| назад | «м≥ст | дал≥ |
√осподарське право Ч це сукупн≥сть правових норм, що регулюють сусп≥льн≥ в≥дносини у сфер≥ державного управл≥нн¤ економ≥кою, виробництва та реал≥зац≥њ продукц≥њ, виконанн¤ роб≥т ≥ наданн¤ послуг з метою одержанн¤ прибутку.
√осподарський кодекс ”крањни визначаЇ широке коло питань господарськоњ д≥¤льност≥, а саме:
1) основн≥ засади господарськоњ д≥¤льност≥ у крањн≥, основн≥ напр¤ми та форми участ≥ держави та м≥сцевого самовр¤дуванн¤ у сфер≥ господарюванн¤;
2) суб'Їкти господарюванн¤, пор¤док њх створенн¤ та функц≥онуванн¤;
3) майнова основа господарюванн¤, пор¤док використанн¤ в процес≥ господарюванн¤ природних ресурс≥в, прав промисловоњ власност≥, ц≥нних папер≥в ≥ корпоративних прав;
4) господарськ≥ зобов'¤занн¤, пор¤док укладенн¤ господарських договор≥в, встановленн¤ ц≥й, виконанн¤ та припиненн¤ господарських зобов'¤зань, визнанн¤ суб'Їкта п≥дприЇмництва банкрутом;
5) в≥дпов≥дальн≥сть за правопорушенн¤ у сфер≥ господарюванн¤, в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, штрафн≥, оперативно-господарськ≥ ≥ адм≥н≥стративно-господарськ≥ санкц≥њ;
6) особливост≥ правового регулюванн¤ окремих галузей господарюванн¤ Ч господарсько-торговельноњ д≥¤льност≥, комерц≥йного посередництва (агентських в≥дносин), перевезенн¤ вантаж≥в, кап≥тального буд≥вництва, ≥нновац≥йноњ та ф≥нансовоњ д≥¤льност≥, передач≥ дл¤ використанн¤ у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥ виключних прав (франчайз≥нг);
7) зовн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть, ≥ноземне ≥нвестуванн¤;
8) спец≥альн≥ режими господарюванн¤, спец≥альн≥ (в≥льн≥) економ≥чн≥ зони, концес≥њ та ≥н.
√осподарськ≥ в≥дносини мають складний, розгалужений характер. «а сферою господарськоњ д≥¤льност≥ можна вир≥знити групи вид≥в господарських в≥дносин. ÷е, зокрема, в≥дносини у сферах:
Ч виготовленн¤ ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ;
Ч виконанн¤ роб≥т або наданн¤ послуг варт≥сного характеру, що мають ц≥нову визначен≥сть;
Ч торговельноњ д≥¤льност≥;
Ч комерц≥йного посередництва (агентських послуг);
Ч перевезенн¤ вантаж≥в;
Ч кап≥тального буд≥вництва;
Ч ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥;
Ч ф≥нансовоњ д≥¤льност≥;
Ч передач≥ дл¤ використанн¤ у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥ виключних прав (франчайз≥нга);
Ч зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥;
Ч ≥ноземного ≥нвестуванн¤;
Ч державного плануванн¤ економ≥чноњ д≥¤льност≥ та формуванн¤ державного замовленн¤;
Ч управл≥нн¤ державним майном;
Ч державного управл≥нн¤ та контролю у сфер≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (антимонопольн≥ заходи, реЇстрац≥¤ та л≥цензуванн¤, регулюванн¤ ц≥н тощо).
—уб'Їктами господарюванн¤, або суб'Їктами господарського права, називають юридичн≥ або ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ на основ≥ юридично в≥докремленого майна безпосередньо зд≥йснюють передбачену законодавством та њхн≥м статутом господарську д≥¤льн≥сть ≥ несуть в≥дпов≥дальн≥сть за своњми зобов'¤занн¤ми в межах цього майна.
ќзнаками суб'Їкта господарського права Ї на¤вн≥сть:
1) певноњ орган≥зац≥йно-правовоњ форми, в ¤к≥й зд≥йснюЇтьс¤ господарська чи управл≥нська д≥¤льн≥сть;
2) юридично в≥докремленого та закр≥пленого за суб'Їктом майна (основн≥ фонди, об≥гов≥ кошти тощо) через прийн¤тт¤ установчих документ≥в, самост≥йний баланс, в≥дкритт¤ рахунк≥в у банках;
3) господарськоњ правосуб'Їктност≥, тобто можливост≥ набувати в≥д свого ≥мен≥ майнов≥ та особист≥ немайнов≥ права, виконувати зобов'¤занн¤, виступати в судових органах.
√осподарське товариство Ч це п≥дприЇмство або ≥нший суб'Їкт господарюванн¤, створений на засадах угоди юридичними особами та громад¤нами шл¤хом об'Їднанн¤ њх майна ≥ участ≥ в управл≥нн≥ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю товариства з метою одержанн¤ прибутку.
«а межами в≥дпов≥дальност≥ учасник≥в за зобов'¤занн¤ми товариства господарськ≥ товариства под≥л¤ють на так≥ види:
≤) з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю. —татутний фонд под≥лено на частки, розм≥р ¤ких визначаЇтьс¤ установчими документами, а учасники несуть в≥дпов≥дальн≥сть за своњми зобов'¤занн¤ми т≥льки своњм майном. ”часники товариства, ¤к≥ повн≥стю сплатили своњ вклади, несуть ризик збитк≥в, пов'¤заних з д≥¤льн≥стю товариства, у межах своњх вклад≥в;
2) з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю. —татутний фонд под≥лено на частки визначених установчими документами розм≥р≥в, а учасники в≥дпов≥дають за своњми зобов'¤занн¤ми власним майном, у раз≥ його недостатност≥ учасники цього товариства несуть додаткову сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть у визначеному установчими документами кратному розм≥р≥ до вкладу кожного з них;
3) повне. ”с≥ учасники сп≥льно зд≥йснюють п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть ≥ несуть додаткову сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми товариства вс≥м своњм майном;
4) командитне. ќдин або к≥лька учасник≥в зд≥йснюють в≥д ≥мен≥ товариства п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть ≥ несуть за його зобов'¤занн¤ми додаткову сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть ус≥м своњм майном, на ¤ке за законом може бути звернене ст¤гненн¤ (повн≥ учасники), а ≥нш≥ учасники (вкладники) несуть в≥дпов≥дальн≥сть лише в межах њхнього вкладу в майно товариства.
«г≥дно ≥з законодавством ”крањни, п≥дприЇмства можуть створювати об'Їднанн¤ в таких орган≥зац≥йно-правових формах:
1) асоц≥ац≥¤ Ч догов≥рне об'Їднанн¤, створене з метою координац≥њ господарськоњ д≥¤льност≥ без права втручанн¤ у виробничу чи ≥ншу господарську д≥¤льн≥сть њњ учасник≥в;
2) корпорац≥¤ Ч догов≥рне об'Їднанн¤, створене на основ≥ поЇднанн¤ виробничих, наукових ≥ комерц≥йних ≥нтерес≥в учасник≥в, ¤кому делеговано певн≥ повноваженн¤ у сфер≥ управл≥нн¤ њхньою д≥¤льн≥стю;
3) консорц≥ум Ч тимчасове статутне об'Їднанн¤ промислового та банк≥вського кап≥талу дл¤ дос¤гненн¤ сп≥льноњ мети (реал≥зац≥њ ц≥льових програм, буд≥вельних проект≥в тощо);
4) концерн Ч статутне об'Їднанн¤ п≥дприЇмств промисловост≥, наукових, транспортних орган≥зац≥й, банк≥в тощо на основ≥ певноњ ф≥нансовоњ залежност≥ в≥д одного п≥дприЇмства чи њх групи.
ѕромислово-ф≥нансова група Ч це об'Їднанн¤ промислових, с≥льськогосподарських п≥дприЇмств, банк≥в, наукових ≥ проектних установ та орган≥зац≥й ус≥х форм власност≥ дл¤ зд≥йсненн¤ сп≥льноњ д≥¤льност≥ й отриманн¤ прибутку.
ƒержавне п≥дприЇмство - це п≥дприЇмство, створене компетентним органом державноњ влади в розпор¤дчому пор¤дку, засноване на державн≥й або на державн≥й та ≥нших формах власност≥, ¤кщо частка державноњ власност≥ в ньому перевищуЇ п'¤тдес¤т в≥дсотк≥в чи становить величину, що забезпечуЇ держав≥ зд≥йсненн¤ управл≥нн¤ д≥¤льн≥стю п≥дприЇмства на прав≥ власника (волод≥нн¤ контрольним пакетом акц≥й). ƒержавн≥ п≥дприЇмства можуть бути ун≥тарними та корпоратизованими (державн≥ акц≥онерн≥ товариства). ћожуть створюватис¤ також державн≥ господарськ≥ об'Їднанн¤.
ќсобливим р≥зновидом державного п≥дприЇмства Ї казенне п≥дприЇмство. азенн≥ п≥дприЇмства створюютьс¤ у галуз¤х (сферах) народного господарства, в ¤ких:
Ч законом дозволено зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ лише державним п≥дприЇмствам;
Ч основним (понад п'¤тдес¤т в≥дсотк≥в) споживачем продукц≥њ (роб≥т, послуг) виступаЇ держава;
Ч за умовами господарюванн¤ неможлива в≥льна конкуренц≥¤ товаровиробник≥в чи споживач≥в;
Ч переважаючим (понад п'¤тдес¤т в≥дсотк≥в) Ї виробництво сусп≥льно необх≥дноњ продукц≥њ (роб≥т, послуг), ¤ке за своњми умовами ≥ характером потреб, що ним задовольн¤ютьс¤, ¤к правило, не може бути рентабельним;
Ч приватизац≥¤ майнових комплекс≥в державних п≥дприЇмств заборонена законом.
ƒержавне господарське об'Їднанн¤ Ч об'Їднанн¤ п≥д-приЇмств, утворене державними п≥дприЇмствами за р≥шенн¤м аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни або, у визначених законом випадках, р≥шенн¤м м≥н≥стерств (≥нших орган≥в, до сфери управл≥нн¤ ¤ких вход¤ть п≥дприЇмства, що утворюють об'Їднанн¤). ƒержавне господарське об'Їднанн¤ утворюЇтьс¤ переважно у форм≥ корпорац≥њ або концерну, незалежно в≥д назви об'Їднанн¤ (комб≥нат, трест тощо).
¬ерховна –ада ”крањни зд≥йснюЇ в ц≥й сфер≥ так≥ повноваженн¤:
1) розгл¤даЇ та виносить р≥шенн¤ про схваленн¤ ѕрограми д≥¤льност≥ ”р¤ду ”крањни;
2) затверджуЇ програми приватизац≥њ, економ≥чного та науково-техн≥чного розвитку, ƒержавний бюджет ”крањни;
3) приймаЇ закони щодо пор¤дку та гарант≥й п≥дприЇмництва, правил конкуренц≥њ ≥ норм антимонопольного регулюванн¤, системи оподаткуванн¤, функц≥онуванн¤ ф≥нансового, грошового та кредитного ринк≥в;
4) зд≥йснюЇ контроль за управл≥нн¤м державним сектором економ≥ки з боку аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, окремих м≥н≥стерств ≥ в≥домств;
5) даЇ згоду на призначенн¤ на посади кер≥вник≥в ”р¤ду, Ќац≥онального банку ”крањни, окремих м≥н≥стерств ≥ в≥домств економ≥чного спр¤муванн¤.
ѕ≥дприЇмництвом називаЇтьс¤ безпосередн¤ самост≥йна, систематична, на власний ризик господарська д≥¤льн≥сть, зд≥йснювана суб'Їктом господарюванн¤ (п≥дприЇмцем) дл¤ дос¤гненн¤ економ≥чних ≥ соц≥альних результат≥в та з метою одержанн¤ прибутку.
ѕ≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть ¤к один ≥з напр¤мк≥в господарськоњ д≥¤льност≥ характеризуЇтьс¤ такими ознаками:
1) ≥н≥ц≥ативн≥стю, ¤ка означаЇ, що п≥дприЇмець починаЇ свою д≥¤льн≥сть в≥дпов≥дно до потреб ринку за власним розсудом ≥ без будь-¤ких застережень;
2) систематичн≥стю п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, що св≥дчить про те, що њй маЇ бути притаманний пост≥йний, тобто систематичний, характер;
3) власним ризиком п≥дприЇмц¤, коли в≥н бере на себе ¤к позитивн≥, так ≥ негативн≥ насл≥дки п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (випадкова загибель майна п≥дприЇмц¤ також падаЇ на нього);
4) напр¤мками д≥¤льност≥ Ч виробництвом продукц≥њ, виконанн¤м роб≥т ≥ наданн¤м послуг;
5) метою п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ч дос¤гненн¤м економ≥чних та соц≥альних результат≥в, одержанн¤м прибутку;
6) зд≥йсненн¤м п≥дприЇмництва в≥д свого ≥мен≥ та п≥д свою майнову в≥дпов≥дальн≥сть.
ѕ≥дприЇмництво в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ таких принцип≥в:
Ч в≥льний виб≥р вид≥в д≥¤льност≥;
Ч залученн¤ на добров≥льних засадах до зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ майна та кошт≥в юридичних ос≥б ≥ громад¤н;
Ч самост≥йне формуванн¤ програми д≥¤льност≥ та виб≥р постачальник≥в ≥ споживач≥в вироблюваноњ продукц≥њ, встановленн¤ ц≥н в≥дпов≥дно до законодавства;
Ч в≥льне найманн¤ прац≥вник≥в;
Ч залученн¤ ≥ використанн¤ матер≥ально-техн≥чних, ф≥нансових, трудових, природних та ≥нших вид≥в ресурс≥в, використанн¤ ¤ких не заборонено або не обмежено законодавством;
Ч в≥льне розпор¤дженн¤ прибутком, що залишаЇтьс¤ п≥сл¤ внесенн¤ платеж≥в, установлених законодавством;
Ч самост≥йне зд≥йсненн¤ п≥дприЇмцем юридичною особою зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, використанн¤ будь-¤ким п≥дприЇмцем належноњ йому частки валютноњ виручки на св≥й розсуд.
—уб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (п≥дприЇмц¤ми) можуть бути:
1) громад¤ни ”крањни та ≥нших держав, особи без громад¤нства;
2) юридичн≥ особи;
3) об'Їднанн¤ юридичних ос≥б.
—касуванн¤ державноњ реЇстрац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ органом державноњ реЇстрац≥њ за за¤вою суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, а також на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду (арб≥тражного суду) в раз≥:
1) визнанн¤ нед≥йсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документ≥в;
2) зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥, що суперечить установчим доку-ментам ≥ законодавству ”крањни.
¬≥льна п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть характеризуЇтьс¤ тим, що п≥дприЇмець маЇ право без жодних обмежень зд≥йснювати самост≥йно будь-¤ку д≥¤льн≥сть, що не суперечить чинному законодавству (зг≥дно з принципом Удозволено все, що не заборонено закономФ).
ƒозв≥льна (л≥цензована) п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть може зд≥йснюватис¤ лише за спец≥альним дозволом (л≥ценз≥Їю), що видаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни чи уповноваженим ним органом. ÷е зумовлено необх≥дн≥стю убезпечити ¤к окремих громад¤н, так ≥ сусп≥льство в ц≥лому. «г≥дно ≥з ст. 9 «акону ”крањни Уѕро л≥цензуванн¤ певних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥Ф, л≥цензуванню п≥дл¤гають так≥ види господарськоњ д≥¤льност≥:
ƒержавна п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть Ч це д≥¤льн≥сть, ¤кою можуть займатис¤ т≥льки державн≥ п≥дприЇмства (наприклад, д≥¤льн≥сть з виготовленн¤ та реал≥зац≥њ наркотичних засоб≥в, в≥йськовоњ зброњ та боЇприпас≥в до нењ, вибухових речовин).
«алежно в≥д форм власност≥ в ”крањн≥ можуть утворюватись так≥ види п≥дприЇмств:
1) приватне п≥дприЇмство - засноване на приватн≥й власност≥ громад¤н ”крањни, або ≥ноземних громад¤н, або ос≥б без громад¤нства, чи приватн≥й власност≥ юридичноњ особи;
2) п≥дприЇмство, засноване на колективн≥й власност≥ (п≥дприЇмство колективноњ власност≥);
3) комунальне п≥дприЇмство - засноване на комунальн≥й власност≥ територ≥альноњ громади;
4) державне п≥дприЇмство - засноване на загальнодержавн≥й власност≥;
5) п≥дприЇмство, засноване на зм≥шан≥й форм≥ власност≥ (на баз≥ об'Їднанн¤ майна р≥зних форм власност≥).
”н≥тарне п≥дприЇмство створюЇтьс¤ одним засновником, ¤кий вид≥л¤Ї необх≥дне дл¤ того майно, формуЇ в≥дпов≥дно до закону статутний фонд, непод≥лений на частки (пањ), затверджуЇ статут, розпод≥л¤Ї доходи, безпосередньо або через кер≥вника, ¤кий ним призначаЇтьс¤, керуЇ п≥дприЇмством ≥ формуЇ його трудовий колектив на засадах трудового найму, вир≥шуЇ питанн¤ реорган≥зац≥њ та л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства. ”н≥тарними Ї п≥дприЇмства державн≥, комунальн≥, п≥дприЇмства, заснован≥ на власност≥ об'Їднанн¤ громад¤н, рел≥г≥йноњ орган≥зац≥њ або на приватн≥й власност≥ особи (ос≥б).
орпоративне п≥дприЇмство утворюЇтьс¤, ¤к правило, двома або б≥льше засновниками за њх сп≥льним р≥шенн¤м (договором), д≥Ї на основ≥ об'Їднанн¤ майна та/або п≥дприЇмницькоњ чи трудовоњ д≥¤льност≥ засновник≥в (учасник≥в), њх сп≥льного управл≥нн¤ справами, на основ≥ корпоративних прав, в тому числ≥ через створюван≥ ними органи, участ≥ засновник≥в у розпод≥л≥ доход≥в та ризик≥в п≥дприЇмства. орпоративними Ї кооперативн≥ п≥дприЇмства, п≥дприЇмства, створюван≥ у форм≥ господарського товариства, сп≥льн≥ п≥дприЇмства, а також ≥нш≥ п≥дприЇмства, в тому числ≥ заснован≥ на приватн≥й власност≥ двох або б≥льше ос≥б.
–озр≥зн¤ють так≥ види л≥зингу:
1) залежно в≥д особливостей зд≥йсненн¤ л≥зингових операц≥й Ч ф≥нансовий та оперативний;
2) залежно в≥д форми його зд≥йсненн¤ Ч зворотний, па-новий, м≥жнародний тощо.
“аким чином, держава пост≥йно прид≥л¤Ї велику увагу розвитку п≥дприЇмництва в ”крањн≥, гарантуючи вс≥м п≥дприЇмц¤м, незалежно в≥д обраних ними орган≥зац≥йних форм п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, р≥вн≥ права ≥ створюЇ р≥вн≥ можливост≥ дл¤ доступу до матер≥ально-техн≥чних, ф≥нансових, трудових, ≥нформац≥йних, природних та ≥нших ресурс≥в, а також гарантуЇ недоторканн≥сть майна ≥ забезпечуЇ захист права власност≥ п≥дприЇмц¤.
ќдним ≥з важливих питань Ї обмеженн¤ монопол≥зму в п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥.
ћонопол≥зм у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥ Ч це дом≥нуюче становище п≥дприЇмц¤, ¤ке даЇ йому можлив≥сть самост≥йно або разом з ≥ншими п≥дприЇмц¤ми обмежувати конкуренц≥ю на ринку певного товару (роб≥т, послуг). ћонопольним визнаЇтьс¤ таке становище п≥дприЇмц¤, коли його частка на ринку певного товару перевищуЇ 35%. ѕри цьому на ринку дл¤ вс≥х вид≥в товар≥в виробничого призначенн¤ (продукц≥њ виробничо-техн≥чного призначенн¤), а також в об≥гу кап≥тал≥в (ф≥нанс≥в, ц≥нних папер≥в тощо) воно визначаЇтьс¤ в межах територ≥њ ”крањни, а дл¤ вс≥х вид≥в товар≥в народного споживанн¤ та дл¤ вс≥х вид≥в роб≥т ≥ послуг визначаЇтьс¤ јнтимонопольним ком≥тетом ”крањни та його територ≥альними управл≥нн¤ми в межах адм≥н≥стративноњ област≥ чи автоном≥њ (район, населений пункт).
«ловживанн¤м монопольним становищем закон вважаЇ:
а) нав'¤зуванн¤ таких умов договору, ¤к≥ ставл¤ть контрагента в нер≥вне становище, або додаткових умов, що не належать до предмета договору, в тому числ≥ нав'¤зуванн¤ товару, непотр≥бного контрагентов≥;
б) обмеженн¤ чи припиненн¤ виробництва, а також вилученн¤ з обороту товар≥в з метою створенн¤ або п≥дтримки деф≥циту на ринку чи встановленн¤ монопольних ц≥н;
в) встановленн¤ монопольно високих або дискрим≥нац≥йних ц≥н (тариф≥в) на своњ товари, що призводить до порушенн¤ прав споживач≥в або обмежуЇ права окремих споживач≥в;
г) встановленн¤ монопольно низьких ц≥н (тариф≥в) на своњ товари, що призводить до обмеженн¤ конкуренц≥њ;
д) ≥нш≥ д≥њ з метою створенн¤ перешкод доступу на ринок (вих≥д ≥з ринку) ≥нших п≥дприЇмц≥в.
онкуренц≥¤ Ч це змагальн≥сть суб'Їкт≥в господарюванн¤, коли њх самост≥йн≥ д≥њ обмежують можлив≥сть кожного з них визначальним чином впливати на загальн≥ умови реал≥зац≥њ певних товар≥в на ринку, внасл≥док чого споживач≥ одержують можлив≥сть вибору необх≥дного товару, а суб'Їкти господарюванн¤ Ч виб≥р ринку збуту.
«аконодавством ”крањни встановлюютьс¤ випадки, коли допускаЇтьс¤ обмеженн¤ конкуренц≥њ. “ак, √ ”крањни передбачаЇ, що р≥шенн¤ або д≥њ орган≥в державноњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ¤к≥ спр¤мован≥ на обмеженн¤ конкуренц≥њ чи можуть мати насл≥дком так≥ обмеженн¤, визнаютьс¤ обрунтованими у випадках:
Ч наданн¤ допомоги соц≥ального характеру окремим суб'Їктам господарюванн¤, за умови, що допомога надаЇтьс¤ без дискрим≥нац≥њ ≥нших суб'Їкт≥в господарюванн¤;
Ч наданн¤ допомоги за рахунок державних ресурс≥в з метою в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих стих≥йним лихом або ≥ншими надзвичайними под≥¤ми, на визначених ринках товар≥в або послуг, перел≥к ¤ких встановлюЇтьс¤ законодавством;
Ч наданн¤ допомоги, в тому числ≥ створенн¤ п≥льгових економ≥чних умов окремим рег≥онам дл¤ компенсац≥њ соц≥ально-економ≥чних втрат, викликаних важкою еколог≥чною ситуац≥Їю;
Ч зд≥йсненн¤ державного регулюванн¤, пов'¤заного з реал≥зац≥Їю важливих проект≥в загальнонац≥онального значенн¤.
≤нвестиц≥¤ми Ї вс≥ види майнових та ≥нтелектуальних ц≥нностей, що вкладаютьс¤ в об'Їкти п≥дприЇмницькоњ та ≥нших вид≥в д≥¤льност≥, внасл≥док ¤коњ створюЇтьс¤ прибуток або дос¤гаЇтьс¤ соц≥альний ефект.
≤ноземними ≥нвесторами за законодавством ”крањни Ї:
юридичн≥ особи, утворен≥ за законодавством ≥ншим, н≥ж законодавство ”крањни;
громад¤ни, ¤к≥ не мають пост≥йного м≥сц¤ проживанн¤ на територ≥њ ”крањни;
м≥жнародн≥ ур¤дов≥ та неур¤дов≥ орган≥зац≥њ;
≥нш≥ держави;
≥нш≥ ≥ноземн≥ суб'Їкти у випадках, передбачених законом.
√осподарський кодекс ”крањни встановлюЇ так≥ види ≥ноземних ≥нвестиц≥й:
≥ноземна валюта, ≥нш≥ валютн≥ ц≥нност≥; валюта, що д≥Ї на територ≥њ ”крањни;
рухоме ≥ нерухоме майно, об≥г ¤кого не заборонено законодавством ”крањни, та пов'¤зан≥ з ним майнов≥ права;
ц≥нн≥ папери або будь-¤к≥ ≥нш≥ форми участ≥ у п≥дприЇмствах, зареЇстрованих у встановленому пор¤дку;
грошов≥ вимоги ≥ права вимоги виконанн¤ догов≥рних зобов'¤зань, що мають варт≥сть;
права ≥нтелектуальноњ власност≥, що маЇ варт≥сне визначенн¤;
права на зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥, включаючи права на розв≥дку, розробку, добуванн¤ чи експлуатац≥ю природних ресурс≥в, надан≥ законодавством або за договором;
платн≥ послуги;
≥нш≥ види ≥нвестиц≥й, не заборонен≥ законами ”крањни.
ƒержава гарантуЇ стаб≥льн≥сть умов зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, додержанн¤ прав ≥ законних ≥нтерес≥в њњ суб'Їкт≥в. ƒержавн≥ органи та њхн≥ службов≥ особи не мають права втручатис¤ в д≥¤льн≥сть суб'Їкт≥в ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, окр≥м таких випадк≥в: ¤кщо продовженн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ може призвести до порушенн¤ ≥снуючих норм, прав та ≥нтерес≥в громад¤н, юридичних ос≥б ≥ держави, що охорон¤ютьс¤ законом; оголошенн¤ ≥нвестора банкрутом; стих≥йного лиха; запровадженн¤ надзвичайного стану.
ѕ≥д банкрутством розум≥Їтьс¤ визнана господарським судом неспроможн≥сть боржника в≥дновити свою платоспроможн≥сть ≥ задовольнити визнан≥ судом вимоги кредитор≥в не ≥накше ¤к через застосуванн¤ л≥кв≥дац≥йноњ процедури.
—уб'Їктом банкрутства (дал≥ Ч банкрутом) може бути лише суб'Їкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. Ќе можуть бути визнан≥ банкрутом казенн≥ п≥дприЇмства, а також в≥докремлен≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли господарськоњ орган≥зац≥њ.
√осподарський суд за результатами розгл¤ду цих вимог своЇю ухвалою визначаЇ њх чи в≥дхил¤Ї. √ромад¤ни та юридичн≥ особи, ¤к≥ бажають вз¤ти участь у санац≥њ боржника (допомогти йому), такий самий строк повинн≥ подати до господарського суду за¤ви з письмовим зобов'¤занн¤м про переведенн¤ на них боргу. ѕраво вибору умов проведенн¤ санац≥њ через реорган≥зац≥ю чи приватизац≥ю залишаЇтьс¤ за боржником у раз≥, ¤кщо в≥н сам звернувс¤ до господарського суду ≥з за¤вою про визнанн¤ його банкрутом. якщо порушено провадженн¤ у справ≥ про банкрутство державного п≥дприЇмства, його трудовий колектив маЇ право вимагати передач≥ п≥дприЇмства йому в оренду чи перетворенн¤ його на ≥нше п≥дприЇмство, засноване на колективн≥й власност≥, за умови прийн¤тт¤ на себе борг≥в п≥дприЇмства-боржника. √осподарський суд визнаЇ боржника банкрутом за в≥дсутност≥ пропозиц≥й щодо проведенн¤ санац≥њ або незгоди кредитор≥в з умовами проведенн¤ санац≥њ боржника.
”мови й пор¤док визнанн¤ юридичних ос≥б-суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ банкрутами визначаютьс¤ «аконом ”крањни Уѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутомФ. ¬≥н складаЇтьс¤ з 7 розд≥л≥в (53 статей).
| назад | «м≥ст | дал≥ |