”крањна ¤к самост≥йна держава зд≥йснюЇ зовн≥шньоторговельн≥ та ≥нш≥ економ≥чн≥ зв'¤зки ≥з заруб≥жними крањнами через своњ органи та уповноважен≥ нею установи ≥ орган≥зац≥њ. –ежим зд≥йсненн¤ валютних операц≥й на територ≥њ ”крањни, загальн≥ принципи валютного регулюванн¤, повноваженн¤ державних орган≥в ≥ функц≥њ банк≥в та ≥нших кредитно-ф≥нансових установ ”крањни в регулюванн≥ валютних операц≥й, права ≥ обов'¤зки суб'Їкт≥в валютних в≥дносин установлен≥ ƒекретом  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Уѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролюФ¹, а також ≥ншими актами валютного законодавства.

¬елику к≥льк≥сть нормативних акт≥в, що регулюють валютн≥ в≥дносини, видаЇ Ќац≥ональний банк ”крањни.

¬алютн≥ в≥дносини складаютьс¤ в сфер≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ держави ≥ пов'¤зан≥ з њњ роллю в розпод≥л≥ ≥ перерозпод≥л≥ валового внутр≥шнього продукту з метою утворенн¤ ≥ використанн¤ необх≥дних сусп≥льству валютних фонд≥в.

¬ ”крањн≥ до таких фонд≥в належать ƒержавний валютний фонд, республ≥канський (јвтономноњ –еспубл≥ки  рим) валютний фонд, м≥сцев≥ валютн≥ фонди, що утворюютьс¤ ≥ використовуютьс¤ виконавчими органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤, а також валютн≥ фонди юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б, громадських орган≥зац≥й, ≥нших ос≥б¹. —еред них сл≥д розр≥зн¤ти державн≥ централ≥зован≥ та децентрал≥зован≥ фонди, а також фонди, ¤к≥ власне держав≥ не належать.

¬≥дпов≥дно до статт≥ 14 ƒекрету  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Уѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ контролюФ  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни забезпечуЇ формуванн¤ ƒержавного валютного фонду:

Ч за рахунок кошт≥в ƒержавного бюджету у межах сум видатк≥в, затверджених ¬ерховною –адою ”крањни;

Ч шл¤хом куп≥вл≥ валютних ц≥нностей на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни або за погодженн¤м з Ќац≥ональним банком ”крањни на м≥жнародному валютному ринку;

Ч шл¤хом одержанн¤ кредит≥в у ≥ноземн≥й валют≥ у межах затвердженого ¬ерховною –адою ”крањни л≥м≥ту зовн≥шнього державного боргу ”крањни;

Ч за рахунок ≥нших надходжень, передбачених чинним законодавством.

¬≥дпов≥дно до вищенаведеноњ статт≥ –ада ћ≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ, виконавч≥ ком≥тети м≥сцевих рад формують в≥дпов≥дно республ≥канський (јвтономноњ –еспубл≥ки  рим) та м≥сцев≥ валютн≥ фонди шл¤хом придбанн¤ ≥ноземноњ валюти на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни за рахунок кошт≥в в≥дпов≥дних бюджет≥в у межах затверджених ¬ерховною –адою јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, м≥сцевими радами сум видатк≥в, а також за рахунок ≥нших надходжень, передбачених чинним законодавством, ≥ виступають розпор¤дниками кошт≥в цих фонд≥в. .

≤нш≥ суб'Їкти формують своњ валютн≥ фонди шл¤хом придбанн¤ валюти за рахунок власних та запозичених кошт≥в ¤к на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни, так ≥ за рахунок валютних надходжень, що залишаютьс¤ в њхньому розпор¤дженн≥.

√алузь валютних в≥дносин складають, з одного боку, широкий комплекс м≥жнародних валютних в≥дносин, з ≥ншого Ч р≥зноман≥тн≥ внутр≥шньодержавн≥ (внутр≥шн≥) валютн≥ в≥дносини. ћ≥жнародн≥ валютн≥ в≥дносини набувають свого про¤ву в межах р≥зноман≥тних форм сп≥впрац≥ крањн: при зд≥йсненн≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥, наданн≥ економ≥чноњ ≥ техн≥чноњ допомоги, сп≥льноњ д≥¤льност≥ в галуз≥ кап≥таловкладень, м≥жнародних перевезенн¤х та ≥н.

¬нутр≥шньодержавн≥ валютн≥ в≥дносини охоплюють сусп≥льн≥ зв'¤зки, що орган≥зуютьс¤ державою при розробленн≥ ≥ проведенн≥ нац≥ональноњ валютноњ пол≥тики в зв'¤зку з утворенн¤м, розпод≥лом ≥ використанн¤м централ≥зованих ≥ децентрал≥зованих валютних фонд≥в, необх≥дних дл¤ виконанн¤ певними суб'Їктами своњх функц≥й.

¬алютн≥ в≥дносини Ї р≥зновидом ф≥нансових в≥дносин ≥ мають де¤к≥ специф≥чн≥ особливост≥:

1) валютн≥ в≥дносини складаютьс¤ в сфер≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ держави, ¤ка ч≥тко регламентуЇ пор¤док утворенн¤ ≥ використанн¤ централ≥зованих ≥ децентрал≥зованих валютних фонд≥в;

2) безпосередн≥м приводом дл¤ виникненн¤ валютних в≥дносин Ї зд≥йснювана державою планова д≥¤льн≥сть з утворенн¤ ≥ використанн¤ необх≥дних валютних фонд≥в. ÷≥ фонди за своњм зм≥стом Ї грошовими, але специф≥чною дл¤ них Ї та риса, що роль грошей у цих в≥дносинах в≥д≥грають валютн≥ ц≥нност≥;

3) об'Їктом валютних в≥дносин Ї валютн≥ ц≥нност≥, що Ї засобом платежу в м≥жнародних розрахунках, або т≥, що можуть бути сурогатом таких розрахункових засоб≥в, тобто грош≥. ÷е стосуЇтьс¤ ≥ зобов'¤зань, пов'¤заних з утворенн¤м ≥ використанн¤м валютних фонд≥в;

4) особлив≥сть вадютних в≥дносин владно-майнового характеру пол¤гаЇ в екв≥валентному, тобто двосторонньому рус≥ грошовоњ та товарноњ форм м≥ж суб'Їктами. ¬ цих в≥дносинах в≥дбуваЇтьс¤ не перерозпод≥л вартост≥, а перерозпод≥л частини грошових кошт≥в, за допомогою ¤ких можлив≥ м≥жнародний обм≥н та ф≥нансове сп≥вроб≥тництво;

5) валютн≥ в≥дносини регулюютьс¤ не т≥льки нормами ф≥нансового, але й ≥нших, перш за все цив≥льного, галузей права, тобто Ї комплексними. јле юридичн≥ норми, що њх регулюють, складають окремий ≥нститут ф≥нансового права, оск≥льки в≥дзначаютьс¤ особливим об'Їктом, методом та принципами правового регулюванн¤, а також значим≥стю дл¤ сусп≥льного житт¤.

ѕ≥д механ≥змом правового регулюванн¤ валютних в≥дносин сл≥д розум≥ти сукупн≥сть вз¤тих у своњй орган≥чн≥й Їдност≥ та взаЇмозв'¤зку правових засоб≥в, за допомогою ¤ких держава зд≥йснюЇ вплив на сусп≥льн≥ в≥дносини, пов'¤зан≥ з утворенн¤м, розпод≥лом ≥ використанн¤м валютних фонд≥в. ÷ей механ≥зм маЇ де¤к≥ риси, ¤к≥ визначаютьс¤ предметом та методом регульованих сусп≥льних в≥дносин.

ќсоблив≥стю механ≥зму правового регулюванн¤ валютних в≥дносин ¤к специф≥чного р≥зновиду ф≥нансових Ї њх особлива владно-майнова природа, ¤ка визначаЇтьс¤ розробленою державою моделлю функц≥онуванн¤ нац≥онального валютного ринку ”крањни, формами участ≥ резидент≥в в ≥ноземних та м≥жнародних валютних ринках, участь в ¤ких дозвол¤Їтьс¤ законодавством ”крањни.

« боку держави дл¤ регулюванн¤ валютних в≥дносин, ¤к ≥ в ц≥лому дл¤ ф≥нансово-правового регулюванн¤, характерне застосуванн¤ ≥мперативних припис≥в, в межах ¤ких законодавцем допускаЇтьс¤ можлив≥сть певноњ владноњ повед≥нки учасник≥в цих сусп≥льних зв'¤зк≥в. ¬алютн≥ в≥дносини в ц≥лому регулюютьс¤ за допомогою ус≥х трьох засоб≥в правового регулюванн¤ (припису, дозволу ≥ заборони).

ѕравовий режим валютних в≥дносин в ”крањн≥ можна визначити ¤к режим валютних обмежень.—утн≥сть такого режиму пол¤гаЇ в законодавч≥й або адм≥н≥стративн≥й заборон≥, л≥м≥туванн≥ або регламентац≥њ операц≥й з валютою або валютними ц≥нност¤ми. ¬веденн¤ валютних обмежень може диктуватис¤ економ≥чними або пол≥тичними причинами.

¬алютн≥ обмеженн¤ пол¤гають у дорученн≥ керувати валютними операц≥¤ми Ќац≥ональному банку, л≥цензуванн≥ валютних операц≥й, можливост≥ блокуванн¤ валютних рахунк≥в; до недавнього часу вимоз≥ обов'¤зкового продажу половини валютного виторгу експортер≥в Ќац≥ональному банку.

ќдним з важливих валютних обмежень Ї заборона об≥гу ≥ використанн¤ ≥ноземних валют ¤к плат≥жного засобу¹.

“аким чином, законодавство ”крањни встановлюЇ загальний дозв≥л веденн¤ валютних операц≥й, але в суворо обмеженому пор¤дку ≥ при заборон≥ зд≥йсненн¤ певних д≥й. «г≥дно з вказаним загальним дозволом кожний конкретний суб'Їкт маЇ право бути власником валютних ц≥нностей з ус≥ма повноваженн¤ми, що з цього випливають, Ч волод≥нн¤, користуванн¤, розпор¤дженн¤ валютними ц≥нност¤ми. јле при загальному дозвол≥ ≥снують певн≥ обмеженн¤:

1) регулюванн¤ переказ≥в та платеж≥в за кордон, вивозу кап≥талу, репатр≥ац≥њ прибутк≥в, золота, грошових знак≥в та ц≥нних папер≥в;

2) обмеженн¤ в≥льноњ куп≥вл≥ та продажу ≥ноземноњ валюти, та введенн¤ обов'¤зкового продажу держав≥ ≥ноземноњ валюти в обм≥н на нац≥ональну валюту за оф≥ц≥йним курсом (зараз це в ”крањн≥ скасовано), але не законодавчим органом, а Ќац≥ональним банком;

3) зосередженн¤ валютних операц≥й в центральних або спец≥ально уповноважених банках;

4) контроль за створенн¤м та л≥кв≥дац≥Їю авуар≥в резидент≥в в крањн≥ (авуари Ч це кошти, що належать резидентам або нерезидентам ≥ знаход¤тьс¤ в ≥ноземних банках);

5) контроль за створенн¤м та л≥кв≥дац≥Їю авуар≥в нерезидент≥в Ч учасник≥в валютних операц≥й в крањн≥;

6) контроль за ≥нвестуванн¤м нерезидент≥в в економ≥ку ”крањни та резидент≥в в економ≥ку ≥нших крањн;

7) зд≥йсненн¤ декларуванн¤, попереднього дозволу, контролю або заборони в зд≥йсненн≥ окремих вид≥в валютних операц≥й.

Ќаведен≥ вище валютн≥ обмеженн¤ можуть виступати ≥ в ≥нших формах.

ќсновою правового регулюванн¤ валютних в≥дносин Ї валютно-правов≥ норми. ¬они допускають певну диспозитивн≥сть дл¤ суб'Їкт≥в валютних правов≥дносин. ¬одночас ц≥ норми мають характерн≥ дл¤ вс≥х ф≥нансово-правових норм оц≥нки Ч державно-владний характер, ≥мперативн≥сть ≥ категоричн≥сть припис≥в. ÷е пр¤мо випливаЇ з валютноњ пол≥тики держави.

ѕравов≥ в≥дносини, що випливають з валютних операц≥й, характеризуютьс¤ особливим складом суб'Їкт≥в, њх правами ≥ обов'¤зками, а також об'Їктом Ч валютними ц≥нност¤ми.

ƒекрет  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Уѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролюФ до валютних ц≥нностей в≥дносить ¤к валюту ”крањни, так ≥ ≥ноземну валюту; при цьому п≥д ≥ноземною валютою сл≥д розум≥ти:

Ч ≥ноземн≥ грошов≥ знаки у вигл¤д≥ банкнот≥в, казначейських б≥лет≥в, монет, що перебувають в об≥гу та Ї законними плат≥жними засобами на територ≥њ в≥дпов≥дноњ ≥ноземноњ держави, а також вилучен≥ з об≥гу або так≥, що вилучаютьс¤ з нього, але п≥дл¤гають обм≥нов≥ на грошов≥ знаки, ¤к≥ перебувають в об≥гу; кошти у грошових одиниц¤х ≥ноземних держав ≥ м≥жнародних розрахункових (кл≥рингових) одиниц¤х, що перебувають на рахунках або внос¤тьс¤ до банк≥вських та ≥нших кредитно-ф≥нансових установ за межами ”крањни;

Ч плат≥жн≥ документи та ≥нш≥ ц≥нн≥ папери (акц≥њ, обл≥гац≥њ, купони до них, вексел≥ (тратти), боргов≥ розписки, акредитиви, чеки, банк≥вськ≥ накази, депозитн≥ сертиф≥кати, ≥нш≥ ф≥нансов≥ та банк≥вськ≥ документи, виражен≥ в ≥ноземн≥й валют≥ або монетарних металах);

Ч монетарн≥ метали Ч золото ≥ метали ≥р≥д≥Їво-платиновоњ групи в будь-¤кому вигл¤д≥ та стан≥, за вин¤тком ювел≥рних, промислових ≥ побутових вироб≥в з цих метал≥в ≥ брухту цих метал≥в.

”часниками валютних правов≥дносин виступають уповноважен≥ банки, резиденти, нерезиденти, ¤к≥ зд≥йснюють валютн≥ операц≥њ, сусп≥льно-територ≥альн≥ утворенн¤, колективн≥ суб'Їкти, ≥ндив≥дуальн≥ суб'Їкти.

”повноважений банк Ч це будь-¤кий комерц≥йний банк, оф≥ц≥йно зареЇстрований на територ≥њ ”крањни, що маЇ л≥ценз≥ю Ќац≥онального банку ”крањни на зд≥йсненн¤ валютних операц≥й, а також зд≥йснюЇ валютний контроль за операц≥¤ми своњх кл≥Їнт≥в. Ћ≥ценз≥ю на зд≥йсненн¤ валютних операц≥й мають не дас≥ банки, зареЇстрован≥ в –еспубл≥канськ≥й книз≥ реЇстрац≥њ банк≥в, валютних б≥рж ≥ ф≥нансово-кредитних установ, а лише т≥, ¤ким л≥ценз≥¤ надана в спец≥альному пор¤дку. «а порушенн¤ валютних правил Ќац≥ональний банк ”крањни може позбавити ц≥ банки л≥ценз≥њ.

¬ зд≥йсненн≥ валютноњ роботи бере участь широке коло державних орган≥в загальноњ та спец≥альноњ компетенц≥њ.

¬ерховна –ада ”крањни, кр≥м законодавчих функц≥й, затверджуЇ визначений  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни л≥м≥т зовн≥шнього державного боргу.  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни сп≥льно з Ќац≥ональним банком ”крањни складаЇ плат≥жний баланс ”крањни, забезпечуЇ виконанн¤ бюджетноњ ≥ податковоњ пол≥тики в частин≥, що стосуЇтьс¤ руху валютних ц≥нностей.  р≥м того, в≥н забезпечуЇ формуванн¤ ≥ розпор¤джаЇтьс¤ ƒержавним валютним фондом.

¬ сфер≥ валютного регулюванн¤ широкими повноваженн¤ми над≥лений Ќац≥ональний банк ”крањни. Ќа нього покладено зд≥йсненн¤ валютноњ пол≥тики, виход¤чи з принцип≥в загальноњ економ≥чноњ пол≥тики ”крањни. Ќац≥ональний банк контролюЇ дотриманн¤ л≥м≥ту зовн≥шнього державного боргу ≥ визначаЇ при необх≥дност≥ л≥м≥ти заборгованост≥ в ≥ноземн≥й валют≥ банкам-нерезидентам. Ќац≥ональний банк над≥лений в межах, встановлених валютним законодавством, нормотворчи-ми повноваженн¤ми в галуз≥ зд≥йсненн¤ операц≥й на валютному ринку ”крањни; його акти Ї обов'¤зковими дл¤ вс≥х юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б ≥ вступають в силу в строк, встановлений Ќац≥ональним банком.

ƒо компетенц≥њ Ќац≥онального банку належить накопиченн¤, збер≥ганн¤ ≥ використанн¤ резерв≥в валютних ц≥нностей дл¤ зд≥йсненн¤ державноњ валютноњ пол≥тики, встановленн¤ способ≥в визначенн¤ ≥ використанн¤ валютних (обм≥нних) курс≥в ≥ноземних валют, виражених у валют≥ ”крањни, курс≥в валютних ц≥нностей, виражених в ≥ноземн≥й валют≥ або розрахункових (кл≥рингових) одиниц¤х. Ќац≥ональний банк контролюЇ своЇчасне наданн¤ зв≥т≥в ≥ документац≥њ про валютн≥ операц≥њ за встановленими ним Їдиними формами ≥ публ≥куЇ зв≥ти про власн≥ операц≥њ уповноважених банк≥в.

«г≥дно з статтею 68 «акону ”крањни Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥Ф органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ можуть мати позабюджетн≥ ц≥льов≥ валютн≥ кошти, ¤к≥ перебувають на спец≥альних рахунках в банках.

І 2. ќперац≥њ з ≥ноземною валютою, що дозвол¤ютьс¤ законодавством ”крањни

«аконодавство дозвол¤Ї проведенн¤ поточних валютних операц≥й ≥ операц≥й з рухом кап≥талу, тобто експорт кап≥талу в ≥ноземну економ≥ку та ≥мпорт ≥ноземного кап≥талу в ”крањну.

ѕриродно, що держава зац≥кавлена в тому, щоб ¤комога краще обслуговувати торговельн≥ поточн≥ експортн≥ операц≥њ. Ќаша крањна заохочуЇ вкладенн¤ ≥ноземних банк≥в, п≥дприЇмц≥в у нашу економ≥ку ≥ не заохочуЇ участь наших банк≥в та юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б у кап≥тал≥ закордонних ф≥нансово-кредитних установ.

 упувати ≥ продавати валюту на внутр≥шньому валютному ринку ”крањни резиденти можуть т≥льки через уповноважен≥ банки. –езиденти доручають цим банкам продавати валюту на м≥жбанк≥вському валютному ринку.

”повноважен≥ банки укладають угоди з куп≥вл≥-продажу ≥ноземноњ валюти в≥д свого ≥мен≥ та за св≥й рахунок у в≥дпов≥дност≥ з ≥нструкц≥Їю Ќац≥онального банку ”крањни¹. «г≥дно з ≥нструкц≥Їю ЌЅ” право уповноваженого банку вести в≥дкриту валютну позиц≥ю (тобто позиц≥ю валютного ризику) Ч це право укладати угоди куп≥вл≥-продажу безгот≥вковоњ ≥ноземноњ валюти за гривн≥.

“имчасовий пор¤док веденн¤ уповноваженими банками ”крањни в≥дкритоњ валютноњ позиц≥њ з куп≥вл≥-продажу безгот≥вковоњ ≥ноземноњ валюти на валютному ринку ”крањни, затверджений постановою ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 03.01.96 р., ≥з зм≥нами та доповненн¤ми, внесеними постановами ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 28.05.1996 р.

–озм≥р в≥дкритоњ валютноњ позиц≥њ уповноваженого банку визначаЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж сумою ≥ноземноњ валюти, ¤ку банк придбав за св≥й рахунок, ≥ сумою проданоњ ним валюти за цей же пер≥од. ” випадках, коли уповноважений банк зд≥йснюЇ операц≥њ з куп≥вл≥-продажу ≥ноземноњ валюти за гривн≥, Ќац≥ональний банк установлюЇ дл¤ нього л≥м≥т валютноњ позиц≥њ.

ѕоточн≥ валютн≥ операц≥њ зд≥йснюютьс¤ резидентами без обмежень, кр≥м випадк≥в, передбачених законодавством. Ѕезперешкодне ввезенн¤ ≥ноземноњ валюти в ”крањну можливе тод≥, коли п≥дприЇмц≥ дотримуютьс¤ митних правил. ¬ивозити ≥ноземну валюту з ”крањни понад установленого л≥м≥ту можливо лише при одержанн≥ дов≥дки з уповноваженого банку.

Ќац≥ональний банк установлюЇ пор¤док проведенн¤ валютних операц≥й, що зв'¤зан≥ з рухом кап≥талу, видаЇ дозв≥л на участь у кап≥тал≥ банк≥в за кордоном, але, ¤к правило, уповноваженим украњнським банкам, ¤к≥ мають генеральну л≥ценз≥ю.

ќкрему л≥ценз≥ю Ќац≥ональний банк видаЇ на в≥дкритт¤ украњнськими резидентами рахунк≥в у закордонних ф≥л≥алах украњнських уповноважених банк≥в.

«г≥дно з Уѕравилами переказу ≥ноземноњ валюти за меж≥ ”крањни за рахунок особистих кошт≥в ф≥зичних ос≥б Ч резидент≥в ≥ нерезидент≥вФ (ƒодаток є 6 до постанови ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 23.09.1996 р. є 245 ≥з зм≥нами ≥ доповненн¤ми в≥д 10.04.1997 р.) громад¤ни ”крањни та ≥ноземц≥ (кр≥м п≥дприЇмц≥в¹) мають право через украњнськ≥ уповноважен≥ банки переказувати особист≥ кошти в ≥ноземн≥й валют≥ за меж≥ ”крањни в таких випадках:

Ч при допомоз≥ родичам (чолов≥ков≥/дружин≥, батькам, д≥т¤м, р≥дним сестрам ≥ братам), ¤к≥ проживають за межами ”крањни (т≥льки з валютного рахунка Ч ¤кщо родич≥ пост≥йно проживають за кордоном Ч не б≥льше $500 на м≥с¤ць ≥ $2000 на р≥к; ¤кщо родич≥ тимчасово проживають за кордоном Ч не б≥льше $500 на м≥с¤ць ≥ $4000 на р≥к);

• при платежах за добров≥льною сплатою ал≥мент≥в на утриманн¤ д≥тей ≥ непрацездатних батьк≥в (не б≥льше $200 на м≥с¤ць, з валютного рахунка Ч не б≥льше $500 на м≥с¤ць);
• ѕереказ ≥ноземноњ валюти п≥дприЇмц¤ми зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до пор¤дку, встановленого дл¤ юридичних ос≥б.

√ромад¤ни ”крањни та ≥ноземц≥ можуть зд≥йснювати платеж≥ в ≥ноземн≥й валют≥ на ≥м'¤ юридичноњ особи-нерезидента в таких випадках:

Ч за л≥куванн¤, навчанн¤, участь у конференц≥¤х, на сплату страхових ≥ членських внеск≥в, придбанн¤ науково-методичноњ л≥тератури та передплатних видань (без п≥дтверджуючих документ≥в Ч не б≥льше $200; з п≥дтверджуючими документами Ч не б≥льше $500, з валютного рахунка Ч не б≥льше $5000, а на л≥куванн¤ Ч не б≥льше $10 000; на п≥дстав≥ ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ ЌЅ” - не б≥льше $5000);

Ч платеж≥ з в≥дшкодуванн¤ витрат судовим, сл≥дчим, арб≥тражним, нотар≥альним та ≥ншим правоохоронним органам ≥ноземних держав, а також витрат на державне мито за справами, що розгл¤даютьс¤ цими органами (без п≥дтверджуючих документ≥в Ч до $200; з п≥дтверджуючими документами Ч не б≥льше $500, з валютного рахунка Ч не б≥льше $5000).

ќкр≥м цього, можуть переказуватис¤ кошти дл¤ зд≥йсненн¤ таких платеж≥в у валют≥:

Ч при оплат≥ ф≥зичною особою товару ≥ноземн≥й ф≥рм≥ за ≥мпортним контрактом дл¤ власного використанн¤ (т≥льки з валютного рахунка, ¤кщо б≥льше $200; на м≥с¤ць Ч не б≥льше $1000, на р≥к Ч не б≥льше $4000);

Ч платеж≥ за оформленн¤ документ≥в на працевлаштуванн¤ за кордоном (без п≥дтверджуючих документ≥в Ч до $200, з п≥дтверджуючими документами Ч не б≥льше $500);

Ч перерахуванн¤ власником валютного рахунка кошт≥в в ≥ноземн≥й валют≥ з цього рахунка при вињзд≥ за кордон на пост≥йне м≥сце проживанн¤. ÷е не стосуЇтьс¤ п≥дприЇмц≥в, ¤к≥ мають право зд≥йснювати перекази кошт≥в в ≥ноземн≥й валют≥ т≥льки в≥дпов≥дно до пор¤дку, встановленого дл¤ юридичних ос≥б.

«г≥дно з новою редакц≥Їю ≤нструкц≥њ є 3 Ќац≥онального банку ”крањни Уѕро в≥дкритт¤ банками рахунк≥в у нац≥ональн≥й та ≥ноземн≥й валют≥Ф' в установах банк≥в дл¤ юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б (резидент≥в ≥ нерезидент≥в) в≥дкриваютьс¤ поточн≥, розпод≥льч≥, кредитн≥ та депозитн≥ (вкладн≥) рахунки.

ѕоточний рахунок в ≥ноземн≥й валют≥ в≥дкриваЇтьс¤ п≥дприЇмству дл¤ проведенн¤ розрахунк≥в у межах чинного законодавства ”крањни в безгот≥вков≥й та гот≥вков≥й ≥ноземн≥й валют≥ при зд≥йсненн≥ поточних операц≥й, ¤к≥ визначен≥ чинним законодавством ”крањни. ѕоточн≥ рахунки д≥л¤тьс¤ на торговельн≥ та неторговельн≥.

–озпод≥льчий рахунок призначений дл¤ попереднього зарахуванн¤ кошт≥в в ≥ноземн≥й валют≥, що над≥йшли на адресу юридичноњ особи-резидента зг≥дно з чинним законодавством ”крањни.  ошти, ¤к≥ були зарахован≥ на розпод≥льчий рахунок ≥ не п≥дл¤гають продажу у повному обс¤з≥ на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни, розпод≥л¤ютьс¤ за призначенн¤м зг≥дно з дорученн¤м резидента. √рошовий екв≥валент кошт≥в в ≥ноземн≥й валют≥, ¤к≥ були зарахован≥ на розпод≥льчий рахунок ≥ зг≥дно з чинним законодавством ”крањни п≥дл¤гають продажу в повному обс¤з≥ на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни, у встановленому пор¤дку зараховуЇтьс¤ на поточний рахунок резидента Ч власника кошт≥в.

ѕ≥дприЇмц¤м Ч ф≥зичним особам-резидентам, ¤к≥ зд≥йснюють свою д≥¤льн≥сть без створенн¤ юридичноњ особи, в≥дкриваютьс¤ розпод≥льчий та поточний рахунки за режимом, ¤кий визначений дл¤ юридичних ос≥б-резидент≥в.

 редитн≥ рахунки в ≥ноземн≥й валют≥ в≥дкриваютьс¤ уповноваженим банком у встановленому чинним законодавством ”крањни пор¤дку на догов≥рн≥й основ≥ юридичним особам-резидентам, ф≥зичним особам-резидентам, ¤к≥ займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, та юридичним особам-нерезиден-там Ч банк≥вським установам (вони в≥дкриваютьс¤ незалежно в≥д на¤вност≥ поточного рахунку).  редитн≥ рахунки призначен≥ дл¤ обл≥ку кредит≥в, ¤к≥ надан≥ шл¤хом оплати розрахункових документ≥в чи шл¤хом перерахуванн¤ кредитних кошт≥в на поточний рахунок позичальника в≥дпов≥дно до умов кредитноњ угоди.

ёридичним та ф≥зичним особам (резидентам ≥ нерезидентам) уповноваженими банками в≥дкриваютьс¤ депозитн≥ (вкладн≥) рахунки в ≥ноземн≥й валют≥ на п≥дстав≥ укладеного ≤б

депозитного договору м≥ж власником рахунку та банком на визначений у договор≥ строк. ÷е дозвол¤Ї концентрувати кошти, що можуть бути ≥нвестован≥ в економ≥ку ”крањни, зокрема, зг≥дно з постановою ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку в≥д 23.09.1996 р. є 245, ¤кою затверджений Уѕор¤док куп≥вл≥ ф≥зичними особами-резидентами ≥ноземноњ валюти на м≥жбанк≥всь-кому валютному ринку ”крањниФ.

–ежимами рахунк≥в ф≥зичних ос≥б-≥ноземц≥в передбачено також право, ¤к ≥ дл¤ резидент≥в, купувати на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни ≥ноземну валюту, ¤ка може бути перерахована за меж≥ ”крањни, на суму кошт≥в на розрахункових рахунках, включаючи в≥дсотки з них.

”мови куп≥вл≥ ≥ноземноњ валюти дл¤ резидент≥в та нерезидент≥в однаков≥. ƒл¤ нерезидент≥в зн¤то обмеженн¤ на можлив≥сть конвертувати гривню в ≥ноземну валюту з рахунк≥в типу УЋороФ за умови п≥дтвердженн¤, що ц≥ кошти отриман≥ юридичною осо-бою-нерезидентом внасл≥док зд≥йсненн¤ експортно-≥мпортних операц≥й.

Ќерезиденти мають також право купувати валюту на суму нарахованих в≥дсотк≥в за розм≥щеними депозитами та за залишками кошт≥в на цьому рахунку.

ѕредставництва нерезидент≥в, що ≥снують в ”крањн≥ й мають розрахунков≥ рахунки в гривн¤х в уповноважених банках ”крањни, куди надход¤ть кошти в≥д зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ та в≥д проданоњ ≥ноземноњ валюти з власного валютного рахунка дл¤ утриманн¤ представництва, сьогодн≥ мають право:

Ч отримувати в≥дсотки за залишками кошт≥в на цих рахунках;

Ч купувати ≥ноземну валюту на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни дл¤ њњ подальшого перерахуванн¤ на рахунок юридичноњ особи-нерезидента, ¤ку вони представл¤ють.

ѕерерахуванн¤ валюти за меж≥ ”крањни громад¤нами-≥но-земц¤ми можливе ще й у випадках, коли це:

Ч отриман≥ спадкоЇмн≥ кошти та кошти в≥д реал≥зац≥њ спадщини та майна, ¤ке належить нерезидентов≥ в ”крањн≥;

Ч прибутки, одержан≥ внасл≥док зд≥йсненн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањну;

Ч кошти, отриман≥ у вигл¤д≥ оплати прац≥, прем≥й, пенс≥й, гонорар≥в, нарахованих в≥дсотк≥в на залишок кошт≥в на рахунку, в≥дкритому в украњнському банку;

Ч ≥ноземна валюта, ввезена (переказана) в ”крањну у встановленому чинним законодавством пор¤дку.

ќсновними функц≥¤ми валютного контролю, ¤к≥ випливають з ƒекрету  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Уѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролюФ, Ї:

контроль за в≥дпов≥дн≥стю валютних операц≥й чинному законодавству, на¤вн≥стю необх≥дних л≥ценз≥й;

перев≥рка обгрунтованост≥ платеж≥в в ≥ноземн≥й валют≥ резидентами ≥ нерезидентами;

перев≥рка повноти ≥ об'Їктивност≥ обл≥ку ≥ зв≥тност≥ за операц≥¤ми резидент≥в ≥ нерезидент≥в.

¬алютний контроль в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни ≥ Ќац≥ональним банком ”крањни, ¤кий спираЇтьс¤ на уповноважен≥ банки, та ≥ншими органами.

√оловним органом, що зд≥йснюЇ контроль за виконанн¤м правил регулюванн¤ валютних операц≥й на територ≥њ ”крањни, Ї Ќац≥ональний банк ”крањни.  онтроль за валютними операц≥¤ми резидент≥в ≥ нерезидент≥в, зд≥йснюваних через уповноважен≥ банки, провод¤ть ц≥ банки.

‘≥нансовий контроль за валютними операц≥¤ми, ¤к≥ провод¤тьс¤ резидентами ≥ нерезидентами на територ≥њ ”крањни, зд≥йснюЇ податкова ≥нспекц≥¤.

 онтроль за додержанн¤м правил поштових переказ≥в та пересиланн¤ валютних ц≥нностей через митний кордон ”крањни зд≥йснюЇ ћ≥н≥стерство зв'¤зку ”крањни, а за додержанн¤м правил перем≥щенн¤ валютних ц≥нностей через митний кордон Ч ƒержавний митний ком≥тет ”крањни.

¬алютному контролю п≥дл¤гають операц≥њ за участю резидент≥в ≥ нерезидент≥в, а також зобов'¤занн¤ щодо декларуванн¤ валютних ц≥нностей та ≥ншого майна резидент≥в, ¤ке перебуваЇ за межами ”крањни. ќргани, що зд≥йснюють валютний контроль, над≥лен≥ повноваженн¤ми вимагати ≥ одержувати в≥д резидент≥в ≥ нерезидент≥в повну ≥нформац≥ю про зд≥йсненн¤ ними

валютних операц≥й, стан банк≥вських рахунк≥в в ≥ноземн≥й валют≥ у межах своњх прав, а також про майно, що п≥дл¤гаЇ декларуванню.

Ћ≥берал≥зац≥¤ валютного ринку в ”крањн≥, зн¤тт¤ валютних обмежень на операц≥њ, що зв'¤зан≥ з рухом кап≥талу, можлив≥стю нерезидент≥в виходити на валютний ринок ”крањни, вимагаЇ посиленого контролю за дотриманн¤м припис≥в, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ в ƒекрет≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Уѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролюФ, в ”казах ѕрезидента ”крањни Уѕро вдосконаленн¤ валютного регулюванн¤Ф в≥д 22.08.1994р. є 457/94 ≥з зм≥нами ≥ доповненн¤ми в≥д 03.08.1995 р., Уѕро припиненн¤ зд≥йсненн¤ роздр≥бноњ торг≥вл≥ та наданн¤ послуг на територ≥њ ”крањни за гот≥вкову ≥ноземну валютуФ та нормативних актах Ќац≥онального банку ”крањни.

¬иконуючи програму економ≥чних реформ ѕрезидента ”крањни, Ќац≥ональний банк ”крањни зд≥йснюЇ курс на забезпеченн¤ поступовоњ л≥берал≥зац≥њ ≥ децентрал≥зац≥њ валютного ринку ”крањни. ¬ листопад≥ 1994 року в ”крањн≥ резиденти отримали доступ на б≥ржу дл¤ закуп≥вл≥ валюти з метою переказу за кордон прибутку, отриманого ≥ноземними ≥нвесторами в≥д ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањну. ¬ першому квартал≥ 1995 року уповноважен≥ банки одержали право зд≥йснювати на м≥жбанк≥всь-кому валютному ринку ”крањни операц≥њ з куп≥вл≥-продажу долар≥в —≤Ћј, н≥мецькоњ марки, рос≥йських та б≥лоруських рубл≥в.

¬ 1995 роц≥ уповноважен≥ банки одержали дозв≥л купувати безгот≥вкову ≥ноземну валюту на м≥жбанк≥вському валютному ринку п≥д реал≥зац≥ю гот≥вки в обм≥нних пунктах.

« 1 серпн¤ 1995 р. Ќац≥ональний банк ”крањни заборонив використанн¤ гот≥вковоњ ≥ноземноњ валюти ¤к засобу платежу за товари та послуги. ¬ ”крањн≥ оплата прац≥ резидент≥в зд≥йснюЇтьс¤ т≥льки у нац≥ональн≥й валют≥ або безгот≥вков≥й форм≥.

«д≥йснюючи валютний контроль, Ќац≥ональний банк ”крањни проводить перереЇстрац≥ю ран≥ше виданих л≥ценз≥й на право торг≥вл≥ та наданн¤ послуг за ≥ноземну валюту. –азом з ≥ншими контролюючими органами крањни Ќац≥ональний банк ”крањни систематично перев≥р¤Ї установи торг≥вл≥ та послуги з ≥ноземною Єгот≥вкою.

Ќац≥ональний банк поглибив валютний контроль п≥д час проведенн¤ грошовоњ реформи. ѕерев≥р¤ючи роботу пункт≥в обм≥ну ≥ноземноњ валюти, Ќац≥ональний банк роз≥рвав агентськ≥ угоди та анулював дозволи на право зд≥йсненн¤ валютно-обм≥нних операц≥й у багатьох юридичних ос≥б, в≥дкликав л≥ценз≥њ на право зд≥йсненн¤ операц≥й з валютними ц≥нност¤ми у к≥лькох банк≥вських установ, наклав штрафи на уповноважен≥ банки, ¤к≥ не виконали функц≥й агент≥в валютного контролю на суму понад 200 тис¤ч гривень.

Ќац≥ональний банк пост≥йно ≥нформуЇ державн≥ органи дл¤ того, щоб вони посилювали контроль шл¤хом узагальненн¤ та анал≥зу стану розрахунк≥в за зовн≥шньо-економ≥чними операц≥¤ми резидент≥в, передбачених ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в та Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 26.12.95 р. Уѕро заходи щодо забезпеченн¤ валютного контролюФ.

Ќац≥ональний банк ≥нформуЇ ћ≥н≥стерство зовн≥шн≥х економ≥чних зв'¤зк≥в ≥ торг≥вл≥ щодо обс¤г≥в надходженн¤ валютних кошт≥в, одержаних в≥д зд≥йсненн¤ експорту товар≥в та обс¤г≥в перерахованих кошт≥в за ≥мпортними операц≥¤ми, повернених з порушенн¤м встановлених законодавством терм≥н≥в; обс¤г≥в ≥нвестиц≥й у грошов≥й форм≥ за меж≥ ”крањни, ¤к≥ декларувалис¤ в Ќац≥ональному банку.

√оловна ƒержавна ѕодаткова адм≥н≥страц≥¤ ≥нформуЇтьс¤ щодо порушень резидентами встановлених законодавством терм≥н≥в розрахунк≥в у ≥ноземн≥й валют≥ п≥д час зд≥йсненн¤ експортних операц≥й та терм≥н≥в надходженн¤ продукц≥њ за ≥мпортними операц≥¤ми п≥сл¤ зд≥йсненн¤ платеж≥в та перел≥ку п≥дприЇмств, ¤к≥ отримали дозв≥л на в≥дкритт¤ рахунк≥в у ≥ноземних банках.

ѕорушенн¤ норм валютного законодавства може пот¤гнути за собою цив≥льно-правову, адм≥н≥стративну ≥ крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть у в≥дпов≥дност≥ до законодавства ”крањни. ќднак р¤д порушень визначений в ƒекрет≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Уѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролюФ ≥ за своњм зм≥стом вказан≥ в ньому санкц≥њ Ї заходами ф≥нансового впливу на порушник≥в правил валютних операц≥

‘≥нансов≥ правопорушенн¤ банк≥в, ≥нших кредитно-ф≥нансових установ, резидент≥в ≥ нерезидент≥в передбачен≥ валютним законодавством. ƒо них, зокрема, належать:

Ч пропуск терм≥н≥в розрахунк≥в у валютних операц≥¤х, при виконанн≥ зобов'¤зань за угодами тощо;

Ч зд≥йсненн¤ валютних операц≥й без генеральноњ чи ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ Ќац≥онального банку ”крањни;

Ч незаконне приховуванн¤ в ≥нших державах валютних ц≥нностей, що належать резидентам;

Ч невиконанн¤ уповноваженими банками доручень резидент≥в щодо куп≥вл≥ ≥ продажу ≥ноземноњ валюти;

Ч невиконанн¤ резидентами встановлених вимог до продажу валютних кошт≥в, що над≥йшли на њх рахунки;

Ч невиконанн¤ уповноваженими банками функц≥й валютного контролю;

Ч несвоЇчасне поданн¤, приховуванн¤ або перекрученн¤ зв≥тност≥ про валютн≥ операц≥њ та ≥н.

«а вказан≥ вище порушенн¤ передбачен≥ так≥ санкц≥њ:

Ч штраф в розм≥р≥, екв≥валентному вартост≥ валютних ц≥нностей, на суму ¤ких в≥дбулось порушенн¤;

Ч штраф в сум≥, що встановлюЇтьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни;

Ч пен¤;

Ч позбавленн¤ л≥ценз≥њ Ќац≥онального банку ”крањни;

Ч виключенн¤ з –еспубл≥канськоњ книги реЇстрац≥њ банк≥в та ≥нших кредитно-ф≥нансових установ.

 онкретн≥ види правопорушень та в≥дпов≥дальн≥сть за них передбачен≥ в декрет≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Уѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролюФ (ст. 16), «акон≥ ”крањни Уѕро пор¤док зд≥йсненн¤ розрахунк≥в в ≥ноземн≥й валют≥Ф та в ≥нших актах. ƒо њх числа, зокрема, можна

в≥днести:

Ч зд≥йсненн¤ операц≥й з валютними ц≥нност¤ми без одержанн¤ генеральноњ л≥ценз≥њ Ќац≥онального банку ”крањни т¤гне за собою штраф в сум≥, екв≥валентн≥й сум≥ (вартост≥) зазначених валютних ц≥нностей, перерахован≥й у валюту ”крањни за обм≥нним курсом Ќац≥онального банку ”крањни на день зд≥йсненн¤ таких операц≥й, з виключенн¤м банку ≥з –еспубл≥канськоњ книги реЇстрац≥њ банк≥в або без такого виключенн¤;

Ч зд≥йсненн¤ операц≥й з валютними ц≥нност¤ми, що потребують одержанн¤ л≥ценз≥й Ќац≥онального банку ”крањни, без одержанн¤ ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ Ќац≥онального банку ”крањни т¤гне за собою штраф у сум≥, екв≥валентн≥й сум≥ зазначених валютних ц≥нностей, перерахован≥й у валюту ”крањни за обм≥нним курсом Ќац≥онального банку ”крањни на день зд≥йсненн¤ таких операц≥й;

Ч торг≥вл¤ ≥ноземною валютою банками та ≥ншими кредитно-ф≥нансовими установами без одержанн¤ л≥ценз≥њ Ќац≥онального банку ”крањни та (або) з порушенн¤м пор¤дку й умов торг≥вл≥ валютними ц≥нност¤ми на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни, встановлених Ќац≥ональним банком ”крањни, т¤гне за собою штраф у сум≥, екв≥валентн≥й сум≥ (вартост≥) зазначених валютних ц≥нностей, перерахован≥й у валюту ”крањни за обм≥нним курсом нац≥онального банку ”крањни на день зд≥йсненн¤ таких операц≥й, з виключенн¤м банку ≥з –еспубл≥канськоњ книги реЇстрац≥њ банк≥в, або без такого виключенн¤;

Ч невиконанн¤ уповноваженими банками обов'¤зк≥в куп≥вл≥ ≥ноземноњ валюти на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни за дорученн¤м ≥ за рахунок резидент≥в т¤гне за собою позбавленн¤ генеральноњ л≥ценз≥њ Ќац≥онального банку ”крањни на право зд≥йсненн¤ валютних операц≥й або штраф у розм≥р≥, що встановлюЇтьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни;

Ч порушенн¤ резидентами встановленого ƒекретом пор¤дку розрахунк≥в т¤гне за собою штраф у розм≥р≥, екв≥валентному сум≥ валютних ц≥нностей, що використовуютьс¤ при розрахунках, перерахован≥й у валюту ”крањни за обм≥нним курсом Ќац≥онального банку ”крањни, на день зд≥йсненн¤ таких розрахунк≥в;

Ч несвоЇчасне поданн¤, приховуванн¤ або перекрученн¤ зв≥тност≥ про валютн≥ операц≥њ т¤гне за собою штраф у сум≥, що встановлюЇтьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни;

Ч невиконанн¤ резидентами вимог щодо декларуванн¤ валютних ц≥нностей та ≥ншого майна т¤гне за собою штраф у сум≥, що встановлюЇтьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни.

—анкц≥њ за зазначен≥ порушенн¤ застосовуютьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни ≥ за його визначенн¤м Ч п≥дпор¤дкованими йому установами. ќскарженн¤ д≥й щодо накладенн¤ ст¤гнень провадитьс¤ у судовому пор¤дку.

Ќезаконн≥ скуповуванн¤, продаж, обм≥н чи використанн¤ валютних ц≥нностей ¤к засобу платежу або ¤к застави, тобто вчиненн¤ цих д≥й без в≥дпов≥дного дозволу (л≥ценз≥њ), ¤кщо це Ї обов'¤зковим, т¤гнуть за собою адм≥н≥стративну або крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно з чинним законодавством ”крањни.

 рим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть Ї найт¤жчим видом юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ суб'Їкт≥в валютних в≥дносин. ¬≥дпов≥дно до ст. 80  рим≥нального кодексу ”крањни в≥дпов≥дальн≥сть т¤гнуть д≥њ, пов'¤зан≥ з незаконним скуповуванн¤м, продажем, обм≥ном, використанн¤м валютних ц≥нностей ¤к засобу платежу, або ¤к застави, вчинен≥ прот¤гом року п≥сл¤ накладенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ за так≥ок порушенн¤, а також вчиненн¤ цих д≥й у значних розм≥рах. ѕри цьому незаконною операц≥Їю з валютними ц≥нност¤ми визнаЇтьс¤ операц≥¤, ¤кщо варт≥сть предмета ц≥Їњ операц≥њ перевищуЇ двадц¤ть м≥н≥мальних розм≥р≥в зароб≥тноњ плати.

 р≥м того, ст. 80^≥  рим≥нального кодексу ”крањни передбачена крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть за в≥дкритт¤ або використанн¤ за межами ”крањни валютних рахунк≥в п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й без дозволу Ќац≥онального банку ”крањни посадовими особами п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, що д≥ють на територ≥њ ”крањни, чи за њх дорученн¤м ≥ншими особами або особами, ¤к≥ займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, незалежно в≥д форм власност≥, а так само будь-¤кою ≥ншою особою, ¤ка Ї громад¤нином ”крањни ≥ пост≥йно проживаЇ на њњ територ≥њ, або приховуванн¤ валютноњ виручки.

¬≥дпов≥дно до ст. 162  одексу про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ ”крањни пересл≥дуютьс¤ за законом д≥њ з незаконного скуповуванн¤, продажу, обм≥ну, використанн¤ валютних ц≥нностей ¤к засобу платежу або ¤к застави, ¤кщо варт≥сть предмета незаконноњ операц≥њ не перевищуЇ двадц¤ти м≥н≥мальних розм≥р≥в зароб≥тноњ плати.

1. як формуЇтьс¤ ƒержавний валютний фонд?

2. ўо таке валютн≥ в≥дносини?

3. ¬ чому пол¤гаЇ сутн≥сть валютного режиму?

4. ўо таке валюта?

5. як≥ органи беруть участь у формуванн≥ ≥ реал≥зац≥њ валютноњ пол≥тики?

6. як≥ операц≥њ з ≥ноземною валютою можуть зд≥йснювати резиденти Ч юридичн≥ особи?

7. як≥ операц≥њ з ≥ноземною валютою дозволено зд≥йснювати ф≥зичними особам Ч резидентам ≥ нерезидентам?

8. як≥ органи держави зд≥йснюють валютний контроль ≥ в чому в≥н пол¤гаЇ?

9. яка в≥дпов≥дальн≥сть ≥снуЇ за порушенн¤ валютного законодавства?

1. «акон Уѕро спри¤нн¤ соц≥альному становленню та розвитку молод≥ в ”крањн≥Ф є 2998-12 в≥д 05.02.93 р.

2. ѕостанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в Уѕро додатков≥ соц≥альн≥ гарант≥њ дл¤ малозабезпечених с≥мей з хворими д≥тьми та з д≥тьми першого ≥ другого року житт¤Ф є 66 в≥д 8.02.94 р.

3. «акон Уѕро статус ≥ соц≥альний захист громад¤н, ¤к≥ потерп≥ли внасл≥док „орнобильськоњ катастрофиФ є 796-12 в≥д 28.02.91 р.

4. ѕостанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в Уѕро пол≥пшенн¤ вихованн¤, навчанн¤, соц≥ального захисту та матер≥ального забезпеченн¤ д≥тей-сир≥т ≥ д≥тей, ¤к≥ залишилис¤ без п≥клуванн¤ батьк≥вФ є 226 в≥д 5.04.94 р.

5. ѕостанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в Уѕро затвердженн¤ ѕоложенн¤ про дит¤чий будинок с≥мейного типуФ є 267 в≥д 27.04.94 р.

6. ѕостанова ѕрезид≥њ ¬– Уѕро додатков≥ заходи щодо посиленн¤ соц≥ального захисту населенн¤ в зв'¤зку з прийн¤тт¤м ¬ерховною –адою ”крањни јкта проголошенн¤ незалежност≥ ”крањниФ є 1470-12 в≥д 30.08.91 р.

7. ѕостанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в Уѕро безплатний проњзд пенс≥онер≥в на транспорт≥ загального користуванн¤Ф є 354 в≥д 17.05.93 р.

8. «акон Уѕро основн≥ засади соц≥ального захисту ветеран≥в прац≥ та ≥нших громад¤н похилого в≥ку в ”крањн≥Ф є 3721-12 в≥д 16.12.93 р.

9. ”каз ѕрезидента Уѕро п≥льги √еро¤м —оц≥ал≥стичноњ ѕрац≥Ф є 492/93 в≥д 28.10.93 р.

10. ѕостанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в є 555 в≥д 16.08.94 р., що поширила чинн≥сть на ≥нвал≥д≥в постанови  ћ є 354 в≥д 17.05.93 р.

11. «акон Уѕро статус ветеран≥в в≥йни, гарант≥њ њх соц≥ального захистуФ є 3551-12 в≥д 22.10.93 р.

12. ѕостанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в Уѕро пор¤док наданн¤ п≥льг, передбачених законом ”крањни Уѕро статус ветеран≥в в≥йни, гарант≥њ њх соц≥ального захистуФ є 94 в≥д 16.02.94 р.

13. ƒекрет  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в Уѕро п≥льги √еро¤м –ад¤нського —оюзу ≥ повним  авалерам ордена —лавиФ є 37-93 в≥д
23.04.93р.

14. «акон Уѕро реаб≥л≥тац≥ю жертв пол≥тичних репрес≥й в ”крањн≥Ф є 962-12 в≥д 17.04.91 р.

15. «акон Уѕро соц≥альний ≥ правовий захист в≥йськовослужбовц≥в та член≥в њх с≥мейФ є 2011-12 в≥д 20.12.91 р.

16. ѕостанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в Уѕро ѕор¤док забезпеченн¤ безплатного проњзду в≥йськовослужбовц≥в ≥ член≥в њх с≥мей у чергову в≥дпустку, на нове м≥сце служби та перевезенн¤ багажуФ є 538 в≥д 17.09.92 р.

17. «акон Уѕро м≥л≥ц≥юФ є 565-12 в≥д 20.12.90 р.

18. «акон Уѕро службу безпекиФ є 2229-12 в≥д 25.03.92 р.

19. «акон Уѕро статус судд≥вФ є 2862-12 в≥д 15.12.92 р.

20. «акон Уѕро прокуратуруФ є 1789-12 в≥д 5.11.91 р.

21. ћитний кодекс ”крањни є 1970-12 в≥д 12.12.91 р.

22. ѕостанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в Уѕитанн¤ державноњ податковоњ службиФ є 559 в≥д 5.10.92 р.

23. ѕостанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в Уѕитанн¤ ≥нспекц≥њ по контролю за ц≥намиФ є 353 в≥д 9.12.91 р.

24. ѕостанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в Уѕитанн¤ державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ службиФ є 515 в≥д 5.07.93 р.

25. «акон Уѕро зал≥зничний транспортФ є 273/96 в≥д 4.07.96 р.

26. ѕостанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в Уѕро затвердженн¤ ѕоложенн¤ про в≥домчу воЇн≥зовану охорону на зал≥зничному транспорт≥Ф є 7 в≥д 11.01.94 р.

27. ѕостанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в Уѕро ƒержавну воЇн≥зовану г≥рничо-р¤тувальну службу у вуг≥льн≥й промисловост≥Ф є 608 в≥д 5.01.92 р.

28. ѕостанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в Уѕро затвердженн¤ ѕоложенн¤ про ƒержавну еколог≥чну ≥нспекц≥ю ћ≥н≥стерства охорони навколишнього природного середовища ”крањниФ є 925 в≥д 12.11.93 р.

29. «акон Уѕро в≥дпов≥дальн≥сть п≥дприЇмств, њх об'Їднань, установ та орган≥зац≥й за правопорушенн¤ у сфер≥ м≥стобудуванн¤Ф є 208/94-¬– в≥д 14.10.94 р.

30. «акон Уѕро карантин рослинФ є 3348-12 в≥д 30.06.93 р.

31. «акон Уѕро забезпеченн¤ сан≥тарного та еп≥дем≥олог≥чного благополучч¤ населенн¤Ф є 4004-12 в≥д 24.02.94 р.

32. «акон Уѕро захист прав споживач≥вФ є 1023-12 в≥д 12.05.91 р.

33. ƒекрет  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Уѕро державний нагл¤д за додержанн¤м стандарт≥в, норм ≥ правил та в≥дпов≥дальн≥сть за њх порушенн¤Ф є 30-93 в≥д 8 кв≥тн¤ 1993 року

34. «акон Уѕро пожежну безпекуФ є 3745-12 в≥д 17.12.93 р.