| назад | «м≥ст | дал≥ |
≈колог≥чне право Ч це система правових норм, ¤кими регулюютьс¤ сусп≥льн≥ в≥дносини з охорони навколишнього природного середовища ≥ рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в (еколог≥чн≥ в≥дносини). ƒо складу системи вход¤ть так≥ п≥дгалуз≥, ¤к земельне, водне, л≥сове, г≥рниче право та де¤к≥ ≥нш≥ галуз≥ права, ¤кими регулюютьс¤ в≥дносини з охорони й рац≥онального використанн¤ певних вид≥в природних ресурс≥в. ѕредметом еколог≥чного права Ї нормативно врегульован≥ в≥дносини з охорони навколишнього природного середовища ≥ рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в. ћетод еколог≥чного права Ч комплексний ≥ ¤вл¤Ї собою комб≥нац≥ю метод≥в п≥дгалузей права, ¤к≥ становл¤ть його систему.
ќхорона навколишнього природного середовища Ч це одна ≥з складових рац≥онального природокористуванн¤. «д≥йснюЇтьс¤ вона (охорона) р≥зними, в тому числ≥ й правовими, засобами. ѕри цьому у правових формах захищаютьс¤ переважно вс≥ компоненти, що складають природне середовище.
—учасними головними нормативно-правовими актами, що регулюють основи орган≥зац≥њ охорони навколишнього природного середовища, Ї так≥ «акони ”крањни: Уѕро охорону навколишнього природного середовищаФ в≥д 25 червн¤ 1991 р., Уѕро охорону атмосферного пов≥тр¤Ф в≥д 16 жовтн¤ 1992 р., Уѕро природно-запов≥дний фонд ”крањниФ в≥д 16 червн¤ 1992 р., Уѕро тваринний св≥тФ в≥д 3 березн¤ 1993 р., Уѕро карантин рослинФ в≥д «ќ червн¤ 1993 р. та ≥н. ƒо того ж де¤к≥ в≥дносини у сфер≥ використанн¤ та охорони навколишнього природного середовища врегульовано кодексами (земельним, водним, л≥совим, про надра), а також «аконами ”крањни Уѕро плату за землюФ в≥д 3 липн¤ 1992 р. та Уѕро ветеринарну медицинуФ в≥д 25 червн¤ 1992 р. ¬ажливе значенн¤ у вир≥шенн≥ цього питанн¤ маЇ затверджений постановою ¬ерховноњ –ади ”крањни Уѕор¤док обмеженн¤, тимчасовоњ заборони (зупиненн¤) чи припиненн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й ≥ об'Їкт≥в у раз≥ порушенн¤ ними законодавства про охорону навколишнього природного середовищаФ в≥д 29 жовтн¤ 1992 р.
«в≥дси стаЇ зрозум≥лим, що основу правовоњ охорони навколишнього природного середовища складають норми земельного, водного, л≥сового законодавства, законодавства про надра ≥ т. ≥н.
≈колог≥чн≥ права та обов'¤зки громад¤н ”крањни Ч це система юридично закр≥плених за громад¤нами повноважень ≥ зобов'¤зань в еколог≥чн≥й сфер≥. Ќайповн≥ше еколог≥чн≥ права та обов'¤зки закр≥плено в «акон≥ ”крањни Уѕро охорону навколишнього природного середовищаФ (статт≥ 9Ч12). «г≥дно з цим «аконом, громад¤нин ”крањни маЇ право на безпечне дл¤ житт¤ ≥ здоров'¤ навколишнЇ природне середовище; об'Їднанн¤ в громадськ≥ природоохоронн≥ формуванн¤; одержанн¤ в установленому пор¤дку повноњ та достов≥рноњ еколог≥чноњ ≥нформац≥њ тощо. ƒо того ж ≥ в онституц≥њ ”крањни записано: У ожен маЇ право на безпечне дл¤ житт¤ ≥ здоров'¤ довк≥лл¤ та на в≥дшкодуванн¤ завданоњ порушенн¤м цього права шкоди. ожному гарантуЇтьс¤ право в≥льного доступу до ≥нформац≥њ про стан довк≥лл¤, про ¤к≥сть харчових продукт≥в ≥ предмет≥в побуту, а також право на њњ поширенн¤Ф (ст. 50).
јналог≥чн≥ формулюванн¤ по¤снюютьс¤ тим, що таке право Ч одне з головних прав людини. ÷ьому праву в≥дпов≥даЇ обов'¤зок держави забезпечувати зд≥йсненн¤ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних заход≥в, спр¤мованих на пол≥пшенн¤ та оздоровленн¤ навколишнього природного середовища.
”с≥ еколог≥чн≥ права громад¤н захищаютьс¤ ≥ в≥дновлюютьс¤ в судовому пор¤дку.
ѕор¤д з правами «акон ”крањни Уѕро охорону навколиш-нього природного середовищаФ передбачаЇ стосовно до громад¤н ≥ де¤к≥ обов'¤зки. “ак, громад¤ни зобов'¤зан≥: берегти, охорон¤ти й рац≥онально використовувати природн≥ багатства; не порушувати еколог≥чних прав ≥нших суб'Їкт≥в; компенсувати завдану ними шкоду тощо.
¬изнаними р≥зновидами права природокористуванн¤ Ї: право землекористуванн¤, право водокористуванн¤, право л≥сокористуванн¤, право користуватис¤ надрами, право користуватис¤ тваринним св≥том, право користуванн¤ природно-запов≥дним фондом ≥ т. ≥н.
ѕраво природокористуванн¤ Ч це процес рац≥онального використанн¤ людиною природних ресурс≥в дл¤ задоволенн¤ р≥зних потреб та ≥нтерес≥в.
Ќайважлив≥шими принципами природокористуванн¤ Ї його ц≥льовий характер, планов≥сть ≥ тривал≥сть, л≥цензуванн¤, врахуванн¤ надзвичайного значенн¤ в житт≥ сусп≥льства ≥ т. ≥н. ѕри цьому вир≥зн¤ютьс¤ так≥ групи природокористуванн¤, ¤к право загального ≥ спец≥ального використанн¤ земл≥, вод, л≥с≥в, надр, тваринного св≥ту та ≥нших природних ресурс≥в. —уб'Їктами права загального користуванн¤ природними ресурсами можуть бути, зг≥дно ≥з «аконом ”крањни Уѕро охорону навколишнього природного середовищаФ, вс≥ громад¤ни дл¤ задоволенн¤ найр≥зноман≥тн≥ших потреб та ≥нтерес≥в. ¬оно зд≥йснюЇтьс¤ громад¤нами безкоштовно ≥ безл≥ценз≥йно, тобто дл¤ цього не треба в≥дпов≥дного дозволу уповноважених орган≥в та ос≥б. «агальним Ї, наприклад, право використанн¤ парк≥в, сквер≥в, водоймищ, л≥с≥в, збиранн¤ ƒикорослих ¤г≥д, гриб≥в, гор≥х≥в тощо. ƒо реч≥, саме право загального природокористуванн¤ закр≥плене в онституц≥њ ”крањни: У ожний громад¤нин маЇ право користуватис¤ природними об'Їктами права власност≥ народу в≥дпов≥дно до законуФ (ст. 13).
«акон ”крањни "ѕро охорону навколишнього природного середовища" складаЇтьс¤ з преамбули ≥ 16 розд≥л≥в (72 статей). ¬≥н регулюЇ в≥дносини охорони навколишнього середовища, рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в, забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки життЇд≥¤льност≥ людини та спр¤мований на утворенн¤ спри¤тливих умов економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни у сфер≥ зд≥йсненн¤ еколог≥чноњ пол≥тики, мета ¤коњ:
1) збереженн¤ безпечного дл¤ ≥снуванн¤ живоњ та неживоњ природи навколишнього середовища;
2) захист житт¤ ≥ здоров'¤ людей в≥д негативного впливу, обумовленого забрудненн¤м навколишнього середовища;
3) дос¤гненн¤ гармон≥йноњ взаЇмод≥њ сусп≥льства ≥ природи в процес≥ охорони, рац≥онального використанн¤ й поновленн¤ природних ресурс≥в;
4) створенн¤ пост≥йних правових, економ≥чних ≥ соц≥альних основ орган≥зац≥њ навколишнього природного середовища в ≥нтересах нин≥шн≥х ≥ майбутн≥х покол≥нь.
«акон ”крањни Уѕро охорону атмосферного пов≥тр¤Ф м≥стить преамбулу та 10 розд≥л≥в ≥ спр¤мований на збереженн¤ спри¤тливого стану атмосферного пов≥тр¤, його в≥дновленн¤ й пол≥пшенн¤ дл¤ еколог≥чного забезпеченн¤ життЇд≥¤льност≥ людини, в≥дверненн¤ шк≥дливого впливу на навколишнЇ природне середовище. ¬≥н визначаЇ правов≥ й орган≥зац≥йн≥ основи, еколог≥чн≥ вимоги в царин≥ охорони та використанн¤ атмосферного пов≥тр¤.
«акон ”крањни Уѕро тваринний св≥тФ регулюЇ в≥дносини в царин≥ охорони, використанн¤ та в≥дтворенн¤ тваринного св≥ту, об'Їкти ¤кого перебувають у стан≥ природноњ вол≥, в невол≥ чи нап≥вв≥льних умовах, на суходол≥, у вод≥, грунт≥, пов≥тр≥, пост≥йно чи тимчасово насел¤ють територ≥ю ”крањни або належать до природних багатств њњ континентального шельфу та морськоњ економ≥чноњ зони. ƒо об'Їкт≥в охорони тваринного св≥ту належать: хордов≥, у тому числ≥ хребетн≥ та безхребетн≥ тварини в усьому њх видовому розмањтт≥ та на вс≥х стад≥¤х розвитку, що перебувають у стан≥ природноњ вол≥; частини диких тварин (роги, шк≥ра тощо); продукти життЇд≥¤льност≥ диких тварин (мед, в≥ск ≥ т. ≥н.); залишки викопних тварин (нори, л≥гва, бобров≥ загати ≥ т. д.). —уб'Їктом права загально-державноњ власност≥ на тваринний св≥т Ї держава в особ≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. ќкрем≥ об'Їкти тваринного св≥ту можуть бути й у колективн≥й ≥ приватн≥й власност≥.
«акон передбачаЇ також права ≥ обов'¤зки громад¤н у сфер≥ охорони, використанн¤ та в≥дтворенн¤ тваринного св≥ту. ƒо головних в≥днос¤ть право на загальне та спец≥альне використанн¤ тваринного св≥ту, право мати в колективн≥й або приватн≥й власност≥ окрем≥ об'Їкти тваринного св≥ту. –≥вночасно громад¤ни ”крањни зобов'¤зан≥: охорон¤ти тваринний св≥т ≥ середовище перебуванн¤ диких тварин; спри¤ти в≥дтворенню в≥дновлюваних об'Їкт≥в тваринного св≥ту; використовувати об'Їкти тваринного св≥ту зг≥дно з вимогами. ¬идами використанн¤ об'Їкт≥в тваринного св≥ту назван≥: мисливство; рибальство; використанн¤ об'Їкт≥в тваринного св≥ту в наукових, культурно-осв≥тн≥х, виховних та естетичних ц≥л¤х; використанн¤ корисних властивостей життЇд≥¤льност≥ тварин; використанн¤ тварин з метою отриманн¤ продукт≥в њхньоњ життЇд≥¤льност≥; добуванн¤ диких тварин з метою утриманн¤ ≥ розведенн¤ в невол≥ чи нап≥вв≥льних умовах дл¤ комерц≥йних та ≥нших ц≥лей.
«а порушенн¤ законодавства можлива дисципл≥нарна, адм≥н≥стративна, цив≥льно-правова ≥ крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть.
¬одний кодекс ”крањни регулюЇ правов≥ в≥дносини з метою забезпеченн¤ збереженн¤, наукового обгрунтуванн¤, рац≥онального використанн¤ вод дл¤ потреб населенн¤ ≥ галузей економ≥ки, в≥дтворенн¤ водних ресурс≥в, охорони вод в≥д забрудненн¤, засм≥ченн¤ та вичерпанн¤, запоб≥ганн¤ шк≥дливим д≥¤м вод ≥ л≥кв≥дац≥њ њхн≥х насл≥дк≥в, пол≥пшенн¤ стану водних об'Їкт≥в, а також охорони прав п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й ≥ громад¤н на водовикористанн¤. ¬одний фонд ”крањни включаЇ вс≥ води (водн≥ об'Їкти) на територ≥њ ”крањни. ƒо нього належать: поверхнев≥ води, природн≥ водойми (озера), водотоки (р≥чки, струмки), штучн≥ водойми (водосховища, ставки) й канали; п≥дземн≥ води та джерела; внутр≥шн≥ морськ≥ води й територ≥альне море.
”с≥ спори з питань використанн¤ та охорони вод ≥ в≥дтворенн¤ водних ресурс≥в розгл¤даютьс¤ державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства, геолог≥њ, м≥сцевими радами народних депута-т≥в, судом, арб≥тражним судом або третейським судом у пор¤дку, встановленому законодавством.
ѕорушенн¤ водного законодавства т¤гне за собою дисципл≥нарну, адм≥н≥стративну, цив≥льно-правову чи крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно ≥з законодавством ”крањни.
| назад | «м≥ст | дал≥ |