¬ерховна –ада ”крањни 22 травн¤ 1997 року прийн¤ла «акон Уѕро внесењ: ' зм≥н ≥ доповнень в «акон ”крањни в≥д 28 грудн¤ 1994 р. Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ, що вступив у д≥ю з 1.07.97 року.

«г≥дно з≥ статтею 2 цього закону платниками податку Ї вс≥ суб'Їм ≤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (в тому числ≥ бюджетн≥ та громадськ≥ орган≥зац≥њ), ¤к≥ одержують прибуток в≥д господар-

1 ƒив.: «акон ”крањни Уѕро державну податкову службу в ”крањн≥Ф з доповненн¤ми в≥д 24.12.93 р. ≥ в≥д 05.02.98 р. та ”каз ѕрезидента ”крањни Уѕро створенн¤ ƒержавноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ ”крањни та м≥сцевих державних податкових адм≥н≥страц≥йФ в≥д 22.08.96 р. ƒл¤ подальшого п≥двищенн¤ забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки держави в ”крањн≥ створена податкова м≥л≥ц≥¤. ѕодаткова м≥л≥ц≥¤ захищаЇ конституц≥йн≥ права громад¤н та ≥нтереси держави в галуз≥ оподаткуванн¤. ѕодаткова м≥л≥ц≥¤ д≥Ї при ƒержавн≥й податков≥й адм≥н≥страц≥њ.

ќсобливост≥ сплати податку на прибуток визначено дл¤ установ пен≥тенц≥арноњ системи та њх п≥дприЇмств. ƒоходи, ¤к≥ вони отримують, спр¤мовуютьс¤ на ф≥нансуванн¤ њх основноњ д≥¤льност≥; п≥дприЇмств зал≥зничного транспорту. ѕодаток на прибуток, одержаний в≥д основноњ д≥¤льност≥, сплачують управл≥нн¤ зал≥зниц≥, а в≥д ≥ншоњ д≥¤льност≥ Ч п≥дприЇмства зал≥зничного транспорту та њх структурн≥ п≥дрозд≥ли.

 онсол≥дований податок можуть сплачувати п≥дприЇмства, ¤к≥ мають п≥дрозд≥ли без статусу юридичних ос≥б, з урахуванн¤м сум податку, сплаченого в≥докремленими п≥дрозд≥лами за њх м≥сцем знаходженн¤, але за умови поданн¤ за¤ви до переходу на сплату консол≥дованого податку до 1 липн¤ року, що передуЇ року, з ¤кого платник податку переходить на сплату консол≥дованого податку.

ќднак платники повинн≥ пам'¤тати, що з бюджету не в≥дшкодовуютьс¤ суми податку, сплаченого в≥докремленими п≥дрозд≥лами, у випадках, ¤кщо сума податку за консол≥дованим балансом виходить меншою в≥д суми вже сплаченого податку.

—татт¤ 4 «акону в нов≥й редакц≥њ даЇ перел≥к доход≥в, ¤к≥ включаютьс¤ до складу валового доходу. « метою оподаткуванн¤ ≥з валового доходу виключаютьс¤: суми пр¤мих ≥ непр¤мих податк≥в; суми кошт≥в або варт≥сть майна, що надход¤ть у вигл¤д≥ пр¤мих ≥нвестиц≥й або ре≥нвестиц≥й в корпоративн≥ права, в тому числ≥ грошов≥ або майнов≥ внески зг≥дно з договорами про сум≥сну д≥¤льн≥сть;

Ч суми доход≥в центральних орган≥в виконавчоњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в≥д наданн¤ державних послуг (сертиф≥кат≥в, посв≥дчень, реЇстрац≥њ ≥нших послуг, обов'¤зков≥сть ¤ких законодавче встановлена), у раз≥ зарахуванн¤ цих доход≥в до бюджет≥в;

Ч див≥денди, одержан≥ платником податку в≥д ≥нших платник≥в податку;

Ч кошти або майно, що надход¤ть у вигл¤д≥ м≥жнародноњ техн≥чноњ допомоги.

—тањњ ¤ 5 «акону в нов≥й редакц≥њ по-новому визначаЇ валов≥ витрати виробництва. ƒо складу валових витрат платника тепер включаютьс¤ суми валових внеск≥в найманого прац≥вника до додаткових пенс≥йних план≥в, але не б≥льше 15 % сукупного доходу, отриманого таким прац≥вником в≥д платника податку прот¤гом податкового пер≥оду, коли було зд≥йснено перерахуванн¤.

—тапм 10 встановила Їдину ставку податку на прибуток у розм≥р≥ «ќ %, включаючи п≥дприЇмства, заснован≥ на власност≥ окремоњ ф≥зичноњ особи.

ƒоходи в≥д страховоњ д≥¤льност≥ (в≥д страхових внеск≥в, страхових платеж≥в, страхових прем≥й за договорами страхуванн¤ ≥ перестрахуванн¤ ризик≥в на територ≥њ ”крањни або за њњ межами) оподатковую ≤ ьс¤ за ставкою 3 % в≥д суми валового доходу. ƒоходи, одержан≥ за договорами страхуванн¤ ≥ перестрахуванн¤ житт¤, обкладаютьс¤ податком за ставкою 10 % у джерела њх виплати за рахунок таких виплат. ƒив≥денди оподатковуютьс¤ за ставкою «ќ % в≥д нарахованоњ суми виплат за рахунок

цих виплањ.

«а таким же пор¤дком, ¤к див≥денди, оподатковуютьс¤ доходи в≥д сп≥льноњ д≥¤льност≥ без створенн¤ юридичноњ особи.

ƒоходи нерезидент≥в, одержан≥ в≥д п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥, оподањ мж\ км ьог на загальних п≥дставах Ч «ќ %. ѕасивн≥ доходи нерезидент≥в, отриман≥ з джерел на територ≥њ ”крањни, оподатковуютьс¤ за ставкою 15 % у раз≥ виплати або перерахуванн¤ таких доход≥в за рахунок таких виплат. ¬алов≥ доходи нерезидент≥в, ¤к≥ не провод¤ть п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ через пост≥йне представництво, отриман≥ з джерел на територ≥њ ”крањни (включаючи пост≥йн≥ представництва таких нерезидент≥в) у вигл¤д≥ процент≥в (доходу) в≥д операц≥й з ц≥нними паперами, ем≥тованими (випущеними) в об≥г особами, ¤к≥ не Ї платниками цього податку, оподатковуютьс¤ за ставкою «ќ % п≥д час виплати тих доход≥в за рахунок таких виплат. “обто податок з нерезидента маЇ бути утримано не в момент репатр≥ац≥њ прибутк≥в за меж≥ ”крањни, а у момент виплати належного нерезиденту доходу, що дасть можлив≥сть запоб≥гти уникненню нерезидентами оподаткуванн¤.

ƒоходи нерезидент≥в, одержан≥ на територ≥њ ”крањни у вигл¤д≥ див≥денд≥ ≤, в≥д операц≥й страхуванн¤ ризик≥в, наданн¤ рекламних послуг, оподатковуютьс¤ за ставкою «ќ % за рахунок

таких виплат ƒоходи нерезидент≥в в≥д операц≥й перестрахуванн¤ ризик≥в на територ≥њ ”крањни будуть оподатковуватись за ставкою 10 % у джерела њх виплати за рахунок таких виплат.

«а ставкою 6 % оподатковуютьс¤ доходи резидент≥в в≥д фрахту у зв'¤зку ≥з зд≥йсненн¤м м≥жнародних перевезень.

«а новим «аконом до сплати податку залучаютьс¤ п≥дприЇмства агропромислового комплексу в≥д виробництва ≥ реал≥зац≥њ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ. ” той же час дл¤ таких п≥дприЇмств передбачено сплату податку на прибуток зд≥йснювати за результатами зв≥тного податкового року. јле зазначену норму пропонуЇтьс¤ застосувати дл¤ оподаткуванн¤ доход≥в, починаючи з п≥дсумк≥в д≥¤льност≥ за 1998 р≥к. ѕри цьому встановлено проведенн¤ ≥ндексац≥њ валових доход≥в ≥ витрат п≥дприЇмств Ч виробник≥в с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ виход¤чи з оф≥ц≥йного ≥ндексу ≥нфл¤ц≥њ.

ѕ≥дприЇмствам Ч виробникам с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ надано право зменшувати суму нарахованого податку на прибуток на суму податку на землю), що використовуЇтьс¤ у с≥льськогосподарському виробничому оборот≥, в той час, ¤к вс≥ ≥нш≥ платники в≥днос¤ть суму податку на землю до валових витрат.

” п. 7.11 статт≥ 7 «акону визначено перел≥к установ ≥ орган≥зац≥й, ¤к≥ в≥днос¤тьс¤ до неприбуткових, њх доходи, отриман≥ у вигл¤д≥ безоплатноњ ф≥нансовоњ допомоги, добров≥льних пожертвувань, кошт≥в, майна, що надход¤ть ¤к компенсац≥¤ вартост≥ отриманих державних послуг, зв≥льн¤ютьс¤ в≥д оподаткуванн¤.

ƒоходи в≥д наданн¤ передбачених законодавством платних послуг бюджетними установами спр¤мовуютьс¤ до бюджету, а у раз≥ недостатнього бюджетного ф≥нансуванн¤ цих установ зараховуютьс¤ на спец≥альний рахунок ≥ використовуютьс¤ виключно на њх ф≥нансуванн¤ в частин≥ непроф≥нансованого кошторису.

¬ведено нов≥ форми амортизац≥йних в≥драхувань ≥ новий пор¤док визначенн¤ амортизац≥њ (статт¤ 8). “епер податкова база зменшуЇтьс¤ на витрати на придбанн¤, виготовленн¤ або пол≥пшенн¤ основних фонд≥в шл¤хом нарахуванн¤ амортизац≥йних в≥драхувань не з часу введенн¤ основних фонд≥в в експлуатац≥ю, ¤к було за старим пор¤дком, а з моменту зд≥йсненн¤ цих витр¤тн¤ цих витрат.

ѕ≥льг при оподаткуванн≥ прибутку юридичних ос≥б обмаль. “ак, зг≥дно з п. 7.13 ст.7 в≥д оподаткуванн¤ зв≥льн¤Їтьс¤ прибуток, одержуваний п≥дприЇмствами в≥д реал≥зац≥њ спец≥альних продукт≥в дит¤чого харчуванн¤ власного виробництва за умови, що вив≥льнена сума спр¤мовуЇтьс¤ на зб≥льшенн¤ обс¤г≥в виробництва та зниженн¤ роздр≥бних ц≥н на так≥ продукти.

«в≥льн¤Їтьс¤ в≥д оподаткуванн¤ прибуток, одержуваний п≥дприЇмствами громадських орган≥зац≥й ≥нвал≥д≥в в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ власного виробництва (за вин¤тком п≥дакцизних товар≥в, прибутку в≥д посередницькоњ д≥¤льност≥, грального б≥знесу), за умови, ¤кщо к≥льк≥сть ≥нвал≥д≥в, ¤к≥ мають там основне м≥сце роботи, становить не менше 50 % загальноњ чисельност≥ працюючих та фонд оплати прац≥ таких ≥нвал≥д≥в становить прот¤гом зв≥тного пер≥оду не менше 25 % суми загальних витрат на оплату прац≥.

 р≥м того, до валових витрат включаЇтьс¤:

Ч сума кошт≥в або варт≥сть майна, добров≥льно перерахованих (переданих) до державного або м≥сцевих бюджет≥в, до неприбуткових орган≥зац≥й, але не б≥льше 4 % оподатковуваного прибутку зв≥тного пер≥оду;

Ч сума кошт≥в, перерахованих п≥дприЇмствами всеукрањнських об'Їднань ос≥б, ¤к≥ постраждали внасл≥док „орнобильськоњ катастрофи, на ¤ких працюЇ за основним м≥сцем роботи не менше 75 % таких ос≥б, цим об'Їднанн¤м дл¤ провадженн¤ њх благод≥йноњ д≥¤льност≥, але не б≥льше 10 % оподатковуваного прибутку зв≥тного пер≥оду.

 р≥м того, передбачено, що в пер≥од з 01.07.1997 р. до 01.01.2002 р. податок на прибуток п≥дприЇмств у розм≥р≥ 1,5 % в≥д нарахованоњ його суми зараховуЇтьс¤ на спец≥альний рахунок м≥сцевого бюджету дл¤ ф≥нансуванн¤ житлового буд≥вництва дл¤ в≥йськовослужбовц≥в.

«аконом ”крањни (статт¤ 12) введено норму, зг≥дно з ¤кою будь-¤кий банк або небанк≥вська ф≥нансова установа (кр≥м страхових компан≥й) мають право створювати страховий резерв дл¤ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в в≥д безнад≥йноњ заборгованост≥ позичальник≥в (деб≥тор≥в) по основному боргу (без процент≥в та ком≥с≥й) за вс≥ма видами кредит≥в та ≥нших активних операц≥й. —ума таких резерв≥в в≥дноситьс¤ до валових витрат платника податку.

—творенн¤ зазначеного страхового резерву зд≥йснюЇтьс¤ ф≥нансовою установою самост≥йно у розм≥р≥, достатньому дл¤ покритт¤ безнад≥йноњ заборгованост≥.

« метою оподаткуванн¤ розм≥р страхового резерву обмежено:

Ч дл¤ комерц≥йних банк≥в Ч 20 % в≥д суми боргових вимог;

Ч дл¤ небанк≥вських ф≥нансових установ розм≥р встановлюЇтьс¤ в≥дпов≥дним законодавством про небанк≥вськ≥ ф≥нансов≥ установи, але не б≥льше «ќ в≥дсотк≥в суми боргових вимог.

ѕлатники податку самост≥йно визначають суми податку, належного до сплати, ≥ сплачують його не п≥зн≥ше 20 числа м≥с¤ц¤, що настаЇ за зв≥тним кварталом. ƒекларац≥¤ про прибуток за зв≥тний квартал ≥ розрахунок його суми подаютьс¤ платниками державн≥й податков≥й ≥нспекц≥њ не п≥зн≥ше 25 числа м≥с¤ц¤, що настаЇ за зв≥тним кварталом. ѕоданн¤ бухгалтерськоњ зв≥тност≥ передбачено лише за результатами д≥¤льност≥ платника податку за р≥к, не п≥зн≥ше 15 лютого року, що настаЇ за зв≥тним. ” випадках, передбачених законодавством, р≥чний бухгалтерський зв≥т повинен бути п≥дтверджений висновками аудиту.

ѕ≥дприЇмства Ч виробники с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ подають декларац≥ю про прибуток, розрахунок податку та сплачують його разом з р≥чним бухгалтерським зв≥том.

ѕрот¤гом кварталу платники податку, за вин¤тком нерезидент≥в ≥ виробник≥в с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, сплачують авансов≥ внески податку до бюджету за перший ≥ другий м≥с¤ц≥ кварталу наростаючим п≥дсумком з початку року, виход¤чи з прибутку, що п≥дл¤гаЇ оподаткуванню з урахуванн¤м вартост≥ торгових патент≥в.

–озрахунки авансових внеск≥в за перший ≥ другий м≥с¤ц≥ кварталу зд≥йснюютьс¤ платником самост≥йно ≥ сплачуютьс¤ в≥дпов≥дно до 20 числа другого ≥ третього м≥с¤ц¤ кварталу.

Ќерезиденти, ¤к≥ зд≥йснюють д≥¤льн≥сть на територ≥њ ”крањни через пост≥йне представництво, повинн≥ обчислювати суму податку на прибуток самост≥йно ≥ сплачувати њњ за результатами зв≥тного кварталу.

—татт¤ 20 «акону ”крањни Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ у редакц≥њ 22 травн¤ 1997 року передбачила в≥дпов≥дальн≥сть платник≥в за порушенн¤ вимог цього «акону.

1) ѕлатники податку, ¤к≥ не мають на момент перев≥рки державною податковою ≥нспекц≥Їю бухгалтерських зв≥т≥в ≥ баланс≥в, декларац≥й ≥ розрахунк≥в, пов'¤заних з нарахуванн¤м та сплатою податку за в≥дпов≥дн≥ пер≥оди, сплачують штраф у розм≥р≥ дес¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н за одноразове порушенн¤.

2) якщо прот¤гом наступних 12 м≥с¤ц≥в платник податку допускаЇ друге або б≥льше таких порушень, в≥н сплачуЇ штраф у сум≥ дес¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н, помножених на число таких порушень. ѕочатком в≥драхунку зазначених 12 м≥с¤ц≥в Ї податковий пер≥од, на ¤кий припадаЇ останнЇ порушенн¤.

3) ѕлатники податку, ¤к≥ не подали або невчасно подали до податковоњ ≥нспекц≥њ декларац≥ю про прибуток, його розрахунок, плат≥жне дорученн¤ на перерахуванн¤ податку до бюджету при на¤вност≥ кошт≥в на рахунку, сплачують штраф у розм≥р≥ 10 % суми нарахованого податку за кожний випадок порушенн¤.

4) ” випадку приховуванн¤ або заниженн¤ сум податку його платник сплачуЇ суму донарахованого податковою ≥нспекц≥Їю податку, штраф у розм≥р≥, встановленому законодавством, та пеню, обчислену виход¤чи ≥з 120 % обл≥ковоњ ставки Ќац≥онального банку ”крањни, що д≥¤ла на момент сплати, нараховану на повну суму недоњмки (без урахуванн¤ штраф≥в) за весь њњ строк.

Ќе застосовуютьс¤ штрафн≥ санкц≥њ, передбачен≥ цим пунктом, до платник≥в податку, ¤к≥ до початку перев≥рки податковою ≥нспекц≥Їю ви¤вили факт заниженн¤ оподатковуваного прибутку, письмово пов≥домили про це податкову ≥нспекц≥ю та сплатили суму недоњмки, а також пеню, обчислену виход¤чи з 120 % обл≥ковоњ ставки Ќац≥онального банку ”крањни, що д≥¤ла на момент сплати, нараховану на повну суму недоњмки за весь њњ строк.

«аконом введено норму, зг≥дно з ¤кою кер≥вник в≥дпов≥дного податкового органу може прийн¤ти р≥шенн¤ про незасто-суванн¤ ф≥нансових санкц≥й до платника податку у раз≥, ¤кщо за насл≥дками перев≥рки податковою ≥нспекц≥Їю ви¤влено випадки арифметичних помилок або описок, що призвели до заниженн¤ суми податку, але не б≥льш ¤к 5 % суми загальних зобов'¤зань платника щодо сплати податку за пер≥од, ¤кий було перев≥рено.

Ќепр¤м≥ податки закладаютьс¤ в ц≥н≥ реал≥зованого товару або наданоњ послуги. –озм≥р непр¤мого податку не залежить в≥д матер≥ального стану платника, тому держав≥ зручно його справл¤ти. ¬веденн¤ непр¤мих податк≥в дозвол¤Ї нос≥ю податка перекладати податковий т¤гар на плеч≥ споживач≥в товару, послуг, роб≥т, ¤кими можуть бути ¤к ф≥зичн≥, так ≥ юридичн≥ особи. ѕодаток на додану варт≥сть Ч плат≥ж, ¤кий приносить левову частку доход≥в у державний бюджет.

—т¤гуЇтьс¤ податок на п≥дстав≥ «акону ”крањни Уѕро податок на додану варт≥стьФ в≥д 03.04.97 р., ¤кий вступив у д≥ю з 01.10.97р.

—уб'Їктами цього податку Ї ¤к суб'Їкти, так ≥ не суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ за умови, що обс¤г њх операц≥й з реал≥зац≥њ послуг, товар≥в, роб≥т прот¤гом будь-¤кого пер≥оду з останн≥х 12 м≥с¤ц≥в перевищуЇ 600 неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н.

‘≥зичн≥ особи без створенн¤ юридичноњ особи, що зд≥йснюють торг≥влю за гот≥вков≥ кошти ≥ сплачують ринковий зб≥р за новим законодавством, не будуть платником податку на додану варт≥сть.

ѕлатником податку тепер Ї особи, ¤к≥ на митн≥й територ≥њ ”крањни надають транспортн≥ послуги, пов'¤зан≥ з транзитом пасажир≥в або вантаж≥в через митну територ≥ю, а також ≥мпортують товари, роботи, послуги.

«аконом Уѕро податок на додану варт≥стьФ запроваджуЇтьс¤ спец≥альна реЇстрац≥¤ платник≥в податку на додану варт≥сть у державн≥й податков≥й адм≥н≥страц≥њ за м≥сцем њњ знаходженн¤. ѕодаткова адм≥н≥страц≥¤ видаЇ платникам св≥доцтво про реЇстрац≥ю та ≥ндив≥дуальний податковий номер1.

¬с≥ категор≥њ платник≥в сплачують податок на додану варт≥сть на однакових умовах, незалежно в≥д того, в ¤к≥й валют≥ провад¤тьс¤ розрахунки.

ƒл¤ обчисленн¤ податку на додану варт≥сть застосовуЇтьс¤ дв≥ ставки Ч 20 % ≥ нульова ставка.

Ќульова ставка застосовуЇтьс¤ при обчисленн≥ податку на додану варт≥сть у раз≥ продажу товар≥в, роб≥т або послуг на експорт. «астосуванн¤ нульовоњ ставки означаЇ повне в≥дшкодуванн¤ податку на додану варт≥сть, сплаченого постачальником за товари, роботи, послуги, що використан≥ дл¤ зд≥йсненн¤ поставок на експорт.

≤мпортован≥ п≥дакцизн≥ товари оподатковуютьс¤ обов'¤зково.

ѕ≥льги за податком на додану варт≥сть передбачен≥ на послуги, ¤к≥ надаютьс¤ в л≥кувальних закладах, закладах осв≥ти,

ѕор¤док реЇстрац≥њ встановлено ѕоложенн¤м про –еЇстр платник≥в податку на додану варт≥сть, затверджено Ќаказом ƒержавноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ ”крањни в≥д 27.05.97 р.

арх≥вних установах, у сфер≥ соц≥ального захисту д≥тей, людей похилого в≥ку, ≥нвал≥д≥в, службах зайн¤тост≥.

Ќадаютьс¤ п≥льги на операц≥њ з продажу товар≥в спец≥ального призначенн¤ дл¤ ≥нвал≥д≥в, л≥карських засоб≥в та вироб≥в медичного призначенн¤, пут≥вок на санаторно-курортне л≥куванн¤, послуг з доставки пенс≥й та грошовоњ допомоги, а також роб≥т з буд≥вництва житла за рахунок кошт≥в ≥нвестор≥в дл¤ в≥йськовослужбовц≥в, ветеран≥в в≥йни та член≥в с≥мей в≥йськовослужбовц≥в, ¤к≥ загинули п≥д час виконанн¤ службових обов'¤зк≥в.

«акон ”крањни Уѕро податок на додану варт≥стьФ встановив дати виникненн¤ податкових зобов'¤зань (п. 7.3).

ѕо-новому викладаЇтьс¤ пон¤тт¤ ≥ сутн≥сть податкового  редиту. ѕодатковий кредит в механ≥зм≥ ст¤гненн¤ податку на додану варт≥сть Ч це сума, на ¤ку платник податку маЇ право зменшити податкове зобов'¤занн¤ зв≥тного пер≥оду, тобто та сума, ¤ка п≥дл¤гаЇ в≥дшкодуванню платнику з бюджету.

ƒосить багато проблем та хибних погл¤д≥в пов'¤зано ≥з податком на додану варт≥сть. ¬икликано це тим, що не проводитьс¤ вкрай важлива дл¤ розум≥нн¤ непр¤мого оподаткуванн¤ р≥зниц¤ м≥ж особою, ¤ка фактично оплачуЇ податок (нос≥Їм податку), та особою-платником, на ¤кому лежить податкове зобов'¤занн¤ по його оплат≥. ≤нколи ≥з цього робл¤ть висновок, начебто у платника податку на додану варт≥сть частина об'Їкта оподаткуванн¤ (зароб≥тна плата ≥ прибуток) п≥дпадаЇ п≥д подв≥йне оподаткуванн¤ Ч через важел≥ податку на додану варт≥сть, податку на прибуток п≥дприЇмства та прибуткового податку з громад¤н. ѕроте, ¤кщо два останн≥ сплачуютьс¤ виробником, то податок на додану варт≥сть не зменшуЇ кошт≥в п≥дприЇмства ≥ сплачуЇтьс¤ споживачем продукц≥њ в ц≥н≥ товару. «вичайно, п≥дприЇмство-виробник сплачуЇ ≥ доход прац≥внику ≥ податок на прибуток, але тому п≥дприЇмству, у ¤кого воно закупило сировину, комплектуюч≥ тощо, тобто тод≥, коли воно саме виступаЇ покупцем.

јкцизний зб≥р. ќдним ≥з вид≥в непр¤мих податк≥в Ї акциз. ¬ сучасних податкових законодавствах вони звичайно займають наступне м≥сце п≥сл¤ податку на додану варт≥сть (або податк≥в, що њх зам≥н¤ють) ≥ за значенн¤м, ≥ за обс¤гом надходжень в бюджет. ѕроте податков≥ системи XIX стол≥тт¤ включали акциз ¤к основний канал забезпеченн¤ непр¤мого оподаткуван н¤, ≥ нер≥дко УакцизФ використовувавс¤ ¤к синон≥м до вс≥Їњ системи непр¤мих податк≥в.

јкциз ¤вл¤Ї собою непр¤мий податок на певн≥ товари, що включаЇтьс¤ в ц≥ну товару ≥ сплачуЇтьс¤ покупцем. ¬≥н встановлюЇтьс¤, ¤к правило, на деф≥цитну ≥ високорентабельну продукц≥ю ≥ товари, призначен≥ дл¤ населенн¤, ≥ Ї монопол≥Їю держави. јкцизний зб≥р вм≥щуЇ в соб≥ ф≥скальну функц≥ю, наповнюючи державний бюджет, ≥ регулюючу функц≥ю податк≥в. ќстанн¤ коригуЇ попит та пропозиц≥ю, зб≥льшуючи ц≥ну товару за рахунок акцизу або зменшуючи њњ шл¤хом вин¤тку з перел≥ку оподатковуваних товар≥в.

јкцизний зб≥р, ¤к ≥ податок на додану варт≥сть, Ї непр¤мим податком, ≥ в п≥дсумку сплачуЇтьс¤ споживачем, а не виробником товару. ѕроте, ¤кщо податок на додану варт≥сть належить до типу ун≥версальних акциз≥в (що сплачуютьс¤ за одн≥Їю ставкою з≥ вс≥х товар≥в, роб≥т, послуг), то акцизний зб≥р Ї специф≥чним акцизом, тобто сплачуЇтьс¤ за групами ставок, диференц≥йованих за окремими видами товар≥в.

ћехан≥зм акцизного збору закр≥плений ƒекретом  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в в≥д 26 грудн¤ 1992 р. Уѕро акцизний зб≥рФ.

¬ ƒекрет≥ закр≥плюЇтьс¤ пон¤тт¤ акцизного збору ¤к непр¤мого податку на високорентабельн≥ ≥ монопольн≥ товари (продукц≥ю), ¤кий включаЇтьс¤ в ц≥ну цих товар≥в (продукц≥њ). ѕерел≥к п≥дакцизних товар≥в та розм≥ри ставок затверджуютьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни.

ѕлатник≥в акцизного збору законодавство ”крањни д≥лить на дв≥ категор≥њ:

а) за п≥дакцизними товарами та продукц≥Їю в≥тчизн¤ного виробництва, ¤к≥ виробл¤ють суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, п≥дприЇмства ≥ орган≥зац≥њ, включаючи п≥дприЇмства з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми, ф≥л≥њ, в≥дд≥ленн¤ ≥ ≥нш≥ в≥докремлен≥ п≥дрозд≥ли. ƒо даноњ категор≥њ платник≥в належать ≥ виробники п≥дакцизних товар≥в ≥з давальницькоњ сировини, п≥д ¤кою розум≥Їтьс¤ сировина, матер≥али, продукц≥¤, що передаютьс¤ њх власником без оплати ≥ншим п≥дприЇмствам дл¤ подальшоњ переробки (цей акцент дуже важливий, бо досить багато п≥дакцизних товар≥в пов'¤зано з давальницькою сировиною, наприклад, група л≥керо-гор≥лчаних вироб≥в ≥ ≥нш≥ продукти харчуванн¤);

б) за товарами, що ввоз¤тьс¤ на територ≥ю ”крањни Ч суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, що ≥мпортують п≥дакцизн≥ товари (продукц≥ю).ƒекрет  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 26 грудн¤ 1992 р. конкретн≥ше вид≥л¤Ї три основних п≥дходи до визначенн¤ об'Їкта оподаткуванн¤:

1. ќбороти в≥д реал≥зац≥њ виготовлених на територ≥њ ”крањни п≥дакцизних товар≥в, що засновуютьс¤ на вартост≥ використаноњ п≥дакцизноњ продукц≥њ, виход¤чи з фактичноњ соб≥вартост≥ ≥ суми акциз≥в за встановленими ставками. ѕри реал≥зац≥њ п≥дакцизних товар≥в ≥ продукц≥њ, виготовлених ≥з давальницькоњ сировини, варт≥сть њх визначаЇтьс¤ виход¤чи з ринкових ц≥н, що склалис¤ на так≥ ж або аналог≥чн≥ товари ≥ продукц≥ю в даному рег≥он≥ за зв≥тний пер≥од. ѕри використанн≥ п≥дакцизних товар≥в у ¤кост≥ давальницькоњ сировини, по ¤ких уже було сплачено акциз, сума акцизу, що п≥дл¤гаЇ сплат≥ по готових товарах, зменшуЇтьс¤ на суму ран≥ше сплаченого акцизу.

2. ќбороти в≥д реал≥зац≥њ товар≥в (продукц≥њ) дл¤ власного виробництва. —юди належить ¤к продукц≥¤, ¤ка використовуЇтьс¤ п≥дприЇмствами дл¤ виробництва своЇњ продукц≥њ (тобто внутр≥шньозаводський об≥г), так ≥ продукц≥¤ дл¤ передач≥ своњм роб≥тникам.

3. ћитна варт≥сть ≥мпортних товар≥в (продукц≥њ), придбаних за ≥ноземну валюту (за вин¤тком тих, по ¤ких ст¤гуЇтьс¤ мито). ќсобливий режим оподаткуванн¤ ≥снуЇ дл¤ п≥дакцизних товар≥в, що перем≥щуютьс¤ м≥ж крањнами Ч членами —Ќƒ.

—тавки акцизного збору Їдин≥ на вс≥й територ≥њ держави ≥ забезпечують надходженн¤ кошт≥в в м≥сцевий бюджет Ч частково ≥з товар≥в, виготовлених на дан≥й територ≥њ (за вин¤тком частки акцизного збору, що направл¤Їтьс¤ в державний бюджет), ≥ в державний Ч ≥з товар≥в, ввезених на територ≥ю ”крањни.

Ќевелика к≥льк≥сть п≥льг по акцизному збору. ƒекретом  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 26 грудн¤ 1992 р. закр≥плен≥ практично два види зв≥льнень в≥д акцизного збору:

1. ѕри реал≥зац≥њ п≥дакцизних товар≥в на експорт за ≥ноземну валюту.

2. ѕри реал≥зац≥њ легкових автомоб≥л≥в:

а) спец≥ального призначенн¤ (м≥л≥ц≥¤, швидка медична допомога) за перел≥ком, встановленим  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни;

б) спец≥ального призначенн¤ дл¤ ≥нвал≥д≥в, оплата вартост≥ ¤ких провадитьс¤ органами соц≥ального забезпеченн¤.

—уми акцизного збору визначаютьс¤ платниками самост≥йно, виход¤чи з обс¤гу реал≥зованоњ продукц≥њ за встановленими ставками.

–озрахунки по акцизу надаютьс¤ платниками в податков≥ органи за м≥сцем знаходженн¤ щом≥с¤чно. ѕерерахуванн¤ ж кошт≥в в бюджет пов'¤зане з р≥зновидом акцизного збору. якщо це плат≥ж в≥д реал≥зац≥њ ≥мпортних товар≥в, то терм≥н його залежить в≥д дати перетину митного кордону; ¤кщо це засоби, що надход¤ть в≥д виробництва ≥ реал≥зац≥њ п≥дакцизних товар≥в, тод≥ сплата акцизного збору залежить в≥д числа зд≥йсненн¤ реал≥зац≥њ. «вичайно акцизний зб≥р перераховуЇтьс¤ в бюджет у м≥ру реал≥зац≥њ, виход¤чи з фактичного об≥гу за минулий пер≥од. ¬ раз≥, ¤кщо об≥г не складаЇ високого р≥вн¤, то перерахуванн¤ акцизу може зд≥йснюватис¤ щом≥с¤чно або щоквартально. ѕерераховуЇтьс¤ акциз в бюджет в так≥ терм≥ни:

Ч п≥дприЇмства-виробники, що реал≥зують алкогольн≥ напоњ Ч на 3-й робочий день п≥сл¤ зд≥йсненн¤ об≥гу в≥д реал≥зац≥њ;

Ч п≥дприЇмства-виробники, що реал≥зують тютюнов≥ вироби Ч щом≥с¤чно, до 16 числа, виход¤чи з фактичного обс¤гу реал≥зац≥њ;

Ч власники алкогольних напоњв Ч не п≥зн≥ше дн¤ одержанн¤ продукц≥њ;

Ч п≥дприЇмства, в ¤ких середньом≥с¤чн≥ суми акцизного збору за минулий р≥к склали понад 5 млрд крб., Ч подекадне;

Ч п≥дприЇмства, в ¤ких аналог≥чна сума не перевищила 5 млрд крб., Ч щом≥с¤чно.

¬ 1996 роц≥ в ”крањн≥ з'¤вилис¤ акцизн≥ марки. «г≥дно з ст. 1 «акону ”крањни в≥д 15.09.95 р. є 329/95-¬– Уѕро акцизний зб≥р на алкогольн≥ напоњ та тютюнов≥ виробиФ, марка акцизного збору Ч це спец≥альний знак, ¤ким маркируютьс¤ алкогольн≥ напоњ ≥ тютюнов≥ вироби, а њњ на¤вн≥сть на цих товарах п≥дтверджуЇ сплату акцизного збору. ѕроте на¤вн≥сть акцизноњ марки повинна п≥дтверджуватис¤ документальним забезпеченн¤м запис≥в в бухгалтерському обл≥ку.