назад «м≥ст дал≥

√лава XII. јдм≥н≥стративне право ”крањни

І 1. ѕон¤тт¤ державного управл≥нн¤

“ерм≥н Ууправл≥нн¤Ф маЇ багато значень. ” загальному розум≥нн≥ це будь-¤кий ц≥леспр¤мований, орган≥зуючий вплив на р≥зноман≥тн≥ процеси, що зд≥йснюютьс¤ в природ≥, техн≥ц≥, сусп≥льств≥ тощо. ’арактерно, що терм≥н Ууправл≥нн¤Ф в переклад≥ на англ≥йську мову Ч аdministration. јдм≥н≥струвати, тобто керувати, управл¤ти, ¤скраво показуЇ нам зв'¤зок адм≥н≥стративного права з управл≥нн¤м. јдм≥н≥стративне право Ч це управл≥нське право. ќтже, управл≥нн¤ т≥сно пов'¤зане з адм≥н≥стративним правом. јле ми вже визначили, що управл≥нн¤ багато ширше пон¤тт¤, н≥ж адм≥н≥стративне право. ќсновними ознаками управл≥нн¤ Ї управл≥нська система, суб'Їкт ≥ об'Їкт управл≥нн¤, керуючий вплив суб'Їкта на об'Їкт ≥ зворотний зв'¤зок. ”правл≥нська система Ч це Їдн≥сть управл≥нських елемент≥в, що взаЇмод≥ють ¤к Їдине ц≥ле, породжуючи нов≥ ¤кост≥, не притаманн≥ окремим њњ компонентам. —уб'Їктом управл≥нн¤ називають сторону управл≥нського процесу, що ¤вл¤Ї собою джерело керуючого впливу. ќб'Їкт управл≥нн¤ Ч сторона управл≥нського процесу, що функц≥онуЇ п≥д керуючим впливом суб'Їкта, набуваЇ певних нових ¤костей ≥ зм≥нюЇтьс¤.  еруючий вплив визначають ¤к комплекс заход≥в, прийом≥в, форм, метод≥в ≥ орган≥зуючих команд, спр¤мованих на об'Їкт управл≥нн¤, з допомогою ¤ких реально зм≥нюЇтьс¤ об'Їкт управл≥нн¤. «воротний зв'¤зок можна охарактеризувати ¤к певну ≥нформац≥ю дл¤ суб'Їкта управл≥нн¤ стосовно зм≥н, що в≥дбулис¤ в об'Їкт≥ управл≥нн¤ завд¤ки керуючому впливу.

јвтори к≥бернетисти вид≥л¤ють три р≥зновиди управл≥нн¤, а саме:

Х б≥олог≥чне, що реал≥зуЇтьс¤ в процес≥ управл≥нн¤ в рослинному ≥ тваринному св≥т≥ живими орган≥змами;

Х технократичне, що характеризуЇ управл≥нн¤ р≥зноман≥тними машинами, механ≥змами, техн≥чними засобами з допомогою математичних формул ≥ символ≥в;

Х соц≥альне, тобто управл≥нн¤ окремими людьми та њхн≥ми об'Їднанн¤ми, що складають сусп≥льство.

—оц≥альне управл≥нн¤ Ч це управл≥нн¤ в сусп≥льств≥, в ¤кому ≥ суб'Їктом ≥ об'Їктом управл≥нн¤ Ї людина. Ћюдина природою над≥лена св≥дом≥стю та волею ≥ тому вс≥ ≥нтереси й потреби, ¤к≥ вона зд≥йснюЇ в сусп≥льств≥, нос¤ть св≥домо-вольовий характер ≥ визначаютьс¤ ¤к усв≥домлен≥ потреби. Ѕудь-¤кий людський колектив ¤к об'Їднанн¤ двох ≥ б≥льше людей потребуЇ соц≥ального управл≥нн¤.

ƒержавному управл≥нню властив≥ так≥ риси:

1) д≥¤льн≥сть з реал≥зац≥њ завдань ≥ функц≥й держави;

2) воно зд≥йснюЇтьс¤ спец≥ально створеними дл¤ цього державними органами й посадовими особами;

3) останн≥ д≥ють за дорученн¤м держави, в≥д њњ ≥мен≥ ≥ мають державно-владн≥ повноваженн¤;

4) форми та методи роботи управл≥нських орган≥в регламентуютьс¤ правом.

 

І 2. ƒержавна служба: пон¤тт¤, правовий статус державних службовц≥в

ƒержавна служба в ”крањн≥ Ч це профес≥йна д≥¤льн≥сть ос≥б, ¤к≥ займають посади в державних органах та њх апарат≥ дл¤ практичного виконанн¤ завдань ≥ функц≥й держави, зароб≥тну плату вони одержують за рахунок державних кошт≥в.

ѕосада Ч це визначена структурою ≥ штатним розкладом первинна структурна одиниц¤ державного органу та його апарату, на ¤ку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

ƒо основних принцип≥в державноњ служби закон в≥дносить служ≥нн¤: а) народу ”крањни; б) демократизму ≥ законност≥; в) гуман≥зму та соц≥альн≥й справедливост≥; г) пр≥оритету прав людини ≥ громад¤нина; а також і) профес≥онал≥зм, компетентн≥сть, ≥н≥ц≥ативн≥сть, чесн≥сть, в≥ддан≥сть справ≥; д) персональну в≥дпов≥дальн≥сть за виконанн¤ службових обов'¤зк≥в ≥ дисципл≥ни; е) дотриманн¤ прав ≥ законних ≥нте-рес≥в орган≥в м≥сцевого й рег≥онального самовр¤дуванн¤;

Ї) дотриманн¤ прав п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й, об'Їднань громад¤н.

ћета державноњ служби включаЇ два основн≥ напр¤мки:

1) формуванн¤ сусп≥льно-пол≥тичних ≥ державно-правових умов њњ зв'¤зку з житт¤м народу на тл≥ њњ соц≥альноњ природи;

2) створенн¤ об'Їктивноњ системи ви¤вленн¤ та добору людей дл¤ служби в державному апарат≥.

‘ункц≥њ державноњ служби Ч це напр¤мки њњ д≥¤льност≥, що в≥дображають њњ роль ≥ призначенн¤ в сусп≥льств≥. ƒо них в≥днос¤ть: а) забезпеченн¤ ефективного функц≥онуванн¤ вс≥х г≥лок державноњ влади; б) забезпеченн¤ реал≥зац≥њ прав, свобод ≥ законних ≥нтерес≥в та обов'¤зк≥в людини й громад¤нина.

ќсновн≥ завданн¤ державноњ служби:

а) охорона ≥нтерес≥в сусп≥льства, прав ≥ свобод людини й громад¤нина;

б) дос¤гненн¤ ≥ зм≥цненн¤ ц≥л≥сност≥ держави;

в) забезпеченн¤ ефективноњ д≥¤льност≥ державних орган≥в;

г) демократизац≥¤ шл¤х≥в формуванн¤ та д≥¤льност≥ державного апарату та ≥н.

ќсновними обов'¤зками державних службовц≥в Ї:

1) додержанн¤  онституц≥њ ”крањни та ≥нших акт≥в законодавства ”крањни;

2) забезпеченн¤ ефективноњ роботи та виконанн¤ завдань державних орган≥в в≥дпов≥дно до њх компетенц≥њ;

3) недопущенн¤ порушень прав ≥ свобод людини та громад¤нина;

4) безпосереднЇ виконанн¤ покладених на них службових обов'¤зк≥в, своЇчасне ≥ точне виконанн¤ р≥шень державних орган≥в чи посадових ос≥б, розпор¤джень ≥ вказ≥вок своњх кер≥вник≥в;

5) збереженн¤ державноњ таЇмниц≥, ≥нформац≥њ про громад¤н, що стала њм в≥дома п≥д час виконанн¤ обов'¤зк≥в державноњ служби, а також ≥ншоњ ≥нформац≥њ, ¤ка зг≥дно ≥з законодавством не п≥дл¤гаЇ розголошенню;

6) пост≥йне вдосконаленн¤ орган≥зац≥њ своЇњ роботи ≥ п≥двищенн¤ профес≥йноњ квал≥ф≥кац≥њ;

7) сумл≥нне виконанн¤ своњх службових обов'¤зк≥в, ≥н≥ц≥атива та творч≥сть у робот≥.

Ќе можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному орган≥ та його апарат≥ особи, ¤к≥:

а) визнан≥ у встановленому пор¤дку нед≥Їздатними;

б) мають судим≥сть, що Ї несум≥сною ≥з зайн¤тт¤м посади;

в) у раз≥ прийн¤тт¤ на службу будуть безпосередньо п≥дпор¤дкован≥ або п≥длегл≥ особам, ¤к≥ Ї њх близькими родичами чи сво¤ками;

г) в ≥нших випадках, встановлених законами ”крањни.

ƒо службовц≥в кр≥м дисципл≥нарних ст¤гнень, передбачених чинним законодавством про працю ”крањни, можуть застосовуватис¤ ще так≥ заходи дисципл≥нарного впливу, ¤к:

Ч попередженн¤ про неповну службову в≥дпов≥дн≥сть;

Ч затримка до одного року у присвоЇнн≥ чергового рангу чи у призначенн≥ на вищу посаду.

 

І 3. ѕон¤тт¤, предмет ≥ метод адм≥н≥стративного права ”крањни

јдм≥н≥стративне право, под≥бно до ≥нших складових нац≥ональноњ правовоњ системи ”крањни, сл≥д розгл¤дати ¤к: а) галузь права; б) галузь законодавства; в) юридичну науку; д) навчальну дисципл≥ну.

як галузь украњнського права (законодавства) адм≥н≥стративне право ”крањни ¤вл¤Ї собою систему адм≥н≥стративних правових норм, ≥нститут≥в та нормативно-правових акт≥в, що регулюють ≥ охорон¤ють особливе коло сусп≥льних в≥дносин у сфер≥ державного управл≥нн¤. як галузь права воно може бути розгл¤нуто в об'Їктивному й суб'Їктивному розум≥нн≥. ¬ об'Їктивному розум≥нн≥ адм≥н≥стративне право ”крањни характеризуЇтьс¤ сукупн≥стю адм≥н≥стративних правових норм, ≥нститут≥в ≥ нормативно-правових акт≥в, що утворюють його внутр≥шню та зовн≥шню форми. ¬нутр≥шн¤ форма адм≥н≥стративного права включаЇ внутр≥шню побудову Ч систему адм≥н≥стративного права. «овн≥шн¤ форма характеризуЇтьс¤ джерелами, що ¤вл¤ють собою спос≥б зовн≥шнього виразу зм≥сту адм≥н≥стративно-правових норм та ≥нститут≥в.

«а суб'Їктивним розум≥нн¤м адм≥н≥стративне право ”крањни Ч це сукупн≥сть закр≥плених нормами об'Їктивного права можливостей людини ≥ громад¤нина, що реал≥зуютьс¤ у сфер≥ державного управл≥нн¤.

јдм≥н≥стративне право ”крањни маЇ св≥й предмет ≥ метод правового регулюванн¤.

ѕредметом адм≥н≥стративного правового регулюванн¤ Ї сусп≥льн≥ в≥дносини, що виникають, зм≥нюютьс¤ ≥ припин¤ютьс¤ у сфер≥ державного управл≥нн¤. ќсобливост¤ми в≥дносин, що складають предмет адм≥н≥стративного права Ї так≥:

Х вони виникають в результат≥ державноњ владно-управл≥нськоњ д≥¤льност≥;

Х суб'Їктом таких в≥дносин Ї виконавчо-розпор¤дчий орган;

Х њх виникненн¤, зм≥на чи припиненн¤ Ї результатом св≥домоњ, вольовоњ, ц≥леспр¤мованоњ д≥¤льност≥.

ћетоди адм≥н≥стративного права Ч це засоби, способи та прийоми, з допомогою ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ правовий вплив на предмет адм≥н≥стративного права. јнал≥зуючи засоби, з допомогою ¤ких законодавець зд≥йснюЇ правовий вплив на предмет адм≥н≥стративного права, сл≥д сказати, що переважно це зобов'¤занн¤, заборони та адм≥н≥стративно-правовий примус. ” р¤д≥ випадк≥в застосовуютьс¤ ≥ певн≥ дозволи. Ќаприклад, дозв≥л одержувати певну ≥нформац≥ю дл¤ зд≥йсненн¤ покладених на орган чи посадову особу завдань.

 

І 4. —истема ≥ джерела адм≥н≥стративного права. ’арактеристика  одексу ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤

—истема адм≥н≥стративного права Ч це його внутр≥шн¤ форма, ¤к вже було зазначено, що характеризуЇ його внутр≥шню побудову. —труктура системи адм≥н≥стративного права включаЇ в себе а) адм≥н≥стративн≥ правов≥ норми та б) адм≥н≥стративн≥ правов≥ ≥нститути.

јдм≥стративно-правов≥ норми можна охарактеризувати ¤к загальнообов'¤зков≥, формально-визначен≥ правила повед≥нки людини в сусп≥льств≥, що встановлюютьс¤ (санкц≥онуютьс¤) ≥ забезпечуютьс¤ державою з метою закр≥пленн¤, регулюванн¤ й охорони сусп≥льних в≥дносин у сфер≥ державного управл≥нн¤.

јдм≥н≥стративно-правовим нормам притаманн≥ ¤к загальн≥ ознаки, що характеризують будь-¤ку правову норму, так ≥ певн≥ особливост≥, характерн≥ т≥льки дл¤ цього виду правових норм. ƒо особливих ознак адм≥н≥стративно-правових норм можна в≥днести так≥:

Х закр≥плюють владн≥ (кер≥вн≥) та внутр≥шньоорган≥зац≥йн≥ в≥дносини;

Х метод впливу на сусп≥льн≥ в≥дносини Ї державно-владним (≥мперативним);

Х гарантуванн¤ державного переконанн¤ та примусу при њх реал≥зац≥њ;

Х орган≥чне об'Їднанн¤ њх у межах галуз≥ адм≥н≥стративного права (законодавства) ≥ неможлив≥сть ≥снуванн¤ окремо.

јдм≥н≥стративно-правов≥ норми мають лог≥чну структуру (г≥потеза, диспозиц≥¤, санкц≥¤) ≥ можуть за р≥зними критер≥¤ми групуватис¤ за певними видами. ¬они можуть об'Їднуватис¤ за р≥зними критер≥¤ми ≥ створювати адм≥н≥стративно-правов≥ ≥нститути (наприклад, загальн≥, особлив≥ та спец≥альн≥).

јдм≥н≥стративно-правовий ≥нститут Ч це об'Їднанн¤ двох ≥ б≥льше адм≥н≥стративно-правових норм в Їдину початкову, видову чи родову групу дл¤ регулюванн¤ в≥дпов≥дних сусп≥льних в≥дносин.

ќб'Їднуючись, норми й ≥нститути утворюють загальну, особливу та спец≥альну частини адм≥н≥стративного права ”крањни.

«агальна частина об'ЇднуЇ адм≥н≥стративно-правов≥ норми, ≥нститути та нормативно-правов≥ акти, що закр≥плюють ≥ регулюють основн≥ принципи управл≥нн¤, правовий статус суб'Їкт≥в управл≥нн¤, форми та методи њхньоњ д≥¤льност≥, функц≥онуванн¤ адм≥н≥стративного процесу та гарант≥њ ≥ способи забезпеченн¤ законност≥ в державному управл≥нн≥.

ќсоблива частина включаЇ в себе адм≥н≥стративно-правов≥ норми, ≥нститути та нормативно-правов≥ акти, що закр≥плюють ≥ регулюють управл≥нн¤ в р≥зних сферах сусп≥льного житт¤, а саме: в економ≥чн≥й, адм≥н≥стративно-пол≥тичн≥й, соц≥ально-культурн≥й, державно-правов≥й та ≥н.

—пец≥альна частина об≥ймаЇ адм≥н≥стративно-правов≥ норми, ≥нститути та нормативно-правов≥ акти, що регулюють адм≥н≥стративно-правову д≥¤льн≥сть конкретних орган≥в (наприклад, внутр≥шн≥х справ, митноњ служби, податковоњ адм≥н≥страц≥њ тощо).

Ќазван≥ джерела адм≥н≥стративного права Ч це джерела вищоњ юридичноњ сили. Ќорми  онституц≥њ ”крањни, що закр≥плюють права людини й громад¤нина, мають пр¤му д≥ю.

ќкремим розд≥лом регулюЇтьс¤ пор¤док виконанн¤ постанов про накладенн¤ адм≥н≥стративних ст¤гнень. ” ньому закр≥плюютьс¤ основн≥ положенн¤ та пор¤док провадженн¤ з виконанн¤ постанови про: а) винесенн¤ попередженн¤;

б) накладенн¤ штрафу; в) оплатне вилученн¤ предмета; г) конф≥скац≥ю предмета, грошей; г) позбавленн¤ спец≥ального права; д) застосуванн¤ виправних роб≥т; е) застосуванн¤ адм≥н≥стративного арешту; Ї) в≥дшкодуванн¤ майновоњ шкоди.

 

І5. јдм≥н≥стративн≥ правов≥дносини

јдм≥н≥стративн≥ правов≥дносини Ц це частина сусп≥льних в≥дносин, ¤к≥ регулюютьс¤ нормами адм≥н≥стративного права шл¤хом впливу на повед≥нку суб'Їкт≥в у сфер≥ державного управл≥нн¤, що приводить до виникненн¤ м≥ж такими суб'Їктами правових зв'¤зк≥в державно-владного характеру.

ќсновн≥ ознаки адм≥н≥стративних правов≥дносин:

1) вони виникають на основ≥ адм≥н≥стративно-правових норм;

2) характеризуютьс¤ на¤вн≥стю стор≥н, що ≥менуютьс¤ суб'Їктами адм≥н≥стративного права;

3) за зм≥стом включають в себе адм≥н≥стративн≥ права владного характеру ≥ юридичн≥ обов'¤зки;

4) Ї видом сусп≥льних в≥дносин державних орган≥в, ф≥зичних або юридичних ос≥б, орган≥зац≥й ≥ сп≥льностей;

5) зд≥йсненн¤ суб'Їктивних прав або додержанн¤ юридичних обов'¤зк≥в у правов≥дносинах контролюЇтьс¤ ≥ забезпечуЇтьс¤ державою.

√рупувати адм≥н≥стративн≥ правов≥дносини можна за р≥зними п≥дставами:

а) залежно в≥д к≥лькост≥ суб'Їкт≥в Ч прост≥ та складн≥;

6) залежно в≥д д≥њ у час≥ Ч довготривал≥ та короткотривал≥;

в) за зм≥стом повед≥нки зобов'¤заноњ сторони Ч пасивн≥ та активн≥ д≥њ чи безд≥¤льн≥сть;

г) залежно в≥д функц≥онального призначенн¤ Ч регул¤тивн≥ й охоронн≥;

і) за галузевою належн≥стю Ч матер≥альн≥ та процесуальн≥;

д) за сферами управл≥нн¤ окремими галуз¤ми Ч соц≥ально-культурною, адм≥н≥стративно-пол≥тичною, економ≥чною та ≥н.

ќб'Їктом адм≥н≥стративних правов≥дносин Ї сама управл≥нська д≥¤льн≥сть у сфер≥ державного управл≥нн¤.

«м≥ст адм≥н≥стративних правов≥дносин характеризуЇтьс¤ синтезом фактичного та юридичного. ёридичний зм≥ст Ч це адм≥н≥стративн≥ суб'Їктивн≥ права та юридичн≥ обов'¤зки суб'Їкт≥в правов≥дносин, тобто можливост≥ ≥мперативних д≥й уповноважених суб'Їкт≥в ≥ необх≥дн≥сть в≥дпов≥дних д≥й зобов'¤заних суб'Їкт≥в. ‘актичний зм≥ст Ч це сама повед≥нка суб'Їкт≥в адм≥н≥стративних правов≥дносин, њх д≥¤льн≥сть, в ¤к≥й реал≥зуютьс¤ суб'Їктивн≥ права та юридичн≥ обов'¤зки стор≥н.

«м≥ст адм≥н≥стративного суб'Їктивного права включаЇ так≥ можливост≥: а) д≥¤ти в≥дпов≥дно до своњх повноважень; б) вимагати певних д≥й в≥д зобов'¤заноњ сторони; в) впливати на об'Їкт управл≥нн¤; г) використовувати форми й методи контролю, заохоченн¤ та примусу.

јдм≥н≥стративн≥ юридичн≥ обов'¤зки Ч це закр≥плена нормами адм≥н≥стративного права м≥ра необх≥дноњ, найб≥льш розумноњ ≥ доц≥льноњ повед≥нки суб'Їкта, спр¤мована на задоволенн¤ ≥нтерес≥в нос≥¤ адм≥н≥стративного суб'Їктивного права ≥ забезпечена можлив≥стю державного примусу.

јдм≥н≥стративн≥ юридичн≥ факти Ч це конкретн≥ життЇв≥ обставини, передбачен≥ г≥потезою адм≥н≥стративно-правовоњ норми, що породжують виникненн¤, зм≥ну чи припиненн¤ правов≥дносин.

 

І 6. јдм≥н≥стративне дел≥ктне право

јдм≥н≥стративне дел≥ктне право включаЇ в себе розум≥нн¤ адм≥н≥стративного правопорушенн¤ та його складу ≥ адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥.

јдм≥н≥стративним правопорушенн¤м (проступком) визнаЇтьс¤ безд≥¤льн≥сть або протиправна, винна (умисна або необережна) д≥¤, ¤ка пос¤гаЇ на державний або громадський пор¤док, сусп≥льну власн≥сть, права ≥ свободи людини ≥ громад¤нина, на встановлений пор¤док управл≥нн¤ ≥ за ¤ку законодавством передбачена адм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть.

«в≥дси ознаками адм≥н≥стративного правопорушенн¤ (проступку) Ї: а) сусп≥льна небезпечн≥сть д≥¤нн¤; б) протиправн≥сть; в) винн≥сть; г) застосуванн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤; і) адм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть.

—клад адм≥н≥стративного правопорушенн¤ Ч це передбачена нормами адм≥н≥стративного права сукупн≥сть об'Їктивних ≥ суб'Їктивних ознак, за на¤вност≥ ¤ких те чи ≥нше д≥¤нн¤ можна квал≥ф≥кувати ¤к адм≥н≥стративне правопорушенн¤. ¬≥н включаЇ в себе: а) об'Їкт; б) об'Їктивну сторону; в) суб'Їкт; г) суб'Їктивну сторону.

ќб'Їкт адм≥н≥стративного правопорушенн¤ Ч це сукупн≥сть сусп≥льних в≥дносин, ¤к≥ охорон¤ютьс¤ адм≥н≥стративним правом ≥ регулюютьс¤ нормами трудового, цив≥льного, земельного та ф≥нансового права ≥ за порушенн¤ ¤ких накладаютьс¤ адм≥н≥стративн≥ ст¤гненн¤. ќб'Їктом адм≥н≥стративного правопорушенн¤ можуть бути певн≥ соц≥альн≥ блага (здоров'¤, честь ≥ г≥дн≥сть людини та ≥н.).

ќб'Їктивна сторона адм≥н≥стративного правопорушенн¤ Ч це сукупн≥сть таких зовн≥шн≥х ознак, ¤к д≥¤нн¤ (д≥¤ чи безд≥¤), протиправн≥ насл≥дки, причинний зв'¤зок м≥ж д≥¤нн¤м ≥ насл≥дками, що закр≥плюютьс¤ нормами права про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤, м≥сце, час, обстановка, обставини, способи та засоби вчиненн¤ адм≥н≥стративного правопорушенн¤.

јдм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ можуть бути класиф≥кован≥ за р≥зними видами. ≤снують так≥ критер≥њ дл¤ класиф≥кац≥њ:

1) залежно в≥д ступен¤ сусп≥льноњ небезпеки вид≥л¤ють основн≥ та квал≥ф≥кац≥йн≥ склади правопорушень. Ѕ≥льш високий ступ≥нь сусп≥льноњ небезпеки д≥¤нн¤ характеризують додатков≥ ознаки, ¤к≥ прийн¤то називати квал≥ф≥куючими (наприклад, повторн≥сть, на¤вн≥сть або можлив≥сть настанн¤ шк≥дливих насл≥дк≥в, авар≥йна ситуац≥¤, залишенн¤ м≥сц¤ под≥њ, вчиненн¤ д≥¤нн¤ посадовою особою, грубе порушенн¤ правил тощо). —клади правопорушень з такими додатковими ознаками називають квал≥ф≥куючими, а без таких ознак Ч основними;

2) залежно в≥д суб'Їкта проступку розр≥зн¤ють особист≥ (приватн≥) та службов≥ (посадов≥) правопорушенн¤;

3) залежно в≥д характеру шкоди адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ под≥л¤ють на матер≥альн≥ та формальн≥. ƒо матер≥альних належать склади правопорушень, де включаЇтьс¤ матер≥альна шкода (наприклад, знищенн¤ л≥су в результат≥ його п≥дпалу). ” формальних правопорушень настанн¤ шк≥дливих насл≥дк≥в не вимагаЇтьс¤ (наприклад, не¤вка за викликом у в≥йськовий ком≥сар≥ат);

4) за структурою складу бувають однозначн≥ й альтернативн≥ правопорушенн¤. ¬ однозначних складах ч≥тко вказуютьс¤ ознаки правопорушенн¤ (наприклад, доведенн¤ неповнол≥тн≥х до стану сп'¤н≥нн¤). ¬ альтернативних називають

к≥лька вар≥ант≥в ознак правопорушенн¤ (наприклад, порушенн¤ правил в≥дкритт¤ пол≥граф≥чних ≥ штемпельних п≥дприЇмств, придбанн¤, збут, використанн¤, обл≥к, збер≥ганн¤ розмножувальноњ техн≥ки, шрифт≥в ≥ матриць особами, в≥дпов≥дальними за дотриманн¤ цих правил в≥дпов≥дно до ст. 189  ”пјѕ);

5) за особливост¤ми конструкц≥њ розр≥зн¤ють описов≥ та бланкетн≥ склади адм≥н≥стративних правопорушень. ќписов≥ склади ц≥лком розкривають зм≥ст правопорушенн¤ (наприклад, зав≥домо неправдивий виклик спец≥альних служб за ст. 183  ”пјѕ). Ѕланкетн≥ вказують на те, що ознаки проступку встановлен≥ окремими правилами (наприклад, порушенн¤ правил охорони й використанн¤ пам'¤тник≥в ≥стор≥њ та культури за ст. 92  ”пјѕ) та ≥н.

 

І 7. ѕон¤тт¤ адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥. јдм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть неповнол≥тн≥х

јдм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть сл≥д розгл¤дати у позитивному (перспективному) та ретроспективному (негативному) видах. ” перспективному розум≥нн≥ адм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть характеризуЇтьс¤ ¤к в≥дпов≥дальне ставленн¤ суб'Їкта адм≥н≥стративного права до своњх обов'¤зк≥в ≥ додержанн¤ заборон. ” ретроспективному значенн≥ Ч це специф≥чне правов≥дношенн¤ м≥ж державою (њњ органами й посадовими особами) та суб'Їктом адм≥н≥стративного правопорушенн¤ щодо реагуванн¤ на вчинене правопорушенн¤ ≥ на суб'Їкт, що його вчинив, а також покладанн¤ на правопорушника виду й м≥ри адм≥н≥стративного ст¤гненн¤.

¬ид≥л¤ють основн≥ та пох≥дн≥ ознаки адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥. ƒо основних ознак в≥днос¤ть те, що адм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть:

1) Ї засобом охорони встановленого правопор¤дку;

2) нормативно визначена й пол¤гаЇ в застосуванн≥ санкц≥й адм≥н≥стративних правових норм;

3) супроводжуЇтьс¤ осудом з боку держави правопорушника та правопорушенн¤;

4) пов'¤зана ≥з застосуванн¤м примусу та негативних дл¤ правопорушника насл≥дк≥в;

5) реал≥зуЇтьс¤ у визначених законодавством процесуальних формах.

ƒо пох≥дних ознак в≥днос¤ть те, що:

1) п≥дставою адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ Ї не т≥льки проступки, передбачен≥ нормами адм≥н≥стративного права, а й порушенн¤, передбачен≥ нормами ≥нших галузей права (наприклад, житлового, трудового, земельного та ≥н.);

2) адм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть пол¤гаЇ у застосуванн≥ до винних адм≥н≥стративних ст¤гнень;

3) право прит¤гати до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ належить державним органам та њх посадовим особам;

4) ≥снуЇ особливий пор¤док прит¤гненн¤ до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ ≥ т. ≥н.

јдм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть настаЇ з дос¤гненн¤м 16-р≥чного в≥ку (ст. 12  ”пјѕ).

 

І 8. јдм≥н≥стративн≥ ст¤гненн¤: пон¤тт¤ та види

јдм≥н≥стративне ст¤гненн¤ Ч це зах≥д в≥дпов≥дальност≥, що застосовуЇтьс¤ з метою вихованн¤ особи, ¤ка вчинила адм≥н≥стративний проступок, а також попередженн¤ вчиненн¤ нових правопорушень ¤к самим правопорушником, так ≥ ≥ншими особами.

¬иди адм≥н≥стративних ст¤гнень закр≥плен≥ в  одекс≥ ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤. ƒо них належать:

1) попередженн¤ Ч письмове або в ≥нш≥й форм≥ оф≥ц≥йне

застереженн¤ уповноваженою посадовою особою громад¤нина про недопустим≥сть вчиненн¤ ним адм≥н≥стративних правопорушень;

2) штраф Ч майнове ст¤гненн¤, або вилученн¤ у порушника певноњ грошовоњ суми на користь держави;

3) оплатне вилученн¤ предмета, ¤кий був засобом вчиненн¤ чи безпосередн≥м об'Їктом адм≥н≥стративного правопорушенн¤, ви¤вл¤Їтьс¤ в його примусовому вилученн≥ з наступною реал≥зац≥Їю та передачею одержаноњ суми власнику за вирахуванн¤м витрат на реал≥зац≥ю вилученого предмета;

4) конф≥скац≥¤ предмета, що був знар¤дд¤м вчиненн¤ чи безпосередн≥м об'Їктом адм≥н≥стративного правопорушенн¤, ви¤вл¤Їтьс¤ в примусовому нев≥дшкодовуваному вилученн≥ цього предмета у власн≥сть держави.  онф≥скованим може бути т≥льки предмет Ч приватна власн≥сть порушника, ¤кщо ≥нше не передбачено законодавчими актами;

5) позбавленн¤ спец≥ального права, наданого даному громад¤нинов≥, на строк до трьох рок≥в за грубе чи систематичне порушенн¤ пор¤дку користуванн¤ цим правом (стосуЇтьс¤ т≥льки права керувати транспортними засобами та права полюванн¤);

6) виправн≥ роботи призначаютьс¤ на строк до двох м≥с¤ц≥в з в≥дбуванн¤м њх за м≥сцем пост≥йноњ роботи особи, ¤ка вчинила адм≥н≥стративне правопорушенн¤, з утриманн¤м до 20% њњ зароб≥тку у власн≥сть держави. ¬иправн≥ роботи призначаютьс¤ районним (м≥ським) народним судом (народним суддею);

7) адм≥н≥стративний арешт встановлюЇтьс¤ ≥ застосовуЇтьс¤ лише у виключних випадках за окрем≥ види адм≥н≥стративних правопорушень на строк до 15 д≥б. јдм≥н≥стративний арешт призначаЇтьс¤ районним (м≥ським) народним судом (народним суддею).

 

І 9. ќснови адм≥н≥стративного процесу

ƒ≥¤льн≥сть виконавчо-розпор¤дчих орган≥в ≥ посадових ос≥б пост≥йно потребуЇ розгл¤ду й вир≥шенн¤ в≥дносно конкретних ф≥зичних або юридичних ос≥б питань управл≥нського характеру. “аку д≥¤льн≥сть називають адм≥н≥стративними справами. ƒл¤ вир≥шенн¤ адм≥н≥стративноњ справи необх≥дно застосувати матер≥альну адм≥н≥стративно-правову норму до конкретного ≥ндив≥дуального випадку або конкретноњ життЇвоњ ситуац≥њ. «астосовуютьс¤ адм≥н≥стративно-правов≥ норми з додержанн¤м певних, передбачених законодавством процедур (правил). ÷≥ правила закр≥плюютьс¤ в нормативно-правових актах ¤к адм≥н≥стративн≥ процесуальн≥ норми Ч загальнообов'¤зков≥ правила, що регламентують пор¤док вир≥шенн¤ адм≥н≥стративних справ р≥зних категор≥й. ќб'Їднан≥ в ≥нститути вони утворюють адм≥н≥стративне процесуальне право.

”становч≥ провадженн¤ Ч у процес≥ створенн¤, реорган≥зац≥њ, л≥кв≥дац≥њ орган≥зац≥йних структур у сфер≥ державного управл≥нн¤, а також п≥д час комплектуванн¤ персоналом орган≥зац≥йних структур у сфер≥ державного управл≥нн¤.

ѕравозастосовч≥ провадженн¤ Ї найскладн≥шою групою адм≥н≥стративних проваджень. ƒо них належать так≥ провадженн¤.

1) ѕо застосуванню заход≥в примусу в державному управл≥нн≥: а) дисципл≥нарне провадженн¤; б) провадженн¤ у

справах про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤; в) провадженн¤ по застосуванню заход≥в матер≥ального впливу.

2) ѕо застосуванню заход≥в заохоченн¤ ≥ стимулюванн¤ в державному управл≥нн≥: а) провадженн¤ у справах про нагородженн¤ державними нагородами, в≥дзнаками, грамотами тощо; б) провадженн¤ у справах про присвоЇнн¤ почесних та ≥нших звань; в) провадженн¤ у справах про прем≥юванн¤ тощо.

3) ѕо реал≥зац≥њ громад¤нами своњх прав ≥ обов'¤зк≥в:

а) провадженн¤ за зверненн¤ми громад¤н; б) провадженн¤ по виконанню громад¤нами в≥йськового обов'¤зку; в) провадженн¤ по одержанню громад¤нами житла тощо.

4) ѕо реал≥зац≥њ юридичними особами своњх прав ≥ обов'¤зк≥в: а) провадженн¤ по легал≥зац≥њ юридичних ос≥б;

б) провадженн¤ по вид≥ленню юридичним особам кредит≥в;

в) провадженн¤ по оформленню ≥ видач≥ юридичним особам л≥ценз≥й тощо.

5) ѕо зд≥йсненню контролю ≥ нагл¤ду (контрольно-нагл¤дов≥ провадженн¤) та багато ≥нших.

 

І 10. ќргани (посадов≥ особи), уповноважен≥ розгл¤дати справи про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤

¬ажливе м≥сце в систем≥ суб'Їкт≥в, що вир≥шують справи, в≥дведене органам ≥ посадовим особам, що уповноважен≥ розгл¤дати справи про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤. —истема таких орган≥в визначена трет≥м розд≥лом  ”пјѕ. ” ст. 213  ”пјѕ закр≥плюЇтьс¤, що справи про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ розгл¤дають:

1) адм≥н≥стративн≥ ком≥с≥њ при районних державних адм≥н≥страц≥¤х ≥ виконавчих ком≥тетах, м≥ських, районних у м≥с-

тах, селищних ≥ с≥льських рад. ¬они вир≥шують вс≥ справи про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤, за вин¤тком тих, ¤к≥ належать до компетенц≥њ ≥нших орган≥в.  ом≥с≥¤ створюЇтьс¤ в≥дпов≥дною держадм≥н≥страц≥Їю чи виконавчим ком≥тетом у склад≥ голови, секретар¤ ≥ член≥в ком≥с≥њ;

2) виконавч≥ ком≥тети селищних ≥ с≥льських рад уповноважен≥ розгл¤дати справи про порушенн¤ громадського пор¤дку, правил торг≥вл≥ та ≥нш≥ аналог≥чн≥ порушенн¤;

3) виключена;

4) районн≥ (м≥ськ≥) суди (судд≥) розгл¤дають справи про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤, в≥днесен≥ до њх компетенц≥њ  одексом. —удд≥ одноособово розгл¤дають справи про др≥бне хул≥ганство, порушенн¤ правил адм≥н≥стративного нагл¤ду тощо;

5) органи внутр≥шн≥х справ (ќ¬—), органи державних ≥нспекц≥й та ≥нш≥ уповноважен≥ органи (њхн≥ посадов≥ особи) розгл¤дають справи, в≥днесен≥ до њх компетенц≥њ законодавством. “ак, наприклад, ќ¬— (њхн≥ посадов≥ особи) розгл¤дають справи про порушенн¤ громадського пор¤дку, порушенн¤ правил паспортноњ системи, правил прикордонного режиму, правил перебуванн¤ в ”крањн≥ ≥ транзитного проњзду через територ≥ю ”крањни ≥ноземних громад¤н ≥ ос≥б без громад¤нства, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користуванн¤ засобами транспорту, правил, спр¤мованих на забезпеченн¤ схоронност≥ вантаж≥в на транспорт≥, а також про незаконний в≥дпуск ≥ незаконне придбанн¤ бензину чи ≥нших паливно-мастильних матер≥ал≥в.

 

І 11. ѕровадженн¤ у справах про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤

як уже зазначалос¤, провадженн¤ у справах про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на певних стад≥¤х. Ќа думку ƒ. Ѕахрах, таких стад≥й чотири, а саме:

Х адм≥н≥стративне розсл≥дуванн¤;

Х розгл¤д справи;

Х перегл¤д постанови;

Х виконанн¤ постанови.

јдм≥н≥стративне розсл≥дуванн¤ розпочинаЇтьс¤ порушенн¤м справи про адм≥н≥стративне правопорушенн¤. ѕ≥дставою дл¤ порушенн¤ справи Ї вчиненн¤ суб'Їктом адм≥н≥стративного правопорушенн¤, ¤ке ф≥ксуЇтьс¤ у протокол≥ про адм≥н≥стративне правопорушенн¤. ќстанн≥й складаЇ уповноважена посадова особа чи представник громадськоњ орган≥зац≥њ, чи орган громадськоњ самод≥¤льност≥ (наприклад, народний дружинник).

” протокол≥ мають бути вказан≥ певн≥ дан≥: дата та м≥сце його складанн¤; дан≥ про особу, ¤ка склала протокол; дан≥ про особу порушника; м≥сце, час вчиненн¤ ≥ суть правопорушенн¤; нормативний акт, ¤кий передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за це правопорушенн¤; ≥нш≥ матер≥али, необх≥дн≥ дл¤ вир≥шенн¤ справи. ѕротокол п≥дписуЇтьс¤ особою, ¤ка його склала, порушником, а при на¤вност≥ св≥дк≥в ≥ потерп≥лих ≥ цими особами.

ѕротокол направл¤Їтьс¤ уповноваженому органу (посадов≥й особ≥), ¤кий розгл¤даЇ справу про адм≥н≥стративне правопорушенн¤. ѕротокол не складаЇтьс¤ у випадках, коли, зг≥дно ≥з законодавством, адм≥н≥стративний штраф накладаЇтьс¤ чи беретьс¤, а попередженн¤ ф≥ксуЇтьс¤ на м≥сц≥ вчиненн¤ правопорушенн¤. Ќа штраф порушников≥ даЇтьс¤ дов≥дка (квитанц≥¤) встановленого зразку.

—права про адм≥н≥стративне правопорушенн¤ розгл¤даЇтьс¤, ¤к правило, за м≥сцем його вчиненн¤. “ерм≥н вир≥шенн¤ справи встановлюЇтьс¤ законодавством. —права розгл¤даЇтьс¤ у присутност≥ особи, ¤ка прит¤гаЇтьс¤ до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥. Ѕез УвинноњФ особи справа може бути розгл¤нута т≥льки у випадках, коли Ї дан≥ про своЇчасне опов≥щенн¤ про м≥сце ≥ час розгл¤ду справи ≥ ¤кщо в≥д ц≥Їњ особи не було клопотанн¤ про в≥дкладенн¤ справи. «аконодавство передбачаЇ також випадки, коли присутн≥сть особи, ¤ка прит¤гаЇтьс¤ до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥, обов'¤зкова.

—карга подаЇтьс¤ прот¤гом дес¤ти дн≥в в≥д дн¤ винесенн¤ постанови в адм≥н≥стративн≥й справ≥. ѕоданн¤ скарги вчасно зупин¤Ї виконанн¤ постанови до њњ розгл¤ду, за виключенн¤м постанови про застосуванн¤ попередженн¤ ≥ адм≥н≥стративного арешту, а також у випадку ст¤гненн¤ штрафу, ¤кий беретьс¤ на м≥сц≥ вчиненн¤ адм≥н≥стративного правопорушенн¤.

ѕостанова у справ≥ про адм≥н≥стративне правопорушенн¤ ≥ р≥шенн¤ по скарз≥ можуть бути оскаржен≥ прокурором.

ѕри розгл¤д≥ скарги чи протесту в≥дпов≥дний орган (посадова особа) перев≥р¤Ї законн≥сть ≥ обгрунтован≥сть винесеноњ постанови ≥ приймаЇ одне з таких р≥шень: постанову залишити без зм≥н, скаргу ≥ протест Ч без задоволенн¤; в≥дм≥нити постанову ≥ направити справу на новий розгл¤д; в≥дм≥нити постанову ≥ закрити справу; зм≥нити м≥ру ст¤гненн¤, але щоб не було зб≥льшенн¤ њњ.

јдм≥н≥стративне право ≥ законодавство Ї найб≥льш несистематизованим ¤к матер≥альним, так ≥ процесуальним правом. —ьогодн≥ т≥льки-но вживаютьс¤ заходи, аби його систематизувати, особливо кодиф≥кувати, що спри¤тиме удосконаленню практики застосуванн¤ норм адм≥н≥стративного матер≥ального та процесуального права.

 


назад «м≥ст дал≥
Hosted by uCoz