5.6 ¬»«Ќј„≈ЌЌя ћ»“Ќќѓ ¬ј–“ќ—“≤
¬ажливе значенн¤ при проведенн≥ митно-тарифного регулюванн¤ маЇ механ≥зм визначенн¤ митноњ вартост≥ товару, на баз≥ ¤коњ в≥дбуваЇтьс¤ нарахуванн¤ мита на товари та ≥нш≥ предмети, що п≥дл¤гають митному обкладенню, або робитьс¤ висновок про демп≥нгову або субсидовану ц≥ну товару, що ≥мпортуЇтьс¤.
Ќаприклад, саме методика визначенн¤ митноњ вартост≥ товару стала причиною того, що значний обс¤г украњнських товар≥в, переважно продукц≥њ металург≥йноњ галуз≥, стало об'Їктом застосуванн¤ антидемп≥нгових заход≥в з боку —Ўј, анади та р¤ду ≥нших крањн.
«акон ”крањни "ѕро Їдиний митний тариф" (ст. 16) визначаЇ митну варт≥сть ¤к ц≥ну, ¤ка фактично сплачена або п≥дл¤гаЇ сплат≥ за них на момент перетину митного кордону ”крањни.
ћитна варт≥сть за¤вл¤Їтьс¤ митному органу декларантом п≥д час перем≥щенн¤ товар≥в через митний кордон. «аконодавством передбачено дек≥лька метод≥в визначенн¤ митноњ вартост≥ товару. ¬≥д методики нарахуванн¤ митноњ вартост≥ товару залежить фактичний обс¤г мита, що п≥дл¤гаЇ сплат≥, тим самим визначаючи фактичний р≥вень захисту нац≥онального ринку, що даЇ нам можлив≥сть в≥дносити цю методику до ≥нструмент≥в тарифного регулюванн¤.
” раз≥, коли митному органу надаютьс¤ документальн≥ п≥дтвердженн¤ ц≥ни Ч рахунки-фактури, ≥нвойси, рахунки-проформи ≥ зазначен≥ в них в≥домост≥ не викликають сумн≥ву щодо њх достов≥рност≥, митна варт≥сть визначаЇтьс¤ на п≥дстав≥ поданих документ≥в.
ѕри визначенн≥ митноњ вартост≥ до нењ включаютьс¤ ц≥на товару, зазначена в рахунку-фактур≥, а також так≥ фактичн≥ витрати, ¤кщо њх не включено до рахунку-фактури Ч залежно в≥д умов поставки цих товар≥в зг≥дно з ѕравилами ≤Ќ ќ“≈–ћ— (у редакц≥њ 1990 р.):
Х на транспортуванн¤, навантаженн¤, розвантаженн¤;
Х перевантаженн¤ та страхуванн¤ до пункту перетину митного кордону ”крањни;
Х ком≥с≥йн≥ та брокерськ≥;
Х плата за використанн¤ об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥, що належить до даних товар≥в та ≥нших предмет≥в ≥ ¤ка повинна бути оплачена ≥мпортером (експортером) пр¤мо чи поб≥чно ¤к умова њх ввезенн¤ (вивезенн¤).
” раз≥ неможливост≥ визначенн¤ митноњ вартост≥ товар≥в на
п≥дстав≥ поданих документ≥в, або при ¤вн≥й нев≥дпов≥дност≥ за¤вленоњ митноњ вартост≥ товар≥в та ≥нших предмет≥в митн≥й вартост≥ товар≥в, що м≥ст¤тьс¤ в баз≥ даних ц≥новоњ ≥нформац≥њ ƒержмитслужби, або у раз≥ неможливост≥ перев≥рки њњ обчисленн¤ митн≥ органи ”крањни посл≥довно застосовують наступн≥ методи визначенн¤ митноњ вартост≥:
Х на основ≥ ц≥ни на ≥дентичн≥ товари та ≥нш≥ предмети, що д≥ють у пров≥дних крањнах-експортерах зазначених товар≥в та ≥нших предмет≥в;
Х на основ≥ ц≥ни на под≥бн≥ товари та ≥нш≥ предмети, що д≥ють у пров≥дних крањнах-експортерах зазначених товар≥в та ≥нших предмет≥в.
ћитна варт≥сть товар≥в, що ввоз¤тьс¤ на митну територ≥ю ”крањни громад¤нами, ¤к≥ не Ї суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, визначаЇтьс¤ на п≥дстав≥ документ≥в (товарн≥ чеки, ¤рлики, договори даруванн¤ тощо), ¤к≥ п≥дтверджують ц≥ну придбанн¤ цих товар≥в та ¤к≥ можна ≥дентиф≥кувати з на¤вним товаром, ¤кщо зазначен≥ в цих документах в≥домост≥ не викликають сумн≥ву щодо њх достов≥рност≥.
¬изначенн¤ митноњ вартост≥ товару повинно зд≥йснюватись митним органом на прот¤з≥ 15 робочих дн≥в. як вин¤ток, цей терм≥н може бути зб≥льшено за р≥шенн¤м кер≥вника митного органу.
ƒл¤ визначенн¤ митноњ вартост≥ товар≥в що експортуютьс¤ ≥ п≥дпадають п≥д д≥ю режими л≥цензуванн¤, квотуванн¤ або щодо ¤ких запроваджено реЇстрац≥ю контракт≥в, вир≥шальною Ї ц≥на зазначена в л≥ценз≥њ або у картц≥ реЇстрац≥њ контракту. ” раз≥ встановленн¤ ≥ндикативних ц≥н на товари що експортуютьс¤ митна варт≥сть повинна в≥дпов≥дати ≥ндикативним ц≥нам. ¬ ≥ншому випадку до митного органу подаЇтьс¤ лист-погодженн¤ державного органу на ¤кий покладено обов'¤зки з установленн¤ ≥ндикативних ц≥н.
Ќадана митному органу ≥нформац≥¤ про ц≥ну товару ≥ за¤влена ¤к комерц≥йна таЇмниц¤ використовуЇтьс¤ виключно дл¤ ц≥лей митного оформленн¤ ≥ не може розголошуватись без спец≥альноњ згоди особи що надала таку ≥нформац≥ю.
«ћ≤—“ | ƒјЋ≤ | Ќј«јƒ |