«м≥ст | дал≥ |
—таттею 1 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво" в≥д 7 лютого 1991 р. 1 (1¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”–—–. Ч 1991. Ч є 14. Ч —т. 168.) п≥дприЇмництво визначено ¤к безпосередн¤ самост≥йна, систематична, на власний ризик д≥¤льн≥сть по виробництву продукц≥њ, виконанню роб≥т, наданню послуг з метою отриманн¤ прибутку, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ ф≥зичними та юридичними особами, зареЇстрованими ¤к суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ у пор¤дку, встановленому законодавством.
—творенн¤ (заснуванн¤) суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ юридичноњ особи, а також волод≥нн¤ корпоративними правами не Ї п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, кр≥м випадк≥в, передбачених законодавством.
—уб'Їкти п≥дприЇмництва. ¬≥дпов≥дно до ст. 2 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво" суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (п≥дприЇмц¤ми) можуть бути:
громад¤ни ”крањни, ≥нших держав, не обмежен≥ законом у правоздатност≥1 або д≥Їздатност≥2 ;
юридичн≥ особи вс≥х форм власност≥, встановлених «аконом ”крањни "ѕро власн≥сть".
(1÷ив≥льна правоздатн≥сть Ч це здатн≥сть мати цив≥льн≥ права та обов'¤зки. ѕравоздатн≥сть громад¤нина виникаЇ у момент його народженн¤ ≥ припин¤Їтьс¤ з≥ смертю.)
(2÷ив≥льна д≥Їздатн≥сть Ч це здатн≥сть громад¤нина своњми д≥¤ми набувати цив≥льних прав ≥ створювати дл¤ себе цив≥льн≥ обов'¤зки. ƒ≥Їздатн≥сть у повному обс¤з≥ виникаЇ з настанн¤м повнол≥тт¤, тобто п≥сл¤ дос¤гненн¤ 18-р≥чного в≥ку.)
—вобода п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. —уб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (п≥дприЇмц≥) мають право без обмежень приймати р≥шенн¤ ≥ зд≥йснювати самост≥йно будь-¤ку д≥¤льн≥сть, що не суперечить чинному законодавству. ѕроте в де¤ких видах д≥¤льност≥ у зв'¤зку з п≥двищеними вимогами до безпеки роб≥т та необх≥дн≥стю централ≥зац≥њ функц≥й управл≥нн¤ п≥дприЇмництво застосовуватис¤ не може. ѕерел≥к таких вид≥в д≥¤льност≥ встановлюЇ ¬ерховна –ада ”крањни за поданн¤м аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
ќбмеженн¤ у зд≥йсненн≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. р≥м обмеженн¤ суб'Їктивного складу п≥дприЇмництва законодавством ”крањни, зокрема «аконом ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво", встановлено певн≥ обмеженн¤, ¤к≥ стосуютьс¤ зд≥йсненн¤ окремих вид≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ÷≥ обмеженн¤ пол¤гають, по-перше, у тому, що окрем≥ види п≥дприЇмництва (господарськоњ д≥¤льност≥) мають право зд≥йснювати лише певн≥ суб'Їкти.
ѕо-друге, обмеженн¤ у зд≥йсненн≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ пол¤гають у заборон≥ зд≥йснювати окрем≥ види д≥¤льност≥, перел≥к ¤ких встановлюЇ «акон ”крањни "ѕро л≥цензуванн¤ певних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥" в≥д 1 червн¤ 2000 р. 1 (1 ”р¤довий кур'Їр. Ч 2000. Ч 2 серпн¤.), без спец≥ального дозволу (л≥ценз≥њ).
ѕринципи п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, тобто основн≥ засади, на ¤ких базуЇтьс¤ п≥дприЇмництво, законодавчо закр≥плен≥ в ст. 5 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво". ƒо них належать:
ќдн≥Їю з головних умов зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ї державна реЇстрац≥¤ п≥дприЇмництва.
ƒержавна реЇстрац≥¤ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до ст. 8 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво" ≥ детально регулюЇтьс¤ ѕоложенн¤м про державну реЇстрац≥ю суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, затвердженим постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 25 травн¤ 1998 р. є 7401 (1 ќф≥ц≥йний в≥сник ”крањни. Ч 1998. Ч є 21.).
Ѕезпосередньо п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть можуть зд≥йснювати не лише суб'Їкти Ч юридичн≥ особи, а й створен≥ ними ф≥л≥њ, представництва, в≥дд≥ленн¤ та ≥нш≥ в≥докремлен≥ п≥дрозд≥ли. «а загальним правилом, вони не потребують державноњ реЇстрац≥њ (суб'Їкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ пов≥домл¤Ї про в≥дкритт¤ зазначених п≥дрозд≥л≥в орган державноњ реЇстрац≥њ шл¤хом внесенн¤ додатковоњ ≥нформац≥њ до своЇњ реЇстрац≥йноњ картки).
—уб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ п≥дл¤гають внесенню:
юридичн≥ особи, а також њхн≥ ф≥л≥њ, представництва, в≥дд≥ленн¤ та ≥нш≥ в≥докремлен≥ п≥дрозд≥ли Ч до ™диного державного реЇстру п≥дприЇмств та орган≥зац≥й ”крањни, що його ведуть органи державноњ статистики.
ѕор¤док внесенн¤ суб'Їкт≥в господарюванн¤ Ч юридичних ос≥б до ™ƒ–ѕќ” визначаЇтьс¤ ѕоложенн¤м про ™диний державний реЇстр п≥дприЇмств та орган≥зац≥й ”крањни, затвердженим постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в в≥д 22 с≥чн¤ 1996 р. є 1182 (2 «ѕ ”крањни. - 1996. - є 6. - —т. 193.).
ф≥зичн≥ особи Ч до державного реЇстру ф≥зичних ос≥б Ч платник≥в податк≥в та ≥нших обов'¤зкових платеж≥в, що ведетьс¤ органами державноњ податковоњ служби. ѕор¤док внесенн¤ визначаЇтьс¤ «аконом ”крањни "ѕро ƒержавний реЇстр ф≥зичних ос≥б Ч платник≥в податк≥в та ≥нших обов'¤зкових платеж≥в" в≥д 22 грудн¤ 1994 р. 3 (3 ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ч 1995. Ч є 2. Ч —т. 10.).
«д≥йснюючи п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, п≥дприЇмець зобов'¤заний не завдавати шкоди довк≥ллю, не порушувати прав та ≥нтерес≥в громад¤н, п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й ≥ держави, що охорон¤ютьс¤ законом. «а запод≥¤н≥ шкоду ≥ збитки п≥дприЇмець несе майнову та ≥ншу встановлену законом в≥дпов≥дальн≥сть.
—уб'Їкт п≥дприЇмництва Ч юридична особа Ч може бути визнана арб≥тражним судом банкрутом у пор¤дку, передбаченому «аконом ”крањни "ѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутом"2 (2 ќф≥ц≥йний в≥сник ”крањни. Ч 1999. Ч є 33.).
«аконодавчими актами ”крањни можуть бути встановлен≥ спец≥альн≥ правила державноњ реЇстрац≥њ окремих суб'Їкт≥в господарського права.
√арант≥њ прав суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ под≥л¤ютьс¤ на загальн≥ та майнов≥. «агальн≥ гарант≥њ пол¤гають у тому, що держава гарантуЇ вс≥м п≥дприЇмц¤м, незалежно в≥д обраних ними орган≥зац≥йних форм п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, р≥вн≥ права ≥ створюЇ р≥вн≥ можливост≥ дл¤ доступу до матер≥ально-техн≥чних, ф≥нансових, трудових, ≥нформац≥йних, природних та ≥нших ресурс≥в.
√арант≥њ майнових прав п≥дприЇмц¤ пол¤гають у тому, що держава гарантуЇ недоторканн≥сть майна ≥ забезпечуЇ захист права власност≥ п≥дприЇмц¤. ¬илученн¤ державою у п≥дприЇмц¤ його основних ≥ оборотних фонд≥в та ≥ншого використовуваного ним майна не допускаЇтьс¤, за вин¤тком випадк≥в, передбачених законодавчими актами ”крањни.
ƒержавну п≥дтримку малого п≥дприЇмництва зд≥йснюють аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ч центральний орган виконавчоњ влади з питань регул¤торноњ пол≥тики та п≥дприЇмництва, ≥нш≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади за такими напр¤мами:
¬ажливе значенн¤ дл¤ розум≥нн¤ взаЇмов≥дносин м≥ж п≥дприЇмцем ≥ державою мають норми «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво" щодо державного регулюванн¤ п≥дприЇмництва. як зазначаЇтьс¤ у ст. 42 онституц≥њ ”крањни, держава забезпечуЇ захист конкуренц≥њ у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥, захищаЇ права споживач≥в, зд≥йснюЇ контроль за ¤к≥стю ≥ безпечн≥стю продукц≥њ та ус≥х вид≥в послуг ≥ роб≥т.
¬ умовах побудови ринковоњ економ≥ки докор≥нно зм≥нюЇтьс¤ характер орган≥зац≥йно-правових в≥дносин державних та ≥нших орган≥в з суб'Їктами п≥дприЇмництва. —ьогодн≥ ц≥ в≥дносини будуютьс¤ з використанн¤м:
¬тручанн¤ державних орган≥в у господарську д≥¤льн≥сть п≥дприЇмц≥в не допускаЇтьс¤, ¤кщо воно не зач≥паЇ передбачених законодавством ”крањни прав державних орган≥в контролю за д≥¤льн≥стю п≥дприЇмц≥в.
«г≥дно з чинним законодавством державн≥ органи ≥ службов≥ особи можуть давати п≥дприЇмц¤м вказ≥вки т≥льки в≥дпов≥дно до своЇњ компетенц≥њ, встановленоњ законодавством. ” раз≥ виданн¤ державним чи ≥ншим органом акта, ¤кий не в≥дпов≥даЇ його компетенц≥њ або вимогам законодавства, п≥дприЇмець маЇ право звернутис¤ до суду чи арб≥тражного суду ≥з за¤вою про визнанн¤ такого акта нед≥йсним. «битки, завдан≥ п≥дприЇмцю внасл≥док виконанн¤ вказ≥вок державних чи ≥нших орган≥в або њхн≥х службових ос≥б, що призвели до порушенн¤ прав п≥дприЇмц¤, а також внасл≥док неналежного зд≥йсненн¤ такими органами або њхн≥ми службовими особами передбачених законодавством обов'¤зк≥в щодо п≥дприЇмц¤, п≥дл¤гають в≥дшкодуванню цими органами. —пори про в≥дшкодуванн¤ збитк≥в вир≥шуЇ арб≥тражний суд.
господарське право Ч система норм, ¤к≥ регулюють господарськ≥ в≥дносини, тобто в≥дносини, в ¤к≥ вступають орган≥зац≥њ, п≥дприЇмц≥ у процес≥ своЇњ господарськоњ д≥¤льност≥. √осподарськ≥ в≥дносини у сфер≥ економ≥ки ”крањни становл¤ть предмет господарського права.
«м≥ст предмета господарського права визначаЇтьс¤ двома основними пон¤тт¤ми: "народне господарство" ≥ "господарська д≥¤льн≥сть".
«азначен≥ пон¤тт¤ визначаютьс¤ у чинному законодавств≥ ”крањни. “ак, зг≥дно ≥з «аконом "ѕро економ≥чну самост≥йн≥сть ”крањни" в≥д 3 серпн¤ 1990 р. 1 (1¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”–—–. Ч 1990. Ч є 34. Ч —т. 449.) до народного господарства ”крањни належать ус≥ розташован≥ на њњ територ≥њ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ. ¬ сукупност≥ вони утворюють народногосподарський комплекс ”крањни (ст. 1).
ѕон¤тт¤ "господарська д≥¤льн≥сть" сл≥д визначати також виход¤чи з позиц≥њ законодавц¤, тобто на п≥дстав≥ ст. 1 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво" та статей 1, 20Ч22 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥"1 (1¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ч 1991. Ч є 24. Ч —т. 272.). √осподарська д≥¤льн≥сть ¤к предмет господарського права Ч це виготовленн¤ та реал≥зац≥¤ продукц≥њ, виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг дл¤ одержанн¤ прибутку.
«алежно в≥д мети, способу орган≥зац≥њ та зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ вид≥л¤ють два њњ види Ч п≥дприЇмницьку (комерц≥йну) ≥ неп≥дприЇмницьку (некомерц≥йну).
Ќеп≥дприЇмницька господарська д≥¤льн≥сть зд≥йснюЇтьс¤ дл¤ задоволенн¤ певних сусп≥льних потреб незалежно в≥д прибутковост≥ такоњ д≥¤льност≥: отриманн¤ прибутку в≥д такоњ д≥¤льност≥ в≥д≥граЇ другор¤дну роль (такою Ї д≥¤льн≥сть частини казенних, експериментальних та ≥нших планово-збитковйх п≥дприЇмств, ¤к≥ ф≥нансуютьс¤ за рахунок державних дотац≥й).
ѕ≥дприЇмницька господарська д≥¤льн≥сть зд≥йснюЇтьс¤ суб'Їктом господарюванн¤ ¤к безпосередн¤ самост≥йна, систематична, на власний ризик д≥¤льн≥сть з виробництва продукц≥њ, виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг з метою отримати прибуток, ¤ку зд≥йснюють ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи, зареЇстрован≥ ¤к суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ у пор¤дку, встановленому законодавством.
Ч управл≥нн¤ ¤к правова форма державного регулюванн¤ економ≥ки означаЇ прийн¤тт¤ компетентним органом юридично значущих р≥шень дл¤ суб'Їкт≥в господарюванн¤ з оперативних питань господарського житт¤ (державна реЇстрац≥¤ суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва, л≥цензуванн¤ певних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥, встановленн¤ л≥м≥т≥в використанн¤ природних ресурс≥в, квотуванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних операц≥й тощо);
Ч контроль ¤к правова форма державного регулюванн¤ економ≥ки Ч це сукупн≥сть орган≥зац≥йно-техн≥чних ≥ правових заход≥в, спр¤мованих на визначенн¤ компетентними органами ступен¤ в≥дпов≥дност≥ фактичних напр¤м≥в ≥ результат≥в д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в господарського житт¤ встановленим державою правилам, нормам ≥ нормативам, а також ви¤вленн¤ порушень у д≥¤льност≥ цих суб'Їкт≥в, вжитт¤ заход≥в щодо њх усуненн¤, у тому числ≥ застосуванн¤ господарсько-правових санкц≥й.
Ч нормативне регулюванн¤ ¤к правова форма державного регулюванн¤ економ≥ки означаЇ встановленн¤ компетентними державними органами правил зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥. ¬оно зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом визначенн¤ правового статусу суб'Їкт≥в господарюванн¤, правового режиму њхнього майна; правових засад ≥ гарант≥й п≥дприЇмництва; правил конкуренц≥њ та норм антимонопольного регулюванн¤; пор¤дку укладанн¤ та виконанн¤ господарських договор≥в, заход≥в майновоњ в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ у зд≥йсненн≥ господарськоњ д≥¤льност≥; засад зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ та митноњ справи тощо.
“радиц≥йно в науц≥ господарського права вид≥л¤ють дв≥ групи метод≥в впливу держави на економ≥ку, на повед≥нку суб'Їкт≥в господарюванн¤ Ч адм≥н≥стративн≥ та економ≥чн≥. ¬иход¤чи з цього, адм≥н≥стративн≥ методи Ч це так≥ способи впливу держави, за ¤ких необх≥дний сусп≥льству результат дос¤гаЇтьс¤ шл¤хом пр¤мого наказу (обов'¤зкового припису) компетентного органу, що п≥дл¤гаЇ виконанню суб'Їктом господарюванн¤ незалежно в≥д того, чи виг≥дно це виконанн¤ йому економ≥чно, чи н≥.
≈коном≥чн≥ методи Ч це так≥ способи впливу держави на економ≥ку, на суб'Їкт≥в господарюванн¤, за ¤ких необх≥дний сусп≥льству результат дос¤гаЇтьс¤ шл¤хом стимулюванн¤ сусп≥льного виробництва, через економ≥чний ≥нтерес виконавц≥в (¤к за допомогою матер≥ального заохоченн¤, так ≥ за допомогою майновоњ в≥дпов≥дальност≥ за результати господарськоњ д≥¤льност≥).
√осподарсько-правова концепц≥¤ визначаЇ господарськ≥ в≥дносини у власному (спец≥альному) розум≥нн≥, а саме: господарськими ми Ї в≥дносини м≥ж господарюючими суб'Їктами (п≥дприЇмствами, п≥дприЇмц¤ми) та органами управл≥нн¤, ¤к≥ утворюютьс¤ у процес≥ орган≥зац≥њ ≥ безпосереднього зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥.
√осподарськ≥ в≥дносини, ¤к предмет регулюванн¤, складаютьс¤ лише з двох елемент≥в Ч орган≥зац≥йного (орган≥зац≥¤ виробництва, об≥гу) ≥ майнового.
√осподарськ≥ в≥дносини мають певн≥ ознаки. Ќасамперед це обмежене, пор≥вн¤но з цив≥льним правом, коло суб'Їкт≥в.
ƒругою характерною ознакою господарських в≥дносин Ї поЇднанн¤ в
них орган≥зац≥йних ≥ майнових елемент≥в.
“рет¤ ознака господарських в≥дносин Ч њх матер≥альний зм≥ст, тобто сусп≥льне виробництво ≥ реал≥зац≥¤ (оборот) господарюючими суб'Їктами продукц≥њ (виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг).
√осподарськ≥ правов≥дносини можуть бути класиф≥кован≥ за р≥зними ознаками.
“ак, за характером правов≥дносин розр≥зн¤ють:
Ч в≥дносини щодо безпосереднього зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ (виробництва та реал≥зац≥њ продукц≥њ, виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг);
Ч в≥дносини щодо управл≥нн¤ (у тому числ≥ орган≥зац≥њ) господарською д≥¤льн≥стю (державна реЇстрац≥¤, л≥цензуванн¤, патентуванн¤, квотуванн¤ та ≥нш≥ форми державного регулюванн¤ господарськоњ д≥¤льност≥).
«а взаЇмним становищем стор≥н правов≥дносини под≥л¤ютьс¤ на:
Ч горизонтальн≥, учасники ¤ких р≥вноправн≥;
Ч вертикальн≥, в ¤ких одним з учасник≥в виступаЇ орган управл≥нн¤, у тому числ≥ власник майна чи уповноважений ним орган.
«а сферою д≥њ правов≥дносини под≥л¤ютьс¤ на:
Ч внутр≥шньогосподарськ≥, що виникають всередин≥ господарськоњ орган≥зац≥њ м≥ж њњ структурними п≥дрозд≥лами;
Ч м≥жгосподарськ≥ (зовн≥шньогосподарськ≥), що виникають м≥ж юридично самост≥йними суб'Їктами господарюванн¤.
«а галуз¤ми народного господарства ≥ сферами управл≥нн¤, в ¤ких вони виникають ≥ функц≥онують, вид≥л¤ють так≥ правов≥дносини:
Ч у галуз≥ промисловост≥;
Ч у галуз≥ с≥льського господарства;
Ч у галуз≥ транспорту;
Ч у галуз≥ кап≥тального буд≥вництва;
Ч у сфер≥ приватизац≥њ;
Ч у сфер≥ антимонопольного регулюванн¤;
Ч у сфер≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ тощо.
ћетоди господарського права Ч це сукупн≥сть способ≥в регулюючого впливу норм господарського права на повед≥нку суб'Їкт≥в господарських правов≥дносин. онцептуально методи господарського права будуютьс¤ на двох принципах: загально дозв≥льному ("дозволено все, що не заборонено законом"), за ¤ким д≥ють п≥дприЇмства ≥ п≥дприЇмц≥, та зобов'¤зуючому ("суб'Їкти господарського права зобов'¤зан≥ ≥ мають вчин¤ти те, що на них покладено законом").
√осподарськ≥ в≥дносини Ї комплексними в≥дносинами. ¬они поЇднують у соб≥ орган≥зац≥йн≥ ≥ майнов≥ (варт≥сн≥) елементи. “ому у господарському прав≥ ¤к комплексн≥й галуз≥ права загалом д≥ють три (а не один, ¤к у не комплексних галуз¤х) основн≥ методи правового регулюванн¤.
ѕередус≥м це метод автономних р≥шень суб'Їкт≥в господарських в≥дносин. ¬≥н ірунтуЇтьс¤ на тому, що п≥дприЇмства, п≥дприЇмц≥ мають право з власноњ ≥н≥ц≥ативи приймати будь-¤к≥ р≥шенн¤, ¤к≥ не суперечать законодавству ”крањни (ст. 27 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥", статт≥ 3, 5 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво").
≤снуЇ ще метод владних припис≥в (вимог закон≥в ≥ вказ≥вок компетентних орган≥в, обов'¤зкових дл¤ суб'Їкт≥в господарських в≥дносин).
” господарському прав≥ д≥Ї також метод рекомендац≥й. ƒержава регулюЇ повед≥нку суб'Їкт≥в господарських в≥дносин шл¤хом рекомендованих моделей в≥дпов≥дних правов≥дносин.
«м≥ст | дал≥ |