Ќазад «м≥ст ƒал≥

–озд≥л 17 ѕравове регулюванн¤ д≥¤льност≥ транспорту

І 1. ¬иди транспорту в ”крањн≥. ™дина транспортна система ”крањни

“ранспорт Ч одна з найважлив≥ших галузей сусп≥льного виробництва. ¬≥н покликаний задовольн¤ти потреби населенн¤ та сусп≥льного виробництва у перевезенн¤х.

™дину транспортну систему ”крањни становл¤ть:

І 2. «аконодавство про транспорт

«аконодавство про транспорт (транспортне законодавство) Ч це сукупн≥сть правових норм, ¤к≥ регулюють сусп≥льн≥ в≥дносини у сфер≥ орган≥зац≥њ ≥ безпосереднього зд≥йсненн¤ господарськоњ ƒ≥¤льност≥ на транспорт≥.

ќск≥льки Їдина транспортна система ”крањни нал≥чуЇ к≥лька вид≥в транспорту, кожен з ¤ких маЇ певн≥ особливост≥, то ≥ законодавство про транспорт Ї досить значним за обс¤гом ≥ р≥зноман≥тним за зм≥стом.

¬≥дносини, пов'¤зан≥ з д≥¤льн≥стю транспорту, регулюютьс¤, в першу чергу, загальним «аконом ”крањни "ѕро транспорт" в≥д 10 листопада 1994 р. 1 (1 ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ч 1994. Ч є 51. Ч —т. 446.) законами ”крањни "ѕро трубопров≥дний транспорт" в≥д 15 травн¤ 1996 р. 2 (2 “ам само. - 1996. - є 29. Ч —т. 139.), "ѕро зал≥зничний транспорт" в≥д 4 липн¤ 1996 р. 3 (3 “ам само. Ч ≥996. Ч є 40. Ч —т. 183.), "ѕро автомоб≥льний траспорт" в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 р., "ѕро функц≥онуванн¤ Їдиноњ транспортноњ системи ”крањни в особливий пер≥од" в≥д 20 жовтн¤ 1998 р. 4 (4 “ам само. - 1998. - є 52. Ч —т. 318.).

«начне коло транспортних в≥дносин регулюЇтьс¤ транспортними кодексами ≥ статутами окремих вид≥в транспорту

¬≥дносини в галуз≥ трубопров≥дного транспорту регулюютьс¤ «аконом ”крањни "ѕро трубопров≥дний транспорт", д≥¤ ¤кого поширюЇтьс¤ на в≥дносини в галуз≥ трубопров≥дного транспорту, призначеного дл¤ транспортуванн¤ вуглеводн≥в, х≥м≥чних продукт≥в, води та ≥нших продукт≥в ≥ речовин з м≥сць њх знаходженн¤, видобутку (в≥д промисл≥в), виготовленн¤ або збер≥ганн¤ до м≥сць њх переробки чи споживанн¤, перевантаженн¤ та подальшого транспортуванн¤, а також ≥ншими нормативно-правовими актами ”крањни.

ќсобливост≥ застосуванн¤ «акону ”крањни "ѕро трубопров≥дний транспорт" щодо функц≥онуванн¤ промислового трубопров≥дного транспорту визначаютьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

І 3. ѕравове становище транспортних орган≥зац≥й

 ожна з п≥дгалузей Їдиноњ транспортноњ системи ”крањни маЇ своњ органи управл≥нн¤, а також транспортн≥ й ≥нш≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ вход¤ть до ц≥Їњ п≥дгалуз≥.

ѕевне у¤вленн¤ про них може дати система орган≥зац≥й зал≥зничного транспорту.

 р≥м ћ≥н≥стерства транспорту, ¤ке зд≥йснюЇ державне управл≥нн¤ транспортним комплексом, управл≥нн¤ зал≥зниц¤ми та ≥ншими п≥дприЇмствами зал≥зничного транспорту, що належать до загальнодержавноњ власност≥, зд≥йснюЇ орган управл≥нн¤ зал≥зничним транспортом Ч ƒержавна адм≥н≥страц≥¤ зал≥зничного транспорту ”крањни (дал≥ Ч ”крзал≥зниц¤), п≥дпор¤дкований ћ≥н≥стерству транспорту ”крањни.

¬иключно до компетенц≥њ ”крзал≥зниц≥, ¤ка зд≥йснюЇ функц≥њ господарюючого суб'Їкта належить управл≥нн¤ процесом перевезень у внутр≥шньому ≥ м≥жнародному сполученн¤х, а також регулюванн¤ виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥ у сфер≥ орган≥зац≥њ ≥ забезпеченн¤ цього процесу зал≥зниц¤ми, п≥дприЇмствами, установами та орган≥зац≥¤ми, ¤к≥ ”крзал≥зниц¤ проводить централ≥зовано.

ќсновною орган≥зац≥йною ланкою на зал≥зничному транспорт≥ Ї зал≥зниц¤. —творенн¤, реорган≥зац≥¤, л≥кв≥дац≥¤ та визначенн¤ територ≥альних меж зал≥зниць, призначенн¤ ≥ зв≥льненн¤ њх кер≥вник≥в зд≥йснюютьс¤ р≥шенн¤ми  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни за поданн¤м ћ≥н≥стерства транспорту ”крањни.

ѕовноваженн¤, права та обов'¤зки зал≥зниць визначаютьс¤ «аконом ”крањни "ѕро зал≥зничний транспорт", њх статутами. «атвердженн¤ статут≥в зал≥зниць зд≥йснюЇ ћ≥н≥стерство транспорту ”крањни за погодженн¤м з ћ≥н≥стерством економ≥ки ”крањни та јнтимонопольним ком≥тетом ”крањни.

—творенн¤, реорган≥зац≥¤ та л≥кв≥дац≥¤ п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, ¤к≥ вход¤ть до складу зал≥зниць, затвердженн¤ њх статут≥в (положень), а також укладанн¤ контракт≥в (трудових договор≥в) з њх кер≥вниками зд≥йснюютьс¤ у пор¤дку, встановленому чинним законодавством ”крањни, а також статутами зал≥зниць.

І 4. “ранспортн≥ господарськ≥ договори

«а договором зал≥зничного перевезенн¤ вантажу зал≥зниц¤ зобов'¤зуЇтьс¤ доставити вв≥рений њй вантажов≥дправником вантаж у пункт призначенн¤ у зазначений терм≥н ≥ видати його одержувачу, а в≥дправник зобов'¤зуЇтьс¤ сплатити за перевезенн¤ встановлену плату.

ќсновним перев≥зним документом Ї накладна, оформлена в≥дпов≥дно до —татуту зал≥зниць та ѕравил перевезенн¤ вантаж≥в ≥ надана зал≥зниц≥ в≥дправником разом з вантажем. Ќакладна Ї обов'¤зковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезенн¤ вантажу, ¤ка укладаЇтьс¤ м≥ж в≥дправником та зал≥зницею на користь третьоњ сторони Ч одержувача.

¬иконанн¤ зал≥зницею додаткових операц≥й, пов'¤заних з перевезенн¤м вантаж≥в (завантаженн¤, розвантаженн¤, зважуванн¤, експедируванн¤ тощо), зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ окремих договор≥в.

ƒогов≥р про перевезенн¤ вантажу автомоб≥льним транспортом загального користуванн¤ укладаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до цив≥льного законодавства м≥ж замовником та виконавцем у письмов≥й форм≥ (догов≥р, накладна, квитанц≥¤ тощо). ≤стотними умовами договору Ї:

ѕерев≥зник ≥ вантажовласник у раз≥ необх≥дност≥ зд≥йсненн¤ систематичних перевезень вантаж≥в можуть укладати довгостроков≥ договори про орган≥зац≥ю морських перевезень.

«а договором морського перевезенн¤ вантажу перев≥зник або фрахт≥вник зобов'¤зуЇтьс¤ перевезти доручений йому в≥дправником вантаж ≥з порту в≥дправленн¤ в порт призначенн¤ ≥ видати його уповноважен≥й на одержанн¤ вантажу особ≥ (одержувачу), а в≥дправник або фрахтувальник зобов'¤зуЇтьс¤ сплатити за перевезенн¤ встановлену плату (фрахт).

 ожний догов≥р пов≥тр¤ного перевезенн¤ та його умови по-св≥дчуютьс¤ документом на перевезенн¤, ¤кий видаЇтьс¤ ав≥ац≥йним п≥дприЇмством або уповноваженими ним орган≥зац≥¤ми чи особами (агентами).

–озд≥л 18 ѕравове регулюванн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥

І 1. ѕон¤тт¤, види та правове становище банк≥в. Ѕанк≥вськ≥ операц≥њ та њх види

¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть" в≥д 7 грудн¤ 2000 р. б¤нк Ч це юридична особа, ¤ка маЇ виключне право на п≥дстав≥ л≥ценз≥њ Ќац≥онального банку ”крањни зд≥йснювати у сукупност≥ так≥ операц≥њ: залученн¤ у вклади грошових кошт≥в ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б та розм≥щенн¤ зазначених кошт≥в в≥д свого ≥мен≥, на власних умовах та на власний ризик, в≥дкритт¤ ≥ веденн¤ банк≥вських рахунк≥в ф≥зичних та юридичних ос≥б.

Ѕанк≥вська система ”крањни складаЇтьс¤ з Ќац≥онального банку ”крањни та ≥нших банк≥в, що створен≥ ≥ д≥ють на територ≥њ ”крањни в≥дпов≥дно до закону.

Ѕанки в ”крањн≥ можуть функц≥онувати ¤к ун≥версальн≥ або ¤к спец≥ал≥зован≥.

Ѕанки в ”крањн≥ створюютьс¤ у форм≥ акц≥онерного товариства, товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю або кооперативного банку.

ѕевн≥ особливост≥ правового статусу мають державн≥ банки, тобто банки, сто в≥дсотк≥в статутного кап≥талу ¤ких належать держав≥.

ƒержавну реЇстрац≥ю банк≥в зд≥йснюЇ Ќац≥ональний банк ”крањни в≥дпов≥дно до вимог «акону ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть" та нормативно-правових акт≥в Ќац≥онального банку ”крањни.

Ѕанк маЇ право зд≥йснювати банк≥вську д≥¤льн≥сть т≥льки п≥сл¤ отриманн¤ банк≥вськоњ л≥ценз≥њ.

Ќа п≥дстав≥ банк≥вськоњ л≥ценз≥њ банки мають право зд≥йснювати так≥ банк≥вськ≥ операц≥њ:

Ѕанк маЇ право зд≥йснювати ≥нш≥ угоди зг≥дно ≥з законодавством ”крањни.

І 2. ѕон¤тт¤ та види кредиту.  редитний догов≥р

” юридичн≥й л≥тератур≥ п≥д кредитними правов≥дносинами розум≥ють вс≥ кредитн≥ в≥дносини, що виникають при наданн≥ (передач≥, використанн≥ ≥ поверненн≥) грошових кошт≥в або ≥нших речей, визначених родовими ознаками, на умовах поверненн¤.

 редитна операц≥¤ Ч це догов≥р щодо наданн¤ кредиту, ¤кий супроводжуЇтьс¤ записами за банк≥вськими рахунками, з в≥дпов≥дним в≥дображенн¤м у балансах кредитора та позичальника.

—уб'Їкти господарськоњ д≥¤льност≥ можуть використовувати так≥ форми кредиту: банк≥вський, комерц≥йний, л≥зинговий, ≥потечний, бланковий, консорц≥умний2 (2ƒив., напр., ѕоложенн¤ про пор¤док коисорц≥умного «атв. Ќац≥ональним банком ”крањни 14 березн¤ 1996 р.).

 редити, ¤к≥ надаютьс¤ банками, под≥л¤ютьс¤:

Ѕанки зд≥йснюють кредитуванн¤ п≥дприЇмств та орган≥зац≥й на догов≥рних умовах шл¤хом укладенн¤ кредитних договор≥в. ¬≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ про кредитуванн¤ ц≥ договори укладаютьс¤ у письмов≥й форм≥ ¤к шл¤хом складанн¤ одного документа, п≥дписаного кредитором та позичальником, так ≥ шл¤хом обм≥ну листами, телеграмами, телефонограмами.

ƒо умов кредитного договору можна в≥днести: об'Їкти кредитуванн¤; розм≥р кредиту; умови видач≥ та погашенн¤ позички;

процентн≥ ставки за користуванн¤ кредитом та пор¤док сплати процент≥в; умови зд≥йсненн¤ банк≥вського контролю за використанн¤м кошт≥в; способи забезпеченн¤ виконанн¤ зобов'¤зань за договором кл≥Їнтом; майнова в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ умов договору тощо.

‘орму кредитного договору затверджено постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” в≥д 28 вересн¤ 1995 р. ¤к додаток до ѕоложенн¤ про кредитуванн¤.

І 3. ѕор¤док в≥дкритт¤ рахунк≥в у банках

¬кладний (депозитний) рахунок Ч рахунок, що в≥дкриваЇтьс¤ банком кл≥Їнту на догов≥рн≥й основ≥ дл¤ збер≥ганн¤ грошей, що передаютьс¤ кл≥Їнтом банку в управл≥нн¤ на встановлений строк та п≥д визначений процент в≥дпов≥дно до умов договору.

ѕоточний рахунок Ч рахунок, що в≥дкриваЇтьс¤ банком  л≥Їнту на догов≥рн≥й основ≥ дл¤ збер≥ганн¤ грошей та дл¤ зд≥йсненн¤ ус≥х вид≥в операц≥й за цим рахунком в≥дпов≥дно до умов договору та вимог законодавства ”крањни.

 ореспондентський рахунок Ч це рахунок, що в≥дкриваЇтьс¤ банку дл¤ зд≥йсненн¤ розрахунк≥в, ¤к≥ виконуЇ за дорученн¤м та за рахунок цього банку той банк, в ¤кому в≥дкриваЇтьс¤ цей рахунок.

¬≥дкритт¤ зазначених рахунк≥в зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до ст. 7 «акону ”крањни "ѕро плат≥жн≥ системи та переказ грошей в ”крањн≥" в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 р., ст. 51 «акону ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть", ст. 42 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥" на умовах, викладених в ≤нструкц≥њ про пор¤док в≥дкритт¤ та використанн¤ рахунк≥в в нац≥ональн≥й та ≥ноземн≥й валют≥, затверджен≥й постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” в≥д 18 грудн¤ 1998 р. є 527.

ƒл¤ в≥дкритт¤ поточних ≥ бюджетних рахунк≥в п≥дприЇмства подають установам банк≥в так≥ документи:

Ќаведений вище перел≥к документ≥в Ї загальним.

І 4. ѕор¤док та форми розрахунк≥в у господарському оборот≥

«а загальним правилом на територ≥њ ”крањни вс≥ юридичн≥ особи ус≥х форм власност≥, а також ф≥зичн≥ особи Ч громад¤ни ”крањни, ≥ноземн≥ громад¤ни, особи без громад¤нства, ¤к≥ Ї суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, зд≥йснюють м≥ж собою розрахунки у безгот≥вков≥й та гот≥вков≥й формах через установи банк≥в в≥дпов≥дно до правил зд≥йсненн¤ розрахункових та касових операц≥й, встановлених нормативно-правовими актами Ќац≥онального банку ”крањни.

Ѕезгот≥вков≥ розрахунки м≥ж суб'Їктами господарюванн¤ зд≥йснюютьс¤ в≥дпов≥дно до ≤нструкц≥њ про безгот≥вков≥ розрахунки в ”крањн≥ в нац≥ональн≥й валют≥, затвердженоњ ѕостановою ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 29 березн¤ 2001 р. (дал≥Ч ≤нструкц≥¤) та ≥нших нормативних акт≥в.

ѕри зд≥йсненн≥ розрахунк≥в можуть застосовуватись акредитивна, ≥нкасова, вексельна форма розрахунк≥в, а також форми розрахунк≥в за розрахунковими чеками та з використанн¤м розрахункових документ≥в на паперових нос≥¤х та в електронному вигл¤д≥.

‘акт списанн¤ кошт≥в з рахунку платника документально оформл¤Їтьс¤ мемор≥альним ордером за встановленою формою дл¤:

частковоњ оплати розрахункових документ≥в, документального п≥дтвердженн¤ операц≥й з перерахуванн¤ з банк≥вських рахунк≥в на користь кл≥Їнт≥в-одержувач≥в (ф≥зичних та юридичних ос≥б) унесених у касу банку кошт≥в.

ѕлат≥жне дорученн¤ приймаЇтьс¤ банком платника до виконанн¤ прот¤гом дес¤ти календарних дн≥в з дати його виписки. ƒень оформленн¤ плат≥жного дорученн¤ не враховуЇтьс¤.

Ѕанк приймаЇ до виконанн¤ плат≥жне дорученн¤ в≥д платника за умови, ¤кщо сума цього плат≥жного дорученн¤ не перевищуЇ суму, що Ї на його рахунку.

”мови та пор¤док проведенн¤ розрахунк≥в за акредитивами передбачаютьс¤ в договор≥ м≥ж бенеф≥ц≥аром ≥ за¤вником акредитива (дал≥ Ч догов≥р) ≥ не повинн≥ суперечити чинному законодавству, у тому числ≥ нормативно-правовим актам Ќац≥онального банку.


Ќазад «м≥ст ƒал≥
Hosted by uCoz