Ќазад | «м≥ст |
“ерм≥ном "б≥ржа" позначаютьс¤: 1) сукупн≥сть ос≥б, що пост≥йно в певному м≥сц≥ зд≥йснюють торговельн≥ операц≥њ; 2) м≥сце њх з≥бранн¤; 3) сукупн≥сть угод, ¤к≥ укладаютьс¤ у цьому м≥сц≥.
«г≥дно з ч. 1 ст. 1 «акону ”крањни "ѕро товарну б≥ржу" товарна б≥ржа Ї орган≥зац≥Їю, що об'ЇднуЇ юридичних та ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ зд≥йснюють виробничу ≥ комерц≥йну д≥¤льн≥сть, ≥ маЇ на мет≥ наданн¤ послуг щодо укладанн¤ б≥ржових угод, ви¤вленн¤ товарних ц≥н, попиту ≥ пропозиц≥й товар≥в, вивченн¤, упор¤дкуванн¤ ≥ полегшенн¤ товарообороту ≥ пов'¤заних з ним торговельних операц≥й.
« цього визначенн¤ можна зробити такий висновок: б≥ржа Ї господарською орган≥зац≥Їю, ¤ка виконуЇ певн≥, а саме ринков≥ регул¤тивн≥ (орган≥зац≥йн≥ та економ≥чн≥) функц≥њ в економ≥ц≥ завд¤ки ви¤вленню курсу товарних ц≥н, попиту ≥ пропозиц≥њ. ќсновна њњ мета Ч спри¤ти зведенню в одному м≥сц≥ (на б≥рж≥) попиту ≥ пропозиц≥њ на певн≥ товари, обслуговуванн¤ њх обороту. ÷е характеризуЇ б≥ржу ¤к економ≥чну категор≥ю.
‘ондова б≥ржа Ч це б≥ржа, що оперуЇ ц≥нними паперами, тобто грошовими документами, що засв≥дчують право волод≥нн¤ або в≥дносини позики, визначають взаЇмов≥дносини м≥ж особою, ¤ка њх випустила, та њх власником ≥ передбачають, ¤к правило, виплату доходу у вигл¤д≥ див≥денд≥в або процент≥в, а також можлив≥сть передач≥ грошових та ≥нших прав, що випливають з цих документ≥в, ≥ншим особам (ст. 1 «акону ”крањни "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу" в≥д 18 червн¤ 1991 р. 1 (1¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ч 1991. Ч є 38. Ч —т. 508.).
« точки зору правового становища фондова б≥ржа ¤вл¤Ї собою п≥дприЇмство у форм≥ акц≥онерного товариства, ¤ке зосереджуЇ в соб≥ попит ≥ пропозиц≥ю ц≥нних папер≥в, спри¤Ї формуванню њх б≥ржового курсу.
“оварн≥ б≥рж≥ можуть бути класиф≥кован≥ на види залежно в≥д р¤ду п≥дстав.
“ак, залежно в≥д характеру асортименту товар≥в товарн≥ б≥рж≥ под≥л¤ютьс¤ на вузькоспец≥ал≥зован≥ (предметом торг≥вл≥ на таких б≥ржах Ї один вид товар≥в); спец≥ал≥зован≥ (предметом б≥ржовоњ торг≥вл≥ Ї, ¤к правило, однотипн≥ групи товар≥в); ун≥версальн≥ (предметом торг≥вл≥ Ї широкий асортимент р≥зноман≥тних товар≥в).
«алежно в≥д характеру б≥ржових угод вид≥л¤ють: б≥рж≥ реального товару, на ¤ких предметом куп≥вл≥-продажу Ї реальний товар (¤к вироблений, так ≥ нам≥чений дл¤ виготовленн¤); ф'ючерс-н≥, на ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ торг≥вл¤ не реальними товарами, а контрактами на них; опц≥онн≥, предметом торг≥в на ¤ких Ї т≥льки права на куп≥влю або продаж реальних товар≥в або контракт≥в на них у наступному пер≥од≥; комплексн≥, на ¤ких укладаютьс¤ угоди щодо реального товару, а також ф'ючерсн≥ та опц≥онн≥ угоди. «алежно в≥д ступен¤ в≥дкритост≥ (можливост≥ участ≥ в торгах) товарн≥ б≥рж≥ под≥л¤ютьс¤ на в≥дкрит≥ (публ≥чн≥), на ¤ких, кр≥м член≥в б≥рж≥ в б≥ржових операц≥¤х, можуть брати участь ≥ в≥дв≥дувач≥ торг≥в (пост≥йн≥ ≥ разов≥), та закрит≥, на ¤ких право участ≥ в б≥ржових торгах ≥ укладанн¤ б≥ржових угод мають лише члени ц≥Їњ товарноњ б≥рж≥.
‘ункц≥њ (основн≥ напр¤ми д≥¤льност≥) б≥рж≥ випливають насамперед з пон¤тт¤ ц≥Їњ спец≥альноњ господарськоњ орган≥зац≥њ, а саме:
Ч товарна б≥ржа виконуЇ функц≥ю товаророзпод≥льчого каналу або механ≥зму, завд¤ки ¤кому товар розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж споживачами за реальною ц≥ною;
Ч товарна б≥ржа Ї свого роду господарюючим суб'Їктом, ¤кий орган≥зовуЇ ринок.
Ч товарна б≥ржа Ч це м≥сце, де узгоджуютьс¤ попит ≥ пропозиц≥¤ на певний б≥ржовий товар;
Ч товарна б≥ржа Ї регул¤тором ц≥н. ¬насл≥док коливанн¤ б≥ржового попиту ≥ б≥ржовоњ пропозиц≥њ тут не може бути державного регулюванн¤ ц≥н;
Ч товарна б≥ржа стаб≥л≥зуЇ ц≥ни на б≥ржовий товар. ‘ункц≥¤ стаб≥л≥зац≥њ ц≥н зд≥йснюЇтьс¤ через механ≥зм б≥ржовоњ спекул¤ц≥њ або гри на п≥двищенн¤ ≥ зниженн¤ ц≥н;
Ч б≥ржа Ї м≥сцем так званого б≥ржового котируванн¤ ц≥н. Ѕ≥ржове котируванн¤ Ч це реЇстрац≥¤ б≥ржовими органами курс≥в ц≥н, що виникають стих≥йно, на окрем≥ б≥ржов≥ товари (ц≥нн≥ папери) з урахуванн¤м укладених б≥ржових угод;
Ч б≥ржа зд≥йснюЇ збиранн¤ ≥ обробку ринковоњ ≥нформац≥њ, тобто Ї ≥нформац≥йним центром ринку щодо виробництва б≥ржового товару, динам≥ки попиту на товари, ц≥н на б≥ржових та ≥нших ринках тощо.
Ч товарна б≥ржа розробл¤Ї товарн≥ стандарти, встановлюЇ сорти товар≥в, реЇструЇ марки ф≥рм, допущених до б≥ржовоњ торг≥вл≥;
Ч товарна б≥ржа виконуЇ арб≥тражн≥ функц≥њ, тобто розгл¤даЇ спори м≥ж членами б≥рж≥, а також м≥ж членами б≥рж≥ та њх контрагентами.
¬≥дпов≥дно до викладених функц≥й товарн≥ б≥рж≥ д≥ють за певними принципами, користуютьс¤ правами та несуть встановлен≥ законом обов'¤зки.
ѕринципами д≥¤льност≥ б≥рж Ї ≥ р≥вноправн≥сть учасник≥в б≥ржових торг≥в; застосуванн¤ в≥льних (ринкових) ц≥н; публ≥чне проведенн¤ б≥ржових торг≥в.
видавати б≥ржов≥ бюлетен≥, дов≥дники та ≥нш≥ ≥нформац≥йн≥ та рекламн≥ виданн¤;
зд≥йснювати ≥нш≥ функц≥њ, передбачен≥ статутом б≥рж≥.
—татт¤ 4 «акону ”крањни "ѕро товарну б≥ржу" визначаЇ обов'¤зки ц≥Їњ орган≥зац≥њ. “оварна б≥ржа, зокрема, забезпечуЇ створенн¤ необх≥дних умов дл¤ б≥ржовоњ торг≥вл≥, регулюванн¤ б≥ржових операц≥й, регулюванн¤ ц≥н на п≥дстав≥ сп≥вв≥дношенн¤ попиту та пропозиц≥њ на товари, що обертаютьс¤ на б≥рж≥.
Ѕ≥ржа зобов'¤зана надавати орган≥зац≥йн≥ та ≥нш≥ послуги членам ≥ в≥дв≥дувачам б≥рж≥, збирати, обробл¤ти ≥ поширювати ≥нформац≥ю, пов'¤зану з кон'юнктурою ринку.
“оварна б≥ржа маЇ право:
встановлювати в≥дпов≥дно до чинного законодавства власн≥ правила б≥ржовоњ торг≥вл≥ та б≥ржового арб≥тражу, ¤к≥ Ї обов'¤зковими дл¤ вс≥х учасник≥в торг≥в;
створювати п≥дрозд≥ли б≥рж≥ та затверджувати положенн¤ про них;
розробл¤ти з урахуванн¤м державних стандарт≥в власн≥ стандарти ≥ типов≥ контракти;
зупин¤ти на де¤кий час б≥ржову торг≥влю, ¤кщо ц≥ни б≥ржових угод прот¤гом дн¤ в≥дхил¤ютьс¤ б≥льше н≥ж на визначений б≥ржовим ком≥тетом (радою б≥рж≥) розм≥р;
встановлювати вступн≥ та пер≥одичн≥ внески дл¤ член≥в б≥рж≥, плату за послуги, що надаютьс¤ б≥ржею;
встановлювати ≥нш≥ грошов≥ збори;
встановлювати ≥ ст¤гувати в≥дпов≥дно до статуту б≥рж≥ плату за реЇстрац≥ю угод на б≥рж≥, штрафи та ≥нш≥ санкц≥њ за порушенн¤ статуту б≥рж≥ та б≥ржових правил;
засновувати арб≥тражн≥ ком≥с≥њ дл¤ вир≥шенн¤ спор≥в у торговельних угодах;
укладати м≥жб≥ржов≥ угоди з ≥ншими б≥ржами, мати своњх представник≥в на них, у тому числ≥ на б≥ржах, розташованих за кордоном ”крањни;
вносити до державних орган≥в пропозиц≥њ з питань, що стосуютьс¤ б≥ржовоњ д≥¤льност≥;
«алежно в≥д м≥сц¤ укладанн¤ закон розр≥зн¤Ї б≥ржов≥ та поза-б≥ржов≥ угоди, що мають, проте, однакову юридичну природу.
Ѕ≥ржовими угодами Ї д≥њ громад¤н ≥ орган≥зац≥й щодо встановленн¤, зм≥ни або припиненн¤ цив≥льних прав або обов'¤зк≥в, ¤к≥ вчинен≥ на б≥рж≥ в результат≥ б≥ржових торг≥в.
ўоб в≥др≥знити б≥ржов≥ угоди в≥д звичайних, неб≥ржових, законодавець, по-перше, визначаЇ, що д≥¤льн≥сть щодо њх укладенн¤ називаЇтьс¤ б≥ржовими операц≥¤ми; по-друге, встановлюЇ особлив≥ умови, ¤ким маЇ в≥дпов≥дати б≥ржова угода.
ѕредметом б≥ржовоњ угоди Ї так званий б≥ржовий товар.
¬имоги до б≥ржового товару регулюютьс¤ правилами б≥ржовоњ торг≥вл≥ окремих б≥рж.
Ѕ≥ржов≥ угоди за р≥зними критер≥¤ми под≥л¤ютьс¤ на види. Ќайб≥льш загальним критер≥Їм под≥лу Ї час виконанн¤ угоди. «г≥дно з цим критер≥Їм Ї угоди:
з негайним виконанн¤м ("угоди на реальний товар" або "касов≥ угоди").
терм≥нов≥ (угоди на строк).
‘орвардний контракт Ч це стандартний документ, ¤кий засв≥дчуЇ зобов'¤занн¤ особи придбати (продати) ц≥нн≥ папери, товари або кошти у визначений час та на певних умовах у майбутньому, з ф≥ксац≥Їю ц≥н такого продажу п≥д час укладенн¤ такого форвардного контракту.
« огл¤ду на юридичний спос≥б забезпеченн¤ виконанн¤ вир≥зн¤ютьс¤ б≥ржов≥ угоди ≥з заставою.
угода ≥з заставою на куп≥влю (заставодавцем Ї покупець) ≥ угода ≥з заставою на продаж (заставодавцем Ї продавець).
ќдним з вид≥в б≥ржових угод на строк Ї ф'ючерсн≥ угоди, предметом ¤ких Ї стандартн≥ б≥ржов≥ контракти на стандартизований товар з визначеним наперед строком виконанн¤, але за ц≥ною, встановленою на день укладанн¤ контракту.
Ќаступним видом б≥ржових угод Ї опц≥он, тобто стандартний документ, ¤кий засв≥дчуЇ право придбати (продати) ц≥нн≥ папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з ф≥ксац≥Їю ц≥ни на час укладенн¤ такого опц≥она або на час такого придбанн¤ за р≥шенн¤м стор≥н контракту.
ѕравовий режим ≥ функц≥њ ѕравил б≥ржовоњ торг≥вл≥ регулюЇ ст. 17 «акону ”крањни "ѕро товарну б≥ржу".
ѕравила регулюють:
пор¤док зд≥йсненн¤ б≥ржових операц≥й;
пор¤док веденн¤ б≥ржовоњ торг≥вл≥;
процедуру б≥ржового арб≥тражу з цих питань.
ѕравила б≥ржовоњ торг≥вл≥ визначають:
строк та м≥сце проведенн¤ б≥ржових операц≥й;
склад учасник≥в б≥ржових торг≥в ≥ сукупн≥сть вимог, що ставл¤тьс¤ до них;
пор¤док зд≥йсненн¤ та реЇстрац≥њ б≥ржових операц≥й;
пор¤док наданн¤ та розм≥р плати за користуванн¤ послугами б≥рж≥;
в≥дпов≥дальн≥сть учасник≥в та прац≥вник≥в б≥рж≥ за невиконанн¤ або неналежне виконанн¤ правил б≥ржовоњ торг≥вл≥;
≥нш≥ положенн¤, встановлен≥ органами управл≥нн¤ б≥рж≥.
ѕравила б≥ржовоњ торг≥вл≥ затверджуютьс¤ загальними зборами член≥в б≥рж≥ або уповноваженим ними органом.
ѕравила б≥ржовоњ торг≥вл≥ регулюють процедуру проведенн¤ б≥ржових торг≥в.
‘ондова б≥ржа ¤вл¤Ї собою орган≥зац≥йно оформлений, пост≥йно д≥ючий ринок, на ¤кому зд≥йснюЇтьс¤ торг≥вл¤ ц≥нними паперами, що можуть в≥льно продаватис¤ ≥ купуватис¤.
ѕравову основу д≥¤льност≥ фондовоњ б≥рж≥ становить «акон ”крањни "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу" в≥д 18 червн¤ 1991 р., ≥нш≥ акти законодавства ”крањни, статут та правила фондовоњ б≥рж≥.
‘ондова б≥ржа створюЇтьс¤ у форм≥ акц≥онерного товариства (закритого або в≥дкритого) не менш ¤к 20 засновниками Ч торговц¤ми ц≥нними паперами (банками, акц≥онерними товариствами, статутний фонд ¤ких сформовано за рахунок виключно ≥менних акц≥й, та ≥ншими товариствами, дл¤ ¤ких операц≥њ з ц≥нними паперами Ї виключним видом њхньоњ д≥¤льност≥). «асновники повинн≥ мати дозв≥л на зд≥йсненн¤ комерц≥йноњ ≥ ком≥с≥йноњ д≥¤льност≥ з ц≥нними паперами.
‘ондова б≥ржа набуваЇ прав юридичноњ особи з моменту њњ реЇстрац≥њ. ѕ≥дставою зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥ фондовою б≥ржею Ї —в≥доцтво про реЇстрац≥ю фондовоњ б≥рж≥, ¤ке видаЇтьс¤ терм≥ном на 2 роки ≥ д≥Ї на вс≥й територ≥њ ”крањни. ѕродовженн¤ терм≥ну д≥њ —в≥доцтва зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому дл¤ його одержанн¤.
—татут та правила фондовоњ б≥рж≥ затверджуютьс¤ њњ вищим органом Ч зборами акц≥онер≥в.
«аконодавство передбачаЇ особлив≥ умови припиненн¤ д≥¤льност≥ фондовоњ б≥рж≥. ѓњ д≥¤льн≥сть припин¤Їтьс¤ у тому раз≥, коли число член≥в б≥рж≥ стаЇ меншим за 10. якщо у фондов≥й б≥рж≥ залишилос¤ 10 член≥в, њњ д≥¤льн≥сть припин¤Їтьс¤ у раз≥ неприйн¤тт¤ нових член≥в прот¤гом шести м≥с¤ц≥в.
ќск≥льки фондова б≥ржа Ї акц≥онерним товариством, њњ д≥¤льн≥сть припин¤Їтьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни про господарськ≥ товариства.
—трахова д≥¤льн≥сть Ч це врегульована нормами права господарська д≥¤льн≥сть страхових орган≥зац≥й з наданн¤ страхових послуг за рахунок сформованих страхових фонд≥в, що зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ л≥ценз≥њ, ¤к правило, з метою отриманн¤ прибутку.
«≥ зм≥сту законодавства про страхуванн¤ можна зробити висновок, що страхова д≥¤льн≥сть охоплюЇ так≥ види господарськоњ д≥¤льност≥ ¤к: страхуванн¤, перестраховуванн¤ ≥ ф≥нансову д≥¤льн≥сть, пов'¤зану з формуванн¤м, розм≥щенн¤м страхових резерв≥в та њх управл≥нн¤м.
¬≥дносини щодо зд≥йсненн¤ страховоњ д≥¤льност≥ регулюютьс¤ р¤дом нормативно-правових акт≥в, ¤к≥ залежно в≥д сфери њх д≥њ под≥л¤ютьс¤ на загальне законодавство про п≥дприЇмництво (в частин≥, що стосуЇтьс¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ на страховому ринку) ≥ спец≥альне законодавство про страхову д≥¤льн≥сть ¤к окремий вид п≥дприЇмництва.
—еред загальних нормативно-правових акт≥в, що застосовуютьс¤ дл¤ регулюванн¤ страховоњ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, передус≥м сл≥д назвати закони ”крањни "ѕро власн≥сть", "ѕро п≥дприЇмництво", "ѕро господарськ≥ товариства", "ѕро л≥цензуванн¤ певних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥" тощо.
—истему спец≥ального законодавства про страхову д≥¤льн≥сть очолюЇ «акон ”крањни "ѕро страхуванн¤" в≥д 7 березн¤ 1996 р. 1 (1¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ч 1996. Ч є 18. Ч —т. 78.), що регулюЇ в≥дносини у сфер≥ страхуванн¤ ≥ спр¤мований на утворенн¤ ринку страхових послуг, посиленн¤ страхового захисту майнових ≥нтерес≥в п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й та громад¤н.
¬ажливе м≥сце у систем≥ законодавства про страхову д≥¤льн≥сть належить ѕравилам страхуванн¤, що розробл¤ютьс¤ страховиком дл¤ кожного виду страхуванн¤ окремо ≥ п≥дл¤гають затвердженню ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни при видач≥ л≥ценз≥њ на право зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дного виду страхуванн¤.
ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни маЇ право в≥дмовити у видач≥ л≥ценз≥њ, ¤кщо подан≥ правила страхуванн¤ суперечать чинному законодавству та не в≥дпов≥дають вимогам ц≥Їњ статт≥.
” раз≥ коли до правил страхуванн¤ внос¤тьс¤ зм≥ни, страховик повинен подати ц≥ зм≥ни до ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни дл¤ погодженн¤.
√оловними учасниками, ¤к≥ зд≥йснюють страхову д≥¤льн≥сть, Ї страховики Ч юридичн≥ особи, ¤к≥ створен≥ у форм≥ акц≥онерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю зг≥дно з «аконом ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства" з урахуванн¤м особливостей, передбачених «аконом ”крањни "ѕро страхуванн¤", а також ¤к≥ одержали у встановленому пор¤дку л≥ценз≥ю на зд≥йсненн¤ страховоњ д≥¤льност≥. ”часник≥в страховика маЇ бути не менше трьох. —трахова д≥¤льн≥сть в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ виключно страховиками Ч резидентами ”крањни.
«агальний розм≥р внеск≥в страховика до статутних фонд≥в ≥нших страховик≥в ”крањни не може перевищувати 20 в≥дсотк≥в його власного статутного фонду, в тому числ≥ розм≥р внеску до статутного фонду окремого страховика не може перевищувати 5 в≥дсотк≥в.
„астка грошових внеск≥в у сплаченому статутному фонд≥ страховика маЇ бути не менше 60 в≥дсотк≥в. ƒопускаЇтьс¤ сплата грошовоњ частини внеск≥в до статутного фонду страховика ц≥нними паперами, що випускаютьс¤ державою за њх ном≥нальною варт≥стю у пор¤дку, визначеному ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни, але не б≥льше 25 в≥дсотк≥в загального розм≥ру статутного фонду
¬≥дпов≥дно до ст. 9 «акону ”крањни "ѕро л≥цензуванн¤ певних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥" та ст. 2 «акону ”крањни "ѕро страхуванн¤" страхова д≥¤льн≥сть п≥дл¤гаЇ л≥цензуванню.
«а встановленою на сьогодн≥ процедурою ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни видаЇ страховикам л≥ценз≥ю на проведенн¤ конкретних вид≥в страхуванн¤ ≥ перестраховуванн¤, передбачених ст. 4 «акону ”крањни "ѕро страхуванн¤".
—трахова орган≥зац≥¤ (страховик) ¤к господарське товариство може створювати своњ ф≥л≥њ ≥ представництва, проте зд≥йснювати страхову д≥¤льн≥сть мають право лише ф≥л≥њ.
‘≥л≥¤ страховика Ч це в≥докремлений п≥дрозд≥л страховика, ¤кий не Ї юридичною особою, може мати власну назву, ¤ка повинна використовуватис¤ зг≥дно з ѕоложенн¤м про ф≥л≥ю, маЇ в≥докремлений баланс та зд≥йснюЇ страхову д≥¤льн≥сть за видами, на ¤к≥ страховик одержав л≥ценз≥њ, ≥ право на проведенн¤ ¤ких було надано ф≥л≥њ загальними зборами учасник≥в страховика в повному обс¤з≥ або з обмеженн¤ми.
ѕредставництво страховика Ч це в≥докремлений п≥дрозд≥л страховика, ¤кий не Ї юридичною особою, д≥Ї в≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ про представництво, не маЇ права займатис¤ страховою, а також будь-¤кою п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю. ѕредставництво виконуЇ функц≥њ ≥ задач≥ спри¤нн¤ орган≥зац≥њ ≥ зд≥йсненню статутноњ д≥¤льност≥ страховика, виступаЇ в≥д ≥мен≥ страховика та ф≥нансуЇтьс¤ останн≥м.
ƒержавний нагл¤д за страховою д≥¤льн≥стю зд≥йснюЇтьс¤ з метою додержанн¤ вимог законодавства ”крањни про страхуванн¤, ефективного розвитку страхових послуг, запоб≥ганн¤ неплатоспроможност≥ страховик≥в та захисту ≥нтерес≥в страхувальник≥в.
ƒержавний нагл¤д за страховою д≥¤льн≥стю на територ≥њ ”крањни зд≥йснюють ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни та його органи на м≥сц¤х, що д≥ють в≥дпов≥дно до положенн¤, затвердженого аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
«д≥йснюючи державний нагл¤д за страховою д≥¤льн≥стю, ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни маЇ право:
1) у межах своЇњ компетенц≥њ одержувати в≥д страховик≥в встановлену зв≥тн≥сть про страхову д≥¤льн≥сть та ≥нформац≥ю про њх ф≥нансовий стан, а також ≥нформац≥ю в≥д п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й, у тому числ≥ банк≥в та громад¤н, необх≥дну дл¤ виконанн¤ покладених на нього функц≥й;
2) проводити перев≥рку щодо правильност≥ застосуванн¤ страховиками законодавства ”крањни про страхову д≥¤льн≥сть ≥ достов≥рност≥ њх зв≥тност≥ за показниками, що характеризують виконанн¤ договор≥в страхуванн¤, не част≥ше одного разу на р≥к, призначати проведенн¤ за рахунок страховика додатковоњ обов'¤зковоњ аудиторськоњ перев≥рки з визначенн¤м аудитора;
3) при ви¤вленн≥ порушень страховиками вимог законодавства ”крањни про страхову д≥¤льн≥сть давати њм приписи про њх усуненн¤, а у раз≥ невиконанн¤ припис≥в зупин¤ти або обмежувати д≥ю л≥ценз≥й цих страховик≥в до усуненн¤ ви¤влених порушень чи приймати р≥шенн¤ про в≥дкликанн¤ л≥ценз≥й та виключенн¤ з державного реЇстру страховик≥в (перестраховик≥в). —пори про в≥дкликанн¤ л≥ценз≥њ розгл¤даЇ суд або арб≥тражний суд. ѕоновленн¤ д≥њ л≥ценз≥њ п≥сл¤ њњ в≥дкликанн¤ зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, передбаченому статт¤ми 38 ≥ 39 «акону ”крањни "ѕро страхуванн¤";
4) звертатис¤ до арб≥тражного суду з позовом про скасуванн¤ державноњ реЇстрац≥њ страховика ¤к суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ у випадках, передбачених ст. 8 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво".
«овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства, ¤к зазначаЇтьс¤ у ст. 25 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥", Ї частиною зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни ≥ регулюЇтьс¤ законами ”крањни. „≥льне м≥сце серед цих закон≥в пос≥даЇ «акон ”крањни "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть" в≥д 16 кв≥тн¤ 1991 р. 1 (1¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”–—–. Ц 1991. - є21. Ц —т.377.) ¤кий визначаЇ зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть ¤к д≥¤льн≥сть суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ ”крањни та ≥ноземних суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥, побудовану на взаЇмов≥дносинах м≥ж ними, що маЇ м≥сце ¤к на територ≥њ ”крањни, так ≥ за њњ межами.
«азначений «акон закр≥плюЇ принципи, ¤кими керуютьс¤ украњнськ≥ та ≥ноземн≥ суб'Їкти господарськоњ д≥¤льност≥ при зд≥йсненн≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥:
а) принцип суверен≥тету народу ”крањни у зд≥йсненн≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥;
б) принцип свободи зовн≥шньоеконом≥чного п≥дприЇмництва;
в) принцип юридичноњ р≥вност≥ ≥ недискрим≥нац≥њ;
г) принцип верховенства закону;
д) принцип захисту ≥нтерес≥в суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥;
е) принцип екв≥валентност≥ обм≥ну, неприпустимост≥ демп≥нгу при ввезенн≥ та вивезенн≥ товар≥в.
вс≥
суб'Їкти зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ мають р≥вне право зд≥йснювати будь-¤к≥ пр¤мо не заборонен≥ законами ”крањни њњ види незалежно в≥д форми власност≥
та ≥нших ознак.
ƒо вид≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, зокрема, належать:
Ч експорт та ≥мпорт товар≥в, кап≥тал≥в та робочоњ сили;
Ч наданн¤ суб'Їктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни послуг ≥ноземним суб'Їктам господарськоњ д≥¤льност≥ ≥ навпаки.
Ч наукова, науково-техн≥чна, науково-виробнича, виробнича,;
навчальна та ≥нш≥ види кооперац≥њ з ≥ноземними суб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥;
Ч навчанн¤ та п≥дготовка ≥¤ та зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥ у галуз≥ проведенн¤ виставок, аукц≥он≥в, торг≥в, конференц≥й, симпоз≥ум≥в тощо; орган≥зац≥¤ та зд≥йсненн¤ оптовоњ, консигнац≥йноњ та роздр≥бноњ торг≥вл≥ на територ≥њ ”крањни;
- товарообм≥нн≥ (бартерн≥) операц≥њ;
- орендн≥, у тому числ≥ л≥зингов≥, операц≥њ;
- ≥нш≥ види зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.
ƒержавне регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ зд≥йснюють ¬ерховна –ада ”крањни, аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
Ќац≥ональний банк ”крањни, ћ≥н≥стерство зовн≥шн≥х економ≥чних зв'¤зк≥в та торг≥вл≥, ƒержавна митна служба ”крањни в≥дпов≥дно до њхньоњ компетенц≥њ, визначеноњ ст. 9 «акону ”крањни "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть", а також органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, компетенц≥¤ ¤ких у галуз≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ визначена ст. 10 зазначеного «акону та ст. 35 «акону ”крањни "ѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤" в≥д 21 травн¤ 1997 р.
ќдн≥Їю з форм державного регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ Ї встановленн¤ режиму зд≥йсненн¤ валютних операц≥й на територ≥њ ”крањни.
Ќаступною формою Ї митне регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, ¤ке зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно ≥з «аконом ”крањни "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть", ћитним кодексом ”крањни,прийн¤тим ¬ерховною –адою ”крањни 12 грудн¤ 1991 р. 1 (1 ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ч 1992. Ч є 16. Ч —т. 203.) ≥ ƒекретом аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро Їдиний митний тариф ”крањни" в≥д 11 с≥чн¤ 1993 р. є 4-932 (2¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ч 1993. Ч є 12. Ч —т. 107.).
Ћ≥цензуванн¤ та квотуванн¤ експорту та ≥мпорту ¤к форми державного регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ запроваджуютьс¤ ”крањною самост≥йно у випадках, передбачених ст. 16 «акону ”крањни "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть".
¬≥дпов≥дно до чинного законодавства можуть застосовуватис¤ й ≥нш≥ форми державного регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥: використанн¤ спец≥альних ≥мпортних процедур, запровадженн¤ спец≥альних економ≥чних зон та ≥нших спец≥альних правових режим≥в, застосуванн¤ спец≥альних санкц≥й за порушенн¤ законодавства про зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть тощо.
«агальн≥ правов≥, економ≥чн≥ та соц≥альн≥ умови ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ на територ≥њ ”крањни визначен≥ «аконом ”крањни "ѕро ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть" в≥д 18 вересн¤ 1991 р. 1 (1¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ч 1991. Ч є 47. Ч —т. 646.).
¬≥дпов≥дно до зазначеного «акону ≥нвестиц≥йною д≥¤льн≥стю Ї сукупн≥сть практичних д≥й громад¤н, юридичних ос≥б ≥ держави щодо реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥й. ≤нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть зд≥йснюЇтьс¤, зокрема, ≥ на основ≥ ≥ноземного ≥нвестуванн¤ ≥ноземними громад¤нами, юридичними особами, державами та сп≥льного ≥нвестуванн¤ украњнськими й ≥ноземними громад¤нами, юридичними особами та державами.
ќсобливост≥ режиму ≥ноземних ≥нвестиц≥й на територ≥њ ”крањни визначаютьс¤ «аконом ”крањни "ѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤" в≥д 19 березн¤ 1996 р. 2 (2¬≥домост≥ ¬ерхомюя –ади ”крањни. Ч 1996. Ч є 19. Ч —т. 80.), д≥¤ ¤кого поширюЇтьс¤ виключно на ≥ноземних ≥нвестор≥в ≥ п≥дприЇмства з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми.
≤ноземн≥ ≥нвестиц≥њ на територ≥њ ”крањни можуть зд≥йснюватись у р≥зних формах.
«аконами ”крањни можуть визначатис¤ територ≥њ, на ¤ких д≥¤льн≥сть ≥ноземних ≥нвестор≥в та п≥дприЇмств з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми обмежуЇтьс¤ або заборон¤Їтьс¤, виход¤чи з вимог забезпеченн¤ нац≥ональноњ безпеки.
Ѕажаючи залучити в ”крањну ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ, держава встановила певн≥ державн≥ гарант≥њ захисту ≥ноземних ≥нвестиц≥й
ƒержавна реЇстрац≥¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й проводитьс¤ в≥дпов≥дно до розд≥лу Ћ≤ «акону ”крањни "ѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤" та ѕоложенн¤ про пор¤док державноњ реЇстрац≥њ ≥ноземних ≥нвестиц≥й, затвердженого постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 7 серпн¤ 1996 р. є 9281 (1”р¤довий кур'Їр. Ч 1996. Ч 3 жовтн¤.). “аку реЇстрац≥ю провод¤ть –ада м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласн≥, ињвська та —евастопольська м≥ськ≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ п≥сл¤ фактичного зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й. ƒл¤ цього ≥ноземн≥ ≥нвестори подають документи, зазначен≥ у п. « вказаного ѕоложенн¤.
—пециф≥ка регулюванн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й у спец≥альних (в≥льних) економ≥чних зонах встановлюЇтьс¤ законодавством^ ”крањни про спец≥альн≥ (в≥льн≥) економ≥чн≥ зони.
¬≥льна економ≥чна зона Ч це частина територ≥њ ”крањни, на! ¤к≥й встановлюЇтьс¤ спец≥альний правовий режим економ≥чноњ д≥¤льност≥ та особливий пор¤док застосуванн¤ чинного законодавства ”крањни.
ѕравовий режим ¬≈« в ”крањн≥ визначаЇтьс¤, в першу чергу, «аконом ”крањни "ѕро загальн≥ засади створенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ спец≥альних (в≥льних) економ≥чних зон" в≥д 13 жовтн¤ 1992 р. 1 (1¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ч 1992. Ч є 50.). ÷ей «акон визначаЇ пор¤док створенн¤ та л≥кв≥дац≥њ ≥ механ≥зм функц≥онуванн¤ спец≥альних (в≥льних) економ≥чних зон на територ≥њ ”крањни, загальн≥ правов≥ й економ≥чн≥ основи њх статусу, а також загальн≥ правила регулюванн¤ в≥дносин суб'Їкт≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥ цих зон з м≥сцевими радами народних депутат≥в, органами державноњ виконавчоњ влади та ≥н.
«г≥дно ≥з «аконом ”крањни "ѕро загальн≥ засади створенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ спец≥альних (в≥льних) економ≥чних зон" в ”крањн≥ залежно в≥д господарськоњ спр¤мованост≥ та економ≥ко-пра-вових умов д≥¤льност≥ можуть створюватис¤ так≥ ¬≈«:
* зовн≥шньоторговельн≥ зони
* комплексн≥ виробнич≥ зони
* науково-техн≥чн≥ зони
* туристично-рекреац≥йн≥ зони
* банк≥всько-страхов≥ (офшорн≥) зони
* зони прикордонноњ торг≥вл≥
р≥м зазначених, в ”крањн≥ можуть створюватис¤ ¬≈« ≥нших тип≥в, а також комплексн≥ спец≥альн≥ (в≥льн≥) економ≥чн≥ зони, ¤к≥ поЇднують у соб≥ риси та елементи зон р≥зних тип≥в.
—татус ≥ територ≥њ Ѕ≈«, а також строк, на ¤кий вона створюЇтьс¤, визначаЇ ¬ерховна –ада ”крањни шл¤хом прийн¤тт¤ окремого закону дл¤ кожноњ спец≥альноњ (в≥льноњ) економ≥чноњ зони.
Ќа вс≥ об'Їкти та суб'Їкти економ≥чноњ д≥¤льност≥ ¬≈« поширюЇтьс¤ система державних гарант≥й захисту ≥нвестиц≥й, передбачена законодавством ”крањни про ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть та ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ.
ƒержава в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни гарантуЇ збереженн¤ у повному обс¤з≥ вс≥х майнових ≥ немайнових прав суб'Їкт≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥ спец≥альноњ (в≥льноњ) економ≥чноњ зони при њњ л≥кв≥дац≥њ.
ќск≥льки ¬≈« Ї тимчасовим утворенн¤м, вона вважаЇтьс¤ л≥кв≥дованою з моменту зак≥нченн¤ строку, на ¤кий њњ було створено, ¤кщо цей терм≥н не буде продовжено ¬ерховною –адою ”крањни.
¬≥дпов≥дно до ст. « «акону "ѕро господарськ≥ суди" завданн¤ми господарського суду Ї:
- захист прав та охоронюваних законом ≥нтерес≥в учасник≥в господарських правов≥дносин;
- спри¤нн¤ зм≥цненню законност≥ у сфер≥ господарських в≥дносин;
- внесенн¤ пропозиц≥й, спр¤мованих на вдосконаленн¤ правового регулюванн¤ господарськоњ д≥¤льност≥.
√осподарськ≥ суди Ї спец≥ал≥зованими судами в систем≥ суд≥в загальноњ юрисдикц≥њ.
√осподарськ≥ суди становл¤ть Їдину триланкову систему спец≥ал≥зованих суд≥в, ¤ку складають:
- м≥сцев≥ господарськ≥ суди;
- апел¤ц≥йн≥ господарськ≥ суди;
- ¬ищий господарський суд ”крањни.
ƒл¤ виконанн¤ покладених на них завдань м≥сцев≥ господарськ≥ суди виконують так≥ повноваженн¤:
Х вир≥шують господарськ≥ спори, в≥днесен≥ до њхньоњ компетенц≥њ, розгл¤дають справи про банкрутство;
Х перегл¤дають за новови¤вленими обставинами прийн¤т≥ ними р≥шенн¤;
Х вивчають ≥ узагальнюють практику застосуванн¤ законодавства, анал≥зують статистику вир≥шенн¤ господарських спор≥в, внос¤ть пропозиц≥њ ¬ищому господарському суду ”крањни, спр¤мован≥ на вдосконаленн¤ правового регулюванн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ та практики вир≥шенн¤ господарських спор≥в;
Х ведуть роботу, спр¤мовану на попередженн¤ правопорушень у сфер≥ господарських в≥дносин;
Х зд≥йснюють ≥нш≥ повноваженн¤, надан≥ њм законодавством.
¬≥дпов≥дно до встановлених законом повноважень апел¤ц≥йний господарський суд:
Х перегл¤даЇ в апел¤ц≥йному пор¤дку р≥шенн¤ м≥сцевих господарських суд≥в, ¤к≥ включен≥ до територ≥њ, на ¤ку поширюютьс¤ його повноваженн¤;
Х перегл¤даЇ за новови¤вленими обставинами прийн¤т≥ ним р≥шенн¤;
Х вивчаЇ ≥ узагальнюЇ практику застосуванн¤ законодавства, анал≥зуЇ статистику вир≥шенн¤ господарських спор≥в, подаЇ пропозиц≥њ ¬ищому господарському суду ”крањни щодо вдосконаленн¤ правового регулюванн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ ≥ практики вир≥шенн¤ господарських спор≥в та щодо порушенн¤ перед онституц≥йним —удом ”крањни питанн¤ про оф≥ц≥йне тлумаченн¤ закон≥в ”крањни;
Х проводить роботу, спр¤мовану на попередженн¤ правопорушень у сфер≥ господарських в≥дносин;
Х зд≥йснюЇ ≥нш≥ повноваженн¤, передбачен≥ законом.
¬ищий господарський суд ”крањни Ї вищим судовим органом господарських суд≥в ”крањни у зд≥йсненн≥ правосудд¤ в господарських в≥дносинах.
” ¬ищому господарському суд≥ ”крањни утворюЇтьс¤ презид≥¤ ¤к консультативно-дорадчий орган при √олов≥ ¬ищого господарського суду ”крањни.
” ¬ищому господарському суд≥ ”крањни утворюЇтьс¤ презид≥¤ у склад≥ √олови ¬ищого господарського суду ”крањни (головуючий) та заступник≥в √олови за посадою ≥ к≥лькох судд≥в.
≥льк≥сть член≥в ≥ склад презид≥њ ¬ищого господарського суду ”крањни затверджуютьс¤ зборами судд≥в ¬ищого господарського суду ”крањни за поданн¤м √олови ¬ищого господарського суду ”крањни.
«ас≥данн¤ презид≥њ ¬ищого господарського суду ”крањни Ї повноважними за на¤вност≥ не менше двох третин член≥в презид≥њ.
ѕ≥дв≥домч≥сть господарських справ розмежовуЇтьс¤ за двома ознаками:
а) суб'Їктною (залежно в≥д суб'Їкт≥в спору);
б) предметною (залежно в≥д предмета спору).
—тосовно предметноњ п≥дв≥домчост≥, ¤ка охоплюЇ так≥ пон¤тт¤, ¤к предмет та характер спору, д≥Ї таке саме правило: господарськ≥ справи у спорах, що виникають м≥ж юридичними особами, громад¤нами-п≥дприЇмц¤ми, державними та ≥ншими органами, п≥дв≥домч≥ господарському суду.
¬≥дпов≥дно до ст. 12 √осподарського процесуального кодексу ”крањни (дал≥ Ч √ѕ ) господарським судам п≥дв≥домч≥:
Ч справи у спорах, що виникають при укладанн≥, зм≥н≥ ≥ роз≥рванн≥ господарських договор≥в. ¬ науц≥ арб≥тражного процесу ц≥ спори умовно ≥менуютьс¤ переддогов≥рними;
Ч справи у спорах, що виникають при виконанн≥ договор≥в.
Ч справи у спорах, що виникають з ≥нших п≥дстав (наприклад, про в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих п≥дприЇмству в результат≥ виконанн¤ вказ≥вок державних чи ≥нших орган≥в тощо).
Ч справи у спорах про визнанн¤ нед≥йсними акт≥в з п≥дстав, зазначених у законодавств≥ (наприклад, виданн¤ акту, що не в≥дпов≥даЇ компетенц≥њ органу або вимогам законодавства, або виникненн¤ у зв'¤зку з цим сп≥рних питань Ч статт¤ 27 «акону "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥");
Ч справи про банкрутство. ¬≥дпов≥дно до ст. 5 «акону ”крањни "ѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутом" провадженн¤ у справах про банкрутство регулюЇтьс¤ цим «аконом, √осподарським процесуальним кодексом ”крањни, ≥ншими законодавчими актами ”крањни.
Ч справи за за¤вами орган≥в јнтимонопольного ком≥тету ”крањни з питань, в≥днесених законодавчими актами до њхньоњ компетенц≥њ.
”с≥ п≥дв≥домч≥ господарським судам справи розгл¤даютьс¤ м≥сцевими господарськими судами у перш≥й ≥нстанц≥њ за загальними правилами територ≥альноњ п≥дсудност≥
≤з загального правила територ≥альноњ п≥дсудност≥ зроблено три вин¤тки:
а) в≥днесен≥ до п≥дсудност≥ господарського суду справи у спорах, що виникають з договору перевезенн¤, в ¤ких одним з в≥дпов≥дач≥в Ї орган транспорту, розгл¤даютьс¤ господарським судом за м≥сцезнаходженн¤м цього органу;
б) справи у спорах про право власност≥ на майно або витребуванн¤ майна з чужого незаконного волод≥нн¤ чи про усуненн¤ перешкод у користуванн≥ майном розгл¤даютьс¤ господарським судом за м≥сцезнаходженн¤м майна;
в) справи у спорах, у ¤ких в≥дпов≥дачем Ї вищий чи центральний орган виконавчоњ влади, Ќац≥ональний банк ”крањни, –ахункова палата, ¬ерховна –ада јвтономноњ –еспубл≥ки рим або ≤ –ада м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласн≥, ињвська та —евастопольська м≥ськ≥ ради або обласн≥. ињвська ≥ —евастопольська державн≥ адм≥н≥страц≥њ, а також справи, матер≥али ¤ких м≥ст¤ть державну таЇмницю, розгл¤даютьс¤ господарським судом м≥ста иЇва.
ƒосудове врегулюванн¤ господарських спор≥в Ч це сукупн≥сть заход≥в, що п≥дл¤гають зд≥йсненню п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми, права ¤ких порушен≥, дл¤ безпосереднього вир≥шенн¤ спор≥в, що виникли, з п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми, ¤к≥ порушили майнов≥ права та ≥нтереси, до зверненн¤ з позовом до господарського суду.
ƒосудове врегулюванн¤ спору, що виник внасл≥док порушенн¤ прав ≥ законних ≥нтерес≥в п≥дприЇмства, зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом пред'¤вленн¤ п≥дприЇмством-потерп≥лим письмовоњ претенз≥њ до п≥дприЇмства-порушника.
¬≥дпов≥дно до ст. 7 √ѕ претенз≥¤ п≥дл¤гаЇ розгл¤ду в м≥с¤чний строк з дн¤ њњ одержанн¤. ѕро результати розгл¤ду претенз≥њ њњ за¤вник пов≥домл¤Їтьс¤ в письмов≥й форм≥ (так звана в≥дпов≥дь на претенз≥ю). ¬≥дпов≥дь Ї обов'¤зковою незалежно в≥д того, задовольн¤ютьс¤ чи н≥ вимоги за¤вника.
—уб'Їкти господарюванн¤, ¤к≥ вважають за необх≥дне зм≥нити чи роз≥рвати догов≥р, можуть безпосередньо звертатис¤ до господарського суду. јле сл≥д враховувати, що господарський суд розгл¤даЇ справи у спорах (вид≥лено нами Ч ¬. ў.), що виникають при укладанн≥, зм≥н≥, роз≥рванн≥ ≥ виконанн≥ господарських договор≥в (п. 1 ч. 1 ст. 12 √ѕ ). ƒокази щодо вжитт¤ заход≥в досудового врегулюванн¤ господарських спор≥в ¤краз ≥ Ї св≥дченн¤м ≥снуванн¤ спору, ¤кий виник внасл≥док недос¤гненн¤ згоди, ≥ ¤кий сторони передають на вир≥шенн¤ господарського суду.
« урахуванн¤м викладеного було б доц≥льно зберегти обов'¤зкове досудове врегулюванн¤ спор≥в, що виникають при зм≥н≥ та роз≥рванн≥ господарських договор≥в, стосовно вс≥х господарських договор≥в за вин¤тком тих, укладенн¤ ≥ виконанн¤ ¤ких сп≥впадають у час≥.
ƒ≥¤льн≥сть господарського суду з розгл¤ду господарських справ ≥ вир≥шенн¤ господарських спор≥в розвиваЇтьс¤ у певн≥й посл≥довност≥ та складаЇтьс¤ з окремих стад≥й.
ѕорушенн¤ справи. √осподарський суд порушуЇ справи за позовними за¤вами
ќсновною стад≥Їю господарського процесу Ї вир≥шенн¤ господарських спор≥в.
ѕрийн¤те р≥шенн¤ оголошуЇтьс¤ суддею у судовому зас≥данн≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ розгл¤ду справи.
–≥шенн¤ господарського суду набираЇ законноњ сили п≥сл¤ за к≥нченн¤ дес¤тиденного строку з дн¤ його прийн¤тт¤
–≥шенн¤ та ухвали розсилаютьс¤ сторонам, прокурору, ¤кий бере участь в судовому процес≥, трет≥м особам не п≥зн≥ше п'¤ти дн≥в п≥сл¤ њх прийн¤тт¤ або вручаютьс¤ њм п≥д розписку.
–≥шенн¤ господарського суду обов'¤зков≥ до виконанн¤ на ус≥й територ≥њ ”крањни.
«а загальним правилом вир≥шенн¤ господарських спор≥в завершуЇтьс¤ прийн¤тт¤м р≥шенн¤ чи винесенн¤м ухвали судом першоњ ≥нстанц≥њ, проте в окремих випадках господарське судочинство може продовжуватис¤ в апел¤ц≥йн≥й ≥ касац≥йн≥й ≥нстанц≥¤х.
” процес≥ перегл¤ду справи апел¤ц≥йний господарський суд за на¤вними у справ≥ ≥ додатково поданими доказами повторно розгл¤даЇ справу.
Ќазад | «м≥ст |