√ќ—ѕќƒј–—№ »… ќƒ≈ — ” –јѓЌ»
√осподарський кодекс ”крањни встановлюЇ в≥дпов≥дно до онституц≥њ ”крањни правов≥ основи господарськоњ д≥¤льност≥ (господарюванн¤), ¤ка базуЇтьс¤ на р≥зноман≥тност≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤ р≥зних форм власност≥.
√осподарський кодекс ”крањни маЇ на мет≥ забезпечити зростанн¤ д≥ловоњ активност≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤, розвиток п≥дприЇмництва ≥ на ц≥й основ≥ п≥двищенн¤ ефективност≥ сусп≥льного виробництва, його соц≥альну спр¤мован≥сть в≥дпов≥дно до вимог онституц≥њ ”крањни, утвердити сусп≥льний господарський пор¤док в економ≥чн≥й систем≥ ”крањни, спри¤ти гармон≥зац≥њ њњ з ≥ншими економ≥чними системами.
–озд≥л I. ќ—Ќќ¬Ќ≤ «ј—јƒ» √ќ—ѕќƒј–—№ ќѓ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤
√лава 1. «ј√јЋ№Ќ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя
—татт¤ 1. ѕредмет регулюванн¤
1. ÷ей одекс визначаЇ основн≥ засади господарюванн¤ в ”крањн≥ ≥ регулюЇ господарськ≥ в≥дносини, що виникають у процес≥ орган≥зац≥њ та зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ м≥ж суб'Їктами господарюванн¤, а також м≥ж цими суб'Їктами та ≥ншими учасниками в≥дносин у сфер≥ господарюванн¤.
—татт¤ 2. ”часники в≥дносин у сфер≥ господарюванн¤
1. ”часниками в≥дносин у сфер≥ господарюванн¤ Ї суб'Їкти господарюванн¤, споживач≥, органи державноњ влади та органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, над≥лен≥ господарською компетенц≥Їю, а також громад¤ни, громадськ≥ та ≥нш≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ виступають засновниками суб'Їкт≥в господарюванн¤ чи зд≥йснюють щодо них орган≥зац≥йно-господарськ≥ повноваженн¤ на основ≥ в≥дносин власност≥.
—татт¤ 3. √осподарська д≥¤льн≥сть та господарськ≥ в≥дносини
1. ѕ≥д господарською д≥¤льн≥стю у цьому одекс≥ розум≥Їтьс¤ д≥¤льн≥сть суб'Їкт≥в господарюванн¤ у сфер≥ сусп≥льного виробництва, спр¤мована на виготовленн¤ та реал≥зац≥ю продукц≥њ, виконанн¤ роб≥т чи наданн¤ послуг варт≥сного характеру, що мають ц≥нову визначен≥сть.
2. √осподарська д≥¤льн≥сть, що зд≥йснюЇтьс¤ дл¤ дос¤гненн¤ економ≥чних ≥ соц≥альних результат≥в та з метою одержанн¤ прибутку, Ї п≥дприЇмництвом, а суб'Їкти п≥дприЇмництва - п≥дприЇмц¤ми. √осподарська д≥¤льн≥сть може зд≥йснюватись ≥ без мети одержанн¤ прибутку (некомерц≥йна господарська д≥¤льн≥сть).
3. ƒ≥¤льн≥сть негосподарюючих суб'Їкт≥в, спр¤мована на створенн¤ ≥ п≥дтриманн¤ необх≥дних матер≥ально-техн≥чних умов њх функц≥онуванн¤, що зд≥йснюЇтьс¤ за участ≥ або без участ≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤, Ї господарчим забезпеченн¤м д≥¤льност≥ негосподарюючих суб'Їкт≥в.
4. —феру господарських в≥дносин становл¤ть господарсько-виробнич≥, орган≥зац≥йно-господарськ≥ та внутр≥шньогосподарськ≥ в≥дносини.
5. √осподарсько-виробничими Ї майнов≥ та ≥нш≥ в≥дносини, що виникають м≥ж суб'Їктами господарюванн¤ при безпосередньому зд≥йсненн≥ господарськоњ д≥¤льност≥.
6. ѕ≥д орган≥зац≥йно-господарськими в≥дносинами у цьому одекс≥ розум≥ютьс¤ в≥дносини, що складаютьс¤ м≥ж суб'Їктами господарюванн¤ та суб'Їктами орган≥зац≥йно-господарських повноважень у процес≥ управл≥нн¤ господарською д≥¤льн≥стю.
7. ¬нутр≥шньогосподарськими Ї в≥дносини, що складаютьс¤ м≥ж структурними п≥дрозд≥лами суб'Їкта господарюванн¤, та в≥дносини суб'Їкта господарюванн¤ з його структурними п≥дрозд≥лами.
—татт¤ 4. –озмежуванн¤ в≥дносин у сфер≥ господарюванн¤ з ≥ншими видами в≥дносин
1. Ќе Ї предметом регулюванн¤ цього одексу:
майнов≥ та особист≥ немайнов≥ в≥дносини, що регулюютьс¤ ÷ив≥льним кодексом ”крањни;
земельн≥, г≥рнич≥, л≥сов≥ та водн≥ в≥дносини, в≥дносини щодо використанн¤ й охорони рослинного ≥ тваринного св≥ту, територ≥й та об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду, атмосферного пов≥тр¤;
трудов≥ в≥дносини;
ф≥нансов≥ в≥дносини за участ≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤, що
виникають у процес≥ формуванн¤ та контролю виконанн¤ бюджет≥в ус≥х
р≥вн≥в;
адм≥н≥стративн≥ та ≥нш≥ в≥дносини управл≥нн¤ за участ≥
суб'Їкт≥в господарюванн¤, в ¤ких орган державноњ влади або
м≥сцевого самовр¤дуванн¤ не Ї суб'Їктом, над≥леним господарською
компетенц≥Їю, ≥ безпосередньо не зд≥йснюЇ
орган≥зац≥йно-господарських повноважень щодо суб'Їкта
господарюванн¤.
2. ќсобливост≥ регулюванн¤ майнових в≥дносин суб'Їкт≥в
господарюванн¤ визначаютьс¤ цим одексом.
3. ƒо господарських в≥дносин, що виникають ≥з торговельного
мореплавства ≥ не врегульован≥ одексом торговельного мореплавства
”крањни, застосовуютьс¤ правила цього одексу.
—татт¤ 5. онституц≥йн≥ основи правопор¤дку у сфер≥ господарюванн¤
1. ѕравовий господарський пор¤док в ”крањн≥ формуЇтьс¤ на
основ≥ оптимального поЇднанн¤ ринкового саморегулюванн¤
економ≥чних в≥дносин суб'Їкт≥в господарюванн¤ та державного
регулюванн¤ макроеконом≥чних процес≥в, виход¤чи з конституц≥йноњ
вимоги в≥дпов≥дальност≥ держави перед людиною за свою д≥¤льн≥сть
та визначенн¤ ”крањни ¤к суверенноњ ≥ незалежноњ, демократичноњ,
соц≥альноњ, правовоњ держави.
2. онституц≥йн≥ основи правового господарського пор¤дку в
”крањн≥ становл¤ть: право власност≥ ”крањнського народу на землю,
њњ надра, атмосферне пов≥тр¤, водн≥ та ≥нш≥ природн≥ ресурси, ¤к≥
знаход¤тьс¤ в межах територ≥њ ”крањни, природн≥ ресурси њњ
континентального шельфу, виключноњ (морськоњ) економ≥чноњ зони, що
зд≥йснюЇтьс¤ в≥д ≥мен≥ ”крањнського народу органами державноњ
влади ≥ органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в межах, визначених
онституц≥Їю ”крањни; право кожного громад¤нина
користуватис¤ природними об'Їктами права власност≥ народу
в≥дпов≥дно до закону; забезпеченн¤ державою захисту прав ус≥х
суб'Їкт≥в права власност≥ ≥ господарюванн¤, соц≥альноњ
спр¤мованост≥ економ≥ки, недопущенн¤ використанн¤ власност≥ на
шкоду людин≥ ≥ сусп≥льству; право кожного волод≥ти, користуватис¤
≥ розпор¤джатис¤ своЇю власн≥стю, результатами своЇњ
≥нтелектуальноњ, творчоњ д≥¤льност≥; визнанн¤ ус≥х суб'Їкт≥в права
власност≥ р≥вними перед законом, непорушност≥ права приватноњ
власност≥, недопущенн¤ протиправного позбавленн¤ власност≥;
економ≥чна багатоман≥тн≥сть, право кожного на п≥дприЇмницьку
д≥¤льн≥сть, не заборонену законом, визначенн¤ виключно законом
правових засад ≥ гарант≥й п≥дприЇмництва; забезпеченн¤ державою
захисту конкуренц≥њ у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥, недопущенн¤
зловживанн¤ монопольним становищем на ринку, неправом≥рного
обмеженн¤ конкуренц≥њ та недобросов≥сноњ конкуренц≥њ, визначенн¤
правил конкуренц≥њ та норм антимонопольного регулюванн¤ виключно
законом; забезпеченн¤ державою еколог≥чноњ безпеки та п≥дтриманн¤
еколог≥чноњ р≥вноваги на територ≥њ ”крањни; забезпеченн¤ державою
належних, безпечних ≥ здорових умов прац≥, захист прав споживач≥в;
взаЇмовиг≥дне сп≥вроб≥тництво з ≥ншими крањнами; визнанн¤ ≥ д≥¤ в
”крањн≥ принципу верховенства права.
3. —уб'Їкти господарюванн¤ та ≥нш≥ учасники в≥дносин у сфер≥
господарюванн¤ зд≥йснюють свою д≥¤льн≥сть у межах встановленого
правового господарського пор¤дку, додержуючись вимог
законодавства.
—татт¤ 6. «агальн≥ принципи господарюванн¤
1. «агальними принципами господарюванн¤ в ”крањн≥ Ї:
забезпеченн¤ економ≥чноњ багатоман≥тност≥ та р≥вний захист
державою ус≥х суб'Їкт≥в господарюванн¤;
свобода п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ у межах, визначених
законом;
в≥льний рух кап≥тал≥в, товар≥в та послуг на територ≥њ
”крањни;
обмеженн¤ державного регулюванн¤ економ≥чних процес≥в у
зв'¤зку з необх≥дн≥стю забезпеченн¤ соц≥альноњ спр¤мованост≥
економ≥ки, добросов≥сноњ конкуренц≥њ у п≥дприЇмництв≥,
еколог≥чного захисту населенн¤, захисту прав споживач≥в та безпеки
сусп≥льства ≥ держави;
захист нац≥онального товаровиробника;
заборона незаконного втручанн¤ орган≥в державноњ влади та
орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, њх посадових ос≥б у господарськ≥
в≥дносини.
—татт¤ 7. Ќормативно-правове регулюванн¤ господарськоњ д≥¤льност≥
1. ¬≥дносини у сфер≥ господарюванн¤ регулюютьс¤ онституц≥Їю ”крањни, цим одексом, законами ”крањни, нормативно-правовими актами ѕрезидента ”крањни та аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, нормативно-правовими актами ≥нших орган≥в державноњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, а також ≥ншими нормативними актами.
√лава 2. ќ—Ќќ¬Ќ≤ Ќјѕ–яћ» “ј ‘ќ–ћ» ”„ј—“≤ ƒ≈–∆ј¬» ≤ ћ≤—÷≈¬ќ√ќ —јћќ¬–яƒ”¬јЌЌя ” —‘≈–≤ √ќ—ѕќƒј–ё¬јЌЌя
—татт¤ 8. ”часть держави, орган≥в державноњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в господарськ≥й д≥¤льност≥
1. ƒержава, органи державноњ влади та органи м≥сцевого
самовр¤дуванн¤ не Ї суб'Їктами господарюванн¤.
2. –≥шенн¤ орган≥в державноњ влади та орган≥в м≥сцевого
самовр¤дуванн¤ з ф≥нансових питань, що виникають у процес≥
формуванн¤ та контролю виконанн¤ бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в, а також з
адм≥н≥стративних та ≥нших в≥дносин управл≥нн¤, кр≥м
орган≥зац≥йно-господарських, в ¤ких орган державноњ влади або
орган м≥сцевого самовр¤дуванн¤ Ї суб'Їктом, над≥леним
господарською компетенц≥Їю, приймаютьс¤ в≥д ≥мен≥ цього органу ≥ в
межах його владних повноважень.
3. √осподарська компетенц≥¤ орган≥в державноњ влади та
орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ реал≥зуЇтьс¤ в≥д ≥мен≥
в≥дпов≥дноњ державноњ чи комунальноњ установи. Ѕезпосередн¤ участь
держави, орган≥в державноњ влади та орган≥в м≥сцевого
самовр¤дуванн¤ у господарськ≥й д≥¤льност≥ може зд≥йснюватис¤ лише
на п≥дстав≥, в межах повноважень та у спос≥б, що визначен≥
онституц≥Їю та законами ”крањни.
—татт¤ 9. ‘орми реал≥зац≥њ державою економ≥чноњ пол≥тики
1. ” сфер≥ господарюванн¤ держава зд≥йснюЇ довгострокову
(стратег≥чну) ≥ поточну (тактичну) економ≥чну ≥ соц≥альну
пол≥тику, спр¤мовану на реал≥зац≥ю та оптимальне узгодженн¤
≥нтерес≥в суб'Їкт≥в господарюванн¤ ≥ споживач≥в, р≥зних сусп≥льних
верств ≥ населенн¤ в ц≥лому.
2. ≈коном≥чна стратег≥¤ - обраний державою курс економ≥чноњ
пол≥тики, розрахований на тривалу перспективу ≥ спр¤мований на
вир≥шенн¤ крупномасштабних економ≥чних та соц≥альних завдань,
завдань культурного розвитку, забезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки
держави, збереженн¤ ≥ примноженн¤ њњ економ≥чного потенц≥алу ≥
нац≥онального багатства, п≥двищенн¤ народного добробуту.
≈коном≥чна стратег≥¤ включаЇ визначенн¤ пр≥оритетних ц≥лей
народного господарства, засоб≥в та способ≥в њх реал≥зац≥њ,
виход¤чи з≥ зм≥сту об'Їктивних процес≥в ≥ тенденц≥й, що мають
м≥сце в нац≥ональному та св≥товому господарств≥, та враховуючи
законн≥ ≥нтереси суб'Їкт≥в господарюванн¤.
3. ≈коном≥чна тактика - сукупн≥сть найближчих ц≥лей, завдань,
засоб≥в ≥ способ≥в њх дос¤гненн¤ дл¤ реал≥зац≥њ стратег≥чного
курсу економ≥чноњ пол≥тики в конкретних умовах, що складаютьс¤ в
поточному пер≥од≥ розвитку народного господарства.
4. ѕравове закр≥пленн¤ економ≥чноњ пол≥тики зд≥йснюЇтьс¤
шл¤хом визначенн¤ засад внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ пол≥тики, у
прогнозах ≥ програмах економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни
та окремих њњ рег≥он≥в, програмах д≥¤льност≥ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в
”крањни, ц≥льових програмах економ≥чного, науково-техн≥чного ≥
соц≥ального розвитку, а також в≥дпов≥дних законодавчих актах.
—татт¤ 10. ќсновн≥ напр¤ми економ≥чноњ пол≥тики держави
1. ќсновними напр¤мами економ≥чноњ пол≥тики, що визначаютьс¤
державою, Ї:
структурно-галузева пол≥тика, спр¤мована на зд≥йсненн¤
державою прогресивних зм≥н у структур≥ народного господарства,
удосконаленн¤ м≥жгалузевих та внутр≥шньогалузевих пропорц≥й,
стимулюванн¤ розвитку галузей, ¤к≥ визначають науково-техн≥чний
прогрес, забезпечують конкурентоспроможн≥сть в≥тчизн¤ноњ продукц≥њ
та зростанн¤ р≥вн¤ житт¤ населенн¤. —кладовими ц≥Їњ пол≥тики Ї
промислова, аграрна, буд≥вельна та ≥нш≥ сфери економ≥чноњ
пол≥тики, щодо ¤ких держава зд≥йснюЇ в≥дносно самост≥йний комплекс
заход≥в стимулюючого впливу;
≥нвестиц≥йна пол≥тика, спр¤мована на створенн¤ суб'Їктам
господарюванн¤ необх≥дних умов дл¤ залученн¤ ≥ концентрац≥њ кошт≥в
на потреби розширеного в≥дтворенн¤ основних засоб≥в виробництва,
переважно у галуз¤х, розвиток ¤ких визначено ¤к пр≥оритети
структурно-галузевоњ пол≥тики, а також забезпеченн¤ ефективного ≥
в≥дпов≥дального використанн¤ цих кошт≥в та зд≥йсненн¤ контролю за
ним;
амортизац≥йна пол≥тика, спр¤мована на створенн¤ суб'Їктам
господарюванн¤ найб≥льш спри¤тливих та р≥вноц≥нних умов
забезпеченн¤ процесу простого в≥дтворенн¤ основних виробничих ≥
невиробничих фонд≥в переважно на ¤к≥сно нов≥й
техн≥ко-технолог≥чн≥й основ≥;
пол≥тика ≥нституц≥йних перетворень, спр¤мована на формуванн¤
рац≥ональноњ багатоукладноњ економ≥чноњ системи шл¤хом
трансформуванн¤ в≥дносин власност≥, зд≥йсненн¤ роздержавленн¤
економ≥ки, приватизац≥њ та нац≥онал≥зац≥њ виробничих фонд≥в,
забезпеченн¤ на власн≥й основ≥ розвитку р≥зних форм власност≥ ≥
господарюванн¤, екв≥валентност≥ в≥дносин обм≥ну м≥ж суб'Їктами
господарюванн¤, державну п≥дтримку ≥ захист ус≥х форм ефективного
господарюванн¤ та л≥кв≥дац≥ю будь-¤ких протизаконних економ≥чних
структур;
ц≥нова пол≥тика, спр¤мована на регулюванн¤ державою в≥дносин
обм≥ну м≥ж суб'Їктами ринку з метою забезпеченн¤ екв≥валентност≥ в
процес≥ реал≥зац≥њ нац≥онального продукту, дотриманн¤ необх≥дноњ
паритетност≥ ц≥н м≥ж галуз¤ми та видами господарськоњ д≥¤льност≥,
а також забезпеченн¤ стаб≥льност≥ оптових та роздр≥бних ц≥н;
антимонопольно-конкурентна пол≥тика, спр¤мована на створенн¤
оптимального конкурентного середовища д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в
господарюванн¤, забезпеченн¤ њх взаЇмод≥њ на умовах недопущенн¤
про¤в≥в дискрим≥нац≥њ одних суб'Їкт≥в ≥ншими, насамперед у сфер≥
монопольного ц≥ноутворенн¤ та за рахунок зниженн¤ ¤кост≥
продукц≥њ, послуг, спри¤нн¤ зростанню ефективноњ соц≥ально
ор≥Їнтованоњ економ≥ки;
бюджетна пол≥тика, спр¤мована на оптим≥зац≥ю та
рац≥онал≥зац≥ю формуванн¤ доход≥в ≥ використанн¤ державних
ф≥нансових ресурс≥в, п≥двищенн¤ ефективност≥ державних ≥нвестиц≥й
у народне господарство, узгодженн¤ загальнодержавних ≥ м≥сцевих
≥нтерес≥в у сфер≥ м≥жбюджетних в≥дносин, регулюванн¤ державного
боргу та забезпеченн¤ соц≥альноњ справедливост≥ при перерозпод≥л≥
нац≥онального доходу;
податкова пол≥тика, спр¤мована на забезпеченн¤ економ≥чно
обгрунтованого податкового навантаженн¤ на суб'Їкт≥в
господарюванн¤, стимулюванн¤ сусп≥льно необх≥дноњ економ≥чноњ
д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в, а також дотриманн¤ принципу соц≥альноњ
справедливост≥ та конституц≥йних гарант≥й прав громад¤н при
оподаткуванн≥ њх доход≥в;
грошово-кредитна пол≥тика, спр¤мована на забезпеченн¤
народного господарства економ≥чно необх≥дним обс¤гом грошовоњ
маси, дос¤гненн¤ ефективного гот≥вкового об≥гу, залученн¤ кошт≥в
суб'Їкт≥в господарюванн¤ та населенн¤ до банк≥вськоњ системи,
стимулюванн¤ використанн¤ кредитних ресурс≥в на потреби
функц≥онуванн¤ ≥ розвитку економ≥ки;
валютна пол≥тика, спр¤мована на встановленн¤ ≥ п≥дтриманн¤
паритетного курсу нац≥ональноњ валюти щодо ≥ноземних валют,
стимулюванн¤ зростанн¤ державних валютних резерв≥в та њх ефективне
використанн¤;
зовн≥шньоеконом≥чна пол≥тика, спр¤мована на регулюванн¤
державою в≥дносин суб'Їкт≥в господарюванн¤ з ≥ноземними суб'Їктами
господарюванн¤ та захист нац≥онального ринку ≥ в≥тчизн¤ного
товаровиробника.
2. ƒержава зд≥йснюЇ еколог≥чну пол≥тику, що забезпечуЇ
рац≥ональне використанн¤ та повноц≥нне в≥дтворенн¤ природних
ресурс≥в, створенн¤ безпечних умов життЇд≥¤льност≥ населенн¤.
3. ” соц≥ально-економ≥чн≥й сфер≥ держава зд≥йснюЇ соц≥альну
пол≥тику захисту прав споживач≥в, пол≥тику зароб≥тноњ плати ≥
доход≥в населенн¤, пол≥тику зайн¤тост≥, пол≥тику соц≥ального
захисту та соц≥ального забезпеченн¤.
—татт¤ 11. ѕрогнозуванн¤ та плануванн¤ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку
1. «д≥йсненн¤ державою економ≥чноњ стратег≥њ ≥ тактики у
сфер≥ господарюванн¤ спр¤мовуЇтьс¤ на створенн¤ економ≥чних,
орган≥зац≥йних та правових умов, за ¤ких суб'Їкти господарюванн¤
враховують у своњй д≥¤льност≥ показники прогнозних ≥ програмних
документ≥в економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку.
2. «аконом визначаютьс¤ принципи державного прогнозуванн¤ та
розробленн¤ програм економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни,
система прогнозних ≥ програмних документ≥в, вимоги до њх зм≥сту, а
також загальний пор¤док розробленн¤, затвердженн¤ та виконанн¤
прогнозних ≥ програмних документ≥в економ≥чного ≥ соц≥ального
розвитку, повноваженн¤ та в≥дпов≥дальн≥сть орган≥в державноњ влади
≥ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ у цих питанн¤х.
3. ќсновними формами державного плануванн¤ господарськоњ
д≥¤льност≥ Ї ƒержавна програма економ≥чного та соц≥ального
розвитку ”крањни, ƒержавний бюджет ”крањни, а також ≥нш≥ державн≥
програми з питань економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку, пор¤док
розробки, завданн¤ та реал≥зац≥¤ ¤ких визначаютьс¤ законом про
державн≥ програми.
4. ќргани влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим, м≥сцев≥ органи
виконавчоњ влади та органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в≥дпов≥дно до
онституц≥њ ”крањни розробл¤ють ≥ затверджують
програми соц≥ально-економ≥чного та культурного розвитку
в≥дпов≥дних адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць та зд≥йснюють
плануванн¤ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку цих одиниць.
5. —уб'Їктам господарюванн¤, ¤к≥ не враховують сусп≥льн≥
≥нтереси, в≥дображен≥ в програмних документах економ≥чного ≥
соц≥ального розвитку, не можуть надаватис¤ передбачен≥ законом
п≥льги та переваги у зд≥йсненн≥ господарськоњ д≥¤льност≥.
—татт¤ 12. «асоби державного регулюванн¤ господарськоњ д≥¤льност≥
1. ƒержава дл¤ реал≥зац≥њ економ≥чноњ пол≥тики, виконанн¤
ц≥льових економ≥чних та ≥нших програм ≥ програм економ≥чного ≥
соц≥ального розвитку застосовуЇ р≥зноман≥тн≥ засоби ≥ механ≥зми
регулюванн¤ господарськоњ д≥¤льност≥.
2. ќсновними засобами регулюючого впливу держави на
д≥¤льн≥сть суб'Їкт≥в господарюванн¤ Ї:
державне замовленн¤, державне завданн¤;
л≥цензуванн¤, патентуванн¤ ≥ квотуванн¤;
сертиф≥кац≥¤ та стандартизац≥¤;
застосуванн¤ норматив≥в та л≥м≥т≥в;
регулюванн¤ ц≥н ≥ тариф≥в;
наданн¤ ≥нвестиц≥йних, податкових та ≥нших п≥льг;
наданн¤ дотац≥й, компенсац≥й, ц≥льових ≥нновац≥й та субсид≥й.
3. ”мови, обс¤ги, сфери та пор¤док застосуванн¤ окремих вид≥в
засоб≥в державного регулюванн¤ господарськоњ д≥¤льност≥
визначаютьс¤ цим одексом, ≥ншими законодавчими актами, а також
програмами економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку. ¬становленн¤ та
скасуванн¤ п≥льг ≥ переваг у господарськ≥й д≥¤льност≥ окремих
категор≥й суб'Їкт≥в господарюванн¤ зд≥йснюютьс¤ в≥дпов≥дно до
цього одексу та ≥нших закон≥в.
4. ќбмеженн¤ щодо зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, а
також перел≥к вид≥в д≥¤льност≥, в ¤ких заборон¤Їтьс¤
п≥дприЇмництво, встановлюютьс¤ онституц≥Їю ”крањни
та законом.
—татт¤ 13. ƒержавне замовленн¤, державне завданн¤
1. ƒержавне замовленн¤ Ї засобом державного регулюванн¤
економ≥ки шл¤хом формуванн¤ на догов≥рн≥й (контрактн≥й) основ≥
складу та обс¤г≥в продукц≥њ (роб≥т, послуг), необх≥дноњ дл¤
державних потреб, розм≥щенн¤ державних контракт≥в на поставку
(закуп≥влю) ц≥Їњ продукц≥њ (виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг) серед
суб'Їкт≥в господарюванн¤, незалежно в≥д њх форми власност≥.
2. ƒержавний контракт - це догов≥р, укладений державним
замовником в≥д ≥мен≥ держави з суб'Їктом господарюванн¤ -
виконавцем державного замовленн¤, в ¤кому визначаютьс¤ економ≥чн≥
та правов≥ зобов'¤занн¤ стор≥н ≥ регулюютьс¤ њх господарськ≥
в≥дносини.
3. ѕоставки продукц≥њ дл¤ державних потреб забезпечуютьс¤ за
рахунок кошт≥в ƒержавного бюджету ”крањни та ≥нших джерел
ф≥нансуванн¤, що залучаютьс¤ дл¤ цього, в пор¤дку, визначеному
законом.
4. ” випадках, передбачених цим одексом та ≥ншими законами,
аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ≥нш≥ органи виконавчоњ влади можуть
встановлювати державн≥ завданн¤, що Ї обов'¤зковими дл¤ суб'Їкт≥в
господарюванн¤.
5. «асади та загальний пор¤док формуванн¤ державного
замовленн¤ на поставку (закуп≥влю) продукц≥њ, виконанн¤ роб≥т,
наданн¤ послуг дл¤ задоволенн¤ державних потреб визначаютьс¤
законом.
6. ќсобливост≥ в≥дносин, що виникають у зв'¤зку з поставками
(закуп≥влею) дл¤ державних потреб с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ,
продовольства, озброЇнн¤ та в≥йськовоњ техн≥ки, а також ≥нших
спец≥ально визначених (специф≥чних) товар≥в, регулюютьс¤
в≥дпов≥дно до закону.
—татт¤ 14. Ћ≥цензуванн¤, патентуванн¤ та квотуванн¤ у господарськ≥й д≥¤льност≥
1. Ћ≥цензуванн¤, патентуванн¤ певних вид≥в господарськоњ
д≥¤льност≥ та квотуванн¤ Ї засобами державного регулюванн¤ у сфер≥
господарюванн¤, спр¤мованими на забезпеченн¤ Їдиноњ державноњ
пол≥тики у ц≥й сфер≥ та захист економ≥чних ≥ соц≥альних ≥нтерес≥в
держави, сусп≥льства та окремих споживач≥в.
2. ѕравов≥ засади л≥цензуванн¤, патентуванн¤ певних вид≥в
господарськоњ д≥¤льност≥ та квотуванн¤ визначаютьс¤ виход¤чи з
конституц≥йного права кожного на зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥, не забороненоњ законом, а також принцип≥в
господарюванн¤, встановлених у статт≥ 6 цього одексу.
3. Ћ≥ценз≥¤ - документ державного зразка, ¤кий засв≥дчуЇ
право суб'Їкта господарюванн¤-л≥ценз≥ата на провадженн¤
зазначеного в ньому виду господарськоњ д≥¤льност≥ прот¤гом
визначеного строку за умови виконанн¤ л≥ценз≥йних умов. ¬≥дносини,
пов'¤зан≥ з л≥цензуванн¤м певних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥,
регулюютьс¤ законом.
4. ” сферах, пов'¤заних ≥з торг≥влею за грошов≥ кошти
(гот≥вку, чеки, а р≥вно з використанн¤м ≥нших форм розрахунк≥в та
плат≥жних карток на територ≥њ ”крањни), обм≥ном гот≥вкових
валютних ц≥нностей (у тому числ≥ операц≥њ з гот≥вковими плат≥жними
засобами, вираженими в ≥ноземн≥й валют≥, та з плат≥жними
картками), у сфер≥ грального б≥знесу та побутових послуг, ≥нших
сферах, визначених законом, може зд≥йснюватис¤ патентуванн¤
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤.
“орговий патент - це державне св≥доцтво, ¤ке засв≥дчуЇ право
суб'Їкта господарюванн¤ займатис¤ певними видами п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥ впродовж встановленого строку. —пец≥альний торговий
патент - це державне св≥доцтво, ¤ке засв≥дчуЇ право суб'Їкта
господарюванн¤ на особливий пор¤док оподаткуванн¤ в≥дпов≥дно до
закону. ѕор¤док патентуванн¤ певних вид≥в п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥ встановлюЇтьс¤ законом.
5. ” необх≥дних випадках держава застосовуЇ квотуванн¤,
встановлюючи граничний обс¤г (квоти) виробництва чи об≥гу певних
товар≥в ≥ послуг. ѕор¤док квотуванн¤ виробництва та/або об≥гу
(включаючи експорт та ≥мпорт), а також розпод≥лу квот
встановлюЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥дпов≥дно до закону.
«ћ≤—“ | ƒјЋ≤ |