ƒосконал≥сть правового регулюванн¤ та юридичноњ техн≥ки прийн¤тих в≥дпов≥дних нормативно-правових акт≥в Ї особливо актуальною дл¤ новоњ галуз≥, ¤кою Ї митне право, оск≥льки формуванн¤ под≥бних утворень в≥дбуваЇтьс¤, ¤к ми вже зазначали, штучно через прийн¤тт¤ в≥дпов≥дних акт≥в ≥ залежить в≥д вол≥ законодавчого органу (≥ншими словами в≥д пол≥тики держави в ц≥й сфер≥). “аким чином, необх≥дно ч≥тко визначати структуру та галузеву належн≥сть правових норм, що об'Їднуютьс¤ в галузь митного права.

Ќаприклад, ј. ‘. Ќоздрачев в рамках галуз≥ митного права вид≥л¤Ї норми конституц≥йного, адм≥н≥стративного, ф≥нансового, цив≥льного, крим≥нального, крим≥нально-процесуального, трудового та м≥жнародного публ≥чного права, визначаЇ зв'¤зок митного права з ≥ншими комплексними галуз¤ми Ч морським, пов≥тр¤ним, еколог≥чним правом тощо.

јле чи Ї в≥рним такий п≥дх≥д? як вже зазначалос¤ в дан≥й робот≥, головною характеристикою будь-¤коњ галуз≥ Ї внутр≥шн¤ Їдн≥сть та структурна лог≥ка побудови, а включенн¤ до певноњ галуз≥ не властивих њй правових норм та ≥нститут≥в негативно в≥дбиваЇтьс¤ на таких характеристиках. ¬их≥д ≥з цього протир≥чч¤ пол¤гаЇ в розгл¤д≥ державного контролю та регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин кр≥зь призму нац≥ональних ≥нтерес≥в та митноњ пол≥тики. “аким чином, в≥дпов≥дн≥ норми перел≥чених галузей виступатимуть не в ¤кост≥ складових митного права, а в ¤кост≥ правовоњ бази митноњ пол≥тики, ¤ка Ї б≥льш широким пон¤тт¤м, н≥ж митна справа. ƒержавна пол≥тика ¤к системне пон¤тт¤ включаЇ певн≥ напр¤ми державноњ д≥¤льност≥ (функц≥њ), зм≥ст ц≥Їњ д≥¤льност≥ та способи (форми) њњ орган≥зац≥њ. “аким чином, дл¤ об'Їднанн¤ окремих правових норм, ; ¤к≥ в даному випадку виступають в ¤кост≥ форми державноњ д≥¤льност≥ до нормативноњ бази певноњ складовоњ державноњ пол≥тики нам необх≥дно визначити Їдину конкретну мету або напр¤м державноњ д≥¤льност≥, на забезпеченн¤ ¤кого спр¤мован≥ ц≥ правов≥ норми. ƒл¤ державноњ митноњ пол≥тики такою головною метою виступаЇ забезпеченн¤ нац≥ональних ≥нтерес≥в та нац≥ональноњ безпеки у сфер≥ зовн≥шньоторговельних в≥дносин. —аме на вир≥шенн¤ такого завданн¤ спр¤мован≥ певн≥ групи правових норм р≥зноњ галузевоњ приналежност≥ (конституц≥йного, адм≥н≥стративного, ф≥нансового, цив≥льного, крим≥нального, крим≥нально-процесуального, трудового та м≥жнародного публ≥чного права та комплексних галузей морського, пов≥тр¤ного, еколог≥чного права).

ўодо суто митного законодавства, то, ¤к в≥рно в≥дм≥чаЇ ј. Ќ.  озир≥н, "основн≥ функц≥њ митного механ≥зму Ч ф≥скальна та регул¤тивна Ч зумовили дуал≥зм митного права. ¬ самому загальному вид≥ в≥дносини, що регулюютьс¤ митно-правовими нормами, можуть бути зведен≥ до двох основних вид≥в:

ј) в≥дносини митно-правового характеру, ¤к≥ виникають на основ≥ державно-владних припис≥в ≥ торкаютьс¤, в першу чергу, р≥зноман≥тних обмежень на вв≥з та вив≥з товар≥в, пор¤дку зд≥йсненн¤ митних операц≥й та в≥дправленн¤ митних формальностей;

Ѕ) в≥дносини ф≥нансово-правового характеру, пов'¤зан≥ з≥ ст¤гненн¤м мит та митних збор≥в".

—вою точку зору цей автор вже в ≥нш≥й робот≥ п≥дтверджуЇ св≥товим досв≥дом, стверджуючи, що норми, ¤к≥ регулюють орган≥зац≥йно-правов≥ та процесуальн≥ питанн¤ д≥¤льност≥ митних орган≥в та права ≥ обов'¤зки учасник≥в митно-правових в≥дносин, складають зм≥ст митного кодексу або закону про митницю ≥ вход¤ть до системи джерел адм≥н≥стративного права, а от правов≥ норми, що регулюють базов≥ елементи та механ≥зм ст¤гненн¤ мита, поЇднуютьс¤, ¤к правило, в закон≥ про митний тариф або митний податок, ¤кий за своЇю природою Ї ф≥нансово-правовим актом.

ѕод≥бна практика Ї характерною дл¤ б≥льшост≥ крањн св≥ту, в тому числ≥ —получених Ўтат≥в, јнгл≥њ,  анади, крањн-член≥в ™вропейського —оюзу тощо. Ќаприклад, в законодавств≥  анади (типовоњ крањни англосаксонського права) правов≥ в≥дносини в митн≥й сфер≥ регулюютьс¤ ћитним законом (Customs Act) та ћитним тарифом (Customs Tariff) м≥ж ¤кими в≥дпов≥дно под≥лено адм≥н≥стративно-правов≥ та ф≥нансово-правов≥ основи митного регулюванн¤.

ћитний кодекс та закон про митний тариф, складаючи правову базу митноњ д≥¤льност≥ держави, Ї дещо р≥зними за своњм, правовим характером документами. ћитний кодекс Ї сталим виключно внутр≥шньодержавним актом адм≥н≥стративно-орган≥зац≥йного характеру, д≥¤ ¤кого в б≥льш≥й м≥р≥ не пов'¤зана з предметом м≥жнародних переговор≥в (кр≥м питань гармон≥зац≥њ ≥ спрощенн¤ митних процедур). ћитний тариф по сут≥ нормативний акт ф≥нансово-правового характеру, навпаки, ¤к правило, виступаЇ об'Їктом м≥ждержавних переговор≥в, м≥жнародно-правових правил ≥ стандарт≥в щодо товарноњ номенклатури, до ¤коњ застосовуютьс¤ тарифи, структура, р≥вень, ставки мит, пор¤док њх ст¤гненн¤. Ќа нашу думку, необх≥дно в≥дзначити, що у митн≥й практиц≥ ”крањни безпосередн¤ д≥¤ м≥жнародно-правових акт≥в не Ї характерною, в б≥льшост≥ випадк≥в п≥дписан≥ ≥ ратиф≥кован≥ м≥жнародно-правов≥ акти стають основою дл¤ прийн¤тт¤ нац≥ональних акт≥в.