5.1 ѕќЌя““я “ј ќ—Ќќ¬» Ћј—»‘≤ ј÷≤ѓ “ј–»‘Ќ»’ «ј—ќЅ≤¬
Ѕудь-¤ка сучасна держава маЇ визначений законодавством наб≥р певних ≥нструмент≥в економ≥чного та адм≥н≥стративного регулюванн¤ (стимулюванн¤ або обмеженн¤) ≥мпорту та експорту. ѕринципова р≥зниц¤ м≥ж економ≥чними та адм≥н≥стративними засобами пол¤гаЇ у властивому специф≥чному способ≥ впливу на сусп≥льн≥ в≥дносини в сфер≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥: в≥дпов≥дно опосередковано через ринков≥ в≥дносини або безпосередньо шл¤хом встановленн¤ обмежень та заборон адм≥н≥стративного характеру.
якщо проанал≥зувати всю систему засоб≥в реал≥зац≥њ митноњ пол≥тики ”крањни, ми можемо прийти до висновку, що ф≥скальна функц≥¤ останньоњ реал≥зуЇтьс¤, ≥ це природно, економ≥чними засобами Ч мита та митн≥ збори; охоронна Ч переважно адм≥н≥стративними, а от регул¤тивна поЇднуЇ в соб≥ обидва види засоб≥в. ѕри чому один ≥ той же зас≥б впливу на сусп≥льн≥ в≥дносини в митн≥й сфер≥ може виконувати одразу дек≥лька функц≥й, наприклад, ст¤гненн¤ мита одночасно виконуЇ ф≥скальну ≥ регул¤тивну функц≥њ, л≥цензуванн¤ взагал≥ може поЇднувати вс≥ три. Ќеобх≥дно зважати на те, що к≥нцев≥ ц≥л≥ ф≥скальноњ функц≥њ Ч поповненн¤ державного бюджету та захисноњ Ч захист сусп≥льного пор¤дку, моральност≥, внутр≥шнього ринку, забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки, п≥дтриманн¤ законност≥ щодо пор¤дку перем≥щенн¤ через митний кордон ”крањни товар≥в та транспортних засоб≥в тощо. ¬с≥ вони, Ї так би мовити, перманентною частиною нац≥ональних ≥нтерес≥в держави. « ≥ншого боку, регул¤тивн≥й функц≥њ в б≥льш≥й м≥р≥ притаманний динам≥зм, оск≥льки њњ завданн¤м Ї адекватне ≥ своЇчасне реагуванн¤ на зм≥ни обТЇктивних фактор≥в оточуючого середовища.
ўодо самоњ терм≥нолог≥њ, то дл¤ адм≥н≥стративного права ≥ теор≥њ управл≥нн¤ Ї характерною класиф≥кац≥¤ саме на економ≥чн≥ та адм≥н≥стративн≥ методи впливу, ¤ка заснована на розмежуванн≥ специф≥чних способ≥в впливу на сусп≥льн≥ в≥дносини у сфер≥ регулюванн¤. јле, на наш погл¤д, б≥льш коректною Ї класиф≥кац≥¤ на тарифн≥ та нетарифн≥ ≥нструменти регулюванн¤, що вперше виникла в м≥жнародному прав≥ в 60 рр. в рамках √ј““ ≥ стала найб≥льш поширеною в св≥тов≥й практиц≥. ÷≥ два пон¤тт¤ не Ї ≥дентичними. «г≥дно з класиф≥кац≥Їю √ј““ (ст. XI) до тарифних ≥нструмент≥в в≥днос¤ть виключно мито, ¤ке встановлено у вигл¤д≥ митного тарифу, податк≥в або ≥нших збор≥в, а до нетарифних вс≥ ≥нш≥ ≥нструменти державного впливу на зовн≥шньоторговельн≥ в≥дносини. ѕриймаючи под≥бну класиф≥кац≥ю необх≥дно розум≥ти, що вона зобов'¤зана своњм виникненн¤м ≥нш≥й, в≥дм≥нн≥й правов≥й систем≥. ¬с¤ система √ј““/—ќ“ розробл¤лас¤ в рамках системи звичаЇвого права, дл¤ ¤коњ Ї характерним ч≥тке "прописуванн¤" будь-¤коњ класиф≥кац≥њ. “обто тут ми маЇмо справу не з класиф≥кац≥Їю засоб≥в впливу на основ≥ методолог≥чних принцип≥в (що Ї властивим в≥тчизн¤н≥й правов≥й школ≥), а на основ≥ формальноњ ознаки: е цей зас≥б митом чи н≥. р≥м того, в рамках √ј““/—ќ“ практично не вид≥л¤ють в окрему групу платеж≥в митн≥ збори, ¤к≥ Ї платою за послуги митниц≥, розгл¤даючи њх в рамках тарифних ≥нструмент≥в.
” загальному адм≥н≥стративно-правовому розум≥нн≥ до пон¤тт¤ економ≥чних або непр¤мих засоб≥в може бути в≥днесений будь-¤кий зас≥б державного впливу, д≥¤ ¤кого реал≥зуЇтьс¤ опосередковано через економ≥чн≥ в≥дносини. ћожна стверджувати, що головним критер≥Їм розмежуванн¤ Ї той факт, що економ≥чн≥ засоби регулюванн¤ ≥мпорту впливають на конкурентоспроможн≥сть товару за допомогою механ≥зму ц≥н Ч вони призвод¤ть до його подорожчанн¤ ≥ тим самим обмежують його збут. ≤ншою ознакою економ≥чного засобу регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин Ї те, що цей зас≥б не повинен штучно обмежувати дл¤ споживача свободу вибору м≥ж товаром в≥тчизн¤ного або ≥ноземного походженн¤. јле, ¤кщо сл≥дувати под≥бн≥й класиф≥кац≥њ, то до ц≥Їњ групи необх≥дно буде в≥днести страхуванн¤ та кредитуванн¤ експорту, наданн¤ внутр≥шньоподаткових п≥льг, субсид≥й, ¤к≥ за своњм характером не Ї тарифними ≥нструментами. ™диним тарифним засобом впливу на варт≥сть ≥ноземного товару Ї мито Ч прикордонний податок, ¤кий встановлюЇтьс¤ у вигл¤д≥ митного тарифу.
” правових концепц≥¤х б≥льшост≥ держав-засновник≥в √ј““, (особливо јнгл≥њ та —Ўј, п≥д впливом права ¤ких ≥ сформувалас¤ √ј““), в умовах ринковоњ економ≥чноњ системи саме регулюванн¤ економ≥чних процес≥в за допомогою податкових механ≥зм≥в завжди розгл¤далос¤ ¤к найб≥льш "чесний" зас≥б державного втручанн¤. ѕод≥бне розум≥нн¤ пан≥вноњ рол≥ митного тарифу в економ≥чному регулюванн≥ зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин та одночасно визначенн¤ його ¤к найб≥льш в≥дпов≥дного до умов чесноњ конкуренц≥њ та обмеженого державного втручанн¤ в ринкову економ≥ку серед вс≥Їњ сукупност≥ ≥нструмент≥в , регулюванн¤ у митн≥й сфер≥ ≥ створило основу дл¤ формуванн¤ в рамках √ј““ новоњ класиф≥кац≥њ, ¤ка стала найб≥льш поширеною та була оф≥ц≥йно визнана б≥льш≥стю держав св≥ту.
ќсновою класиф≥кац≥њ на тарифн≥ та нетарифн≥ ≥нструменти регулюванн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ Ї факт належност≥ або не належност≥ в≥дпов≥дного ≥нструменту державного регулюванн¤ до митного тарифу. ѕри чому, не можна не в≥дзначити, що формально, за загальним правилом, в рамках √ј““ лише тарифн≥ ≥нструменти сприймаютьс¤ ¤к так≥, що забезпечують чесну конкуренц≥ю на св≥товому ринку ≥ в≥дпов≥дають "духу ринкових в≥дносин", а застосуванн¤ нетарифних ≥нструмент≥в засуджуЇтьс¤ ≥ проголошуютьс¤ нам≥ри всеохоплюючого зменшенн¤ обс¤г≥в њх застосуванн¤ з подальшою зам≥ною њх регулюючого ефекту
тарифними ≥нструментами. (” даному випадку ми розгл¤даЇмо лише теоретичну основу ц≥Їњ класиф≥кац≥њ, а не реальн≥ св≥тов≥ процеси в сфер≥ регулюванн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥, ¤к≥ нос¤ть д≥аметрально протилежний характер).“аким чином, ми можемо зробити висновок про те, що прийн¤та в рамках √ј““/—ќ“ класиф≥кац≥¤ на тарифн≥ та нетарифн≥ ≤ ≥нструменти регулюванн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ встановлена не ≥ лише у зв'¤зку з необх≥дн≥стю ¤кимось чином упор¤дкувати т≥ £ заходи, що впроваджуютьс¤ державами задл¤ зд≥йсненн¤ регулюючого впливу у сфер≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥, але й з метою про-1 веденн¤ в≥дпов≥дноњ пол≥тики √ј““/—ќ“ щодо регулюванн¤; пор¤дку та меж державного впливу в ц≥й сфер≥ та регулюванн¤ характеру та зм≥сту самих засоб≥в державного впливу.
«ћ≤—“ | ƒјЋ≤ | Ќј«јƒ |