√лава 2 ѕ–≈ƒћ≈“, ћ≈“ќƒ “ј —»—“≈ћј ‘≤ЌјЌ—ќ¬ќ√ќ ѕ–ј¬ј

ќсновним обТЇктивним критер≥Їм под≥лу права кожноњ держави на окрем≥ галуз≥ Ї матер≥альний зм≥ст тих сусп≥льних в≥дносин, ¤к≥ регулюютьс¤ правовими нормами цих галузей, тобто предметом правового регулюванн¤. ѕредметом ф≥нансового права Ї сусп≥льн≥ в≥дносини, що виникають в процес≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ держави. ÷¤ д≥¤льн≥сть Ї обТЇктивною за своЇю сутн≥стю, ¤вл¤Ї собою процес планом≥рного збиранн¤, розпод≥лу, перерозпод≥лу ≥ використанн¤ централ≥зованих ≥ децентрал≥зованих фонд≥в грошових кошт≥в, що забезпечують виконанн¤ державою своњх завдань ≥ функц≥й.

ƒо предмету ф≥нансового права належать державн≥ ф≥нанси, ¤к≥ в≥д≥грають пров≥дну роль в систем≥ сусп≥льних в≥дносин. “ому й велика його роль в систем≥ права ”крањни. « ≥ншими ланками ф≥нансовоњ системи ц¤ галузь права звТ¤зана наст≥льки, наск≥льки регулюЇ в≥дносини, зумовлен≥ акумул¤ц≥Їю кошт≥в в грошов≥ фонди публ≥чноњ влади, а також використанн¤м цих кошт≥в (наприклад, податков≥ платеж≥ з ф≥нансових ресурс≥в п≥дприЇмств, ¤к≥ заснован≥ на приватн≥й власност≥).

ƒл¤ усв≥домленн¤ сутност≥ р≥зноман≥тност≥ ≥ багатства предмету ф≥нансового права можна класиф≥кувати ф≥нансов≥ в≥дносини за њх зм≥стом, субТЇктним складом, методами ф≥нансовоњ д≥¤льност≥, роллю ф≥нанс≥в в житт≥ сусп≥льства тощо. Ќаприклад, за матер≥альним зм≥стом ф≥нансов≥ в≥дносини Ї сусп≥льними в≥дносинами, ¤к≥ виникають при встановленн≥ бюджетноњ системи, розпод≥л≥ доход≥в ≥ видатк≥в м≥ж њњ ланками, складанн≥, розгл¤д≥, затвердженн≥ ≥ виконанн≥ ƒержавного бюджету ≥ зв≥ту про його виконанн¤; збиранн≥ податк≥в ≥ ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в до бюджету ≥ позабюджетних державних ц≥льових фонд≥в з п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й р≥зних форм власност≥ ≥ населенн¤; ф≥нансуванн¤ ≥ кредитуванн¤; обовТ¤зкового державного майнового ≥ особистого страхуванн¤, державних позичках ≥ орган≥зац≥њ ощадноњ справи; регулюванн≥ грошово-кредитноњ ≥ валютноњ системи.

ѕ≥дх≥д з ц≥Їњ сторони до розкритт¤ зм≥сту предмету ф≥нансового права дозвол¤Ї побачити, що ф≥нансовим правом регулюютьс¤ т≥льки орган≥зац≥йно-майнов≥ в≥дносини, що випливають з владноњ д≥¤льност≥ держави в особ≥ уповноважених њњ ќрган≥в з приводу створенн¤, розпод≥лу ≥ використанн¤ нею фонд≥в кошт≥в. ¬ цих в≥дносинах завжди про¤вл¤Їтьс¤ владно-орган≥зуюча роль держави в розпод≥л≥ ≥ перерозпод≥л≥ внутр≥шнього валового продукту ≥ нац≥онального доходу, оск≥льки дан≥ в≥дносини мають владно-майновий (грошовий) характер.

ќднак не вс≥ грошов≥ в≥дносини, в ¤ких беруть участь органи держави з владними повноваженн¤ми, Ї ф≥нансовими.„ас-тина з цих в≥дносин регулюЇтьс¤ ≥ншими галуз¤ми права. “ак, в≥дносини ќщадного банку (ф≥нансово-кредитноњ установи, що бере участь в управл≥нн≥ ф≥нансово-кредитними в≥дносинами) з населенн¤м щодо збер≥ганн¤ в≥льних кошт≥в громад¤н регулюютьс¤ цив≥льним правом. ”станови банку, що прийн¤ли кошти громад¤нина на збер≥ганн¤, використовують њх дл¤ формуванн¤ фонду кредитних ресурс≥в, тобто на основ≥ цив≥льно-правових стосунк≥в, що мають грошовий характер, виникають ф≥нансов≥ правов≥дносини.

«а порушенн¤ адм≥н≥стративно-правових припис≥в (скаж≥мо, порушенн¤ правил дорожнього руху) ст¤гуЇтьс¤ адм≥н≥стративний штраф, тобто виникають адм≥н≥стративно-правов≥ в≥дносини. —ума штрафу, ст¤гнута адм≥н≥стративним органом, передаЇтьс¤ дл¤ зарахуванн¤ до бюджету, тобто на баз≥ адм≥н≥стративно-правових в≥дносин, що нос¤ть грошовий характер, виникають ф≥нансово-правов≥ в≥дносини, оск≥льки грош≥, ст¤гнен≥ за порушенн¤ правил дорожнього руху, спр¤мовуютьс¤ на формуванн¤ централ≥зованого фонду кошт≥в. ¬ обТЇктивн≥й реальност≥ субТЇктний склад ф≥нансових правов≥дносин не обмежуЇтьс¤ вищенаведеними прикладами. ¬≥н значно багатший ≥ зм≥нюЇтьс¤ в час≥.

ћ≥ж тим, нав≥ть наведен≥ приклади, що вход¤ть до предмету ф≥нансового права, засв≥дчують велику р≥зноман≥тн≥сть ≥ складн≥сть обТЇкту правового регулюванн¤. ÷е обумовлено ба-гатоланцюгов≥стю ≥ динам≥чн≥стю самоњ ф≥нансовоњ системи, њњ звТ¤зку з≥ вс≥ма структурами сусп≥льного виробництва. ” виникненн≥ ≥ реал≥зац≥њ ф≥нансових правов≥дносин завжди особливу роль в≥д≥граЇ держава. ¬она забезпечуЇ планом≥рн≥сть ≥ безперервн≥сть акумул¤ц≥њ ф≥нансових ресурс≥в, найб≥льш доц≥льне њх застосуванн¤ в ≥нтересах сусп≥льства, посл≥довний контроль за правильним використанн¤м ф≥нансових ресурс≥в.

Ќормами ф≥нансового права закр≥плюютьс¤ загальн≥ приципи ≥ форми ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ держави, методи акумул¤ц≥њ кошт≥в до державних грошових фонд≥в, види обовТ¤зкових платеж≥в, що використовуютьс¤ дл¤ формуванн¤ цих фонд≥в, пор¤док одержанн¤ ≥ використанн¤ державних грошових засоб≥в, джерела утворенн¤ ф≥нансових ресурс≥в державних п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, установ ≥ тд. –егулюючи дю д≥¤льн≥сть, держава, в свою чергу, також повинна дотримуватись правил ≥ вимог права. ≤накше неминуч≥ кол≥з≥њ надбудови ≥ базису, негативн≥ насл≥дки дл¤ сусп≥льства ≥ держави.

“аким чином, зм≥ст предмету ф≥нансового права в процес≥ кор≥нних перетворень ≥ буд≥вництва украњнськоњ держави суттЇво зм≥нивс¤. « одного боку, значна частина ф≥нансових в≥дносин в≥д≥йшла в≥д державних в сферу приватних ф≥нанс≥в ≥ стала регулюватись нормами цив≥льного права. ѕричому питома вага ц≥Їњ частини ф≥нанс≥в в ”крањн≥ у звТ¤зку з приватизац≥Їю буде зростати. ¬насл≥док цього значно скоротивс¤ розм≥р державного бюджету. ’оч це не означаЇ, що державн≥ ф≥нанси зникають. ѕоки залишаЇтьс¤ сусп≥льна потреба в держав≥ Ч неминуче будуть ≥снувати ≥ державн≥ ф≥нанси ¤к неодм≥нна умова виконанн¤ нею свого призначенн¤.

« другого боку, в громад¤нському сусп≥льств≥, ¤ке формуЇтьс¤ в ”крањн≥, в пор≥вн¤нн≥ з тотал≥тарним, що йому передувало, до сфери державних ф≥нанс≥в за допомогою обовТ¤зкових платеж≥в ≥ внеск≥в залучаютьс¤ ≥ приватн≥ ф≥нанси, розшир¤ючи таким чином сферу впливу ф≥нанс≥в держави. ќдним ≥з ¤скравих св≥дчень цього процесу стало виникненн¤ в ”крањн≥ вс≥л¤ких централ≥зованих ≥ децентрал≥зованих позабюджетних фонд≥в, до ¤ких спр¤мовуютьс¤ обовТ¤зков≥ в≥драхуванн¤. ÷е розширенн¤ предмету ф≥нансового права повТ¤зане з динам≥кою ф≥нансових в≥дносин взагал≥, але в першу чергу Ч з њх перех≥дним характером в даний час.

ƒругою ознакою в≥дгалуженн¤ одн≥Їњ галуз≥ права в≥д ≥ншоњ, ¤к в≥домо, Ї метод правового регулюванн¤ в≥дпов≥дного виду сусп≥льних в≥дносин. ќсновним методом ф≥нансово-правового регулюванн¤ тут виступаЇ метод владних припис≥в. «а своЇю структурою це орган≥чно ц≥л≥сна система безперервного впливу на учасник≥в ф≥нансово-правових в≥дносин з метою реал≥зац≥њ ними своњх функц≥й.

ћетод владних припис≥в притаманний ≥ ≥ншим галуз¤м публ≥чного права Ч конституц≥йному, адм≥н≥стративному, крим≥нальному.

¬ них також обс¤г прав ≥ обовТ¤зк≥в учасник≥в в≥дпов≥дних правов≥дносин встановлюЇтьс¤ державою. Ќаприклад, статт¤ 160  одексу ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ за торг≥влю з рук у нев≥дведеному м≥сц≥ передбачаЇ попередженн¤ або штраф, ¤кий накладаЇтьс¤ особою, уповноваженою застосовувати покаранн¤ в залежност≥ в≥д врахуванн¤ багатьох фактор≥в. ÷¤ особа над≥лена правом оперативноњ самост≥йност≥.

” ф≥нансових правов≥дносинах њх субТЇкти таким правом не над≥л¤ютьс¤.  оло њх прав ≥ обовТ¤зк≥в ч≥тко визначене законодавцем, а санкц≥њ ф≥нансово-правових норм завжди нос¤ть точно визначений каральний ф≥нансовий характер. Ќе буваЇ у ф≥нансовому прав≥ ≥ р≥вност≥ стор≥н правов≥дносин. ¬ них держава в особ≥ органа законодавчоњ або виконавчоњ влади приписуЇ ≥нш≥й сторон≥ ф≥нансових в≥дносин однозначно визначену ≥ абсолютно обовТ¤зкову м≥ру повед≥нки, вказуючи одночасно ч≥ткий характер ≥ м≥ру покаранн¤ з боку держави у раз≥ невиконанн¤ припису друг≥й сторон≥ в≥дносин. ÷ей принцип нер≥вност≥ стор≥н ф≥нансових правов≥дносин, правда, не виключаЇ можливост≥ оскарженн¤ д≥й органу, над≥леного владними повноваженн¤ми, в раз≥ перевищенн¤ ним цих повноважень, а також одержати в≥дстрочку або розстрочку платежу, ¤кщо з незалежних в≥д субТЇкта ф≥нансових правов≥дносин причин в≥н не може бути внесений у визначений терм≥н. ќднак поданн¤ проханн¤ про в≥дстрочку, розстрочку або скарги не призупин¤Ї ст¤гненн¤ аж до самого моменту прийн¤тт¤ уповноваженим на це органом в≥дпов≥дного р≥шенн¤.

—пециф≥ка методу владних припис≥в у ф≥нансовому прав≥ про¤вл¤Їтьс¤ ≥ в самому зм≥ст≥ конкретних правов≥дносин, в кол≥ Сќрган≥в, що уповноважен≥ державою на владн≥ д≥њ. «а своњм Ў≥етом ф≥нансово-правов≥ владн≥ приписи стосуютьс¤: пор¤дку,- ≥ розм≥р≥в ст¤гненн¤ податк≥в, ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в ≥аиеек≥в до бюджету, позабюджетних державних централ≥зованих ≥ децентрал≥зованих фонд≥в; напр¤мк≥в використанн¤ державних кошт≥в; пор¤дку ≥ розм≥р≥в њх використанн¤ ≥ т.д. “акий метод спри¤Ї планом≥рному наповненню державноњ казни, ц≥льовому розпод≥лу ≥ використанню державних ф≥нансових ресурс≥в у в≥дпов≥дност≥ з визначеними державою пр≥оритетами, розробленими програмами ≥ планами.

ћетод владних припис≥в реал≥зуЇтьс¤ ≥ п≥д час формуванн¤ державою своњх ресурс≥в за рахунок платеж≥в добров≥льного характеру Ч державних позик, казначейських зобовТ¤зань, лотерей тощо. “ак, держава встановлюЇ умови проведенн¤ державноњ внутр≥шньоњ позики, випуску державних казначейських зобовТ¤зань, проведенн¤ лотерей, ¤к≥ не можуть бути зм≥нен≥ за угодою стор≥н ≥ Ї обовТ¤зковими дл¤ субТЇкт≥в, що вступили у ц≥ в≥дносини.

яскраво про¤вл¤ютьс¤ в≥дм≥нност≥ основного методу регулюванн¤ ф≥нансово-правових в≥дносин ≥ в перел≥ку державних орган≥в, ¤к≥ уповноважен≥ давати владн≥ приписи субТЇктам ф≥нансових в≥дносин. ¬ силу усталеного у вс≥х державах розпод≥лу компетенц≥њ м≥ж державними органами основну частину таких припис≥в видають органи, що спец≥ально створен≥ дл¤ управл≥нн¤ державними ф≥нансами. ”часники ф≥нансових в≥дносин, ¤ким ц≥ органи адресують своњ розпор¤дженн¤, в переважн≥й б≥льшост≥ випадк≥в знаход¤тьс¤ у взаЇмозвТ¤зку з цими органами ≥ залежн≥ в≥д них т≥льки по л≥н≥њ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥. ÷е не виключаЇ правового регулюванн¤ ф≥нансових в≥дносин методом владних припис≥в ≥ по вертикал≥ (наприклад. ћ≥н≥стерство осв≥ти ”крањни Ч ун≥верситет). јле в ц≥лому дл¤ ф≥нансово-правового регулюванн¤ найб≥льш характерним Ї використанн¤ владних приписав саме в функц≥ональних взаЇмозвТ¤зках з органами спец≥ального управл≥нн¤ ф≥нансами держави.

 р≥м методу владних припис≥в, ф≥нансово-правовому регулюванню властив≥ ≥ ≥нш≥ методи: метод субординац≥њ, метод погодженн¤, метод рекомендац≥њ ≥ т.д. ¬ даний час вони набувають все б≥льшого застосуванн¤. ÷е обумовлено ускладненн¤м сусп≥льних взаЇмозвТ¤зк≥в, зростанн¤м р≥вн¤ самост≥йност≥ субТЇкт≥в ф≥нансових в≥дносин. Ќаприклад, в законодавств≥ ”крањни м≥ститьс¤ перел≥к м≥сцевих податк≥в ≥ збор≥в, з числа ¤ких органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ мають право вводити платеж≥ на своњй територ≥њ. Ќайчаст≥ше ц≥ методи застосовуютьс¤ не ¤к самост≥йн≥, а в тому чи ≥ншому поЇднанн≥ з основним методом ф≥нансово-правового регулюванн¤ Ч методом владних припис≥в.

‘≥нансове право суверенноњ ”крањни ще остаточно не сформувалось. ¬ ньому, ¤к ≥ в сам≥й украњнськ≥й держав≥, украњнському сусп≥льств≥ в ц≥лому, Ї чимало залишк≥в минулого (перш за все надм≥рний ф≥скальний ухил), основ тепер≥шнього (внутр≥шн¤ незбалансован≥сть, суперечлив≥сть норм, що переростаЇ часто у взаЇмовиключенн¤), паростки майбутньото (р≥вн≥сть субТЇкт≥в права ус≥х форм власност≥, посиленн¤ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ за правопорушенн¤ в галуз≥ ф≥нанс≥в ≥ ≥нше). ќстаннЇ поки що про¤вл¤Їтьс¤ переважно у форм≥ напр¤мк≥в, тенденц≥й у розвитку ф≥нансового права ”крањни, що потребують вс≥л¤коњ њх п≥дтримки з боку громад¤нського сусп≥льства ≥ правовоњ держави.

І 2. ћ≥сце ф≥нансового права в систем≥ права ”крањни

при њх сп≥вставлен≥й ≥ в≥дмежуванн≥ в≥д предмет≥в ≥ метод≥в ≥нших галузей права, ≥накше кажучи, при визначенн≥ м≥сц¤ ф≥нансового права в систем≥ права. ѕри цьому не треба упускати з виду те, що ф≥нансово-правов≥ ≥нститути безпосередньо повТ¤зан≥ з д≥¤льн≥стю держави по створенню, розпод≥лу ≥ використанню централ≥зованих ≥ децентрал≥зованих грошових фонд≥в.

ƒ≥¤льн≥сть держави регламентують також конституц≥йне ≥ адм≥н≥стративне право. ѕерше з них охоплюЇ сусп≥льн≥ в≥дносини, що випливають з орган≥зац≥њ держави, њњ устрою, а друге Ч сусп≥льн≥ в≥дносини, повТ¤зан≥ з державним управл≥нн¤м в ц≥лому.

“≥сно стикаЇтьс¤ ф≥нансове право з адм≥н≥стративним правом, оск≥льки д≥¤льн≥сть по формуванню, розпод≥лу ≥ використанню ф≥нансових ресурс≥в держави Ї за своњм характером управл≥нською. ћ≥ж тим, предмет адм≥н≥стративного права не

≤рглинаЇ т≥ сусп≥льн≥ в≥дносини, ¤к≥ в≥днос¤тьс¤ до ф≥нансового права.

јдм≥н≥стративне право визначаЇ основн≥ принципи державного управл≥нн¤, повноваженн¤ орган≥в виконавчоњ влади на в≥шанн¤ управл≥нських акт≥в, в тому числ≥ ≥ орган≥в спец≥ального управл≥нн¤ ф≥нансами держави, закр≥плюЇ структуру цих орган≥в, орган≥зац≥йн≥ форми њх д≥¤льност≥, пор¤док призначенн¤ ≥ зв≥льненн¤ посадових ос≥б, закр≥плюЇ њх права ≥ обовТ¤зки ≥ т.д. —пираючись на норми ≥ принципи адм≥н≥стративного права, ф≥нансове право регулюЇ т≥ в≥дносини, ¤к≥ безпосередньо повТ¤зан≥ з виконанн¤м цими органами функц≥й по збиранню, розпод≥лу ≥ використанню ф≥нансових ресурс≥в держави, контролю за њх ц≥льовим витрачанн¤м.

≤накше кажучи, ф≥нансове право регулюЇ в≥дносини, що виникають з ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ держави. ƒл¤ того щоб держава могла ≥снувати ≥ виконувати своњ завданн¤ ≥ функц≥њ, в тому числ≥ адм≥н≥стративн≥, њй щоденно, повс¤кчасно потр≥бн≥ величезн≥ суми грошових кошт≥в. ‘≥нансове право регулюЇ њх акумул¤ц≥ю ≥ витрачанн¤, забезпечуючи тим самим виконанн¤ державою свого призначенн¤.

ўе т≥сн≥ший звТ¤зок ф≥нансового права в умовах ринкових перетворень з цив≥льним правом, оск≥льки до предмету останнього серед багатьох майнових в≥дносин вход¤ть ≥ грошов≥ в≥дносини.  р≥м того, де¤к≥ органи державного управл≥нн¤ спец≥альноњ компетенц≥њ, наприклад, Ќац≥ональний банк ”крањни, водночас Ї господарською орган≥зац≥Їю Ч юридичною особою, що д≥Ї на комерц≥йних засадах. ћ≥ж цими органами, з одного боку, ≥ п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми ≥ громад¤нами Ч з другого, виникають в≥дносини на основ≥ договор≥в. Ќаприклад, на основ≥ кредитноњ угоди.

’арактерними дл¤ таких в≥дносин Ї добров≥льн≥сть, р≥вн≥сть ≥ в≥докремлен≥сть стор≥н, в≥дсутн≥сть переходу права власност≥ в≥д одного субТЇкта до ≥ншого тощо ≥ тому до предмету ф≥нансово-правового регулюванн¤ не вход¤ть. Ќорми ф≥нансового права в даному випадку встановлюють джерела ф≥нансово-кредитних ресурс≥в, ¤кими оперуЇ Ќац≥ональний банк, пор¤док утворенн¤ ≥ розпод≥лу створюваних ним грошових фонд≥в; по-р¤док моб≥л≥зац≥њ ЌЅ” грошових кошт≥в в розпор¤дженн¤ дер-способи зд≥йсненн¤ контролю за ф≥нансовою д≥¤льн≥стю тощо.

” вс≥х цих випадках Ќац≥ональний банк виступаЇ ¤к орган виконавчоњ влади, що над≥лений владними повноваженн¤ми. ¬заЇмозвТ¤зане ф≥нансове право ≥ з ≥ншими галуз¤ми права Ч з трудовим, крим≥нальним ≥ т.д.

“≥сно повТ¤зане ф≥нансове право, ¤к галузь права ≥ особливо ¤к навчальна дисципл≥на з загальною теор≥Їю ф≥нанс≥в. «окрема, ф≥нансове право в≥дображаЇ у специф≥чних формах т≥ ж ¤вища обТЇктивноњ реальност≥, що ≥ загальна теор≥¤ ф≥нанс≥в Ч ф≥нансов≥ в≥дносини. ѕон¤т≥йно-категор≥альний апарат ф≥нансового права також Ї пох≥дним в≥д прн¤т≥йно-категор≥ального апарату загальноњ теор≥њ ф≥нанс≥в. ўо стосуЇтьс¤ ф≥нансового права ¤к навчальноњ дисципл≥ни, то його зовн≥шн¤ под≥бн≥сть ≥ близьк≥сть ≥з загальною теор≥Їю ф≥нанс≥в ≥нод≥ призводить нав≥ть до фактичноњ п≥дм≥ни зм≥сту предмета ф≥нанс≥в зм≥стом предмета ф≥нансового права. –ан≥ше така п≥дм≥на зустр≥чалась нав≥ть в п≥дручниках. ¬ д≥йсност≥ ж в≥дм≥нност≥ м≥ж ф≥нансовим правом ≥ загальною теор≥Їю ф≥нанс≥в не менш ¤скрав≥ ≥ промовист≥, н≥ж под≥бн≥сть м≥ж ними.

ѕричому ¤кщо под≥бн≥сть њх в≥дноситьс¤ до чисто зовн≥шн≥х стор≥н, то в≥дм≥нност≥ м≥ж ними кор≥н¤тьс¤ в њх зм≥ст≥. ‘≥нансове право в≥дображаЇ надбудовн≥ сусп≥льн≥ в≥дносини, а загальна теор≥¤ ф≥нанс≥в Ч базисн≥ сусп≥льн≥ в≥дносини. “обто ф≥нансове право ≥ загальна теор≥¤ ф≥нанс≥в наст≥льки под≥бн≥ ≥ р≥зн≥ м≥ж собою, ¤к под≥бн≥ ≥ р≥зн≥ м≥ж собою форма ≥ зм≥ст будь-¤кого ¤вища.

ќднак критер≥њ економ≥чного зм≥сту норм ≥ в≥дносин не можуть бути Їдиними при встановленн≥ системи ф≥нансового права.

‘≥нансове право Ї галуззю права в ц≥лому, ≥ нехтуванн¤ юридичними особливост¤ми норм, що вход¤ть до нього, в такому принциповому питанн≥, ¤к питанн¤ про систему права ¤к галуз≥, було б п≥дм≥ною права економ≥кою, в≥дмовою в≥д анал≥зу юридичноњ форми цих в≥дносин.

ќсь чому пор¤д ≥з встановленн¤м економ≥чних критер≥њв зм≥сту норм ≥ в≥дносин ф≥нансового права, а також використанн¤м систематики науки про ф≥нанси, в питанн≥ про систему ф≥нансового права необх≥дно виходити ≥ з чисто юридичних особливостей ≥ правових принцип≥в ц≥Їњ галуз≥ права.^

ѕраво не т≥льки в≥дображаЇ сусп≥льн≥ в≥дносини. …ого призначенн¤ Ч регулювати ≥ активно впливати на них. “ому на побудову системи ф≥нансового права, групуванн¤ норм, формуванн¤ ≥нститут≥в мають вплив ≥ потреби сусп≥льноњ практики.

“≥льки таке поЇднанн¤ юридичних ≥ економ≥чних критер≥њв, сусп≥льного призначенн¤ права створюЇ достатн≥ передумови дл¤ встановленн¤ науково обгрунтованоњ системи ф≥нансового права. √рупуванн¤ ф≥нансово-правових норм маЇ дв≥ сторони Ч зовн≥шню ≥ внутр≥шню. «овн≥шн¤ сторона вказуЇ на м≥сце ф≥нансового права в систем≥ права ”крањни. ¬нутр≥шн¤ сторона систематизац≥њ ф≥нансово-правових норм маЇ на уваз≥ Сњх групуванн¤ в≥дпов≥дно до внутр≥шнього зм≥сту ≥ ≥Їрарх≥њ Ч загаль-ногалузев≥ норми, норми п≥дгалузев≥, норми окремих ф≥нансово-правових ≥нститут≥в.

” звТ¤зку з цим, а також аналог≥чно з ≥ншими галуз¤ми права ”крањни, ф≥нансове право под≥л¤Їтьс¤ на два великих блоки ф≥нансово-правових норм Ч «агальну ≥ ќсобливу частини. “ака побудова системи ф≥нансового права дозвол¤Ї науц≥, що його вивчаЇ, зд≥йснювати досл≥дженн¤ загальних питань теор≥њ ц≥Їњ галуз≥ права, ≥ розробку питань, повТ¤заних з подальшим розвитком ≥ удосконаленн¤м окремих ф≥нансове- правових ≥нститут≥в з урахуванн¤м вимог практики, спри¤Ї пол≥пшенню вивченн¤ ц≥Їњ галуз≥ права студентами, полегшуЇ користуванн¤ в≥дпов≥дним законодавством, спри¤Ї вир≥шенню актуальних завдань систематизац≥њ ф≥нансового законодавства.

¬ «агальну частину ф≥нансового права, ¤к галуз≥ права, вход¤ть ф≥нансове- правов≥ норми, що закр≥плюють: загальн≥ принципи, правов≥ форми ≥ методи ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ держави:

систему державних орган≥в, що зд≥йснюють ф≥нансову д≥¤льн≥сть, њх ≥Їрарх≥ю, компетенц≥ю, правовий статус, завданн¤ ≥ функц≥њ, форми ≥ методи роботи; основн≥ риси ф≥нансово-правового положенн¤ ≥нших субТЇкт≥в, з ¤кими ц≥ органи вступають у ф≥нансово-правов≥ в≥дносини: зм≥ст, форми ≥ методи ф≥нансового контролю тощо. «агальна частина ф≥нансового права будуЇтьс¤ в основному на анал≥з≥ правових елемент≥в ф≥нансових в≥дносин.

Ќорми «агальноњ частини ф≥нансового права конкретизуютьс¤ у ф≥нансово-правових нормах ќсобливоњ частини. «агальна ≥ ќсоблива частини ф≥нансового права перебувають в нерозривному звТ¤зку, оск≥льки в своњй основ≥ вони Ї в≥дображенн¤м ц≥лого ≥ його елемент≥в. ѕоложенн¤ «агальноњ частини застосовуютьс¤ до ус≥х розд≥л≥в ќсобливоњ частини.

ќсоблива частина ф≥нансового права складаЇтьс¤ з низки великих розд≥л≥в (њх ≥нод≥ в юридичн≥й л≥тератур≥ називають п≥дга-луз¤ми), ¤к≥ в свою чергу складаютьс¤ з ф≥нансово-правових ≥нститут≥в.  ожний ≥з ф≥нансово-правових ≥нститут≥в ¤вл¤Ї собою систему ф≥нансово-правових норм, що регулюють групу однор≥дних ф≥нансових в≥дносин. ј в розд≥ли обТЇднуютьс¤ групи спор≥днених ф≥нансово-правових ≥нститут≥в. Ќаприклад, розд≥л Уѕравове регулюванн¤ державних витратФ складаЇтьс¤ з ≥нститут≥в Управовий режим кошторисно-бюджетного ф≥нансуванн¤Ф ≥ Управовий режим ф≥нансуванн¤ окремих галузей народного господарстваФ, розд≥л УЅюджетне правоФ також складаЇтьс¤ з двох ф≥нансово-правових ≥нститут≥в Ч Убюджетний устр≥йФ, Убюджетний процесФ.

¬ ќсобливу частину ф≥нансового права вход¤ть розд≥ли, що обТЇднують ф≥нансово-правов≥ норми, ¤к≥ регулюють сусп≥льн≥ в≥дносини в сфер≥: державного бюджету; позабюджетних державних ≥ мун≥ципальних фонд≥в; ф≥нанс≥в державних п≥дприЇмств, державних ≥ м≥сцевих податк≥в ≥ ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в; державного кредиту; державного страхуванн¤; державних видатк≥в; банк≥вського кредитуванн¤ ≥ безгот≥вкових розрахунк≥в; грошового об≥гу ≥ валютного регулюванн¤. ¬≥дпов≥дно до системи ф≥нансового права ¤к галуз≥ права побудована ≥ система ф≥нансового права ¤к навчальноњ дисципл≥ни. ƒосв≥д показав найб≥льш доц≥льне групуванн¤ матер≥алу за ознаками «агальноњ ≥ ќсобливоњ частин.

¬ ќсоблив≥й частин≥ навчального курсу ф≥нансового права окремо вивчаютьс¤ норми кожного ф≥нансово-правового ≥нституту, тобто норми, ¤к≥ регулюють ¤к≥сно однор≥дн≥ ф≥нансов≥ в≥дносини.

“аким чином, в систем≥ навчального курсу У‘≥нансове правоФ немов би УфотографуЇтьс¤Ф, в≥дображаЇтьс¤ вс¤ ф≥нансова система ”крањни в ц≥лому ≥ окрем≥ њњ ланки зокрема. “ака побудова навчального курсу ф≥нансового права спри¤Ї б≥льш глибокому усв≥домленню норм, що регулюють складну Їдн≥сть ф≥нансових в≥дносин, ≥ спр¤мовуЇ зусилл¤ вчених ≥ студент≥в одночасно на розробку загальних проблем ф≥нансового права ≥ його окремих ф≥нансово-правових ≥нститут≥в, зм≥ст ≥ меж≥ ¤ких в ход≥ ринкових перетворень в ”крањн≥ так≥ ж рухлив≥, ¤к ≥ предмет ф≥нансового права в ц≥лому.

¬≥д системи ф≥нансового права ¤к галуз≥ права ≥ ¤к предмета викладенн¤ потр≥бно в≥др≥зн¤ти систему ф≥нансового законодавства, тобто систему ус≥х упор¤дкованих в≥дпов≥дним чином нормативно-правових акт≥в, що регулюють ф≥нансов≥ в≥дносини в держав≥. ‘≥нансове законодавство Ч це зовн≥шн¤ форма ф≥нансового права, що в≥дображаЇ його внутр≥шню структуру. Ќорми ф≥нансового права м≥ст¤тьс¤ у велик≥й к≥лькост≥ р≥зноман≥тних правових нормативних акт≥в, або джерелах, ¤к загального характеру, так ≥ спец≥ально присв¤чених регулюванню ф≥нансово-правових в≥дносин. ƒо них належать акти законодавчих ≥ виконавчих орган≥в державноњ влади, м≥сцевого самовр¤дуванн¤. Ќаприклад, ф≥нансово-правов≥ норми знайшли своЇ вт≥ленн¤ майже у двохстах закон≥в, прийн¤тих ¬ерховною –адою ”крањ-

п≥сл¤ проголошенн¤ державноњ незалежност≥, а всього вони .н≥ нин≥ б≥льше н≥ж у дес¤ти тис¤чах нормативно-правових акт≥в.

Ѕ≥льш≥сть закон≥в, що м≥ст¤ть в соб≥ норми ф≥нансового права, мають комплексний характер ≥ вм≥щують норми ≥ ≥нших галузей права Ч конституц≥йного, адм≥н≥стративного, цив≥льного, крим≥нального ≥ т.д. ƒо них належить пакет закон≥в про органи законодавчоњ ≥ виконавчоњ влади, м≥сцевого самовр¤дуванн¤, про банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть, про п≥дприЇмництво ≥ п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть тощо. —кладаЇтьс¤ тенденц≥¤ в ”крањн≥ до зб≥льшенн¤ питомоњ ваги ф≥нансових в≥дносин, що регулюютьс¤ нормами законодавчих акт≥в. ћ≥ж тим поки к≥льк≥сно переважають ф≥нансово-правов≥ норми, що м≥ст¤тьс¤ в ”казах ѕрезидента ”крањни, постановах  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, актах ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в, Ќац≥онального банку. ‘≥нансово-правов≥ норми нер≥дко м≥ст¤тьс¤ ≥ в актах орган≥в виконавчоњ влади Ч м≥н≥стерств, в≥домств ≥ ≥нших, що регулюють ф≥нансов≥ питанн¤ в межах в≥дпов≥дноњ галуз≥ чи сфери