| Ќазад | «м≥ст | ƒал≥ |
ѕон¤тт¤ "п≥дприЇмство" Ї узагальнюючим, або зб≥рним. ¬оно, по-перше, визначаЇ п≥дприЇмства ¤к суб'Їкти господарського права стосовно вс≥х форм ≥ вид≥в власност≥ в ”крањн≥ (орган≥зац≥йн≥ форми ≥ види п≥дприЇмств). ѕо-друге, це пон¤тт¤ Ї загаль-ногалузевим, тобто взагал≥ визначаЇ промислов≥ (фабрики, заводи, шахти), буд≥вельн≥, транспортн≥, с≥льськогосподарськ≥, торговельн≥ та ≥нш≥ п≥дприЇмства.
ѕ≥дприЇмство ¤к соц≥ально-економ≥чний ≥ правовий ≥нститут маЇ певну сукупн≥сть економ≥чних, орган≥зац≥йних ≥ юридичних ознак, за ¤кими квал≥ф≥куЇтьс¤ ¤к господарюючий суб'Їкт ≥ суб'Їкт права.
«акон встановлюЇ, що п≥дприЇмство Ї основною орган≥зац≥йною ланкою народного господарства ”крањни.
«акон також встановлюЇ, що п≥дприЇмство Ч це господарюючий суб'Їкт.
ѕ≥дприЇмство Ї самост≥йним господарюючим суб'Їктом.
Ќарешт≥, п≥дприЇмство Ч це статутний господарюючий суб'Їкт.
ѕ≥дприЇмство Ї самост≥йним суб'Їктом права.
“аким чином, п≥дприЇмство Ч це самост≥йна господарська орган≥зац≥¤, створена ≥ зареЇстрована у встановленому законом пор¤дку дл¤ зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ з метою задоволенн¤ сусп≥льних потреб у товар≥ (продукц≥њ, роботах, послугах) ≥ одержанн¤ прибутку, ¤ка д≥Ї на п≥дстав≥ статуту, користуЇтьс¤ правами ≥ виконуЇ обов'¤зки щодо своЇњ д≥¤льност≥, Ї юридичною особою, маЇ самост≥йний баланс, поточний та ≥нш≥ рахунки в банках.
ќрган≥зац≥йна (орган≥зац≥йно-правова) форма передбачаЇ класиф≥кац≥ю п≥дприЇмств залежно в≥д форм власност≥, визначених онституц≥Їю ”крањни ≥ «аконом ”крањни "ѕро власн≥сть". та способ≥в розмежуванн¤ у п≥дприЇмствах окремих форм власност≥ ≥ управл≥нн¤ майном.
. « точки зору орган≥зац≥йноњ форми ст. 2 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥" вид≥л¤Ї так≥ види п≥дприЇмств: приватн≥, колективн≥, господарськ≥ товариства, п≥дприЇмства, заснован≥ на власност≥ об'Їднанн¤ громад¤н, комунальн≥, державн≥ (в тому числ≥ казенн≥).
ѕриватне п≥дприЇмство Ч це орган≥зац≥йно-правова форм п≥дприЇмства, заснованого на власност≥ ф≥зичноњ особи.
олективне п≥дприЇмство (точн≥ше його можна було б назвати "п≥дприЇмство колективноњ власност≥") Ч це орган≥зац≥йно-правова форма п≥дприЇмства, заснованого на власност≥ трудового колективу п≥дприЇмства.
ƒержавне п≥дприЇмство ¤вл¤Ї собою орган≥зац≥йно-правову форму п≥дприЇмства, заснованого на державн≥й власност≥. ¬изначенн¤ державне вказуЇ, що дане п≥дприЇмство маЇ особливост≥ правового становища пор≥вн¤но з недержавними п≥дприЇмствами.
—п≥льне п≥дприЇмство Ч це орган≥зац≥йна форма п≥дприЇмства, заснованого за законами ”крањни на баз≥ об'Їднанн¤ майна р≥зних форм власност≥ (так звана зм≥шана форма власност≥).
≤ноземне п≥дприЇмство Ч це орган≥зац≥йно-правова форма п≥дприЇмства з м≥сцезнаходженн¤м в ”крањн≥, створеного ¤к суб'Їкт права зг≥дно ≥з законодавством ≥ноземноњ держави, майно ¤кого повн≥стю перебуваЇ у власност≥ ≥ноземних громад¤н, юридичних ос≥б або держави.
“ерм≥н "створенн¤" Ч це правове пон¤тт¤ господарського права, ¤ке включаЇ врегульован≥ правом умови фактичного виникненн¤ та лег≥тимац≥њ п≥дприЇмства в статус≥ правового господарюючого суб'Їкта, суб'Їкта права.
як правове пон¤тт¤ створенн¤ включаЇ визначенн¤ засновник≥в, њх засновницькоњ компетенц≥њ, пор¤дку д≥¤льност≥ щодо створенн¤ п≥дприЇмства.
—творенн¤ п≥дприЇмства в юридичному розум≥нн≥ Ч це затвердженн¤ та одержанн¤ передбачених законом документ≥в: р≥шенн¤ власника (власник≥в) або уповноваженого органу про створенн¤ п≥дприЇмства, статуту (¤кщо цього вимагаЇ орган≥зац≥йна форма), св≥доцтва про державну реЇстрац≥ю.
√осподарське законодавство регулюЇ також способи створенн¤ п≥дприЇмств. “ак, п≥дприЇмство може бути створене зг≥дно з р≥шенн¤м одного чи к≥лькох власник≥в або уповноваженого ним органу.
ѕ≥дприЇмство може створюватис¤ внасл≥док примусового под≥лу ≥ншого п≥дприЇмства в≥дпов≥дно до антимонопольного законодавства ”крањни.
ѕ≥дприЇмство може створюватис¤ шл¤хом реорган≥зац≥њ д≥ючого п≥дприЇмства, тобто в результат≥ вид≥ленн¤ ≥з складу д≥ючого п≥дприЇмства одного або к≥лькох структурних п≥дрозд≥л≥в за р≥шенн¤м њхн≥х трудових колектив≥в, ¤кщо на це Ї згода власника чи уповноваженого ним органу.
ѕ≥дприЇмства мають право створювати на територ≥њ ”крањни та за њњ межами суб'Їкти господарського права без прав юридичноњ особи Ч своњ в≥докремлен≥ п≥дрозд≥ли: ф≥л≥њ, представництва, в≥дд≥ленн¤ тощо з правом в≥дкритт¤ поточних та ≥нших рахунк≥в.
јналог≥чно створюютьс¤ доч≥рн≥ п≥дприЇмства.
ƒоч≥рн≥ п≥дприЇмства мають бути зареЇстрован≥ в пор¤дку, встановленому дл¤ реЇстрац≥њ п≥дприЇмств.
”становчими документами п≥дприЇмства називаЇтьс¤ комплект документ≥в встановленоњ законом форми, зг≥дно з ¤кими п≥дприЇмство виникаЇ ≥ д≥Ї ¤к суб'Їкт права.
‘орму ≥ зм≥ст установчих документ≥в визначають залежно в≥д вид≥в п≥дприЇмств загальн≥ закони про п≥дприЇмства та закони про окрем≥ види п≥дприЇмств.
—татт¤ 8 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво" м≥стить перел≥к акт≥в, ¤к≥ належать до установчих документ≥в.
—татт¤ 9 «акону ”крањни" ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥" даЇ перел≥к обов'¤зкових в≥домостей, ¤к≥ необх≥дно включати до статуту п≥дприЇмства ¤к одного з його основних установчих акт≥в.
«м≥ст установчих документ≥в (статут≥в, установчих договор≥в) господарських товариств регулюЇтьс¤ статт¤ми 4, 37, 51, 65, 67 ≥ 76 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства".
ѕри розробц≥ проект≥в установчих документ≥в п≥дприЇмств необх≥дно керуватис¤ також типовими нормативними актами.
¬ установчих документах господарських товариств окремими статт¤ми визначаЇтьс¤ пор¤док внесенн¤ зм≥н до статуту (вищим органом, за р≥шенн¤м 3/4 голос≥в акц≥онер≥в, ¤к≥ беруть участь у зборах, чи одностайно).
р≥м обов'¤зкових, до установчих документ≥в можуть включатис¤ альтернативн≥ положенн¤, ¤к≥ не повинн≥ суперечити законодавству ”крањни.
÷е положенн¤, пов'¤зан≥ з особливост¤ми д≥¤льност≥ п≥дприЇмства: про трудов≥ в≥дносини, заснован≥ на членств≥ (колективн≥ п≥дприЇмства, кооперативи), про раду п≥дприЇмства (пор¤док ѕ створенн¤, склад, компетенц≥ю), про ≥нш≥ органи, ¤к≥ реал≥зують повноваженн¤ трудового колективу (раду трудового колективу, профсп≥лковий ком≥тет).
ƒержавна реЇстрац≥¤ п≥дприЇмств Ї обов'¤зковою юридичною д≥Їю при њх створенн≥. ¬она встановлена ст. 6 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥" та ст. 8 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво". ÷≥ статт≥ визначають державн≥ органи, на ¤к≥ покладено реЇстрац≥ю п≥дприЇмств (органи державноњ реЇстрац≥њ), а також загальн≥ умови ≥ пор¤док реЇстрац≥њ. ƒетальн≥ше вони визначаютьс¤ ѕоложенн¤м про державну реЇстрац≥ю суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, затвердженим постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 25 травн¤ 1998 р. є740.
–еЇстрац≥¤ п≥дприЇмств Ї процесуально-правовою д≥Їю, внасл≥док ¤коњ п≥дприЇмства включаютьс¤ до ™диного державного реЇстру п≥дприЇмств та орган≥зац≥й.
¬≥дпов≥дно до законодавства ”крањни п≥дприЇмство визначаЇтьс¤ д≥ючим, стаЇ юридичною особою, набуваЇ прав та обов'¤зк≥в з дн¤ його державноњ реЇстрац≥њ (ст. 5 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥").
«аконодавство визначаЇ органи державноњ реЇстрац≥њ п≥дприЇмств.
«а на¤вност≥ вс≥х документ≥в реЇстрац≥¤ п≥дприЇмства зд≥йснюЇтьс¤ у строк не б≥льше п'¤ти робочих дн≥в. ѕрот¤гом цього часу реЇструючий орган зобов'¤заний видати за¤внику св≥доцтво про державну реЇстрац≥ю п≥дприЇмства. —в≥доцтво Ї юридичною п≥дставою дл¤ в≥дкритт¤ п≥дприЇмству рахунк≥в у банку за м≥сцем його реЇстрац≥њ або у будь-¤ких ≥нших банках за згодою стор≥н. Ѕанк зобов'¤заний в≥дкрити рахунок ≥ в 3-денний терм≥н пов≥домити про це податкову ≥нспекц≥ю.
ќрган, ¤кий зд≥йснюЇ реЇстрац≥ю, зобов'¤заний у 10-денний терм≥н подати в≥домост≥ до в≥дпов≥дноњ податковоњ ≥нспекц≥њ та органу державноњ статистики. ÷≥ органи встановлюють коди п≥дприЇмств в≥дпов≥дно до «агального класиф≥катора галузей народного господарства ћ≥н≥стерства статистики ”крањни.
ƒ≥¤льн≥сть п≥дприЇмства припин¤Ї його власник (вищий орган п≥дприЇмства, уповноважений орган). ѕрипиненн¤ за юридичними п≥дставами, ¤к зазначалос¤ вище, може бути двох вид≥в: добров≥льним ≥ примусовим.
«акон передбачаЇ дв≥ правов≥ форми припиненн¤ п≥дприЇмства: л≥кв≥дац≥ю ≥ реорган≥зац≥ю (ст. 34 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥"). ” випадку л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмство припин¤Їтьс¤ ¤к суб'Їкт права без правонаступництва.
–еорган≥зац≥¤ передбачаЇ виникненн¤ на основ≥ д≥ючого п≥дприЇмства одного або б≥льше нових п≥дприЇмств ¤к суб'Їкт≥в права.
«аконодавство визначаЇ п'¤ть правових способ≥в реорган≥зац≥њ п≥дприЇмства: злитт¤, приЇднанн¤, под≥л, вид≥л та перетворенн¤.
Ћ≥кв≥дац≥¤ ≥ реорган≥зац≥¤ п≥дприЇмства т¤гне за собою виключенн¤ його з державного реЇстру п≥дприЇмств ”крањни. « дати виключенн¤ п≥дприЇмство вважаЇтьс¤ реорган≥зованим чи л≥кв≥дованим.
ћайнов≥ претенз≥њ кредитор≥в до п≥дприЇмства, що л≥кв≥дуЇтьс¤, задовольн¤ютьс¤ з його майна.
ћайно, що залишилос¤ п≥сл¤ погашенн¤ борг≥в п≥дприЇмства, використовуЇтьс¤ зг≥дно з р≥шенн¤м власника майна.
ѕон¤тт¤ акц≥онерного товариства. ÷е так зване товариство кап≥тал≥в.
јкц≥онерним визнаЇтьс¤ засноване на установчому договор≥ та статут≥ товариство, ¤ке маЇ статутний фонд, под≥лений на певну к≥льк≥сть акц≥й р≥вноњ ном≥нальноњ вартост≥, ≥ несе в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми т≥льки майном товариства. « визначенн¤ випливають особливост≥ акц≥онерного товариства, ¤к≥ обумовлюють специф≥ку його юридичного статусу. ѕо-перше, статутний фонд акц≥онерного товариства маЇ акц≥онерну природу, формуЇтьс¤ шл¤хом ем≥с≥њ та продажу акц≥й ф≥зичним та/або юридичним особам. ѕо-друге, акц≥онерне товариство маЇ публ≥чний статус ем≥тента ц≥нних папер≥в (акц≥й, обл≥гац≥й).
ѕо-третЇ, ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи, ¤к≥ придбали акц≥њ акц≥онерних товариств, ф≥ксуютьс¤ у реЇстр≥ власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в ≥ набувають статусу акц≥онер≥в.
јкц≥онери в≥дпов≥дають (точн≥ше Ч несуть ризик в≥дпов≥дальност≥) за зобов'¤занн¤ми товариства т≥льки в межах належних њм акц≥й.
ёридичний статус акц≥онерного товариства характеризуЇтьс¤ ≥ де¤кими ≥ншими рисами. “ак, товариство маЇ засновницьк≥ права щодо створенн¤ господарських об'Їднань (участ≥ в ≥снуючих об'Їднанн¤х). јкц≥онерне товариство маЇ право створювати доч≥рн≥ п≥дприЇмства, над≥л¤ти њх майном, ¤ке належить товариству, призначати кер≥вника та реал≥зовувати ≥нш≥ права власника доч≥рнього п≥дприЇмства.
«а способом функц≥онуванн¤ акц≥й закон розр≥зн¤Ї в≥дкрит≥ та закрит≥ акц≥онерн≥ товариства. јкц≥њ в≥дкритих товариств можуть розповсюджуватис¤ ¤к шл¤хом в≥дкритоњ п≥дписки, так ≥ шл¤хом куп≥вл≥-продажу на б≥рж≥ (статт≥ 6Ч8 «акону ”крањни "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу", ст. «ќ «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства"). ¬ закритому акц≥онерному товариств≥ акц≥њ розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж засновниками ≥ не можуть розповсюджуватис¤ шл¤хом п≥дписки або куп≥вл≥-продажу на б≥рж≥.
«асновниками та учасниками акц≥онерного товариства Ї ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи, ¤к≥ зг≥дно з≥ ст. 2 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво" та ≥ншими законодавчими актами можуть бути суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
«асновниками Ї особи, ¤к≥ виконують передбачен≥ законом д≥њ щодо заснуванн¤ товариства.
”часники Ч це особи, ¤к≥ виконують обов'¤зки п≥дписчик≥в на акц≥њ перед товариством засновник≥в та акц≥онер≥в перед акц≥онерним товариством.
ѕроцес створенн¤ акц≥онерного товариства Ч це р¤д посл≥довних стад≥й, передбачених законом.
ѕерша стад≥¤ передбачаЇ заснуванн¤ ф≥зичними та/або юридичними особами простого товариства дл¤ створенн¤ акц≥онерного товариства.
ƒругою стад≥Їю Ї реЇстрац≥¤ випуску ц≥нних папер≥в (акц≥й) та ≥нформац≥њ про њх ем≥с≥ю ≥ опубл≥куванн¤ засновниками акц≥онерного товариства (ем≥тентами) в≥дпов≥дно до вимог чинного законодавства ≥нформац≥њ про випуск акц≥й.
“ретьою стад≥Їю Ї в≥дкрита п≥дписка на акц≥њ, ¤ку орган≥зують засновники.
„етвертою стад≥Їю Ї установч≥ збори, що њх повинн≥ провести засновники не п≥зн≥ше двох м≥с¤ц≥в з моменту зак≥нченн¤ п≥дписки на акц≥њ.
”становч≥ збори Ч це орган, до компетенц≥њ ¤кого входить створенн¤ товариства.
ѕТ¤тою стад≥Їю заснуванн¤ Ї державна реЇстрац≥¤ акц≥онерного товариства, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ за процедурою, встановленою дл¤ державноњ реЇстрац≥њ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
ѕон¤тт¤ "майно товариства" узагальнюЇ вс≥ види майна ≥ майнових прав цього суб'Їкта права.
ћайно товариства юридичне в≥докремлено в≥д майна власник≥в товариства, тобто акц≥онер≥в. ÷е майно Ї власн≥стю саме товариства ¤к юридичноњ особи. “овариство у статус≥ суб'Їкта права волод≥Ї, користуЇтьс¤ ≥ розпор¤джаЇтьс¤ майном товариства, в≥докремленн¤ ¤кого зд≥йснюЇтьс¤ на прав≥ колективноњ власност≥
упуючи акц≥ю, акц≥онер в≥дчужуЇ своЇ майно до статутного фонду товариства. «а це майно акц≥онер д≥стаЇ специф≥чне право Ч право участ≥ в акц≥онерному товариств≥.
. ƒо майнових прав акц≥онера належать так≥ права:
јкц≥онер несе майнов≥ обов'¤зки стосовно товариства. ¬≥н зобов'¤заний оплачувати основн≥ та додатков≥ акц≥њ у розм≥р≥, пор¤дку та засобами, передбаченими установчими документами товариства.
јкц≥¤ Ч це вид ц≥нного папера, њњ юридична природа обумовлена вкладом акц≥онера у статутний фонд товариства.
акц≥¤ Ї ≥ндив≥дуальним, але ун≥ф≥кованим регул¤тором статутного фонду ≥ прав участ≥ акц≥онера у ньому.
« економ≥чноњ точки зору акц≥¤ ¤вл¤Ї собою нематер≥ал≥зова-ний майновий ≥нтерес у майн≥ товариства, з правовоњ - об≥говий документ (правовий акт встановленоњ форми), ¤кий виражаЇ цей ≥нтерес. як правовий акт акц≥ю можна визначити в розум≥нн≥ договору частковоњ участ≥ акц≥онера в статутному фонд≥ товариства.
ќск≥льки акц≥¤ Ї ц≥нним папером, вона маЇ точно визначен≥ законом рекв≥зити: ф≥рмове найменуванн¤ акц≥онерного товариства та його м≥сцезнаходженн¤, найменуванн¤ ц≥нного папера Ч "акц≥¤", њњ пор¤дковий номер, дату випуску, вид акц≥њ та њњ ном≥нальну варт≥сть, ≥м'¤ власника (дл¤ ≥менноњ акц≥њ), розм≥р статутного фонду акц≥онерного товариства на день випуску акц≥њ, а також к≥льк≥сть акц≥й, що випускаютьс¤, строк виплати див≥денд≥в та п≥дпис голови правл≥нн¤ акц≥онерного товариства або ≥ншоњ уповноваженоњ на це особи, печатку акц≥онерного товариства.
р≥м права участ≥, акц≥¤ посв≥дчуЇ членськ≥ права акц≥онера.
ѕростими ≥менними закон визначаЇ акц≥њ з р≥вними правами участ≥ акц≥онер≥в, ≥мена ¤ких вход¤ть до обов'¤зкових рекв≥зит≥в акц≥њ.
јкц≥њ на предТ¤вника на в≥дм≥ну в≥д ≥менних обертаютьс¤ в≥льно, тобто без ≥ндосаментних процедур.
ѕрив≥лейован≥ акц≥њ Ч це акц≥њ з п≥льговими правами майновоњ участ≥. ¬ласники таких акц≥й мають певн≥ майнов≥ прив≥лењ ≥ несуть менший ризик пор≥вн¤но з простими акц≥онерами.
ѕравовий режим див≥денд≥в можна визначити ¤к врегульований правом колективноњ (акц≥онерноњ) власност≥ пор¤док визначенн¤ розм≥ру, оголошенн¤ та виплати акц≥онерам доход≥в за акц≥¤ми з чистого прибутку акц≥онерного товариства.
див≥денд Ч це частина чистого прибутку акц≥онерного товариства, ¤ка п≥дл¤гаЇ розпод≥лу ≥ привласненню акц≥онерами пропорц≥йно вартост≥ належних њм акц≥й; це також сума (величина, розм≥р) доходу акц≥онера на одну акц≥ю.
«а правовим режимом див≥денд в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших виплат (дистрибуц≥й) товариства, зокрема в≥д процента (доходу) на обл≥гац≥њ. « юридичноњ точки зору процент завжди Ї боргом товариства обл≥гац≥онеру, ¤кий п≥дл¤гаЇ задоволенню ≥з всього майна товариства ≥ забезпечуЇтьс¤ позовним захистом.
ƒив≥денд же стаЇ боргом товариства акц≥онеров≥ лише п≥сл¤ його оголошенн¤ ≥ виплачуЇтьс¤ т≥льки з чистого прибутку.
¬иход¤чи з такого визначенн¤, джерела формуванн¤ див≥денд≥в, статути конкретних товариств, а зг≥дно з ними проспекти ем≥с≥й акц≥й детально регулюють правовий режим див≥денд≥в. ” статутах товариств визначаютьс¤ так≥ елементи правового режиму див≥денд≥в (окрем≥ пункти):
—в≥това теор≥¤ акц≥онерного товариства (компан≥њ, корпорац≥њ) виробила три основн≥ принципи орган≥зац≥њ управл≥нн¤ товариством, ¤к≥ традиц≥йно застосовуютьс¤ загальним ≥ статутним акц≥онерним законодавством та практикою.
ѕерший принцип Ч це розмежуванн¤ компетенц≥йними правовими нормами (законодавчими, статутними) функц≥й колективного власника (акц≥онери) ≥ функц≥й централ≥зованого управл≥нн¤ д≥¤льн≥стю товариства.
ƒругий принцип Ч централ≥зац≥¤ кер≥вництва поточною (звичайною) д≥¤льн≥стю товариства в руках компетентного виконавчого органу на чол≥ з кер≥вником, ¤кий без дорученн¤ д≥Ї в≥д ≥мен≥ товариства.
“рет≥й принцип Ч вищий ≥ пост≥йний поточний контроль акц≥онер≥в (¤к засновник≥в ≥ сп≥ввласник≥в товариства) за управл≥нською та ф≥нансово-господарською д≥¤льн≥стю правл≥нн¤.
‘ункц≥њ, компетенц≥ю та пор¤док д≥¤льност≥ загальних збор≥в врегульовано безпосередньо «аконом ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства" (статт≥ 41Ч46). «алежно в≥д зм≥сту њхн≥ функц≥њ можна под≥лити на орган≥зац≥йн≥ та ф≥нансово-господарськ≥.
‘ункц≥њ ≥ компетенц≥¤ правл≥нн¤. ѕравл≥нн¤ Ї органом управл≥нн¤ товариства, ¤кий зд≥йснюЇ оперативне управл≥нн¤ його д≥¤льн≥стю. ÷е орган, п≥дзв≥тний зборам.
онтроль за ф≥нансово-господарською д≥¤льн≥стю правл≥нн¤ акц≥онерного товариства зд≥йснюЇ рев≥з≥йна ком≥с≥¤, ¤ка обираЇтьс¤ з числа акц≥онер≥в.
„ленами рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ не можуть бути члени правл≥нн¤та ≥нш≥ посадов≥ особи.
ѕор¤док д≥¤льност≥ рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ та њњ к≥льк≥сний склад затверджують загальн≥ збори акц≥онер≥в зг≥дно з≥ статутом товариства.
| Ќазад | «м≥ст | ƒал≥ |