ќск≥льки об'Їктом цього досл≥дженн¤ Ї митна пол≥тика, то найб≥льш ц≥кавими дл¤ нас у ѕрограм≥ Ї розд≥л ≤ "Ќац≥ональн≥ ≥нтереси ”крањни в контекст≥ розвитку св≥товоњ цив≥л≥зац≥њ" та " –озд≥л IX "јктив≥зац≥¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥".

” цих розд≥лах ѕрограми наголошуЇтьс¤ на тому, що основою розбудови та становленн¤ нашоњ держави Ї поверненн¤ до Ївропейських ц≥нностей. јле поки що р≥вень ≥нтегрованост≥ ”крањни у св≥тову економ≥ку Ї набагато нижчим њњ потенц≥йних можливостей, що особливо стосуЇтьс¤ р¤ду конкурентоспроможних високотехнолог≥чних галузей; все ще продовжуЇтьс¤ спад виробництва.

ƒл¤ вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми пропонуЇтьс¤ стимулювати експорт високотехнолог≥чних товар≥в, тод≥ ¤к зараз основними експортними товарами ”крањни Ї метал, продукц≥¤ с≥льського господарства, х≥м≥чноњ ≥ харчовоњ промисловост≥; залученн¤ пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й, шл¤хом створенн¤ спри¤тливого ≥нвестиц≥йного кл≥мату. ѕ≥дкреслюЇтьс¤ необх≥дн≥сть участ≥ нашоњ держави у св≥тових та рег≥ональних ≥нтеграц≥йних економ≥чних процесах, дос¤гненн¤ в≥льного доступу дл¤ украњнських товар≥в ≥ послуг на Ївропейський ≥ св≥товий ринки.

¬ажливим завданн¤м дл¤ ”крањни Ї отриманн¤ членства у —в≥тов≥й орган≥зац≥њ торг≥вл≥. ¬ступ до ц≥Їњ орган≥зац≥њ забезпечить ”крањн≥ доступ до св≥тових товарних ринк≥в у ¤кост≥ р≥вноправного партнера, а це створить достатн≥ передумови дл¤ зб≥льшенн¤ обс¤г≥в украњнського експорту до 2010 р. щонайменше в 1,8-2 рази.  р≥м того, ц≥ллю Ї створенн¤ зон в≥льноњ торг≥вл≥ м≥ж ”крањною та ™—, крањнами Ѕалт≥њ та ÷ентральноњ ™вропи. ¬≥дносини з крањнами —Ќƒ, ¤к≥ Ї важливими економ≥чними партнерами, пропонуЇтьс¤ розвивати на принципах √енеральноњ ”годи з тариф≥в ≥ торг≥вл≥ —в≥товоњ ќрган≥зац≥њ “орг≥вл≥ (√ј““/—ќ“). ¬изначена необх≥дн≥сть диверсиф≥кац≥њ зовн≥шньоњ торг≥вл≥, оптим≥зац≥њ структури експорту та ≥мпорту, зменшенн¤ залежност≥ ”крањни в≥д монопольних ринк≥в ≥мпорту або експорту.

јналог≥чн≥ стратег≥чн≥ ц≥л≥ державноњ пол≥тики, зокрема, п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ нац≥ональноњ економ≥ки та ≥нтеграц≥¤ ”крањни до ™вропейського —оюзу, визначен≥ ≥ в ѕрограм≥ д≥¤льност≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "–еформи заради добробуту", розрахован≥й на 2000 Ч 2004 рр. ¬ир≥шенн¤ таких завдань передбачаЇ наближенн¤ законодавства ”крањни до законодавства ™вропейського —оюзу, розширенн¤ експортного потенц≥алу держави.

—тосовно питань суто митноњ пол≥тики передбачено заходи спрощенн¤ пор¤дку транзиту через територ≥ю ”крањни, встановленн¤ Їдиноњ ставки збору за наданн¤ послуг з митного контролю тощо.

” цьому в≥дношенн≥ митна пол≥тика виступаЇ суттЇвою складовою регул¤торноњ пол≥тики.

“аким чином на основ≥ анал≥зу нац≥онального законодавства та практики ≥нших крањн ми можемо сформулювати р¤д галузевих принцип≥в формуванн¤ та зд≥йсненн¤ митноњ пол≥тики.

ќхарактеризуЇмо головн≥ з цих принцип≥в.

ѕринцип Їдност≥ митноњ пол≥тики ¤к складовоњ зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањни. ћитна пол≥тика ”крањни Ї складовою державноњ зовн≥шньоњ пол≥тики ≥ повинна формуватис¤ у в≥дпов≥дност≥ до ц≥лей та принцип≥в останньоњ, завдань захисту нац≥ональних ≥нтерес≥в та нац≥ональноњ безпеки. ћитна пол≥тика за своњм зм≥стом Ї складовою зовн≥шньопол≥тичних позиц≥й держави ≥ в де¤ких випадках пол≥тична частина останн≥х маЇ пр≥оритет перед економ≥чною. “аке маЇ м≥сце при забезпеченн≥ виконанн¤ м≥жнародне-правових зобов'¤зань держави, наприклад, при приЇднанн≥ до м≥жнародних санкц≥й в рамках ќќЌ, ¤к≥ вимагають припиненн¤ зовн≥шньоеконом≥чних контакт≥в з певними крањнами, або виконанн¤ зобов'¤зань ”крањни в рамках договору щодо нерозповсюдженн¤ ¤дерноњ зброњ. «адл¤ виконанн¤ цих зобов'¤зань нехтуютьс¤ можлив≥ економ≥чн≥ переваги.

ѕринцип Їдност≥ тарифноњ пол≥тики ”крањни. «г≥дно з≥ ст. « «акону ”крањни "ѕро ™диний митний тариф" на митн≥й територ≥њ ”крањни д≥Ї Їдиний митний тариф ”крањни, ¤кий ¤вл¤Ї собою систематизований зв≥д ставок мита, ¤ким обкладаютьс¤ товари та ≥нш≥ предмети, що ввоз¤тьс¤ на митну територ≥ю ”крањни або вивоз¤тьс¤ за меж≥ ц≥Їњ територ≥њ. —тавки ™диного митного тарифу ”крањни Ї Їдиними дл¤ вс≥х суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ незалежно в≥д форм власност≥, орган≥зац≥њ господарськоњ д≥¤льност≥ та територ≥ального розташуванн¤, за вин¤тком випадк≥в, передбачених законами ”крањни та њњ м≥жнародними договорами. ™диний митний тариф ”крањни базуЇтьс¤ на м≥жнародно-визнаних нормах ≥ розвиваЇтьс¤ у напр¤м≥ максимальноњ в≥дпов≥дност≥ до загальноприйн¤тих у м≥жнародн≥й практиц≥ принцип≥в ≥ правил митноњ справи.

ѕринцип Їдност≥ пол≥тики експортно-≥мпортного контролю. ¬ ”крањн≥ д≥ють Їдин≥ правила щодо пор¤дку перем≥щенн¤ через митний кордон товар≥в та ≥нших предмет≥в. „астина 1 ст. 51 ћ ” зокрема встановлюЇ, що ввезенн¤ в ”крањну, вивезенн¤ з ”крањни та транзит через њњ територ≥ю товар≥в та ≥нших предмет≥в окремих вид≥в може бути заборонено чи обмежено законодавством ”крањни. ѕод≥бн≥ обмеженн¤ чи заборони ввод¤тьс¤ задл¤ забезпеченн¤ нац≥ональноњ безпеки ”крањни, захисту нац≥ональних ≥нтерес≥в, виконанн¤ м≥жнародно-правових зобовТ¤зань нашоњ держави (наприклад, це може стосуватис¤ вивозу зброњ та в≥йськовоњ техн≥ки, технолог≥й подв≥йного призначенн¤, наркотичних речовин).  онтроль за под≥бними операц≥¤ми окр≥м митних орган≥в зд≥йснюють в≥дпов≥дн≥ м≥н≥стерства та в≥домства, правоохоронн≥ органи ”крањни.

ѕринцип Їдност≥ митноњ територ≥њ" ”крањни. ¬≥н заснований на пон¤тт≥ територ≥альноњ юрисдикц≥њ держави. ћитна територ≥¤ встановлюЇ область д≥њ митного суверен≥тету держави. ÷ей принцип Ї важливим дл¤ забезпеченн¤ сплати мит, митних платеж≥в, застосуванн¤ ≥нших засоб≥в митного регулюванн¤. ѕринципу Їдност≥ митноњ територ≥њ не суперечать правов≥ норми, що встановлюють виключенн¤ певноњ територ≥њ ”крањни з≥ складу њњ митноњ територ≥њ, ¤к-от: територ≥¤ в≥льних економ≥чних (митних) зон, митних та в≥льних склад≥в, ¤ка вважаЇтьс¤ такою, що знаходитьс¤ за межами митноњ територ≥њ ”крањни. «г≥дно з≥ ст. « ћ ” територ≥¤ ”крањни, в тому числ≥ територ≥њ штучних остров≥в, установок та споруд, що створюютьс¤ в економ≥чн≥й (морськ≥й) зон≥ ”крањни, над ¤кими ”крањна маЇ виключну юрисдикц≥ю щодо митноњ справи, становить Їдину митну територ≥ю.

ѕринцип гармон≥зац≥њ та ун≥ф≥кац≥њ митноњ д≥¤льност≥ ”крањни ≥з загальноприйн¤тими в м≥жнародн≥й практиц≥ нормами ≥ стандартами. ÷ей принцип встановлено ч. 2 ст. 1 ћ ”. …ого основою Ї намаганн¤ ”крањни ≥нтегруватис¤ до св≥товоњ економ≥чноњ системи, загальноЇвропейських економ≥чних процес≥в, приЇднатис¤ до —в≥товоњ ќрган≥зац≥њ “орг≥вл≥ (—ќ“), дл¤ чого необх≥дно привести нац≥ональн≥ митн≥ стандарти у в≥дпов≥дн≥сть до загальноприйн¤тих св≥тових принцип≥в та вимог, що зокрема включаЇ недопущенн¤ застосуванн¤ нетарифних обмежень, приведенн¤ митних тариф≥в у в≥дпов≥дн≥сть до рекомендац≥й —ќ“ тощо.

ѕринцип захисту державою прав та законних ≥нтерес≥в учасник≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥. ÷ей принцип закр≥плено в ч. 6 ст. 2 «акону ”крањни "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть" ≥ його зм≥ст, зг≥дно з цим «аконом, пол¤гаЇ в тому, що ”крањна ¤к держава забезпечуЇ р≥вний захист ≥нтерес≥в вс≥х суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ та ≥ноземних суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ на њњ територ≥њ зг≥дно ≥з законами ”крањни; зд≥йснюЇ р≥вний захист вс≥х суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни за межами ”крањни зг≥дно з нормами м≥жнародного права; зд≥йснюЇ захист державних ≥нтерес≥в ”крањни ¤к на њњ територ≥њ, так ≥ за њњ межами лише в≥дпов≥дно до закон≥в ”крањни, умов п≥дписаних нею м≥жнародних договор≥в та норм м≥жнародного права. —еред приклад≥в реал≥зац≥њ под≥бного захисту ми можемо назвати введенн¤ певних економ≥чних заход≥в проти держав, ¤к≥ порушують права та ≥нтереси украњнських суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, виплати за рахунок бюджету або вимоги под≥бних виплат з боку ≥нших держав компенсац≥й украњнським п≥дприЇмством, що постраждали внасл≥док певних д≥й ≥нших держав (прикладом цього можуть бути компенсац≥њ, ¤к≥ було виплачено крањнами Ќј“ќ украњнським перев≥зникам, що понесли збитки в результат≥ конфл≥кту в  осов≥ вл≥тку 1999 р.).

ѕринцип юридичноњ р≥вност≥ ≥ недискрим≥нац≥њ, виключенн¤ невиправданого втручанн¤ держави у зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть. ÷ей принцип ірунтуЇтьс¤ на ст. 42  онституц≥њ ”крањни, ¤ка гарантуЇ кожному право на п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, що не заборонена законом. ¬≥дпов≥дно «акон ”крањни "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть" (ч. 4 ст. 2) визнаЇ р≥вн≥сть перед законом вс≥х суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, незалежно в≥д форм власност≥, в тому числ≥ держави, при зд≥йсненн≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥. «аборон¤ютьс¤ також будь-¤к≥, кр≥м передбачених цим «аконом, д≥њ держави, результатом ¤ких Ї обмеженн¤ прав ≥ дискрим≥нац≥¤ украњнських суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, а також ≥ноземних суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ за формами власност≥, м≥сцем розташуванн¤ та ≥ншими ознаками; визнаЇтьс¤ неприпустим≥сть обмежувальноњ д≥¤льност≥ з боку будь-¤ких њњ суб'Їкт≥в, кр≥м випадк≥в, передбачених цим «аконом. ≤з принципом виключенн¤ невиправданого втручанн¤ з боку держави та њњ орган≥в в зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть пов'¤зане право суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ на в≥дшкодуванн¤ за рахунок держави збитк≥в, що запод≥¤н≥ незаконними д≥¤ми њњ орган≥в. ÷е право ірунтуЇтьс¤ на ст. 56  онституц≥њ ”крањни, ст. 34 «акону ”крањни "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть", ст. 150 ћ ”.

Ќа перший погл¤д може здаватис¤ дивним пор¤док розташуванн¤ вище перел≥чених принцип≥в, ¤к≥ в≥дбивають пр≥оритет нац≥ональних ≥нтерес≥в, нац≥ональноњ безпеки, зовн≥шньопол≥тичних ц≥лей держави перед принципом, наприклад, р≥вност≥ ≥ недискрим≥нац≥њ суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥. јле необх≥дно розум≥ти, що ми досл≥джуЇмо принципи митноњ пол≥тики, а не права. ѕраво в нормативному розум≥нн≥ завжди пов'¤зане з державою, забезпечуЇтьс¤ силою державного примусу. ѕраво ¤к сукупн≥сть правових норм носить догматичний характер ≥ не здатне еволюц≥онувати саме по соб≥. ѕол≥тика ж, ¤к сусп≥льне ¤вище, навпаки, пов'¤зана з сусп≥льством, дл¤ нењ характерна д≥алектична природа, пол≥тика Ї самодостатньою за своњм зм≥стом ≥ незалежною в≥д державноњ влади, примусу. ѕол≥тика зм≥нюЇтьс¤ разом ≥з сусп≥льством, сусп≥льними орган≥зац≥¤ми, державою. ѕол≥тика стоњть над правом, подобаЇтьс¤ це комусь чи н≥, ≥ зм≥ни в прав≥ обумовлюютьс¤ зм≥нами в пол≥тиц≥ та в сусп≥льн≥й св≥домост≥. …детьс¤ про право у вузькому зм≥ст≥ ¤к сукупност≥ правових норм, що д≥ють у держав≥.

¬ ситуац≥њ, коли, наприклад, в рамках митноњ пол≥тики держава ј вживаЇ заходи у в≥дпов≥дь на дискрим≥нац≥йн≥ д≥њ держави Ѕ, ц≥ д≥њ завдають збитк≥в у першу чергу резидентам держави Ѕ, ¤к≥ юридичне не несуть н≥¤коњ в≥дпов≥дальност≥ за д≥њ ур¤ду, а вже пот≥м, опосередковано, завдаютьс¤ збитки економ≥ц≥ держави Ѕ. јналог≥чно пон¤тт¤ нац≥ональноњ безпеки ≥ нац≥ональних ≥нтерес≥в мають пр≥оритет перед ≥нтересами окремих ф≥зичних та юридичних ос≥б. —аме з цих причин можна говорити про правов≥ принципи митноњ пол≥тики з певними застереженн¤ми, оск≥льки правов≥ норми не можуть в≥дображати динам≥ки зовн≥шн≥х та внутр≥шн≥х об'Їктивних фактор≥в. ѕод≥бн≥ зм≥ни зовн≥шн≥х та внутр≥шн≥х об'Їктивних фактор≥в викликають зм≥ни в зм≥ст≥ пол≥тики взагал≥ та державноњ пол≥тики, зокрема, а т≥, в свою чергу, ≥н≥ц≥юють законотворч≥й процес, результатом ¤кого стають зм≥ни в правових нормах.

ѕол≥тика та мораль Ї двома не правовими системами ц≥нностей ≥ норм, що ≥снують у сусп≥льств≥. «а своњм внутр≥шн≥м зм≥стом пол≥тика Ї не завжди моральна, а дл¤ дос¤гненн¤ високоморальних ц≥лей (наприклад здобутт¤ або забезпеченн¤ незалежност≥, суверен≥тету могутност≥ держави) вс≥ засоби мають моральне виправданн¤, хоча, зв≥сно, н≥¤ка мета не може виправдати аморальн≥ засоби. ќстанн¤ теза Ї характерною дл¤ сучасного цив≥л≥зованого, розвинутого сусп≥льства але й в такому сусп≥льств≥ вона залежить не ст≥льки в≥д пол≥тик≥в, ск≥льки в≥д на¤вност≥ сусп≥льного контролю за д≥¤льн≥стю державноњ влади, пол≥тичноњ конкуренц≥њ та р≥вн¤ пол≥тичноњ культури.

” створенн≥ правових норм можуть брати участь т≥льки певн≥ державн≥ органи, що мають в≥дпов≥дн≥ повноваженн¤, а от суб'Їктами пол≥тичноњ д≥¤льност≥, окр≥м держави, Ї сусп≥льство та окрем≥ ≥ндив≥ди. ÷е правило д≥Ї ≥ в процес≥ формуванн¤ митноњ пол≥тики, наприклад, при зд≥йсненн≥ адм≥н≥стративного провадженн¤ по антидемп≥нгових справах, ¤к≥ можуть бути ≥н≥ц≥йован≥ за поданн¤м постраждалих ф≥зичних та юридичних ос≥б суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ (ст. 12 «акону ”крањни "ѕро захист нац≥онального товаровиробника в≥д демп≥нгового ≥мпорту").

«ћ≤—“

ƒјЋ≤

Ќј«јƒ