√лава VIII. ќснови земельного права ”крањни

І 1. «агальна характеристика земельного права: пон¤тт¤, в≥дносини та предмет правового регулюванн¤

«емельне право Ч це галузь права, що регулюЇ земельн≥ в≥дносини з метою забезпеченн¤ рац≥онального використанн¤ земель, створенн¤ умов дл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ цього процесу, охорони прав орган≥зац≥й ≥ громад¤н ¤к землевласник≥в ≥ землекористувач≥в. «в≥дси земельн≥ в≥дносини Чце сусп≥льн≥ в≥дносини щодо волод≥нн¤, користуванн¤ ≥ розпор¤дженн¤ землею. —уб'Їктами земельних в≥дносин Ї громад¤ни, юридичн≥ особи, органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ та органи державноњ влади. ќб'Їктами земельних в≥дносин Ї земл≥ в межах територ≥њ ”крањни, земельн≥ д≥л¤нки та права на них, у тому числ≥ на земельн≥ частки (пањ).

ѕредметом правового регулюванн¤ земельного права Ї в≥дносини з волод≥нн¤, користуванн¤ та розпор¤д- женн¤ земельними ресурсами, а також њх охорони та ра- ц≥онального використанн¤. «емельне право Ч комплексна галузь права ”крањни, оск≥льки њњ основу складають норми ÷ив≥льного права, орган≥чно пов'¤зан≥ з нормами адм≥н≥стративного й еколог≥чного права.

«емельний кодекс в галуз≥ земельних в≥дносин первинними вважаЇ повноваженн¤ ¬ерховноњ –ади ”крањни, ¬ерховноњ –ади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤. “ак, до повноважень ¬ерховноњ –ади ”крањни в ц≥й галуз≥ в≥днос¤ть:

Х прийн¤тт¤ закон≥в у галуз≥ регулюванн¤ земельних в≥дносин;

Х визначенн¤ засад державноњ пол≥тики в галуз≥ використанн¤ та охорони земель;

Х затвердженн¤ загальнодержавних програм щодо використанн¤ та охорони земель тощо.

ƒо повноважень ¬ерховноњ –ади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим у галуз≥ земельних в≥дносин на територ≥њ республ≥ки належать:

Х розпор¤дженн¤ земл¤ми, що перебувають у сп≥льн≥й власност≥ територ≥альних громад;

Х забезпеченн¤ реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики в галуз≥ використанн¤ та охорони земель;

Х погодженн¤ загальнодержавних програм використанн¤ та охорони земель, участь в њх реал≥зац≥њ в межах територ≥њ јвтономноњ –еспубл≥ки  рим ≥ т.д.

¬изначаютьс¤ в≥дпов≥дн≥ повноваженн¤ у ц≥й сфер≥ ≥ дл¤ орган≥в виконавчоњ влади. “ак, до повноважень  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни належать:

Х розпор¤дженн¤ земл¤ми державноњ власност≥;

Х реал≥зац≥¤ державноњ пол≥тики у галуз≥ використанн¤ та охорони земель; Х викуп земельних д≥л¤нок дл¤ сусп≥льних потреб;

Х координац≥¤ проведенн¤ земельноњ реформи тощо.

ƒо повноважень центрального органу виконавчоњ влади з питань земельних ресурс≥в в≥днесено:

Х внесенн¤ пропозиц≥й про формуванн¤ державноњ пол≥тики у галуз≥ земельних в≥дносин ≥ забезпеченн¤ њњ реал≥зац≥њ;

Х координац≥¤ роб≥т з проведенн¤ земельноњ реформи;

Х участь у розробленн≥ та реал≥зац≥њ загальнодержавних, рег≥ональних програм використанн¤ та охорони земель;

Х веденн¤ державного земельного кадастру, в тому числ≥ державноњ реЇстрац≥њ земельних д≥л¤нок ≥ т.д.

І 2. ¬иди земель та њх правовий статус

ƒо земель ”крањни належать ус≥ земл≥ в межах њњ територ≥њ, в тому числ≥ острови та земл≥, зайн¤т≥ водними об'Їктами, ¤к≥ за основним ц≥льовим призначенн¤м под≥л¤ютьс¤ на так≥ категор≥њ:

а) земл≥ с≥льськогосподарського призначенн¤;

б) земл≥ житловоњ та громадськоњ забудови;

в) земл≥ природно-запов≥дного та ≥ншого природоохорон-ного призначенн¤;

г) земл≥ оздоровчого призначенн¤;

і) земл≥ рекреац≥йного призначенн¤;

д) земл≥ ≥сторико-культурного призначенн¤;

е) земл≥ л≥сового фонду;

Ї) земл≥ водного фонду;

ж) земл≥ промисловост≥, транспорту, зв'¤зку, енергетики, оборони та ≥ншого призначенн¤.

«емл≥ природно-запов≥дного фонду Ч це д≥л¤нки суш≥ та водного простору з природними комплексами та об'Їктами, що мають особливу природоохоронну, еколог≥чну, наукову, естетичну, рекреац≥йну та ≥ншу ц≥нн≥сть, ¤ким в≥дпов≥дно до закону надано статус територ≥й та об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду.

ƒо земель оздоровчого призначенн¤ належать земл≥, що мають природн≥ л≥кувальн≥ властивост≥, що використовуютьс¤ або можуть використовуватис¤ дл¤ проф≥лактики захворювань ≥ л≥куванн¤ людей.

ƒо земель ≥сторико-культурного призначенн¤ належать земл≥, на ¤ких розташован≥:

а) ≥сторико-культурн≥ запов≥дники, музењ-запов≥дники, мемор≥альн≥ парки, мемор≥альн≥ (цив≥льн≥ та в≥йськов≥) кладовища, могили, ≥сторичн≥ чи мемор≥альн≥ садиби, будинки, споруди ≥ пам'¤тн≥ м≥сц¤, пов'¤зан≥ з ≥сторичними под≥¤ми;

б) городища, кургани, давн≥ похованн¤, пам'¤тн≥ скульптури та мегал≥ти, наскальн≥ зображенн¤, пол¤ давн≥х битв, залишки фортець, в≥йськових табор≥в, поселень ≥ сто¤нок, д≥л¤нки ≥сторичного культурного шару укр≥плень, виробництв, канал≥в, шл¤х≥в;

в) арх≥тектурн≥ ансамбл≥ та комплекси, ≥сторичн≥ центри, квартали, площ≥, залишки стародавнього плануванн¤ ≥ забудови м≥ст та ≥нших населених пункт≥в, споруди цив≥льноњ, промисловоњ, в≥йськовоњ, культовоњ арх≥тектури, народного зодчества, садово-парков≥ комплекси, фонова забудова.

ƒо земель л≥сового фонду належать земл≥, вкрит≥ л≥совою рослинн≥стю, а також не вкрит≥ л≥совою рослинн≥стю, нел≥со-в≥ земл≥, ¤к≥ надан≥ та використовуютьс¤ дл¤ потреб л≥сового господарства.

ƒо земель водного фонду належать земл≥, зайн¤т≥:

а) мор¤ми, р≥чками, озерами, водосховищами, ≥ншими водними об'Їктами, болотами, а також островами;

б) прибережними захисними смугами вздовж мор≥в, р≥чок та навколо водойм;

в) г≥дротехн≥чними, ≥ншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також земл≥, вид≥лен≥ п≥д смуги в≥дведенн¤ дл¤ них;

г) береговими смугами водних шл¤х≥в.

ѕраво власност≥ на землю Ч це право волод≥ти, користуватис¤ ≥ розпор¤джатис¤ земельними д≥л¤нками. «емл¤ в ”крањн≥ може перебувати у приватн≥й, комунальн≥й та державн≥й власност≥.

—уб'Їкти права власност≥ на землю:

а) громад¤ни та юридичн≥ особи Ч на земл≥ приватноњ власност≥;

б) територ≥альн≥ громади, ¤к≥ реал≥зують це право безпосередньо або через органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, Ч на земл≥ комунальноњ власност≥;

в) держава, ¤ка реал≥зуЇ це право через в≥дпов≥дн≥ органи державноњ влади, на земл≥ державноњ власност≥.

√ромад¤ни ”крањни набувають права власност≥ на земельн≥ д≥л¤нки на п≥дстав≥:

Х придбанн¤ за договором куп≥вл≥-продажу, даруванн¤, м≥ни, ≥ншими цив≥льно-правовими угодами;

Х безоплатноњ передач≥ ≥з земель державноњ та комунальноњ власност≥;

Х приватизац≥њ земельних д≥л¤нок, що були ран≥ше надан≥ њм у користуванн¤ тощо.

ƒержава набуваЇ права власност≥ на землю у раз≥: а) в≥дчуженн¤ земельних д≥л¤нок у власник≥в з мотив≥в сусп≥льноњ необх≥дност≥ та дл¤ сусп≥льних потреб;

б) придбанн¤ за договорами куп≥вл≥-продажу, даруванн¤, м≥ни, ≥ншими цив≥льно-правовими угодами;

в) прийн¤тт¤ спадщини;

г) передач≥ у власн≥сть держав≥ земельних д≥л¤нок комунальноњ власност≥ територ≥альними громадами;

і) конф≥скац≥њ земельноњ д≥л¤нки.

ѕраво пост≥йного користуванн¤ земельною д≥л¤нкою Ч це право волод≥нн¤ ≥ користуванн¤ земельною д≥л¤нкою, ¤ка перебуваЇ у державн≥й або комунальн≥й власност≥, без встановленн¤ строку. ѕрава пост≥йного користуванн¤ земельною д≥л¤нкою ≥з земель державноњ та комунальноњ власност≥ набувають лише п≥дприЇмства, установи та орган≥зац≥њ, що належать до державноњ або комунальноњ власност≥.

ѕраво оренди земельноњ д≥л¤нки Ч це засноване на договор≥ строкове платне волод≥нн¤ ≥ користуванн¤ земельною д≥л¤нкою, необх≥дною орендарев≥ дл¤ провадженн¤ п≥дприЇмницькоњ та ≥ншоњ д≥¤льност≥. «емельн≥ д≥л¤нки можуть передаватис¤ в оренду громад¤нам та юридичним особам ”крањни, ≥ноземним громад¤нам ≥ особам без громад¤нства, ≥ноземним юридичним особам, м≥жнародним об'Їднанн¤м ≥ орган≥зац≥¤м, а також ≥ноземним державам. ќренда земельноњ д≥л¤нки може бути короткостроковою Ч не б≥льше 5 рок≥в та довгостроковою Ч не б≥льше 50 рок≥в.

ѕраво земельного серв≥туту Ч це право власника або землекористувача земельноњ д≥л¤нки на обмежене платне або безоплатне користуванн¤ чужою земельною д≥л¤нкою (д≥л¤нками), при цьому встановлюютьс¤ так≥ земельн≥ серв≥тути:

Х право проходу та проњзду на велосипед≥;

Х право проњзду на транспортному засоб≥ по на¤вному шл¤ху;

Х право прокладанн¤ та експлуатац≥њ л≥н≥й електропередач≥, зв'¤зку, трубопровод≥в, ≥нших л≥н≥йних комун≥кац≥й тощо.

І 4. ¬≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ земельного законодавства

”годи, укладен≥ з порушенн¤м встановленого законом пор¤дку куп≥вл≥-продажу, даруванн¤, застави, обм≥ну земельних д≥л¤нок, визнаютьс¤ нед≥йсними за р≥шенн¤м суду.

√ромад¤ни та юридичн≥ особи несуть цив≥льну, адм≥н≥стративну або крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть в≥дпов≥дно до законодавства за так≥ порушенн¤:

а) укладенн¤ угод з порушенн¤м земельного законодавства;

б) самов≥льне зайн¤тт¤ земельних д≥л¤нок;

в) псуванн¤ с≥льськогосподарських уг≥дь та ≥нших земель, њх забрудненн¤ х≥м≥чними та рад≥оактивними речовинами ≥ ст≥чними водами, засм≥ченн¤ промисловими, побутовими та ≥ншими в≥дходами;

г) розм≥щенн¤, проектуванн¤, буд≥вництво, введенн¤ в д≥ю об'Їкт≥в, що негативно впливають на стан земель;

і) невиконанн¤ вимог щодо використанн¤ земель за ц≥льовим призначенн¤м;

д) порушенн¤ строк≥в поверненн¤ тимчасово займаних земель або невиконанн¤ обов'¤зк≥в щодо приведенн¤ њх у стан, придатний дл¤ використанн¤ за призначенн¤м;

е) знищенн¤ межових знак≥в;

Ї) приховуванн¤ в≥д обл≥ку ≥ реЇстрац≥њ та перекрученн¤ даних про стан земель, розм≥ри й к≥льк≥сть земельних д≥л¤нок;

ж) непроведенн¤ рекультивац≥њ порушених земель;

з) знищенн¤ або пошкодженн¤ протиероз≥йних ≥ г≥дротехн≥чних споруд, захисних насаджень;

и) невиконанн¤ умов зн≥манн¤, збереженн¤ ≥ нанесенн¤ родючого шару грунту;

≥) самов≥льне в≥дхиленн¤ в≥д проект≥в землеустрою;

њ) ухиленн¤ в≥д державноњ реЇстрац≥њ земельних д≥л¤нок та поданн¤ недостов≥рноњ ≥нформац≥њ щодо них;

й) порушенн¤ строк≥в розгл¤ду за¤в щодо в≥дведенн¤ земельних д≥л¤нок.