| «м≥ст | дал≥ |
” сучасн≥й правознавч≥й науц≥ ≥снуЇ к≥лька погл¤д≥в на пол≥тичну орган≥зац≥ю сусп≥льства ≥ на право в аспект≥ њх виникненн¤:
1) соц≥альний розвиток сусп≥льства почавс¤ без пол≥тичноњ орган≥зац≥њ та права;
2) соц≥альний розвиток не т≥льки почавс¤, а й ≥снуватиме при комун≥зм≥ без пол≥тичноњ орган≥зац≥њ та права;
3) пол≥тична орган≥зац≥¤ та право виникли й розвивалис¤ разом з виникненн¤м ≥ розвитком людського сусп≥льства. ƒержава при цьому розгл¤даЇтьс¤ ¤к частина пол≥тичноњ орган≥зац≥њ сусп≥льства.
¬лада в перв≥сному сусп≥льств≥:
1) базувалас¤ на родових в≥дносинах (р≥д об'Їднував людей за д≥йсною чи допустимою кровною спор≥днен≥стю, був власником засоб≥в виробництва, об'Їднував член≥в роду дл¤ колективноњ прац≥, виступав господарським осередком дл¤ виробництва матер≥альних благ);
2) у соц≥альному розум≥нн≥ була безпосередньо сусп≥льною (не ≥снувало спец≥ального апарату управл≥нн¤ та примусу);
3) мала так≥ ¤кост≥, ¤к Їдн≥сть, взаЇмодопомога, сп≥вроб≥тництво (члени роду виконували своњ функц≥њ на засадах переконанн¤. ѕримус застосовувавс¤ дуже р≥дко ≥ виконував роль громадського вихованн¤. ¬ин¤тковою формою примусу було вигнанн¤ з роду. –≥д також захищав своњх член≥в в≥д зовн≥шн≥х ворог≥в, дл¤ чого використовувалас¤ в≥йськова сила чи помста родич≥в);
4) зд≥йснювалас¤ р¤довими та виборними членами роду добров≥льно, без спец≥ального апарату управл≥нн¤. ¬≥йсько формувалос¤ з ус≥х чолов≥к≥в роду чи племен≥, здатних носити зброю.
ƒл¤ регулюванн¤ р≥зноман≥тних в≥дносин, що виникали м≥ж людьми, застосовувалис¤ соц≥альн≥ норми. Ћюдське сусп≥льство, ¤к ≥ будь-¤ка складна система, може нормально функц≥онувати й розвиватис¤ лише спираючись на певн≥ правила, на основ≥ ¤ких обираЇтьс¤ один ≥з багатьох можливих вар≥ант≥в повед≥нки певного суб'Їкта.
Ќезважаючи на позитивну орган≥зац≥ю соц≥ального житт¤ в сусп≥льств≥, перв≥сний лад не був ≥деальним, оск≥льки:
а) прац¤ людей базувалас¤ на прим≥тивних засобах виробництва, давала м≥зерн≥ результати й не задовольн¤ла вс≥х потреб член≥в роду. ¬иробнича д≥¤льн≥сть людей зводилас¤ до видобуванн¤ њж≥ та од¤гу, влаштуванн¤ прим≥тивного житла, виготовленн¤ де¤ких знар¤дь прац≥ тощо;
б) роди ≥ племена активно не сп≥лкувалис¤ м≥ж собою, не налагоджували взаЇмних доброзичливих в≥дносин, що часто призводило до збройних сутичок ≥ нав≥ть в≥йн;
в) численн≥ забобони, в≥дсутн≥сть осв≥ти та писемност≥ породжували жорсток≥сть людей у ставленн≥ одне до одного;
г) в≥дсутн≥сть нормальних умов житт¤ робила людинубеззахисною перед ¤вищами природи та стих≥Їю, що скорочувало тривал≥сть њњ житт¤. Ќеобх≥дними були подальший розвиток сусп≥льного виробництва, пошук способ≥в удосконаленн¤ знар¤дд¤ виробництва, засоб≥в прац≥.
«агальними причинами виникненн¤ держави ≥ права стали:
1) три велик≥ под≥ли прац≥ (вир≥зненн¤ скотарських племен; в≥докремленн¤ ремесла в≥д р≥льництва, виникненн¤ й розвиток торг≥вл≥);
2) по¤ва надлишкового продукту, патр≥архальноњ с≥м'њ, приватноњ власност≥ та майновоњ нер≥вност≥;
3) утворенн¤ клас≥в ¤к великих груп людей з протилежними ≥нтересами й виникненн¤ м≥жкласових конфл≥кт≥в;
4) неспроможн≥сть сусп≥льноњ влади перв≥сного ладу врегульовувати класов≥ суперечност≥ та конфл≥кти та виникненн¤ публ≥чноњ влади.
ѕрихильники теор≥њ ћоргана вважають, що державно-правов≥ ≥нститути з'¤вилис¤ в результат≥ розпаду перв≥сного ладу, ще до утворенн¤ клас≥в. ћарксисти вважають, що держава ≥ право виникли, ¤к результат под≥лу сусп≥льства на класи.
«алежно в≥д цього розр≥зн¤ють:
право загальносоц≥альне, що включаЇ в себе права людини, права нац≥њ, права народу, права об'Їднань та ≥нших соц≥альних груп, права людства;
право юридичне, що встановлюЇтьс¤ чи санкц≥онуЇтьс¤ державою. “обто юридичне право виникаЇ лише з виникненн¤м держави, тому законом≥рност≥ виникненн¤ держави стосуютьс¤ й виникненн¤ права.
–озр≥зн¤ючи право ≥ закон, сл≥д зазначити, що право ¤к ≥нституц≥йне утворенн¤ стаЇ таким завд¤ки джерелам права, тобто зовн≥шн≥й форм≥ вираженн¤ права.
ќтже, юридичне право - це задекларован≥ державою правила повед≥нки суб'Їкт≥в, щоб в≥дображати правду, справедлив≥сть, добро тощо.
ѕраво виникаЇ внасл≥док:
переростанн¤ мононорм (перв≥сних звичањв, традиц≥й,морал≥) в юридичн≥ норми;
правотворчоњ д≥¤льност≥ компетентних державних орган≥в чи посадових ос≥б;
перетворенн¤ р≥шень судових орган≥в щодо конкретних справ на загальну норму, що Ї обов'¤зковою дл¤ вир≥шенн¤ аналог≥чних випадк≥вћ≥ж правом ≥ державою встановлюЇтьс¤ досить складний зв'¤зок. „ерез право держава прагне впроваджувати в житт¤ свою волю, ¤ка за авторитарних режим≥в маЇ класовий характер. ј це означаЇ, що перв≥сн≥ звичањ чи традиц≥њ пристосовуютьс¤ до ≥нтерес≥в пан≥вного класу, забезпечуютьс¤ в≥дпов≥дними санкц≥¤ми, реал≥зац≥¤ њх п≥дтримуЇтьс¤ апаратом державного примусу ≥ Ї засобом п≥дпор¤дкуванн¤ населенн¤ вол≥ економ≥чно й пол≥тично пан≥вного класу.
ќтже, юридичне право, сформувавшись разом з≥ створенн¤м держави, в рабовласницький ≥ феодальний пер≥оди розвитку державност≥ мало класовий характер ≥ захищало ≥нтереси економ≥чно й пол≥тично пан≥вного класу. ¬одночас юридичне право Ї ¤вищем культури та цив≥л≥зац≥њ, оск≥льки несе в соб≥ ≥нформац≥ю про минул≥ й нин≥ ≥снуюч≥ сусп≥льн≥ в≥дносини м≥ж людьми на р≥зних етапах розвитку пол≥тичноњ орган≥зац≥њ сусп≥льства.
¬ юридичн≥й л≥тератур≥ ≥снують р≥зноман≥тн≥ концепц≥њ виникненн¤ держави:
“еолог≥чна теор≥¤. њњ автором був ‘ома јкв≥нський (1225-1274). …ого вченн¤ побудовано на ≥Їрарх≥њ форм: в≥д Ѕога чистого розуму до духовного ≥ матер≥ального св≥ту. ѕроголошенн¤ походженн¤ держави в≥д Ѕога обірунтовуЇ њњ в≥чн≥сть ≥ непорушн≥сть, виправдовуЇ найреакц≥йн≥ш≥ держави, п≥дкреслюЇ думки про те, що будь-¤ке пос¤ганн¤ на державу приречене на поразку, оск≥льки владу вкладено в руки правител¤ Ѕогом, ≥ вона покликана захищати благо вс≥х.
ѕатр≥архальна теор≥¤. —утн≥сть њњ пол¤гаЇ у твердженн≥, що держава походить в≥д с≥м'њ та Ї насл≥дком ≥сторичного розвитку ≥ розростанн¤ останньоњ, а отже, абсолютна влада монарха - це продовженн¤ батьк≥вськоњ влади. ќсновними представниками названоњ теор≥њ Ї јр≥стотель, ‘≥льмер, ћи-хайловський та ≥н. ѕрим≥ром, –. ‘≥льмер у своЇму твор≥ "ѕатр≥арх≥¤ чи природна влада корол¤" твердив, що абсолютна влада монарха бере початок безпосередньо в≥д јдама. ƒержава виростаЇ ≥з с≥м'њ, а влада монарха через јдама дана Ѕогом ≥ неп≥двладна н≥¤ким людським законам.
ƒогов≥рна теор≥¤. ¬она по¤снюЇ виникненн¤ держави внасл≥док об'Їднанн¤ людей на основ≥ добров≥льноњ згоди (договору) про те, що одн≥ управл¤тимуть, а ≥нш≥,виконуватимуть њхн≥ управл≥нськ≥ р≥шенн¤. ѕредставниками ц≥Їњ теор≥њ були √роц≥й, —п≥ноза, √оббс, –уссо, –адищев та ≥н.
ѕсихолог≥чна теор≥¤. «а ц≥Їю теор≥Їю держава виникла завд¤ки особливим властивост¤м псих≥ки людей. Ћюдськ≥й псих≥ц≥ начебто притаманна потреба покори, насл≥дуванн¤, усв≥домленн¤ залежност≥ в≥д видатноњ особистост≥. Ќарод Ї ≥нертною масою ≥ не здатний приймати р≥шенн¤, а тому потребуЇ пост≥йного кер≥вництва. ѕредставником ц≥Їњ теор≥њ був Ћ. …. ѕетражицький (1867-1931).
“еор≥¤ насильства. «а ц≥Їю теор≥Їю держава виникла ¤к результат завоюванн¤ одних племен ≥ншими, поневоленн¤ одного народу ≥ншим. Ќа думку прихильник≥в теор≥њ, держава Ї т≥Їю силою, ¤ку утворюють завойовники дл¤ утриманн¤ в покор≥ завойованих народ≥в ≥ зм≥цненн¤ влади переможц≥в. ѕредставниками теор≥њ були √умплович, аутський, ƒюр≥нг та ≥н.
ќрган≥чна теор≥¤, њњ обірунтовував англ≥йський ф≥лософ √. —пенсер (1820-1903). ¬≥н проводив аналог≥ю м≥ж державою та б≥олог≥чним орган≥змом. Ќа думку —пенсера, держава, под≥бно до б≥олог≥чного орган≥зму, народжуЇтьс¤, розмножуЇтьс¤, стар≥Ї ≥ гине. як ≥ б≥олог≥чний орган≥зм, держава маЇ пол≥тичне т≥ло - голову, тулуб, руки, ноги, що виконують в≥дпов≥дн≥ функц≥њ.
—еред ≥нших теор≥й походженн¤ держави заслуговують на увагу косм≥чна, технократична та мусульманська. ѕрихильники косм≥чноњ теор≥њ по¤снюють виникненн¤ держави завезенн¤м на землю пол≥тичноњ орган≥зац≥њ сусп≥льства з космосу ≥ншими цив≥л≥зац≥¤ми. —утн≥сть технократичноњ теор≥њ виникненн¤ держави пол¤гаЇ начебто в необх≥дност≥ зд≥йснювати управл≥нн¤ техн≥чними засобами та знар¤дд¤ми прац≥. «а теор≥Їю ≥слам≥ст≥в держава у мусульман виникаЇ ¤к служитель мусульманського права ≥ сл≥дкуЇ за правильним в≥дправленн¤м правосудд¤.
| «м≥ст | дал≥ |