| Ќазад | «м≥ст | ƒал≥ |
¬≥дпов≥дно господарське законодавство загалом можно визначити ¤к систему нормативних акт≥в, ¤к≥ зг≥дно ≥з законом Ї ≥нституц≥йними джерелами господарського права.
√осподарське законодавство ¤вл¤Ї собою самост≥йну галузь Ч систему нормативних акт≥в, правила ¤ких регулюють господарськ≥ в≥дносини щодо орган≥зац≥њ ≥ зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ в галуз≥ сусп≥льного виробництва та об≥гу.
√осподарське законодавство Ї сукупн≥стю нормативних акт≥в, ¤к≥ регулюють ус≥, а не т≥льки господарськ≥, правов≥дносини у народному господарств≥.
ќзнаки та особливост≥ господарського законодавства, одн≥Їю з ¤ких Ї комплексний зм≥ст основних нормативних акт≥в, б≥льш повно характеризують цю галузь законодавства. ѕереважна б≥льш≥сть нормативних акт≥в господарського законодавства включаЇ норми двох ≥ б≥льше галузей права.
ƒругою ознакою ≥ особлив≥стю господарського законодавства Ї те, що воно включаЇ в себе одно галузев≥ акти господарського (цив≥льного) законодавства.
ќб'Їктивною ознакою господарського законодавства Ї множинн≥сть акт≥в, зумовлена тим, що:
Ќаступною ознакою господарського законодавства ”крањни Ї його поЇднанн¤ з комерц≥йним правом ≥нших крањн та м≥жнародними договорами з господарських питань.
ƒо господарського законодавства належать також нормативн≥ акти, ¤к≥ в теор≥њ права називають локальними, або статутними.
—укупн≥сть цих нормативних акт≥в з юридичноњ точки зору Ї своЇр≥дним елементом господарського законодавства.
Ќормативний акт господарського законодавства ¤вл¤Ї собою оф≥ц≥йний письмовий документ компетентного ¤кий Ї джерелом норм господарського права, тобто встановлюЇ (зм≥нюЇ) або припин¤Ї норми господарського права.
ƒв≥ основн≥ ознаки нормативного акта господарського законодавства. ѕерша стосуЇтьс¤ зм≥сту, за ¤ким нормативний акт Ї оф≥ц≥йним джерелом правовоњ ≥нформац≥њ про чинн≥ норми права у сфер≥ господарськоњ д≥¤льност≥. ƒруга ознака стосуЇтьс¤ форми. Ќормативний акт Ч це юридично-техн≥чна форма встановленн¤, опубл≥куванн¤ ≥ застосуванн¤ норм господарського права.
як форма господарське законодавство Ї основним видом правовоњ ≥нформац≥њ, визначенн¤ ¤коњ даЇ «акон ”крањни "ѕро ≥нформац≥ю" в≥д 2 жовтн¤ 1992 р. 1.( 1¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ч 1992. Ч є 48. Ч —т. 650.)«г≥дно з≥ ст. 22 цього «акону господарське законодавство Ї "сукупн≥стю документованих або публ≥чно оголошених в≥домостей про право, його систему, джерела, реал≥зац≥ю, юридичн≥ факти, правов≥дносини, правопор¤док, правопорушенн¤ ≥ боротьбу з ними та њх проф≥лактику тощо".
ѕон¤тт¤ нормативного акта господарського законодавства багатозначне. ¬оно визначаЇ р≥зноман≥тн≥ щодо юридичноњ сили, форми ≥ сфер д≥й нормативн≥ акти. “ому њх класиф≥кують на види шл¤хом визначенн¤ акт≥в господарського законодавства за двома основними критер≥¤ми: юридичною силою акт≥в та зм≥стом норм господарського права, ¤к≥ вони встановлюють.
«г≥дно з юридичною силою господарське законодавство функц≥онуЇ ¤к вертикальна ≥Їрарх≥чна система нормативних акт≥в.
«алежно в≥д зм≥сту доктрина господарського права розр≥зн¤Ї чотири види акт≥в:
р≥м вертикальноњ (зг≥дно з юридичною силою акт≥в) системи, господарське законодавство маЇ так звану горизонтальну систему.
—труктурними п≥дрозд≥лами системи господарського законодавства Ї окрем≥ законодавч≥ (нормативн≥) ≥нститути. ≤нститут ¤вл¤Ї собою групу (п≥дсистему) нормативних акт≥в, предметом ¤ких Ї комплекс однор≥дних в≥дносин чи вид д≥¤льност≥.
ќсновою господарського законодавства Ї система статусних, або компетец≥йних, закон≥в, тобто таких, ¤к≥ визначають правове становище господарюючих суб'Їкт≥в (законодавчий ≥нститут господарюючих суб'Їкт≥в).
≤ншим ≥нститутом господарського законодавства Ї група нормативних акт≥в, що регулюють правове становище обТЇднань п≥дприЇмств: асоц≥ац≥й, корпорац≥й, концерн≥в, консорц≥ум≥в тощо.
‘ундаментальним ≥нститутом господарського законодавства Ї система нормативних акт≥в, ¤к≥ на основ≥ «акону ”крањни "ѕро власн≥сть" в≥д 7 лютого 1991 р. 4 (1 ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ч 1991. Ч є 20. Ч —т. 249) регулюють в≥дносини щодо управл≥нн¤ (волод≥нн¤,користуванн¤)
нерухомим майном у народному господарств≥.
ќкремим важливим ≥нститутом господарського законодавства Ї ≥нститут господарського догов≥рного (контрактного) права.
«аконодавство про регулюванн¤ ринк≥в, ¤ке грунтуЇтьс¤ на «акон≥ ”крањни "ѕро власн≥сть",
«аконодавство про страхуванн¤ («акон ”крањниФѕро страхуванн¤Ф в≥д 7 березн¤ 1996 р.) 7 (7 ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ч 1996. - є18. Ц —т.78.) регулюЇ в≥дносини м≥ж страховиками (страховими компан≥¤ми, створеними у форм≥ акц≥онерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю) ≥ страхувальниками (юридичними особами та д≥Їздатними громад¤нами) щодо захисту майнових ≥нтерес≥в громад¤н та юридичних ос≥б у раз≥ настанн¤ певних под≥й (страхових випадк≥в) за рахунок грошових фонд≥в, що формуютьс¤ шл¤хом сплати страхувальниками страхових платеж≥в (страхових внеск≥в, страхових прем≥й).
«аконодавство про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ, ¤к атрибут правовоњ системи ринкового спр¤муванн¤ представлено в першу чергу «аконом ”крањни "ѕро захист економ≥чноњ конкуренц≥њ" в≥д 11 с≥чн¤ 2001 р., ¤кий визначаЇ правов≥ засади п≥дтримки та захисту економ≥чноњ конкуренц≥њ, обмеженн¤ монопол≥зму в господарськ≥й д≥¤льност≥ ≥ спр¤мований на забезпеченн¤ ефективного функц≥онуванн¤ економ≥ки ”крањни на основ≥ розвитку конкурентних в≥дносин.
«аконодавство про зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть.
«аконодавство про нормативн≥ документи (техн≥чн≥ норми) та умови њх застосуванн¤.
«аконодавство про арб≥тражн≥ суди3 (3 «акон ”крањни "ѕро арб≥тражний суд" в≥д 4 червн¤ 1991 р. // ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”–—–. Ч 1991. Ч є 36. Ч —т. 469; «акон ”крањни "ѕро м≥жнародний комерц≥йний арб≥траж" в≥д 24 лютого 1994 р. // ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. - 1994. - є 25. - —т. 198.) та арб≥тражний процес4 (4јрб≥тражний процесуальний кодекс ”крањни. ѕрийн¤тий ¬ерховною –адою ”крањни 6 листопада 1991 р. // ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ч1992. є 6. - —т. 56.)визначаЇ орган≥зац≥ю та д≥¤льн≥сть арб≥тражного суду Ч незалежного органу у вир≥шенн≥ вс≥х господарських спор≥в, що виникають м≥ж юридичними особами, державними та ≥ншими органами, а також орган≥зац≥ю та д≥¤льн≥сть м≥жнародного комерц≥йного арб≥тражу (третейського суду) щодо розв'¤занн¤ спор≥в, ¤к≥ виникають при зд≥йсненн≥ зовн≥шньоторговельних та ≥нших вид≥в м≥жнародних економ≥чних зв'¤зк≥в.
ѕо-перше, прийн¤тт¤ законодавчих акт≥в в≥дбуваЇтьс¤ в умовах ≥снуванн¤ старого загальносоюзного законодавства, ¤ке склалос¤ у пер≥од пануванн¤ державноњ власност≥ ¤к основи економ≥чноњ системи, директивного плануванн¤ та принципу демократичного централ≥зму в кер≥вництв≥ економ≥кою.
ѕо-друге, де¤к≥ з прийн¤тих нормативних акт≥в (закони ”крањни "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу", "ѕро товарну б≥ржу", "ѕро сел¤нське (фермерське) господарство". ƒекрет аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро дов≥рч≥ товариства", укази ѕрезидента ”крањни "ѕро ≥нвестиц≥йн≥ фонди та ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ" та "ѕро холдингов≥ компан≥њ, що створюютьс¤ в процес≥ корпорати-зац≥њ та приватизац≥њ" тощо) на момент прийн¤тт¤ були розрахован≥ на регулюванн¤ не≥снуючих або малорозвинених сусп≥льних в≥дносин.
ѕо-третЇ, ще одна складн≥сть зумовлена припиненн¤м ≥снуванн¤ —–—– та проголошенн¤м державноњ незалежност≥ його колишн≥х республ≥к. ¬изнанн¤ верховенства законодавства незалежних держав ¤к одного з атрибут≥в державного суверен≥тету поставило перед законодавцем завданн¤ заповнити в господарському законодавств≥ вакуум, ¤кий склавс¤ внасл≥док того, що загальносоюзне господарське законодавство м≥стило р¤д принципово важливих дл¤ правового регулюванн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ акт≥в, не продубльованих республ≥ками (ѕоложенн¤ про поставки, ѕравила про договори п≥др¤ду на кап≥тальне буд≥вництво тощо).
р≥м того, функц≥онуванн¤ м≥ждержавних господарських зв'¤зк≥в (насамперед з державами "близького заруб≥жж¤"), необх≥дн≥сть њхнього в≥дновленн¤ та зм≥цненн¤ вимагаЇ вир≥шенн¤ ще одн≥Їњ проблеми Ч створенн¤ правовоњ бази м≥ждержавноњ господарськоњ д≥¤льност≥, узгодженоњ з уже прийн¤тими актами нац≥онального законодавства, ¤ке в свою чергу маЇ бути узгоджене з нормами м≥жнародного права.
Ќа стан≥ господарського законодавства негативно позначаЇтьс¤ в≥дсутн≥сть ч≥ткоњ регламентац≥њ процесу розробки, узгодженн¤, експертизи та внесенн¤ на розгл¤д в≥дпов≥дних орган≥в проект≥в закон≥в та п≥дзаконних нормативних акт≥в.
” законотворч≥й д≥¤льност≥ сл≥д також суворо додержуватис¤ принципу правовоњ економ≥њ, ¤кий означаЇ прийн¤тт¤ меншо! к≥лькост≥ нормативних акт≥в з одних ≥ тих самих питань, використанн¤ метод≥в ≥нкорпорац≥њ та кодиф≥кац≥њ ¤к основних вид≥в систематизац≥њ правових норм.
ѕоза межами державноњ реЇстрац≥њ опинилис¤ певн≥ нормативн≥ акти Ќац≥ональноњ ком≥с≥њ регулюванн¤ електроенергетики, де¤ких ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади. ƒалеко не завжди зд≥йснюЇтьс¤ державна реЇстрац≥¤ нормативних акт≥в, що њх видають обласн≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ.
ѕон¤тт¤ суб'Їкта господарського права обгрунтоване теор≥Їю господарського права, ¤ка виходить з того, що суб'Їктами господарського права Ї учасники господарських в≥дносин, тобто орган≥зац≥њ та њхн≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли. ќкрем≥ громад¤ни, ¤кщо вони зд≥йснюють п≥дприЇмництво без створенн¤ п≥дприЇмства, також мають визнаватис¤ суб'Їктами господарського права, а не суб'Їктами цив≥льного права, ¤к вважалос¤ ран≥ше, хоч њхн≥й правовий статус потребуЇ детального досл≥дженн¤.
—уб'Їкти господарського права мають р¤д ознак правосуб'Їкт-ност≥, закр≥плених господарським законодавством.
ѕо-перше, ц≥ суб'Їкти мають певну орган≥зац≥йно-правову форму, в ¤к≥й зд≥йснюЇтьс¤ господарська або управл≥нська д≥¤льн≥сть. ќрган≥зац≥йно-правову форму можна визначити ¤к передбачену або санкц≥оновану правом орган≥зац≥йну структуру, в ¤к≥й д≥Ї суб'Їкт господарського права. ÷е або одна з форм п≥дприЇмства, або установа (наприклад, м≥н≥стерство), або орган≥зац≥¤ (наприклад, об'Їднанн¤ громад¤н, ¤ке Ї учасником господарських в≥дносин).
ƒругою ознакою суб'Їкта господарського права Ї те, що в≥н маЇ юридично в≥докремлене ≥ закр≥плене за ним майно у форм≥ основних фонд≥в, оборотних кошт≥в, ≥нших ц≥нностей. “обто у майновому в≥дношенн≥ суб'Їкт господарського права Ї самост≥йним ≥ не залежить у своњх р≥шенн¤х в≥д засновник≥в ≥ учасник≥в.
“ретьою, суто юридичною ознакою суб'Їкта господарського права Ї його господарська правосуб'Їктн≥сть. —уб'Їкт господарського права маЇ основану на закон≥ можлив≥сть набувати в≥д свого ≥мен≥ майнов≥ та особист≥ немайнов≥ права, вступати в зобов'¤занн¤, виступати у судових органах.
ќтже, суб'Їкти господарського права Ч це орган≥зац≥њ, ¤к≥ на основ≥ юридично в≥докремленого майна в межах своЇњ господарськоњ компетенц≥њ безпосередньо зд≥йснюють господарську д≥¤льн≥сть ≥ використанн¤ њњ результат≥в або управл≥нську д≥¤льн≥сть в економ≥ц≥.
√осподарське законодавство ≥ право регулюЇ умови створенн¤ ≥ д≥¤льност≥ р≥зних вид≥в суб'Їкт≥в. ожен вид маЇ законодавче визначен≥ назву ≥ правове становище.
—уб'Їкт≥в господарського права класиф≥кують на види зг≥дно з об'Їктивним матер≥альним критер≥Їм. “аким критер≥Їм законодавець вважаЇ зм≥ст д≥¤льност≥ або функц≥њ суб'Їкта, ¤к≥ в≥н виконуЇ в економ≥чн≥й систем≥ ”крањни.
ѕ≥дприЇмства в≥дпов≥дно до њхн≥х функц≥й пос≥дають головне м≥сце в економ≥ц≥.
—уб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥ Ї також п≥дрозд≥ли п≥дприЇмств (ст. 7 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥") та ≥нших господарських орган≥зац≥й.
ƒругим видом суб'Їкт≥в господарського права Ї обТЇднанн¤ п≥дприЇмств, що визначаЇтьс¤ ¤к господарська орган≥зац≥¤, створювана на добров≥льних засадах двома ≥ б≥льше п≥дприЇмствами дл¤ сп≥льного виконанн¤ делегованих учасниками виробничих, комерц≥йних, наукових та ≥нших визначених статутом (договором) функц≥й ≥ зареЇстрована ¤к юридична особа.
“рет≥м видом суб'Їкт≥в господарського права Ї так зван≥ ф≥нансов≥ ≥ посередницьк≥ ≥нститути, що належать до ≥нфраструктури ринку.
„етвертим видом суб'Їкт≥в господарського права Ї громад¤ни-п≥дприЇмц≥ (громад¤ни ”крањни, ≥ноземн≥ громад¤ни, особи без громад¤нства).
ѕ'¤тим видом суб'Їкт≥в господарського права Ї органи влади ≥ органи адм≥н≥стративно-господарського управл≥нн¤ та контролю.
ожен з вид≥в суб'Їкт≥в господарського права маЇ своњ певн≥ завданн¤. ѕ≥дприЇмство зд≥йснюЇ виробничо-господарську д≥¤льн≥сть, банк Ч кредитну, розрахункову та ≥ншу д≥¤льн≥сть, орган державноњ виконавчоњ влади Ч управл≥нську д≥¤льн≥сть в економ≥ц≥ ≥ т. ≥н.
ѕ≥дприЇмства зг≥дно ≥з законом мають право зд≥йснювати будь-¤к≥ види законноњ господарськоњ д≥¤льност≥: виробничоњ, науково-досл≥дноњ, комерц≥йноњ та ≥н.
ѕрава суб'Їкт≥в можна класиф≥кувати в≥дпов≥дно до њхнього зм≥сту.
«асновницьк≥ права
ѕрава в галуз≥ управл≥нн¤.
«агальн≥ майнов≥ права п≥дприЇмств, господарських об'Їднань
ѕох≥дними в≥д зазначених та ≥нших майнових прав Ї догов≥рно-майнов≥ права п≥дприЇмств.
р≥м розгл¤нутих загальних прав, п≥дприЇмства мають ≥ спец≥альн≥ майнов≥ права у сфер≥ випуску ≥ об≥гу ц≥нних папер≥в: акц≥й, обл≥гац≥й п≥дприЇмств, приватизац≥йних папер≥в, ощадних, ≥нвестиц≥йних сертиф≥кат≥в, вексел≥в.
«а аналог≥чною схемою систематизуютьс¤ обов'¤зки п≥дприЇмств.
ѕри заснуванн≥ п≥дприЇмства зобов'¤зан≥ (законом) затверджувати (перезатверджувати) установч≥ документи; у встановленому законом пор¤дку реЇструватис¤ ¤к суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥; на д≥¤льн≥сть, що п≥дл¤гаЇ л≥цензуванню, п≥дприЇмства зобов'¤зан≥ одержувати спец≥альн≥ дозволи (л≥ценз≥њ).
—уб'Їкти господарюванн¤ мають також обов'¤зки, передбачен≥ природоохоронним законодавством.
«а порушенн¤ своњх обов'¤зк≥в п≥дприЇмство несе майнову та ≥ншу в≥дпов≥дальн≥сть, встановлену законом, а також передбачену договорами.
| Ќазад | «м≥ст | ƒал≥ |