| назад | «м≥ст | дал≥ |
“ранспорт Ї одн≥Їю з важливих галузей сусп≥льного виробництва ≥ покликаний задовольн¤ти потреби населенн¤ ≥ сусп≥льного виробництва у перевезенн¤х.
¬ступаючи в процес транспортуванн¤, його учасники т≥Їю чи ≥ншою м≥рою можуть впливати на стан транспортних сусп≥льних в≥дносин, зм≥нювати зв'¤зки м≥ж собою, спри¤ти чи, навпаки, гальмувати нормальний процес взаЇмод≥њ. ” так≥й форм≥ бере св≥й початок в широкому розум≥нн≥ правова повед≥нка на транспорт≥, ¤ка може мати два про¤ви - корисност≥ та шк≥дливост≥.
ѕравова повед≥нка ви¤вл¤Їтьс¤ у форм≥ д≥й чи безд≥¤льност≥, ¤к≥ впливають на в≥дносини м≥ж суб'Їктами. ѕравова повед≥нка на транспорт≥ Ї одним ≥з вид≥в юридичних факт≥в, тих конкретних життЇвих обставин, за ¤кими норми транспортного права пов'¤зують виникненн¤, зм≥ну чи припиненн¤ транспортних правових в≥дносин. як елемент правовоњ повед≥нки можна розгл¤дати правовий вчинок. ”загальнюючи пон¤тт¤ правовоњ повед≥нки, можна визначити, що правова повед≥нка - це правов≥ вчинки, ¤к≥ складають певну сукупн≥сть, Ї соц≥альне значущими, виражен≥ зовн≥ у вигл¤д≥ д≥й чи безд≥¤льност≥, мають св≥домо вольовий характер, тим чи ≥ншим чином регламентуютьс¤ нормами транспортного права та обумовлюють правов≥ насл≥дки.
” правовоњ повед≥нки Ї два р≥зновиди: правом≥рна та протиправна
ƒл¤ правом≥рноѓ повед≥нки характерн≥: соц≥альна корисн≥сть; в≥дпов≥дн≥сть тим чи ≥ншим чинникам, ¤к≥ зазначен≥ в правових нормах; насл≥дки, що настають в≥д такоњ повед≥нки Ї позитивними.
ƒо протиправноњ повед≥нки можна в≥днести сусп≥льне шк≥дливий, протиправний вчинок, вчиненн¤ ¤кого обумовлюЇ настанн¤ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ ≥ визнаЇтьс¤ ¤к правопорушенн¤.
ѕравопорушенн¤ - це соц≥альне небезпечне або шк≥дливе, протиправне, винне д≥¤нн¤ дел≥ктоздатного суб'Їкта, ¤ке передбачено чинним законодавством ≥ за ¤ке встановлена юридична в≥дпов≥дальн≥сть.
¬раховуючи транспортну специф≥ку ≥ особливост≥ транспортного права вважаЇтьс¤ доц≥льним зазначити, що законодавець не випадково вид≥л¤Ї вс≥ транспортн≥ правопорушенн¤, ¤к у крим≥нальному кодекс≥ (–озд≥л XI. «лочини проти безпеки руху та експлуатац≥њ транспорту. ), так ≥ в адм≥н≥стративному (√лава 10. јдм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ на транспорт≥ в галуз≥ шл¤хового господарства ≥ зв'¤зку. пјЋ), у в≥докремлен≥ самост≥йн≥ групи. ÷е ще раз п≥дкреслюЇ, нагадуЇ про на¤вн≥сть у правов≥й систем≥ окремоњ, комплексноњ галуз≥ права - транспортного права, правов≥дносини ¤кого захищаютьс¤ нормами крим≥нального, адм≥н≥стративного, цив≥льного та ≥нших галузей права.
¬иокремленн¤ транспортних правопорушень у самост≥йн≥ групи зумовлено на¤вн≥стю в ус≥х транспортних правопорушенн¤х Їдиного родового об'Їкта, загальних рис в ознаках об'Їктивноњ та суб'Їктивноњ стор≥н, а також сп≥льних вимог до суб'Їкт≥в правопорушень. ’арактерною особлив≥стю цих правопорушень Ї те, що њх вчиненн¤ в≥дбуваЇтьс¤ у певн≥й сфер≥ д≥¤льност≥, де взаЇмод≥¤ людини з транспортним засобом ¤вл¤Ї (складаЇ) собою джерело п≥двищеноњ небезпеки.
јнал≥з складу транспортних правопорушень дозвол¤Ї визначити таке.
1. ќб"ектом транспортних правопорушень Ї сусп≥льн≥ в≥дносини у сфер≥ безпеки руху ≥ експлуатац≥њ транспорту та своЇчасного, гарантованого перем≥щенн¤ пасажир≥в, вантаж≥в ≥ багажу. ѕричому безпека руху транспорту т≥сно пов'¤зана з громадською безпекою.
«вичайно, в диспозиц≥¤х складу про транспортн≥ злочини в нов≥й редакц≥њ рим≥нального кодексу ”крањни не зазначено про громадську безпеку. јле, на наш погл¤д, забезпечена охорони житт¤ ≥ здоров'¤ людей, матер≥альних ц≥нностей навколишнього середовища, безавар≥йноњ роботи транспорт; в ц≥лому Ї складовими громадськоњ безпеки.
ѕорушенн¤ правил безпеки руху та експлуатац≥њ транспорту криЇ в соб≥ небезпеку запод≥¤нн¤ шкоди здоров'ю та життю людини або господарським ≥нтересам. Ќасл≥дками цих правопорушень бувають авар≥њ, катастрофи, нещасн≥ випадки « людьми, забрудненн¤ навколишнього середовища та значн≥ матер≥альн≥ збитки, порушуютьс¤ граф≥ки руху транспортних засоб≥в та дезорган≥зуЇтьс¤ робота транспортних п≥дприЇмств.
2. ќб"Їктивна сторона характеризуЇтьс¤ протиправною повед≥нкою (д≥Їю чи безд≥¤льн≥стю) суб'Їкта правопорушенн¤; настанн¤м шк≥дливих насл≥дк≥в ≥ причинного зв'¤зку м≥ж порушенн¤м правил, норм ≥ стандарт≥в (д≥Їю), настанн¤м шк≥дливих насл≥дк≥в. вал≥ф≥куючими ознаками об'Їктивноњ сторони можуть бути: повторн≥сть вчиненн¤ правопорушенн¤ або за попередн≥м зговором групою ос≥б; настанн¤ нещасних випадк≥в з людьми або ≥нших т¤жких насл≥дк≥в; створенн¤ загрози дл¤ житт¤ або здоров'¤ людей; створенн¤ авар≥йноњ обстановки або пошкодженн¤ транспортних засоб≥в, вантаж≥в, шл¤х≥в, шл¤хових та ≥нших споруд чи ≥ншого майна.
ћайже половина статей, що передбачають в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ правил безпеки руху та експлуатац≥њ транспорту (статт≥ 276, 28!, 282, 286, 288, 29) ; статт≥ !09- 12), 124. 127, )28, !33, !36-!38, »ќ-ћ! пјѕ) мають блан-кетн≥ диспозиц≥њ, дл¤ застосуванн¤ ¤ких необх≥дно звертатис¤ до ≥нших нормативних акт≥в (закон≥в, положень, правил, ≥нструкц≥й тощо).
3. —уб"Їктами правопорушень на транспорт≥ можуть бути ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ дос¤гли 16-р≥чного в≥ку, а в окремих випадках особи, ¤ким виповнилос¤ 14 рок≥в, а також посадов≥ особи. —уб'Їктами цив≥льно-правових порушень можуть бути й юридичн≥ особи, у випадках пр¤мо передбачених законодавством юридичн≥ особи можуть бути суб'Їктами ≥ адм≥н≥стративних правопорушень (проступк≥в).
4. —уб"Їктивна сторона правопорушень на транспорт≥ характеризуЇтьс¤ певним ви¤вом зовн≥шнього протиправного ƒ≥¤нн¤, в ¤кому в≥дображаЇтьс¤ мотив, мета та волеви¤вленн¤ особи в ц≥лому. —уб'Їктивна сторона складу правопорушень - ÷Ї внутр≥шн≥ процеси, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ у псих≥ц≥ особи п≥д час вчиненн¤ правопорушенн¤, характерними сторонами ¤коњ Ї вина.
ќтже, зазначений вище склад транспортних правопорушень та характеристика його складових стосуЇтьс¤ в основному крим≥нальних злочин≥в ≥ адм≥н≥стративних проступк≥в на транспорт≥.
«аконом”крањни "ѕро транспорт" встановлена ™дина транспортна система ”крањни, ¤ку складають:
1). “ранспорт загального користуванн¤ (зал≥зничний, морський, р≥чковий, автомоб≥льний ≥ ав≥ац≥йний, а також м≥ський електротранспорт);
2) промисловий зал≥зничний транспорт;
3) в≥домчий транспорт;
4) трубопров≥дний транспорт;
5) шл¤хи сполученн¤ загального користуванн¤. ” «акон≥ зазначено, що Їдина транспортна система маЇ розгалужену ≥нфраструктуру дл¤ наданн¤ всього комплексу транспортних послуг, до складу ¤коњ вход¤ть: п≥дприЇмства транспорту; рухомий склад; вокзали, станц≥њ, порти, пристан≥; навчальн≥ заклади; ремонтно-буд≥вельн≥ орган≥зац≥њ та соц≥ально-побутов≥ заклади; ≥нш≥ п≥дприЇмства, установи та орган≥зац≥њ незалежно в≥д форм власност≥, що забезпечують роботу транспорту (статт≥ 22, 24, 27, «ќ, 32, 43, 36 «акону).
” цьому «акон≥ визначено також, що експлуатац≥¤ транспортноњ системи в ”крањн≥ повинна забезпечити безпеку житт¤ ≥ здоров'¤ громад¤н, збереженн¤ вантаж≥в, що перевоз¤тьс¤, та охорону навколишнього природного середовища (статт≥ 14, 16 «акону). ѕрац≥вники, ¤к≥ безпосередньо забезпечують безпеку руху транспортних засоб≥в, повинн≥ мати в≥дпов≥дну профес≥йну п≥дготовку ≥ за станом здоров'¤ бути здатними ¤к≥сно виконувати своњ обов'¤зки.
«аконом передбачено, що частини територ≥њ п≥дприЇмств, вокзал≥в, станц≥й, порт≥в, пристаней, аеропорт≥в ≥ шл¤х≥в сполученн¤, де зд≥йснюютьс¤ рух транспортних засоб≥в, маневров≥ та вантажно-розвантажувальн≥ роботи, Ї зонами п≥двищеноњ небезпеки. ѕеребуванн¤ громад¤н у цих зонах заборон¤Їтьс¤ (ч. « ет. 16 «акону). «а порушенн¤ правил ≥ норм цього «акону та ≥нших нормативних акт≥в, що регулюють безпеку руху ≥ експлуатац≥њ р≥зних вид≥в транспорту чинним законодавством передбачена крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть. ”с≥ склади злочин≥в у ц≥й сфер≥ в рим≥нальному кодекс≥ ”крањни законодавцем вид≥лен≥ в окремий розд≥л ^«лочини проти безпеки руху та експлуатац≥њ транспортуЇ (–озд≥л XI ) м≥ст¤тьс¤ в 17 статт¤х (статт≥ 276-292 ).
јнал≥з складу цих злочин≥в показуЇ, що њх Їдиним родовим об'Їктом Ї: сусп≥льн≥ в≥дносини у сфер≥ безпечного руху та експлуатац≥њ транспорту або громадськоњ безпеки у сфер≥ функц≥онуванн¤ транспорту.
ќб'Їктивна сторона транспортних злочин≥в може бути виражена (характеризуЇтьс¤) ¤к д≥¤ми (наприклад, порушенн¤ правил безпеки руху, умисне руйнуванн¤ шл¤х≥в сполученн¤, угон або захопленн¤ рухомого складу ≥ т. ≥н.), так ≥ безд≥¤льн≥стю (ненаданн¤ допомоги судну та особам, що зазнали лиха випуск в експлуатац≥ю зав≥домо техн≥чно несправних транспортних засоб≥в тощо).
ќб "Їктивна сторона транспортних злочин≥в склазаЇтьс¤ ≥з сукупност≥ к≥лькох ознак: протиправноњ повед≥нки; настанн¤ або створенн¤ загрози настанн¤ сусп≥льно шк≥дливих насл≥дк≥в ≥ причинного зв"¤зку м≥ж порушенн¤м зазначених правил ≥ настанн¤м шк≥дливих насл≥дк≥в, а також ц≥лоњ низки додоаткових ≥ квал≥ф≥кованих ознак. ѕорушенн¤ правил безпеки руху або експлуатац≥њ транспорту (статт≥ 276, 286 ), умисне руйнуванн¤ або пошкодженн¤ шл¤х≥в сполученн¤ ≥ транспортних засоб≥в (ст. 277), угон або захопленн¤ чи незаконне заволод≥нн¤ транспортними засобами (статт≥ 278, 289 ), блокуванн¤ транспортних комун≥кац≥й чи захопленн¤ транспортного п≥дприЇмства або примушуванн¤ прац≥вника транспорту до невиконанн¤ своњх обов'¤зк≥в (статт≥ 279, 280 ), порушенн¤ правил пов≥тр¤них польот≥в або використанн¤ пов≥тр¤ного простору (статт≥ 281, 282 ), самов≥льне без нагальноњ потреби зупиненн¤ поњзда (ст. 283), випуск в експлуатац≥ю техн≥чно несправних транспортних засоб≥в (ст. 287 ), порушенн¤ правил убезпеченн¤ дорожнього руху (ст. 288 ), знищенн¤, п≥дробка або зам≥на номер≥в вузл≥в та агрегат≥в транспортного засобу (ст. 290 ), порушенн¤ чинних на транспорт≥ правил (ст. 29! ), порушенн¤ або руйнуванн¤ нафтопродуктопро-вод≥в (ст. 292 ) та ≥нш≥ протиправн≥ д≥¤нн¤, зазначен≥ у рим≥нальному кодекс≥ ”крањни, в транспортн≥й сфер≥ можуть вчин¤тис¤ шл¤хом д≥њ або безд≥¤льност≥.
«азначен≥ д≥¤нн¤ визнаютьс¤ злочинними, ¤кщо вони спричинили чи могли спричинити авар≥ю поњзда, судна, порушили нормальну роботу транспорту, створили загрозу безпец≥ пов≥тр¤них польот≥в, призвели до порушенн¤ нормальноњ роботи трубопровод≥в, створили небезпеку дл¤ житт¤ людей чи настанн¤ ≥нших т¤жких насл≥дк≥в, спричинили т¤жк≥ т≥лесн≥ ”шкодженн¤ або смерть чи загибель людей.
ѕри квал≥ф≥кац≥њ транспортних злочин≥в сл≥д ретельно п≥дходити до анал≥зу об'Їктивноњ сторони, оск≥льки ц≥ла низка статей маЇ бланкетне викладенн¤ диспозиц≥њ. ÷е статт≥ 276, ^, 282, 286, 288, 29! рим≥нального кодексу ”крањни, де дл¤ з'¤суванн¤ того, ¤к≥ правила руху чи експлуатац≥њ транспорту були порушен≥, необх≥дно звернутис¤ до нормативних акт≥в чинних на зал≥зничному, пов≥тр¤ному, водному та автомоб≥льному транспорт≥.
ѕрикладом таких нормативних акт≥в можуть бути: ѕравила техн≥чноњ експлуатац≥њ зал≥зниць; ѕравила перевезенн¤ вантаж≥в; —татут зал≥зниць; ѕравила техн≥чноњ експлуатац≥њ метропол≥тену; ™дин≥ правила ремонту ≥ утриманн¤ автомоб≥льних дор≥г, вулиць, зал≥зничних перењзд≥в, правила користуванн¤ ними ≥ охорони; ѕравила дорожнього руху; одекс торговельного мореплавства ”крањни; ѕов≥тр¤ний кодекс ”крањни; —татут внутр≥шнього водного транспорту та ≥нш≥ нормативн≥ акти - закони, статути, постанови, ≥нструкц≥њ, правила, положенн¤, техн≥чн≥ умови тощо, в ¤ких установлюютьс¤ ≥ закр≥плюютьс¤ правила безпеки руху та експлуатац≥њ транспорту, навод¤тьс¤ основн≥ положенн¤ та визначенн¤ тих чи ≥нших ¤вищ об'Їктивних життЇвих ситуац≥й. ¬ивченн¤ цих нормативних акт≥в дозвол¤Ї б≥льш повно ≥ грунтовно зрозум≥ти волю законодавц¤, визначену в диспозиц≥њ статт≥. ѕорушенн¤ правил безпеки руху та експлуатац≥њ (ст. 276 ) може вчин¤тис¤ шл¤хом перевищенн¤ встановленоњ швидкост≥ руху, проњзд локомотива на заборонний сигнал, недобро¤к≥сного ремонту рухомого складу, невжитт¤м заход≥в дл¤ усуненн¤ несправност≥ зал≥зничноњ кол≥њ (поломка або гнил≥сть шпал, розширенн¤ рейок, ненад≥йне њх скр≥пленн¤), використанн¤м при ремонт≥ транспортних засоб≥в не¤к≥сного матер≥алу, в≥дхиленн¤м в≥д техн≥чних ≥ технолог≥чних норм, ¤кщо це створило небезпеку дл¤ житт¤ людей або настанн¤ ≥нших т¤жких насл≥дк≥в. Ќа створенн¤ небезпеки дл¤ житт¤ людей або настанн¤ ≥нших т¤жких насл≥дк≥в ¤к на одну з умов визнанн¤ д≥¤нь злочинними вказуЇтьс¤ ≥ в диспозиц≥¤х ч. 1 ст. 277, ч. 1 ст. 279, ч. ! ст. 28!, ч. ! ст. 242 та ≥нших статт¤х.
ѕ≥д небезпекою дл¤ житт¤ людей сл≥д розум≥ти таке порушенн¤ захисту життЇво важливих ≥нтерес≥в чи настанн¤ такоњ загрози оточуючого середовища, за ¤ких у будь-¤кий час може статис¤ загибель або кал≥цтво людей, настанн¤ смерт≥ або спричиненн¤ т¤жкого чи середньоњ т¤жкост≥ т≥лесного ушкодженн¤ хоча б одн≥Їњ особи. “ака загроза маЇ бути реальною, а смерть, загибель чи кал≥цтво людей не настали лише в силу випадкових обставин.
ƒо ≥нших т¤жких насл≥дк≥в в≥днос¤ть т≥лесн≥ ушкодженн¤, що спричинили короткочасний розлад здоров'¤ або короткочасну втрату працездатност≥ к≥льком особам, легк≥, середньоњ т¤жкост≥ або т¤жк≥ т≥лесн≥ ушкодженн¤, катастрофа, авар≥¤, руйнуванн¤ жилих будинк≥в та ≥нших споруд, загибель ц≥нного вантажу, велику перерву руху пот¤г≥в або суден - понад ш≥сть годин, ≥стотне порушенн¤ њх розкладу тощо.
” диспозиц≥¤х де¤ких склад≥в злочин≥в вказуЇтьс¤ на запод≥¤нн¤ великоњ матер≥альноњ шкоди (ч. 2 ст. 276, ч. 2 ст. 277, ч. 2 ст. 281, ч. 2 ст. 282 ), завданн¤ значноњ матер≥альноњ шкоди потерп≥лому (ч. 2 ст. 289 ). јле законодавець не встановлюЇ конкретних розм≥р≥в значноњ, великоњ, особливо великоњ матер≥альноњ шкоди, ¤к це маЇ м≥сце стосовно злочин≥в проти власност≥ та де¤ких ≥нших злочин≥в (наприклад, статт≥ !76, !77, 185, !92, !99, 202, 207, 270 та ≥нш≥).
” вс≥х випадках питанн¤ в≥днесенн¤ тих чи ≥нших насл≥дк≥в до категор≥њ небезпечних дл¤ житт¤, ≥нших т¤жких насл≥дк≥в, завданн¤ значноњ чи великоњ матер≥альноњ шкоди вир≥шуЇтьс¤ судом з урахуванн¤м ступеню т¤жкост≥ вчиненого особою д≥¤нн¤, обставин, що пом'¤кшують або обт¤жують покаранн¤, матер≥ального становища потерп≥лого тощо. Ќаприклад, незаконне заволод≥нн¤ транспортним засобом, ¤кий належить ≥нвал≥ду ≥ Ї основним засобом дл¤ його пересуванн¤, можливо, дл¤ оточуючих значноњ матер≥альноњ шкоди й не складаЇ, а дл¤ ≥нвал≥да це може бути великою матер≥альною шкодою.
ѕошкодженн¤ шл¤х≥в сполученн¤ ≥ транспортних засоб≥в (ст. 277 ) - умисне руйнуванн¤ або пошкодженн¤ шл¤х≥в сполученн¤, споруд на них, рухомого складу або суден, засоб≥в зв'¤зку чи сигнал≥зац≥њ, ¤кщо це спричинило чи могло спричинити авар≥ю поњзда, судна або порушило нормальну роботу транспорту. ѕошкодженн¤ може вчин¤тис¤ р≥зним способом - нищенн¤м сигнальних знак≥в, пошкодженн¤м кол≥њ шл¤хом вибуху, п≥дпалу рухомого складу, розгвинчуванн¤м рейок кол≥њ та ≥н. јле в ус≥х випадках злочином визнаЇтьс¤ таке д≥¤нн¤, ¤ке реально спричинило або могло спричинити авар≥ю чи по-–”шенн¤ нормальноњ роботи транспорту. “ому пошкодженн¤ кол≥њ нед≥ючоњ д≥л¤нки зал≥зниц≥ чи вир≥зуванн¤ телеграфних провод≥в на закритих дл¤ плаванн¤ морських, р≥чкових л≥н≥¤х не створюють складу злочину. ƒо реч≥, викраданн¤ шл¤хом демонтажу та ≥ншим способом електричних мереж, кабельних л≥н≥й зв'¤зку та њх обладнанн¤ за на¤вност≥ певних ознак квал≥ф≥куЇтьс¤ за ст. 188 .
ѕ≥д катастрофою треба розум≥ти з≥ткненн¤ рухомого складу або суден, потопленн¤ судна або затопленн¤ його частин викиданн¤ на берег, посадку на м≥лину, ¤кщо це спричинило кал≥цтво або смерть член≥в ек≥пажу або пасажир≥в чи призвело до знищенн¤ або ≥стотного пошкодженн¤ локомотив≥в, рухомого складу, шл¤х≥в сполучень, пов≥тр¤них, морських, р≥чкових суден тощо (Ќауково-практичний коментар рим≥нального кодексу ”крањни // ^ ред. ¬. ‘. Ѕойка, я. ё. ондратьЇва, —. —. яценка. - .: ёр≥нком №пер, 1997 -—.276.).
јвар≥¤ - це под≥¤, що сталас¤ п≥д час руху транспортних засоб≥в, внасл≥док ¤коњ в≥дбулос¤ з≥ткненн¤ суден, чи сходженн¤ пот¤га з рейок, але ¤к≥ не призвели до загибел≥ людей хоча й запод≥¤ли значну шкоду або порушили нормальну роботу транспорту.
ѕорушенн¤м нормальноњ роботи транспорту, ¤к один з приклад≥в, вважаЇтьс¤ перерва в рус≥ на строк понад «ќ хв., але не б≥льше шести годин. ƒо порушенн¤ нормальноњ роботи транспорту в≥дноситьс¤ пошкодженн¤ рухомого складу ≥ вантаж≥в у незначних розм≥рах, приведенн¤ њх у непридатний дл¤ експлуатац≥њ стан.
”гон або захопленн¤ зал≥зничного рухомого складу, пов≥тр¤ного, морського чи р≥чкового судна (ст. 278 ) характеризуЇтьс¤ незаконним перем≥щенн¤м або заволод≥нн¤м зал≥зничним рухомим складом, пов≥тр¤ним, морським чи р≥чковим судном, встановленн¤ над ними контролю ≥ вважаЇтьс¤ зак≥нченим з моменту заволод≥нн¤ транспортними засобами, а угон - з початку руху транспортного засобу в≥д м≥сц¤ його знаходженн¤ будь-¤ким способом перем≥щенн¤.
Ѕлокуванн¤ транспортних комун≥кац≥й, а також захопленн¤ транспортного п≥дприЇмства (ст. 279) зд≥йснюЇтьс¤ р≥зними способами, визначеними в закон≥ - шл¤хом влаштуванн¤ перешкод, п≥дключенн¤ енергопостачанн¤ чи ≥ншими способами. ƒо цих способ≥в можна в≥днести д≥њ, пов'¤зан≥ з перекритт¤м автомаг≥стралей, шл¤х≥в сполучень, вулиць, розв'¤зок не т≥льки транспортними засобами, шлагбаумами, завалами, а й людьми, встановленн¤м пост≥в-спостер≥гач≥в, перешкоджен-н¤м прац≥вниками транспортного органу виконувати своњ трудов≥ обов'¤зки, припиненн¤м постачанн¤ електроенергп, водозабезпечЇнн¤, в≥дключенн¤м зв'¤зку, зд≥йсненн¤м ф≥нансового впливу, встановленн¤м контролю ≥ перекритт¤м входу-виходу на вокзалах, станц≥¤х, аеропортах, портах, ≥нших п≥дприЇмствах транспорту або њх структурних п≥дрозд≥лах.
вал≥ф≥куючою ознакою цього злочину Ї спричиненн¤ загибел≥ людей (ч. 3), п≥д ¤кою сл≥д розум≥ти загибель одн≥Їњ або к≥лькох ос≥б.
ѕримушуванн¤ прац≥вника транспорту до невиконанн¤ своњх службових обов'¤зк≥в (ст. 280 ) зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом погрози вбивством, запод≥¤нн¤м т¤жких т≥лесних ушкоджень або знищенн¤м майна цього прац≥вника чи близьких йому ос≥б.
ѕримушуванн¤ - це усв≥домлен≥ на матер≥альних, майнових, моральних, речових, ф≥зичних, особистих та ≥нших претенз≥¤х (п≥дірунт¤х) д≥њ, спр¤мован≥ на перешкодженн¤ виконанн¤ службових обов'¤зк≥в прац≥вником транспорту. Ќаприклад, вимога будь-¤коњ особи до кер≥вника транспортного п≥дприЇмства про припиненн¤ перевезенн¤ вантажу певного власника або до контролера м≥ського електричного транспорту про припиненн¤ перев≥рки б≥лет≥в.
ѕогроза вбивством може бути виражена будь-¤ким способом (усно, письмово, жестом, демонстрац≥Їю зброњ) погрози позбавити житт¤ прац≥вника транспорту чи близьких йому ос≥б. ѕогроза маЇ м≥сце при на¤вност≥ реальних п≥дстав бо¤тис¤ виконанн¤ вбивства, запод≥¤нн¤ т¤жких т≥лесних ушкоджень або знищенн¤ майна, виход¤чи ≥з конкретних обставин - м≥сце, час, спос≥б вираженн¤, псих≥чний стан винного, вимаганн¤ та умови њх виконанн¤ тощо. «лочин вважаЇтьс¤ зак≥нченим у момент сприйн¤тт¤ погрози потерп≥лим чи ≥ншою особою. ѕорушенн¤ п≥лотом чи ≥ншою особою, ¤ка не Ї прац≥вником "ов≥тр¤ного транспорту (ст. 28) ) правил пов≥тр¤них польот≥в може зд≥йснюватис¤ р≥зними способами, ¤к то: невиконанн¤ вимог загальних ≥ спец≥альних нормативних акт≥в; нехтуванн¤ порадами диспетчер≥в; зан¤тт¤ пов≥тр¤них транспортних коридор≥в та ешелон≥в висот без в≥дома ≥ дозволу в≥дпов≥дних посадових ос≥б. ƒиспозиц≥¤ ст. 28! - бланкетна, й тому дл¤ з'¤суванн¤ порушених правил необх≥дно звернутис¤ до в≥дпов≥дних правил, настанов, ≥нструкц≥й та ≥нших док”мент≥в.
ѕорушенн¤ правил використанн¤ пов≥тр¤ного простору (ст. 282 ) - порушенн¤ правил пуску ракет, проведенн¤ вс≥х вид≥в стр≥льби, вибухових роб≥т або вчиненн¤ ≥нших д≥й у пов≥тр¤ному простор≥, ¤кщо це створило загрозу безпец≥ пов≥тр¤них польот≥в.
ѕ≥д загрозою беспеки пов≥тр¤них польот≥в сл≥д розум≥ти так≥ порушенн¤ правил використанн¤ пов≥тр¤ного простору, за ¤ких користувач≥ пов≥тр¤ним простором вимушен≥ робити зм≥ни маршрут≥в польоту, раптов≥ в≥дхиленн¤ в≥д маршрут≥в, часткове або повне припиненн¤ польот≥в.
—амов≥льне без нагальноњ потреби зупиненн¤ поњзда (ст. 283 ) може бути вчинене способом зупинки поњзда стоп-краном, шл¤хом роз'Їднанн¤ пов≥тр¤ноњ гальм≥вноњ маг≥страл≥ та ≥ншим способом (наприклад, шл¤хом використанн¤ дорожн≥х сигнал≥в, св≥тлових, в≥зуальних ≥ звукових загально прийн¤тих сигнал≥в про зупинку поњзда).
—амов≥льн≥сть д≥й означаЇ вчиненн¤ њх на власний розсуд, без потреби - за в≥дсутност≥ ситуац≥њ крайньоњ необх≥дност≥, без дозволу прац≥вника (пров≥дника, начальника поњзда) зал≥зничного транспорту. «лочинними вважаютьс¤ д≥њ, ¤к≥ створили загрозу загибел≥ людей чи настанн¤ ≥нших т¤жких насл≥дк≥в або запод≥¤ли шкоду здоров'ю потерп≥лого.
Ќенаданн¤ допомоги судну та особам, що зазнали лиха (ст. 284 ), характеризуЇтьс¤ безд≥¤льн≥стю кап≥тана судна, ухиленн¤м його в≥д виконанн¤ обов'¤зку поданн¤ допомоги. одексом торговельного мореплавства ”крањни статтею 59 встановлено, що " ап≥тан судна зобов'¤заний, ¤кщо в≥н може це зробити без серйозноњ загрози дл¤ свого судна ≥ ос≥б, що знаход¤тьс¤ на ньому: 1) подати допомогу будь-¤к≥й ви¤влен≥й в мор≥ особ≥, ¤к≥й загрожуЇ загибель; 2) пр¤мувати з максимальною швидк≥стю на допомогу тим, що гинуть, ¤кщо йому пов≥домлено, що вони потребують допомоги, ≥ ¤кщо на так≥ д≥њ з його боку можна розумно розраховувати^. —таттею 60 “ћ на кап≥тан≥в кожного ≥з суден, що з≥ткнулис¤, покладаЇтьс¤ обов'¤зок п≥сл¤ з≥ткненн¤ надати допомогу ≥ншому судну, його пасажирам й ек≥пажу.
рим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть настаЇ за умови, що кожен ≥з кап≥тан≥в мав можлив≥сть надати таку допомогу без серйозноњ небезпеки дл¤ свого судна, його ек≥пажу ≥ пасажир≥в. “ому в кожному конкретному випадку необх≥дно встановити, „» мав можлив≥сть кап≥тан судна надати допомогу ≥ншому судну та особам, що зазнали лиха.
Ќеповмомленн¤ кап≥таном назви свого судна при з≥ткненн≥ суден (ст. 285 ) т¤гне крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть незалежно в≥д на¤вност≥ можливост≥ подати в≥домост≥ про назву судна, порту прописки, м≥сце свого в≥дправленн¤ та призна ченн¤, хоча в ст. 60 “ћ вказуЇтьс¤, що кап≥тани зобов'¤зан≥ пов≥домити один одному зазначен≥ дан≥ "наск≥льки це можливо^. ѕов≥домленн¤ неправильних даних вважаЇтьс¤ ¤к непов≥домленн¤ необх≥дних в≥домостей про своЇ судно.
ѕорушенн¤ правил безпеки дорожнього руху або експлуатац≥њ транспорту особами, ¤к≥ керують транспортними засобами (ст. 286 ) передбачаЇ крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть, ¤кщо спричинило потерп≥лому середньоњ т¤жкост≥ т≥лесне ушкодженн¤, т¤жке т≥лесне ушкодженн¤ чи смерть потерп≥лого (ч. 2) або загибель к≥лькох ос≥б (ч. 3).
«г≥дно з прим≥ткою до ст. 286 п≥д транспортними засобами в ц≥й статт≥ та статт¤х 287, 289 ≥ 290 сл≥д розум≥ти вс≥ види автомоб≥л≥в, трактори та ≥нш≥ самох≥дн≥ машини, трамвањ ≥ тролейбуси, а також мотоцикли й ≥нш≥ механ≥чн≥ транспортн≥ засоби. ѕ≥д самох≥дними машинами розум≥ютьс¤ дорожн≥, буд≥вельн≥, с≥льськогосподарськ≥ та ≥нш≥ спец≥альн≥ машини - скрепери, екскаватори, автокрани, комбайни, картопле-, бур¤козбиральн≥ машини тощо.
ѕ≥д ≥ншими механ≥чними транспортними засобами сл≥д розум≥ти "транспортний зас≥б, що приводитьс¤ в рух з допомогою двигуна. ÷ей терм≥н поширюЇтьс¤ на трактори, самох≥дн≥ машини ≥ механ≥зми (кр≥м транспортних засоб≥в, робочий об'Їм двигуна ¤ких не перевищуЇ 50 см^), а також тролейбуси та транспортн≥ засоби з електродвигуном потужн≥стю понад « к¬т^ (ѕравила дорожнього руху «атверджено ѕостановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 10 жовтн¤ 2001 р. є 1306, пункт 1.10). « цього визначенн¤ випливаЇ, що транспортний зас≥б з робочим об'Їмом двигуна до 50 см^, а також не обладнан≥ ƒвигуном до транспортних засоб≥в, за порушенн¤ правил керуванн¤ ¤кими передбачена крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть, не належать. ÷е можуть бути, наприклад, мопеди, велосипеди, мотокол¤ски, ≥нвал≥дн≥ кол¤ски, що привод¤тьс¤ в рух мускульною силою рук, н≥г, та ≥нш≥. ѕорушенн¤ правил безпеки руху ≥ експлуатац≥њ транспорту може бути пов'¤зане з перевищенн¤м швидкост≥ руху, порушенн¤м правил перевезенн¤ пасажир≥в, вантаж≥в, недотриманн¤ вимог регулюючих рух св≥тлофор≥в ≥нших сигнал≥в тощо.
ѕри визначенн≥ запод≥¤ноњ шкоди здоров'ю потерп≥лого треба враховувати медичн≥ показники. ѕон¤тт¤ т¤жкого, середньоњ т¤жкост≥ т≥лесного ушкодженн¤ та легкого т≥лесного ушкодженн¤ даЇтьс¤ в статт¤х 121, 122, 125 (Ѕ≥льш повно викладено в книз≥: рим≥нальне право ”крањни: ѕ≥дручник / «а ред. ѕ. —. ћатишевського, —. —. яценка, ѕ. ѕ. јндрушка. - : ёр≥нком ≤нтер, )999. - —. 190-204).
¬ипуск в експлуатац≥ю техн≥чно несправних транспортних засоб≥в або ≥нше порушенн¤ њх експлуатац≥њ (ст. 287 ) передбачаЇ крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть, ¤кщо це спричинило потерп≥лому середньоњ т¤жкост≥ т≥лесне ушкодженн¤, т¤жке т≥лесне ушкодженн¤ або його смерть.
« об'Їктивноњ сторони злочин характеризуЇтьс¤ випуском в експлуатац≥ю зав≥домо техн≥чно несправних транспортних засоб≥в, ¤к, наприклад: дозв≥л на вињзд у рейс з несправними гальмами, дефектами рульового управл≥нн¤, несправн≥стю осв≥тлювальних прилад≥в тощо; допуском до керуванн¤ транспортним засобом особи, ¤ка перебуваЇ у стан≥ сп'¤н≥нн¤ чи не маЇ права на керуванн¤ транспортним засобом, чи ≥нше грубе порушенн¤ правил експлуатац≥њ транспорту, що убезпечують дорожн≥й рух.
ѕ≥д ≥ншими грубими порушенн¤ми правил експлуатац≥њ транспортних засоб≥в, ¤к≥ забезпечують безпеку руху, сл≥д розум≥ти, наприклад, Удопуск до керуванн¤ транспортними засобами ос≥б, позбавлених права на керуванн¤ транспортними засобами, грубе порушенн¤ режиму роботи вод≥њв, незд≥йсненн¤ контролю за техн≥чним станом транспортних засоб≥в або невиконанн¤ ≥нших вимог, що пред'¤вл¤ютьс¤ в≥дпов≥дними нормативними актами до ос≥б, в≥дпов≥дальних за техн≥чний стан чи експлуатац≥ю транспортних засоб≥в (ѕро практику застосуванн¤ судами ”крањни законодавства у справах про транспортн≥ злочини. ѕостанова ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни п≥д 24 грудн¤ !982 р. (з≥ зм≥нами етаном на )3.12.97 р.), пункт )) // , ѕ , ѕостанови ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни. - .: ёр≥нком ≤нтер, )999. - —. 466.)
ƒопуск до керуванн¤ може бути зд≥йснено в р≥зн≥й форм≥ - шл¤хом видач≥ усного розпор¤дженн¤ щодо керуванн¤ транспортним засобом; дозволу на керуванн¤; шл¤хом мовчазноњ згоди або письмового п≥дтвердженн¤ про згоду на керуванн¤ (п≥дпис на разов≥й перепустц≥, в≥дм≥тка в журнал≥ випуску транспорту, маршрутному лист≥ та ≥н.).
ѕорушенн¤ правил, норм ≥ стандарт≥в, що стосуютьс¤ убезпеченн¤ дорожнього руху (ст. 288 ) передбачаЇ крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть у раз≥ спричиненн¤ потерп≥лому середньоњ т¤жкост≥ т≥лесного ушкодженн¤, т¤жкого т≥лесного ушкодженн¤ або настанн¤ смерт≥ потерп≥лого. ѕорушенн¤ правил, норм ≥ стандарт≥в стосовно забезпеченн¤ безпеки дорожнього руху мають м≥сце при буд≥вництв≥, реконструкц≥њ, ремонт≥ або утриманн≥ шл¤х≥в, вулиць, зал≥зничних перењзд≥в, мост≥в, шл¤хопровод≥в та ≥нших шл¤хових споруд.
¬имоги щодо забезпеченн¤ безпеки дорожнього руху визначен≥ «аконом ”крањни Уѕро дорожн≥й рух^> в≥д «ќ червн¤ 1993 р.( ¬¬– ”крањни. - 1993. - є 31. - —г. 338 (з наступними зм≥нами)), в ¤кому м≥ст¤тьс¤: права ≥ обов'¤зки вод≥њв, пасажир≥в, п≥шоход≥в, велосипедист≥в, погонич≥в тварин, вимоги щодо виробництва транспортних засоб≥в, буд≥вництва, реконструкц≥њ ≥ ремонту автомоб≥льних дор≥г, вулиць, зал≥зничних перењзд≥в; пор¤док њх утриманн¤ та права ≥ обов'¤зки власник≥в дор≥г ≥ шл¤хових споруд; умови стандартизац≥њ ≥ сертиф≥кац≥њ, нормуванн¤ дорожнього руху тощо. Ќа основ≥ цього закону розроблен≥ ≥ затверджен≥ ѕостановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни У™дин≥ правила ремонту ≥ утриманн¤ автомоб≥льних дор≥г, вулиць, зал≥зничних перењзд≥в, правила користуванн¤ ними ≥ охоронив в≥д «ќ березн¤ 1994 р. є 198. («ѕ ”крањни. - 1994. - є у. - —т. 182).
Ќезаконне заволод≥нн¤ транспортним засобом (ет. 289) з будь-¤кою метою передбачаЇ крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть. ” прим≥тц≥ 1 Уѕ≥д незаконним заволод≥нн¤м транспортним засобом у ц≥й статт≥ сл≥д розум≥ти вчиненн¤ умисно, з будь-¤кою метою протиправне вилученн¤ будь-¤ким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч њх вол≥. Ќезаконне заволод≥нн¤ може бути вчинено шл¤хом крад≥жки, грабежу, розбою, вимаганн¤, шахрайства, привласненн¤ або шл¤хом зловживанн¤ службовим становищем. «лочин вважаЇтьс¤ зак≥нченим з моменту коли злочинець реально заволод≥в транспортним засобом.
Ќезаконне заволод≥нн¤ транспортним засобом за попередньою змовою групою ос≥б (ч. 2) визнаЇтьс¤ вчиненим, ¤кщо його сп≥льно вчинили к≥лька ос≥б (дв≥ або б≥льше), ¤к≥ заздалег≥дь, тобто до початку злочину, домовилис¤ про сп≥льне його вчиненн¤ (ч. 2 ст. 28 ). «а своњм характером така д≥¤льн≥сть може розгл¤датис¤ ¤к просте об'Їднанн¤ зусиль к≥лькох ос≥б, за ¤кою д≥њ кожного мають бути однаков≥ та спр¤мован≥ на вчиненн¤ злочину. ¬чиненн¤ злочину повторно визнаЇтьс¤ ¤к вчиненн¤ таких д≥й особою, ¤ка ран≥ше вчинила незаконне заволод≥нн¤ транспортним засобом або злочин, передбачений статт¤ми 185, 186, 187,6 188-191, 262 , тобто крад≥жку, граб≥ж, розб≥й, вимаганн¤, шахрайство, привласненн¤ чужого майна та т≥ сам≥ д≥њ щодо Увикраденн¤, привласненн¤, вимаганн¤ вогнепальноњ зброњ, бойових припас≥в вибухових речовин, вибухових пристроњв чи рад≥оактивних матер≥ал≥в або заволод≥нн¤ ними шл¤хом шахрайстваФ.
Ќезаконне заволод≥нн¤ транспортним засобом орган≥зованою групою визнаЇтьс¤ у раз≥, У¤кщо в його готуванн≥ або вчиненн≥ брали участь к≥лька ос≥б (три ≥ б≥льше), ¤к≥ попередньо орган≥зувалис¤ у ст≥йке об'Їднанн¤ дл¤ вчиненн¤ цього та ≥ншого (≥нших) злочин≥в, об'Їднаних Їдиним планом з розпод≥лом функц≥й учасник≥в групи, спр¤мованих на дос¤гненн¤ цього плану, в≥домого вс≥м учасникам грули^ (ч. « ст. 28 ). ” цьому випадку необх≥дна сп≥льн≥сть д≥й ос≥б, ¤к≥ беруть участь в одному й тому ж злочин≥. ”с≥ д≥њ взаЇмообумовлен≥ й водночас кожна д≥¤ окремого виконавц¤ спр¤мована на дос¤гненн¤ Їдиного злочинного результату.
«нищенн¤, п≥дробка або зам≥на номер≥в вузл≥в та агрегат≥в транспортного засобу (ст. 290 ), а саме: ≥дентиф≥кац≥йного номера, номер≥в двигуна, шас≥ або кузова, або зам≥на без дозволу в≥дпов≥дних орган≥в номерноњ панел≥ з ≥дентиф≥кац≥йним номером транспортного засобу, що зд≥йснюЇтьс¤ р≥зними способами.
рим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть настаЇ за сам факт знищенн¤ ≥ не потребуЇ настанн¤ будь-¤ких насл≥дк≥в.
ѕ≥д зниженн¤м сл≥д розум≥ти механ≥чне пошкодженн¤ ≥дентиф≥кац≥йних номер≥в, номер≥в двигуна, шас≥ або кузова шл¤хом спилюванн¤ њх шл≥фувальним устаткуванн¤м, розр≥зувальними апаратами, електро-, автогенозварювальними приладами, травленн¤м кислотами, вирубуванн¤м, вдавленн¤м або ≥ншим шл¤хом ≥з застосуванн¤м р≥зних прилад≥в.
ѕ≥дробка або зам≥на передбачаЇ виготовленн¤ фальшивих, нед≥йсних номер≥в або номер≥в, ¤к≥ хоча ≥ в≥дпов≥дають реЇстрац≥йним документам, але не належать цим транспортним засобам. ћета такоњ п≥дробки або зам≥ни може бути р≥зною (приховуванн¤ викраденого транспортного засобу, його частини чи агрегату, вдалий продаж застар≥лого транспортного засобу ¤к нового або ¤к нетривалого перебуванн¤ в експлуатац≥њ тощо), залежно в≥д ¤коњ квал≥ф≥кац≥¤ злочину може квал≥ф≥куватис¤ за сукупн≥стю злочин≥в.
ѕорушенн¤ чинних на транспорт≥ правил (ст. 291 ), що забезпечують рух, т¤гне за собою крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть у раз≥, ¤кщо це спричинило загибель людей або ≥нш≥ т¤жк≥ насл≥дки.
ѕорушенн¤ правил, що забезпечують рух, може бути вчинено на р≥зних видах транспорту - зал≥зничному, пов≥тр¤ному, водному, автомоб≥льному, електричному та ≥ншому, включаючи велосипедний ≥ гужовий.
ѕорушенн¤ правил може бути зд≥йснено шл¤хом перењзду зал≥зниц≥ в непередбачених м≥сц¤х; прогонки тварин без додержанн¤ правил безпеки; проњзду на мопедах ≥ велосипедах в заборонених м≥сц¤х; порушенн¤ правил переходу, перењзду тощо.
ѕорушенн¤ зд≥йснюЇтьс¤ особами, ¤к≥ не належать до вод≥њв транспортних засоб≥в, що вказан≥ в прим≥тц≥ до ст. 286 . ƒо них в≥днос¤тьс¤ вод≥њ мопед≥в, велосипед≥в ≥ гужового транспорту, вершники, в≥зники, погонич≥, п≥шоходи, пасажири тощо. ѕорушниками цих правил можуть бути й вод≥њ малом≥рних суден.
ѕ≥д малом≥рними суднами сл≥д розум≥ти Усамох≥дн≥ судна з головними двигунами потужн≥стю менше 75 к. с. (55 к¬т) ≥ несамох≥дн≥ та парусн≥ судна валовою м≥стк≥стю менше 80 реЇстрових тонн (або одиниць), а також моторн≥ судна незалежно в≥д потужност≥ двигун≥в, але валовою м≥стк≥стю не б≥льше 10 реЇстрових тонн (або одиниць) та самох≥дн≥ судна (гребн≥ човни вантажоп≥дйомн≥стю 100 ≥ б≥льше к≥лограм≥в, байдарки - 150 ≥ б≥льше к≥лограм≥в та надувн≥ судна - 225 ≥ б≥льше к≥лограм≥в), що належать громад¤нам ( одекс ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤. - —т. 116).
ѕошкодженн¤ об'Їкт≥в маг≥стральних нафто- газо- та иафтопродуктопровод≥в (ст. 292 ), в≥дход≥в в≥д них, а також технолог≥чно пов'¤заних з ними об'Їкт≥в, споруд, засоб≥в автоматики, зв'¤зку, сигнал≥зац≥њ, ¤кщо це призвело до порушенн¤ нормальноњ роботи зазначених трубопровод≥в або спричинило небезпеку дл¤ житт¤ людей.
“рубопров≥дний транспорт Ї складовою частиною Їдиноњ транспортноњ системи ”крањни ≥ його д≥¤льн≥сть регулюЇтьс¤ законами ”крањни Уѕро транспортФ (¬¬– ”крањни.-1994.-є51.-—т. 446.) та Уѕро трубопров≥дний транспортФ (¬¬– ”крањни. - 1996. - є 29. - —т. 139), а також ≥ншими нормативними актами.
ќбФЇктивна сторона цього злочину характеризуЇтьс¤ протиправними д≥¤ми, насл≥дками ¤ких Ї пошкодженн¤ або руйнуванн¤ трубопроводу, об'Їкт≥в ≥ споруд, пов'¤заних з ним, виведенн¤ його з робочого стану. ѕошкодженн¤ або руйнуванн¤ може бути зд≥йснено шл¤хом пробиванн¤, розпнлю-9анн¤, просвердленн¤ отвор≥в у трубопровод≥, вмонтуванн¤ мдвод≥в, порушенн¤ ц≥л≥сност≥ трубопроводу транспортними особами (екскаваторами, бульдозерами) при проведенн≥ бу-цвельних роб≥т, пошкодженн¤ вим≥рювальноњ техн≥ки, вилученн¤ засоб≥в автоматики, зв'¤зку, сигнал≥зац≥њ ≥ т. ≥н.
ѕошкодженн¤ або руйнуванн¤ трубопроводу шл¤хом вибуху, п≥дпалу визнаЇтьс¤ ¤к загальнонебезпечний спос≥б ≥ квал≥ф≥куЇтьс¤ за ч. 2 ст. 292 .
ѕ≥д руйнуванн¤м сл≥д розум≥ти повне або часткове знищенн¤ д≥л¤нок трубопроводу, сховищ нафтопродукт≥в, газокомпресорних станц≥й, газорозпод≥льник≥в, в≥дст≥йник≥в, техн≥чних пристроњв автоматики, вим≥рювальних прилад≥в та ≥нших об'Їкт≥в, приведенн¤ цих об'Їкт≥в до стану непридатност≥ подальшого сп≥льного використанн¤. ѕ≥дсумуЇмо зазначене вище: в кожному окремому випад) при квал≥ф≥кац≥њ того чи ≥ншого злочину у сфер≥ транспортн д≥¤льност≥ потр≥бен ретельний анал≥з протиправних д≥й, ви¤ ленн¤ вс≥х квал≥ф≥куючих ознак злочину, особливостей вчиненн¤ та врахуванн¤ об'Їктивноњ повед≥нки та ≥нших зовн≥шн≥х обставин, пов'¤заних з вчиненн¤м злочину, в ¤ких знаход¤ть св≥й вплив мотив, мета та волеви¤вленн¤ особи (правопорушника). “ому дл¤ квал≥ф≥кац≥њ важливе значенн¤ маЇ встановленн¤ зв'¤зку зовн≥шнього про¤ву повед≥нки людини з ѓѓ псих≥чним станом при вчиненн≥ сусп≥льне небезпечних д≥¤нь.
—уб'Їктивна сторона злочин≥в проти безпеки руху та експлуатац≥њ транспорту характеризуЇтьс¤ основною ≥ обов'¤зковою ознакою на¤вност≥ ¤ини особи, а саме псих≥чним ставленн¤м особи щодо злочинного д≥¤нн¤ та його насл≥дк≥в у форм≥ умислу чи необережност≥. Ћише за на¤вност≥ вини можна говорити про склад злочину ¤к про п≥дставу крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥. «аконодавство розр≥зн¤Ї дв≥ форми вини при вчиненн≥ злочину - вину у форм≥ умислу (ст. 24 ) ≥ вину у форм≥ необережност≥ (ст. 25 ).
” форм≥ умислу зд≥йснюютьс¤ злочини, коли особа усв≥домлюЇ сусп≥льне небезпечний характер своњх д≥й ≥ бажаЇ њх вчиненн¤. ƒо таких злочин≥в у сфер≥ транспортноњ д≥¤льност≥ можна в≥днести: пошкодженн¤ шл¤х≥в сполучень ≥ транспортних засоб≥в (ст. 277 ); угон або захопленн¤ зал≥зничного рухомого складу, пов≥тр¤ного, морського чи р≥чкового судна (ст. 275 ); блокуванн¤ транспортних комун≥кац≥й (ст. 279 ); примушуванн¤ прац≥вник≥в транспорту до невиконанн¤ своњх обов'¤зк≥в (ст. 280 ); самов≥льне без нагальноњ потреби зупиненн¤ поњзда (ст. 283 ); ненаданн¤ допомоги судну та особам, що зазнали лиха (ст. 284 ); непов≥домленн¤ кап≥таном назви свого судна (ст. 285 ); незаконне заволод≥н-н¤ транспортним засобом (ст. 289 ); знищенн¤, п≥дробка або зам≥на номер≥в вузл≥в та агрегат≥в транспортного засобу (ст. 290 ); пошкодженн¤ об'Їкт≥в маг≥стральних нафто-, газо- та нафтопродуктопровод≥в (ст. 292 ), зд≥йсненн¤ ¤ких в основному характеризуютьс¤ пр¤мим умислом ≥ лише мочини, передбачен≥ статт¤ми 277 ≥ 292 можуть бути зд≥йснен≥ ¤к з пр¤мим, так ≥ з непр¤мим умислом, причому саме в≥дношенн¤ особи до насл≥дк≥в характеризуЇтьс¤, ¤к правило, необережною формою вини. ¬чиненн¤ вищевказаних злочи-н'в з корисливими мотивами створюЇ сукупн≥сть злочин≥в (наприклад, угон або захопленн¤ транспортних засоб≥в, заво-лодшн¤ транспортними засобами, ¤к≥ супроводжувалис¤ умисним вбивством, пошкодженн¤ трубопроводу з метою –озкраданн¤ речовин, що м≥ст¤тьс¤ у трубопровод≥). Ќа нашу ƒумку, вчиненн¤ злочину, передбаченого ст. 289 , може складати повтор при квал≥ф≥кац≥њ цих злочин≥в, передбачених статт¤ми 185-) 87, ]89-!9! , хоча законодавець у прим≥тц≥ 1 до ст. 185 цього не встановлюЇ.
” необережн≥й форм≥ вини визнаЇтьс¤ вчиненим злочин, коли особа, ¤ка його вчинила, передбачала можлив≥сть настанн¤ сусп≥льне небезпечних насл≥дк≥в, але легковажно розраховувала на њх в≥дверненн¤ або не передбачала можливост≥ настанн¤ таких насл≥дк≥в, хоча повинна була ≥ могла њх передбачити.
” сфер≥ транспортноњ д≥¤льност≥ до таких злочин≥в можна в≥днести: порушенн¤ безпечного руху або експлуатац≥њ зал≥м ничного, водного чи пов≥тр¤ного транспорту (ст. 276 )≥ порушенн¤ правил пов≥тр¤них польот≥в (ст. 281 ); порушенн¤ правил використанн¤ пов≥тр¤ного простору (ст. 282 ); порушенн¤ правил безпеки дорожнього руху або експлуатац≥њ транспорту особами, ¤к≥ керують транспортними засобами (ст. 286 ); випуск в експлуатац≥ю техн≥чне несправних транспортних засоб≥в або ≥нше порушенн¤ њх екс* плуатац≥њ (ст. 287 ); порушенн¤ правил, норм ≥ стандарт≥в що стосуютьс¤ забезпеченн¤ дорожнього руху (ст. 288 )) порушенн¤ чинних на транспорт≥ правил (ст. 291 ), ¤к≥ ха) рактеризуютьс¤ необережною формою вини - злочинноњ самонад≥¤н≥стю або злочинною недбал≥стю щодо насл≥дки злочину. —ам≥ правила безпеки руху або експлуатац≥њ транс≥ порту можуть бути порушен≥ ¤к необережно, так ≥ умисно.
јнал≥з ≥нших склад≥в злочин≥в показуЇ, шо суб'Їктами злочин≥в, передбачених статт¤ми 278, 283, можуть бути ¤к роб≥тники в≥дпов≥дних вид≥в транспорту (причому д≥њ з самов≥льноњ зупинки поњзда прац≥вником зал≥зниц≥ утворюють склад злочину, передбачений ст. 276), так ≥ ≥нш≥ особи - громад¤ни (громад¤ни ”крањни, ≥ноземц≥, особи без громад¤нства), а суб'Їктами злочин≥в, передбачених статт¤ми 277, 279, 280, 289, 290, 292, ¤к правило, можуть бути особи, ¤ким виповнилос¤ 16 рок≥в. ƒо суб'Їкт≥в транспортних злочин≥в в≥днос¤тьс¤ також особи, ¤к≥ в≥дпов≥дають за пор¤док використанн¤ пов≥тр¤ного простору - ст. 282 (командири, начальники, техн≥ки безпеки), ¤к≥ керують транспортними засобами - ст. 286 (причому не маЇ значенн¤ в≥дношенн¤ щодо власност≥ транспорту, на¤вност≥ права на керуванн¤ або керуванн¤ за дорученн¤м чи самов≥льно угнаним транспортним засобом), ¤к≥ незаконно заволод≥ли транспортним засобом - ст. 289 (у даному випадку не Ї суб'Їктами цього злочину особи, за ¤кими транспортний зас≥б, закр≥плюЇтьс¤ по робот≥, а також особи, ¤к≥ вважають, що вони мають право на користуванн¤ транспортним засобом - близьк≥ родич≥ власника транспорту). —уб'Їктами злочину, передбаченого ст. 291, можуть бути велосипедисти, п≥шоходи, вод≥њ малом≥рних суден, мопед≥в, гужового транспорту, вершники, погонич≥ тварин тощо.
«аконодавець визначив, що суб'Їктами транспортних злочин≥в можуть бути особи, ¤ким виповнилос¤ 16 рок≥в. јле у двох випадках - це пошкодженн¤ шл¤х≥в сполученн¤ ≥ транспортних засоб≥в (ст. 277 ) та пошкодженн¤ об'Їкт≥в маг≥стральних нафто-, газо-, та нафтопродуктопровод≥в (ст. 292 ^ ) - суб'Їктами злочину можуть бути осудн≥ особи !4-р≥ч-чого в≥ку у випадках настанн¤ авар≥њ пот¤га чи авар≥њ або пожеж≥ на трубопровод≥.
ќсобливу группу складають норми, що встановлюють крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть: за незаконне ввезенн¤ на територ≥ю рањни в≥дход≥в ≥ вторинноњ сировини (ст. 268 ); незаконне перевезенн¤ на пов≥тр¤ному судн≥ вибухових або легкозаймистих речовин (ет. 269 ); порушенн¤ правил м≥жнародних польот≥в (ст. 334 ); незаконне п≥дн¤тт¤ ƒержавного ѕрапора ”крањни на р≥чковому або морському судн≥ (ст. 339 ); порушенн¤ правил повед≥нки або експлуатац≥њ машин (ст. 415 ); порушенн¤ правил польот≥в або п≥дготовки до них (ст. 416 ); порушенн¤ правил кораблевод≥нн¤ (ст. 417 ), ¤к≥ хоча ≥ пов'¤зан≥ ¤коюсь м≥рою з д≥¤льн≥стю транспорту, але мають св≥й родовий об'Їкт, сусп≥льн≥ в≥дносини регламентуютьс¤ спец≥альними нормативними актами (положенн¤ми, правилами, статутами та пастановами
«агальна мета ≥ принципи покаранн¤ визначен≥ статтею 50 рим≥нального кодексу ”крањни, в ¤к≥й визнаЇтьс¤, що покаранн¤ Ї заходом примусу, ¤кий застосовуЇтьс¤ в≥д ≥мен≥ держави ≥ за вироком суду до особи, визнаноњ винною у вчиненн≥ злочину.
¬иход¤чи з цього, суди при призначенн≥ покаранн¤ в кожному випадку обговорюють питанн¤ про доц≥льн≥сть застосуванн¤ чи незастосуванн¤ до винного того чи ≥ншого виду покаранн¤ у межах, передбачених санкц≥Їю правовоњ норми, а також застосуванн¤ до винного додатковоњ м≥ри покаранн¤ - позбавленн¤ права керувати транспортними засобами (ст. 286 ) або займати посади, пов'¤зан≥ з в≥дпов≥дальн≥стю за техн≥чний стан чи експлуатац≥ю транспортних засоб≥в (ст. 287 ). ÷е даЇ змогу вт≥лювати в практику принципи ≥ндив≥дуал≥зац≥њ покаранн¤, враховувати ступ≥нь сусп≥льноњ небезпеки, соц≥альну особлив≥сть суб'Їкта, його в≥дношенн¤ до вчиненого злочину.
” постанов≥ ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни Уѕро практику застосуванн¤ судами ”крањни законодавства у справах про транспортн≥ злочини^ в≥д 24 грудн¤ 1982 р. є 7 з≥ зм≥' нами, внесеними ѕостановами ѕленуму в≥д 28 березн¤ 1986 р. є 24 та в≥д 4 червн¤ 1993 р. є 3 (ƒив.: , ѕ , ѕостанови ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни. - " ёр≥нком №гкр, 1999. - —. 464-466.) з цього приводу зазначаЇтьс¤, що при призначенн≥ покаранн¤ сл≥д виходити не т≥льки з насл≥дк≥в, що настали, а враховувати характер ≥ мотиви допущених порушень правил безпеки руху ≥ експлуатац≥њ транспортних засоб≥в, ставленн¤ винного до цих порушень, його повед≥нку п≥сл¤ вчиненн¤ злочину, вину ≥нших ос≥б, а також ≥нш≥ обставини, що пом'¤кшують та обт¤жують в≥дпов≥дальн≥сть.
«аконом визначено, що адм≥н≥стративним проступком ^^ визнаЇтьс¤ протиправна вина (умисна або необережна) д≥¤ чи безд≥¤льн≥сть, ¤ка пос¤гаЇ на власн≥сть, права ≥ обов'¤зки громад¤н, на державний або громадський пор¤док, на встановлений пор¤док управл≥нн¤ ≥ за ¤ку законодавством ”крањни передбачено адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть (ст. 9 лјЋ).
јнал≥з цього визначенн¤ дозвол¤Ї вид≥лити загально-правов≥ ознаки, ¤к≥ властив≥ адм≥н≥стративному проступку. ѕо-перше, це виключно вчинок, тобто д≥¤ (наприклад, кур≥нн¤ в автобусах, маршрутних такс≥, тролейбусах або трамва¤х - ч. « ст. 119 пјѕ) чи безд≥¤льн≥сть (невиконанн¤ правил, норм ≥ стандарт≥в, що стосуютьс¤ забезпеченн¤ безпеки дорожнього руху - ч. 1 ст. 128' пјѕ). ѕо-друге, антигромадська спр¤мован≥сть адм≥н≥стративного проступку, ¤ка характеризуЇтьс¤ сусп≥льною шк≥длив≥стю. ÷ю позиц≥ю п≥дтверджуЇ ч. 2 ст. 1 ”крањни, де вказуЇтьс¤, що рим≥нальний кодекс ”крањни визначаЇ, ¤к≥ сусп≥льне небезпечн≥ д≥¤нн¤ Ї злочинними. “обто сл≥д розум≥ти, що сусп≥льне небезпечн≥ ƒ≥¤нн¤ ¤к≥ не запод≥¤ли ≥ не могли запод≥¤ти ≥стотноњ шкоди (ч 2 ст. 11 ) не належать до злочин≥в ≥ њх необх≥дно квал≥ф≥кувати ¤к ≥нш≥ правопорушенн¤'. ѕо-третЇ, до ознак адм≥н≥стративного проступку належить його протиправн≥сть, а саме, стосовно транспортного права, заборона транспортно-правовою нормою вчинку ¤к такого, що завдаЇ шкоди чи загрожуЇ небезпекою. ѕо-четверте, важливою ознакою адм≥н≥стративного проступку Ї винн≥сть, ¤ка виражаЇтьс¤ ¤к про¤в вол≥ ≥ св≥домост≥ особи, њњ псих≥чного ставленн¤ до в≥дпов≥дного вчинку ≥ його насл≥дк≥в.
Ѕ≥льш повна класиф≥кац≥¤ об'Їкт≥в проступк≥в на транспорт≥ дозвол¤Ї вид≥лити ¤ијмм об'скми ¤к р≥зновид родового об'Їкта, але б≥льш сп≥льн≥ дл¤ р¤ду проступк≥в сусп≥льн≥ в≥дносини. ¬иход¤чи з цього вс≥ проступки на транспорт≥ можна класиф≥кувати за ознаками об'Їкт≥в ¤к:
1) порушенн¤ правил по охорон≥ пор¤дку ≥ безпеки руху на зал≥зничному, пов≥тр¤ному, морському, р≥чковому транспорт≥ - частини 1, 4, 5 ст. 109; частини 1, 2, 5 ст. 1!!; ст. ѕз частини 1, 2 ст. 44; частини !, 2, 4, 5 ст. 46; ст. 116'; ч ≥ ст. 116^; ст. 116^; ч. 1 ст. 1!7; ст. !33 пјѕ;
2) порушенн¤ вод≥¤ми правил безпеки руху ≥ експлуатац≥њ транспортних засоб≥в (на автомоб≥льному транспорт≥) -частини 1, 2, « ст. 121, статт≥ 122-123 ≥ 125 пјѕ;
3) керуванн¤ транспортними засобами або суднами особами, що не мають на це права керуванн¤ - ч. 4 ст. 1!6; ст. 116'; частини 1, 3 ет. 126; ч. 2 ст. 129 пјѕ;
4) керуванн¤ транспортними засобами або суднами, а також допуск до керуванн¤ ними ос≥б, ¤к≥ перебувають у стан≥ сп'¤н≥нн¤ - статт≥ 129-131 пјѕ;
5) керуванн¤ транспортними засобами або суднами, не зареЇстрованими в установленому пор¤дку, з п≥дробленими номерними знаками та експлуатац≥¤ транспортних засоб≥в з≥ знищеними або п≥дробленими номерами агрегат≥в - ч. ! ст. 116; ч. 2 ст. 116'; частини 4, 5 ст. 121; ст. 121' пјѕ;
6) випуск на л≥н≥ю техн≥чно несправних транспортних засоб≥в, а також випуск у плаванн¤ суден з несправност¤ми, з ¤кими заборонено њх експлуатац≥ю - ч. 1 ст. 116, ч. 2 ст. 116', ст. 128 пјѕ;
7) порушенн¤ правил утриманн¤ споруд дл¤ сто¤нки суден, утриманн¤ дор≥г, норм ≥ стандарт≥в стосовно забезпеченн¤ безпеки дорожнього руху, пошкодженн¤ маг≥стральних трубопровод≥в, дор≥г, зал≥зничних перењзд≥в та ≥нших споруд - статт≥ 118. 124, 128', 138-142 пјѕ;
8) порушенн¤ правил руху п≥шоходами та ≥ншими учасниками дорожнього руху - ст. 127 пјЋ;
9) порушенн¤ правил пожежноњ безпеки на зал≥зничному. морському, пов≥тр¤ному та р≥чковому транспорт≥ - ст. 120 пјѕ;
10) порушенн¤ правил громадського ѕор¤дку ≥ громадське' безпеки на транспорт≥'- ч. « ст. 109; ч. 2 от. 110, ч. 4 ст. 1^' ст 112; ч. 2 ст. 115; ч. « ст. 116; ч. « ст. 117; частини 2, « е^ ÷9; статт≥ 122', !22^, 124', 133', 133^, 141, 185^ пјѕ;
11) порушенн¤ правил, спр¤мованих на забезпеченн¤ схоронност≥ вантаж≥в та ≥ншого майна - ст. 134; ч. 2 ст. 126; статт≥ 136, 137 пјЋ;
12) порушенн¤ права власност≥ - ч. 2 ст. 109; ч. 1 ст. ѕќ; ч 3 ст. 111; ч. « ст. 114; ч. ≤ ст. 115; ч. « ст. 116; ч. 2 ст. 116^; ч. 2 ст. 117; ч. ≤ ст. 119; статт≥ 132, 134, 135 пјѕ.
јнал≥з зазначених проступк≥в даЇ змогу визначити чотири основн≥ видов≥ об'Їкти проступк≥в у сфер≥ транспортноњ д≥¤льност≥, сусп≥льн≥ в≥дносини ¤ких регулюють:
Ч ' пор¤док охорони ≥ безпеки руху та транспорт≥;
Ч ' пор¤док реЇстрац≥њ ≥ безпеки експлуатац≥њ транспорту;
- громадський пор¤док ≥ громадську безпеку на транспорт≥, пор¤док управл≥нн¤;
- право власност≥ та майнов≥ в≥дносини на транспорт≥. «вичайно, на перший погл¤д, питанн¤ про громадський пор¤док, громадську безпеку та право власност≥ повинн≥ охорон¤тис¤ нормами, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ у в≥дпов≥дних главах пјѕ, але, враховуючи особливост≥ експлуатац≥њ р≥зних вид≥в транспорту, комплексний характер транспортноњ системи ¤к особливоњ складовоњ сусп≥льного виробництва, саме така побудова склад≥в проступк≥в визнана найб≥льш корисною ≥ доц≥льною
ќб'Їктивна сторона характеризуЇтьс¤ зовн≥шн≥м про¤вом пос¤ганн¤ на об'Їкт, ¤кий охорон¤Їтьс¤ адм≥н≥стративно-правовою санкц≥Їю. ¬она включаЇ в себе так≥ ознаки, ¤к:
- протиправне д≥¤нн¤ - д≥¤ чи безд≥¤льн≥сть;
- шк≥длив≥ насл≥дки д≥¤нн¤;
- причинний зв'¤зок м≥ж протиправним д≥¤нн¤м ≥ шк≥дливими насл≥дками, ¤к≥ наступили;
- м≥сце, час, умови та засоби вчиненн¤ правопорушенн¤.
ѕротиправне д≥¤нн¤ Ї обов'¤зковою ознакою об'Їктивноњ сторони адм≥н≥стративного проступку. «аборон¤ючи т≥ чи ≥нш≥ д≥¤нн¤, законодавець у першу чергу описуЇ њх зовн≥шн≥ про¤ви (самов≥льний проњзд, пошкодженн¤ зал≥зничноњ кол≥њ, порушенн¤ вод≥¤ми правил руху, порушенн¤ правил випуску на лшчо транспортних засоб≥в ≥ т. ≥н.), що характеризуЇ саме ƒ≥¤нн¤ ¤к протиправне, громадське шк≥дливе.
«алежно в≥д на¤вност≥ шк≥дливих насл≥дк≥в адм≥н≥стративних проступк≥в у сфер≥ транспортноњ д≥¤льност≥ вид≥л¤ють:
з) адм≥н≥стративн≥ проступки з матер≥альним складом - наприклад, порушенн¤ внутр≥шнього обладнанн¤ пасажирських вагон≥в, морських ≥ р≥чкових суден, автобус≥в, маршрутних такс≥, тролейбус≥в або трамвањв, зал≥зничноњ кол≥њ, аеродромного устаткуванн¤ ≥ т. ≥н. - коли передбачаютьс¤ шк≥длив≥ насл≥дки у вигл¤д≥ запод≥¤нн¤ певноњ матер≥альноњ шкоди
б) адм≥н≥стративн≥ проступки з формальним складом - наприклад, випуск судна в плаванн¤ без документ≥в, проведенн¤ без належного дозволу водолазних роб≥т, керуванн¤ вод≥¤ми транспортними засобами з техн≥чними несправност¤ми ≥ т. ≥н. - коли не передбачаЇтьс¤ настанн¤ шк≥дливих насл≥дк≥в у вигл¤д≥ певних матер≥альних збитк≥в.
Ѕ≥льш≥сть транспортних проступк≥в утворюють формальн≥ склади, ≥ при квал≥ф≥кац≥њ про прит¤гненн¤ до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ достатньо установленн¤ факту самоњ д≥њ про порушенн¤ правил, норм ≥ стандарт≥в щодо безпеки руху та експлуатац≥њ транспорту ≥ необов'¤зково установленн¤ причинного зв'¤зку щодо настанн¤ або можливе настанн¤ шк≥дливих насл≥дк≥в. Ќаприклад, керуванн¤ транспортними засобами особами у стан≥ сп'¤н≥нн¤ (ст. 130 пјѕ) не потребуЇ настанн¤ будь-¤ких матер≥альних насл≥дк≥в, а достатньо самого стану сп'¤н≥нн¤ ¤к п≥дстави дл¤ прит¤гненн¤ до в≥дпов≥дальност≥.
ѕри квал≥ф≥кац≥њ транспортних проступк≥в з матер≥альним складом необх≥дно встановлювати причинний зв'¤зок м≥ж протиправним д≥¤нн¤м ≥ настанн¤м шк≥дливих насл≥дк≥в. Ќаприклад, пошкодженн¤ споруд ≥ пристроњв сигнал≥зац≥њ та зв'¤зку (ч. « ст. ѕ4 пјѕ) потребуЇ реального з'¤суванн¤ питань щодо особи правопорушника, характеру протиправних д≥й, њх зв'¤зок з настанн¤м матер≥альноњ шкоди, розм≥р запод≥¤ноњ шкоди тощо.
–озм≥р матер≥альних насл≥дк≥в може служити критер≥Їм дл¤ квал≥ф≥кац≥њ протиправного д≥¤нн¤ ¤к адм≥н≥стративного проступку або ¤к злочину. Ќаприклад, руйнуванн¤ або пошкодженн¤ шл¤х≥в сполученн¤, споруд на них, рухомого складу або суден, засоб≥в зв'¤зку чи сигнал≥зац≥њ, а також ≥нш≥ д≥!' спр¤мован≥ на приведенн¤ зазначених предмет≥в у непридатний дл¤ експлуатац≥њ стан, ¤кщо вони завдали великоѓ матер≥альноњ шкоди (ч. 2 ст. 277 ), квал≥ф≥куютьс¤ ¤к злочин;
¤кщо такоњ шкоди не настало (ч. 2 ст. 109, ч. 1 ст. 40, ч. « ст. Ў, ч. 1 ст. !! 5, ч. 2 ст. 116-' пјѕ та ≥нш≥) - ¤к адм≥н≥стративний проступок.
ѕроте на в≥дм≥ну в≥д крим≥нального злочину, де до обов'¤зкових ознак об'Їктивноњ сторони включають шк≥длив≥ насл≥дки ≥ причинний зв'¤зок, склади адм≥н≥стративних проступк≥в у своњй б≥льшост≥ конструюютьс¤ законодавцем ¤к формальн≥, вчиненн¤ ¤ких не спричин¤Ї будь-¤ких матер≥альних насл≥дк≥в, Уа тому й сам≥ насл≥дки, ≥ причинний зв'¤зок не можуть розгл¤датис¤ ¤к обов'¤зков≥ ознаки складу адм≥н≥стративного правопорушенн¤м'.
≤нш≥ ознаки об'Їктивноњ сторони - м≥сце, час умови та засоби вчиненн¤ проступку встановлюютьс¤ законодавством виход¤чи з реально ≥снуючих ¤вищ св≥ту ≥ врахуванн¤м особливостей транспортноњ д≥¤льност≥.
«начну увагу законодавець прид≥л¤Ї м≥сцю вчиненн¤ проступку, де йдетьс¤ про визначенн¤ в≥дпов≥дноњ територ≥њ, на ¤к≥й д≥ють особлив≥ правила поводженн¤: самов≥льний проњзд у вантажних поњздах (ч. ≤ ст. 109 пјѕ); розм≥щенн¤ в район≥ аеропорту будь-¤ких знак≥в ≥ пристроњв (ч. ≤ ст. 111 пјѕ); прох≥д або проњзд без належного дозволу по територ≥њ аеропорт≥в (ч. 4 ст. ѕ≤ пјѕ); кур≥нн¤ у невстановпЇних м≥сц¤х (ч.«ет. 40, ч. 2ст. !15,ч.3ст. Ќ7,ч3.ст. 119 пјѕ); у портових водах (ст. 114 лјѕ); сто¤нка суден у плес≥, на рейдах ≥ портах (ч. 2 ч. 116 пјѕ); викиданн¤ см≥тт¤ та ≥нших предмет≥в з в≥кон ≥ дверей вагон≥в поњзд≥в, автобус≥в, тролейбус≥в, трамвањв (ч. « ст. 109, ч. « ст. 116^, ч. 2 ст. 119 лјѕ); м≥сце дорожньоњ пригоди (ст. 122^ пјѕ) тощо.
¬ажливою ознакою д≥њ Ї момент њњ вчиненн¤, тому у склад≥ проступку досить часто Ї уточненн¤ про час його вчиненн¤, посадка ≥ висадка п≥д час руху поњзда (ч. ≤ ст. 109 пјѕ); п≥д час посадки на судно, в пункт≥ сл≥дуванн¤ ≥ п≥д час висадки з суден (ч. 1 ст. 114, ч. 1 ст. 117 пјѕ); недодержанн¤ правил подач≥ сигнал≥в пщ час водолазних роб≥т (ч. 1 ст.116^ пјѕ) ≥ т. ≥н.
Ќер≥дко у склад≥ проступку присутн≥ так≥ ознаки, ¤к:
- умови вчиненн¤ правопорушенн¤ - порушенн¤ особливих умов ≥ правил, зазначених у л≥ценз≥њ на зд≥йсненн¤ м≥жнародних автомоб≥льних перевезень пасажир≥в ≥ вантаж≥в (ст. !33^ пјѕ);
- способи вчиненн¤ - перевищенн¤ вод≥¤ми транспортних засоб≥в ≥ суден швидкост≥ руху (ст. 122, ч. « ст. 116 пјѕ); самов≥льне використанн¤ з корисливою метою транспортних засоб≥в (ст. 132 лјѕ);
- засоби вчиненн¤ - порушенн¤ правил дорожнього руху особами, що керують транспортними засобами, обладнаними двигуном з робочим об'Їмом до 50 см^, велосипедами, а також вод≥¤ми та ≥ншими особами (ч. 2 ст. 127 пјѕ);
- стан правопорушника - керуванн¤ транспортними засобами у стан≥ сп'¤н≥нн¤ (статт≥ 129, 130 пјѕ);
- вид транспорту - безквитковий проњзд (ст. 135 пјѕ) у поњздах, в м≥ському транспорт≥, автобус≥, на суднах; вчиненн¤ правопорушень на зал≥зничному (статт≥ 109-110 пјѕ), пов≥тр¤ному (статт≥ 111-113 пјѕ), морському (статт≥ 114- 115 пјѕ), р≥чковому (статт≥ 116-118 пјѕ), автомоб≥льному транспорт≥ та електротранспорт≥ (ст. 119 пјѕ) тощо.'
ќдн≥Їю з ознак об'Їктивноњ сторони Ї ознака участ≥ у в≥дносинах з правопорушником представник≥в орган≥в держави:
наприклад, невиконанн¤ особами, ¤к≥ перебувають на пов≥тр¤ному судн≥, розпор¤джень командира судна (ч. 1 ст. 112 пјѕ); невиконанн¤ вод≥¤ми вимог прац≥вника м≥л≥ц≥њ про зупинку транспортного засобу (ст. 122^ лјЋ); перешко-дженн¤ проведенню прац≥вником м≥л≥ц≥њ огл¤ду транспортних засоб≥в (ст. 122^ пјѕ); ненаданн¤ транспортних засоб≥в прац≥вникам м≥л≥ц≥њ та медичним прац≥вникам (ст. 124' пјѕ); порушенн¤ посадовими особами визначеного пор¤дку погодженн¤ з державною авто≥нспекц≥Їю маршрут≥в руху, обладнанн¤ шл¤х≥в ≥ т. ≥н. (ч. 2 ст. 140 пјѕ); зл≥сна непокора законному розпор¤дженню або вимоз≥ прац≥вника транспорту, ¤кий зд≥йснюЇ контроль за перевезенн¤м пасажир≥в (ст. 185^ пјѕ), а також невиконанн¤ вимог посадових ос≥б орган≥в морського та р≥чкового транспорту (ет. 188'^ пјѕ).
” ц≥лому р¤д≥ випадк≥в законодавець використовуЇ повторне прот¤гом року вчиненн¤ правопорушенн¤, настанн¤ шк≥дливих насл≥дк≥в та розм≥р шкоди ¤к критер≥њ, з допомогою ¤ких розмежовуютьс¤ прост≥ ≥ квал≥ф≥кован≥ склади проступк≥в.
ƒо квал≥ф≥кованих склад≥в в≥днос¤ть: повторне прот¤гом року керуванн¤ транспортними засобами, не зареЇстрованими у встановленому пор¤дку, з п≥дробленим номером, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу, а так само з умисно прихованим номерним знаком (ч. 5 ст. 121 лјѕ); повторне прот¤гом року керуванн¤ транспортними засобами у стан≥ сп'¤н≥нн¤ (ч. 2 ст. 130 ^(^Iјѕ); повторне прот¤гом року порушенн¤ правил охорони маг≥стральних трубопровод≥в (ч. 2 ст. 138 пјѕ); створенн¤ авар≥йноњ обстановки (ч. 4 ст. 122, ч. 2 ст. 122' пјѕ); створенн¤ авар≥йноњ обстановки або пошкодженн¤ транспортних засоб≥в, шл¤х≥в, шл¤хових та ≥нших споруд чи ≥ншого майна (ч. « ст. 123, ст. 124, ч. 4 ст. 127, ч. 2 ет. 128', ч. 2 ст. 139, ч. 4 ст. 140 пјѕ).
–еЇстрац≥¤, перереЇстрац≥¤ транспортних засоб≥в ≥ причеп≥в до них зд≥йснюЇтьс¤ в ƒержавто≥нспекц≥њ незалежно в≥д њхнього техн≥чного стану прот¤гом 10 д≥б з моменту придбанн¤ або митного оформленн¤, або переобладнанн¤ чи ремонту, ¤кщо необх≥дно внести зм≥ни до реЇстрац≥йних документ≥в. ≤нш≥ механ≥чн≥ транспортн≥ засоби (машини в≥йськових частин, технолог≥чн≥ транспортн≥ засоби, трамвањ, тролейбуси, гоночн≥, спортивн≥ машини, трактори, самох≥дн≥ машини, с≥льськогосподарська техн≥ка) п≥дл¤гають в≥домч≥й реЇстрац≥њ (ет. 34 «акону ”крањни Уѕро дорожн≥й рух^).
ѕор¤док державноњ реЇстрац≥њ та обл≥ку, контролю за в≥дпов≥дн≥стю номерних знак≥в ≥ номер≥в агрегат≥в установлюЇтьс¤ ѕравилами державноњ реЇстрац≥њ та обл≥ку автомоб≥л≥в, автобус≥в, а також самох≥дних машин, сконструйованих на шас≥ автомоб≥л≥в, мотоцикл≥в ус≥х тип≥в, марок ≥ моделей, причеп≥в, нап≥впричеп≥в ≥ мотокол¤сок, затвердженими ѕостановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 7 вересн¤ 1998 р. є 1338 (пункти 3, 7, 14, 15, 20, 21 та ≥нш≥), а також ѕравилами дорожнього руху, затвердженими ѕостановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 10 жовтн¤ 2001 р. є 1306 (пункти 30.1, 30.2, 31.3 та ≥нш≥).
ѕ≥д створенн¤м авар≥йноњ обстановки сл≥д розум≥ти так≥ порушенн¤ правил безпеки руху (перевищенн¤ швидкост≥, порушенн¤ правил обгону, недодержанн¤ вимог дорожн≥х знак≥в чи розм≥тки шл¤х≥в проњзноњ частини шл¤х≥в, групове - *рокери^ - пересуванн¤ на мотоциклах, непокора п≥шоход≥в сигналам регулюванн¤ дорожнього руху, порушенн¤ дорожнього руху особами в стан≥ сп'¤н≥нн¤, невиконанн¤ норм ≥ стандарт≥в при виготовленн≥ транспортних засоб≥в, запасних частин до них, пошкодженн¤ шл¤х≥в, зал≥зничних перењзд≥в, мших шл¤хових споруд, забрудненн¤ шл¤хового покритт¤ ^ощо), ¤к≥ примусили учасник≥в дорожнього руху р≥зко зм≥нити швидк≥сть, напр¤мок руху, вимоги шших заходж щодо забезпеченн¤ особистоњ безпеки або безпеки ≥нших громад¤н.
ѕ≥д керуванн¤м транспортними засобами особами, ¤к≥ не мають права керуванн¤, сл≥д розум≥ти керуванн¤ транспортними засобами будь-¤кою особою, в тому числ≥ ≥ вод≥¤ми, ¤к≥ не пред'¤вили дл¤ перев≥рки в≥дпов≥дних документ≥в (посв≥дченн¤). ” даному випадку не мають значенн¤ в≥дношенн¤ особи, ¤ка керуЇ, до транспортного засобу, тобто чи Ї вона власником або орендарем транспортного засобу, керуЇ ним за дорученн¤м, наказом, розпор¤дженн¤м кер≥вника п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ, закладу чи самов≥льно угнала його, Ї вона прац≥вником транспорту чи н≥. Ќе мають значенн¤ ≥ обставини, пов'¤зан≥ з в≥дсутн≥стю в особи посв≥дченн¤ на право керуванн¤ транспортним засобом (крад≥жка, втрата, приведенн¤ в непридатн≥сть, пожежа) або позбавленн¤ њњ такого права в адм≥н≥стративному чи судовому пор¤дку.
ќсновн≥ положенн¤ щодо допуску до керуванн¤ транспортними засобами регламентуютьс¤ ст. 15 «акону ”крањни Уѕро дорожн≥й рух^ (¬¬– ”крањни, т-^993. - є 31. - —т. 338.) та ѕоложенн¤м про пор¤док видач≥ посв≥дчень вод≥¤ та допуску громад¤н до керуванн¤ транспортними засобами, затвердженим ѕостановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 8 травн¤ !993 р. є 340. ÷ими актами установлюЇтьс¤, що кожний громад¤нин, ¤кий дос¤г установленого в≥ку та не маЇ медичних протипоказань, може отримати право на керуванн¤ транспортними засобами. ƒл¤ керуванн¤:
- мототранспортними засобами ≥ мотокол¤сками установлюЇтьс¤ 16-р≥чний в≥к;
- автомоб≥л¤ми вс≥х вид≥в ≥ категор≥й (за вин¤тком автобус≥в ≥ вантажних автомоб≥л≥в, обладнаних дл¤ перевезенн¤ понад в≥с≥м пасажир≥в), трамва¤ми ≥ тролейбусами - 18-р≥ч-нийв≥к;
- автобусами ≥ вантажними автомоб≥л¤ми, обладнаними цл¤ перевезенн¤ понад в≥с≥м пасажир≥в - )9-р≥чний в≥к.
ѕ≥д керуванн¤м транспортними засобами або суднами особами у стан≥ сп'¤н≥нн¤ сл≥д розум≥ти не т≥льки алкогольне сп'¤н≥нн¤, при цьому к≥льк≥сть випитого спиртного не маЇ значенн¤, а й наркотичне чи ≥нше сп'¤н≥нн¤, факт ¤кого засв≥дчуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до ≤нструкц≥њ про пор¤док направленн¤ громад¤н дл¤ огл¤ду на стан сп'¤н≥нн¤ в заклади охорони здоров'¤ та проведенн¤ огл¤ду з використанн¤м техн≥чних засоб≥в, затвердженоњ наказом ћ¬— ”крањни, ћќ« ”крањни, ћё ”крањни в≥д 24 лютого !995 р. є ѕ4/38/≤5-36-≤8. ƒл¤ настанн¤ в≥дпов≥дальност≥ не маЇ значенн¤ ¤к довго керував винний транспортним засобом. ѕроступок вважаЇтьс¤ зак≥нченим з моменту, коли особа в етан≥ сп'¤н≥нн¤ привела в рух транспортний зас≥б.
—уб'Їкт адм≥н≥стративного проступку на транспорт≥ характеризуЇтьс¤ окремими ознаками, за ¤кими особа визнаЇтьс¤ ¤к той, хто вчинив проступок. ƒо ознак в≥днос¤тьс¤: осудн≥сть особи, њњ в≥к та виконанн¤ визначених законом протиправних д≥¤нь. «азначен≥ ознаки можна под≥лити на дв≥ групи: загальн≥ та спец≥альн≥. ¬≥дпов≥дно до цього ≥ суб'Їкт≥в прийн¤то под≥л¤ти на загальн≥ та спец≥альн≥.
«агальн≥ ознаки властив≥ будь-¤кому суб'Їкту, будь-¤к≥й особ≥, що п≥ддаЇтьс¤ адм≥н≥стративному ст¤гненню. ƒо загальних ознак належить в≥к ≥ осудн≥сть.
¬≥к, п≥сл¤ дос¤гненн¤ ¤кого наступаЇ адм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть, встановлюЇтьс¤ ст. !2 пјѕ - з !6 рок≥в. ÷е загальне положенн¤ стосуЇтьс¤ ≥ адм≥н≥стративних проступк≥в на транспорт≥. ќтже, загальним суб'Їктом транспортних проступк≥в буде особа 16-р≥чного в≥ку, звичайно осудна (дел≥к-тоздатна).
ќсудн≥сть - це здатн≥сть особи усв≥домлювати своњ д≥њ, керувати ними ≥ нести за них в≥дпов≥дальн≥сть'.
—пец≥альними ознаками визнаютьс¤ так≥, ¤к≥ вказують на особливост≥ правового становища суб'Їкт≥в ≥ дозвол¤ють диференц≥ювати в≥дпов≥дальн≥сть р≥зних категор≥й ос≥б ≥ впливають на квал≥ф≥кац≥ю правопорушенн¤^.
Ќа¤вн≥сть у конкретних складах правопорушень додаткових, специф≥чних характеристик суб'Їкта в≥докремлюЇ його в≥д загального суб'Їкта. “ак≥ суб'Їкти називаютьс¤ спец≥альними. —тосовно правопорушень на транспорт≥ до них можна вщнеети, наприклад, посадових ос≥б; командира пов≥тр¤ного судна; кап≥тан≥в суден; судновод≥њв; вод≥њв; ос≥б, ¤к≥ не мають права керуванн¤; п≥шоход≥в; вод≥њв велосипед≥в; вод≥њв-ос≥б, я ! перебувають у стан≥ сп'¤н≥нн¤; землекористувач≥в тощо.
ѕриродно, що правопорушенн¤ на транспорт≥ зд≥йснюють кр≥м загальних ≥ спец≥альних суб'Їкт≥в ще й ≥нш≥ особи, правовий статус ¤ких визначаЇтьс¤ законом й ≥ншими нормативними актами, але характеристики цих ос≥б ¤к суб'Їкт≥в не вход¤ть до складу правопорушень. ÷е особлив≥ суб'Їкти, до них належать: неповнол≥тн≥; в≥йськовослужбовц≥ ≥ призван≥ на збори в≥йськовозобов'¤зан≥; р¤довий ≥ начальницький склад орган≥в внутр≥шн≥х справ; депутати; ≥нвал≥ди. Ќа¤вн≥сть особливих ознак не впливаЇ на квал≥ф≥кац≥ю проступку, але останн≥ можуть впливати на вид ≥ розм≥р ст¤гненн¤ та пор¤док прит¤гненн¤ до в≥дпов≥дальност≥. “ак, у раз≥ вчиненн¤ транспортних проступк≥в неповнол≥тн≥ми в≥д 16 до 18 рок≥в (статт≥ 121-127, частини 1, 2 ст. !30 лјѕ), вони п≥дл¤гають адм≥н≥стративн≥й в≥дпов≥дальност≥ на загальних п≥дставах. јле з урахуванн¤м характеру вчиненого правопорушенн¤ та особи правопорушника до них можуть бути застосован≥: 1) зобов'¤занн¤ публ≥чно або в ≥нш≥й форм≥ просити вибаченн¤ у потерп≥лого; 2) застереженн¤; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнол≥тнього п≥д нагл¤д батькам або особам, ¤к≥ њх зам≥нюють (ст. 24' лјѕ). «а вчиненн¤ ≥нших транспортних проступк≥в до них застосовуютьс¤ т≥льки зазначен≥ вище заходи впливу. ќтже, ¤к бачимо, до неповнол≥тн≥х адм≥н≥стративн≥ ст¤гненн¤ за транспортн≥ проступки майже не застосовуютьс¤, хоча життЇва д≥йсн≥сть потребуЇ б≥льш суворого реагуванн¤ з боку держави.
«аконодавцем не досить повно (ч≥тко) виписана адм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть в≥йськовослужбовц≥в ≥ призваних на збори в≥йськовозобов'¤заних, ос≥б р¤дового ≥ начальницького склад≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ за проступки у сфер≥ транспортноњ д≥¤льност≥. —таттею 15 пјѕ передбачено, що вони несуть адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть на загальних п≥дставах за порушенн¤ правил, норм ≥ стандарт≥в, що стосуютьс¤ забезпеченн¤ безпеки дорожнього руху, в ≥нших випадках несуть в≥дпов≥дальн≥сть за дисципл≥нарними статутами.
якщо дотримуватис¤ букви закону, то зазначен≥ особи можуть прит¤гатис¤ до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ на загальних п≥дставах т≥льки за порушенн¤ у сфер≥ безпеки дорожнього руху, тобто за статт¤ми 121-130, 140 пјѕ, у вс≥х ≥нших випадках правопорушенн¤ на транспорт≥ - за дисципл≥нарними статутами.
“ак≥ суттЇв≥ проступки, ¤к порушенн¤ правил безпеки руху на зал≥зничному, пов≥тр¤ному, морському, р≥чковому транспорт≥ та малом≥рних суднах, порушенн¤ правил пожежноњ безпеки на цих видах транспорту (частини !, 2 ст. 109, частини 1, 3, 5 ет. Ў, ст. ! 13, частини 2, 3 ст. ! 14, статт≥ 1 16, 116', !16^, !20 пјѕ), самов≥льне використанн¤ з корисливою метою транспортних засоб≥в (ст. 132 пјѕ), порушенн¤ правил перевезенн¤ небезпечних речовин ≥ предмет≥в (ет. 133 пјѕ), порушенн¤ ѕравил охорони маг≥стральних трубопровод≥в (ст. 138 пјѕ) залишилис¤ поза увагою законодавц¤ щодо адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ на загальних п≥дставах ос≥б, зазначених у ст. 15 пјѕ. ” зазначених випадках щ особи несуть в≥дпов≥дальн≥сть за дисципл≥нарними статутами, що, звичайно, маЇ значн≥ в≥дм≥нност≥ в≥д адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ та р≥зн≥ юридичн≥ насл≥дки.
—уб'Їктивна сторона адм≥н≥стративних проступк≥в на транспорт≥ описуЇ псих≥чне ставленн¤ суб'Їкта до скоЇного ним д≥¤нн¤ ≥ його насл≥дк≥в. ќзнаками суб'Їктивноњ сторони Ї: вина, мотив, мета.
вина - це усв≥домленн¤ (передбаченн¤) особою недопустимост≥ протиправноњ повед≥нки ≥ можливост≥ настанн¤ пов'¤заних з повед≥нкою результат≥в. ” де¤ких випадках це нехтуванн¤ ≥нтерес≥в сусп≥льства ≥ конкретних громад¤н, негативне псих≥чне ставленн¤ до них. ѕри квал≥ф≥кац≥њ проступк≥в суд або орган, ¤кий розгл¤даЇ справу про адм≥н≥стративний проступок, повинен з'¤сувати ставленн¤ винноњ особи до насл≥дк≥в порушенн¤ правил безпеки руху та експлуатац≥њ транспорту, враховувати характер ≥ мотиви допущених порушень, особу винного й ≥нш≥ обставини, що пом'¤кшують або обт¤жують в≥дпов≥дальн≥сть' (ƒив.: ѕро практику застосуванн¤ судами ”крањни законодавства у спра-^ про транспортн≥ злочини ѕостанова ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни юд 24 грудн¤ 1982 р. є 7. пункти 5. 6.)
. ¬ина Ї основною, обов'¤зковою ознакою суб'Їктивноњ сторони, вона охоплюЇ дв≥ можлив≥ форми св≥домост≥ - нам≥р ≥ необережн≥сть, тобто умисна вина ≥ необережна вина.
ѕравопорушенн¤ визнаЇтьс¤ вчиненим умисно, коли особа, ¤ка його вчинила, усв≥домлювала протиправний характер своЇњ д≥њ чи безд≥¤льност≥, передбачала њњ шк≥длив≥ насл≥дки ≥ бажала њх або св≥домо допускала настанн¤ цих насл≥дк≥в.
≥льк≥сть проступк≥в, що зд≥йснюютьс¤ на транспорт≥ т≥льки умисно, досить значна (наприклад, статт≥ 109-»9, частини 4, 5 ет. 121, статт≥ 121'-122\ 130-132, 133-138 пјЋ та ≥нш≥), але нам≥р пр¤мо названий ¤к ознака складу проступку лише в ч. « ст. 116, частини 4, 5 ст. 121 пјѕ.
ѕравопорушенн¤ визнаЇтьс¤ вчиненим з необережност≥ коли особа, ¤ка його вчинила, передбачала можлив≥сть настанн¤ шк≥дливих насл≥дк≥в своЇњ д≥њ чи безд≥¤льност≥, але легковажно розраховувала на њх в≥дверненн¤ або не передбачала можливост≥ настанн¤ таких насл≥дк≥в, хоч повинна була ≥ могла ѓх передбачити. Ќа в≥дм≥ну в≥д умисноњ вини, вина з необережност≥ пов'¤зуЇтьс¤ з псих≥чним ставленн¤м винноњ особи не до усв≥домленн¤ протиправноњ повед≥нки, а з псих≥чним ставленн¤м до настанн¤ шк≥дливих насл≥дк≥в. « необережност≥ на транспорт≥ теж вчинюЇтьс¤ значна к≥льк≥сть проступк≥в (наприклад, ч. 2 ст. 116, ст. 120, частини 1, 2, 3 ет. 121, статт≥ ѓ23-129, 133, 139-142 пјѕ), ¤к≥ характеризуютьс¤ в основному ¤к в≥дсутн≥сть належноњ уваги, обачност≥, легковажною самовпевнен≥стю.
мотив та мета- це факультативн≥ ознаки суб'Їктивноњ сторони. ћета ¤к у¤вне баченн¤ насл≥дк≥в у результат≥ вчиненн¤ проступку. ’оча у склад≥ транспортних проступк≥в т≥льки в одному випадку (ст. 132) вказана мета ¤к конструктивна ознака ≥ п≥дл¤гаЇ встановленню, але мотив ≥ мета майже завжди присутн≥ там, де Ї нам≥р ≥ обов'¤зково постаЇ питанн¤ про њх установленн¤, оск≥льки в р¤д≥ випадк≥в вони мають юридичне значенн¤.
ѕро вчиненн¤ адм≥н≥стративного проступку на транспорт≥ складаЇтьс¤ протокол уповноваженим на те посадовою особою або представником громадськоњ орган≥зац≥њ чи органу громадськоњ самод≥¤льност≥.
ѕротокол не складаЇтьс¤ у випадках, коли в≥дпов≥дно до закону штраф накладаЇтьс¤ ≥ ст¤гуЇтьс¤, а попередженн¤ оформл¤Їтьс¤ на м≥сц≥ вчиненн¤ проступку.
ƒо таких випадк≥в в≥днос¤ть проступки, передбачен≥ ч. 1 ст. 109, статт¤ми ѕќ, 115, частинами 1, 3 ≥ 5 ст. 116, ч. « ет. 116^, частинами 1, 3 ст. 117 (при накладенн≥ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ у вигл¤д≥ попередженн¤ на м≥сц≥ вчиненн¤ правопорушенн¤), статт¤ми 118, ѕ9, частинами 3, 4 ≥ 5 ст. 133', статт¤ми 134, 135 пјѕ, ¤кщо особа не оспорюЇ допущене порушенн¤ ≥ адм≥н≥стративне ст¤гненн¤.
«азначен≥ випадки не Ї виключними, можуть бути й ≥нш≥, передбачен≥ законом випадки. јле ¤кщо порушник оспорюЇ ст¤гненн¤, що на нього накладаЇтьс¤, то обов'¤зково складаЇтьс¤ протокол про адм≥н≥стративний проступок.
—кладати протоколи про адм≥н≥стративн≥ проступки мають право посадов≥ особи орган≥в, до компетенц≥њ ¤ких законом в≥днесено розгл¤д справ про ц≥ адм≥н≥стративн≥ проступки. ѕроте Ї ц≥ла низка адм≥н≥стративних проступк≥в, ¤к≥ п≥дв≥домч≥ адм≥н≥стративним ком≥с≥¤м державних адм≥н≥страц≥й, виконавчим органам с≥льських, селищних –ад та м≥сцевим (районним) судам. «вичайно, що ан≥ адм≥н≥стративн≥ ком≥с≥њ, ан≥ суди складати протоколи не можуть. ” такому раз≥ законодавець значно розширюЇ, але строго регламентуЇ коло ос≥б, ¤ким надаЇтьс¤ право складати протоколи про адм≥н≥стративн≥ проступки (ст. 255 пјѕ).
—кладати протоколи про адм≥н≥стративн≥ проступки на транспорт≥ мають право уповноважен≥ на те особи таких орган≥в: внутр≥шн≥х справ; державного пожежного нагл¤ду; зал≥зничного транспорту; морського та р≥чкового транспорту; пов≥тр¤ного транспорту; автомоб≥льного транспорту та електротранспорту. ÷е посадов≥ особи внутр≥шн≥х справ на транспорт≥, прац≥вники ƒј≤, державн≥ ≥нспектори, головн≥ державн≥ ≥нспектори пожежноњ охорони, начальники станц≥й, порт≥в, вокзал≥в, контролери-рев≥зори, кап≥тани морських порт≥в, суден, начальники √оловноњ державноњ ≥нспекц≥њ ”крањни з безпеки судноплавства, його заступники, кер≥вники спец≥ально уповноваженого органу виконавчоњ влади у галуз≥ цив≥льноњ ав≥ац≥њ, ≥нш≥ посадов≥ особи, перел≥к ¤ких даЇтьс¤ у статт¤х 222, 223-229 лјѕ. р≥м того, в≥дпов≥дно до ст. 255 пјѕ, протоколи про адм≥н≥стративн≥ проступки мають право складати: власники п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й або уповноважений ними орган про самов≥льне використанн¤ транспортних засоб≥в (ст. 132 пјѕ); член громадського формуванн¤ з охорони громадського пор¤дку ≥ державного кордону (статт≥ 121-128, частини 1, 2 ст. 129, частини 1, 2 ч 130, статт≥ 139, 140 пјѕ); позаштатний ≥нспектор √оловноњ державноњ ≥нспекц≥њ ”крањни з безпеки судноплавства (ст. 1!6, ч. 2 ст. 116', ч. « ст. 116^. ч. 1 ст. 117, ст. 118, ч. « ст^ 129, частини 3, 4 ст. 130, ст. 131 пјѕ); посадов≥ особи ^'йеьковоњ ≥нспекц≥њ безпеки дорожнього руху про правопорушенн¤, вчинен≥ в≥йськовослужбовц¤ми ≥ в≥йськовозобов'¤заними, призваними на збори, - ч. 4 ст. !22, статт≥ !22', !22^, ч. « ст. 123, ст. !24, частини !, 2 ст. !30, ч. ! ст. 132 пјѕ, а також про вс≥ порушенн¤ правил дорожнього руху, вчинен≥ особами, ¤к≥ керують транспортними засобами «бройних —ил ”крањни та ≥нших в≥йськових формувань.
ѕравом розгл¤дати справи про адм≥н≥стративн≥ проступки у сфер≥ транспортноњ д≥¤льност≥ ≥ накладати адм≥н≥стративн≥ ст¤гненн¤ над≥лен≥: адм≥н≥стративн≥ ком≥с≥њ при виконавчих органах м≥сцевих рад (ст. 218 пјѕ); м≥сцев≥ (районн≥) суди (ст. 221 пјѕ); органи внутр≥шн≥х справ (ст. 222 пјЋ); органи державного пожежного нагл¤ду (ст. 223 пјѕ); органи зал≥зничного транспорту (ст. 224 пјѕ); органи морського та р≥чкового транспорту (ст. 225 лјѕ); органи пов≥тр¤ного транспорту (ст. 228 пјѕ); органи автомоб≥льного транспорту та електротранспорту (ст. 229 пјѕ); ¬≥йськова ≥нспекц≥¤ безпеки дорожнього руху ћ≥н≥стерства оборони ”крањни (ст. 235' лјѕ).
омпетенц≥¤, повноваженн¤ зазначених орган≥в строго регламентована, обс¤г адм≥н≥стративно-юрисдикц≥йних повноважень значною м≥рою залежить в≥д посади, що об≥ймаЇ особа, р≥вн¤ органу в ≥Їрарх≥чн≥й структур≥ ѓх побудови. Ќаприклад, розм≥р штрафу, що накладаЇтьс¤ начальниками л≥н≥йних пункт≥в м≥л≥ц≥њ, не може перевищувати чотирьох неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н; головний державний ≥нспектор з пожежного нагл¤ду центральних орган≥в маЇ право накладати штраф на посадових ос≥б до дес¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н, а головний державний ≥нспектор м≥сцевих орган≥в - на посадових ос≥б до восьми неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н. «а таким же принципом у статт≥ 225 пјѕ визначена компетенц≥¤ посадових ос≥б щодо розгл¤ду адм≥н≥стративних проступк≥в на транспорт≥ за њх складом. јналог≥чно вир≥шуЇтьс¤ ÷— питанн¤ ≥ в органах пов≥тр¤ного транспорту (ет. 228 пјѕ).
«а вчиненн¤ адм≥н≥стративних проступк≥в на транспорт≥ застосовують так≥ ст¤гненн¤, ¤к попередженн¤, штраф, сплатне вилученн¤ транспортного засобу, позбавленн¤ права керуванн¤ транспортними засобами.
Ќайб≥льш поширене адм≥н≥стративне ст¤гненн¤ - ие штраф. ѕонад двадц¤ть склад≥в проступк≥в передбачають таке ст¤гненн¤, ¤к попередженн¤, у чотирнадц¤ти випадках передбачено таке ст¤гненн¤, ¤к позбавленн¤ права керуванн¤ транспортними засобами ≥ лише у двох випадках передбачено сплатне вилученн¤ транспортного засобу (ч. 5 ст. 12!, ч. 2 ет. !30 пјѕ).
јдм≥н≥стративн≥ санкц≥њ мають широкий д≥апазон альтернативних ст¤гнень. ÷е даЇ змогу правозастосовному органу (посадов≥й особ≥), що розгл¤даЇ адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤, б≥льш об'Їктивно визначитис¤ ≥з застосуванн¤м того чи ≥ншого ст¤гненн¤ з урахуванн¤м особи правопорушника, його майнового стану, повед≥нки п≥сл¤ вчиненн¤ проступку, характеру проступку тощо.
јдм≥н≥стративне ст¤гненн¤, ¤к зазначено у ст. 23 пјѕ, Ї м≥рою в≥дпов≥дальност≥, але застосуванн¤ адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ у сфер≥ транспортноњ д≥¤льност≥ характеризуЇтьс¤ особливост¤ми њњ юридичноњ природи, специф≥кою багатоман≥тност≥ сусп≥льних в≥дносин на транспорт≥, встановленн¤м адм≥н≥стративно-правових санкц≥й за порушенн¤ норм не т≥льки у сфер≥ виконавчо-розпор¤дчоњ д≥¤льност≥, а й норм суто транспортного та ≥нших галузей права.
÷е зумовлено тим, що:
ѕо-перше, диспозиц≥њ багатьох правових норм, ¤кими передбачена адм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть, ¤к ≥ в крим≥нальному прав≥, Ї бланкетними. “ому при застосуванн≥ заход≥в адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ необх≥дно звертатис¤ до шших нормативних акт≥в, окремих техн≥чних норм, ¤к≥ встановлюють правила охорони, пор¤дку ≥ безпеки руху транспортних засоб≥в (наприклад. ѕравила техн≥чноњ експлуатац≥њ зал≥зниць ”крањни)', ѕравила користуванн¤ транспортними засобами, повед≥нки ≥ безпеки громад¤н на транспорт≥, утриманн¤ земельних д≥л¤нок, прилеглих до шл¤х≥в сполучень тощо;
ѕо-друге, транспорт Ї джерелом п≥двищеноњ небезпеки (ч. « ст. 6 «акону Уѕро транспорте) ≥ тому пор¤д з прит¤гненн¤м винних ос≥б до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ застосовуютьс¤ заходи адм≥н≥стративного впливу (заборона випуску транспортних засоб≥в, припиненн¤ д≥¤льност≥, в≥дстороненн¤ вщ керуванн¤ транспортними засобами та ≥нш≥ м≥ри адм≥н≥стративного попередженн¤ ^га припиненн¤);
ѕо-третЇ, багатоман≥тн≥сть орган≥в ≥ посадових ос≥б, ¤к≥ складають протоколи та розгл¤дають справи про адм≥н≥стративн≥ проступки на транспорт≥, забезпечуЇ квал≥ф≥кований розгл¤д справи з точки зору в≥дпов≥дност≥ чи нев≥дпов≥дност≥ д≥й порушника чинним нормативним актам;
ѕо-четверте, справи про окрем≥ адм≥н≥стративн≥ проступки на транспорт≥ на в≥дм≥ну в≥д ≥нших проступк≥в можуть розгл¤датис¤ не т≥льки за м≥сцем вчиненн¤ правопорушенн¤, а й за м≥сцем обл≥ку транспортних засоб≥в або за м≥сцем проживанн¤ порушника, що не пов'¤зуЇ правозастосовчий орган та правопорушника у простор≥;
ѕо-пФ¤те, адм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть, на в≥дм≥ну в≥д крим≥нальноњ чи цив≥льно-правовоњ, встановлюЇтьс¤ за протиправну, винну д≥ю, ¤ка не пов'¤зана з настанн¤м шк≥дливих насл≥дк≥в.
«азначен≥ особливост≥ в≥докремлюють адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть в≥д ≥нших вид≥в юридичноњ в≥дпов≥дальност≥, надають њй гнучкого, оперативного ≥ своЇчасного реагуванн¤ на негативн≥, протиправн≥ про¤ви з боку порушник≥в, вона стаЇ актуальною ≥ важливою, насамперед, у раз≥ запоб≥ганн¤ мо-чинам, вихованн¤ населенн¤ в дус≥ поваги до закон≥в ≥ норм права.
—пециф≥чн≥ ознаки правових в≥дносин у сфер≥ ранспортноњ д≥¤льност≥, њх складний характер та особливост≥ зобов'¤зань суб'Їкт≥в перевезень накладають в≥дбиток ≥ на умови њх в≥дпов≥дальност≥.
ќсновн≥ положенн¤ та умови в≥дпов≥дальност≥ п≥дприЇмств транспорту встановлюютьс¤ ст. !3 «акону ”крањни Уѕро транспортФ, в ¤к≥й зазначаЇтьс¤, що за невиконанн¤ або неналежне виконанн¤ зобов'¤зань щодо перевезенн¤ пасажир≥в ≥ багажу в≥дпов≥дальн≥сть п≥дприЇмств транспорту визначаЇтьс¤ кодексами (статутами) окремих вид≥в транспорту та ≥ншими законодавчими актами. «а шкоду, запод≥¤ну внасл≥док загибел≥ або ушкодженн¤ здоров'¤ пасажира п≥д час користуванн¤ транспортом ¤к джерелом п≥двищеноњ небезпеки, п≥дприЇмства транспорту несуть в≥дпов≥дальн≥сть у пор¤дку, встановленому чинним законодавством ”крањни, тобто на загальних умовах. «а втрату, нестачу, псуванн¤ ≥ пошкодженн¤ прийн¤тих дл¤ перевезенн¤ вантажу та багажу у розм≥р≥ фактичноњ шкоди, ¤кщо перев≥зник не доведе, що втрата, нестача, псуванн¤ або пошкодженн¤ сталис¤ не з його вини.
÷≥ положенн¤ в повному обс¤з≥ кореспондують з вимогами, умовами ≥ п≥дставами цив≥льно-правовоњ в≥дпов≥дальност≥, передбаченоњ кодексами, статутами, ≥ншими нормативними актами окремих вид≥в транспорту, а в де¤ких випадках знайшли св≥й подальший розвиток (наприклад. «акон ”крањни Уѕро автомоб≥льний транспорте - ет. 68, —татут зал≥зниць ”крањни - статт≥ Ў, 113 та ≥нш≥ щодо презум≥рованн¤ (припущенн¤ вини перев≥зника).
јнал≥з норм цив≥льно-правовоњ в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ транспортних зобов'¤зань дозвол¤Ї вид≥лити таке:
1. ÷ив≥льно-правова в≥дпов≥дальн≥сть Ї негативним дл¤ порушника (боржника) насл≥дком ≥ пол¤гаЇ у застосуванн≥ до нього в ≥нтересах ≥ншоњ особи (кредитора) встановлених законом або договором санкц≥й майнового характеру - в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, виплату неустойки (штрафу, пен≥). ѕ≥дставою такоњ в≥дпов≥дальност≥ Ї на¤вн≥сть в≥дпов≥дних норм права та складу правопорушенн¤. ¬она настаЇ, ¤кщо Ї: а) протиправна повед≥нка особи; б) шк≥дливий результат (шкода); в) причинний зв'¤зок м≥ж протиправною повед≥нкою ≥ настанн¤м шкоди та г) вина особи, ¤ка запод≥¤ла шкоду.
ѕроте одн≥Їю з особливостей цив≥льно-правовоњ в≥дпов≥дальност≥, взагал≥, ≥ у сфер≥ транспортноњ д≥¤льност≥, зокрема, Ї те, що вона може наставати ≥ без вини, досить довести, що повед≥нка боржника була протиправною, а вина припускаЇтьс¤. Ќаприклад, ст. 113 —татуту зал≥зниць ”крањни передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть зал≥зниць за незбереженн¤ вантажу, багажу, вантажобагажу, ¤кщо не доведуть, що втрата, нестача, псуванн¤, пошкодженн¤ виникли з незалежних в≥д них причин. “обто вина припускаЇтьс¤, а њњ в≥дсутн≥сть треба довести. јналог≥чн≥ норми м≥ст¤тьс¤ в «акон≥ ”крањн≥ Уѕро автомоб≥льний транспорте - ст. 68, ѕов≥тр¤ному кодекс≥ ”крањни - ст. 92 та ўших нормативних актах.
¬≥дпов≥дальн≥сть без вини може наставати ≥ у випадках, ¤к-ўо ÷е передбачено законом або договором. ÷е стосуЇтьс¤ в основному виконанн¤ сторонами своњх планових зобов'¤зань (ст. 106 —татуту зал≥зниць ”крањни, ст. 128 —татуту автомоб≥льного транспорту). ¬антажов≥дправник ≥ перев≥зник зв≥льн¤ютьс¤ в≥д сплати штрафу за невиконанн¤ плану перевезень не за принципом Ув≥дсутност≥ вини^, а на умовах на¤вност≥ певних обставин, перел≥к ¤ких Ї вичерпним (статт≥ !07, 108 111 —татуту зал≥зниць ”крањни, ст. 132 —татуту автомоб≥льноњ го транспорту, ет. 176 одексу торговельного мореплавства ”крањни).
”с≥ ≥нш≥ факти, не зазначен≥ у перел≥ку, ¤кщо вони настануть по незалежним в≥д транспорту обставинам, не зв≥льн¤ють в≥д в≥дпов≥дальност≥ за невиконанн¤ плану перевезень. «вичайно, в≥дпов≥дальн≥сть Убез вини^ не у вс≥х випадках стимулюЇ виконувати своњ обов'¤зки, але при на¤вност≥ в≥дпов≥дних об'Їктивних умов ≥ особливостей правов≥дносин, вона може виконувати таку роль. ÷е п≥дкреслюЇ, що транспортним правов≥дносинам притаманн≥ ≥ своњ специф≥чн≥ принципи в≥дпов≥дальност≥, хоча й цив≥льно-правовоњ.
2. ÷ив≥льно-правова в≥дпов≥дальн≥сть у сфер≥ транспортних правов≥дносин носить компенсац≥йний характер, оск≥льки њњ метою Ї в≥дновленн¤ порушених майнових прав учасник≥в правов≥дносин, а тому розм≥р в≥дшкодуванн¤ не може перевищувати розм≥ру завданих збитк≥в (ст. 114 —татуту зал≥зниць ”крањни, ст. 179 “ћ, ст. 93 ѕов≥тр¤ного кодексу ”крањни, ст. 68 «акону ”крањни Уѕро автомоб≥льний транспорт^), однак ц¤ в≥дпов≥дальн≥сть залишаЇтьс¤ обмеженою, бо неодер-жан≥ доходи не в≥дшкодовуютьс¤. “аке положенн¤, на нашу думку, по¤снюЇтьс¤ тим, що транспортна сфера по великому рахунку не Ї прибутковою виробничою сферою, в той час ¤к продовженн¤ процесу виробництва товар≥в маЇ велике значенн¤ у розвитку економ≥ки, забезпеченн≥ обороноздатност≥ держави, ≥ тому законодавець вважаЇ за доц≥льне (за достатнЇ) дл¤ транспортноњ сфери обмеженоњ цив≥льно-правовоњ в≥дпов≥дальност≥.
ќтже, установлено особливий режим в≥дпов≥дальност≥ за невиконанн¤ зобов'¤зань по перевезенню ≥ загальн≥ правила цив≥льно-правовоњ в≥дпов≥дальност≥ застосовуютьс¤ до перевезень у випадках, коли ≥нше не випливаЇ ≥з нормативних акт≥в, ¤к≥ регламентують перевезенн¤ пасажир≥в, вантаж≥в ≥ багажу.
” раз≥ невиконанн¤ сторонами зобов'¤зань, ¤к≥ випливають безпосередньо з договору або прийн¤тоњ до виконанн¤ за¤вки на позапланове перевезенн¤ вантажу, або ≥з затвердженого плану перевезень майновий характер в≥дповиаль-ност≥ виступаЇ ¤к каральний (див., наприклад, ст. 106 —татуту зал≥зниць ”крањни), ¤к зас≥б спонуканн¤ добров≥льно виконати св≥й обов'¤зок. як зауважуЇ ¬. ¬. Ћуць, засоби спонуканн¤ оперативного впливу Уне в≥дновлюють початкового майнового стану потерп≥лоњ сторони, а спр¤мован≥ на запоб≥ганн¤ конкретним порушенн¤м у майбутньому, виконують забезпечувальну функц≥ю, мають запоб≥жний характер ≥ можуть застосовуватись в оперативному пор¤дку односторонньо управомоченою стороною без зверненн¤ до юрисдикц≥йного органу^.
3. ќдн≥Їю з особливостей цив≥льно-правовоњ в≥дпов≥дальност≥ у сфер≥ транспортноњ д≥¤льност≥ Ї те, що умови в≥дпов≥дальност≥ леревозочного процесу неоднаков≥. ѕерев≥зник у вс≥х випадках, кр≥м шкоди, запод≥¤ноњ внасл≥док загибел≥ або ушкодженн¤ здоров'¤ пасажира, несе в≥дповщальн≥сть за правилами транспортного законодавства. ¬антажов≥дправник перед перев≥зником несе в≥дпов≥дальн≥сть за нормами транспортного законодавства, а перед вантажоодержувачем - за нормами цив≥льного законодавства. «азначене породжуЇ ≥ особливий пор¤док розгл¤ду майнових спор≥в на транспорт≥.
4. 1 останн¤ особлив≥сть цив≥льно-правовоњ в≥дпов≥дальност≥ пол¤гаЇ в тому, що транспортним в≥дносинам притаманний особливий, в≥дм≥нний в≥д усталеного дл¤ вир≥шенн¤ ≥нших господарських спор≥в, претенз≥йний пор¤док зд≥йсненн¤ задоволенн¤ вимог. Ќаприклад, претенз≥њ до зал≥зниць або автотранспортних п≥дприЇмств можуть бути за¤влен≥ прот¤гом шести м≥с¤ц≥в, а претенз≥њ з приводу штраф≥в - прот¤гом 45 д≥б (ет. 134 —татуту зал≥зниць ”крањни, ст. 165 —татуту автомоб≥льного транспорту), а до вимог, що виникають з договору морського перевезенн¤ вантажу, застосовуЇтьс¤ р≥чний строк (ет. 388 “ћ), до вимог, що виникають з договор≥в перевезенн¤ пасажир≥в ≥ багажу, фрахтуванн¤ суден без
¬казан≥ особливост≥ в≥дпов≥дальност≥ про¤вл¤ютьс¤ в конкретних порушенн¤х учасниками транспортних в≥дносин своњх обов'¤зк≥в, ¤к≥ випливають в основному з плану та договору перевезень. ” цьому зв'¤зку цив≥льно-правову в≥дпов≥дальн≥сть на транспорт≥ бажано розгл¤дати за цими двома ознаками.
1 ¬≥дпов≥дальн≥сть за невиконанн¤ плану перевезень
јле спочатку про догов≥р. ” цив≥льному прав≥, за договором перевезенн¤ вантажу, транспортна орган≥зац≥¤ (перев≥зник) зобов'¤зуЇтьс¤ доставити вв≥рений њй в≥дправником вантаж до пункту призначенн¤ ≥ видати його управомочен≥й на одержанн¤ вантажу особ≥ (одержувачу), а в≥дправник зобов'¤зуЇтьс¤ сплатити за перевезенн¤ вантажу встановлену плату. Ќа аналог≥чних умовах зд≥йснюЇтьс¤ ≥ перевезенн¤ пасажир≥в.
¬ юридичн≥й л≥тератур≥ ц≥ умови прийн¤то класиф≥кувати ¤к реальн≥, оплатн≥, двосторон≥, консессуальн≥ договори перевезенн¤ вантаж≥в, вантажобагаж≥в, багаж≥в, пасажир≥в. ¬иключенн¤ складаЇ догов≥р перевезенн¤ пасажир≥в у м≥ському транспорт≥, де сама д≥¤льн≥сть м≥ського транспорту виступаЇ ¤к оферта (пропозиц≥¤), звернена до вс≥х громад¤н, а акцепт (згода) пасажира виражаЇтьс¤ в його д≥¤х - пасажир ув≥йшов в автобус, трамвай, метро ≥ т. ≥н.'
—торонами договору виступають перев≥зник ≥ в≥дправник (пасажир).
ѕерев≥зниками вважаютьс¤ транспортн≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ над≥лен≥ статусом юридичноњ особи ≥ ¤к≥ мають право укладати договори перевезенн¤ безпосередньо або через своњ п≥дрозд≥ли. ƒо таких ос≥б в≥днос¤тьс¤: зал≥зниц≥, р≥чков≥ та морськ≥ пароплавства, а в де¤ких випадках ≥ ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ мають право експлуатанта ав≥ац≥йноњ техн≥ки (ст. 59 ѕов≥тр¤ного кодексу ”крањни), а також суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ в≥дпов≥дно до законодавства та одержаноњ л≥ценз≥њ надають послуги за договором перевезенн¤ пасажира автомоб≥льним транспортним засобом загального користуванн¤, або при перевезенн≥ вантажу зг≥дно з договором перевезенн¤ вантажу автомоб≥льним транспортом, що використовуютьс¤ ними на законних п≥дставах (статт≥ 40, 59 «акону Уѕро автомоб≥льний транспорт^).
ѕ≥д автомоб≥льним транспортним засобом загального користуванн¤ дл¤ перевезенн¤ пасажир≥в сл≥д розум≥ти автомоб≥ль з к≥льк≥стю м≥сць дл¤ сид≥нн¤ б≥льше дев'¤ти, з м≥сцем вод≥¤ включно, ¤кий за своЇю конструкц≥Їю та обладнанн¤м призначений дл¤ перевезенн¤ пасажир≥в та њхнього багажу ≥з забезпеченн¤м необх≥дного комфорту та безпеки.
¬≥дправниками вантаж≥в можуть бути ¤к орган≥зац≥њ (юридичн≥ особи), так ≥ громад¤ни, ¤ким вантаж належить на п≥дставах, передбачених законом чи договором. р≥м перев≥зника ≥ в≥дправника, учасником перевезенн¤ Ї також вантажоодержувач, ¤кий перебуваЇ у догов≥рних в≥дносинах з вантажов≥дправником ≥ внасл≥док цих в≥дносин зобов'¤заний прийн¤ти вантаж у пункт≥ призначенн¤. јле цей обов'¤зок, а також право пред'¤вленн¤ претенз≥њ до перев≥зника закр≥плен≥ у транспортних статутах (кодексах), ≥нших нормативних актах (ст. !30 —татуту зал≥зниць ”крањни, ст. 379 одексу торговельного мореплавства ”крањни).
ѕеревезенн¤ вантажу оформл¤Їтьс¤ спец≥альними документами, ¤к≥ Ї письмовою формою договору ≥ ¤к≥ супроводжують вантаж в≥д прийому вантажу до перевезенн¤ ≥ до видач≥ його вантажоодержувачу.
“аким документом при перевезенн≥ вантаж≥в зал≥зничним транспортом Ї - накладна, автомоб≥льним - товарно-транспортна накладна, морським - коносамент, р≥чковим - накладна, ав≥ац≥йним - чартер. ѕеревезенн¤ вантажу на вс≥х видах транспорту оформл¤Їтьс¤ багажною квитанц≥Їю, а пасажира - квитком.
” раз≥ потреби зд≥йснювати систематичн≥ перевезенн¤ п≥дприЇмства пов≥тр¤ного, морського, зал≥зничного, автомоб≥льного та р≥чкового транспорту ”крањни (ƒив.: одекс торговельного мореплавства ”крањни, ет. 128; —татут внут-–'шнього водного транспорту, ет. 60; —татут зал≥зниць ”крањни, ст. 17; ѕоют-–аний кодекс ”крањни, статт≥ 60, 61), з урахуванн¤м обс¤г≥в перевезень, з кожним з в≥дправник≥в можуть укладати спец≥альн≥, м≥с¤чн≥, р≥чн≥, довгостроков≥ (довготерм≥нов≥) або нав≥гац≥йн≥ договори, спр¤мован≥ на орган≥зац≥ю майбутн≥х перевезень вантаж≥в. Ќаприклад, пунктом 3.5 ѕравил перевезень вантаж≥в автомоб≥льним транспортом в ”крањн≥ регламентуЇтьс¤, що у ƒоговор≥ встановлюютьс¤: терм≥н його д≥њ, обс¤ги перевезень, умови перевезень (режим робот по видач≥ та прийманню вантажу, забезпеченн¤ схоронност≥ вантажу, виконанн¤ вантажно-розвантажувальних роб≥т ≥ т. ≥н.), варт≥сть перевезень ≥ пор¤док розрахунк≥в, пор¤док визначенн¤ рац≥ональних маршрут≥в, обов'¤зки стор≥н, в≥дпов≥дальн≥сть тощо (ѕравила перевезень вантаж≥в автомоб≥льним транспортом в ”крањн≥ «атверджен≥ наказом ћ≥н≥стерства транспорту ”крањни в≥д 14 жовтн¤ 1997 – є 363 //ќ¬”. - 1998. - є 8. - —т. 312.).
Ќа основ≥ поточних або довгострокових договор≥в про орган≥зац≥ю перевезень вантаж≥в ≥ замовлень в≥дправник≥в зд≥йснюЇтьс¤ р≥чне з розпод≥лом по кварталах ≥ м≥с¤ц¤х (на автомоб≥льному транспорт≥), м≥с¤чне з розпод≥лом по декадах (на зал≥зничному транспорт≥) плануванн¤ перевезень вантаж≥в (див., наприклад. —татут зал≥зниць ”крањни, ст. !8), за невиконанн¤ або неналежне виконанн¤ ¤кого передбачена цив≥льно-правова в≥дпов≥дальн≥сть.
« плану перевезень або прийн¤того до виконанн¤ замовленн¤ перевезенн¤ вантажу виникаЇ зобов'¤занн¤, за ¤ким в≥дправник повинен пред'¤вити вантаж до перевезенн¤, а перев≥зник - подати перев≥зн≥ засоби та прийн¤ти вантаж. ќтже, порушенн¤, ¤ке характеризуЇтьс¤ невиконанн¤м плану перевезень пол¤гаЇ в: неподанн≥ перев≥зних засоб≥в; непред'¤вленн≥ до перевезенн¤ вантажу; невикористанн≥ або в≥дмов≥ вантажов≥дправника в≥д поданих перев≥зником засоб≥в. ƒо невиконанн¤ плану перевезень в≥дноситьс¤ також невиконанн¤ зобов'¤зань по надплановим або позаплановим перевезенн¤м за за¤вками вантажов≥дправник≥в, прийн¤тими перев≥зником, а також надолуженн¤ невиконанн¤ плану попереднього м≥с¤ц¤.
”мови застосуванн¤ санкц≥й на вс≥х видах транспорту за невиконанн¤ плану перевезень майже зб≥гаютьс¤.
«а незабезпеченн¤ зал≥зницею подач≥ вагон≥в ≥ контейнер≥в дл¤ виконанн¤ плану перевезень ≥ за невикористанн¤ вантажов≥дправником поданих вагон≥в ≥ контейнер≥в чи в≥дмову в≥д вагон≥в ≥ контейнер≥в дл¤ виконанн¤ плану перевезень сплачуЇтьс¤ штраф у таких розм≥рах:
* за вантаж≥, перевезенн¤ ¤ких плануЇтьс¤ у тоннах ≥ вагонах, з тонни по 5 в≥дсотк≥в ставки добовоњ плати за користуванн¤ вагонами;
< за вантаж≥, перевезенн¤ ¤ких плануЇтьс¤ т≥льки у вагонах (контейнерах), - за вагон (контейнер) по дв≥ добов≥ ставки плати за користуванн¤ вагонами (контейнерами);
* за незабезпеченн¤ завантаженн¤ маршруту з винноњ сторони ст¤гуЇтьс¤ на користь ≥ншоњ сторони кр≥м штрафу за невиконанн¤ плану перевезень штраф за маршрут у розм≥р≥ трьох добових ставок плати за користуванн¤ вагонами;
' за невиконанн¤ плану перевезень по зал≥зниц¤х призначенн¤ внтажов≥дправник сплачуЇ штраф за вагон (контейнер) у розм≥р≥ одн≥Їњ добовоњ ставки за користуванн¤ вагоном (контейнером) - —татут зал≥зниць ”крањни, ст. 106.
ѕодан≥ зал≥зницею вагони ≥ контейнери вважаютьс¤ невикористаними, ¤кщо вони належним чином не завантажен≥ ≥ не пред'¤влен≥ до здач≥ зал≥зниц≥ на !8 годину зв≥тноњ доби за в≥дсутност≥ або непридатност≥ до завантаженн¤ в≥дпов≥дного вантажу. ќск≥льки необх≥дною умовою виконанн¤ плану перевезень Ї на¤вн≥сть у в≥дправника вантажу, то доведенн¤ факту його в≥дсутност≥ т¤гне в≥дпов≥дальн≥сть вантажов≥дправника, ¤к за невиконанн¤ плану перевезень.
¬≥дмовою в≥д передбачених планом вагон≥в ≥ контейнер≥в сл≥д вважати неподанн¤ чи несвоЇчасне поданн¤ розгорнутого м≥с¤чного плану перевезень або поданн¤ його, але на меншу к≥льк≥сть перевезень, а також неподанн¤ в≥дправником декадноњ за¤вки за два дн≥ до початку декади в≥дпов≥дно до вимог законодавства' (ƒив.: “имчасове положенн¤ про пор¤док м≥с¤чного плануванн¤ переведень вантаж≥в зал≥зничним транспортом ”крањни. «атверджене наказом ћ≥н≥стерства транспорту ”крањни в≥д 2 березн¤ 1995 р. є 89 з≥ зм≥нами зг≥дно наказу ћ≥нтрансу в≥д 1 листопада )999 р. є 525, пункти 9-12// «аконодавство ”к-–аши про зал≥зничний транспорт // Ѕюлетень законодавства ≥ юридичноњ практики ”крањни. - 1998. - є 12. - —. 92-100.)
. јвтотранспортна орган≥зац≥¤ за неподанн¤ вантажов≥дправников≥ транспортних засоб≥в, достатн≥х дл¤ перевезенн¤ вантажу, передбаченого договором (планом) або прийн¤тим ƒо виконанн¤ разовим замовленн¤м, сплачуЇ штраф вантажо-вщправнику у розм≥р≥ 20 в≥дсотк≥в в≥д вартост≥ перевезенн¤ вс≥Їњ невивезеноњ к≥лькост≥ вантажу (ст. 128 —татуту автомоб≥льного транспорту), а так само непред'¤вленн¤ вантадсу транспортн≥й орган≥зац≥њ дл¤ перевезенн¤, в≥дправник сплачуЇ штраф њй у розм≥р≥ 20 в≥дсотк≥в в≥д вартост≥ перевезенн¤ вс≥Їњ непред'¤вленоњ к≥лькост≥ вантажу, передбаченого договором на певний м≥с¤ць' (ƒив.: ѕро де¤к≥ питанн¤ практики вир≥шенн¤ спор≥в, що виникають з перевозок вантаж≥в автомоб≥льним транспортом. –оз'¤сненн¤ презид≥њ ¬ито' го арб≥тражного суду ”крањни в≥д 2≤ липн¤ 1992 р. є ќ)-6/856 // Ѕюлетень законодавства ≥ юридичноњ практики ”крањни. - 1998. - є 3. - —. 20)..
Ќаданн¤ засоб≥в, непридатних дл¤ перевезенн¤ вантаж≥в сл≥д вважати ¤к ненаданн¤ зовс≥м транспортних засоб≥в з ус≥ма подальшими насл≥дками. “е саме стосуЇтьс¤ ≥ вантажу, ¤кщо в≥н не в≥дпов≥даЇ правилам перевезенн¤, не приведений в≥дправником у належний стан, не маЇ в≥дпов≥дноњ упаковки, знак≥в спец≥ального маркуванн¤, вважаЇтьс¤ непред'¤вленим.
«а невиконанн¤ план≥в перевезенн¤ вантаж≥в на р≥чковому транспорт≥ перев≥зник та в≥дправник в≥дпов≥дають один перед одним за непред'¤влену або невивезену к≥льк≥сть вантажу, передбачену договором (планом) у розм≥р≥ 25 в≥дсотк≥в перев≥зноњ вартост≥ непред'¤вленого або невивезеного вантажу.
¬казан≥ штрафн≥ санкц≥њ характеризуютьс¤ ¤к виключна неустойка. —торони одна одн≥й, за неподанн¤ транспортних засоб≥в та непред'¤вленн¤ вантажу, збитк≥в не в≥дшкодовують. ¬ той же час, зазначен≥ санкц≥њ не можуть бути в≥дм≥нен≥, зменшен≥ або зм≥нен≥ за погодженн¤м стор≥н.
ѕравила, ¤к≥ регулюють застосуванн¤ цих санкц≥й встановлюють перел≥к обставин, за на¤вност≥ ¤ких в≥дправник ≥ перев≥зник зв≥льн¤ютьс¤ в≥д сплати штрафу за невиконанн¤ плану перевезенн¤ вантаж≥в.
¬ узагальнюючому вигл¤д≥ вантажов≥дправник ≥ перев≥зник зв≥льн¤ютьс¤ в≥д сплати штрафу за невиконанн¤ плану перевезень у раз≥:
!) стих≥йного лиха (замети, смерч, пов≥нь, пожежа, землетрус), що п≥дтверджено в≥дпов≥дними документами. ѕерел≥к цих ¤вищ невичерпний. “ому будь-¤к≥ ≥нш≥ под≥њ (шторм, авар≥¤, г≥рськ≥ сн≥гов≥ сходи, нав≥ть страйки, що спричинили зупинку або обмеженн¤ роб≥т повн≥стю чи частково) стих≥йного (некерованого) характеру, мають бути в≥днесен≥ до числа обставин, що виключають в≥дпов≥дальн≥сть;
2) авар≥њ на п≥дприЇмств≥, внасл≥док ¤коњ виробництво в≥двантажуваноњ продукц≥њ було припинено прот¤гом не менше трьох д≥б;
3) обмеженн¤ перевезень в окрем≥ райони п≥д час стих≥йного лиха, установленн¤ карантину, скупченн¤ нерозванта-жених транспортних засоб≥в у пунктах призначенн¤, виникненн¤ ≥нших надзвичайних обставин;
4) невикористанн¤ транспортних засоб≥в поданих понад планову норму без письмового погодженн¤ з вантажов≥дправником, а так само затримки вантажов≥дправником транспортних засоб≥в п≥д вантажними операц≥¤ми понад установлен≥ договором норми, внасл≥док чого неможливо було подати транспортн≥ засоби на фронт вантажних операц≥й;
5) виконанн¤ плану в тоннах вантаж≥в, перевезенн¤ ¤ких плануЇтьс¤ у тоннах ≥ вагонах, а також виконанн¤ плану власними або орендованими вагонами (контейнерами);
6) надолуженн¤ недовантаженн¤, допущеного прот¤гом декади.
«аконодавством встановлен≥ й ≥нш≥ умови зв≥льненн¤ в≥д сплати штрафу за невиконанн¤ плану перевезень (див. —татут зал≥зниць ”крањни, статт≥ 107, !08; —татут автомоб≥льного транспорту ”крањни, ст. !32), але ¤к зазначалос¤ ран≥ше, коли невиконанн¤ плану перевезенн¤ сталос¤ з причин, не зазначених у цих перел≥ках ≥ ¤к≥ не можуть бути визнан≥ ¤к провина перев≥зника чи в≥дправника, в≥дпов≥дальн≥сть з них не зн≥маЇтьс¤, тобто буде в≥дпов≥дальн≥сть Убез вини^.
2 ¬≥дпов≥дальн≥сть за неехоронн≥сть перевозимих вантаж≥в наступаЇ за втрату, нестачу, псуванн¤ чи пошкодженн¤ прийн¤того до перевезенн¤ вантажу, багажу, вантажобагажу (ст. ѕ« —татуту зал≥зниць ”крањни, статт≥ 91, 92 ѕов≥тр¤ного кодексу ”крањни, ст. !76 одексу торговельного мореплавства ”крањни, ст. !33 —татуту автомоб≥льного транспорту).
¬трата вантажу - в транспортному законодавств≥ ≥ практиц≥ його застосуванн¤ маЇ особливий спец≥альний зм≥ст - ÷е не т≥льки крад≥жка або знищенн¤ вантажу, прийн¤того до перевезенн¤, а й неможлив≥сть дл¤ перев≥зника видати вантаж одержувачу в зазначений строк. “аке положенн¤ може призвести до негативних насл≥дк≥в на виробництв≥. “ому законодавець на вс≥х видах транспорту встановив правило, в силу ¤кого по зак≥нченн≥ встановлених строк≥в перевезень припускаЇтьс¤ втрата вантажу.
¬траченим вважаЇтьс¤ вантаж, ¤кщо в≥н не виданий вантажоодержувачу на автомоб≥льному транспорт≥: у м≥ському ≥ прим≥ському перевезенн≥ - прот¤гом ≤ќдн≥в з дн¤ прийн¤тт¤ вантажу до перевезенн¤, при м≥жм≥ському перевезенн≥ - «ќ дн≥в п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку доставки, а при перевезенн≥ в пр¤мому зм≥шаному сполученн≥ - п≥сл¤ зак≥нченн¤ 4 м≥с¤ц≥в з дн¤ прийн¤тт¤ його до перевезенн¤ (ст. 140 —татуту автомоб≥льного транспорту). Ќа пов≥тр¤ному транспорт≥ - прот¤гом 10 дн≥в п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку доставки, на зал≥зничному - «ќ д≥б з моменту зак≥нченн¤ терм≥ну доставки, а у раз≥ перевезенн¤ вантажу у пр¤мому зм≥шаному сполученн≥ - п≥сл¤ зак≥нченн¤ двох м≥с¤ц≥в з дн¤ прийманн¤ вантажу дл¤ перевезенн¤ (ст. ≤ 17 —татуту зал≥зниць), на р≥чковому транспорт≥ - «ќ дн≥в з моменту зак≥нченн¤ терм≥ну доставки, а при перевезенн≥ вантажу у пр¤мому зм≥шаному сполученн≥ - п≥сл¤ зак≥нченн¤ 4 м≥с¤ц≥в з дн¤ прийн¤тт¤ його до перевезенн¤ початковим транспортним п≥дприЇмством (ст. 190 —татуту внутр≥шнього водного транспорту).
Ќестача вантажу визнаЇтьс¤, коли перев≥зник видаЇ вантаж одержувачев≥ в к≥лькост≥ (по к≥лькост≥ м≥сць або за масою), менш≥й, н≥ж було його прийн¤то в≥д вантажов≥дправника за одним транспортним документом, оформленим на одне в≥дправленн¤.
ѕсуванн¤м вантажу визнаЇтьс¤ нев≥дпов≥дн≥сть ¤кост≥ доставленого в пункт призначенн¤ вантажу його початковоњ ¤кост≥, зазначеноњ у транспортних документах. ѕсуванн¤ - це незворотний процес х≥м≥чноњ або б≥олог≥чноњ зм≥ни вантажу, ¤кий може призвести до повноњ неможливост≥ використанн¤ його за призначенн¤м, а за економ≥чними насл≥дками псуванн¤ вантажу дор≥внюЇ його втрат≥.
ѕошкодженн¤м вантажу визнаЇтьс¤ порушенн¤ ц≥л≥сност≥ предмета перевезенн¤, його механ≥чн≥ зм≥ни (поломка, руйнуванн¤), а також втрата частки вантажу, ¤ка складала одне ц≥ле предмета перевезенн¤. Ќа в≥дм≥ну в≥д псуванн¤, ¤ке характеризуЇтьс¤ зак≥нченим станом, пошкодженн¤ припускаЇ можлив≥сть виправленн¤, усуненн¤ шк≥дливих насл≥дк≥в.
«агальними умовами в≥дпов≥дальност≥ транспортних орган≥зац≥й за неехоронн≥сть вантаж≥в Ї вина, ¤ка презюмуЇтьс¤ (припускаЇтьс¤). ѕерев≥зник в≥дпов≥даЇ за втрату, нестачу, псуванн¤ ≥ пошкодженн¤ вантажу, що виникли з його вини п≥д час перевезенн¤ вантажу у розм≥рах фактичних збитк≥в, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розм≥р≥ д≥йсноњ вартост≥ утраченого вантажу чи його недостач≥; б) за втрату вантажу, ¤кий здано до перевезенн¤ з оголошеною втратою - у розм≥р≥ оголошеноњ вартост≥, а ¤кщо перев≥зник доведе, що оголошена варт≥сть перевищуЇ д≥йсну, - у розм≥рах д≥йсноњ вартост≥.
¬арт≥сть вантажу чи багажу визначаЇтьс¤ виход¤чи з ц≥ни, зазначеноњ у транспортних документах, а в раз≥ в≥дсутност≥ дих документ≥в - виход¤чи ≥з середньоњ вартост≥ того самого товару у тому м≥сц≥ та на той час, де ≥ коли зд≥йснюЇтьс¤ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в або зг≥дно з договором перевезенн¤; в) за псуванн¤ ≥ пошкодженн¤ - у розм≥рах т≥Їњ суми, на ¤ку було знижено його варт≥сть.
” вс≥х випадках загальна сума в≥дшкодуванн¤ збитку за не збережений вантаж не може перевищувати суми, ¤ка сплачуЇтьс¤ за повн≥стю втрачений вантаж. ќтже, обмежена цив≥льно-правова в≥дпов≥дальн≥сть установлена в ус≥х транспортних кодексах ≥ статутах (ст. 179 одексу торговельного мореплавства ”крањни, ст. 93 ѕов≥тр¤ного кодексу ”крањни, ст. ≤! 4 —татуту зал≥зниць ”крањни, ст. 68 «акону ”крањни «акр≥плюючи принцип презюмованоњ вини перев≥зника, законодавець водночас надаЇ йому можлив≥сть спростувати цю презумпц≥ю, довести свою невинн≥сть, що це сталос¤ вна-слщок обставин, усуненн¤ ¤ких в≥д нього не залежить.
“ранспортне законодавство даЇ перел≥к обставин, ¤к≥ зв≥льн¤ють перев≥зника вщ в≥дпов≥дальност≥ за незбереженн¤ прийн¤того до перевезенн¤ вантажу (статт≥ 176, 178 одексу торговельного мореплавства ”крањни, ст. 111, 113 —татуту зал≥зниць ”крањни, статт≥ 133, 134 —татуту автомоб≥льного транспорту ”крањни, статт≥ 192, 193 —татуту внутр≥шнього водного транспорту ”крањни), але њх вивченн¤ ≥ анал≥з показуЇ, що вони за юридичними насл≥дками мають р≥зне значенн¤.
¬ одному випаду д≥Ї презумпц≥¤ вини, зв≥льненн¤ перев≥зника в≥д цив≥льно-правовоњ в≥дпов≥дальност≥ можливе, ¤кщо в'н доведе, що незбереженн¤ прийн¤того до перевезенн¤ вантажу сталос¤ не з його вини, а внасл≥док:
!) д≥њ непереборноњ сили (стих≥йного лиха та ≥нших обставин);
2) таких недол≥к≥в тари, упаковки, ¤к≥ неможливо було ви¤вити п≥д час прийманн¤ вантажу до перевезенн¤ або застосуванн¤ тари, ¤ка не в≥дпов≥даЇ властивост¤м вантажу чи ”становленим стандартам ≥ на ¤к≥й в≥дсутн≥ сл≥ди пошкодженн¤ тари п≥д час перевезенн¤;
3) здач≥ вантажу до перевезенн¤ без зазначенн¤ в перево-зочних документах особливих його властивостей, що потребують особливих умов або запоб≥жних заход≥в дл¤ забезпеченн¤ його збереженн¤ п≥д час перевезенн¤;
4) завантаженн¤ вантажу в≥дправником у неп≥дготовлений неочищений або несправний (поламана п≥длога, прот≥канн¤ покр≥вл≥) транспортний зас≥б, ¤кий перед тим був вивантажений цим же в≥дправником;
5) на морському транспорт≥ додатково:
а) виникненн¤ небезпеки ≥ випадковостей на мор≥ та ≥нших судноплавних водах;
6) пожеж≥, що виникла не з вини перев≥зника;
в) д≥й або розпор¤джень влади;
г) воЇнних д≥й, терористичних акт≥в, народних заворушень;
і) страйк≥в або ≥нших обставин, що спричинили зупинку або обмеженн¤ роб≥т повн≥стю чи частково та ≥нш≥ обставини, передбачен≥ ст. 176 одексу торговельного мореплавства ”крањни.
ѕерел≥к цих обставин не Ї вичерпним, на що вказуЇ редакц≥¤ статей !76 одексу торговельного мореплавства ”крањни ≥ 133 —татуту автомоб≥льного транспорту ”крањни, де перел≥ку обставин передуЇ реченн¤ Узокрема внасл≥док^. ÷е за умови презумпц≥њ вини перев≥зника досить виправдано ≥ будь-¤к≥ ≥нш≥ обставини, ¤ких, наприклад, Узал≥зниц¤ не могла передбачити ≥ усуненн¤ ¤ких в≥д нењ не залежало^ (—татут зал≥зниць ”крањни, п≥дпункт 4 пункту УеФ ст. ! 11) можуть бути п≥дставою дл¤ зв≥льненн¤ в≥д в≥дпов≥дальност≥, звичайно, ¤кщо вони будуть доведен≥ перев≥зником.
¬ ≥ншому випадку, незважаючи на те, що у новому ÷ив≥льному кодекс≥ ”крањни в≥дступ≥в в≥д презумпц≥њ вини перев≥зника не передбачено, транспортним законодавством перев≥зник зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д цив≥льно-правовоњ в≥дпов≥дальност≥ з^ незбереженн¤ вантажу, ¤кщо в≥н виконав ус≥ умови, спр¤мован≥ на схоронн≥сть вантаж≥в, передбачен≥ правилами пере зенн¤ у раз≥, коли:
!) вантаж над≥йшов у непошкодженому перев≥зному засоб≥ з непошкодженими пломбами в≥дправника чи без пломб, коли таке перевезенн¤ дозволено ѕравилами, а також ¤кщо вантаж прибув у непошкодженому вщкритому рухомому склад≥, завантаженому засобами в≥дправника ≥ немаЇ ознак втрати, псуванн¤ або пошкодженн¤ вантажу п≥д час перевезенн¤;
2) недостача, псуванн¤ або пошкодженн¤ сталис¤ внасл≥док д≥њ природних причин, пов'¤заних з перевезенн¤м вантажу на в≥дкритому рухомому склад≥; 3) вантаж перевозивс¤ у супровод≥ пров≥дника, в≥дправника чи одержувача;
4) недостача вантажу не перевищуЇ норм природноњ втрати ≥ граничного розходженн¤ визначенн¤ маси;
5) на зал≥зничному транспорт≥ додатково - з≥псований швидкопсувний вантаж, ви¤влений у вагон≥, прибув без порушенн¤ встановленого режиму перевезень (охолодженн¤, опаленн¤, вентил¤ц≥¤) ≥ терм≥н перебуванн¤ вантажу в дороз≥ не перевищив граничного терм≥ну перевезень, встановленого ѕравилами.
«азначен≥ випадки Ї вичерпними ≥ при настанн≥ њх д≥Ї презумпц≥¤ в≥дсутност≥ вини перев≥зника. ќднак це не позбавл¤Ї права вантажоодержувача або вантажов≥дправника доводити протилежне. ѕерев≥зник доводить лише на¤вн≥сть одн≥Їњ ≥з зазначених обставин, але н≥ в ¤кому раз≥ не причинний зв'¤зок м≥ж ними ≥ нЇзбереженн¤м вантажу. ƒоводити причинний зв'¤зок - справа пред'¤вника претенз≥њ, так само ¤к ≥ доводити документально порушенн¤ перев≥зником правил перевезенн¤. ќтже, законодавець виходить з того, що прибутт¤ вантажу з недостачею у непошкодженому вагон≥ з непошкодженими пломбами в≥дправника може бути лише за умови помилки вантажов≥дправника. “ому ц≥лком виправдано такий розпод≥л т¤гар¤ довод≥в вини ≥ причинного зв'¤зку незважаючи на ≥нш≥ новели в законодавств≥ з цього питанн¤.
ѕри морських перевезенн¤х вантажу перев≥зник не в≥дпов≥даЇ за втрату, нестачу чи його пошкодженн¤, ¤кщо доведе, ўо вони сталис¤ внасл≥док д≥й або упущень кап≥тана, ≥нших соб суднового ек≥пажу ≥ лоцмана в судновод≥нн≥ або управл≥нн≥ судном (ст. 177 одексу торговельного мореплавства ”крањни, нав≥гац≥йн≥ помилки). «а незбереженн¤ вантажу у –езультат≥ комерц≥йних помилок в≥дпов≥дальн≥сть наступаЇ за ^ 176 одексу торговельного мореплавства ”крањни.
3. «а простроченн¤ доставки вантажу перев≥зник несе в≥дпов≥дальн≥сть, ¤кщо не доведе, що воно сталос¤ не з його вини на зал≥зничному транспорт≥ - у розм≥рах в≥д 10 до «ќ в≥дсотк≥в, на пов≥тр¤ному - в≥д 5 до 50 в≥дсотк≥в перев≥зноњ плати, на автомоб≥льному транспорт≥ - в≥дпов≥дно з умовами договору про перевезенн¤ вантажу автомоб≥льним транспортом.
4. «а простроченн¤ достав¤енн¤ багажу, вантажобагажу на зал≥зничному транспорт≥ - у розм≥р≥ в≥д 10 в≥дсотк≥в пров≥зноњ плати за кожну добу, але не б≥льше 25 в≥дсотк≥в пров≥зноњ плати. Ќа ≥нших видах транспорту за простроченн¤ доставленн¤ багажу, вантажобагажу в≥дпов≥дальн≥сть настаЇ на умовах ≥ у розм≥рах ¤к за простроченн¤ доставки вантажу.
“ранспортними статутами, кодексами також передбачена в≥дпов≥дальн≥сть за затримку перев≥зних засоб≥в п≥д навантаженн¤м-розвантаженн¤м понад встановлен≥ правилами ≥ договорами строки, за самов≥льне використанн¤ перев≥зних засоб≥в, њх втрату або пошкодженн¤. ќбставини, що можуть бути п≥дставою дл¤ цив≥льно-правовоњ в≥дпов≥дальност≥ перев≥зника засв≥дчуютьс¤ комерц≥йними актами або актами загальноњ форми, ¤к≥ складають пе^ рев≥зники за участю в≥дправника чи одержувача вантаж≥в.
ќтже, третьою особлив≥стю укладанн¤ господарських договор≥в Ї те, що законодавство передбачаЇ спец≥альн≥ пор¤дки укладанн¤ господарських договор≥в окремих вид≥в. —уть њх пол¤гаЇ в тому, що форми, строки укладанн¤ таких договор≥в та ≥н. регулюютьс¤ нормами кодекс≥в, статут≥в, правил та положень про конкретн≥ види господарських договор≥в.
«агальн≥ принципи ≥ умови виконанн¤ договор≥в, у тому числ≥ господарських, врегульовано главою 15 "¬иконанн¤ зобов'¤зань" ÷ив≥льного кодексу (статт≥ 161-177). ўодо господарських договор≥в д≥ють ≥ спец≥альн≥ умови виконанн¤, передбачен≥ нормативними актами про окрем≥ види договор≥в.
Ќа господарськ≥ договори поширюютьс¤ так≥ ≥нститути ≥ категор≥њ загального зобов'¤зального права, ¤к загальн≥ умови виконанн¤ зобов'¤зань (ст. 161 ÷ ), забезпеченн¤ виконанн¤ зобов'¤зань (статт≥ 178-196 ÷ ). в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ зобов'¤зань (статт≥ 203-215 ÷ ), умови про строк (статт≥ 165 ≥ 166 ÷ ) та м≥сце виконанн¤ зобов'¤зань (ст. 167 ÷ ). ќсоблив≥сть виконанн¤ господарських договор≥в пол¤гаЇ лише в тому, що ц≥ категор≥њ та ≥нститути значною м≥рою детал≥зуютьс¤ ще й господарським законодавством про окрем≥ види договор≥в.
ѕринципи виконанн¤ господарських договор≥в ÷≥ принципи Ї загальнодогов≥рними (ст. 161 ÷ ). оротко њхню суть можна визначити формулою: "виконанн¤ господарських договор≥в маЇ бути ч≥тким ≥ точним".
ќсновним принципом Ї принцип м¤л&ж-ном амконанк¤ господарського договору. ÷е, зокрема, означаЇ виконанн¤ його належним суб'Їктом (боржником) в≥дпов≥дно до предмета виконанн¤, визначеного у договор≥, у належному м≥сц≥, в≥дпов≥дним способом ≥ т. ≥н.
« цього основного принципу випливаЇ другий принцип - ре<мьмо^о амкононк¤ господарського договору. ¬≥н закр≥плений у ст. 208 ÷ив≥льного кодексу, зг≥дно з ¤кою зобов'¤занн¤ повинно бути виконано в натур≥. ÷е означаЇ, що боржник маЇ вчин¤ти д≥њ, ¤к≥ передбачен≥ господарським договором, а саме: передати майно, виконати роботу, надати послугу тощо. «ам≥нювати ц≥ д≥њ ≥ншими можна лише за згодою кредитора, але це вже буде ≥нший догов≥р. Ќевиконанн¤ господарського договору реально, в натур≥, породжуЇ право кредитора вимагати цього примусово (зокрема, вимагати в≥д≥бранн¤ майна - об'Їкта договору майнового найму ≥ передач≥ його кредиторов≥).
ўодо вс≥х господарських договор≥в строк Ї, ¤к правило, њхньою ≥стотною умовою. “ому пор¤док включенн¤ ц≥Їњ умови до договору досить детально регулюЇтьс¤ господарським законодавством (наприклад, ѕоложенн¤м про поставки продукц≥њ виробничо-техн≥чного призначенн¤ та ѕоложенн¤м про поставки товар≥в народного споживанн¤ - щодо в≥дносин поставки).
«авданн¤ та далитвнн¤ ма аакрпленн¤ вивченого
1. ўо становить правову основу господарських договор≥в?
2. Ќазв≥ть особлив≥ ознаки господарського договору.
3. ƒайте визначенн¤ пон¤тт¤ господарського договору.
4. ўо таке господарське зобов'¤занн¤?
5. як можна класиф≥кувати господарськ≥ договори залежно в≥д юридичноњ п≥дстави?
6. Ќазв≥ть загальн≥ функц≥њ договору.
7. як≥ специф≥чн≥ функц≥њ виконуЇ господарський догов≥р?
8. ” чому пол¤гають особливост≥ укладанн¤ господарських договор≥в?
9. –озкрийте зм≥ст доарб≥тражного врегулюванн¤ розб≥жностей, що виникають при укладанн≥ договор≥в.
10. Ќазв≥ть основн≥ принципи виконанн¤ господарських договор≥в та розкрийте њхн≥й зм≥ст.
| назад | «м≥ст | дал≥ |