| назад | «м≥ст | дал≥ |
—≥мейне право Ч це сукупн≥сть правових норм ≥ принцип≥в, ¤к≥ регулюють та охорон¤ють особист≥ й пов'¤зан≥ з ними майнов≥ в≥дносини ф≥зичних ос≥б, що виникають ≥з шлюбу й належност≥ до с≥м'њ. “обто це право регулюЇ в≥дносини м≥ж подружж¤м щодо пор¤дку укладенн¤ шлюбу, особистих ≥ майнових в≥дносин м≥ж ними, пор¤дку та умов припиненн¤ шлюбу, в≥дносин м≥ж батьками й д≥тьми, ≥ншими родичами тощо. р≥м того, с≥мейне право ”крањни регулюЇ та охорон¤Ї в≥дносини усиновленн¤ (удочер≥нн¤), оп≥ки й п≥клуванн¤ тощо.
—≥мейний кодекс ”крањни регулюЇ с≥мейн≥ особист≥ та майнов≥ в≥дносини м≥ж подружж¤м, м≥ж батьками та д≥тьми, усиновлювачами та усиновленими, м≥ж мат≥р'ю та батьком дитини щодо њњ вихованн¤, розвитку та утриманн¤, м≥ж бабою, д≥дом, прабабою, прад≥дом та внуками, правнуками, р≥дними братами та сестрами, мачухою, в≥тчимом ≥ падчеркою, пасинком. ¬≥н не регулюЇ с≥мейн≥ в≥дносини м≥ж двоюр≥дними братами та сестрами, т≥ткою, д¤дьком ≥ плем≥нницею, плем≥нником ≥ м≥ж ≥ншими родичами за походженн¤м.
—≥мейн≥ в≥дносини можуть бути врегульован≥ також за домовлен≥стю (договором) м≥ж њх учасниками, ¤кий маЇ бути укладений у письмов≥й форм≥. “акий догов≥р Ї обов'¤зковим до виконанн¤, ¤кщо в≥н не суперечить вимогам —≥мейного кодексу, ≥нших закон≥в ”крањни та моральним засадам сусп≥льства.
—≥м'¤ Ї первинним ≥ основним осередком сусп≥льства. ѓѓ складають особи, ¤к≥ сп≥льно проживають, пов'¤зан≥ сп≥льним побутом, мають взаЇмн≥ права та обов'¤зки. ѕодружж¤ вважаЇтьс¤ с≥м'Їю ≥ тод≥, коли дружина та чолов≥к у зв'¤зку з навчанн¤м, роботою, л≥куванн¤м, необх≥дн≥стю догл¤ду за батьками, д≥тьми та з ≥нших поважних причин не проживають сп≥льно. ƒитина також належить до с≥м'њ своњх батьк≥в ≥ тод≥, коли сп≥льно з ними не проживаЇ.
ожен учасник с≥мейних в≥дносин, ¤кий дос¤г чотирнадц¤ти рок≥в, маЇ право на безпосереднЇ зверненн¤ до суду за захистом свого права чи ≥нтересу. —уд застосовуЇ способи захисту, встановлен≥ законом або домовлен≥стю (договором) стор≥н. —пособами захисту с≥мейних прав та ≥нтерес≥в, зокрема, Ї: 1) встановленн¤ правов≥дношенн¤; 2) примусове виконанн¤ добров≥льно не виконаного обов'¤зку; 3) припиненн¤ правов≥дношенн¤, а також його анулюванн¤; 4) припиненн¤ д≥й, ¤к≥ порушують с≥мейн≥ права; 5) в≥дновленн¤ правов≥дношенн¤, ¤ке ≥снувало до порушенн¤ права; 6) в≥дшкодуванн¤ матер≥альноњ та моральноњ шкоди.
ќсоба також маЇ право на попереднЇ зверненн¤ за захистом своњх с≥мейних прав та ≥нтерес≥в до органу оп≥ки та п≥клуванн¤. –≥шенн¤ органу оп≥ки та п≥клуванн¤ Ї обов'¤зковим до виконанн¤, ¤кщо прот¤гом дес¤ти дн≥в в≥д часу його винесенн¤ за≥нтересована особа не звернулас¤ за захистом своњх прав або ≥нтерес≥в до суду. «верненн¤ за захистом до органу оп≥ки та п≥клуванн¤ не позбавл¤Ї особу права на зверненн¤ до суду.
Ўлюбом Ї с≥мейний союз ж≥нки та чолов≥ка, зареЇстрований у державному орган≥ реЇстрац≥њ акт≥в цив≥льного стану. ѕроживанн¤ одн≥Їю с≥м'Їю ж≥нки та чолов≥ка без шлюбу не Ї п≥дставою дл¤ виникненн¤ у них прав та обов'¤зк≥в подружж¤.
Ўлюбний в≥к дл¤ ж≥нки встановлюЇтьс¤ у с≥мнадц¤ть, а дл¤ чолов≥ка Ч у в≥с≥мнадц¤ть рок≥в. ѕри цьому особи, ¤к≥ бажають зареЇструвати шлюб, мають дос¤гти шлюбного в≥ку на день реЇстрац≥њ шлюбу, але за за¤вою особи, ¤ка дос¤гла чотирнадц¤ти рок≥в, за р≥шенн¤м суду њй може бути надано право на шлюб, ¤кщо буде встановлено, що це в≥дпов≥даЇ њњ ≥нтересам.
” шлюб≥ м≥ж собою не можуть перебувати особи, ¤к≥ Ї родичами пр¤моњ л≥н≥њ спор≥дненн¤. ј саме:
1) р≥дн≥ (повнор≥дн≥, неповнор≥дн≥) брат ≥ сестра. ѕовно-р≥дними Ї брати ≥ сестри, ¤к≥ мають сп≥льних батьк≥в. Ќепов-нор≥дними Ї брати ≥ сестри, ¤к≥ мають сп≥льну мат≥р або сп≥льного батька;
2) двоюр≥дн≥ брат ≥ сестра, р≥дн≥ т≥тка, д¤дько та плем≥нник, плем≥нниц¤;
3) усиновлювач та усиновлена ним дитина.
Ўлюб реЇструЇтьс¤ по зак≥нченню одного м≥с¤ц¤ в≥д дн¤ поданн¤ особами за¤ви про реЇстрац≥ю шлюбу. «а на¤вност≥ поважних причин кер≥вник державного органу реЇстрац≥њ акт≥в цив≥льного стану дозвол¤Ї реЇстрац≥ю шлюбу до зак≥нченн¤ цього строку.
Ўлюб реЇструЇтьс¤ у прим≥щенн≥ державного органу реЇстрац≥њ акт≥в цив≥льного стану. «а за¤вою наречених реЇстрац≥¤ шлюбу в урочист≥й обстановц≥ може бути проведена в ≥ншому м≥сц≥. ѕрисутн≥сть нареченоњ та нареченого в момент реЇстрац≥њ њхнього шлюбу Ї обов'¤зковою.
Ќаречен≥ мають право обрати пр≥звище одного з них ¤к сп≥льне пр≥звище подружж¤ або надал≥ ≥менуватис¤ дошлюбними пр≥звищами. ¬они мають право приЇднати до свого пр≥звища пр≥звище нареченого, нареченоњ.
Ўлюб Ї п≥дставою дл¤ виникненн¤ прав ≥ обов'¤зк≥в подружж¤. ¬≥н не може бути п≥дставою дл¤ наданн¤ особ≥ п≥льг чи переваг, а також дл¤ обмеженн¤ њњ прав ≥ свобод, встановлених онституц≥Їю та законами ”крањни.
Ќед≥йсним Ї шлюб, зареЇстрований: 1) з особою, ¤ка одночасно перебуваЇ в ≥ншому зареЇстрованому шлюб≥; 2) м≥ж особами, ¤к≥ Ї родичами пр¤моњ л≥н≥њ спор≥дненн¤, а також м≥ж р≥дними братом ≥ сестрою; з особою, ¤ка визнана нед≥Їздатною. Ўлюб визнаЇтьс¤ нед≥йсним за р≥шенн¤м суду, ¤кщо в≥н був зареЇстрований без в≥льноњ згоди ж≥нки або чолов≥ка, або у раз≥ його ф≥ктивност≥. Ўлюб Ї ф≥ктивним, ¤кщо його укладено ж≥нкою та чолов≥ком або одним ≥з них без нам≥ру створенн¤ с≥м'њ та набутт¤ прав та обов'¤зк≥в подружж¤. Ўлюб також може бути визнаний нед≥йсним за р≥шенн¤м суду, ¤кщо в≥н був зареЇстрований: 1) м≥ж усиновлюва-чем та усиновленою ним дитиною з порушенн¤м вимог —≥мейного кодексу; 2) м≥ж двоюр≥дними братом та сестрою; 3) з особою, ¤ка приховала свою т¤жку хворобу або хворобу, небезпечну дл¤ другого з подружж¤ ≥ (або) њхн≥х нащадк≥в; 4) з особою, ¤ка не дос¤гла шлюбного в≥ку ≥ ¤к≥й не було надано право на шлюб. ѕраво на зверненн¤ до суду з позовом про визнанн¤ шлюбу нед≥йсним мають дружина або чолов≥к, ≥нш≥ особи, права ¤ких порушен≥ у зв'¤зку з реЇстрац≥Їю шлюбу, батьки, оп≥кун, п≥клувальник дитини, оп≥кун нед≥Їздатноњ особи, орган оп≥ки та п≥клуванн¤, ¤кщо захисту потребують права та ≥нтереси дитини або ос≥б, ¤к≥ визнан≥ нед≥Їздатними чи обмежен≥ у д≥Їздатност≥.
Ўлюб зумовлюЇ ≥снуванн¤ особистих немайнових та майнових прав ≥ обов¤зк≥в подружж¤. “ак, дружина маЇ право на материнство, а небажанн¤ чолов≥ка мати дитину або нездатн≥сть його до зачатт¤ дитини може бути причиною роз≥рванн¤ шлюбу. „олов≥к маЇ право на батьк≥вство, а в≥дмова дружини в≥д народженн¤ дитини або нездатн≥сть њњ до народженн¤ дитини може бути причиною роз≥рванн¤ шлюбу.
ќкр≥м цього дружина та чолов≥к мають р≥вне право: 1) на повагу до своЇњ ≥ндив≥дуальност≥, своњх звичок та уподобань; 2) на ф≥зичний ≥ духовний розвиток, на здобутт¤ осв≥ти, про¤в своњх зд≥бностей, на створенн¤ умов дл¤ прац≥ та в≥дпочинку; 3) на обранн¤ пр≥звища одного з них ¤к њхнього сп≥льного пр≥звища або приЇднанн¤ до свого пр≥звища пр≥звища другого з подружж¤; 4) на розпод≥л обов'¤зк≥в ≥ сп≥льне вир≥шенн¤ питань житт¤ с≥м'њ; 5) на особисту свободу; 6) на припиненн¤ шлюбних в≥дносин. ƒружина та чолов≥к зобов'¤зан≥ сп≥льно п≥клуватис¤ про побудову с≥мейних в≥дносин м≥ж собою та ≥ншими членами с≥м'њ на почутт¤х взаЇмноњ любов≥, поваги, дружби, взаЇмодопомоги.
ќсобистою приватною власн≥стю дружини, чолов≥ка Ї: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею,
ним за час шлюбу, але на п≥дстав≥ договору даруванн¤ або в пор¤дку спадкуванн¤; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, ¤к≥ належали њй, йому особисто. ќсобистою приватною власн≥стю дружини та чолов≥ка Ї також реч≥ ≥ндив≥дуального користуванн¤, в тому числ≥ коштовност≥, нав≥ть у раз≥, ¤кщо вони були придбан≥ на сп≥льн≥ кошти подружж¤, а також прем≥њ, нагороди, ¤к≥ вона, в≥н одержали за особист≥ заслуги тощо.
ќсобами, ¤к≥ подали за¤ву про реЇстрац≥ю шлюбу, а також подружж¤м може бути укладено шлюбний догов≥р. Ќим регулюютьс¤ майнов≥ в≥дносини м≥ж подружж¤м, визначаютьс¤ њхн≥ майнов≥ права та обов'¤зки. Ўлюбний догов≥р не може регулювати особист≥ в≥дносини подружж¤, а також особист≥ в≥дносини м≥ж ними та д≥тьми. ¬≥н не може зменшувати обс¤гу прав дитини, а також ставити одного з подружж¤ у надзвичайно невиг≥дне матер≥альне становище. Ўлюбний догов≥р укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥ ≥ нотар≥ально посв≥дчуЇтьс¤.
| назад | «м≥ст | дал≥ |