¬ умовах переходу до ринковоњ економ≥ки в ”крањн≥ повн≥стю зм≥нюЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж часткою видатк≥в державних п≥дприЇмств, що покриваЇтьс¤ за рахунок бюджетних безв≥дплатних асигнувань, та часткою видатк≥в, що покриваЇтьс¤ за рахунок комерц≥йного кредитуванн¤, ¤ке завжди маЇ в≥дплат-ний характер.

Ќезважаючи на те, що власником державних п≥дприЇмств Ї держава, в умовах ринковоњ економ≥ки вона не ф≥нансуЇ 100 в≥дсотк≥в обс¤г≥в видатк≥в цих п≥дприЇмств Ч повне бюджетне ф≥нансуванн¤ д≥¤льност≥ державних п≥дприЇмств не допускаЇтьс¤. ¬оно зам≥нюЇтьс¤ ф≥нансуванн¤м за рахунок власних кошт≥в п≥дприЇмств, широким використанн¤м комерц≥йних кредит≥в та вид≥ленн¤м часткового бюджетного ф≥нансуванн¤ у в≥дпов≥дност≥ з державними програмами п≥дтримки розвитку т≥Їњ чи ≥ншоњ галуз≥ економ≥ки. Ќав≥ть у випадках, коли п≥дприЇмству не вистачаЇ власних оборотних кошт≥в, њх нестача повинна покриватис¤ за рахунок комерц≥йних кредит≥в. –оль кредит≥в сьогодн≥ значно зб≥льшуЇтьс¤, тому що вони залучаютьс¤ до формуванн¤ значноњ частки оборотних кошт≥в державних та недержавних п≥дприЇмств.

« ≥ншого боку, держава ¤к власник державних п≥дприЇмств маЇ право пр¤мо втручатис¤ у њх п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, встановлюючи додатков≥ вимоги та правила зд≥йсненн¤ ц≥Їњ д≥¤льност≥. “ак, статт¤ 28 «акону ”крањни Уѕро ƒержавний бюджет ”крањни на 1997 р≥кФ заборонила п≥дприЇмствам, установам та орган≥зац≥¤м, ¤к≥ ф≥нансуютьс¤ з державного бюджету, придбавати обладнанн¤, техн≥ку, промислов≥ вироби та продовольч≥ товари ≥мпортного виробництва, ¤кщо так≥ ж товари виробл¤ютьс¤ промислов≥стю ”крањни. ÷¤ заборона мотивуЇтьс¤ у «акон≥ намаганн¤м держави захистити в≥тчизн¤ного товаровиробника.

¬ пер≥од переходу до ринковоњ економ≥ки в ”крањн≥ виник новий вид державних п≥дприЇмств Ч казенн≥ п≥дприЇмства.  азенне п≥дприЇмство Ч це державне п≥дприЇмство, що не п≥дл¤гаЇ приватизац≥њ. ќсобливост≥ управл≥нн¤ та ф≥нансуванн¤ д≥¤льност≥ казенних п≥дприЇмств пол¤гають в тому, що управл≥нн¤ ними зд≥йснюють органи, уповноважен≥ управл¤ти в≥дпов≥дним державним майном Ч м≥н≥стерства та ≥нш≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади ÷≥ ж органи зд≥йснюють плануванн¤ та ф≥нансовий контроль за господарською д≥¤льн≥стю казенного п≥дприЇмства, затверджують його ф≥нансовий план, визначають пор¤док використанн¤ чихюю прибуткл п≥дприЇмства шл¤хом встановленн¤ обов'¤зкових норматив≥в розпод≥лу такого прибутку, затверджую ≤ ь умови та фонд оплати прац≥ з урахуванн¤м умов, передбачених галузевою угодою.

 азенне п≥дприЇмство в≥дпов≥даЇ по своњм зобов'¤занн¤м коштами та майном, що Ї в його розпор¤дженн≥, кр≥м основних фонд≥в. ѕри недостатност≥ у казенного п≥дприЇмства таких кошт≥в та майна в≥дпов≥дальн≥сть по його зобов'¤занн¤м несе держава ¤к власник.

ƒ≥¤льн≥стт сусп≥льства пов'¤зана з необх≥дн≥стю майже безперервно створювати нов≥ промислов≥ та соц≥альн≥ об'Їкти Ч будинки дл¤ житла, культурно-соц≥ального використанн¤ та виробництва, обладнанн¤ завод≥в, фабрик, окремих виробничих цех≥в необх≥дним оснащенн¤м (автоматизованими л≥н≥¤ми, станками, ≥ншими основними фондами п≥дприЇмств), а також ф≥нансуванн¤ њх реконструкц≥њ, кап≥тального ремонту, проведенн¤ переобладнанн¤ тощо.

‘≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень Ч це заснована на правових нормах д≥¤льнкль ≥„ч.≤≥ та п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й ус≥х форм власност≥ з визначенн¤ та використанн¤ джерел покритт¤ пр¤мих видатк≥в на створенн¤ нових, розширенн¤, реконструкц≥ю та переоснащенн¤ ≥снуючих виробничих та соц≥ально-культурних фонд≥в, нормуванн¤ витрат, плануванн¤, моб≥л≥зац≥¤ та використанн¤ кошт≥в цих джерел з обов'¤зковим проведенн¤м контролю за њх ц≥льовим використанн¤м та дотриманн¤м встановлених норм.

“обто кап≥таловкладенн¤ Ч це ≥нвестуванн¤ кошт≥в на розвиток виробничих та невиробничих фонд≥в. ¬ид≥л¤ють так≥ види кап≥таловкладень 1) виробнич≥ ≥нвестиц≥њ, до ¤ких в≥днос¤тьс¤ ≥нвестиц≥њ в устаткуванн¤, що Ї засобами виробництва п≥д приЇмств; 2) ≥нвестуванн¤ у житлове буд≥вництво, включаючи видатки по утриманню житлового фонду; 3) ≥нвестуванн¤ орган≥в державного управл≥нн¤, до ¤ких в≥дноситьс¤ створенн¤, набутт¤ та утриманн¤ адм≥н≥стративних буд≥вель та споруд, що використовуютьс¤ державними органами та установами б≥льше, н≥ж один календарний р≥к (адм≥н≥стративн≥ буд≥вл≥, школи, дорожн¤ ≥нфраструктура тощо). ¬кладанн¤ кошт≥в у в≥йськове устаткуванн¤ розгл¤даЇтьс¤ не ¤к ≥нвестиц≥њ, а ¤к споживанн¤ орган≥в управл≥нн¤.

” в≥дпов≥дност≥ з принципом оптимального поЇднанн¤ власних, кредитних та бюджетних кошт≥в, кап≥тальн≥ вкладенн¤ ф≥нансуютьс¤ д≥ючими п≥дприЇмствами насамперед з власних джерел, в другу чергу Ч за рахунок банк≥вського кредитуванн¤ ≥ в останню Ч з кошт≥в бюджету, ¤к≥ вид≥л¤ютьс¤ на те чи ≥нше п≥дприЇмство з урахуванн¤м пр≥оритетност≥ вироблюваноњ ним продукц≥њ.

ѕроцес роздержавленн¤ та приватизац≥њ створюЇ умови дл¤ децентрал≥зац≥њ та демонопол≥зац≥њ економ≥ки, зменшенн¤ питомоњ ваги державного сектору та зб≥льшенн¤ недержавних ≥нвестиц≥й, вдосконаленн¤ механ≥зму њх розпод≥лу, розширенн¤ ринкових джерел кап≥тальних вкладень.

‘≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень у в≥дтворенн¤ основних фонд≥в ≥ на прир≥ст матер≥ально-виробничих запас≥в з моменту прийн¤тт¤ «акону ”крањни Уѕро ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥стьФ входить до складу ≥нвестиц≥й. «акон визначаЇ загальн≥ правов≥, економ≥чн≥ та соц≥альн≥ умови ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ на територ≥њ ”крањни та забезпечуЇ р≥вний захист прав, ≥нтерес≥в та майна суб'Їкт≥в ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ незалежно в≥д форм власност≥, а також ефективне ≥нвестуванн¤ в народне господарство ”крањни, розвиток м≥жнародного економ≥чного сп≥вроб≥тництва та ≥нтеграц≥њ.

ѕ≥д ≥нвестиц≥йною д≥¤льн≥стю маЇтьс¤ на уваз≥ сукупн≥сть практичних д≥й держави, юридичних ос≥б та громад¤н з метою реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥й.

≤нвестиц≥¤ми Ї вс≥ види майнових та ≥нтелектуальних ц≥нностей, що вкладаютьс¤ в об'Їкти п≥дприЇмницькоњ та ≥нших вид≥в д≥¤льност≥, в результат≥ ¤коњ створюЇтьс¤ прибуток (доход) або дос¤гаЇтьс¤ соц≥альний ефект. “акими ц≥нност¤ми можуть бути:

кошти, ц≥льов≥ банк≥вськ≥ вклади, пањ, акц≥њ та ≥нш≥ ц≥нн≥ папери; рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткуванн¤ та ≥нш≥ матер≥альн≥ ц≥нност≥);

майнов≥ права, що випливають з авторського права, досв≥д та ≥нш≥ ≥нтелектуальн≥ ц≥нност≥;

сукупн≥сть техн≥чних, технолог≥чних, комерц≥йних та ≥нших знань, оформлених у вигл¤д≥ техн≥чноњ документац≥њ, навик≥в та виробничого досв≥ду, необх≥дних дл¤ орган≥зац≥њ того чи ≥ншого виду виробництва, але не запатентованих (Уноу-хауФ); права користуванн¤ землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанн¤м, а також ≥нш≥ майнов≥ права;

≤нвестиц≥њ у в≥дтворений основних фонд≥в ≥ на прир≥ст матер≥ально-виробничих запас≥в зд≥йснюютьс¤ у форм≥ кап≥тальних вкладень.

≤нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥: ≥нвестуванн¤, зд≥йснюваного громад¤нами, недержавними п≥дприЇмствами, господарськими асоц≥ац≥¤ми, сп≥лками ≥ товариствами, а також громадськими ≥ рел≥г≥йними орган≥зац≥¤ми, ≥ншими юридичними особами, заснованими на колективн≥й

власност≥; державного ≥нвестуванн¤, зд≥йснюваного органами влади ≥ управл≥нн¤ ”крањни,  римськоњ ј–—–, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ за рахунок кошт≥в бюджет≥в, позабюджетних фонд≥в ≥ позичкових кошт≥в, а також державними п≥дприЇмствами: установами за рахунок власних ≥ позичкових кошт≥в;

≥ноземноњ ≥нвестуванн¤, зд≥йснюваного ≥ноземними громад¤нами, юридичними особами та державами;

сп≥льного ≥нвестуванн¤, зд≥йснюваного громад¤нами та юридичними особами ”крањни, ≥ноземних держав.

≤нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть може зд≥йснюватись за рахунок:

Ч власних ф≥нансових ресурс≥в ≥нвестора (прибуток, амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤, в≥дшкодуванн¤ збитк≥в в≥д авар≥й, стих≥йного лиха, грошов≥ нагромадженн¤ ≥ заощадженн¤ громад¤н, юридичних ос≥б тощо);

Ч позичкових ф≥нти чи ;≤;х кошт≥в ≥нвестора (обл≥гац≥йн≥ позики, банк≥вськ≥ та бюджетн≥ кредити);

Ч залучених ф≥нансових кошт≥в ≥нвестора (кошти, одержан≥ в≥д продажу акц≥й, пайов≥ та ≥нш≥ внески громад¤н ≥ юридичних ос≥б);

Ч бюджетних ≥нвестиц≥йних асигнувань;

Ч безоплатних та благод≥йних внеск≥в, пожертвувань орган≥зац≥й, п≥дприЇмств ≥ громад¤н.

ƒержавне ≥нвестуванн¤ зд≥йснюють органи державноњ законодавчоњ та виконавчоњ влади ”крањни, јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ за рахунок кошт≥в бюджет≥в, позабюджетних фонд≥в та позичених кошт≥в, а також державн≥ п≥дприЇмства й установи за рахунок власних кошт≥в ≥ кредитуванн¤.

ќсобливою формою ≥нвестуванн¤ Ї ≥нновац≥йна д≥¤льн≥сть, спр¤мована на впровадженн¤ дос¤гнень науково-техн≥чного прогресу у виробництво та соц≥альну сферу. ƒо ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ належить виробництво та поширенн¤ принципово нових вид≥в техн≥ки й технолог≥њ; реал≥зац≥¤ довготерм≥нових науково-техн≥чних програм з великими строками окупност≥ кап≥тальних витрат; ф≥нансуванн¤ фундаментальних досл≥джень; розробка новоњ ресурсозбер≥гаючоњ технолог≥њ.

≤нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть, що њњ зд≥йснюють п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ та установи вс≥х форм власност≥, будуЇтьс¤ на основ≥ державного регулюванн¤, ¤ке визначаЇтьс¤ показниками економ≥чного та соц≥ального розвитку народного господарства, ƒержавним та м≥сцевими бюджетами, що включають обс¤ги бюджетного ф≥нансуванн¤ ц≥Їњ д≥¤льност≥.

«а ≥нвестован≥ кошти провадитьс¤ кап≥тальне вкладенн¤ у вигл¤д≥ кап≥тального буд≥вництва, ф≥нансуванн¤ видатк≥в розвитку д≥ючих п≥дприЇмств, а також њх реконструкц≥¤ та техн≥чне переозброЇнн¤.

Ќове буд≥вництво Ч це спорудженн¤ комплексу об'Їкт≥в основного, допом≥жного та обслуговуючого призначенн¤ ново-збудованих п≥дприЇмств, будинк≥в та споруд, а також ф≥л≥й та окремих виробництв, котр≥ п≥сл¤ введенн¤ в експлуатац≥ю утримуватимутьс¤ на самост≥йному баланс≥.

Ќове буд≥вництво п≥дприЇмств державноњ форми власност≥ може бути включене у план наступного пер≥оду виключно за умови, що потужност≥ ≥снуючих державних п≥дприЇмств ц≥Їњ галуз≥ використовуютьс¤ повн≥стю з урахуванн¤м можливост≥ њх техн≥чного переоснащенн¤, реконструкц≥њ та ремонту.

–озширенн¤ п≥дприЇмств Ч це спорудженн¤ додаткових виробництв на д≥ючих п≥дприЇмствах, а також буд≥вництво нових ≥ розширенн¤ вже ≥снуючих цех≥в, об'Їкт≥в основного, допом≥жного та обслуговуючого призначенн¤ на територ≥њ цих п≥дприЇмств або на майданчиках, що межують з ними, аби створити додатков≥ чи нов≥ виробнич≥ потужност≥. ƒо розширенн¤ д≥ючих п≥дприЇмц≥в належить також утворенн¤ ф≥л≥й та виробництв, що вход¤ть до њх складу, ¤к≥ п≥сл¤ введенн¤ њх в експлуатац≥ю не перебуватимуть на самост≥йних балансах.

–еконструкц≥й д≥ючих п≥дприЇмств Ч це перебудова ≥снуючих цех≥в та об'Їкт≥в основного, допом≥жного й обслуговуючого призначений, пов'¤зана з вдосконаленн¤м виробництва та п≥двищенн¤м його техн≥ко-економ≥чного р≥вн¤ на основ≥ дос¤гнень науково-техн≥чного прогресу. –еконструкц≥¤, ¤к правило, провадитьс¤ без розширенн¤ д≥ючих площ будинк≥в та споруд на основ≥ комплексних проект≥в реконструкц≥њ всього п≥дприЇмства з метою зб≥льшити виробнич≥ потужност≥, пол≥пшити ¤к≥сть та зм≥нити номенклатуру вироблюваноњ продукц≥њ. ќбов'¤зковою умовою реконструкц≥њ Ї забезпеченн¤ вимог по охорон≥ навколишнього середовища, пол≥пшенн¤ умов прац≥ труд≥вник≥в та збер≥ганн¤ к≥лькост≥ ≥снуючих робочих м≥сць. ¬ раз≥, ¤кщо нове високопродуктивне обладнанн¤ не може бути розташоване в на¤вних прим≥щенн¤х, п≥д час реконструкц≥њ дозвол¤Їтьс¤ спорудженн¤ нових будинк≥в зам≥сть тих, що л≥кв≥дуютьс¤, бо подальша њх експлуатац≥¤ через техн≥ко-еко-ном≥чн≥ умови визнана недоц≥льною.

“ехн≥чне переозброЇнн¤ д≥ючих п≥дприЇмств Ч це комплекс заход≥в дл¤ пол≥пшенн¤ техн≥ко-економ≥чного р≥вн¤ окремих виробництв, цех≥в та д≥льниць на п≥дстав≥ впровадженн¤ передовоњ техн≥кг", технолог≥њ, механ≥зац≥њ та автоматизац≥њ виробництва, модерн≥зац≥њ та зам≥ни застар≥лого й ф≥зично спрацьованого обладнанн¤ на нове, продуктивн≥ше, а також вдосконаленн¤ загальнозаводського господарства й допом≥жних служб. “ехн≥чне переозброЇнн¤ провадитьс¤ на тих самих виробничих площах за проектами ≥ кошторисами на окрем≥ об'Їкти та види роб≥т, але на п≥дстав≥ розробленого Їдиного техн≥ко-економ≥чного обгруњпун≥й≥.≤ “ехн≥чне переозброЇнн¤ п≥дприЇмств спр¤моване на ≥нтенсиф≥кац≥ю виробництва з додержанн¤м вимог охорони навколишнього середовища, зб≥льшенн¤ виробничих потужностей, випуску продукц≥њ та пол≥пшенн¤ њњ ¤кост≥, при забезпеченн≥ зростанн¤ продуктивност≥ прац≥, зниженн¤ матер≥алом≥сткост≥ у соб≥вартост≥ продукц≥њ, економ≥њ матер≥альних ≥ паливно-енергетичних ресурс≥в, а також пол≥пшенн≥ ≥нших тех-н≥ко-економ≥чних показник≥в.

ўоб забезпечити безперервн≥сть д≥њ план≥в кап≥тального буд≥вництва ≥ скоротити незавершене буд≥вництво, п≥двищити в≥дпов≥дальн≥сть замовник≥в та п≥др¤дчик≥в за своЇчасне введенн¤ в д≥ю виробничих потужностей та об'Їкт≥в, розроблюютьс¤ перел≥ки будов. ƒо них включаютьс¤ лише так≥ будови, економ≥чна доц≥льн≥сть та господарська необх≥дн≥сть ¤ких п≥дтверджена проектно-кошторисною документац≥Їю ≥ техн≥ко-економ≥чним обгрунтуванн¤м (“≈ќ). ” перел≥ках будов навод¤тьс¤ завданн¤ дл¤ введенн¤ потужностей ≥ л≥м≥ти ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень. ѕерел≥ки будов, сп≥льно з л≥м≥тами кап≥тальних вкладень, проектами та кошторисами, Ї п≥дставою дл¤ розробки титульних списк≥в. “итульн≥ списки будов розробл¤ютьс¤ на весь пер≥од буд≥вництва з розбивкою по роках. ” них встановлюютьс¤ завданн¤ щодо введенн¤ в експлуатац≥ю виробничих потужностей та об'Їкт≥в основних фонд≥в, а також обс¤г кап≥тальних вкладень та буд≥вельно-монтажних роб≥т з перел≥ком виконавц≥в Ч п≥др¤дних буд≥вельних орган≥зац≥й.

ќбов'¤зковою умовою включенн¤ будов до титульних списк≥в Ї: на¤вн≥сть затвердженоњ у встановленому пор¤дку проектно-кошторисноњ документац≥њ заздалег≥дь замовленоњ специф≥кац≥њ дл¤ кожного виробничого комплексу, що будуЇтьс¤, на технолог≥чне, енергетичне, п≥дйомно-транспортне, насосно-компресорне та спец≥альне обладнанн¤, що потребуЇ тривалого циклу виготовленн¤.

“итульн≥ списки Ї основним плановим документом на весь пер≥од буд≥вництва, вони обов'¤зков≥ дл¤ замовник≥в, п≥др¤дник≥в, планових, ф≥нансових орган≥в, банк≥в, постачальник≥в устаткуванн¤ та конструкц≥й.

Ќа велик≥ будови з тривалими циклами буд≥вництва обов'¤зково складаютьс¤ внутр≥шньобуд≥вельн≥ титульн≥ списки.

¬нутр≥шньобуд≥вельний титульний список складаЇтьс¤ з чотирьох розд≥л≥в:

1 розд≥л Ч перел≥к ≥ показники об'Їкт≥в виробничого призначенн¤. ¬ ньому навод¤тьс¤ так≥ дан≥: дата початку буд≥вництва, загальна його кошторисна варт≥сть, в тому числ≥ варт≥сть буд≥вельно-монтажних роб≥т, в≥домост≥ про зм≥ни незавершеного виробництва, план введенн¤ в д≥ю; пор¤док розрахунк≥в за виконан≥ буд≥вельно-монтажн≥ роботи.

2 розд≥л Ч перел≥к та показники по об'Їктах житлового буд≥вництва. ¬ ньому навод¤тьс¤ аналог≥чн≥ з першим розд≥лом дан≥.

3 ровд≥л перел≥к та показники об'Їкт≥в культурно-побутового буд≥вництва.

4 розд≥л складаЇтьс¤ тод≥, коли створюЇтьс¤ матер≥ально-техн≥чна база п≥др¤дноњ орган≥зац≥њ, ¤ка будуЇ зг≥дно з показниками, наведеними у розд≥л≥.

¬нутр≥шньобуд≥ве.≤ь≤штг титульний список затверджуЇ кер≥вник галузевого м≥н≥стерства або виробничого об'Їднанн¤, за узгодженн¤м з п≥др¤дною орган≥зац≥Їю.

“итульн≥ списки та внутр≥шньобуд≥вельн≥ титульн≥ списки Ч п≥дстава дл¤ укладенн¤ договор≥в п≥др¤ду, ф≥нансуванн¤ будови, оплати постачальникам устаткуванн¤, буд≥вельних матер≥ал≥в ≥ конструкц≥й

 ап≥тальне буд≥вництво м≥≥испюстьси за ≥ндив≥дуальним ≥ типовим проектом. «а ≥ндив≥дуальними проектами проектуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в два етапи: 1-й етап Ч розробка техн≥ко-еконо-м≥чного обгрунтуванн¤ ≥з зведеним кошторисно-ф≥нансовим розрахунком, на п≥дстав≥ ¤кого визначаЇтьс¤ обс¤г ф≥нансуванн¤ та джерела, 2-й етап Ч розробка робочих креслень ≥з зведеним кошторисно-ф≥нанажим розрахунком. «ведений кошторисно-ф≥нансовий розрахунок до робочих креслень Ї п≥дставою дл¤ розрахунк≥в змовники ; п≥др¤дчиком за виконан≥ роботи. ќтже, на першому етап≥ стосунки регулюютьс¤ ф≥нансово-правовими нормами; на другому етап≥ Ч ф≥нансово-правовими та цив≥льно-правовими нормами.

–озробка кошторисноњ документац≥њ за типовими проектами з урахуванн¤м виконанн¤ геолог≥чних досл≥джень, прив'¤зки на буд≥вельному майданчику зд≥йснюЇтьс¤ в один етап Ч розробка робочих креслень ≥з зведеним кошторисно-ф≥нансовим розрахунком, ¤кий Ї п≥дставою дл¤ розрахунк≥в замовленн¤ з п≥др¤дником за виконан≥ роботи. Ѕудови, залежно в≥д терм≥ну њх виконанн¤, под≥л¤ютьс¤ на зад≥льн≥ Ч першого року початку буд≥вшщгвл; перех≥дн≥ Ч розпочат≥ попереднього року, що тривають нин≥шнього й переход¤ть на наступний р≥к; пусков≥ - це будови, зак≥нченн¤ ¤ких маЇ в≥дбутис¤ в планованому роц≥. ѕ≥д час розпод≥лу ф≥нансуванн¤ дл¤ забезпеченн¤ буд≥вництва перевага в≥ддаЇтьс¤ пусковим об'Їктам.

ќрган≥зац≥йн≥ форми управл≥нн¤ буд≥вництвом залежать в≥д способу виконанн¤ буд≥вельно-монтажних роб≥т Ч п≥др¤дного або господарського. ƒев'¤носто в≥дсотк≥в обс¤гу вс≥х буд≥вельно-монтажних роб≥т виконуютьс¤ п≥др¤дним способом.

ѕри п≥др¤дному способ≥ веденн¤ роб≥т замовник укладаЇ догов≥р з п≥др¤дною буд≥вельною орган≥зац≥Їю на виконанн¤ буд≥вельно-монтажних роб≥т в≥дпов≥дно до ѕравил про договори п≥др¤ду на кап≥тальне буд≥вництво. ÷≥ в≥дносини регулюютьс¤ нормами цив≥льного права.

ƒл¤ ф≥нансуванн¤ роб≥т ≥ розрахунк≥в за њх виконанн¤ замовник подаЇ банку, що його обслуговуЇ, таку документац≥ю: прим≥рник внутр≥шньобуд≥вельного титульного списку, дов≥дку про на¤вн≥сть проектноњ документац≥њ, коп≥ю кошторисно-ф≥нансового розрахунку до робочих креслень, план ф≥нансуванн¤ та догов≥р п≥др¤ду. «гадан≥ стосунки з банками, що ф≥нансують буд≥вництво, а також зд≥йсненн¤ контролю за ходом виконанн¤ роб≥т регулюютьс¤ нормами ф≥нансового права.

¬ раз≥ ви¤вленн¤ порушень ф≥нансовоњ дисципл≥ни, зокрема, завищенн¤ обс¤г≥в виконаних роб≥т, встановлених фактичним контролем, банк маЇ право застосовувати штрафн≥ санкц≥њ. Ќасамперед поновлюютьс¤ суми, що були одержан≥ п≥др¤дником незаконно, та ст¤гуЇтьс¤ з нього штраф. якщо завищенн¤ обс¤г≥в роб≥т проводилос¤ за згодою замовника (це п≥дтверджуЇтьс¤ його п≥дписом на квартальному акт≥ виконуваних роб≥т форми є 2), то нарахований штраф розпод≥л¤Їтьс¤ р≥вними частинами м≥ж замовником та п≥др¤дником.

ѕри господарському способ≥ п≥дприЇмство, маючи власну виробничо-буд≥вельну базу, само виконуЇ буд≥вельно-монтажн≥ роботи.

ƒл¤ ф≥нансуванн¤ буд≥вельно-монтажних роб≥т, ¤к≥ виконуютьс¤ господарським способом, а також дл¤ розрахунк≥в за обладнанн¤, що постачаЇтьс¤, ¤ке потребуЇ монтажу, буд≥вельн≥ конструкц≥њ ≥ матер≥али, п≥дприЇмство надаЇ банков≥, що його обслуговуЇ, так≥ документи:

внутр≥шньобуд≥вельний титульний список, план ф≥нансуванн¤, дов≥дку про затвердженн¤ проектно-кошторисноњ документац≥њ, коп≥ю зведеного кошторисно-ф≥нансового розрахунку до робочих креслень, план по прац≥ та зароб≥тн≥й платн≥.

‘≥нансуванн¤ видатк≥в м≥сцевих бюджет≥в на кап≥тальн≥ вкладенн¤ зд≥йснюЇтьс¤ у в≥дпов≥дност≥ з ≤нструкц≥Їю ћ≥нф≥ну та Ќац≥онального банку ”крањни Уѕро пор¤док ф≥нансуванн¤ кошт≥в м≥сцевих бюджет≥в на кап≥тальн≥ вкладенн¤Ф в≥д 04.02.94. ‘≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень за рахунок м≥сцевих бюджет≥в зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом перерахуванн¤ кошт≥в плат≥жними дорученн¤ми з основних поточних бюджетних рахунк≥в на поточн≥ бюджетн≥ рахунки головних розпор¤дник≥в кошт≥в та п≥дприЇмств, орган≥зац≥й ≥ установ. ¬идатков≥ розписи Ч плани ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень (ф.12) не складаютьс¤ ≥ не подаютьс¤ установам банк≥в.

ѕоточн≥ бюджетн≥ рахунки головних розпор¤дник≥в кошт≥в, п≥дприЇмств, орган≥зац≥й ≥ установ в≥дкриваютьс¤ в установах банк≥в на балансовому рахунку є 182 У ошти м≥сцевих бюджет≥в дл¤ ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень та ≥нших операц≥йних вида ≤ к≥м≥ рахунку є 740 У ошти довгострокового кредитуванн¤ за рахунок бюджетуФ.

ƒержавна кредитна п≥дтримка державним та комунальним п≥дприЇмствам надаЇтьс¤ на загальних умовах њхньоњ кредитоспроможност≥ п≥д затверджен≥ проекти використанн¤ кошт≥в, б≥знес-плани, плани структурноњ перебудови, проекти санац≥њ п≥дприЇмств Ќаданн¤ кошт≥в у таких випадках зд≥йснюЇтьс¤ п≥д заставу майна п≥дприЇмств або вексел≥в, одержаних цими п≥дприЇмц≥ ьа.м 11 в≥д споживач≥в њхньоњ продукц≥њ. –≥шенн¤ про наданн¤ кредиту й про розм≥р ставки за користуванн¤ ним або про в≥дмову надати кредит, оформлюЇтьс¤ сп≥льним протоколом, ¤кий Ї п≥дставою дл¤ укладанн¤ кредитних угод м≥ж Ќац≥ональним банком ”крањни та комерц≥йними банками.

Ќа Ќац≥онал≥,; банк ”крањни покладено орган≥зац≥ю роботи щодо наданн¤ державноњ кредитноњ п≥дтримки, обл≥ку та проведенн¤ розрахунк≥в з п≥дприЇмствами, а також за ц≥льовим використанн¤м державноњ кредитноњ п≥дтримки.

ѕрактично комерц≥йн≥ банки видають кредити на п≥дстав≥ перел≥чених акт≥в та кредитних угод, укладених з ≥нвесторами. ¬они також нагл¤дають за ц≥льовим використанн¤м виданого ними кредиту, ≥ в раз≥ порушенн¤ кредитноњ дисципл≥ни в м≥с¤чний терм≥н ст¤гують з п≥дприЇмства кредит ≥ застосовують економ≥чн≥ санкц≥њ, передбачен≥ кредитною угодою.

 омерц≥йн≥ банки щокварталу зв≥тують перед Ќац≥ональним банком ”крањни про використанн¤ кошт≥в на державну кредитну п≥дтримку, надходженн¤ кошт≥в в≥д п≥дприЇмств у рахунок погашенн¤ чергових внеск≥в за кредитом та одержанн¤ процент≥в за користуванн¤ кредитом.

«ведена ≤нформац≥¤, одержана в≥д ус≥х комерц≥йних банк≥в про використанн¤ кошт≥в на державну п≥дтримку Ќац≥ональним банком ”крањни, подаЇтьс¤ ћ≥н≥стерству ф≥нанс≥в ”крањни.

¬ процес≥ поглибленн¤ реформ, спр¤мованих на ринков≥ в≥дносини в ”крањн≥, на розвиток економ≥ки, створенн¤ мате р≥ально-техн≥чноњ бази, дедал≥ б≥льше залучаютьс¤ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ.

ѕрийн¤тим «аконом ”крањни Уѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤Ф визначен≥ види ≥ноземних ≥нвестиц≥й, оц≥нка ≥ноземних ≥нвестиц≥й, державн≥ гарант≥њ захисту ≥ноземних ≥нвестиц≥й, њх правовий режим, компенсац≥њ та в≥дшкодуванн¤ збитк≥в ≥ноземним ≥нвесторам тощо. ≤ноземн≥ ≥нвестиц≥њ можуть зд≥йснюватис¤ у вигл¤д≥:

валюти ”крањни Ч при ре≥нвестиц≥¤х в об'Їкт первинного ≥нвестуванн¤ чи в будь-¤к≥ ≥нш≥ об'Їкти ≥нвестуванн¤ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни за умови сплати податку на прибуток (доходи);

будь-¤кого рухомого ≥ нерухомого майна та пов'¤заних з ним майнових прав;

акц≥й, обл≥гац≥й, ≥нших ц≥нних папер≥в, а також корпоративних прав (прав власност≥ на частку (пай) у статутному фонд≥ юридичноњ особи, створеноњ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни або законодавства ≥нших крањн), виражених у конвертован≥й валют≥;

грошових вимог та права на вимоги виконанн¤ догов≥рних зобов'¤зань, ¤к≥ гарантован≥ першокласними банками ≥ мають варт≥сть у конвертован≥й валют≥, п≥дтверджену зг≥дно з законами (процедурами) крањни ≥нвестора або м≥жнародними торговельними звича¤ми;

будь-¤ких прав ≥нтелектуальноњ власност≥, варт≥сть ¤ких у конвертован≥й валют≥ п≥дтверджена зг≥дно з законами (процедурами) крањни ≥нвестора або м≥жнародними торговельними звича¤ми, а також п≥дтверджена експертною оц≥нкою в ”крањн≥, включаючи легал≥зован≥ на територ≥њ ”крањни авторськ≥ права, права на винаходи, корисн≥ модел≥, промислов≥ зразки, знаки дл¤ товар≥в ≥ послуг, ноу-хау тощо;

прав на зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥, включаючи права на користуванн¤ надрами та використанн¤ природних ресурс≥в, наданих в≥дпов≥дно до законодавства або договор≥в, варт≥сть ¤ких у конвертован≥й валют≥ п≥дтверджена зг≥дно з законами (процедурами) крањни ≥нвестора або м≥жнародними торговельними звича¤ми;

≥нших ц≥нностей в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни.

јгропромислов≥њ": комплекс Ї найважлив≥шою складовою частиною господарського механ≥зму ”крањни. ”мови створенн¤ та функц≥и≥≥>ианп¤ формувань агропромислового комплексу, њх права та обов'¤зки встановлюютьс¤ законом ”крањни Уѕро колективне с≥льськогосподарське п≥дприЇмствоФ в≥д 14 лютого 1992 року, Уѕро сел¤нське (фермерське) господарствоФ в редакц≥њ закон\ в≥д 22 червн¤ 1993 року, Уѕро особливост≥ приватизац≥њ майна в агропромисловому комплекс≥Ф в≥д 10 липн¤ 1996 року, а також ѕостановами  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Уѕро розвиток сел¤нських (фермерських) господарствФ в≥д 20 липн¤ 1991 року, Уѕро затвердженн¤ ѕоложенн¤ про пор¤док державноњ реЇстрац≥њ колективного с≥льськогосподарського п≥дприЇмстваФ та ≥ншими нормативними актами. ѕ≥сл¤ прийн¤тт¤ ”каз≥в ѕрезиденту Уѕро нев≥дкладн≥ заходи щодо прискоренн¤ земельноњ реформи у сфер≥ с≥льськогосподарського виробництваФ в≥д 10 листопада 1994 року та Уѕро пор¤док паюванн¤ земель, переданих у колективну власн≥сть с≥льськогосподарським п≥дприЇмствам та орган≥зац≥¤мФ в≥д 8 серпн¤ 1995 року в ”крањн≥ в процес≥ паюванн¤ земель створюютьс¤ нов≥ форми с≥льськогосподарських шлпр≥кмс≥н. ÷≤ п≥дприЇмства створюютьс¤ та функц≥онують на основ≥ закон≥в ”крањни Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф га Уѕро п≥дприЇмництвоФ. «г≥дно з цими законами, вони Ї юридичними особами з недержавною формою власноси, ¤к≥ над≥лен≥ правами самост≥йно одержувати, розпод≥л¤ти та витрачати доходи в≥д своЇњ д≥¤льност≥ та з ≥нших джерел на орган≥зац≥ю с≥льськогосподарського виробництва, переробку с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й, форм\иа≥≥≥;;≥ фонд≥в економ≥чного стимулюванн¤ тощо. «а умов формуванн¤ в≥льного ринку продукц≥њ с≥льського господарства дл¤ сталого функц≥онуванн¤ економ≥ки ”крањни зд≥йснюЇтьс¤ бюджетне ф≥нансуванн¤.

ќдним з вид≥в ф≥нансуванн¤ витрат агропромислового сектору Ї державн≥ контракти та державне замовленн¤ на поставку с≥льськогосподарськ≥'" продукц≥њ, необх≥дноњ дл¤ задоволенн¤ потреб ”крањни в≥дпов≥дно до пр≥оритет≥в соц≥ально-економ≥чного розвитку, що њх визначаЇ ¬ерховна –ада ”крањни. ƒержавне замовленн¤ забезпечуЇтьс¤ коштами державного бюджету ”крањни ≤ доводитьс¤ п≥дприЇмствам, орган≥зац≥¤м ус≥х. ‘≥нансуванн¤ заход≥в дл¤ охорони навколишнього природного середовища зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок кошт≥в ƒержавного бюджету ”крањни, республ≥канського бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, м≥сцевих бюджет≥в, позабюджетних фонд≥в охорони навколишнього природного середовища, що створюютьс¤ у склад≥ позабюджетного фонду стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки ”крањни, позабюджетних фонд≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, за рахунок кошт≥в п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й, а також добров≥льних внеск≥в та ≥нших кошт≥в.

¬ основ≥ управл≥нн¤ науково-техн≥чною та господарською д≥¤льн≥стю п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й дл¤ охорони навколишнього природного середовища лежить рац≥ональне використанн¤ природних ресурс≥в та ефективн≥сть вживаних заход≥в з допомогою важел≥в та норматив≥в.

¬становленн¤ л≥м≥т≥в на використанн¤ природних ресурс≥в, викиди та скиданн¤ забруднюючих речовин в навколишнЇ природне середовище даЇ змогу п≥двищувати в≥дпов≥дальн≥сть посадових ос≥б через систему матер≥альних санкц≥й.

ѕлатеж≥ за використанн¤ природних ресурс≥в м≥сцевого значенн¤ надход¤ть до м≥сцевих бюджет≥в та бюджет јвтономноњ –еспубл≥ки  рим. «а використанн¤ природних ресурс≥в державного значенн¤ платеж≥ в розм≥р≥ 50 % надход¤ть до ƒержавного бюджету ”крањни та 50 % Ч до м≥сцевих бюджет≥в та бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки  рим. ѕлатеж≥ за забрудненн¤ навколишнього природного середовища надход¤ть до м≥сцевих (районних) Ч 70 %, обласних та јвтономноњ –еспубл≥ки  рим Ч 20 % та до республ≥канського ”крањни Ч 10 % фонд≥в охорони навколишнього природного середовища.

ќдержан≥ платеж≥ в бюджети р≥зних ланок та в позабюджетн≥ фонди спр¤мовуютьс¤ на виконанн¤ роб≥т дл¤ в≥дтворенн¤, п≥дтриманн¤ цих ресурс≥в у належному стан≥. –озпод≥лом кошт≥в займаютьс¤ ¬ерховна –ада ”крањни, ¬ерховна –ада јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ за поданн¤м орган≥в ћ≥н≥стерства охорони навколишнього середовища ”крањни.

¬несен≥ п≥дприЇмствами, установами та громад¤нами платеж≥ за викиди та скиданн¤ забруднюючих речовин у навколишнЇ природне середовище в межах встановлених л≥м≥т≥в зараховуютьс¤ на соб≥варт≥сть вироблюваноњ продукц≥њ, а в раз≥ перевищений л≥м≥т≥в Ч на прибуток, що залишаЇтьс¤ в розпор¤дженн≥ пщприЇмств.

ƒл¤ ф≥нансуванн¤ заход≥в щодо охорони навколишнього природного середовища утворюютьс¤ республ≥канський та м≥сцев≥ фонди охорони навколишнього природного середовища.

ћ≥сцев≥ фонди охорони навколишнього природного середовища утворюютьс¤ в межах Їдиного фонду в≥дпов≥дноњ м≥сцевоњ ради за рахунок:

Ч платеж≥в, що надход¤ть в≥д п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й та громад¤н за забрудненн¤ навколишнього природного середоьишд;

Ч адм≥н≥стративн≥ штрафи за порушенн¤ норм ≥ правил охорони навколишнього середовища, а також сум, що над≥йшли в рахунок в≥дшкодуванн¤ збитку, що його завдано природному середовищу в результат≥ господарськоњ чи ≥ншоњ д≥¤льност≥;

Ч добров≥,≥ьни. внеск≥в п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й та громад¤н на певн≥ ц≥л≥ або без вказ≥вки на ц≥льове призначенн¤;

Ч надходжень в≥д реал≥зац≥њ конф≥скованого в≥дпов≥дно до чинного законодавства майна, що було предметом еколог≥чного правопорушенн¤

‘ормуванн¤ ƒержавного фонду охорони навколишнього природного середовища в≥дбуваЇтьс¤ за рахунок в≥драхувань з м≥сцевих фонд≥в охорони навколишнього природного середовища, зг≥дно норматив≥в, що њх визначаЇ ¬ерховна –ада ”крањни, а також з добров≥льних внеск≥в п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й та громад¤н.

ѕраьов≤ основи орган≥зац≥њ д≥¤льност≥, охорони, ефективного викор≥: природно-запов≥дного фонду ”крањни, в≥дтворенн¤ його природних комплекс≥в ≥ об'Їкт≥в закр≥плен≥ «аконом ”крањни в≥д 16 червн¤ 1992 р. Уѕро природно-запов≥дний фонд ”крањниФ. ¬изнаючи склад, призначенн¤ природно-запов≥дного фонду, «акон закр≥плюЇ його ¤к нац≥ональне надбанн¤, стосовно ¤кого встановлюЇтьс¤ особливий режим охорони, в≥дтворенн¤ та використанн¤.

ƒо складу природно-запов≥дного фонду ”крањни вход¤ть природн≥ територ≥њ та об'Їкти ≥ штучно створен≥ об'Їкти. √рупу природних територ≥й ≥ об'Їкт≥в становл¤ть: природн≥ запов≥дники, б≥осферн≥ запов≥дники, нац≥ональн≥ природн≥ парки, рег≥ональн≥ ландшафтн≥ парки, заказники, пам'¤тки природи,

запов≥дн≥ урочища. ƒо штучно створених об'Їкт≥в належать: ботан≥чн≥ сади, дендролог≥чн≥ парки, зоолог≥чн≥ парки та парки-пам'¤тки садово-паркового мистецтва.

¬изначаючи статус заказник≥в, пам'¤ток природи, ботан≥чних сад≥в, дендролог≥чних парк≥в, зоолог≥чних парк≥в, парк≥в-пам'¤ток садово-паркового мистецтва, «акон закр≥плюЇ, що залежно в≥д њхньоњ еколог≥чноњ та науковоњ ц≥нност≥ вони можуть бути загальнодержавн≥ ≥ м≥сцевого значенн¤.

—пец≥ально уповноваженим органом державноњ виконавчоњ влади в галуз≥ орган≥зац≥њ, охорони та використанн¤ природно-запов≥дного фонду Ї ћ≥н≥стерство охорони навколишнього природного середовища ”крањни.

«м≥ст, орган≥зац≥¤ науковоњ та господарськоњ д≥¤льност≥ природних запов≥дник≥в, б≥осферних запов≥дник≥в, нац≥ональних природних парк≥в, ботан≥чних сад≥в, дендролог≥чних парк≥в та зоолог≥чних парк≥в загальнодержавного значенн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок ƒержавного бюджету ”крањни. ¬одночас на њх ф≥нансуванн¤ можуть залучатис¤ кошти з м≥сцевих бюджет≥в, бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, позабюджетних ≥ благод≥йних фонд≥в, а також кошти п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й та громад¤н.

–ег≥ональн≥ ландшафтн≥ парки, ботан≥чн≥ сади, дендролог≥чн≥ та зоолог≥чн≥ парки м≥сцевого значенн¤ утримуютьс¤ за рахунок кошт≥в республ≥канського бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, м≥сцевих бюджет≥в, залученн¤ кошт≥в позабюджетних ≥ благод≥йних фонд≥в, кошт≥в п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й та громад¤н.

ќрган≥зац≥¤ охорони заказник≥в, пам'¤ток природи, запов≥дних урочищ та парк≥в-пам'¤ток садово-паркового мистецтва покладена на п≥дприЇмства, установи й орган≥зац≥њ Ч землевласники ≥ землекористувач≥, на територ≥њ ¤ких вони розташован≥. ¬ особливих випадках, коли провод¤тьс¤ заходи, спр¤мован≥ на запоб≥ганн¤ знищенн¤ або пошкодженн¤ природних комплекс≥в, кошти можуть бути вид≥лен≥ з державного бюджету ”крањни дл¤ об'Їкт≥в загальнодержавного значенн¤; з бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та м≥сцевих бюджет≥в Ч дл¤ об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду м≥сцевого значенн¤.

16 жовтн¤ 1992 р. прийн¤то «акон ”крањни Уѕро охорону атмосферного пов≥тр¤Ф, що визначаЇ правов≥ й орган≥зац≥йн≥ основи та еколог≥чн≥ вимоги в галуз≥ охорони ≥ використанн¤ атмосферною пов≥тр¤, а також ѕостанову ¬ерховноњ –ади ”крањни Уѕро введенн¤ в д≥ю «акону ”крањни Уѕро охорону атмосферного пов≥тр¤Ф. «акон регулюЇ в≥дносини в галуз≥ збер≥ганн¤, пол≥пшенн¤ ≤-а в≥дтворенн¤ стану атмосферного пов≥тр¤, запоб≥ганн¤ та зниженн¤ шк≥дливого х≥м≥чного, ф≥зичного, б≥олог≥чного та ≥ншого впливу на атмосферне пов≥тр¤, забезпеченн¤ рац≥онального використанн¤ атмосферного пов≥тр¤ дл¤ виробничих потреб, а також зм≥цненн¤ законност≥ й правопор¤дку в ц≥й сфер≥. ¬≥дпов≥дно до л≥м≥т≥в викид≥в речовин в атмосферне пов≥тр¤ та ≥нших шк≥дливих вплив≥в на нього, встановлюЇтьс¤ платн¤ з п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й, розм≥ри ¤коњ визначаютьс¤ ур¤дом јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласними,  ињвською та —евастопольською м≥ськими органами виконавчоњ влади.

ѕлатню за використанн¤ атмосферного пов≥тр¤ ¤к сировину основного виробничого призначенн¤ з 1 с≥чн¤ 1995 р. встановлюЇ  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ¬с≥ платеж≥ за використанн¤ природних ресурс≥в спр¤мовуютьс¤ на виконанн¤ роб≥т щодо в≥дтворенн¤, п≥дтриманн¤ цих ресурс≥в у належному стан≥.

І 4. ѕор¤док ф≥нансуванн¤ житлово-комунального господарства в умовах перех≥дноњ економ≥ки

Ѕагаш≥алузевии комњЧ'житлово-комунального господарства включаЇ житловий фонд ≥ об'Їкти комунального господарства: водопостачанн¤, водов≥дв≥д, житлопостачанн¤, газопостачанн¤,.дорожнЇ господарство ≥ благоустр≥й, м≥сцевий елект-ротранс≥шр≥ та ≥нш≥ служби, що надають послуги населенню, промисловим та ≥ншим споживачам ус≥х форм власност≥. ¬ умовах перех≥дноњ економ≥ки та проведенн¤ приватизац≥њ житлового фонду ”крањни, ф≥нансуванн¤ житлово-комунального господарства зазнаЇ суттЇвих зм≥н.

ƒо початку приватизац≥њ житла та проведенн¤ ц≥новоњ реформи в галуз≥ житлово-комунального господарства, цей сектор економ≥ки майже повн≥стю був дотац≥йний: до жовтн¤ 1994 року платеж≥ населенн¤ за використан≥ житлово-комунальн≥ послуги покривали лише б≥л¤ 4 % соб≥вартост≥ цих послуг, 96 % соб≥вартоњл ≤ покривалис¤ з консол≥дованого бюджету ”крањни. “ак≥ надм≥рн≥ дотац≥њ житлово-комунальному сектору суттЇво вплинули на ф≥нансове становище крањни, в≥дчутно зб≥льшуючи деф≥цит консол≥дованого бюджету. —тара система ф≥нансу ванн¤ житлового сектору, за ¤коњ держава брала на себе практично ус≥ витрати по утриманню житла вс≥х без вин¤тку с≥мей (без урахуванн¤ њх реальних доход≥в та потреби у державн≥й допомоз≥), була також соц≥альне несправедливою по в≥дношенню до с≥мей, що мешкають у перенаселених чи маленьких квартирах або не мають повного набору комунальних послуг. ¬они отримували значно менше таких безгот≥вкових державних дотац≥й на утриманн¤ житла, н≥ж с≥м'њ з такими ж доходами, ¤к≥ проживали у великих квартирах, адже утриманн¤ великих квартир коштувало держав≥ б≥льше, н≥ж утриманн¤ малих квартир.

–≥зке зростанн¤ ц≥н на енергонос≥њ прот¤гом останн≥х рок≥в, в першу чергу на газ ≥ нафту, ¤к≥ ”крањна купуЇ у ≥нших крањн, вимагало перегл¤ду ≥снуючоњ системи ф≥нансуванн¤ житлово-комунального господарства. ” пор≥вн¤нн≥ з 1993 роком ц≥ни на основн≥ енергонос≥њ виросли, перевищивши темпи ≥нфл¤ц≥њ у 20 раз≥в. ”р¤дом ”крањни було прийн¤то р≥шенн¤ про поступове зменшенн¤ нец≥льового дотуванн¤ житлово-комунального сектору й створенн¤ механ≥зму наданн¤ ц≥льовоњ адресноњ державноњ допомоги у оплат≥ житлово-комунальних послуг лише тим с≥м'¤м, ¤к≥ потребують такоњ допомоги.

“аким чином, особлив≥сть ф≥нансуванн¤ житлово-комунального сектора пол¤гаЇ в тому, що доходи п≥дприЇмств галуз≥ формуютьс¤ за рахунок: плати за нежил≥ прим≥щенн¤, що Ї комунальною власн≥стю та здаютьс¤ в оренду; квартирноњ плати та плати за наданн¤ житлово-комунальних послуг населенню. ј соб≥варт≥сть житлово-комунальних послуг населенню, в свою чергу, оплачуЇтьс¤ з трьох джерел¹: 20 % покриваЇтьс¤ за рахунок пр¤мих дотац≥й п≥дприЇмствам житлово-комунального сектора з консол≥дованого бюджету ”крањни, 80 % Ч за рахунок платеж≥в населенн¤, кошт≥в державних житлових субсид≥й та державних кошт≥в, за рахунок ¤ких покриваЇтьс¤ варт≥сть ≥снуючих п≥льг громад¤н щодо оплати житлово-комунальних послуг (поступова зм≥на сп≥вв≥дношенн¤ частини, що ф≥нансуЇтьс¤ за рахунок населенн¤, ≥ частини, що ф≥нансуЇтьс¤ за рахунок консол≥дованого бюджету ”крањни, наведена у таблиц≥ 2 додатка).

∆итлова субсид≥¤ Ч це адресна безгот≥вкова державна допомога с≥м'¤м дл¤ в≥дшкодуванн¤ витрат на оплату користуванн¤ (утриманн¤) житла, водо-, тепло-, газопостачанн¤, во-дов≥дведенн¤, вивезенн¤ побутового см≥тт¤ та р≥дких нечистот,

ƒан≥ навод¤тьс¤ станом на вересн¤ 1997 року електропостачанн¤ (надал≥ Ч субсид≥¤ на житлово-комунальн≥ послуги), а також на придбанн¤ скрапленого газу та палива. ” випадку коли ц≥ витрати у межах сан≥тарноњ норми загальноњ житловоњ площ≥ та норматив≥в споживанн¤ житлово-комунальних послуг, скрапленого газу та палива перевищують встановлену  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни частку середньом≥с¤чного сукупного доходу с≥м'њ, с≥м'¤ може звернутис¤ за субсид≥Їю1. . ƒержана також ф≥нансуЇ варт≥сть п≥льг, ¤к≥ маЇ населенн¤ щодо оплати житлово-комунальних послуг. «а статистичними даними, станом на 1 вересн¤ 1997 року п≥льги щодо оплати житлово-комунальних послуг отримувало приблизно 25-30 % с≥мей, що проживають на територ≥њ ”крањни (див. таблицю 2). ” в≥дпов≥дност≥ з статтею 28 закону ”крањни Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥Ф в≥д 21 травн¤ 1997 року, встановленн¤ тариф≥в щодо оплати комунальних послуг, що надаютьс¤ п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми комунальноњ власност≥, в≥дноситьс¤ до в≥данн¤ виконавчих орган≥в с≥льських, селищних та м≥ських рад. ƒотац≥њ на покритт¤ р≥зниц≥ м≥ж оплатою в≥дсотку соб≥вартост≥ послуг, що встановлен≥ ≥ сплачуютьс¤ населенн¤м за в≥дпов≥дними тарифами, та повноњ соб≥вартост≥ цих послуг.

«а рахунок кошт≥в м≥сцевих бюджет≥в також ф≥нансуЇтьс¤ оновленн¤ парку електротранспорту (тролейбус≥в, трамвањв) ≥ виконуЇтьс¤ кап≥тальний ремонт житлового фонду.

ѕ≥д час буд≥вництва житла на майданчиках, ¤к≥ освоюютьс¤ заново, ¤к правило, весь комплекс об'Їкт≥в комунального господарства Ч ≥нженерних мереж та споруд, включаЇтьс¤ в кошторисну варт≥с ≤ : споруджуЇтьс¤ за рахунок забудовника, включаючи об'Їкти благоустрою. ¬ ≥снуючих житлових районах благоустр≥й прилеглих територ≥й зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок кошт≥в

бюджету

¬итрати п≥дприЇмств житлово-комунального господарства складаютьс¤: з зароб≥тноњ плати, нарахувань на зароб≥тну плату, внеск≥в у фонд л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи, у ‘онд зайн¤тост≥ населенн¤, плати за використану воду, тепло, електроенерг≥ю, наданн¤ ≥нших послуг м≥ж п≥дприЇмствами всередин≥ галуз≥ комунального господарства, витрат на матер≥али, запасн≥ частини, амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ та ≥нш≥ витрати ' Ќа 1 вересн¤ 1997 року ц¤ частка встановлена на р≥вн≥ 15 %.

Ќеобх≥дно зазначити, що проблема ефективного ф≥нансуванн¤ житлово-комунального сектора в ”крањн≥ ще не вир≥шена Ч крањна лише розпочала свою житлову реформу. ¬ерховною –адою ”крањни та  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни готуЇтьс¤ дл¤ прийн¤тт¤ новий ∆итловий  одекс та ≥нш≥ нормативн≥ акти, що вдосконалюють правову базу галуз≥ взагал≥ та проблеми ф≥нансуванн¤ њњ видатк≥в зокрема.

≈нергетичний комплекс, очолюваний ћ≥н≥стерством енергетики ”крањни, включаЇ в себе атомн≥, теплов≥ й г≥дротехн≥чн≥ електростанц≥њ, систему п≥дстанц≥й ≥ л≥н≥й електропередач, ¤к≥ забезпечують подачу електроенерг≥њ на територ≥њ ”крањни в сум≥жн≥ держави зг≥дно м≥ждержавних угод. ƒо складу комплексу вход¤ть промислов≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ випускають продукц≥ю електроенергетики, науково-досл≥дн≥ ≥нститути й конструкторськ≥ бюро, управл≥нн¤ та орган≥зац≥њ енергозбуту, установи соц≥альноњ сфери, що знаход¤тьс¤ на баланс≥ п≥дприЇмств галуз≥.

”весь комплекс складаЇтьс¤ ≥з станц≥й, п≥дприЇмств, орган≥зац≥й та установ державного п≥дпор¤дкуванн¤ ≥ невеликоњ к≥лькост≥ орган≥зац≥й, що забезпечують експлуатац≥ю електричних мереж на територ≥¤х район≥в, м≥ст ≥ обл≥к споживанн¤ електроенерг≥њ Ч м≥сцевого та рег≥онального п≥дпор¤дкуванн¤.

ѕ≥сл¤ прийн¤тт¤ «акону Уѕро п≥дприЇмстваФ в ”крањн≥ вс≥ п≥дприЇмства комплексу перейшли на господарський розрахунок ¤к самост≥йн≥ хаз¤йнуюч≥ статутн≥ суб'Їкти, що мають права юридичноњ особи, зд≥йснюють свою виробничу, науково-досл≥дну або ≥ншу д≥¤льн≥сть з метою одержанн¤ прибутку (доходу).

‘≥нансов≥ ресурси п≥дприЇмств комплексу формуютьс¤ здеб≥льшого за рахунок реал≥зац≥њ продукц≥њ, енергонос≥њв, виконанн¤ роб≥т або наданн¤ послуг.

ƒо складу соб≥вартост≥ продукц≥њ (електроенерг≥њ), виконаних роб≥т, послуг п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й енергетики та електриф≥кац≥њ вход¤ть: зароб≥тна плата, нарахуванн¤ на зароб≥тну плату, внески у фонд л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи, у ‘онд зайн¤тост≥, амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤, витрати на сировину, матер≥али, пальне та мастильн≥ матер≥али, поточн≥ ремонти й ≥нш≥ витрати.

ѕ≥сл¤ сплати податку на прибуток зг≥дно чинного законодавства nn '_;≤≤п! п≥дприЇмства галуз≥ формують фонди економ≥чного стимулюванн¤: фонд розвитку виробництва, науки й техн≥ки; фонд соц≥ального розвитку; фонд матер≥ального заохоченим

ѕ≥дприЇм≥льам галуз≥ надано право утворювати страхов≥ та резервн≥ фонди, а при розрахунках за в≥льно конвертовану валюту Ч йалютн≥ фонди.

« ƒержавного бюджету ”крањни ≥нвестуютьс¤ кап≥тальн≥ вкладенн¤ загальнодержавного значенн¤ дл¤ спорудженн¤ об'Їкт≥в електриег≥ер≥е≥пкп ти ≤мск≤ рмф≥каш≥. «а рахунок кошт≥в м≥сцевих бюджет≥в ф≥нансуютьс¤ роботи, пов'¤зан≥ з ремонтом ≥ поточним догл¤дом за об'Їктами Ч внутр≥шньорайонних та м≥ських електромереж ” ƒержавному бюджет≥ ”крањни щороку передбачаютьс¤ асигнуванн¤ на ф≥нансуванн¤ заход≥в, пов'¤заних з виведенн¤м експлуатац≥њ об'Їкт≥в „орнобильськоњ ј≈—.

«ал≥зничний, водний (морський ≥ р≥чковий), пов≥тр¤ний, автомоб≥льний ≥ трубопров≥дний транспорт становл¤ть Їдину транспортну систему ”крањни.

«ал≥зниц≥ становл¤ть собою складний виробничий комплекс, що складаЇтьс¤ з в≥дд≥л≥в зал≥зниць, л≥н≥йних служб (станц≥й), служб експлуатац≥њ зал≥зниць, промислових п≥дприЇмств, науково-досл≥дних ≥ п ≥ - -гтто ка-т;тг''~орст,к7г-- ≥нститут≥в, ремонтно-буд≥вельних служб, п≥дприЇмств торг≥вл≥ й харчуванн¤, установ соц≥ально-культурноњ сфери.

÷ентрал≥зоглттг управл≥нн¤ комплексом зал≥зничного транспорту зд≥йснюЇ ћ≥н≥стерство транспорту ”крањни, до складу ¤кого входить управл≥нн¤ зал≥зничним транспортом.

¬с¤ д≥¤льн≥сть зал≥зниць будуЇтьс¤ на основ≥ господарського розрахумк\ й регулюЇтьс¤ «аконом Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф

ƒоходи в≥дд≥л≥в зал≥зниць, служб, п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й складаютьс¤- з платн≥ за перевезенн¤ вантаж≥в ≥ пасажир≥в, навантажувально-розвантажувальних роб≥т, наданн¤ експедиц≥йних послуг за збер≥ганн¤ вантаж≥в ≥ багажу, а по п≥дприЇмствах орган≥зац≥¤х Ч в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ, виконанн¤ роб≥т ≥ наданн¤ послуг, а також державних кошт≥в, за рахунок ¤ких оплачуЇтьс¤ п≥льги населенн¤ щодо проњзду зал≥зничним транспортом.

ѕоточн≥ експлуатац≥йн≥ витрати зал≥зничного транспорту складаютьс¤: з зароб≥тноњ плати, нарахувань на зароб≥тну плату, внеск≥в у ‘онд „орнобил¤ та у ‘онд зайн¤тост≥, оплати за електроенерг≥ю, теплоенерг≥ю, пальне, мастильн≥ матер≥али, амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤, витрати на сировину та матер≥али.

ѕ≥сл¤ сплати податк≥в на добавлену варт≥сть, податку з прибутку п≥дприЇмства комплексу формують фонди економ≥чного стимулюванн¤, ¤к≥ використовуютьс¤ на потреби п≥дприЇмств.

« ƒержавного бюджету в≥дд≥ли, служби та п≥дприЇмства комплексу ≥нвестуютьс¤ на кап≥тальн≥ вкладенн¤ Ч буд≥вництво та придбанн¤ рухомого складу основних фонд≥в.

«а послуги, що зал≥зниц¤ надаЇ ≥ноземним ф≥рмам ≥ громад¤нам, вона маЇ право одержувати оплату у в≥льно конвертован≥й валют≥ та формувати власн≥ валютн≥ фонди.

ѕов≥тр¤ний транспорт ”крањни державноњ власност≥, що складаЇтьс¤ з рег≥ональних ав≥азагон≥в, наземних служб Ч складних господарств ав≥апорт≥в, п≥дприЇмств техн≥чного обслуговуванн¤ пов≥тр¤ного транспорту, орган≥зац≥й перевезенн¤ вантаж≥в ≥ пасажир≥в, харчуванн¤ й установ соц≥альноњ сфери, входить до складу ћ≥н≥стерства транспорту ”крањни. —ьогодн≥ в ”крањн≥ дозволено створенн¤ та функц≥онуванн¤ недержавних пов≥тр¤них компан≥й, ¤к≥ не вход¤ть до складу ћ≥н≥стерства транспорту ”крањни, але зобов'¤зан≥ керуватис¤ у своњй робот≥ нормативними актами ”крањни.

ƒоходи державного пов≥тр¤ного транспорту складаютьс¤ з платн≥ за перевезенн¤ пасажир≥в ≥ вантаж≥в на внутр≥шн≥х та м≥жнародних л≥н≥¤х у грошов≥й одиниц≥ ”крањни ≥ у в≥льно конвертован≥й валют≥. ƒоходи державного пов≥тр¤ного транспорту також формуютьс¤ за рахунок виконанн¤ роб≥т дл¤ с≥льського господарства по боротьб≥ з шк≥дниками рослин, дл¤ буд≥вельних орган≥зац≥й п≥д час монтажу висотних буд≥вельних конструкц≥й та ≥нших роб≥т Ч гас≥нн¤ л≥сових пожеж, аерофото-зйомок.

—об≥варт≥сть виконуваних роб≥т ≥ послуг у п≥дприЇмствах галуз≥ складаЇтьс¤ з витрат на зароб≥тну плату, нарахувань на зароб≥тну плату, внеск≥в у ‘онд л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи, у фонд зайн¤тост≥, на пальне та мастила, запасн≥ частини й матер≥али, амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤, на виконанн¤ поточних ремонт≥в техн≥ки та споруд.

ѕ≥сл¤ сплати податк≥в Ч на добавлену варт≥сть (за вин¤тком м≥жнародних л≥н≥й) з прибутку, п≥дприЇмства пов≥тр¤ного транспорту державноњ власност≥ утворюють фонди економ≥чного стимулюванн¤. ¬≥дпов≥дно до чинного законодавства ”крањни стосовно соц≥ального розвитку та матер≥ального заохоченн¤ провадитьс¤ сплата компенсац≥й матер¤м по догл¤ду за д≥тьми, на д≥тей дошк≥льного й шк≥льного в≥ку, а також ≥ндексац≥¤ зароб≥тноњ плати у зв'¤зку з реформою роздр≥бних ц≥н.

« ƒержавною бюджету пов≥тр¤ний транспорт державноњ власност≥ одержуЇ кошти на кап≥тальн≥ вкладенн¤ Ч буд≥вництво та придбанн¤ новоњ техн≥ки. ƒл¤ оновленн¤ основних фонд≥в галуз≥ залучаютьс¤ також ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ.

¬ економ≥ц≥ ”крањни морський та р≥чковий транспорт пос≥даЇ чимале м≥сце. ѕереведенн¤ п≥дприЇмств колишнього союзного п≥дпор¤дкуванн¤ у п≥дпор¤дкуванн¤ ”крањни в≥дпов≥дно до «акону в≥д 12 вересн¤ 1991 р. Уѕро правонаступництво ”крањниФ зм≥нило структуру економ≥ки, а також ф≥нансуванн¤ окремих напр¤м≥в д≥¤льност≥ галуз≥ з бюджету. ¬ обс¤з≥'вантаж≥в та пасажир≥в, ¤ких перевозить водний транспорт на внутр≥шн≥х та м≥жнародних л≥н≥¤х, понад половина належить флоту „орноморського морського пароплавства.

ƒо складного державного комплексу морського транспорту належатт: потужний морський торговельний флот, сучасн≥ техн≥чно оснащен≥ споруди морських порт≥в, п≥д'њзн≥ зал≥зничн≥ кол≥њ, су-њњг^г'тттг та судоремонтн≥ заводи, науково-досл≥дн≥ та досл≥ди'^ конструкторськ≥ ≥нститути й бюро, торговельн≥ бази, мереж≥ торг≥вл≥ та громадського харчуванн¤, установи та орган≥зац≥њ соц≥альноњ сфери Ч юридичн≥ особи, що мають господарську самост≥йн≥сть.

ƒоходи п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й водного транспорту формуютьс¤ за рахунок надходжень в≥д фрахту суден, перевезенн¤ вантаж≥в ≥ пасажир≥в, випуску продукц≥њ, виконанн¤ роб≥т ≥ наданн¤ послуг. « валютноњ виручки, одержаноњ за фрахт суден, перевезенн¤ пасажир≥в та вантаж≥в на м≥жнародних л≥н≥¤х, пароплавств≥) сплачуЇ податок на валютну виручку прот¤гом 10 дн≥в з моменту надходженн¤ кошт≥в на транзитно-дисконтний рахунок в банку, що його обслуговуЇ.

¬итрати п≥дприЇмств комплексу залежать в≥д напр¤м≥в њх ƒ≥¤льност≥ ѕоточн≥ витрати через експлуатац≥ю флоту склада ютьс¤: з виплат за сто¤нки б≥л¤ причал≥в порт≥в, буксируванн¤ та лоцманського проведенн¤ суден, наданн¤ ≥нших послуг (набиранн¤ питноњ води, поповненн¤ запасу матер≥ал≥в ≥ пального, продукт≥в харчуванн¤ тощо); зароб≥тноњ плати, нарахувань на зароб≥тну плату, внеск≥в у фонд л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи. ‘онд зайн¤тост≥, витрат на придбанн¤ паливно-мастильних матер≥ал≥в, амортизац≥йних в≥драхувань, витрат на поточн≥ ремонти та ≥нших витрат. якщо судна перебувають у рейсах на м≥жнародних л≥н≥¤х, вс≥ витрати в портах ≥ноземних держав зд≥йснюютьс¤ у в≥льно конвертован≥й валют≥. «а пер≥од перебуванн¤ суден у м≥жнародних рейсах частина зароб≥тноњ плати сплачуЇтьс¤ команд≥ у в≥льно конвертован≥й валют≥.

« одержаних доход≥в п≥дприЇмства комплексу робл¤ть ус≥ поточн≥ експлуатац≥йн≥ витрати, сплачують платеж≥ й податки до бюджету, внос¤ть проценти за кредити. « решти прибутку формують фонди економ≥чного стимулюванн¤, страхов≥ та резервн≥, а також валютн≥ фонди дл¤ використанн¤ њх за ц≥льовим призначенн¤м.

јвтомоб≥льному транспорту в транспортн≥й систем≥ ”крањни надаЇтьс¤ неаби¤ке значенн¤. ” загальному пасажиропо-тоц≥ крањни автомоб≥льному транспорту належить близько 40 % ≥ близько 80 % вантаж≥в перевозитьс¤ автомоб≥льним транспортом ¤к при безпосередньому обслуговуванн≥ вантажовласник≥в, так ≥ при обслуговуванн≥ зал≥зничного, морського, р≥чкового та пов≥тр¤ного транспорту.

«а сферою д≥¤льност≥ автомоб≥льний транспорт под≥л¤Їтьс¤ на транспорт м≥жм≥ського (м≥жрайонного) обслуговуванн¤ та м≥сцевого Ч на л≥н≥¤х всередин≥ м≥ст ≥ населених пункт≥в. ќстанн≥ми роками утворен≥ спец≥альн≥ автотранспортн≥ п≥дприЇмства або вид≥лен≥ спец≥альн≥ бригади дл¤ перевезенн¤ вантаж≥в ≥ пасажир≥в на м≥жнародних л≥н≥¤х.

як правило, вс≥ державн≥ п≥дприЇмства автотранспортноњ системи перебувають на господарському розрахунку, њхн¤ д≥¤льн≥сть регулюЇтьс¤ «аконом Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф. ѕор¤д з державними п≥дприЇмствами сьогодн≥ в ”крањн≥ створен≥ та функц≥онують недержавн≥ п≥дприЇмства.

ƒержавн≥ п≥дприЇмства автотранспорту м≥сцевого значенн¤ одержують ф≥нансуванн¤ з м≥сцевих бюджет≥в на оновленн¤ парку його машин. ј у зв'¤зку з наданн¤м п≥льг Ч безплатного проњзду пасажир≥в-пенс≥онер≥в та зниженн¤ тарифу на пост≥йн≥ б≥лети дл¤ учн≥в ≥ студент≥в Ч в обмежених розм≥рах одержуЇ ф≥нансуванн¤ на поточне утриманн¤ з м≥сцевих бюджет≥в. ѕерел≥к п≥льг на проњзд у громадському транспорт≥, ¤к≥ повинн≥ ф≥нансуватис¤ з м≥сцевих бюджет≥в у в≥дпов≥дност≥ з законодавством ”крањни, наводитьс¤ у таблиц≥ 3.

« роботою автотранспорту безпосередньо пов'¤заний стан дор≥г державного та м≥сцевого значенн¤. ƒл¤ буд≥вництва, реконструкц≥њ ≥ ремонту шл¤х≥в м≥сцевого значенн¤ залучаютьс¤ кошти в≥д вс≥х п≥дприЇмств, об'Їднань, орган≥зац≥й, незалежно в≥д форм власност≥, колгосп≥в ≥ радгосп≥в.

18 вересн¤ 1991 р. прийн¤т≥ «акон ”крањни Уѕро джерела ф≥нансуванн¤ дорожного господарства ”крањниФ та ѕостанова ¬ерховноњ –ади ”крањни про пор¤док введенн¤ в д≥ю згаданого «акону, а 28 грудн¤ 1991 р. прийн¤то ѕостанову  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є 385, в≥дпов≥дно до ¤коњ вс≥ п≥дприЇмства промисловики, буд≥вництва, колгоспи, радгоспи, кооперативи та ≥нш≥ п≥дприЇмства, незалежно в≥д форм власност≥ та господарюванн¤, залучаютьс¤ до участ≥ в дорожн≥х роботах в≥д обс¤гу виробництва продукц≥њ, виконаних роб≥т, наданих послуг, включаючи вс≥ види д≥¤льност≥, в тому числ≥ виконанн¤ буд≥вельно-монтажних роо≥: власними силами. Ќормативи в≥драхувань на дорожн≥ роботи затверджуЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни в залежност≥ в≥д обс¤гу виробництва продукц≥њ, виконаних роб≥њ ≥ наданих послуг.  р≥м того, вс≥ п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ —плачують м≥сцевим радам 2 в≥дсотки в≥д доход≥в, одержаних в≥д наданих транспортних послуг, з зарахуванн¤м цих витрат на соб≥варт≥сть. ¬ин¤ток становл¤ть колгоспи та радгоспи, ¤к≥ з 1 жовтн¤ 1991 р. зв≥льнен≥ в≥д сплати цих в≥драхувань.

1 –озкрийте пон¤тт¤ Уф≥нансуванн¤ кап≥таловкладеньФ, по¤сн≥ть джерела покритт¤ видатк≥в кап≥таловкладень.

2; ѕо¤сн≥сть пор¤док ф≥нансуванн¤ промисловост≥.

3: —кладов≥ видатк≥в житлово-комунального господарства.

4. –озкрийте особливост≥ джерел та пор¤дку ф≥нансуванн¤ витрат житлово-комунального господарства.

5 як≥ ≥снують особливост≥ ф≥нансуванн¤ видатк≥в енергетики?

6 ƒайте характеристику джерел та по¤сн≥ть пор¤док ф≥нансуванн¤ видатк≥в на утриманн¤ транспортного господарства в ”крањн≥

4) встановлюЇ дл¤ банк≥в та ≥нших кредитних установ правила проведенн¤ банк≥вських операц≥й, бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥, захисту ≥нформац≥њ та кошт≥в;

5) орган≥зуЇ створенн¤ та методолог≥чно забезпечуЇ систему грошово-кредитноњ ≥ банк≥вськоњ статистичноњ ≥нформац≥њ та статистики плат≥жного балансу;

6) визначаЇ систему, пор¤док ≥ форми розрахунк≥в, у тому числ≥ м≥ж банками та ≥ншими кредитними установами;

7) визначаЇ напр¤ми розвитку сучасних електронних банк≥вських технолог≥й, координуЇ та контролюЇ створенн¤ електронних плат≥жних засоб≥в, систем розрахунк≥в, автоматизац≥њ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ та засоб≥в захисту банк≥вськоњ ≥нформац≥њ;

8) зд≥йснюЇ банк≥вське регулюванн¤ та нагл¤д;

9) веде –еЇстр банк≥в, њх ф≥л≥й та представництв, валютних б≥рж ≥ кредитних установ, зд≥йснюЇ л≥цензуванн¤ банк≥вських та ≥нших операц≥й у предбачених законом випадках;

10) складаЇ плат≥жний баланс ≥ баланс м≥жнародних ≥нвестиц≥й ”крањни, зд≥йснюЇ њх анал≥з та прогнозуванн¤;

11) представл¤Ї ≥нтереси ”крањни в центральних банках ≥нших держав, м≥жнародних банках та ≥нших кредитних установах, де сп≥вроб≥тництво зд≥йснюЇтьс¤ на р≥вн≥ центральних банк≥в;

12) зд≥йснюЇ в≥дпов≥дно до визначених законом повноважень валютне регулюванн¤, визначаЇ пор¤док зд≥йсненн¤ розрахунк≥в в ≥ноземн≥й валют≥, орган≥зовуЇ ≥ зд≥йснюЇ валютний контроль;

13) забезпечуЇ накопиченн¤, збер≥ганн¤ та зд≥йсненн¤ операц≥й з золотовалютним резервом;

14) анал≥зуЇ стан грошово-кредитних, ф≥нансових, ц≥нових та валютних в≥дносин;

15) орган≥зуЇ ≥нкасац≥ю та перевезенн¤ банкнот ≥ монет та ≥нших ц≥нностей;

16) реал≥зуЇ державну пол≥тику з питань захисту державних секрет≥в у систем≥ Ќац≥онального банку ”крањни.

 ер≥вними органами Ќац≥онального банку ”крањни Ї –ада Ѕанку та –ада директор≥в.

–ада Ѕанку Ч  онституц≥йний орган. «г≥дно з статтею 100  онституц≥њ –ада Ќац≥онального банку ”крањни розробл¤Ї основн≥ засади грошово-кредитноњ пол≥тики та зд≥йснюЇ контроль за њњ проведенн¤м. ѕравовий статус –ади Ќац≥онального банку ”крањни визначаЇтьс¤ законом.

–ада директор≥й банку забезпечуЇ реал≥зац≥ю грошово-кредитноњ пол≥тики, орган≥зуЇ д≥¤льн≥сть ≥ зд≥йснюЇ управл≥нн¤ нею.

«а  онституц≥њ √олова Ќац≥онального банку ”крањни призначаЇтьс¤ ¬ерховною –адою за поданн¤м ѕрезидента ”крањни б≥льш≥стю в≥д конституц≥йного складу ¬ерховноњ –ади ”крањни терм≥ном на 4 роки.

Ќа в≥дм≥ну в≥д комерц≥йних банк≥в, дл¤ Ќац≥онального банку одержанн¤ прибутку не Ї основною метою д≥¤льност≥.

Ќац≥ональним банк ”крањни маЇ особливий правовий статус. ¬≥н над≥лений н.≥алнпмп повноваженн¤ми. Ќормативн≥ акти, ¤к≥ видаЇ Ќац≥ональний банк, обов'¤зков≥ дл¤ вс≥х без виключенн¤ орган≥в держави ≥ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤. «начне розгалуженн¤ банк≥вськоњ системи даЇ можлив≥сть комерц≥йним банкам самост≥йно зд≥йснювати своњ повноваженн¤.  омерц≥йн≥ банки не видають нормативних акт≥в, приписи ¤ких розповсюджувалис¤ б на вс≥х, але сам≥ будують свою д≥¤льн≥сть на законодавств≥ ≥ нормативних актах Ќац≥онального банку ”крањни. ƒержавне регулюванн¤ в≥дносин, що виникають з д≥¤льност≥ банк≥в, набуваЇ форми обов'¤зкових припис≥в, ≤до м≥ст¤тьс¤ у нормах р≥зних галузей права.

¬≥дносн≥ ≤ , що виникають з д≥¤льност≥ банк≥в, ¤вл¤ють собою синтеч фактичних ≥ юридичних в≥дносин. ёридичним зм≥стом цих в≥дносин Ї суб'Їктивн≥ юридичн≥ права ≥ обов'¤зки њх учасник≥в Ч банк≥в та кл≥Їнтури. « одного боку ц≥ в≥дносини Ч належна кредитн≥й установ≥ м≥ра дозволеноњ повед≥нки Ч наданн¤ кредит≥в р≥зних вид≥в ≥ ст¤гненн¤ плати (%) за них у в≥дпов≥днос ≤ ≥ з кредитною угодою в межах, дозволених Ќац≥ональним бан≥ њм ”крањни, а з другого боку Ч приписана друг≥й сторон≥ Ч одержувачу позички ≥ забезпечена можлив≥стю державного примусу (примусового ст¤гненн¤, зб≥льшенн¤ плати за позичку, реал≥зац≥Їю належного позичальнику майна ≥ зарахуванн¤ кошт≥в на погашенн¤ боргу) м≥ра необх≥дноњ повед≥нки (одержанн¤ позички ≥ своЇчасне поверненн¤ њњ), ¤коњ повинен ƒодержуватис¤ позичальник в ≥нтересах кредитора.  редитн≥ в≥дносини в основному Ї догов≥рними ≥ регулюютьс¤, природно, нормами цив≥льного права. ќднак навр¤д чи можливо в≥дносини в галуз≥ кредитуванн¤ з участю банку в≥дносити т≥льки до

цив≥льно-правових. ÷ив≥льно-правовий метод регулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин характеризуЇтьс¤ р≥вн≥стю суб'Їкт≥в, њх дис-позитивн≥стю та ≥н≥ц≥ативою у формуванн≥ ≥ реал≥зац≥њ в≥дносин. ” кредитних правов≥дносинах ч≥тко визначаЇтьс¤ ≥н≥ц≥ативн≥сть Ч бажанн¤ суб'Їкту п≥дприЇмництва одержати позичку в банку на умовах, ¤к≥ виставл¤Ї кредитор, але немаЇ диспози-тивност≥ Ч юридичноњ свободи (можливост≥) позичальника зд≥йснити правосуб'Їктн≥сть за своњм розсудом.

Ѕанк≥вська позичка надаЇтьс¤ на п≥дстав≥ угоди, в ¤к≥й точно ф≥ксуЇтьс¤ вол¤ стор≥н. ќдержувач позички Ч кл≥Їнт банка не п≥дпор¤дкований кредитору, але њх права неоднаков≥. ” банка-кредитора фактично знаход¤тьс¤ вс≥ права, а на кл≥Їнт≥ лежать обов'¤зки точного дотриманн¤ припис≥в кредитора. ¬иконанн¤ умов кредитора гарантоване, бо позичка видаЇтьс¤ п≥д забезпеченн¤. ” цив≥льному прав≥ угода виконуЇ ≥ захисну функц≥ю, оск≥льки сторони повинн≥ точно дотримуватис¤ умов угоди.  редитна угода захищаЇ права кредитора Ч у випадку неповерненн¤ простроченоњ заборгованост≥ банк може примусово повернути борг ≥ ст¤гнути п≥двищену плату. ј позичальник може т≥льки в≥дмовитис¤ в≥д укладенн¤ угоди. –≥вност≥ стор≥н у кредитних правов≥дносинах немаЇ, тому кредитна угода банка ≥ позичальника Ї специф≥чною формою взаЇмов≥дносин комерц≥йного банку ≥ суб'Їкта п≥дприЇмництва.

¬≥дносини, ¤к≥ виникають з д≥¤льност≥ кредитних установ, Ї одн≥Їю з форм соц≥альних в≥дносин ≥ визначаютьс¤ волею ≥ св≥дом≥стю учасник≥в. ’оча вони виникають за волеви¤вленн¤м позичальник≥в ≥ оформлюютьс¤ кредитною угодою, але мають владно-орган≥зац≥йну основу. ѕравила Ќац≥онального банку ”крањни, ¤к≥ регламентують проведенн¤ операц≥й по рахунках в кредитних установах, вказують, що вони в≥дкриваютьс¤: а) дл¤ збер≥ганн¤ кошт≥в; б) дл¤ проведенн¤ операц≥й за розрахунково-грошовими документами визначеноњ форми; в) дл¤ зд≥йсненн¤ контролю за дотриманн¤м чинного законодавства при утворенн≥, реорган≥зац≥њ, л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмств будь-¤коњ форми власност≥ ≥ вид≥в д≥¤льност≥, при в≥дкритт≥ ≥ закритт≥ рахунк≥в ≥ повс¤кденного контролю за ф≥нансово-господарською д≥¤льн≥стю кл≥Їнт≥в Ч власник≥в рахунк≥в. ѕричому контроль зд≥йснюЇ комерц≥йний банк, ƒержавна податкова ≥нспекц≥¤, контрольно-рев≥з≥йна служба, органи ћ¬—, а за д≥¤льн≥њ; ≤ю комерц≥йного банку спостер≥гаЇ Ќац≥ональний банк ”крањни

«г≥дно з ≤нструкц≥Їю Ќац≥онального банку ”крањни Уѕро в≥дкритт¤ рахунк≥в у нац≥ональн≥й та ≥ноземн≥й валют≥Ф рахунки в банках в≥дкриваютьс¤ на умовах ц≥Їњ ≥нструкц≥њ ≥ угоди на в≥дкритт¤ ≤ обслуговуванн¤ банк≥вського рахунку. ¬≥дносини, ¤к≥ виникаю ≤ ь м≥ж установами банк≥в ≥ власниками рахунк≥в, характеризуютьс¤ так: 1) сторони (банк ≥ суб'Їкт п≥дприЇмництва) зобов'¤зан≥ при дотриманн≥ законних ≥ догов≥рних умов ≥ вимог вступити в ц≥ в≥дносини; 2) установа перед в≥дкритт¤м рахунку суб'Їкту п≥дприЇмництва або установ≥ зд≥йснюЇ контрольн≥ функц≥њ, перев≥р¤ючи правосуб'Їктн≥сть за¤вника; 3) зм≥ст в≥дносин ч≥тко ре≥.≥амсшоиано чинними нормативними актами.

¬иникненн¤ в≥дносин з приводу в≥дкритт¤ поточного, бюджетного та ≥нших рахунк≥в зв'¤зане з поданн¤м за¤ви в банк орган≥зац≥Їю будь-¤коњ форми власност≥, але не тому, що вона цього дуже бажаЇ ≥ робить пропозиц≥ю банку вступити у догов≥рн≥ в≥дносини, а тому, що в силу закону вона не маЇ права тримати кошти понад суми (л≥м≥ту), установленоњ комерц≥йним банком, в своњй кас≥. ѕ≥сл¤ поданн¤ за¤ви дл¤ в≥дкритт¤ рахунку орган≥зац≥Їю кредитна установа перев≥р¤Ї юридичну особу орган≥зац≥њ ≤ на¤вн≥сть документ≥в, необх≥дних дл¤ в≥дкритт¤ рахунку, ≥ тел¤ ньоюкни на його в≥дкритт¤. ѕрава ≥ обов'¤зки власника рахунку ≥ кредитноњ установи визначаютьс¤ нормативними актами Ќац≥онального банку ”крањни, а в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ цих акт≥в Ч ”казом ѕрезидента ”крањни.

Ќорми цих акт≥в мають суто ≥мперативний характер, ¤кий не дозволж сторонам поступати за своњм волеви¤вленн¤м, ≥ Ї ф≥нансове -плановими. ¬≥дносини, ¤к≥ врегульован≥ цими нормами, Ї ф≥нансове-правовими. ѕ≥сл¤ в≥дкритт¤ рахунку в банку н≥ банк, н≥ його кл≥Їнт Ч власник рахунку не маЇ права зм≥нювати припис≥в, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ в нормативних актах.

¬≥дкрит≥й рахунку в банку юридичною особою Ч суб'Їктом п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ї передумовою дл¤ виникненн¤ ÷ив≥льно-правових п≥дносн≥., пов'¤заних з розрахунками по його основн≥й д≥¤льност≥, а також даЇ можлив≥сть бути учасником кредитних в≥дносин з банком. ¬≥дносини, пов'¤зан≥ з розрахунками м≥ж юридичними особами ≥ громад¤нами, регулюють с¤ ≤накше, н≥ж в≥дносини, що виникають з приводу в≥дкритт¤ рахунку в кредитн≥й установ≥. ÷≥ в≥дносини в≥др≥зн¤ютьс¤ ≥ методами правового регулюванн¤ (догов≥рн≥, при р≥вност≥ стор≥н) ≥ суб'Їктним складом. ¬ цих в≥дносинах можуть брати участь не два, а три та, ¤к правило, при ≥ногородн≥х розрахунках, Ч чотири суб'Їкти. ћ≥ж поставщиком ≥ покупцем ≥снують цив≥льно-правов≥ в≥дносини. ƒл¤ виконанн¤ догов≥рних умов вони повинн≥ зд≥йснювати взаЇмн≥ розрахунки за встановленими правовими формами. “аким чином, при розрахунках через банки виникаЇ складне коло цив≥льно-правових (догов≥рних) ≥ ф≥нансово-правових в≥дносин. ƒогов≥рн≥ в≥дносини регулюютьс¤ цив≥льно-правовими нормами ≥ вивчаютьс¤ в курс≥ цив≥льного права, ф≥нансово-правов≥ Ч у курс≥ ф≥нансового права.

‘≥нансово-правов≥ норми визначають пор¤док утворенн¤ ≥ компетенц≥ю комерц≥йних банк≥в.

 омерц≥йн≥ банки р≥зних вид≥в ≥ форм власност≥ на акц≥онерних або пайових засадах створюютьс¤ в≥дпов≥дно з «аконами ”крањни Уѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ, Уѕро господарськ≥ товаристваФ, Уѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржуФ та ѕравилами Ќац≥онального банку ”крањни. ”творювати банки можуть украњнськ≥ та ≥ноземн≥ юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи (не менше трьох), кр≥м рад орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ вс≥х р≥вн≥в, њх виконавчих орган≥в, державних п≥дприЇмств, пол≥тичних, профсп≥лкових орган≥зац≥й ≥ об'Їднань, парт≥й, громадських фонд≥в.

Ќе можуть бути засновниками банку особи, ¤ким суд заборонив займатис¤ певною д≥¤льн≥стю, до зак≥нченн¤ терм≥ну, встановленого вироком. Ќе дозвол¤Їтьс¤ бути засновниками особам, що мають непогашену судим≥сть за крад≥жки ≥ хабарництво, вони не можуть також займати кер≥вн≥ посади, що зв'¤зан≥ з матер≥альною в≥дпов≥дальн≥стю.

Ќац≥ональний банк ”крањни встановлюЇ м≥н≥мальний розм≥р статутного фонду акц≥онерного банку.

—татутний кап≥тал акц≥онерного банку може формуватис¤ т≥льки за рахунок власних кошт≥в акц≥онер≥в. «аборон¤Їтьс¤ зб≥льшувати статутний кап≥тал ≥ створювати нов≥ банки за рахунок нерозпод≥лених прибутк≥в або кошт≥в ≥нших фонд≥в.

„астку в статутний кап≥тал можна зробити у нац≥ональн≥й, в≥льно конвертован≥й валют≥, майн≥ ≥ пов'¤заних з ним майнових правах. Ќе можна робити внески за рахунок бюджетних кошт≥в, кредитних ≥ заставних кошт≥в.

ƒл¤ формуванн¤ статутного фонду в≥дкриваЇтьс¤ тимчасовий рахунок за м≥сцем знаходженн¤ акц≥онерного банку.

ƒо реЇстрац≥њ акц≥онерного банку засновники оголошують п≥дписку на акц≥њ на строк до 6 м≥с¤ц≥в. Ќа прот¤з≥ оголошеноњ п≥дписки на акц≥њ повинн≥ п≥дписатис¤ не менш 60 % акц≥онер≥в. якщо не набираЇтьс¤ 60 %, банк вважаЇтьс¤ неутворе-ним. якщо акц≥њ банку розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж засновниками, то до дн¤ установчих збор≥в вони повинн≥ внести не менш 50 % ном≥нальноњ вартост≥ акц≥й.

¬ правов≥й та економ≥чн≥й л≥тератур≥ сформулювалис¤ визначенн¤ так званих Убанк≥в банк≥вФ, ¤к≥ можна називати ÷ентральним (або нац≥ональним) банком крањни. ¬важаЇтьс¤, що ÷ентральний банк повинен бути:

1. ™диним ем≥с≥йним центром, ¤кий маЇ монопольне право грошовоњ ем≥с≥њ на територ≥њ крањни, ¤кий збер≥гаЇ ≥ враховуЇ нац≥ональн≥ золотовалютн≥ резерви.

2. Ѕанком ур¤ду, зобов'¤заним п≥дтримувати державн≥ економ≥чн≥ програми, зд≥йснювати кредитуванн¤ деф≥циту державного бюджету, розм≥щувати державн≥ ц≥нн≥ папери.

3. ќрганом стаб≥льност≥ нац≥ональноњ грошовоњ системи.

4.  редитувати комерц≥йн≥ банки, коли в них не вистачаЇ

кошт≥в.

5. ќрганом банк≥вського нагл¤ду, ¤кий п≥дтримуЇ необх≥дний р≥вень стандартизац≥њ ≥ профес≥онал≥зму в нац≥ональн≥й кредитн≥й систем≥ ¹.

¬с≥м цим ознакам в≥дпов≥даЇ Ќац≥ональний банк ”крањни. Ќац≥ональний банк ”крањни представл¤Ї ≥нтереси держави в центральних бањ. к.; других крањн, м≥жнародних банках та ф≥нансово-кредитних орган≥зац≥¤х.

Ќац≥ональтпг:: банк ”крањни виступаЇ немов би посередником м≥ж державою ≥ комерц≥йними банками. ¬≥н засобами, ¤к≥ маЇ в своЇму розпор¤дженн≥, спираючис¤ на  онституц≥ю ≥ за конодавство, вт≥люЇ в житт¤ економ≥чну пол≥тику держави. як орган виконавчоњ влади з особливими функц≥¤ми, Ќац≥ональний банк ”крањни реал≥зуЇ державне управл≥нн¤ в банк≥вськ≥й систем≥ крањни, контролюЇ пор¤док створенн¤ комерц≥йних банк≥в, зд≥йснюЇ нагл¤д за њх д≥¤льн≥стю, не втручаючис¤ в њх оперативну д≥¤льн≥сть.

«акон ”крањни Уѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ даЇ вих≥дн≥ положенн¤ дл¤ формуванн¤ комерц≥йних банк≥в та визначаЇ коло њх повноважень. ¬ основу формуванн¤ комерц≥йних банк≥в також кладутьс¤ «акони ”крањни Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф, Уѕро господарськ≥ товаристваФ, Уѕро ц≥нн≥ папери та фондову б≥ржуФ, Уѕро обмеженн¤ монопол≥змуФ ≥ нормативн≥ акти Ќац≥онального банку ”крањни: ѕоложенн¤ про пор¤док створенн¤ ≥ реЇстрац≥њ комерц≥йних банк≥в в≥д 27.03.1996р. ≥з зм≥нами в≥д 23.07.1996 р.; ѕоложенн¤ про пор¤док л≥цензуванн¤ банк≥в в ”крањн≥ в≥д 27.03.1996 р. ≥ зм≥нами в≥д 23.07.1996 р., ѕоложенн¤ ЌЅ” про пор¤док проведенн¤ зовн≥шнього аудиту юридичних ос≥б Ч акц≥онер≥в (учасник≥в) комерц≥йних банк≥в у процес≥ перев≥рки правильност≥ формуванн¤ статутних фонд≥в комерц≥йних банк≥в.

Ќац≥ональний банк ”крањни л≥цензуЇ д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в ≥ реЇструЇ њх статути. ”творювати банки можуть украњнськ≥ та ≥ноземн≥ юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи (не менше трьох), кр≥м рад м≥сцевого самовр¤дуванн¤ ус≥х р≥вн≥в, њх виконавчих орган≥в, державних п≥дприЇмств, пол≥тичних, профсп≥лкових орган≥зац≥й ≥ об'Їднань, парт≥й, громадських фонд≥в.

Ќац≥ональний банк ”крањни встановлюЇ м≥н≥мальний розм≥р статутного фонду акц≥онерного банку.

—татутний кап≥тал акц≥онерного банку може формуватис¤ т≥льки за рахунок власних кошт≥в акц≥онер≥в. «аборон¤Їтьс¤ зб≥льшувати статутний кап≥тал ≥ створювати нов≥ банки за рахунок нерозпод≥лених прибутк≥в.

„астку в статутний кап≥тал можна зробити т≥льки у нац≥ональн≥й валют≥. Ќе можна робити внески за рахунок бюджетних кошт≥в, кредитних ≥ заставних кошт≥в.

ƒл¤ формуванн¤ статутного фонду в≥дкриваЇтьс¤ тимчасовий рахунок за м≥сцем знаходженн¤ акц≥онерного банку.

 омерц≥йн≥ банки вважаютьс¤ створеними ≥ одержують статус юридичноњ особи п≥сл¤ реЇстрац≥њ Ќац≥ональним банком ”крањни. –еЇстрац≥¤ проводитьс¤ у в≥дпов≥дност≥ з Уѕоложенн¤м про пор¤док створенн¤ ≥ реЇстрац≥њ комерц≥йних банк≥вФ, затвердженим ѕравл≥нн¤м Ќац≥онального банку 27.03.1996 р. ≥з зм≥нами, внесеними 23.07.1996 року.

ѕерел≥к документ≥в, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ реЇстрац≥њ комерц≥йного банку, встановлен≥ статтею 22 «акону ”крањни Уѕро банки ≥ банк≥вськл д≥¤льн≥стьФ та п. 3.2. ѕоложенн¤ про пор¤док створенн¤ комерц≥йних банк≥в.

Ќац≥ональний банк ”крањни може в≥дмовити у реЇстрац≥њ комерц≥йного банку: 1) у раз≥ порушенн¤ пор¤дку створенн¤ банку; 2) нев≥дпов≥дност≥ його статуту та ≥нших установчих документ≥в законодавству; 3) незадов≥льного ф≥нансового стану засновник≥в, що загрожуЇ ≥нтересам кредитор≥в банку; 4) у раз≥ профес≥йноњ непридатност≥ рекомендованого кер≥вництва.

–≥шенн¤ про в≥дмову в реЇстрац≥њ комерц≥йного банку може бути оскаржене у судовому пор¤дку.

ѕро зм≥ни, що внос¤тьс¤ в установч≥ документи, комерц≥йн≥ банки повинн≥ пов≥домл¤ти Ќац≥ональному банку ≥ подавати у м≥с¤чний строк к≥р≥альпо засв≥дчен≥ коп≥њ зм≥нених документ≥в. –еЇстрац≥¤ зм≥н ≥ доповнень зд≥йснюЇтьс¤ також у м≥с¤чний строк з моменту одержанн¤ за¤ви та вс≥х необх≥дних документ≥в шл¤хом внесенн¤ њх до книги реЇстрац≥њ банк≥в.

 омерц≥йн≥ банки можуть в≥дкривати на територ≥њ ”крањни ≥ за њњ межами ф≥л≥њ та представництва, ¤к≥ виступають в≥д ≥мен≥ головного банку ≥ не Ї юридичними особами, але мають своњ положенн¤ ‘≥л≥¤ маЇ св≥й субкореспондентський рахунок та зд≥йснюЇ банк≥вськ≥ о≥≥ер.игг, передбачен≥ њњ положенн¤м. ѕредставництво банк\ (≤нш≥й \ ≤ головним банком, в≥д ≥мен≥ ¤кого в≥н виступаЇ але не маЇ прав виконувати банк≥вськ≥ функц≥њ.

 омерц≥йн≥! банк маЇ право в≥дкривати ф≥л≥њ за умови повноњ сплати за¤вленого статутного фонду.

ƒл¤ в≥дкритт¤ ф≥л≥њ чи представництва необх≥дна письмова згода Ќац≥онального банку. ѕ≥сл¤ одержанн¤ письмовоњ згоди ƒќ Ќац≥онального банку подаютьс¤:

Ч клопотанн¤ про реЇстрац≥ю ф≥л≥њ ≥ економ≥чне обгрунтуванн¤ доц≥льност≥ њњ створенн¤ за п≥дписом голови ради, зав≥реним печаткою банку;

Ч р≥шенн¤ збор≥в акц≥онер≥в банку про створенн¤ ф≥л≥њ;

Ч положенн¤ про ф≥л≥ю, затверджене в установленому поку,

Ч висновок управл≥нн¤ Ќац≥онального банку за м≥сцем знаходженн¤ ф≥л≥њ комерц≥йного банку про в≥дпов≥дн≥сть вимогам прим≥щенн¤ ф≥л≥њ банку, про профес≥йну придатн≥сть ≥ репутац≥ю керуючого ф≥л≥Їю банку ≥ головного бухгалтера та забезпечен≥сть квал≥ф≥кованими кадрами ¹.

ћатер≥али дл¤ реЇстрац≥њ ф≥л≥њ банку розгл¤дають ≥ дають висновки √оловн≥ управл≥нн¤ банк≥вського нагл¤ду, банк≥вського обслуговуванн¤, валютно-економ≥чне, ем≥с≥йно-касових операц≥й, юридичне.

Ќац≥ональний банк ”крањни може в≥дмовити комерц≥йному банку у в≥дкритт≥ ф≥л≥њ у раз≥ порушенн¤ пор¤дку њњ створенн¤, нев≥дпов≥дност≥ документ≥в законодавству та статуту банку, незадов≥льного ф≥нансового стану банку, порушенн¤ ним економ≥чних норматив≥в через профес≥йну непридатн≥сть кер≥вника, головного бухгалтера, в≥дсутност≥ належноњ матер≥ально-техн≥чноњ бази.

ѕравилами Ќац≥онального банку ”крањни встановлен≥ особливост≥ реЇстрац≥њ банк≥в, њх ф≥л≥й та представництв за участю ≥ноземного кап≥талу. ≤ноземн≥ банки можуть утворювати ≥ноземн≥ юридичн≥ ≥ ф≥зичн≥ особи, сп≥льн≥ банки Ч украњнськ≥ ≥ ≥ноземн≥ юридичн≥ ≥ ф≥зичн≥ особи.

 р≥м тих документ≥в, ¤к≥ повинн≥ подати украњнськ≥ засновники дл¤ утворенн¤ комерц≥йного банку, ≥ноземн≥ юридичн≥ особи подають:

Ч р≥шенн¤ уповноваженого органу ≥ноземного засновника про створенн¤ банку;

Ч письмова згода контрольного органу держави, п≥дданим ¤коњ Ї ≥ноземний учасник, на створенн¤ банку. јле згода потр≥бна, ¤кщо це передбачено законодавством в≥дпов≥дноњ держави;

Ч коп≥њ статут≥в ≥ноземних засновник≥в, на п≥дстав≥ ¤ких вони д≥ють;

Ч вит¤г з торговельного (банк≥вського) реЇстру держави, де ≥ноземний засновник (учасник) маЇ оф≥ц≥йно зареЇстровану контору;

Ч дов≥дку з банк≥вських установ, у ¤ких оф≥ц≥йно в≥дкрит≥ ≥ знаход¤тьс¤ рахунки ≥ноземного засновника;

Ч висновок аудиторськоњ орган≥зац≥њ, ¤ка за законодавством держави засновника (учасника) маЇ право зд≥йснювати аудиторську д≥¤льн≥њ;

≤ноземн≥ ф≥зичн≥ особи дл¤ створенн¤ комерц≥йного банку, ф≥л≥њ або представництва подають:

Ч п≥дтвердженн¤ першокласного банку про платоспроможн≥сть засновника (учасника) банку;

Ч рекомендац≥њ не менше двох ≥ноземних юридичних ос≥б або громад¤н з в≥домою платоспроможн≥стю.

÷≥ документи повинн≥ бути нотар≥ально зав≥рен≥ за м≥сцем њх видач≥ та легал≥зован≥ (п≥дтверджен≥) в установленому пор¤дку в консульських установах ”крањни. ≤ноземн≥ засновники подають також зав≥рен≥ переклади на украњнську мову вс≥х документ≥в, ¤к≥ викладен≥ ≥ноземною мовою, з доданн¤м ориг≥нал≥в.

«а д≥¤льн≥стю комерц≥йних банк≥в зд≥йснюЇ контроль √оловне упр≥м инн¤ банк≥вського нагл¤ду Ќац≥онального банку ”крањни,  римське республ≥канське та обласн≥ управл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни.

 онтрольн≥ функц≥њ Ќац≥онального банку ”крањни пол¤гають у зд≥йснен≥ нагл¤ду за додержанн¤м банк≥вського законодавства ”крањни, економ≥чних норматив≥в, встановлених законами ”крањни, та владних нормативних акт≥в.

¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни Уѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ з метою захисту ≥нтерес≥в кл≥Їнт≥в та забезпеченн¤ ф≥нансовоњ над≥йност≥ банк≥в Ќац≥ональний банк ”крањни встановлюЇ дл¤ вс≥х комерц≥йних банк≥в обов'¤зков≥ економ≥чн≥ нормативи¹:

~ м≥н≥мальний розм≥р статутного фонду дл¤ комерц≥йних банк≥в, ¤к≥ створюютьс¤ та вже д≥ють. ƒл¤ реЇстрац≥њ комерц≥йного банку встановлений м≥н≥мальний розм≥р статутного фон-ƒ” у сум≥, екв≥валентн≥й 1 млн ≈ ё. ≤снуюч≥ комерц≥йн≥ банки, ¤к≥ не мають такого статутного фонду, повинн≥ до 1 с≥чн¤ 1998 року зб≥льшити його до 1 млн ≈ ё. Ќов≥ комерц≥йн≥ банки будуть реЇструватис¤ т≥льки за умов сформуванн¤ такого статутного фонду;

Ч норматив платоспроможност≥. Ќорматив платоспроможност≥ банку, тобто достатн≥сть кап≥талу банку дл¤ проведенн¤ активних операц≥й з урахуванн¤м ризик≥в, що характерн≥ дл¤ р≥зноман≥тних вид≥в банк≥вськоњ д≥¤льност≥;

Ч нормативи л≥кв≥дност≥ банку. ѕри встановленн≥ нормативу л≥кв≥дност≥ передбачаютьс¤ вс≥ види л≥кв≥дност≥ (миттЇвоњ, загальноњ, сп≥вв≥дношенн¤ високол≥кв≥дних актив≥в до робочих актив≥в банку та ресурсноњ). ѕри визначенн≥ л≥кв≥дност≥ визначаЇтьс¤ забезпеченн¤ ресурсами банку його активних вкладень;

Ч максимальний розм≥р ризику на одного позичальника. ¬изначаючи максимальний розм≥р ризик≥в на одного позичальника, ЌЅ” вимагаЇ, щоб загальна сума зобов'¤зань будь-¤кого позичальника перед банком у результат≥ наданн¤ останн≥м одного або к≥лькох кредит≥в не перевищувала 25 в≥дсотк≥в власних кошт≥в банку;

Ч максимальний розм≥р великих кредитних ризик≥в. ћаксимальний розм≥р великих кредитних ризик≥в встановлюЇтьс¤ ¤к сп≥вв≥дношенн¤ сукупного розм≥ру великих кредитних ризик≥в та власних кошт≥в комерц≥йного банку;

Ч норматив ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥. Ќорматив ≥нвестуванн¤ характеризуЇ використанн¤ власних кошт≥в банк≥в дл¤ придбанн¤ часток (акц≥й тощо) акц≥онерних товариств, п≥дприЇмств та недержавних боргових зобов'¤зань.

¬становлюютьс¤ й оц≥ночн≥ показники д≥¤льност≥:

Ч м≥н≥мальний розм≥р власних кошт≥в банку;
Ч достатн≥сть кап≥талу банку;

Ч покритт¤ прогнозних збитк≥в власними коштами банку;

Ч максимальний розм≥р кредит≥в, гарант≥й ≥ поручительств, наданих ≥нсайдерам;

Ч максимальний розм≥р залучених грошових вклад≥в (депозит≥в) ф≥зичних ос≥б;

Ч максимальний розм≥р наданих м≥жбанк≥вських позик;

Ч реф≥нансуванн¤.

3 метою створенн¤ над≥йност≥ та стаб≥льност≥ банк≥вськоњ системи Ќац≥ональний банк ”крањни в≥дпов≥дно до статт≥ 17 «акону ”крањни Уѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ, визначаЇ Хпор¤док л≥цензуванн¤ комерц≥йних банк≥в, тобто наданн¤ дозволу на зд≥йсненн¤ окремих чи вс≥х банк≥вських операц≥й комерц≥йним) банку, ¤кий з моменту реЇстрац≥њ його Ќац≥ональним банком стаЇ юридичною особою.

 омерц≥йний №апк маЇ право проводити банк≥вськ≥ операц≥њ т≥льки п≥сл¤ одержанн¤ л≥ценз≥њ Ќац≥онального банку ”крањни. ќбов'¤зковому л≥цензуванню п≥дл¤гають операц≥њ з гот≥вкою, розрахунков≥, активн≥ та пасивн≥, з валютними ц≥нност¤ми та ≥нш≥ операц≥њ ≥ види д≥¤льност≥, ¤к≥ перел≥чен≥ у статт≥ 3 «акону ”крањни Уѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ та в п.2 ѕоложенн¤ про пор¤док л≥цензуванн¤ банк≥в в ”крањн≥, затвердженого ѕравл≥нн¤м ЌЅ”.

Ћ≥цензуЇ≤ьсн д≥¤льн≥сть ус≥х комерц≥йних банк≥в, але дл¤ новостворених банк≥в \лгови л≥цензуванн¤ б≥льш сувор≥, н≥ж дл¤

д≥ючих

ќсоблив≥ умови наданн¤ л≥ценз≥й на веденн¤ рахунк≥в банк≥в-кореспондентш, що Ї резидентами ”крањни, на зд≥йсненн¤ касового обслуговуванн¤, на наданн¤ кредит≥в юридичним ≥ ф≥зичним особам, на переведенн¤ грошово-валютних ц≥нностей.

Ќац≥ональний банк ”крањни зд≥йснюЇ контроль .за д≥¤льн≥стю комерц≥йних банк≥в не т≥льки при л≥цензуванн≥. ¬≥н може ≥ в≥дкликати надану л≥ценз≥ю. ¬≥дкликанн¤ л≥ценз≥њ на зд≥йсненн¤ банк≥вських операц≥й Ї крайн≥м заходом. —початку до комерц≥йного банку вживають заходи застережливого характеру, передбачен≥ чинним законодавством та нормативними актами Ќац≥ональною банку ”крањни.

Ћ≥ценз≥¤ на зд≥йсненн¤ банк≥вських операц≥й (окремих чи вс≥х) може бути в≥дкликана за поданн¤м рег≥онального управл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни у раз≥:

Ч ви¤вленн¤ недостов≥рних даних, на п≥дстав≥ ¤ких була надана л≥ценз≥¤;

Ч затримки початку зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥, на ¤ку надана л≥ценз≥ б≥льше, н≥ж на один р≥к з моменту наданн¤ л≥ценз≥њ;

Ч виникненн¤ становища, ¤ке загрожуЇ ≥нтересам кредитор≥в та вкладник≥в банку;

Ч ви¤вленн¤ порушень банком вимог банк≥вського ≥ анти-монопольпого законодавства, систематичного порушенн¤ економ≥чних норматив≥в, зд≥йсненн¤ операц≥й, на ¤к≥ не одержано л≥ценз≥й, наданн¤ недостов≥рноњ ≥нформац≥њ.

¬≥дкликл≤≤г л≥ценз≥ю можна на один вид банк≥вськоњ д≥¤льност≥ або на вс≥ банк≥вськ≥ операц≥њ.

–≥шенн¤ про в≥дкликанн¤ л≥ценз≥њ на вс≥ банк≥вськ≥ операц≥њ приймаЇтьс¤ ѕравл≥нн¤м Ќац≥онального банку ”крањни на п≥дстав≥ пропозиц≥њ  ом≥с≥њ з питань нагл¤ду ≥ регулюванн¤ д≥¤льност≥ банк≥в. якщо на прот¤з≥ двох тижн≥в засновники ≥ акц≥онери комерц≥йного банку не приймуть р≥шенн¤ про форми подальшого його функц≥онуванн¤ або припиненн¤ д≥¤льност≥ шл¤хом реорган≥зац≥њ чи л≥кв≥дац≥њ, ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни приймаЇ р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю банку.

ƒл¤ зд≥йсненн¤ нагл¤дових функц≥й законодавством ”крањни Ќац≥ональному банку надан≥ повноваженн¤:проводити перев≥рки кредитних установ та њх ф≥л≥й, одержувати ≥ перев≥р¤ти њх зв≥тн≥сть;давати банкам обов'¤зков≥ дл¤ виконанн¤ приписи.

«г≥дно з ѕоложенн¤м Уѕро застосуванн¤ ЌЅ” заход≥в впливу на комерц≥йн≥ банки за порушенн¤ банк≥вського законодавстваФ ЌЅ”, зд≥йснюючи контрольн≥ функц≥њ, застосовуЇ 2 види заход≥в: примусов≥ ≥ непримусов≥. ƒо непримусових належать: лист ≥з зобов'¤занн¤ми ≥ письмове попередженн¤. ƒо примусових належать п≥двищенн¤ норми обов'¤зкових резерв≥в; в≥дклик л≥ценз≥њ на зд≥йсненн¤ окремих або вс≥х банк≥вських операц≥й; усуненн¤ кер≥вництва банку в≥д управл≥нн¤ ним ≥ призначенн¤ тимчасовоњ адм≥н≥страц≥њ; накладенн¤ штрафу; л≥кв≥дац≥¤ банку ¤к вища м≥ра покаранн¤.

ќсобливим заходом Ї введенн¤ режиму ф≥нансового оздоровленн¤.

ѕримусов≥ заходи застосовуютьс¤, ¤кщо банк: проводить ризикову д≥¤льн≥сть; порушуЇ чинне законодавство, економ≥чн≥ нормативи, пор¤док, строки ≥ технолог≥ю банк≥вських операц≥й; при зд≥йсненн≥ несанкц≥онованоњ ем≥с≥њ; невиконанн≥ нормативних акт≥в ЌЅ”; поданн≥ недостов≥рноњ зв≥тност≥ або неподанн≥ њњ; при збитков≥й д≥¤льност≥ банку або створенн≥ ним умов, ¤к≥ загрожують ≥нтересам вкладчик≥в та кредитор≥в. –≥шенн¤ ЌЅ” про застосуванн¤ примусових заход≥в можна оскаржити в арб≥тражний суд.

” раз≥ порушенн¤ суб'Їктами банк≥вськоњ д≥¤льност≥ законодавства, економ≥чних норматив≥в, пор¤дку, строк≥в та технолог≥њ виконанн¤ банк≥вських операц≥й, неподанн¤ зв≥тност≥, поданн¤ недостов≥рноњ' зв≥тност≥, створенн¤ становища, що загрожуЇ ≥нтересам вкладник≥в та кредитор≥в банку, перешкоджаЇ кл≥Їнту обрати соб≥ банк за своњм розсудом, Ќац≥ональний банк маЇ право 1) п≥двищувати дл¤ них норми обов'¤зкових резерв≥в;

2) в≥дкликати л≥ценз≥ю на зд≥йсненн¤ банк≥вських операц≥й;

3) усувати кер≥вництво суб'Їкта банк≥вськоњ д≥¤льност≥ в≥д управл≥нн¤; 4) призначати тимчасову адм≥н≥страц≥ю дл¤ управл≥нн¤ суб'Їктом банк≥вськоњ д≥¤льност≥; 5) у безсп≥рному пор¤дку ст¤гувати штраф у розм≥р≥ неправом≥рно одержаного доходу та застосовува ≤ й ≥нш≥ санкц≥њ; 6) приймати р≥шенн¤ про виключенн¤ з –еспубл≥канськоњ книги реЇстрац≥њ банк≥в, валютних б≥рж, њх реорган≥зац≥њ та л≥кв≥дац≥њ.

 омерц≥йний банк вважаЇтьс¤ л≥кв≥дованим з моменту виключенн¤ його з –еспубл≥канськоњ книги реЇстрац≥њ банк≥в, валютних б≥рж та ≥нших ф≥нансово-кредитних установ. ќскаржити р≥шенн¤ Ќац≥онального банку можна у ¬ищому јрб≥тражному суд≥ ”крањни.

1. ¬ чому ≤ю.≥¤гпг особливий правовий статус Ќац≥онального банку ”крањни?

2. ƒайте характеристику банк≥вськоњ системи ”крањни.

3. ƒайте характеристику функц≥й Ќац≥онального банку ”крањни.

4. конституц≥йн≥ основи повноважень Ќац≥онального банку ”крањни

5. ќсобливост≥ в≥дносин, в ¤ких бере участь банк.

6. ¬ чому пол¤гають контрольн≥ повноваженн¤ Ќац≥онального бан" ”крањни щодо комерц≥йних банк≥в?

7. «а ¤кими ознаками можна Ќац≥ональний банк ”крањни в≥днести до Убанку банк≥вФ?

8. ¬ ¤ких випадках Ќац≥ональний банк ”крањни може в≥дмовити в реЇстрац≥њ комерц≥йного банку?

9. як≥ економ≥чн≥ нормативи встановлюЇ Ќац≥ональний банк ƒл¤ комерц≥йних банк≥в?

10. ѕрава Ќац≥онального банку ”крањни по л≥цензуванню

комерц≥йних банк≥в.

11. як≥ насл≥дки чекають комерц≥йн≥ банки, ¤кщо вони по-–”шать економ≥чн≥ нормативи, встановлен≥ Ќац≥ональним банком?

« 1924 р. заборон¤лос¤ використовувати казначейську ем≥с≥ю дл¤ покритт¤ бюджетного деф≥циту.

ƒруга грошова реформа була проведена в 1947 р. √от≥вка обм≥нювалас¤ з розрахунку 10 старих карбованц≥в за 1 новий. ¬клади в ощадкасах ≥ державному банку обм≥нювалис¤: на суму до 3 тис. Ч карбованець за карбованець; в≥д 3 до 10 тис¤ч Ч за 3 старих карбованц¤ 2 нових; понад 10 тис. Ч за 2 старих 1 новий.

ќбл≥гац≥њ державних позик, ¤к≥ були випущен≥ до 1946 року, а також посв≥дченн¤ за спец≥альними вкладами (на ц≥ вклади були зарахован≥ суми грошовоњ компенсац≥њ за невикористан≥ за час в≥йни в≥дпустки роб≥тник≥в ≥ службовц≥в) були обм≥нен≥ на обл≥гац≥њ ƒержавноњ позики 1948 р. з розрахунку 3:1.

 ошти державних п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, ¤к≥ знаходилис¤ на рахунках в банках, збереглис¤ без зм≥н, а кошти кооператив≥в ≥ колгосп≥в в банках переоц≥нилис¤ у сп≥вв≥дношенн≥ 5:4.

ѕостановою –ћ —–—– та ÷  ¬ ѕ(б) в≥д 14 грудн¤ 1947 р., на п≥дстав≥ ¤коњ ≥ проводилас¤ друга грошова реформа в —–—–, було зм≥нено назву банк≥вських б≥лет≥в, ¤к≥ почали випускатис¤ не в черв≥нц¤х, а в рубл¤х.

« 1 с≥чн¤ 1961 р. постановою ¬ерховноњ –ади —–—– у 4,45 раза було п≥двищено масштаб ц≥н (тобто вагова к≥льк≥сть металу, ¤ка прийн¤та в крањн≥ за грошову одиницю ≥ за допомогою ¤коњ вим≥рюютьс¤ ц≥ни товар≥в) ≥ за волюнтаристським р≥шенн¤м ур¤ду було зм≥нено р≥вень ц≥н на товари, перераховано вс≥ зароб≥тки труд¤щих, заощадженн¤ громад¤н ≥ кошти на рахунках юридичних ос≥б з розрахунку 1:10 (але оф≥ц≥йна зм≥на масштабу ц≥н повинна була привести до такоњ ж зм≥ни р≥вн¤ ц≥н, тобто вони повинн≥ були зм≥нитис¤ не 1:10, а 1:4,45), оск≥льки варт≥сне сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж золотом ≥ виробленими товарами (за нормальним станом економ≥ки крањни) визначаЇтьс¤ к≥льк≥стю сусп≥льне необх≥дноњ прац≥, витраченоњ на виробництво золота ≥ товар≥в. ѕотерп≥ло в≥д такоњ реформи в основному населенн¤.

”казом ѕрезидента ”крањни зараз введено в об≥г банкноти варт≥стю 1, 2, 5, 10, 20, 50 ≥ 100 гривень ≥ розм≥нну монету ном≥нальною варт≥стю 1, 2, 5, 10, 25 та 50 коп≥йок.

Ќац≥ональний банк ”крањни визначаЇ оф≥ц≥йний валютний (обм≥нний) курс гривн≥ виход¤чи з валютного (обм≥нного) курсу Ќац≥онального банку ”крањни, що д≥¤в напередодн≥ початку проведенн¤ грошовоњ реформи, та курсу обм≥ну украњнського карбованц¤ на гривню. ќф≥ц≥йний валютний (обм≥нний) курс гривн≥ д≥Ї з 2 вересн¤ 1996 року ≥ встановлюЇтьс¤ в≥н Ќац≥ональним банком. ќф≥ц≥йне сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж гривнею ≥ золотом або ≥ншими дорогоц≥нними металами не встановлюЇтьс¤.

 урс гривн≥ в≥дносно ≥ноземних валют п≥дтримуЇтьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни шл¤хом використанн¤ золотовалютного резерву, куп≥вл≥ ≥ продажу ц≥нних папер≥в, встановленн¤ ≥ зм≥ни плати за кредити та застосуванн¤ ≥нших ≥нструмент≥в регулювзшт¤ грошовоњ маси в об≥гу.

ѕраво встановлювати умови та пор¤док конвертац≥њ гривн≥ на ≥ноземн\ валюту належить Ќац≥ональному банку ”крањни.

Ќац≥ональний банк ”крањни дл¤ забезпеченн¤ орган≥зац≥њ грошового об≥гувиготовл¤Ї ≥ збер≥гаЇ банкноти ≥ монети;створюЇ резервн≥ фонди банкнот ≥ монет;встановлю: ном≥нали, системи захисту, плат≥жних ознак та дизайну грошових знак≥в;встановлюЇ пор¤док зам≥ни пошкоджених банкнот ≥ монет;встановлюЇ правила випуску ≥ вилученн¤ з об≥гу, збер≥ганн¤, перевезенн¤ ≥ ≥нкасац≥њ гот≥вки;

визначаЇ пор¤док- касових операц≥й дл¤ банк≥в та ус≥х кл≥Їнт≥в банк≥в.

пульки знаходитьс¤ в об≥гу у вигл¤д≥ грошових знак≥в Ч паперових банкнот ≥ металевих монет. «агальна сума введених в об≥г банкнот ≥ монет зазначаЇтьс¤ в рахунках банку ¤к його пасив

¬иключно право введенн¤ в об≥г гривн≥ ≥ розм≥нноњ монети, орган≥зац≥¤ њх об≥гу ≥ вилученн¤ з об≥гу належить Ќац≥ональному банку ”крањни.

 уп≥вл¤-продаж конвертованих валют за гривню з метою задоволенн¤ поточних потреб суб'Їкт≥в господарюванн¤ орган≥зуЇтьс¤ також Ќац≥ональним банком.

«ношен≥ ≥ пошкоджен≥ грошов≥ знаки ”крањни приймаютьс¤ ≥ обм≥нюю ≤ ьс¤ безоплатно на нов≥ грошов≥ знаки Ќац≥ональним банком ≤ комерц≥йними банками, але банки не зобов'¤зан≥ в≥дшкодовуван≥ знищен≥, загублен≥, фальшив≥, п≥дроблен≥, а також так≥, що стали нед≥йсними, банкноти ≥ монети.

ƒл¤ забезпеченн¤ внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ стаб≥льност≥ грошовоњ одиниц≥ ”крањни в розпор¤дженн≥ Ќац≥онального банку

”крањни Ї золотовалютний резерв, куди включаютьс¤: монетарне золото; спец≥альн≥ права позичанн¤; резервна позиц≥¤ в ћ≥жнародному ¬алютному ‘онд≥; ≥ноземна валюта у вигл¤д≥ банкнот, монет або кошти на рахунках за кордоном; ц≥нн≥ папери (але не акц≥њ), що оплачуютьс¤ в ≥ноземн≥й валют≥¹.

“аким чином, гот≥вковий об≥г на територ≥њ ”крањни регулюЇ й законодавство ≥ нормативн≥ акти Ќац≥онального банку. —л≥д ; в≥дзначити, що гот≥вковий ≥ безгот≥вковий об≥г кошт≥в зв'¤зан≥. ; √рошова маса, ¤ка знаходитьс¤ в об≥гу,включаЇ в себе ¤к гот≥вку, так ≥ кошти на рахунках, у вкладах юридичних ос≥б ≥ громад¤н.

Ќац≥ональний банк ”крањни регулюЇ Їдиний грошовий об≥г шл¤хом установленн¤ певних норматив≥в, ¤к ≥ вимагаЇ наше законодавство, шл¤хом проведенн¤ обл≥ковоњ пол≥тики (м≥ж ≥ншим, п≥сл¤ проведенн¤ грошовоњ реформи обл≥кова ставка ЌЅ” систематично знижуЇтьс¤ ≥ зараз становить 16 %), операц≥й з ц≥нними паперами, встановленн¤ обов'¤зкових резерв≥в \ ≥ економ≥чних норматив≥в дл¤ комерц≥йних банк≥в. ƒ≥¤льн≥сть Ќац≥онального банку ”крањни по регулюванню безгот≥вкового об≥гу впливаЇ на гот≥вковий. “ак, одержуючи позички в кредитних установах, господарююч≥ суб'Їкти за њх рахунок сплачують зарплату ≥ цим перетворюють њх у гот≥вку. «обов'¤зуючи комерц≥йн≥ банки збер≥гати частину кошт≥в у фонд≥ обов'¤зкових резерв≥в, Ќац≥ональний банк безпосередньо впливаЇ на стан гот≥вкового об≥гу в крањн≥.

Ќац≥ональний банк ”крањни сформулював основн≥ завданн¤ установ банку в робот≥ з гот≥вкою:безумовне виконанн¤ закон≥в, указ≥в ѕрезидента, нормативних ≥ ≥нструктивних акт≥в Ќац≥онального банку з питань регулюванн¤ обс¤гу ≥ структури гот≥вковоњ маси в об≥гу;прогнозуванн¤ ≥ рац≥ональна орган≥зац≥¤ гот≥вкового об≥гу з урахуванн¤м основних напр¤м≥в грошовоњ пол≥тики, впровадженн¤ нових форм безгот≥вкових розрахунк≥в;обмеженн¤ гот≥вковоњ ем≥с≥њ економ≥чно обгрунтованими вимогами зростанн¤ об≥гу гот≥вки².

ƒив.: «акон ”крањни Уѕро Ќац≥ональний банк ”крањниФ. ƒив.: √лаву 1 ≤нструкц≥њ про орган≥зац≥ю роботи з гот≥вкового об≥гу установами банк≥в ”крањни, затверджену постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” є 149 в≥д 20.06.1995р.

¬иход¤чи ≤з зм≥сту «акон≥в ”крањни Уѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ, Уѕро Ќац≥ональний банк ”крањниФ, Уѕро п≥дприЇмстваФ та нормативних акт≥в Ќац≥онального банку ”крањни можна сформулювати наступне: ус≥ п≥дприЇмства, установи та орган≥зац≥њ на територ≥њ ”крањни, незалежно в≥д орган≥зац≥йно-правових форм, повинн≥ збер≥гати своњ кошти в установах банк≥в, проводити розрахунки за своњми зобов'¤занн¤ми з ≥ншими п≥дприЇмствами ¤к у безгот≥вковому, так ≥ гот≥вковому пор¤дку через установи банк≥н: можуть мати в кас≥ гот≥вку в межах л≥м≥ту, ¤кий встановлюЇтьс¤ установами банк≥в за погодженн¤м з кер≥вництвом цього п≥дприЇмства, а кошти, що перевищують л≥м≥т залишку гот≥вки в кас≥, зобов'¤зан≥ здати в банк; в кас≥ власники рахунк≥в мають право збер≥гати кошти понад л≥м≥т т≥льки дл¤ ц≥лей, ¤к≥ визначен≥ правилами Ќац≥онального банку ”крањни.

«г≥дно з д≥ючим законодавством вс≥ юридичн≥ особи ус≥х форм власност≥ ≥ вид≥в д≥¤льност≥, а також громад¤ни ”крањни, ≥ноземн≥ громад¤ни, особи без громад¤нства, ¤к≥ Ї суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ' д≥¤льност≥, зобов'¤зан≥ збер≥гати своњ кошти на рахунках у кредитних установах.  ожна держава прагне до максимальною скороченн¤ об≥гу гот≥вки. Ќе т≥льки юридичн≥ особи, п≥дприЇмц≥, але й громад¤ни збер≥гають своњ кошти на рахунках у банках, користуючись кредитними картками, вживаючи гот≥вку лише дл¤ зовс≥м др≥бних розрахунк≥в.

÷е дуже зручно дл¤ населенн¤, полегшуЇ контроль за грошовим об≥гом, до ¤коњсь м≥ри позбавл¤Ї державу необх≥дност≥ друкуЇш:: зайв≥ грош≥. јле все це можна робити за умов ≥снуванн¤, стаб≥льноњ нац≥ональноњ валюти, ¤коњ поки що молода держава не маЇ, тому вимушена проводити жорстку регламентац≥ю касових операц≥й.

ѕор¤лпт: веденн¤ касових операц≥й державними, кооперативними, орендними, колективними, сп≥льними, громадськими та ≥ншими п≥дприЇмствами, об'Їднанн¤ми, орган≥зац≥¤ми та установами незалежно в≥д форми власност≥ та виду д≥¤льност≥, а також особами, ¤к Ї суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ : мають поточний рахунок у банку, регулюЇтьс¤ правилами Ќац≥онального банку ”крањни.

–озрахунки в господарському оборот≥ ”крањни суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ зд≥йснюють ¤к правило у безгот≥вковому пор¤дку через комерц≥йн≥ банки. «г≥дно з постановою ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 13.10.97 р. є 334 тепер п≥дприЇмства й ≥ндив≥дуальн≥ п≥дприЇмц≥ мають право зд≥йснювати розрахунки м≥ж собою ≥ з ф≥зичними особами ¤к гот≥вкою, так ≥ у безгот≥вков≥й форм≥. √от≥вку дл¤ розрахунк≥в можна одержати ¤к у банку, так ≥ з виторгу. “епер заборонено видавати зарплату ≥ див≥денди з виторгу, дл¤ ц≥Їњ мети кошти одержують т≥льки в кас≥ банку. –егулюванн¤ гот≥вкових розрахунк≥в входить до повноважень Ќац≥онального банку ”крањни. ќсобливе м≥сце серед акт≥в, ¤кими регулюютьс¤ розрахунки гот≥вкою, Ї ѕор¤док веденн¤ касових операц≥й¹.

ѕриписи, що м≥ст¤тьс¤ у цьому нормативному акт≥, розповсюджуютьс¤ на вс≥х кл≥Їнт≥в комерц≥йних банк≥в. Ќац≥ональний банк зг≥дно з «аконом Уѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ та своњм —татутом установлюЇ ознаки ≥ пор¤док плат≥жност≥ грошових знак≥в.

√от≥вка в установах банк≥в може бути одержана п≥дприЇмствами дл¤ розрахунк≥в з населенн¤м дл¤ оплати прац≥, грошових виплат та заохочень, ≥нших виплат населенню, що не вход¤ть до складу кошт≥в, ¤к≥ направлен≥ на споживанн¤, допомогу, компенсац≥њ, гонорари, стипенд≥њ, пенс≥њ, витрати на в≥др¤дженн¤, закуп≥влю с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ та продукт≥в њњ переробки, тваринницькоњ та рослинницькоњ сировини, дикоростучих плод≥в та ¤г≥д, л≥карських рослин, макулатури, брухту,

ƒив.: ≤нструкц≥¤ Уѕро пор¤док веденн¤ касових операц≥й у нац≥ональн≥й .валют≥ в ”крањн≥Ф, затверджена постановою правл≥нн¤ ЌЅ” є 21 в≥д 20.06.1995 р. Ќова редакц≥¤ в≥д 13.10. 1997 р. ѕостановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” в≥д 13.10.97 р. введено дуже важливе доповненн¤ у пор¤док проведенн¤ розрахунк≥в м≥ж п≥дприЇмц¤ми. ÷ього добивалис¤ давно, причому механ≥змом Уобнал≥чуван-н¤Ф добре оволод≥ли УкомерсантиФ, ¤к≥ саме за Уобнал≥чуванн¤Ф одержували в≥д 5 до 10 в≥дсотк≥в сум, ¤к≥ зн≥мали з рахунк≥в. ƒозв≥л, наданий п≥дприЇмницьким структурам, на розрахунки ¤к за рахунок кошт≥в з рахунку в банку, так ≥ гот≥вкою за рахунок виторгу, отриманою в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ або наданн¤ послуг, робить нову еру розрахунк≥в. ѕравда, за кордоном гот≥вкою не розраховуютьс¤ взагал≥ нав≥ть ≥ громад¤ни.

Хѕравила ЌЅ” передбачають обов'¤зкове п≥дтвердженн¤ зд≥йсненн¤ гот≥вкового платежу наданн¤м платников≥ обл≥кового розрахункового документа Ч податковоњ накладноњ, рахунку-фактури, товарного чека, акту виконаних роб≥т, наданих послуг тощо, ¤к≥ б п≥дтверджували зд≥йснен≥ платниками витрати гот≥вки. страхоь≥ в≥дшкодуванн¤ ломбардами, що зд≥йснюють виключно ломбардн≥ операц≥њ.

 ошти, що одержують п≥дприЇмства ≥ орган≥зац≥њ на виплату зарплати ≥ стипенд≥й, збер≥гаютьс¤ в касах прот¤гом 3 робочих дн≥в, с≥льськогосподарських ≥ зал≥зничних п≥дприЇмств Ч 5 робочих дн≥в, включаючи день одержанн¤ гот≥вки у банку.

ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ цих терм≥н≥в кошти повертаютьс¤ в установу банку

ѕ≥дприЇмц≥б;≥.\( зв'¤зку дозвол¤Їтьс¤ виплачувати зарплату своњм прац≥вникам з поточних касових надходжень.

¬идача гот≥вки п≥дприЇмствам на зароб≥тну плату, стипенд≥њ ≥ грошового забезпеченн¤ в≥йськовослужбовц¤м зд≥йснюЇтьс¤ установами банк≥в в строки, встановлен≥ в≥дпов≥дно до колективних договор≥в, постанов ур¤ду, розпор¤джень центральних орган≥в виконавчоњ влади ≥ вказ≥вок правл≥нн¤ ЌЅ”.

√от≥ька, одержана з установ банку, витрачаЇтьс¤ за ц≥льовим призначенн¤м. ÷≥л≥ одержанн¤ гот≥вки не вказуютьс¤ т≥льки на чеках ћ≥ноборони, Ќац≥ональноњ гвард≥њ, ћ≥н≥стерства внутр≥шн≤ј справ ≥ —лужби безпеки.

ѕ≥дприЇмства можуть мати в своњй кас≥ гот≥вку в межах л≥м≥т≥в залишку гот≥вки в кас≥, що встановлюЇтьс¤ щор≥чно прот¤гом першого кварталу. Ћ≥м≥ти залишк≥в кас дл¤ юридичних ос≥б - кл≥Їнт≥в банк≥в установлюютьс¤ комерц≥йними банками, що њх обслуговують, на п≥дстав≥ поданих цими особами за¤вок розрахунк≥в. Ћ≥м≥т може бути перегл¤нутий прот¤гом року.

Ћ≥м≥т зал й ш к 7 гот≥вки в кас≥ дл¤ кожного п≥дприЇмства встановлюЇтьс¤ комерц≥йним банком за м≥сцем в≥дкритт¤ розрахункового рахунку з урахуванн¤м режиму роботи п≥дприЇмства та граф≥ка зањзду ≥нкасатор≥в (чи мають грошову виручку ≥ ¤к њњ ≥нкасують, ¤кий касовий оборот, де розташоване торговельне п≥дприЇмство, в≥йськов≥ частини тощо)¹. Ћ≥м≥т встановлюЇтьс¤ обов'¤зково

ѕравила ЌЅ” встановили штрафи у розм≥р≥ п'¤тдес¤ти-кратного розм≥ру неоподатковуваного м≥н≥муму за кожний випадок невстановленн¤ л≥м≥ту залишку касовоњ гот≥вки установлен пор¤док вскипм, к пи г л≥м≥т≥в залишку гот≥вки в кас≥ регулюЇтьс¤ ≤нструкц≥Їю ЌЅ” є 4 Уѕро орган≥зац≥ю роботи з гот≥вкового об≥гу установами банк≥в ”крањниФ

”становою банку. Ўтраф з установи банку за невстановленн¤ л≥м≥ту залишку касовоњ гот≥вки дл¤ будь-¤кого кл≥Їнта ст¤гуЇ орган державноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ за поданн¤м Ќац≥онального банку ”крањни.

Ћ≥м≥т залишку касовоњ гот≥вки не встановлюЇтьс¤ ф≥зичним особам-п≥дприЇмц¤м ≥ фермерам.

√от≥вка на витрати по в≥др¤дженн¤х не входить у поточн≥ потреби ≥ видаЇтьс¤ банками в установленому пор¤дку.

ѕравила касових операц≥й дл¤ бухгалтер≥й. ƒл¤ бухгалтер≥й ≥ кас в ус≥х п≥дприЇмствах, орган≥зац≥¤х ≥ установах ≥снують сувор≥ правила, встановлен≥ Ќац≥ональним банком ”крањни¹.

« своњх кас п≥дприЇмства видають гот≥вку п≥д зв≥т на операц≥йн≥ ≥ господарськ≥ витрати. Ќевитрачена гот≥вка, одержана п≥д зв≥т, повертаЇтьс¤ в касу не п≥зн≥ше трьох дн≥в до к≥нц¤ строку, на ¤кий вона була видана.

ќсоби, ¤к≥ одержали гот≥вку п≥д зв≥т, зобов'¤зан≥ подати в бухгалтер≥ю п≥дприЇмства або централ≥зовану бухгалтер≥ю зв≥т про витрачен≥ суми. ¬идача нових сум гот≥вки п≥д зв≥т провадитьс¤ за умови повного зв≥ту про ран≥ше видан≥ суми.

ќсоби, ¤к≥ одержували аванс на в≥др¤дженн¤, повинн≥ своЇчасно зв≥тувати в бухгалтер≥ю про витрачен≥ суми. ќсобливо сувор≥ правила встановлен≥ щодо зв≥туванн¤ ≥ поверненн¤ не-витрачених сум по закордонних в≥др¤дженн¤х. «г≥дно з ѕор¤дком в≥дшкодуванн¤ витрат при короткотерм≥нових в≥др¤дженн¤х за кордон, затвердженим постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 01.06.94 р., залишок ≥ноземноњ валюти понад суму, використану за авансовим зв≥том, п≥дл¤гаЇ поверненню (не п≥зн≥ше 5 дн≥в п≥сл¤ поверненн¤ з в≥др¤дженн¤) в касу в тих коштах, в ¤ких було видано аванс.

” в≥дпов≥дност≥ з статтею 2 «акону ”крањни Уѕро визначенн¤ розм≥ру збитк≥в, нанесених п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ розкраданн¤м, знищенн¤м, недостачею або загубленн¤м дорогоц≥нного кам≥нн¤ ≥ валютних ц≥нностейФ в≥д 06.06.95 р. заборгован≥сть прац≥вник≥в п≥дприЇмства чи установи у випадках неповерненки в установлений строк авансу, виданого в ≥ноземн≥й валют≥ на службове в≥др¤дженн¤, ст¤гуЇтьс¤ в сум≥, екв≥валентн≥й потр≥йн≥й сум≥ цих валютних ц≥нностей, перерахован≥й у валюту ”крањни за обм≥нним курсом Ќац≥онального банку ”крањни на день погашенн¤ заборгованост≥.

ѕрийом гот≥вки касами зд≥йснюЇтьс¤ за прибутковими касовими ордерами, п≥дписаними головним бухгалтером або особою, що ним уповноважена.

¬идають гот≥вку каси п≥дприЇмств за видатковими касовими ордерами або належним чином оформленими другими документами (плат≥жними в≥домост¤ми, за¤вками, рахунками тощо), де повинний ставитис¤ штамп з рекв≥зитами видаткового касовою ордера.

ƒокумент на видачу кошт≥в повинн≥ п≥дписуватис¤ кер≥вником ≥ головним бухгалтером.

” випадках, коли на доданих до видаткових касових ордер≥в документах Ї дозв≥л кер≥вника (наприклад, наказ про в≥др¤дженн¤), п≥дпис його на видаткових касових ордерах не

обов'¤зковий.

ќргани внутр≥шн≥х справ у межах своЇњ компетенц≥њ перев≥р¤ють техн≥чну оснащен≥сть кас ≥ касових пункт≥в, ¤к≥ забезпечують умови охоротпт кошт≥в ≥ ц≥нностей, њхн≥ вказ≥вки в≥дносно усуненн¤ причин ≥ умов, ¤к≥ спри¤ють крад≥жкам, п≥дл¤гають обов'¤зковому виконанню.

 асов≥ документи можуть бути вилучен≥ з п≥дприЇмства за постановою сл≥дчих або судових орган≥в ≥ запитом арб≥тражу або вищестомчоњ установи.

¬идача грошей з каси, не п≥дтверждена розпискою одержувача у видатковому касовому ордер≥ або в ≥ншому зам≥нюючому його документ≥, у виправданн¤ залишку гот≥вки в кас≥ не приймаЇтьс¤. ÷¤ сума вважаЇтьс¤ нестачею ≥ ст¤гуЇтьс¤ з касира. √от≥вка, не виправдана касовими ордерами, вважаЇтьс¤ надлишком каси ≥ зараховуЇтьс¤ в дох≥д ц≥Їњ юридичноњ особи.

Ѕанк≥вськ≥ правила заборон¤ють збер≥ганн¤ в кас≥ гот≥вки та ≥нших ц≥нностей, що не належать дан≥й юридичн≥й особ≥. Ѕухгалтери й ≥нш≥ прац≥вники, що користуютьс¤ правом п≥дпису касових документ≥в, не мають права виконувати обов'¤зки касира

розрахунки ≥з споживачами в сфер≥ торг≥вл≥, громадського харчуванн¤ ≥ послуг гот≥вкою, зобов'¤зан≥ проводити розрахунки ≥з споживачами через належним чином зареЇстрован≥ електронн≥ контрольно-касов≥ апарати (≈  ј), обов'¤зково видавати касов≥ чеки.

¬ипадки, коли суб'Їктам п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ дозволено проводити розрахунки без застосуванн¤ ≈  ј, ч≥тко визначен≥ в ≤нструкц≥њ ћ≥нф≥ну та ћ≥нстату ”крањни, ¤ка була прийн¤та дл¤ детал≥зац≥њ положень «акону ”крањни Уѕро внесенн¤ зм≥н ≥ доповнень у «акон ”крањни Уѕро застосуванн¤ електронних контрольно-касових апарат≥в ≥ товарно-касових книг при розрахунках ≥з споживачами в сфер≥ торг≥вл≥, громадського харчуванн¤ ≥ послугФ¹.

Ќац≥ональний банк вимагаЇ в≥д комерц≥йних банк≥в, щоб вони пов≥домл¤ли податковим ≥нспекц≥¤м дл¤ застосуванн¤ ф≥нансових санкц≥й до суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва у раз≥ ви¤вленн¤ випадк≥в перевищенн¤ витрачанн¤ гот≥вки на поточн≥ потреби понад встановлен≥ ним нормативи або њњ витрачанн¤ за рахунок грошового виторгу.

«а порушенн¤ норм, ¤к≥ регулюють об≥г гот≥вки, до в≥дпов≥дальност≥ прит¤гаютьс¤ суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ вс≥х форм власност≥, ф≥зичн≥ особи Ч громад¤ни ”крањни, ≥ноземн≥ громад¤ни, особи без громад¤нства, ¤к≥ займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю.

ѕ≥дставою дл¤ прит¤гненн¤ до в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ касовоњ дисципл≥ни Ї результати перев≥рки даних бухгалтерського обл≥ку орган≥зац≥њ або первинних грошових документ≥в за визначений пер≥од Ч квартал, п≥вр≥чч¤, але не менше н≥ж за 2 м≥с¤ц≥.

ƒо порушень касовоњ дисципл≥ни належать: несвоЇчасне : здаванн¤ виручки до банку, перевищенн¤ встановленого л≥м≥ту ; залишку гот≥вки в кас≥, витрачанн¤ одержаноњ в банку гот≥вки не за призначенн¤м, несвоЇчасне поверненн¤ в банк невикористаних гот≥вкових кошт≥в, що одержан≥ на виплату зароб≥тноњ плањи, допомог, стипенд≥й ≥ винагород, видача гот≥вки з каси у позику ≥ншим п≥дприЇмствам ≥ орган≥зац≥¤м.

ѕ≥сл¤ обговоренн¤ ви¤влених при перев≥рц≥ порушень касовоњ дисшшлптп приймаютьс¤ р≥шенн¤ про застосуванн¤ ф≥нансовоњ санкц≥њ.

а) за перевищенн¤ встановлених л≥м≥т≥в залишку гот≥вки в касах <Ч у двократному розм≥р≥ суми ви¤вленоњ понадл≥м≥тноњ гот≥вки,

б) за перевищенн¤ норм витрачанн¤ гот≥вки на поточн≥ потреби Ч у розм≥р≥ суми њх перевищенн¤;

в) зи неоприбуткуванн¤ (неповне оприбуткуванн¤) у касах гот≥вки г- у п'¤тикратному розм≥р≥ неоприбуткованоњ суми. Ўтрафи ст¤гуютьс¤ у безсп≥рному пор¤дку до ƒержавного бюджету

ќднак ц≥ сувор≥ правила не розповсюджуютьс¤ на грома-д¤н-п≥дприь мп≥и. «г≥дно з ≤нструкц≥Їю ЌЅ” є 4 Уѕро орган≥зац≥ю роботи з гот≥вкового об≥гу установами банк≥в ”крањниФ та Уѕор¤дком веденн¤ касових операц≥й у нац≥ональн≥й валют≥ в ”крањн≥Ф громад¤ни-п≥дприЇмц≥ в ус≥х випадках одержанн¤ гот≥вки в кредитних установах зобов'¤зан≥ подати необх≥дн≥ обірунтовуюч≥ та зв≥тн≥ документи про зд≥йсненн¤ витрат гот≥вки. √от≥вка видаЇтьс¤ т≥льки п≥сл¤ поданн¤ зв≥ту про використанн¤ попередньо одержаноњ гот≥вки. јле в нормативних актах, ¤кими передбачаЇтьс¤ покаранн¤ порушник≥в касовоњ дисципл≥ни, ф≥зичн≥ особи-п≥дприЇмц≥ не згадуютьс¤.

„инне законодавство ≥ нормативн≥ акти Ќац≥онального банку ”крањни зобов'¤зують юридичних ос≥б, зареЇстрованих у вста-новленому пор¤дку, суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ≥нш≥ орган≥зац≥њ та установи, незалежно в≥д форм власност≥, та гро-мад¤н? ¤к≥ мають об'Їкти оподаткуванн¤ ≥ зобов'¤зан≥ сплачувати податки, збер≥гати в≥льн≥ кошти у кредитних установах на рахунках ≥ проводити розрахунки в основному у безгот≥вков≥й форм≥

–ахунмг дл¤ збер≥ганн¤ кошт≥в ≥ зд≥йсненн¤ вс≥х вид≥в розрахунк≥в кредитних та касових операц≥й, в≥дкриваютьс¤, ¤к правило, в установ≥ банку за м≥сцем реЇстрац≥њ п≥дприЇмства, або у будь-¤кому банку ”крањни за згодою стор≥н.

¬≥дносини, що виникають м≥ж банками ≥ кл≥Їнтами, з приводу в≥дкритт¤ рахунку в кредитн≥й установ≥ ≥ обслуговуванн¤ власника рахунку банком, мають, ¤к ≥ ус≥ в≥дносини, що виникають з д≥¤льност≥ банк≥в, складний характер.

’оча комерц≥йн≥ банки не належать до виконавчих орган≥в влади в держав≥, вони не звичайн≥ п≥дприЇмницьк≥ структури. ¬ своњй д≥¤льност≥ вони ч≥тко ≥ посл≥довно виконують приписи законодавства ≥ нормативних акт≥в Ќац≥онального банку ”крањни.

«г≥дно з статтею 24 «акону ”крањни Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф п≥дприЇмство маЇ право в≥дкривати поточн≥ рахунки дл¤ збер≥ганн¤ кошт≥в ≥ зд≥йсненн¤ вс≥х вид≥в операц≥й у будь-¤кому банку ”крањни або ≥ншоњ держави у пор¤дку, встановленому Ќац≥ональним банком. ¬ласник рахунку зобов'¤заний пов≥домити про в≥дкритт¤ або закритт¤ рахунку не п≥зн≥ше 3 дн≥в податковий орган, де в≥н обл≥ковуЇтьс¤ ¤к платник податку. ќсобливо гостро це питанн¤ стаЇ зараз, коли п≥дприЇмствам дозволено мати не один, а поки що два рахунки, один з ¤ких вважаЇтьс¤ основним ≥ на ньому обл≥ковуЇтьс¤ заборгован≥сть, ¤ка списуЇтьс¤ у безсп≥рному пор¤дку.

—татт¤ 31 «акону ”крањни Уѕро банки та банк≥вську д≥¤льн≥стьФ надаЇ суб'Їктам п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ право вибору банку. јле банки в≥дкривають поточн≥ рахунки юридичним та ф≥зичним особам Ч суб'Їктам п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ лише за умови пред'¤вленн¤ ними коп≥њ документа, що п≥дтверджуЇ вз¤тт¤ њх на податковий обл≥к. якщо банку в≥домо, що власники рахунк≥в намагаютьс¤ ухилитис¤ в≥д сплати податк≥в ≥ збор≥в, в≥н зобов'¤заний на вимогу податкового органу надати ≥нформац≥ю на прот¤з≥ трьох дн≥в про на¤вн≥сть рахунк≥в, в≥дкритих на ≥м'¤ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

«г≥дно з ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 21 с≥чн¤ 1998 року Уѕро запровадженн¤ режиму жорсткого обмеженн¤ бюджетних видатк≥в та ≥нших державних витрат, заходи щодо забезпеченн¤ надходженн¤ доход≥в до бюджету ≥ запоб≥ганн¤ ф≥нансов≥й криз≥Ф ус≥ суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ в≥дкривають рахунки в банках, зобов'¤зан≥ пов≥домл¤ти про це податков≥ органи. ќперац≥њ за цими рахунками проводитимутьс¤ т≥льки п≥сл¤ отриманн¤ пов≥домленн¤ в≥д податкового органу про вз¤тт¤ цих рахунк≥в на обл≥к.

ѕос≥ановою ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку 27 травн¤ 1996 р затверджено ≤нструкц≥ю є 3 Уѕро в≥дкритт¤ банками рахунк≥в у Ќац≥ональн≥й та ≥ноземн≥й валют≥Ф¹ . Ќац≥ональний банк ”крањни не бере безпосередньоњ участ≥ у в≥дкритт≥ рахунк≥в, а встановлюЇ сувор≥ правила, в≥дходити в≥д ¤ких не мають права комерц≥йн≥ банки.  омерц≥йн≥ банки, керуючис¤ правилами Ќац≥онального банку, укладають договори з кл≥Їнтурою на п≥дстав≥ за¤ви останн≥х про в≥дкритт¤ ≥ обслуговуванн¤ банк≥вського рахунку.  л≥Їнт в своњй за¤в≥ не маЇ права на виставленн¤ будь-¤ких Удогов≥рнихФ умов. ¬≥н звертаЇтьс¤ з проханн¤м в≥дкрити (поточний, бюджетний та ≥н.) рахунок на п≥дстав≥ ≥нструкц≥њ Ќац≥онального банку ”крањни, в≥домоњ йому ≥ такоњ, що маЇ обов'¤зкову дл¤ нього силу, вказуючи, ¤к≥ рахунки в≥нмаЇ ≥ в ¤ких банках.

“обто, ц≥ в≥дносини Ї не чисто цив≥льно-правов≥, а ≥з значним впливом ф≥нансово-правових. ÷е по¤снюЇтьс¤ особливою правовою приро.юю Ќац≥онального банку ¤к центрального органу виконавчоњ влади.

–ахунки в≥дкриваютьс¤ з дозволу кер≥вника установи банку.  л≥Їнтам банку в≥дкривають поточн≥, депозитн≥, позичков≥ рахунки у Ќац≥ональн≥й та ≥ноземн≥й валют≥, а також бюджетн≥ та ≥нш≥ рахунки у Ќац≥ональн≥й валют≥.

ѕор¤док проведенн¤ операц≥й на рахунках не визначаЇтьс¤ договором, а регулюЇтьс¤ законодавством ≥ нормами Ќац≥онального банку ”крањни.

ѕоточн≥ рахунки в≥дкриваютьс¤ дл¤ зд≥йсненн¤ операц≥й, ¤к≥ забезпечую ≤ ь комории ƒив. ≤нструкц≥¤ є 3 Уѕро в≥дкритт¤ банками рахунк≥в у Ќац≥ональн≥й та ≤ноземн≥м валют≥Ф, затверджена постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” є 121 в≥д 27.05.1996 р. та доповненн¤ в≥д 04.02.1998 р. Ќорми ≥нструкц≥й регулюють в≥дносини, що виникають при в≥дкритт≥ кл≥Їнтам банк≥в Ч юридичним ≥ ф≥зичним осипам йти чњ≤≤≤л ттлжст≥тх\ депозитних та позичкових рахунк≥в у нац≥онал≥.>мш њй ≥поклшпч њй.потах. №а≥≥кн ч√чт\~оЅу≤отт. п≥сњ≥њт ≤≤п п≥лставњ договор≥в, але умови договору не повинн≥ суперечити зм≥сту ≥нструкц≥њ Ќа-втонального банку ”крањни новаженим р≥зних громадських фонд≥в, гастролюючим колективам тощо.

«ћ≤—“

√лава 24. ѕ–ј¬ќ¬≤ «ј—јƒ» ¬јЋё“Ќќ√ќ –≈√”Ћё¬јЌЌя.