назад «м≥ст дал≥

«ј ќЌќƒј¬—“¬ќ ” –јѓЌ» ѕ–ќ ј¬“ќћќЅ≤Ћ№Ќ»… “–јЌ—ѕќ–“.

І 1. јвтомоб≥льний транспорт. ѕон¤тт¤, структура системи та види

јвтомоб≥льний транспорт Ї одн≥Їю з найважлив≥ших галузей народного господарства. ѕрактично не маЇ жодного п≥дприЇмства промисловост≥, буд≥вництва, с≥льського господарства, зв'¤зку та ≥нших галузей економ≥ки де б не використовувавс¤ автомоб≥льний транспорт.

јвтотранспорт входить до Їдиноњ транспортноњ системи ”крањни, ¤к його складова частина.

јвтомоб≥льний транспорт - це сукупн≥сть транспортних засоб≥в, з допомогою ¤кого зд≥йснюЇтьс¤ перевезенн¤ пасажир≥в ≥ вантаж≥в автомоб≥льними дорогами, а також виконанн¤ спец≥альних виробничих функц≥й.

ƒо складу автомоб≥льного транспорту вход¤ть:

1) автомоб≥льний транспорт загального користуванн¤ ¤к п≥дгалузь галуз≥ транспорту, покликаний задовольн¤ти потреби населенн¤ та сусп≥льного виробництва в автомоб≥льних перевезенн¤х. …ого утворюють перев≥зники, автостанц≥њ, автовокзали, виконавц≥ ремонту та техн≥чного обслуговуванн¤ автомоб≥льних транспортних засоб≥в, вантажн≥ терм≥нали (автопорти), вантажн≥ автомоб≥льн≥ станц≥њ та контейнерн≥ пункти;

2) автомоб≥льн≥ транспортн≥ засоби суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, установ ≥ орган≥зац≥й, що використовуютьс¤ т≥льки дл¤ власних потреб;

3) автомоб≥льн≥ транспортн≥ засоби ф≥зичних ос≥б, що використовуютьс¤ ними т≥льки дл¤ власних потреб («акон ”крани Уѕро автомоб≥льний транспорте в≥д 5 кв≥тн¤ 2001 р.).

¬иход¤чи з цього визначенн¤ систему транспорту в ”крањн≥ складають: 1) транспорт загального користуванн¤; 2) в≥домчий транспорт; 3)^ ≥ндив≥дуальний транспорт.

¬ ”крањн≥ до транспорту загального користуванн¤ в≥днос¤ть автотранспортн≥ п≥дприЇмства ≥ орган≥зац≥њ, що перебувають у власност≥ ƒержавного департаменту автомоб≥льного транспорту ”крањни. ¬≥дм≥нною рисою транспорту загального користуванн¤ Ї те, що в≥н задовольн¤Ї потреби в перевезенн≥ вантаж≥в п≥дприЇмств р≥зних форм власност≥ незалежно в≥д в≥домчоњ приналежност≥, а також у пасажирських перевезенн¤х населенн¤ та перем≥щенн¤ багажу ≥ вантаж≥в громад¤н.

ƒо ¬≥домчого транспорту в≥днос¤ть п≥дприЇмства автотранспорту м≥н≥стерств ≥ в≥домств ”крањни, орган≥в виконавчоњ та представницькоњ влади, громадських орган≥зац≥й. Ќа в≥дм≥ну в≥д транспорту загального користуванн¤, в≥н призначений дл¤ обслуговуванн¤ внутр≥шн≥х потреб даного виробничого п≥дприЇмства, об'Їднанн¤ чи галуз≥ господарства. “ому на нього покладаютьс¤ р≥зного роду технолог≥чн≥ перевезенн¤, внутр≥шньозаводськ≥, внутр≥шньогосподарськ≥, пов'¤зан≥ з практичною д≥¤льн≥стю даного п≥дприЇмства. –озмежуванн¤ функц≥й автотранспорту загального користуванн¤ ≥ в≥домчого автотранспорту закр≥плено у статт¤х 7-!0 —татуту автомоб≥льного транспорту та ст. 2 «акону ”крањни ^ѕро транспортФ.

≤ндив≥дуальний транспорт - це автомоб≥льн≥ транспортн≥' засоби ф≥зичних ос≥б (громад¤н), що використовуютьс¤ ними дл¤ власних потреб.

«алежно в≥д завдань, ¤к≥ виконуЇ автомоб≥льний транспорт в≥н буваЇ вантажний, пасажирський ≥ легковий.

¬антажний автомоб≥льний транспорт виконуЇ перевезенн¤ вантажу ≥ вантажобагажу. ћоже використовуватис¤ у технолог≥чному процес≥ виробництва. ƒо нього належать ус≥ вантажн≥ автомоб≥л≥ вантажоп≥дйомн≥стю 1,5 т й б≥льше.

ѕасажирський автомоб≥льний транспорт призначений дл¤ перевезенн¤ пасажир≥в на м≥ських, прим≥ських ≥ м≥жм≥ським маршрутах ≥ м≥жнародному сполученн≥. ƒо пасажирського транспорту в≥днос¤ть автомоб≥л≥ з к≥льк≥стю м≥сць дл¤ сид≥нн¤ понад дев'¤ть, з м≥сцем вод≥¤ включно, ¤к≥ за своЇю конструкц≥Їю та обладнанн¤м призначен≥ дл¤ перевезенн¤ пасажир≥в та њхнього багажу ≥з забезпеченн¤м необх≥дного комфорту та безпеки.

Ћегковий автомоб≥льний транспорт виконуЇ забезпеченн¤ власних або службових потреб, а також перевезенн¤ незначноњ к≥лькост≥ вантажу в умовах п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ƒо легкових автомоб≥л≥в в≥днос¤ть автомоб≥л≥ за к≥льк≥стю м≥сць дл¤ сид≥нн¤ не б≥льше дев'¤ти, з м≥сцем вод≥¤ включно, ¤кий за своЇю конструкц≥Їю та обладнанн¤м призначений дл¤ перевезенн¤ пасажир≥в та њхнього багажу ≥з забезпеченн¤м необх≥дного комфорту ≥ безпеки.

 

І 2. ѕовноваженн¤ суб'Їкт≥в управл≥нн¤ автомоб≥льним транспортом

”правл≥нн¤ автомоб≥льним транспортом в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ таким чином. «агальне управл≥нн¤ автотранспортною галуззю належить ћ≥н≥стерству транспорту ”крањни. Ѕезпосередньо управл≥нн¤ п≥дприЇмствами автомоб≥льноњ галуз≥ покладено на ƒержавний ƒепартамент автомоб≥льного транспорту, ¤кий керуЇ автотранспортними, транспортно-експедиц≥йними, авторемонтними, промисловими та ≥ншими п≥дприЇмствами й орган≥зац≥¤ми, установами, що перебувають у його п≥дпор¤дкуванн≥.

ќсновним завданн¤м ƒержавного департаменту автомоб≥льного транспорту Ї забезпеченн¤ державного регулюванн¤ д≥¤льност≥ автомоб≥льного транспорту та зд≥йсненн¤ контролю за дотриманн¤м суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ вс≥х форм власност≥, що виконують пасажирськ≥ та ≥нш≥ перевезенн¤ автотранспортом, вимог нормативних акт≥в, стандарт≥в ≥ норм, ¤к≥ регулюють перевезенн¤ пасажир≥в ≥ вантаж≥в автотранспортом, а також розробленн¤ основних напр¤мк≥в розвитку автомоб≥льного транспорту, нових тип≥в транспортних засоб≥в, наданн¤ л≥ценз≥й, п≥дготуванн¤ нормативних документ≥в, що стосуютьс¤ д≥¤льност≥ автотранспорту.

”правл≥нн¤ автотранспорту Ї територ≥альними органами ћ≥н≥стерства транспорту, що п≥дпор¤дкован≥ ƒержавному де. партаменту автомоб≥льного транспорту.

”правл≥нн¤ очолюють начальники, ¤к≥ призначаютьс¤ на посаду ≥ зв≥льн¤ютьс¤ з нењ ћ≥н≥стром транспорту ”крањни за погодженн¤м з м≥сцевими органами виконавчоњ влади.

ќсновною ланкою автотранспортноњ галуз≥ Ї автотранспортне п≥дприЇмство. ” своњй д≥¤льност≥ вони керуютьс¤ законами ”крањни Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥и Уѕро автомоб≥льний транспортФ та —татутом автомоб≥льного транспорту ”–—–.

”правл≥нн¤ п≥дприЇмством зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ Їдиноначальност≥ директором або уповноваженою на те особою, ¤к≥ д≥ють в межах компетенц≥њ встановленоњ галузевими нормами. ƒо складових частин автоп≥дприЇмств вход¤ть: цехи, в≥дд≥ли, служби, виробництва, господарства, майстерн≥, ¤к≥ д≥ють в≥дпов≥дно до положень, що були затверджен≥ кер≥вництвом автоп≥дприЇмства. ƒерждепартамент автомоб≥льного транспорту з метою встановленн¤ Їдиних вимог у д≥¤льност≥ транспортних п≥дприЇмств розробл¤Ї ≥ затверджуЇ типов≥ та прим≥рн≥ положенн¤ про д≥¤льн≥сть окремих служб ≥ п≥дрозд≥л≥в.

”часниками дорожнього руху Ї особи, ¤к≥ використовують автодороги, вулиц≥, зал≥зничн≥ перењзди та ≥нш≥ м≥сц¤, що призначен≥ дл¤ перем≥щенн¤ людей ≥ вантаж≥в з допомогою транспортних засоб≥в.

 

І 3. ѕравов≥ основи д≥¤льност≥ автомоб≥льного транспорту

ѕравов≥дносини, в ¤к≥ вступають автотранспортн≥ п≥дприЇмства ≥ орган≥зац≥њ, мають найр≥зноман≥тн≥ший характер. Ќаприклад, автотранспортн≥ п≥дприЇмства в процес≥ виробничоњ д≥¤льност≥ створюють в≥дпов≥дну виробничу базу (гараж≥, ремонтн≥ майстерн≥, зап-–авн≥ станц≥њ тощо), купують автомоб≥л≥ та ≥нший рухомий склад, паливно-мастильн≥ матер≥али, запасн≥ частини до автомоб≥л≥в. ƒл¤ цього вони вступають у р≥зн≥ правов≥дносини з буд≥вельними, постачальницько-збутовими орган≥зац≥¤ми, буд≥вними, промисловими та ≥ншими п≥дприЇмствами з буд≥вництва й постачанн¤. ” колективах автотранспортного п≥дприЇмства виникають трудов≥ правов≥дносини м≥ж адм≥н≥страц≥Їю та роб≥тниками. —ам≥ автотранспортн≥ п≥дприЇмства вступають у правов≥дносини з перевезень з вантажов≥дправниками та пасажирами.

≤з загальноњ групи цих правов≥дносин вид≥л¤Їтьс¤ њх основна частина, пов'¤зана з виконанн¤м автоп≥дприЇмствами транспортних функц≥й (плануванн¤м перевезень, узгодженн¤м умов наданн¤ рухомого складу, пред'¤вленн¤м вантажу до перевезенн¤ ≥ т. ≥н.).

“аким чином, автотранспортн≥ правов≥дносини можуть бути спр¤мован≥ або на орган≥зац≥ю транспортного процесу (наприклад, в≥дносин з плануванн¤ перевезень), або на безпосереднЇ виконанн¤ транспортноњ д≥¤льност≥ (наприклад, в≥дносин з перевезенн¤ конкретного вантажу).

ќснову нормативних акт≥в автотранспортного права становл¤ть закони. ¬они Ї актами вищого органу влади - ¬ерховноњ –ади ”крањни.

1.  онституц≥¤ ”крањни закр≥плюЇ головн≥ принципов≥ положенн¤ економ≥чноњ системи, форми власност≥, плануванн¤, соц≥альн≥ та трудов≥ правов≥дносини.

2. «акон ”крањни Уѕро транспорте встановлюЇ головн≥ правов≥ норми, що д≥ють у вс≥й транспортн≥й галуз≥.

3. «акон ”крањни Уѕро п≥дприЇмництвом встановлюЇ законодавчу базу дл¤ зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в кра≥н≥, в тому числ≥ ≥ в автотранспортн≥й галуз≥.

4. «акон ”крањни Уѕро п≥дприЇмства ”крањни^ встановлюЇ ѕравов≥ норми д≥¤льност≥ п≥дприЇмств в ”крањн≥, в тому числ≥ ≥ в автотранспортн≥й галуз≥.

5. «акон ”крањни Уѕро дорожн≥й рух в ”крањн≥ регулюЇ сусп≥льн≥ в≥дносини в галуз≥ дорожнього руху та безпеки, окреслюЇ права та обов'¤зки суб'Їкт≥в даних правов≥дносин. ¬становлюЇ норми забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки при використанн≥ автотранспорту.

6. «акон ”крањни Уѕро автомоб≥льний транспортФ та ≥нш≥ закони, нормативн≥ акти ѕрезидента ”крањни,  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, центральних ≥ м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

¬ажливу регул¤тивну функц≥ю виконуЇ —татут автомоб≥льного транспорту ”–—– - найважлив≥ший нормативний документ, що регулюЇ д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й автомоб≥льного транспорту, а також орган≥зац≥й, п≥дприЇмств ≥ громад¤н, ¤к≥ користуютьс¤ послугами даного виду транспорту. ¬≥н врегульовуЇ найб≥льш важлив≥ й основн≥ питанн¤ автомоб≥льних перевезень ≥ обов'¤зковий до виконанн¤ вс≥ма транспортними орган≥зац≥¤ми та п≥дприЇмствами незалежно в≥д в≥домчоњ п≥дпор¤дкованост≥ ≥ форми власност≥.

—татут автомоб≥льного транспорту складаЇтьс¤ з дес¤ти розд≥л≥в. ” першому розд≥л≥ викладаЇтьс¤ загальне положенн¤ про функц≥њ автотранспорту, основн≥ завданн¤ правового регулюванн¤ автотранспортних правов≥дносин у сфер≥ д≥¤льност≥ —татуту.

–озд≥л ≤≤ регламентуЇ питанн¤, пов'¤зан≥ з рухомим складом, класиф≥кац≥Їю автомоб≥льних шл¤х≥в, правил користуванн¤ ними, споруджень ≥ устаткувань дл¤ орган≥зац≥њ перевезень пасажир≥в, вантаж≥в, пошти, встановлюЇ пор¤док утриманн¤ рухомого складу та буд≥вель транспорту, пор¤док техн≥чного обслуговуванн¤ та експлуатац≥њ цього рухомого складу.

–озд≥л ≤≤≤ даЇ детальну характеристику плануванн¤ ≥ орган≥зац≥њ перевезенн¤ вантаж≥в автотранспортом загального користуванн¤, в≥домчим транспортом, укладенн¤ угод на транспорт≥ перевезенн¤. ” цьому розд≥л≥ також регулюютьс¤ в≥дносини з пор¤дком прийманн¤ вантажу до перевезенн¤, виданн¤ вантажу отримувачу, встановленн¤ маси вантажу, збер≥ганн¤ вантажу.

” IV розд≥л≥ регламентуютьс¤ умови перевезенн¤ пасажир≥в, багажу, пошти. ƒаЇтьс¤ визначенн¤ угоди пасажирського перевезенн¤, встановлюютьс¤ питанн¤, пов'¤зан≥ з орган≥зац≥Їю руху пасажирського транспорту, прав ≥ обов'¤зк≥в пасажира.

–озд≥л V регулюЇ умови наданн¤ громад¤нам легкових автомоб≥л≥в дл¤ прокату, встановлюЇ основн≥ вимоги дл¤ п≥дприЇмств, що займаютьс¤ цим видом д≥¤льност≥.

–озд≥л VI стосуЇтьс¤ встановленн¤ тариф≥в за перевезенн¤ та введенн¤ розрахунк≥в м≥ж сторонами транспортноњ угоди.

–озд≥л VII регулюЇ питанн¤ пов'¤зан≥ з≥ зм≥шаним сполученн¤м, в ¤кому беруть участь п≥дприЇмства ≥нших галузей транспорту.

–озд≥л VI≤≤ розгл¤даЇ питанн¤ виконанн¤ п≥дприЇмствами, орган≥зац≥¤ми автотранспорту загального користуванн¤ р≥зноман≥тних транепортно-експедиц≥йних послуг, пов'¤заних з автоперевезенн¤ми.

IX розд≥л регламентуЇ питанн¤ в≥дпов≥дальност≥ п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й автотранспорту, а також вантажов≥дправник≥в, вантажоотримувач≥в, пасажир≥в, громад¤н, що користуютьс¤ автомоб≥л¤ми з пункт≥в прокату. ” ньому подано норми щодо в≥дпов≥дальност≥ за невиконанн¤ перевезень ≥ прийн¤того до виконанн¤ разового замовленн¤, за простроченн¤ в доставленн≥ вантажу, незбереженн¤ перем≥щуваних матер≥альних ц≥нностей, в≥дпов≥дальн≥сть за прост≥й рухомого складу та невиконанн¤ умов угоди перевезенн¤, складанн¤ претенз≥йних акт≥в, висуненн¤ претенз≥й ≥ позов≥в, що пов'¤зан≥ з≥ зд≥йсненн¤м автоперевезень.

ќстанн≥й ’ розд≥л складаЇтьс¤ з одн≥Їњ статт≥, в ¤к≥й визначаЇтьс¤ пор¤док зд≥йсненн¤ контролю за роботою автотранспорту.

ƒ≥¤ —татуту автомоб≥льного транспорту поширюЇтьс¤ майже на вс≥ перевезенн¤ вантаж≥в, пасажир≥в, багажу ≥ пошти, що зд≥йснюютьс¤ автотранспортними п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми. ¬ин¤ток становл¤ть перевезенн¤, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ автоп≥дприЇмствами ћ≥н≥стерства оборони, ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ, —лужби безпеки. ƒ≥¤ —татуту поширюЇтьс¤ також на ≥нш≥ неавтотранепортн≥ п≥дприЇмства, ўо мають автотранспорт, при зд≥йсненн≥ ними перевезень вантажу, багажу, пошти. ” цих випадках вони несуть в≥дпов≥дальн≥сть ≥ мають певн≥ права зг≥дно з даним —татутом, у тому ж обс¤з≥, що й автотранспортн≥ п≥дприЇмства.

ќсобливе м≥сце серед джерел автотранспортного права пос≥дають ƒержавн≥ стандарти ”крањни (ƒќ—“»).

”мови, ¤к≥ стосуютьс¤ транспортноњ д≥¤льност≥, внос¤тьс¤ ƒо державних стандарт≥в шл¤хом встановленн¤ вимог до ¤кост≥ продукц≥њ, њњ стану при переданн≥ вантажу до переве-;енн¤, до тари ≥ упаковки, марк≥руванню продукц≥њ та тари, :пособ≥в навантаженн¤ та розвантаженн¤, розм≥щенн¤ та закр≥пленн¤ вантажу у транспортному засоб≥, способах транс-юртуванн¤ вантаж≥в тощо.

¬ажливим джерелом автотранспортного права Ї ѕравила перевезень вантаж≥в автомоб≥льним транспортом, затверджен≥ наказом ћ≥н≥стерства транспорту ”крањни в≥д 14 жовтн¤ !997 р. є 363 (ќ¬”. - 1998. - є 8. - —т. 312).

 

І5. ѕ≥дв≥домч≥сть справ господарським судам. ѕ≥дсудн≥сть справ

” юридичн≥й л≥тератур≥ немаЇ загальноприйн¤того визначенн¤ пон¤тт¤ п≥дв≥домчост≥ господарських справ. ¬исловлен≥ з цього приводу думки звод¤тьс¤ в основному до того, що п≥д п≥дв≥домч≥стю розум≥Їтьс¤ компетенц≥¤ певних орган≥в або коло справ, в≥днесених до нењ. ≤нститут п≥дв≥домчост≥ використовуЇтьс¤ дл¤ визначенн¤ кола справ, в≥днесених до в≥данн¤ господарського суду. ƒл¤ розмежуванн¤ справ, що належать до в≥данн¤ того чи ≥ншого господарського суду, застосовуЇтьс¤ терм≥н "п≥дсудн≥сть справ". ѕ≥дв≥домч≥сть господарських справ розмежовуЇтьс¤ за двома ознаками: а) суб'Їктною (залежно в≥д суб'Їкт≥в спору); б) предметною (залежно в≥д предмета спору). «агальне правило суб'Їктноњ п≥дв≥домчост≥ господарських справ пол¤гаЇ в тому, що господарськ≥ справи у спорах м≥ж юридичними особами, громад¤нами-п≥дприЇмц¤ми, державними та ≥ншими органами п≥дв≥домч≥ арб≥тражному суду. ќтже, господарськ≥ справи у спорах, де хоча б одн≥Їю стороною Ї громад¤нин ¤к ф≥зична особа (не п≥дприЇмець), розгл¤даютьс¤ загальними судами. —тосовно предметноњ п≥дв≥домчост≥, ¤ка охоплюЇ так≥ пон¤тт¤, ¤к предмет та характер спору, д≥Ї таке саме правило: господарськ≥ справи у спорах, що виникають м≥ж юридичними особами, громад¤нами-п≥дприЇмц¤ми, державними та ≥ншими органами, п≥дв≥домч≥ господарському суду. јле з цього правила Ї два вин¤тки: 1) спори м≥ж орган≥зац≥¤ми, ¤к≥ випливають з договор≥в на перевезенн¤ вантажу в пр¤мому м≥жнародному зал≥зничному ≥ пов≥тр¤ному вантажному сполученн≥, розгл¤даютьс¤ загальними судами; 2) де¤к≥ категор≥њ спор≥в в≥днесено до в≥данн¤ ≥нших орган≥в (вони розгл¤даютьс¤ в адм≥н≥стративному пор¤дку). ÷е, зокрема: спори, що виникають при погодженн≥ стандарт≥в та техн≥чних умов; спори про встановленн¤ ц≥н на продукц≥ю, а також тариф≥в на послуги (виконанн¤ роб≥т), ¤кщо ц≥ ц≥ни ≥ тарифи в≥дпов≥дно до законодавства не можуть бути встановлен≥ за згодою стор≥н; ≥нш≥ спори, вир≥шенн¤ ¤ких в≥днесено законодавством ”крањни та м≥ждержавними договорами й угодами до в≥данн¤ ≥нших орган≥в. ѕ≥дв≥домч≥сть господарських справ господарському суду визначаЇтьс¤, в першу чергу, «аконами ”крањни "ѕро господарськ≥ суди" (ст. 1), "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть" (статт≥ 38, 39) та "ѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутом" (ст. 5), а також √осподарським процесуальним кодексом ”крањни (статт≥ 12-17, 123-125). ¬≥дпов≥дно до ст. 12 √осподарського процесуального кодексу ”крањни (дал≥ - √ѕ ) господарським судам п≥дв≥домч≥: - справи у спорах, що виникають при укладанн≥, зм≥н≥ ≥ роз≥рванн≥ господарських договор≥в. ¬ науц≥ арб≥тражного процесу ц≥ спори умовно ≥менуютьс¤ переддогов≥рними; - справи у спорах, що виникають при виконанн≥ договор≥в. “ак≥ спори можуть виникати з приводу неналежного виконанн¤ зобов'¤зань ≥ стосуватис¤ ¤к виконанн¤ зобов'¤занн¤ в натур≥, так ≥ застосуванн¤ до порушника передбачених законом чи договором майнових санкц≥й (штраф≥в та в≥дшкодуванн¤ збитк≥в); - справи у спорах, що виникають з ≥нших п≥дстав (наприклад, про в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих п≥дприЇмству в результат≥ виконанн¤ вказ≥вок державних чи ≥нших орган≥в тощо). —пори. що виникають при виконанн≥ договор≥в та з ≥нших п≥дстав, також умовно називаютьс¤ майновими; - справи у спорах про визнанн¤ нед≥йсними акт≥в з п≥дстав, зазначених у законодавств≥ (наприклад, виданн¤ акту, що не в≥дпов≥даЇ компетенц≥њ органу або вимогам законодавства, або виникненн¤ у зв'¤зку з цим сп≥рних питань - статт¤ 27 «акону "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥"); Ч справи про банкрутство. ¬≥дпов≥дно до ст. 5 «акону ”крањни "ѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутом" провадженн¤ у справах про банкрутство регулюЇтьс¤ цим «аконом, √осподарським процесуальним кодексом ”крањни, ≥ншими законодавчими актами ”крањни. ќсобливост≥ провадженн¤ у справах про банкрутство банк≥в регулюютьс¤ «аконом ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть";

 

І6. ѕовноваженн¤ суб'Їкт≥в управл≥нн¤ зал≥зничним транспортом

«ал≥зничний транспорт ”крањни ¤к одна з найпотужн≥ших галузей маЇ велике загальнодержавне значенн¤. ¬раховуючи це, а також те. що зал≥зничний транспорт ¤к система охоплюЇ значну к≥льк≥сть р≥зноман≥т-нихелемент≥в (ланок), його сл≥д певною м≥рою орган≥зувати та спр¤мовувати на вир≥шенн¤ поставлених перед ним завдань.

ќсновою в так≥й орган≥зац≥йн≥й д≥¤льност≥ Ї державне управл≥нн¤ зал≥зничним транспортом, ¤ке маЇ певний про¤в, а саме те, що ≥снуЇ ч≥тка ≥Їрарх≥чна структура в управл≥нн≥ зал≥зничним транспортом.

ќчолюЇ цю структуру  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ¤кий визначаЇ умови ≥ пор¤док орган≥зац≥њ д≥¤льност≥ зал≥зничном транспорту, спри¤Ї його пр≥оритетному розвитку, надаЇ п≥дтримку в задоволенн≥ потреб зал≥зниць у рухомому склад≥, матер≥ально-техн≥чних ≥ паливно-енергетичних ресурсах.

 р≥м того,  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни у сфер≥ зал≥зничного транспорту зд≥йснюЇ ще так≥ повноваженн¤:

!) затверджуЇ —татут зал≥зниць ”крањни;

2) приймаЇ р≥шенн¤ про створенн¤, реорган≥зац≥ю, л≥кв≥дац≥ю та визначенн¤ територ≥альних меж зал≥зниць;

3) призначаЇ ≥ зв≥льн¤Ї кер≥вник≥в зал≥зниць;

4) визначаЇ ѕор¤док встановленн¤ охоронних зон, њх розм≥ри ≥ режим користуванн¤;

5) визначаЇ пор¤док зд≥йсненн¤ державноњ бюджетноњ, ц≥новоњ та тарифноњ пол≥тики;

6) визначаЇ пор¤док одержанн¤ п≥дприЇмствами зал≥зничного транспорту в заставу майна переданих дл¤ перевезень вантаж≥в;

7) встановлюЇ (щор≥чно) ”крзал≥зниц≥ державне замовленн¤ щодо перевезень пасажир≥в ≥ вантаж≥в;

8) встановлюЇ ѕор¤док проведенн¤ ƒержавного нагл¤ду за безпекою руху поњзд≥в на зал≥зничному транспорт≥;

9) затверджуЇ ѕоложенн¤ про в≥домчу воЇн≥зовану охорону;

10) встановлюЇ ѕор¤док ф≥нансуванн¤ заход≥в щодо моб≥л≥зац≥йноњ п≥дготовки зал≥зничного транспорту;

11) затверджуЇ ѕерел≥к категор≥й зал≥зничного транспорту,

12) визначаЇ пор¤док соц≥ального захисту прац≥вник≥в зал≥зничного транспорту.

п елементи зал≥зничного транспорту виконують покладен≥ на них завданн¤ та виступають у рол≥ самост≥йних господарчих одиниць, завд¤ки специф≥ц≥ зал≥зничного транспорту набувають орган≥чного зв'¤зку м≥ж собою ≥ створюють певн≥ об'Їднанн¤ п≥дприЇмства зал≥зничного транспорту.

ќсновною орган≥зац≥йною ланкою на зал≥зничному транспорт≥ Ї зал≥зниц¤ - статутне територ≥ально-галузеве об'Їднанн¤, до складу ¤кого вход¤ть п≥дприЇмства, установи та орган≥зац≥њ зал≥зничного транспорту ≥ ¤ке в раз≥ централ≥зованого управл≥нн¤ зд≥йснюЇ перевезенн¤ пасажир≥в ≥ вантаж≥в у визначеному рег≥он≥ транспортноњ мереж≥.

«ал≥зниц¤ зд≥йснюЇ кер≥вництво виробничою та ф≥нансовою д≥¤льн≥стю дирекц≥й зал≥зничних перевезень та ≥нших п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, ¤к≥ перебувають в њњ безпосередньому п≥дпор¤дкуванн≥. ¬она ¤вл¤Ї собою основне п≥дприЇмство зал≥зничного транспорту ≥ Ї юридичною особою.  ер≥вництво д≥¤льн≥стю зал≥зниць зд≥йснюЇтьс¤ управл≥нн¤м зал≥зниць.

—ьогодн≥ в ”крањн≥ функц≥онуЇ ш≥сть зал≥зниць: Ћьв≥вська, ѕридн≥провська, ќдеська, ѕ≥вденне-«ах≥дна, ѕ≥вденна, ƒонецька.

¬раховуючи те, що зал≥зниц¤ ¤вл¤Ї собою самост≥йний суб'Їкт господарюванн¤, њй ¤к юридичн≥й особ≥ притаманн≥ певн≥ юридичн≥ властивост≥, що охоплюЇтьс¤ пон¤тт¤м правовий статус зал≥зниц≥ та визначаютьс¤ в≥дпов≥дними правилами ≥ обов'¤зками зал≥зниць.

ƒо основних прав можна в≥днести:

а) право вимагати сплати платеж≥в за послуги, надан≥ зал≥зничним транспортом;

б) право встановлювати п≥льгов≥ тарифи на перевезенн¤ вантаж≥в у м≥сцевому сполученн≥;

в) затвердженн¤ зал≥зницею тариф≥в на перевезенн¤ вантаж≥в у м≥сцевому сполученн≥;

г) затвердженн¤ зал≥зницею тариф≥в на перевезенн¤ вантаж≥в ≥ пасажир≥в ус≥ма зал≥зничними кол≥¤ми, що не належать до загальноњ мереж≥ зал≥зниць ≥ т. ≥н.

ƒо основного обов'¤зку можна в≥днести те, що зал≥зниц¤ повинна зд≥йснити перевезенн¤ у в≥дпов≥дний терм≥н за в≥дпов≥дною ¤к≥стю.

ƒирекц≥¤ зал≥зничних перевезень Ї основним л≥н≥йним п≥дприЇмством зал≥зничного транспорту, зд≥йснюЇ ≥ орган≥зовуЇ процес перевезень у встановлених межах, забезпечуЇ виконанн¤ встановлених план≥в ≥ завдань з перевезень вантаж≥в, пасажир≥в, багажу ≥ керуЇ виробничо-ф≥нансовою д≥¤льн≥стю безпосередньо йому п≥длеглих л≥н≥йних п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, Ї юридичною особою.

«ал≥знична станц≥¤ - Ї л≥н≥йним п≥дприЇмством зал≥зничного транспорту в орган≥зац≥њ перевезень вантаж≥в, пасажир≥в, багажу та вантажобагажу й безпосередньо п≥дпор¤дковуЇтьс¤ в≥дд≥ленню зал≥зниц≥.

—танц≥њ можуть використовуватис¤ дл¤ проведенн¤ вс≥х або окремих операц≥й.

—танц≥њ бувають паеажирсью, вантажн≥, сортувальн≥, д≥льничн≥ та ≥н.

 р≥м зазначених ≥снують ще так≥ л≥н≥йн≥ п≥дприЇмства, ¤к механ≥зована дистанц≥¤ вантажно-розвантажувальних роб≥т, дистанц≥¤ сигнал≥зац≥њ ≥ зв'¤зку, вагонн≥ ≥ локомотивн≥ депо, дистанц≥¤ шл¤ху та ≥нш≥.

 

І 7. ѕравов≥ основи д≥¤льност≥ зал≥зничного транспорту

ѕ≥д правовими основами д≥¤льност≥ зал≥зничного транспорту розум≥Їтьс¤ сукупн≥сть правових норм, ¤к≥ регулюють ¤к≥сно однор≥дн≥ сусп≥льн≥ в≥дносини, що виникають у сфер≥ зал≥зничного “ранспорту. «ал≥зничне транспортне право Ї одн≥Їю ≥з складових транспортного права, ¤ке можна вважати ≥нститутом транспортного права. …ому ¤к правовому ≥нституту притаманн≥ певн≥ властивост≥, що характерн≥ дл¤ правових наук. ѕравове регулюванн¤ д≥¤льност≥ зал≥зничного транспорту «д≥йснюЇтьс¤ з допомогою правових норм, що м≥ст¤тьс¤ в нормативних актах, ¤к≥ прийн¤то називати джерелом права. ƒо таких джерел можна в≥днести: «акони ”крањни Уѕро транспорте, Уѕро зал≥зничний ≥ранспорт^, —татут зал≥зниць ”крањни, затверджений ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 6 кв≥тн¤ 1998 р. є 457, Ќаказ ћ≥нтрансу Уѕро затвердженн¤ ≤нструкц≥њ про пор¤док розсл≥дуванн¤ та обл≥к нещасних випадк≥в невиробничого характеру на зал≥зничному транспорт≥ ”крањни^ в≥д 8 кв≥тн¤ 1998 р. є 47, Ќаказ ћ≥нтрансу Уѕро проњзд ≥ноземних громад¤н зал≥зничним транспортом у внутр≥шньодержавному сполученн≥^ в≥д !1 травн¤ 1998 р. є 282, Ќаказ ћ≥нтрансу Уѕро затвердженн¤ ѕравил перевезенн¤ пасажир≥в, багажу вантажобагажу та пошти зал≥зничним транспортом ”крањни* в≥д 28 липн¤ !998 р. є 297 та ≥нш≥. «акон ”крањни Уѕро зал≥зничний транспортФ визначаЇ основн≥ правов≥ економ≥чн≥ та орган≥зац≥йн≥ засади д≥¤льност≥ зал≥зничного транспорту загального користуванн¤, його роль в економ≥ц≥ ≥ соц≥альн≥й сфер≥ ”крањни, регламентуЇ його в≥дносини з органами державноњ виконавчоњ влади, органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ≥ншими видами транспорту, пасажирами, в≥дправниками та одержувачами багажу, вантажобагажу ≥ пошти з урахуванн¤м специф≥ки функц≥онуванн¤ цього виду транспорту ¤к Їдиного виробничо-технолог≥чного комплексу. —труктура закону: –озд≥л ≤. «агальн≥ положенн¤. –озд≥л ѕ. ќсновн≥ економ≥чн≥ та ф≥нансов≥ засади д≥¤льност≥ зал≥зничного транспорту. –озд≥л III. Ѕезпека руху, охорона вантаж≥в ≥ об'Їкт≥в на зал≥зничному транспорт≥, орган≥зац≥¤ його роботи в умовах надзвичайних обставин. –озд≥л IV. “рудов≥ в≥дносини ≥ дисципл≥на прац≥вник≥в зал≥зничного транспорту. –озд≥л V. “ранспортне забезпеченн¤ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в ”крањни та взаЇмод≥¤ з ≥ншими видами транспорту. –озд≥л VI. ѕрава, обов'¤зки та в≥дпов≥дальн≥сть на зал≥зничному транспорт≥. –озд≥л VII. «аключн≥ положенн¤. —кладаЇтьс¤ з 27 статей. —татут зал≥зниць ”крањни визначаЇ обов'¤зки, права ≥ в≥дпов≥дальн≥сть зал≥зниць, а також п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, установ ≥ громад¤н, ¤к≥ користуютьс¤ зал≥зничним транспортом. —татутом регламентуЇтьс¤ пор¤док укладенн¤ договор≥в, орган≥зац≥¤ та основн≥ перевезенн¤ вантаж≥в, пасажир≥в, багажу, вантажобагажу ≥ пошти, основн≥ положенн¤ експлуатац≥њ зал≥зничних п≥д'њзних кол≥й, а також взаЇмов≥дносини зал≥зниць з ≥ншими видами транспорту. —труктура —татуту: –озд≥л ≤. «агальн≥ положенн¤. –озд≥л ≤≤. ¬антажне господарство. ѕристроњ дл¤ обслуговуванн¤ пасажир≥в. –озд≥л ≤≤≤. ѕлануванн¤ та орган≥зац≥¤ перевезенн¤ вантаж≥в. –озд≥л IV. «ал≥зничн≥ п≥д'њзн≥ кол≥њ. –озд≥л V. ѕеревезенн¤ вантаж≥в у пр¤мому зм≥шаному сполученн≥ за участю зал≥зниць та ≥нших вид≥в транспорту. –озд≥л VI. ѕеревезенн¤ пасажир≥в, багажу, вантажобагажу ≥ пошти. –озд≥л VII. ¬≥дпов≥дальн≥сть зал≥зниц≥, вантажов≥дправни-юв, вантажоотримувач≥в ≥ пасажир≥в, акти, претенз≥њ, позови. —кладаЇтьс¤ ≥з 137 статей. ¬ажливе значенн¤ в регулюванн≥ транспортноњ д≥¤льност≥ мають затверджен≥ ћ≥нтрансом на п≥дстав≥ ст. 5 —татуту зал≥зниць ”крањни умови. ѕравила перевезенн¤ вантаж≥в. “ехн≥чн≥ умови навантаженн¤ ≥ перем≥щенн¤ вантаж≥в. ѕравила перевезенн¤ пасажир≥в, ѕравила техн≥чноњ експлуатац≥њ зал≥зниць та ≥нш≥ нормативн≥ акти, ¤кими передбачено пор¤док ≥ умови перевезенн¤, користуванн¤ засобами зал≥зничного транспорту, безпеки руху, охорони прац≥, громадського пор¤дку, перс-тину зал≥зничних кол≥й ≥ншими видами транспорту, комун≥кац≥¤ми пожежноњ безпеки, сан≥тарн≥ норми та правила Ї обов'¤зковими дл¤ вс≥х юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б на територ≥њ ”крањни.

 


назад «м≥ст дал≥
Hosted by uCoz