фонди тощо.

¬елике коло учасник≥в ф≥нансових правов≥дносин складають п≥дприЇмства р≥зних форм д≥¤льност≥ ≥ форм власност≥. √осподарююч≥ субТЇкти юридичн≥ особи Ч активн≥ учасники ф≥нансових правов≥дносин, бо вони Ї платниками податк≥в, користувачами банк≥вських позичок, учасниками торг≥в на б≥ржах тощо.

Ќекомерц≥йн≥ установи одержують з бюджету асигнуванн¤ дл¤ своЇњ д≥¤льност≥, але вони змушен≥ добувати грошов≥ засоби дл¤ свого ф≥нансуванн¤ ≥ вступають у ≥нш≥ види ф≥нансових правов≥дносин. —убТЇктами ф≥нансового права виступають с≥мейн≥ приватн≥ п≥дприЇмства, сел¤нськ≥ (фермерськ≥) господарства, ¤к≥ Ї самост≥йними господарюючими одиниц¤ми. ¬они

сплачують податки в бюджет, придбавають обл≥гац≥њ державних позик, одержують ф≥нансову п≥дтримку з бюджету.

≤, нарешт≥, ≥ндив≥дуальними субТЇктами ф≥нансового права Ї громад¤ни. —татт¤ 67  онституц≥њ ”крањни покладаЇ на вс≥х громад¤н обовТ¤зок сплачувати податки ≥ збори в пор¤дку ≥ розм≥рах, встановлених законом, щор≥чно подавати декларац≥њ про св≥й майновий стан та доходи за минулий р≥к. √ромад¤ни вступають у правов≥дносини з державою.

 ќЌ“–ќЋ№Ќ≤ ѕ»“јЌЌя

1. ƒайте пон¤тт¤ ф≥нансово-правовоњ норми.
2. як≥ особливост≥ властив≥ ф≥нансово-правовим нормам?
3. як класиф≥куютьс¤ норми ф≥нансового права за способом впливу на учасник≥в ф≥нансових в≥дносин ≥ ¤к≥ особливост≥ ф≥нансово-правових норм ви¤вл¤ютьс¤ в кожному вид≥?
4. ўо таке матер≥альн≥ ф≥нансово-правов≥ норми?
5. ўо розум≥ють п≥д процесуальними ф≥нансово-правовими нормами?
6. яка структура ф≥нансово-правовоњ норми?
7. ¬ чому пол¤гаЇ особлив≥сть санкц≥й ф≥нансово-правових норм?
8. ƒайте пон¤тт¤ ф≥нансово-правових в≥дносин.
9. як≥ особливост≥ властив≥ ф≥нансово-правовим нормам?
10. Ќазв≥ть п≥дстави виникненн¤, зм≥ни ≥ припиненн¤ ф≥нансово-правових норм.
11. як≥ види ф≥нансових правов≥дносин можете назвати?
12. ƒайте пон¤тт¤ субТЇкта ф≥нансового права ≥ субТЇкта ф≥нансового правов≥дношенн¤.