онституц≥¤ ”крањни в ст. ст. 92 та 116 м≥стить норми, ¤к≥ Ї конституц≥йними засадами управл≥нн¤ митною д≥¤льн≥стю та проведенн¤ митноњ пол≥тики в ”крањн≥.

ѕоложенн¤ «акону "ѕро митну справу в ”крањн≥" були згодом розвинут≥ в ≥нших нормативних актах, головними серед ¤ких Ї ћитний кодекс ”крањни та «акони "ѕро Їдиний митний тариф" та "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть". “ри вищеназваних законодавчих акта забезпечують нормативно-правове регулюванн¤ окремих груп правових в≥дносин у митн≥й сфер≥. ћ ” спр¤мовано на регулюванн¤ митних процедур та д≥¤льност≥ митних орган≥в, «акон "ѕро Їдиний митний тариф" Ч основних положень тарифного регулюванн¤, а «акон "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть" Ч прав та обов'¤зк≥в суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин та повноваженн¤ держави та њњ орган≥в щодо регулюванн¤ таких в≥дносин.

“ак, ћитний кодекс ”крањни (ћ ”), прийн¤тий 12 грудн¤ 1991 р. ≥ введений в д≥ю з 1 с≥чн¤ 1992 р., ¤к говоритьс¤ в його преамбул≥: визначаЇ принципи орган≥зац≥њ митноњ справи в ”крањн≥ з метою створенн¤ умов дл¤ формуванн¤ ринковоњ економ≥ки та зростанн¤ активност≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ на основ≥ Їдност≥ митноњ територ≥њ, мит та митних збор≥в.

÷ей  одекс спр¤мований на забезпеченн¤ додержанн¤ митними, ≥ншими державними органами, суб'Їктами зовн≥шньоеконом≥чноњ ≥ господарськоњ д≥¤льност≥, а також громад¤нами прав та обов'¤зк≥в у галуз≥ митноњ справи". ћ ” м≥стить в соб≥ 164 статт≥ та складаЇтьс¤ з 11 розд≥л≥в: «агальн≥ положенн¤; ћитний контроль; ћитне оформленн¤; ѕерем≥щенн¤ та пропуск через митний кордон ”крањни товар≥в та ≥нших предмет≥в; ћито та митн≥ збори; ѕеревезенн¤, збер≥ганн¤ та розпор¤дженн¤ предметами, що знаход¤тьс¤ п≥д митним контролем;  онтрабанда, ѕорушенн¤ митних правил, провадженн¤ по справах щодо порушенн¤ митних правил; ¬≥дпов≥дальн≥сть митних орган≥в ”крањни та њх посадових ос≥б. ѕосадов≥ особи митних орган≥в, правовий та соц≥альний захист прац≥вник≥в митних орган≥в ”крањни; ћ≥жнародн≥ договори.

” своњх нормах ћ ” визначаЇ принципи д≥¤льност≥ та правовий статус митних орган≥в та њх посадових ос≥б, головн≥ засади пор¤дку пропуску через митний кордон ”крањни товар≥в та транспортних засоб≥в, в≥дпов≥дальн≥сть за правопорушенн¤ в митн≥й сфер≥, м≥жнародн≥ аспекти д≥¤льност≥ митних орган≥в та ≥нше.

«вернемос¤ до розд≥лу ≤ "«агальн≥ положенн¤". —татт¤ 1 ћ ” встановила, що митну справу ”крањни становл¤ть: "ѕор¤док перем≥щенн¤ через митний кордон ”крањни товар≥в та ≥нших предмет≥в, митне регулюванн¤, пов'¤зане з встановленн¤м мит та митних збор≥в, процедури митного контролю та ≥нш≥ засоби проведенн¤ в житт¤ митноњ пол≥тики..." Ѕуло зазначено, що митна справа в ”крањн≥ розвиваЇтьс¤ у напр¤мку гармон≥зац≥њ та ун≥ф≥кац≥њ з загальноприйн¤тими у св≥тов≥й практиц≥ нормами та стандартами. ” ст. « та 4 ћ ” визначен≥ пон¤тт¤ митноњ територ≥њ та митного кордону ”крањни. «окрема зазначено, що територ≥¤ ”крањни, в тому числ≥ територ≥њ штучних остров≥в, установок та споруд, що створюютьс¤ в економ≥чн≥й (морськ≥й) зон≥ ”крањни, над ¤кими ”крањна маЇ виключну юрисдикц≥ю щодо митноњ справи, становить Їдину митну територ≥ю, а меж≥ ц≥Їњ територ≥њ Ї митним кордоном ”крањни. —татт¤ 15 ћ ” визначаЇ основн≥ терм≥ни, що використовуютьс¤ в цьому кодекс≥.

Ќаступн≥ розд≥ли ћ ”, ¤к вже зазначалос¤, регулюють окрем≥ питанн¤ орган≥зац≥њ митноњ справи та д≥¤льност≥ митних орган≥в. “ак, розд≥л II ћ ” "ћитний контроль" визначаЇ пон¤тт¤, ц≥л≥ та функц≥њ митного контролю, пор¤док його зд≥йсненн¤. –озд≥л III "ћитне оформленн¤" визначаЇ ц≥л≥ та процедуру митного оформленн¤. ” розд≥л≥ IV розгл¤даютьс¤ питанн¤, пов'¤зан≥ з пор¤дком перем≥щенн¤ та пропуску через митний кордон товар≥в та ≥нших предмет≥в, наданн¤ митних п≥льг м≥жнародним орган≥зац≥¤м, дипломатичним установам, њх прац≥вникам та ≥ншим особам, ¤к≥ мають под≥бн≥ п≥льги; визначаютьс¤ ≥снуюч≥ в ”крањн≥ митн≥ режими. ѕравов≥ норми, що м≥ст¤тьс¤ в розд≥л≥ V "ћито та митн≥ збори" встановлюють, що обкладенн¤ митом товар≥в, що њх перем≥щують через митний кордон, зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ «акону "ѕро Їдиний митний тариф", а митн≥ збори визначаютьс¤ ¤к платн¤ за послуги митних орган≥в щодо митного оформленн¤ та контролю. –озд≥л VI визначаЇ правовий режим товар≥в, що знаход¤тьс¤ п≥д митним контролем.

” розд≥л≥ VII ћ ” наведено пон¤тт¤ контрабанди, митним органам надано право в ц≥л¤х боротьби з контрабандою наркотичних засоб≥в зд≥йснювати в рамках м≥жнародного сп≥вроб≥тництва так зван≥ "контрольован≥ поставки", митн≥ органи визначен≥ ¤к орган д≥знанн¤ по справах щодо контрабанди.

–озд≥л VIII м≥стить правов≥ норми, ¤к≥ встановлюють адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ митних правил, у тому числ≥ ≥ за так≥, що можуть бути квал≥ф≥кован≥ ¤к контрабанда, встановлюЇ пор¤док провадженн¤ по справах щодо порушенн¤ митних правил та прит¤гненн¤ до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥. ” розд≥л≥ IX визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дальн≥сть митних орган≥в та њх посадових ос≥б за завданн¤ своњми неправом≥рними д≥¤ми моральноњ та матер≥альноњ шкоди ф≥зичним та юридичним особам. –озд≥л X встановлюЇ основн≥ вимоги до ос≥б, ¤к≥ проход¤ть службу у митних органах, визначають правовий статус посадових ос≥б митних орган≥в, м≥ри щодо правового захисту прац≥вник≥в митних орган≥в при виконанн≥ ними своњх службових обов'¤зк≥в, а також м≥стить блок соц≥альних гарант≥й. —татт¤ 164 розд≥лу XI "ћ≥жнародн≥ договори" ћ ” встановлюЇ, що: "якщо м≥жнародним договором ”крањни встановлено ≥нш≥ правила, н≥ж т≥, що м≥ст¤тьс¤ у цьому  одекс≥ та ≥нших актах законодавства ”крањни про митну справу, то застосовуютьс¤ правила м≥жнародного договору."

≤ншим важливим законодавчим актом у сфер≥ митного права, ¤к вже згадувалос¤, Ї прийн¤тий 5 лютого 1992 р. «акон "ѕро Їдиний митний тариф". (« урахуванн¤м зм≥н щодо д≥њ цього закону, в≥дпов≥дно до ƒекрету  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро Їдиний митний тариф ”крањни"). ѕрийн¤тт¤ цього «акону було передбачено ст. 75 ћ ”.

ўе одним з ключових законодавчих акт≥в щодо митного права, без сумн≥ву, Ї «акон ”крањни "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть". Ќа в≥дм≥ну в≥д розгл¤нутих вище законодавчих акт≥в, що встановлюють правов≥ норми, ¤кими в першу чергу керуютьс¤ органи державноњ влади, «акон "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть" регулюЇ питанн¤ щодо правового статусу, прав та обов'¤зк≥в ф≥зичних та юридичних ос≥б Ч суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, пор¤дку та суб'Їкт≥в њх реЇстрац≥њ та л≥цензуванн¤; встановлюЇ правов≥ основи регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, нагл¤ду за дотриманн¤м державних ≥нтерес≥в при зд≥йсненн≥ суб'Їктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ своЇњ господарчоњ д≥¤льност≥ та компетенц≥ю державних орган≥в з цих питань.

≤снуЇ також велика к≥льк≥сть закон≥в та п≥дзаконних акт≥в, ¤к≥ регулюють окрем≥ види сусп≥льних в≥дносин у сфер≥ митного права. ÷е можуть бути або законодавч≥ акти, що регулюють окрем≥ специф≥чн≥ види п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, наприклад, «акон ”крањни "ѕро операц≥њ з давальницькою сировиною у зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносинах"; або законодавч≥ акти щодо окремих вид≥в товар≥в, наприклад так≥, ¤к «акони ”крањни "ѕро ставки акцизного збору та мита на де¤к≥ транспортн≥ засоби та шини до них", "ѕро ставки акцизного збору та вв≥зного мита на спирт етиловий та алкогольн≥ напоњ" та багато ≥нших.

јле, ¤к ≥ в будь-¤к≥й нов≥й справ≥, в процес≥ створенн¤ нових законодавчих акт≥в було прийн¤то р¤д не зовс≥м вдалих, на наш погл¤д, р≥шень, що спричинило певн≥ кол≥з≥њ. Ќаприклад, в питанн¤х щодо контрабанди виникаЇ кол≥з≥¤ м≥ж нормами ћ ” та  одексу про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ ”крањни ( пјѕ) з одного боку та  рим≥нальним кодексом Ч з ≥ншого, що ≥стотно ускладнюЇ д≥¤льн≥сть митних орган≥в. “а ≥ сама на¤вн≥сть в ћ ” правових норм ¤к≥ встановлюють адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть за контрабанду та порушенн¤ митних правил викликаЇ в де¤ких досл≥дник≥в р¤д заперечень. (Ќа сьогодн≥шн≥й день адм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть за контрабанду та порушенн¤ митних правил регулюЇтьс¤ ст. ст. 102 Ч 118 ћ ” ≥ одночасно ст. ст. 208, 209  пјѕ.) ѕод≥бне неприпустимо ¤к з точки зору внутр≥шньоњ структури галуз≥ законодавства, оск≥льки вищеназван≥ норми Ї невластивим дл¤ нењ правовим ≥нститутом, так ≥ з точки зору в≥дпов≥дност≥  онституц≥њ де¤ких аспект≥в застосуванн¤ цих норм. ¬иходом з цього становища бачитьс¤ те, що розд≥л, присв¤чений адм≥н≥стративн≥й в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ митних правил повинен бути виключений з проекту нового ћ ” ≥ норми матер≥ального адм≥н≥стративного права повинн≥ бути пом≥щен≥ у в≥дпов≥дн≥й глав≥  пјѕ, а провадженн¤ по цих справах повинно в≥дбуватис¤ не за ¤кою-не-будь особливою процедурою, а за тою, ¤ку визначено ¤к д≥ючим  пјѕ, так ≥ проектом цього кодексу. ѕри чому наша позиц≥¤ в . цьому питанн≥ спираЇтьс¤ не лише на теоретичн≥ посиланн¤ але ≥ на вимоги ст. 41  онституц≥њ ”крањни, ¤ка передбачаЇ, що конф≥скац≥¤ нин≥ може проводитис¤ лише постановою суду, а коли скоро переважна б≥льш≥сть склад≥в порушень митного законодавства передбачаЇ в ¤кост≥ санкц≥й конф≥скац≥ю, в≥дпов≥дно вс≥ ц≥ справи повинен розгл¤дати судд¤ ≥, зв≥сно, в≥н повинен керуватис¤ не нормами ћ ” (розрахованого на посадових ос≥б митноњ служби), а на норми  пјѕ, ц≥лий р¤д ¤ких регламентуЇ адм≥н≥стративне-юрисдикц≥йну д≥¤льн≥сть судд≥.

≤ншою, важливою, на наш погл¤д, проблемою Ї невизначен≥сть з моментом вступу в д≥ю нормативних акт≥в з митних питань, оск≥льки принципу гласност≥ митних закон≥в в≥дводитьс¤ велике значенн¤ в м≥жнародн≥й практиц≥, в тому числ≥ це Ї одним з принцип≥в —в≥товоњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥ (—ќ“). (ƒ≥ю ст. 2 «акону "ѕро ™диний митний тариф", ¤ка встановлюЇ, що ™диний митний тариф ”крањни, зм≥ни та доповненн¤ до нього мають бути оф≥ц≥йно опубл≥кован≥ у загальнодоступних засобах масовоњ ≥нформац≥њ не п≥зн≥ше ¤к за 45 дн≥в до дати введенн¤ њх у д≥ю, було зупинено ƒекретом  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в є 4-93 в≥д 11.01.93). ѕод≥бн≥ вимоги обумовлюютьс¤ сутн≥стю зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин, ¤к≥ п≥дл¤гають регулюванню нормами митного законодавства. ѕ≥дписанн¤ зовн≥шньоеконом≥чних угод, контракт≥в, особливо довготривалих, вимагаЇ не лише знанн¤ ≥снуючого законодавства, але й на¤вност≥ певних гарант≥й в≥д його ≥стотних зм≥н на певний пром≥жок часу, не говор¤чи вже про нажаль ≥снуючу в ”крањн≥ практику прийн¤тт¤ нормативних акт≥в ≥з зворотною силою, що в св≥тов≥й практиц≥ допускаЇтьс¤ лише дл¤ антидемп≥нгових та компенсац≥йних заход≥в.

ћи мусимо також констатувати, що й дос≥ залишаютьс¤ значн≥ прогалини в правовому регулюванн≥ сусп≥льних в≥дносин у митн≥й сфер≥. ќсобливо це стосуЇтьс¤ контролю за перем≥щенн¤м об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ через митний кордон ”крањни, недопущенн¤ ввезенн¤ в ”крањну "п≥ратськоњ" продукц≥њ. ≤ ¤кщо щодо так скажемо "традиц≥йних" об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥: ауд≥о - та в≥деоматер≥али, друкован≥ твори, витвори мистецтва, винаходи ≥снуЇ певний нормативний матер≥ал, то виникають значн≥ проблеми з регулюванн¤м пропуску через митний кордон такого об'Їкту ≥нтелектуальноњ власност≥ ¤к комп'ютерне програмне забезпеченн¤ (software). ÷¤ проблема Ї тим б≥льшою, що в умовах сьогоденн¤ треба говорити не лише про ф≥зичн≥ нос≥њ ≥нформац≥њ Ч комп'ютерн≥ лазерн≥ компакт-диски (DVD-ROM, CD-ROM, CD-RW), компТютерн≥ магн≥тн≥ жорстк≥ та гнучк≥ диски, але й про передачу об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ за допомогою св≥товоњ компТютерноњ мереж≥ ≤нтернет, в ¤к≥й можуть передаватис¤ ауд≥о -, в≥део - та текстов≥ матер≥али, програмне забезпеченн¤ ≥ т. ≥н. (останнЇ питанн¤ взагал≥ не врегульоване нац≥ональним законодавством).

¬ажливою особлив≥стю митного права, пов'¤заною з динам≥кою сусп≥льних в≥дносин у ц≥й сфер≥, ¤ка вимагаЇ оперативного реагуванн¤, Ї те, що найб≥льша частина нормативного регулюванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою п≥дзаконних акт≥в: ѕостанов  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, ƒержавноњ митноњ служби, м≥н≥стерств та в≥домств, Ќац≥онального Ѕанку тощо.

як св≥дчить практика, саме ц≥ акти використовуютьс¤ п≥дрозд≥лами митних орган≥в у њхн≥й повс¤кденн≥й робот≥, ≥ б≥льш≥сть закон≥в або м≥жнародно-правових акт≥в починаЇ виконуватис¤ лише коли на њх основ≥ видано певний акт ƒержмитслужби. «а старою рад¤нською традиц≥Їю под≥бн≥ в≥домч≥ акти можуть суперечити в≥дпов≥дним законам, або призупин¤ти њх д≥ю. “ака практика, окр≥м того, що вона суперечить закону, призвела до того, що на сьогодн≥шн≥й день в ”крањн≥ одночасно д≥ють дек≥лька сотень нормативних акт≥в з митних питань р≥зного р≥вн¤, що робить митне право одн≥Їю з найнесистематизованих галузей права. «в≥сно, под≥бну ситуац≥ю можна по¤снити пост≥йним розвитком митного права, але було б бажано, щоб так≥ недол≥ки було усунено.

ѕевн≥ заходи щодо систематизац≥њ нормативних акт≥в вживаютьс¤ ƒержмитслужбою шл¤хом виданн¤ консол≥дованих нормативних акт≥в. Ќаприклад, в лист≥ ƒержмитслужби в≥д «ќ кв≥тн¤ 1999 р. "ѕро основн≥ митн≥ правила дл¤ громад¤н" в≥дм≥чаЇтьс¤, що при зд≥йсненн≥ митного оформленн¤ предмет≥в (товар≥в), транспортних засоб≥в (запчастин), живих тварин, валюти ”крањни, ≥ноземноњ валюти, ц≥нних папер≥в, ¤к≥ перем≥щуютьс¤ через митний кордон ”крањни ≥ належать громад¤нам, виникають непорозум≥нн¤ та скарги громад¤н через незнанн¤ законодавчих акт≥в, на п≥дстав≥ ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ митне оформленн¤, в≥дсутност≥ в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥њ (≥нформац≥йн≥ дошки, буклети тощо) в пунктах пропуску на митниц¤х. « метою зн¤тт¤ непорозум≥нь, ¤к≥ виникають в зазначених випадках, дл¤ використанн¤ в робот≥ та ≥нформуванн¤ громад¤н надсилаЇтьс¤ ≥нформац≥¤ про основн≥ митн≥ правила дл¤ громад¤н, ¤к≥ перетинають митний кордон ”крањни. ÷ими правилами було консол≥довано правов≥ норми, що м≥ст¤тьс¤ б≥льш н≥ж в двадц¤ти ≥нших нормативно-правових актах ≥ под≥бний приклад не Ї поодиноким.

јналог≥чним консол≥дованим актом ми можемо вважати наказ ƒержмитслужби "ѕро затвердженн¤ ћетодичних рекомендац≥й про пор¤док п≥дготовки, поданн¤ на державну реЇстрац≥ю, скасуванн¤ та обл≥к нормативно-правових акт≥в митних орган≥в ”крањни", прийн¤тий на основ≥ в≥дпов≥дних указ≥в ѕрезидента та постанов  аб≥нету м≥н≥стр≥в. ¬ищеназван≥ рекомендац≥њ спр¤мован≥ на розв'¤занн¤ проблеми в≥дпов≥дност≥ п≥дзаконних акт≥в  онституц≥њ та «аконам ”крањни, недопущенн¤ њх кол≥з≥њ, забезпеченн¤ юридичноњ досконалост≥ тексту самих акт≥в, додержанн¤ пор¤дку њх реЇстрац≥њ, обл≥ку, збер≥ганн¤ та скасуванн¤. ÷им наказом також встановлюютьс¤ орган≥зац≥йн≥ основи та пор¤док розробки та прийн¤тт¤ в≥дпов≥дних п≥дзаконних акт≥в органами ƒержмитслужби.

јле в будь-¤кому раз≥ под≥бн≥ в≥домч≥ заходи не в змоз≥ забезпечити значне п≥двищенн¤ ефективност≥ правового регулюванн¤ в митн≥й сфер≥. ѕрот¤гом останн≥х п'¤ти-шести рок≥в ≥ практики, ≥ науковц≥ п≥дкреслюють необх≥дн≥сть значного реформуванн¤ нового митного кодексу, прийн¤того у першому читанн≥ ¬ерховною –адою, але нажаль його сп≥ткала дол¤ ≥нших важливих законопроект≥в, ¤к наприклад проект≥в крим≥нального, цив≥льного, адм≥н≥стративного кодекс≥в, робота над ¤кими в ст≥нах ¬ерховноњ –ади загальмувалась. ’оча з'¤вилас¤ над≥¤, що п≥сл¤ формуванн¤ парламентськоњ б≥льшост≥ в≥дбудетьс¤ значне п≥двищенн¤ ефективност≥ роботи нашого парламенту. ” цьому контекст≥ необх≥дно додати, що, на наш погл¤д, ц≥лком справедливими вигл¤дають думки про необх≥дн≥сть прийн¤тт¤ першим нового цив≥льного кодексу ¤к нормативно-правового акту, ¤кий встановлюЇ ≥ закр≥плюЇ ≥снуюч≥ в сусп≥льств≥ в≥дносини власност≥ Ч тобто економ≥чноњ бази сусп≥льства, основи сусп≥льних в≥дносин в економ≥чн≥й сфер≥, а вже на ц≥й основ≥ формувати ≥нш≥ правов≥ акти, ¤к≥ захищають або регулюють под≥бн≥ в≥дносини.

«ћ≤—“

ƒјЋ≤

Ќј«јƒ