1.1 ћ»“Ќј ѕќЋ≤“» ј “ј ћ»“Ќј —ѕ–ј¬ј, ѕќЌя““я ≤ —ѕ≤¬¬≤ƒЌќЎ≈ЌЌя
ќдн≥Їю з особливостей сучасного етапу економ≥чного розвитку Ї швидке зростанн¤ обс¤г≥в м≥жнародних економ≥чних контакт≥в, подальший розвиток св≥тового розпод≥лу прац≥, поглибленн¤ економ≥чноњ взаЇмозалежност≥ держав, що обумовлено, насамперед, швидким зростанн¤м виробничих сил та науково-техн≥чним прогресом. ≥нцевим результатом такого процесу повинно стати в≥льне перем≥щенн¤ товар≥в, послуг, об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥, кап≥тал≥в, робочоњ сили через територ≥њ р≥зних держав та поступове зникненн¤ торговельних бар'Їр≥в м≥ж ними. ” цю систему поступово ≥нтегруЇтьс¤ ≥ украњнська економ≥ка. ¬раховуючи особливост≥ геопол≥тичного положенн¤ нашоњ держави : географ≥чне розташуванн¤, залежн≥сть в≥д ≥мпорту енергетичних ресурс≥в, структуру економ≥ки, м≥жнародне економ≥чне сп≥вроб≥тництво Ї критичним фактором подальшого њњ -розвитку.
јле поки що ми живемо в св≥т≥, де кожна держава намагаЇтьс¤ контролювати процеси перем≥щенн¤ товар≥в через своњ кордони, ≥ ”крањна не Ї виключенн¤м. «д≥йсненн¤ под≥бного контролю передбачаЇ на¤вн≥сть певного механ≥зму його зд≥йсненн¤, що включаЇ об'Їкти та суб'Їкти цього регулюванн¤ та певн≥ правов≥ норми, що регулюють в≥дносини в ц≥й сфер≥. —уб'Їктом у даному раз≥ виступають в≥дпов≥дн≥ ≥нститути держави, об'Їктом-правов≥ в≥дносини, що виникають у зв'¤зку з перем≥щенн¤м через митний кордон товар≥в та валютних ц≥нностей, а регулюванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ в≥дпов≥дних нормативно-правових акт≥в. ÷ей механ≥зм, що включаЇ вище перел≥чен≥ компоненти, отримав у в≥тчизн¤н≥й правов≥й науц≥ назву "митна справа".
Ѕезумовно кожна держава, в тому числ≥ ≥ ”крањна, маЇ право самост≥йно визначати власну митну пол≥тику, створювати свою митну систему та зд≥йснювати митне регулюванн¤, але тут сл≥д враховувати, що митна справа маЇ дек≥лька основних функц≥й, серед ¤ких Ї ф≥скальна та регул¤тивна, ≥ ¤кщо перша з них маЇ суто внутр≥шню ц≥льЧнаповненн¤ державного бюджету, то безпосередн≥м об'Їктом регул¤тивноњ функц≥њ завжди Ї саме зовн≥шн≥ економ≥чн≥ в≥дносини, багато з ¤ких регулюЇтьс¤ певними м≥жнародно-правовими актами. ÷ей аспект висуваЇ потребу ¤кимось чином сп≥вв≥дносити внутр≥шн≥ та зовн≥шн≥ ≥нтереси держави з њњ м≥жнародно-правовими зобов'¤занн¤ми та вимогами м≥жнародно-правових акт≥в та звичањв. ¬иконанн¤ цього завданн¤ вимагаЇ на¤вност≥ комплексного п≥дходу до регулюванн¤ в≥дпов≥дноњ групи сусп≥льних в≥дносин з урахуванн¤м ≥нтерес≥в багатьох суб'Їкт≥в, що Ї характерним саме дл¤ такого соц≥ального ¤вища, ¤к державна пол≥тика, одним ≥з р≥зновид≥в ¤коњ ¤краз ≥ виступаЇ митна пол≥тика.
Ќа жаль, д≥юче украњнське законодавство не даЇ нам деф≥н≥ц≥њ митноњ пол≥тики. ¬ ќсновах митних законодавств держав сучасниць —п≥вдружност≥ Ќезалежних ƒержав, прийн¤тих ћ≥жпарламентською асамблеЇю —Ќƒ дл¤ держав, що вступили до митного союзу —Ќƒ (”крањна до нього не приЇдналас¤), митна пол≥тика визначаЇтьс¤ ¤к складова нац≥ональноњ внутр≥шньоњ та зовн≥шньоњ пол≥тики держав (ст. 2). јле це в б≥льш≥й м≥р≥ визначенн¤ м≥сц¤ митноњ пол≥тики в д≥¤льност≥ держави, н≥ж њњ зм≥сту.
р≥м того, вир≥шенн¤ проблеми сп≥вв≥дношенн¤ митноњ пол≥тики з митною справою Ї б≥льш суперечливим. „астиною 1 ст. 1. згаданого нормативно-правового акту встановлюЇтьс¤, що митну справу складають митна пол≥тика держав, а також пор¤док та умови перем≥щенн¤ через митний кордон товар≥в ≥ транспортних засоб≥в, ст¤гненн¤ митних платеж≥в, митного оформленн¤,
митний контроль та ≥нш≥ засоби проведенн¤ митноњ пол≥тики в житт¤.ѕрактично згаданий нормативно-правовий акт створено на основ≥ ћитного кодексу –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ. «годом цей п≥дх≥д було сприйн¤то ≥ в≥н став поширеним у науков≥й л≥тератур≥. ¬иход¤чи з нього, можна вид≥лити триступеневу систему, на чол≥ ¤коњ стоњть митна справа, що включаЇ в себе вс≥ функц≥њ держави та орган≥в державноњ влади щодо регулюванн¤ питань, пов'¤заних ≥з перем≥щенн¤м товар≥в та транспортних засоб≥в через державний кордон. Ќа другий р≥вень поставлена митна пол≥тика, на трет≥й Ч засоби впровадженн¤ митноњ пол≥тики.
јле ж так≥ пон¤тт¤ ¤к пор¤док та умови зд≥йсненн¤ певних д≥й (перем≥щенн¤ товар≥в через митний кордон, сплати мита ≥ т. ≥н.) Ї не що ≥нше ¤к сукупн≥сть правових норм, що визначають певну правом≥рну повед≥нку ф≥зичноњ або юридичноњ особи. якщо пор≥вн¤ти пон¤тт¤ пол≥тики та пон¤тт¤ права, то право виступаЇ в ¤кост≥ пох≥дноњ в≥д пол≥тики. ѕраво Ч це результат погодженн¤ сусп≥льних ≥нтерес≥в пол≥тичних суб'Їкт≥в через механ≥зм державноњ влади з метою дос¤гненн¤ певного стану р≥вноваги, з одного боку, з ≥ншого Ч умова розв'¤занн¤ сусп≥льних проблем у межах принципу права, а не принципу сили. “о ж поЇднанн¤ на одному р≥вн≥ пон¤ть митноњ пол≥тики та правового регулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин у митн≥й сфер≥ не Ї коректним. ƒ≥йсно, зг≥дно з сучасними погл¤дами на теор≥ю держави та права державна пол≥тика Ї тим критер≥Їм, що визначаЇ зм≥ст д≥¤льност≥ держави в т≥й чи ≥нш≥й сфер≥. ¬она формал≥зуЇтьс¤ в конкретних правових нормах ≥ реал≥зуЇтьс¤ в процес≥ д≥¤льност≥ орган≥в державноњ влади. ƒержавна пол≥тика носить комплексний характер, що допомагаЇ враховувати та поЇднувати ≥нтереси багатьох њњ суб'Їкт≥в: держави Ч суб'Їкта ц≥Їњ конкретноњ пол≥тики та ≥нших держав, сусп≥льства, окремих ≥ндив≥д≥в. ¬ажливим фактором Ї те, що лише пол≥тика може оперувати таким пон¤тт¤м ¤к ≥нтерес, оск≥льки задоволенн¤ певного сусп≥льного ≥нтересу ≥ Ї сутн≥стю пол≥тики.
¬ основ≥ виконанн¤ державою будь-¤коњ ≥з њњ функц≥й знаходитьс¤ пол≥тичне р≥шенн¤, прийн¤тт¤ ¤кого покладено на спец≥ально уповноважен≥ органи держави. ѕ≥сл¤ цього пол≥тичне р≥шенн¤ формально закр≥плюЇтьс¤ у певних правових нормах ≥ реал≥зуЇтьс¤ за допомогою ≥снуючих у держав≥ засоб≥в впливу. —аме цьому ми можемо стверджувати, що митна пол≥тика Ї б≥льш широким пон¤тт¤м н≥ж митна справа.
ўо ж в д≥йсност≥ ¤вл¤Ї собою митна пол≥тика? ѕо-перше, необх≥дно зазначити, що терм≥н "митна пол≥тика" дуже близький до таких терм≥н≥в, ¤к "державна пол≥тика по регулюванню зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин" або "зовн≥шньоторговельна пол≥тика держави", оск≥льки п≥сл¤ зникненн¤ в результат≥ проголошенн¤ незалежност≥ ”крањни, демократичних та економ≥чних ринкових реформ соц≥ал≥стичного строю з його державною плановою економ≥кою, зникла ≥ державна монопол≥¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥. ¬ результат≥ держава та њњ органи не вправ≥ керувати зовн≥шньоторговельними в≥дносинами, а можуть лише зд≥йснювати њх регулюванн¤, ≥ лише за допомогою визначених нормативно-правовими актами метод≥в.
ћитна пол≥тика Ч це складова внутр≥шньоњ та зовн≥шньоњ пол≥тики, ¤ка визначаЇ зм≥ст д≥¤льност≥ держави та њњ компетентних орган≥в у сфер≥ регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин та орган≥зац≥њ митноњ системи ≥ маЇ на мет≥ захист нац≥ональних ≥нтерес≥в, нац≥ональноњ безпеки ≥ економ≥чного суверен≥тету держави.
ƒ≥ючий ћитний кодекс ”крањни (ћ ”) (ст. 1) визначаЇ, що "ћитну справу складають пор¤док перем≥щенн¤ через митний кордон ”крањни товар≥в та ≥нших предмет≥в, митне регулюванн¤, пов'¤зане з встановленн¤м мит та митних збор≥в, процедури митного контролю та ≥нш≥ засоби проведенн¤ в житт¤ митноњ пол≥тики".
јле серед засоб≥в проведенн¤ в житт¤ митноњ пол≥тики окр≥м встановленого пор¤дку перем≥щенн¤ через митний кордон ”крањни товар≥в та ≥нших предмет≥в, митного регулюванн¤, митного контролю ми можемо назвати ≥ так≥ засоби, ¤к≥ не можна вважати складовими митноњ справи. ÷е, наприклад: м≥жнародн≥ двосторонн≥ ≥ багатосторонн≥ угоди, ¤к≥ п≥дписан≥ ”крањною, участь у робот≥ м≥жнародних орган≥зац≥й, м≥жнародне сп≥вроб≥тництво м≥ж в≥дпов≥дними державними службами, розробка та проведенн¤ р≥зноман≥тних нац≥ональних та м≥жнародних програм у в≥дпов≥дн≥й сфер≥, р≥зного роду обмеженн¤ та стандарти адм≥н≥стративне-правового характеру, де¤к≥ ≥нш≥ заходи, про ¤к≥ йтиметьс¤ дал≥.
ќтже, ви¤вл¤ютьс¤ де¤к≥ неточност≥ у под≥бному визначенн≥ митноњ справи.
—пробуЇмо розгл¤нути етимолог≥чне пон¤тт¤ "митна справа". “очн≥ше Ч треба спиратис¤ на його рос≥йський екв≥валент "таможенное дело", оск≥льки цей терм≥н було запозичено саме з рад¤нського законодавства. якщо п≥д терм≥ном "справа" розум≥ти д≥¤льн≥сть або коло в≥данн¤ або процес (це головн≥ з багатьох значень цього слова)
1, то, на нашу думку, коректн≥ше було б ≥ вживати ¤ке-небудь з них, оск≥льки вони Ї ц≥лком прийн¤тними в юридичн≥й терм≥нолог≥њ. ¬≥дразу постаЇ той факт, що в жодному митному законодавств≥, кр≥м рад¤нського та пострад¤нського, саме терм≥ну "справа" ми не знаходимо. …ого не ≥снуЇ ан≥ в законодавств≥ —Ўј, ан≥ анади, ан≥ крањн ™вропейського —оюзу. Ќамаганн¤ знайти визначенн¤ терм≥ну "справа" в теоретичних правових досл≥дженн¤х також н≥ до чого не привод¤ть. “ак само, ¤к ≥ в нац≥ональному законодавств≥, в ≥нших галуз¤х ми також не зустр≥чаЇмо пон¤ть на зразок: податкова справа, бюджетна справа, аграрна справа ≥ т. ≥н. Ќатом≥сть Ї пон¤тт¤ податковоњ пол≥тики, податковоњ д≥¤льност≥, бюджетноњ пол≥тики, бюджетного процесу, аграрноњ пол≥тики. ÷е все п≥дштовхуЇ нас до висновку щодо штучност≥ ≥снуванн¤ терм≥ну "митна справа", ¤кий Ї ц≥лком вигадкою рад¤нськоњ правовоњ науки. Ќабагато правильн≥ше було б застосовувати так≥ пон¤тт¤ ¤к митна д≥¤льн≥сть, митна пол≥тика, митна система та митна служба, аналоги ¤ким ми можемо знайти ¤к в ≥нших галуз¤х нац≥онального законодавства, так ≥ у в≥дпов≥дних законодавчих актах —Ўј, анади, ™вропейського —оюзу, р¤д≥ таких м≥жнародно-правових акт≥в, ¤к √ј““, Ќј‘“ј та ≥н.“ерм≥н митна справа з'¤вивс¤ за час≥в —–—–, коли вс≥ завданн¤ митниц≥ зводилис¤ до боротьби з контрабандою, тобто митноњ д≥¤льност≥ в сучасному розум≥нн≥ не ≥снувало. ”правл≥нн¤ тогочасним сусп≥льством зд≥йснювалос¤ за допомогою адм≥н≥стративно-командних метод≥в. “аким чином, у митн≥й сфер≥ перед державою сто¤ло обмежене самодостатнЇ завданн¤ Ч боротьба з контрабандою Ч незаконним перем≥щенн¤м через митний кордон товар≥в та ≥нших предмет≥в. ¬иконанн¤ цього завданн¤ практично не впливало на ≥нш≥ аспекти життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства.
Ќа сьогодн≥шн≥й день значенн¤ митноњ д≥¤льност≥ держави значно розширилось, нав≥ть важко перел≥чити т≥ сфери сусп≥льного ≥ державного житт¤, на ¤к≥ мають вплив результати ц≥Їњ д≥¤льност≥: це ≥ економ≥ка, ≥ внутр≥шн¤ та зовн≥шн¤ пол≥тика, еколог≥¤, соц≥альна сфера, в≥йськова безпека тощо. –озгл¤даючи проблему просторового бутт¤ держави необх≥дно в≥дм≥тити, що воно виходить за рамки державних кордон≥в. якщо ≥де мова про геопол≥тичн≥ ≥нтереси, про сфери впливу ≥ т. ≥н., то ц≥ аспекти д≥¤льност≥ державного апарату виход¤ть далеко за меж≥ територ≥њ окремоњ держави. “ак само ¤к ≥ абсолютно неможливо ч≥тко обмежувати ¤к≥сь сфери державноњ д≥¤льност≥ суто внутр≥шньою або зовн≥шньою спр¤мован≥стю.
“аким чином, приходимо до висновку що ≥снуючий в нашому законодавств≥ терм≥н "митна справа" Ї недостатн≥м дл¤ того, щоб охопити вс≥ завданн¤, ¤к≥ вир≥шуютьс¤ державою в процес≥ митноњ д≥¤льност≥.
ƒо наведеного у митному кодекс≥ пон¤тт¤ "митна справа" його автори в≥днос¤ть пор¤док перем≥щенн¤ (тобто певний адм≥н≥стративно-правовий режим), митне регулюванн¤, пов'¤зане ≥з встановленн¤м мит та митних збор≥в (тобто д≥¤льн≥сть центральних орган≥в державноњ влади Ч аб≥нету м≥н≥стр≥в, ѕрезидента та ¬ерховноњ –ади), процедури митного контролю (тобто групу правових норм процесуального характеру) та ≥нш≥ засоби проведенн¤ в житт¤ митноњ пол≥тики. ѕ≥дписанн¤ угоди про в≥льну торг≥влю, або валютно-ф≥нансова пол≥тика ÷ентрального Ѕанку теж Ї засобами проведенн¤ в житт¤ митноњ пол≥тики, але ж вони регулюютьс¤ не митним кодексом, а нормами конституц≥йного, м≥жнародного та ф≥нансового права, в≥дпов≥дно. ≤ншими словами, п≥д штучним терм≥ном "справа" об'Їднуютьс¤ ¤вища абсолютно р≥зного пор¤дку, ¤к≥ до того ж виход¤ть за рамки митного законодавства.
–азом ≥з тим, «акон "ѕро митну справу в ”крањн≥", прийн¤тий ще за час≥в ≥снуванн¤ —–—–, ≥ на основ≥ ¤кого повинен був прийматис¤ ћ ”, але ¤кий не було враховано при його розробц≥, чи прост≥ше сказати переписуванн≥ з останнього рад¤нського кодексу, даЇ абсолютно ч≥тку в≥дпов≥дь на поставлене питанн¤. —татт¤ 1 цього «акону, зокрема, визначаЇ: "”крањна ¤к суверенна держава самост≥йно створюЇ власну митну систему ≥ зд≥йснюЇ митну справу. ћитна справа е складовою частиною зовн≥шньопол≥тичноњ ≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни". ўе раз п≥дкреслимо, митна справа розгл¤даЇтьс¤ саме ¤к д≥¤льн≥сть держави.
“епер, базуючись на зм≥стов≥ ст.1 ћ ”, ми повинн≥ розгл¤дати митну справу саме ¤к д≥¤льн≥сть щодо зд≥йсненн¤ митноњ пол≥тики. ј ¤кщо так, то у визначенн≥ ћ ” не встановлено суб'Їкту ц≥Їњ д≥¤льност≥ Ч держави та њњ орган≥в. “о ж, на нашу" думку, Ї очевидною необх≥дн≥сть дещо ≥ншого формулюванн¤ визначенн¤ митноњ справи, ¤ке маЇ ч≥тко в≥дбивати характер цього ¤вища та суб'Їкт≥в, а саме:
ћитна справа або митна д≥¤льн≥сть Ч це д≥¤льн≥сть держави та њњ компетентних орган≥в щодо встановленн¤ тарифних та нетарифних обмежень стосовно перем≥щенн¤ товар≥в через митний кордон та контроль за њх виконанн¤м з метою проведенн¤ в житт¤ державноњ митноњ пол≥тики.
« огл¤ду на вищесказане, так≥ визначенн¤ митноњ справи та митноњ пол≥тики вигл¤дають б≥льш в≥дпов≥дними, оск≥льки повн≥ше розкривають сп≥вв≥дношенн¤ цих двох пон¤ть.
| «ћ≤—“ | ƒјЋ≤ |